Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни «обладнання ливарних цехів» для студентів спеціальності 090403 icon

Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни «обладнання ливарних цехів» для студентів спеціальності 090403



НазваниеМетодичні вказівки до курсового проекту з дисципліни «обладнання ливарних цехів» для студентів спеціальності 090403
страница1/5
Дата конвертации27.04.2013
Размер1.07 Mb.
ТипМетодичні вказівки
скачать >>>
  1   2   3   4   5


Міністерство освіти і науки України

Дружківський технікум ДДМА


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

З ДИСЦИПЛІНИ «ОБЛАДНАННЯ ЛИВАРНИХ ЦЕХІВ»


для студентів спеціальності 5.090403

«Ливарне виробництво чорних і кольорових металів»


укладач Кабалевська Т.В.


Схвалено на засіданні циклової комісії спеціальності 5.090403

Протокол №2 від 8.09.2008

Голова циклової

комісії Кабалевська.Т.В.


2008

1 МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ


Виконання курсового проекту з дисципліни «Обладнання ливарних цехів» передбачається учбовою програмою 4-го курсу (7-й семестр).

Мета виконання курсового проекту полягає у виробленні у студентів навиків застосування теоретичних знань, що отримуються при вивченні дисципліни, у вирішенні практичних завдань під час розробки проекту дільниці ливарного цеху, вибору і розрахунку необхідного устаткування, а також в поглибленні і розширенні спеціальних знань шляхом роботи з технічною літературою і Достами.

В процесі виконання курсового проекту студент повинен вирішити ряд розрахунково-теоретичних, технологічних, конструкторських, техніко-економічних завдань, при цьому необхідно прагнути до підвищення ефективності виробництва, поліпшення якості і зниження браку виливків, зниження витрати основних і допоміжних матеріалів, зменшення циклу виробництва, зниження трудовитрат на виготовлення виливків.

Особлива увага повинна бути приділена питанню поліпшення умов праці з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища і сучасних досягнень в області проектування ливарних цехів, застосування сучасного високопродуктивного устаткування.

Завдання на розробку курсового проекту видається студентові на бланку, який підшивається в записку розрахункового пояснення.


^ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ


На першому занятті студент отримує завдання на курсовий проект (Додаток А). У завданні вказується:

найменування проектованої дільниці, маса придатного литва, яке треба виготовити за рік;

У завданні також указуються терміни здачі графічної частини проекту і записки пояснення і дата захисту курсового проекту. Завдання підписують студент і викладач, керівник курсового проекту.

Виконання листа графічної частини залежить від правильності ухваленого рішення з принципових основ технології, а саме від вибору:

  • схеми технологічного процесу;

  • засобів механізації;

Студент погоджує ці рішення з викладачем і продовжує розробляти проект дільниці. Виконаний лист графічної частини підписується студентом і затверджується підписом викладача в графі «Перевірив». Виконана записка розрахункового пояснення також підписується студентом і дається викладачеві за три дні до захисту для перевірки і затвердження. До захисту курсового проекту допускаються ті студенти, у яких графічна частина і записка розрахункового пояснення підписані викладачем.


^ 3 ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ І ЙОГО ОБ'ЄМ


У курсовому проекті повинні бути освітлені наступні питання:


ВСТУП


1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ


1.1 Розрахунок виробничої програми проектованої дільниці

1.2 Класифікація проектованої дільниці. Визначення типу виробництва

1.3 Вибір і обгрунтування режиму роботи на дільниці. Розрахунок фондів часу роботи обладнання


^ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Вибір і розрахунок технологічного обладнання

2.2 Визначення коефіцієнту завантаження машин

2.3 Підбір допоміжного обладнання

2.4 Розрахунок площ дільниці. Розробка і опис планування

2.5 Організація робіт на дільниці відповідно до вимог НОП. Організація

робочого місця

2.6 Розрахунок витрат електроенергії, води, повітря, газу на технологічні цілі

2.7 Міри з техніки безпеки

2.8 Заходи з охорони навколишнього середовища

2.9 Техніка очищення газів


^ ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ


ДОДАТКИ:

  • Ескіз робочого місця основного робочого

  • Ескіз пилоочисного пристрою




  1. Пояснювально-розрахункова записка


Пояснювально-розрахункова записка виконується як текстова частина конструкторської документації, тобто на листах формату А4 з рамкою і штампами. На листі «Зміст» викреслюється великий штамп текстової документації, а на подальших - малий штамп.



  1. ^ Склад пояснювально-розрахункової записки


Пояснювальна записка складається з декількох розділів, а саме:

  • Завдання на курсовий проект, видане керівником проекту з точною назвою теми проекту, графічної і розрахункової частини.

  • Набір програми дільниці, яка проектується, і її класифікація, визначення режиму роботи дільниці і фонду часу роботи обладнання

  • Розрахунок необхідної кількості обладнання

  • опис організації роботи на дільниці, прийнятої в проекті, а також заходів з поліпшення умов праці, охороні навколишнього середовища і тому подібне

  • Додатки: ескіз робочого місця робітника, що працює на дільниці, ескіз очисного пристрою, встановленого на дільниці, специфікації.

Загальний об'єм пояснювальної записки повинен бути в межах 30-40 листів рукописного тексту.

Записка повинна бути переплетена в теку і мати наскрізну нумерацію сторінок. Рисунки, схеми, ескізи, таблиці виконуються на окремих сторінках, які нумеруються, в записці вони розташовуються за сторінкою, на якій дано посилання, або в додатках Всі схеми, ескізи і малюнки, а також таблиці повинні мати свою наскрізну нумерацію.

Формули виносяться в окремий рядок і записуються спочатку в загальному вигляді з розшифровкою символів, потім в них в тому ж порядку проставляються чисельні значення. Результати записуються з вказівкою одиниць величин в системі СІ.

Посилання на використану літературу слід робити у вигляді цифри, ув’язненої в квадратні дужки. Цифри повинні відповідати порядковому номеру літературного джерела в переліку використаної літератури.

Список літературних джерел повинен бути складений згідно встановленим правилам, а саме:

  • для книг - прізвище і ініціали авторів, повна назва книги, місце видання, видавництво, рік видання, загальне число сторінок;

  • для статей - прізвище і ініціали авторів, повна назва статті, назва збірки або журналу, номер і рік видання, сторінки, на яких розташована стаття.

Записка повинна бути написана грамотно, правильно орфографічно і стилістично. Безграмотне оформлення записки спричиняє за собою відповідне зниження оцінки проекту. Записка повинна бути написана одним кольором чорнил (окрім червоного і зеленого), дозволяється для таблиць застосування простого олівця.

У графічній частині всі креслення за матеріалом, що міститься в них, форматом, умовним позначенням, шрифтам і масштабом повинні відповідати ЄСКД і іншим ГОСТ.



    1. Графічна частина


Графічна частина проекту виконується на листі формату А1. До графічної частини входить план дільниці

На плані необхідно вказати наступні розміри:

  • габаритні розміри дільниці (довжина, ширина);

  • ширину прогонів (прольотів)

  • відстань між колонами;

  • габарити колон;

  • прив'язка устаткування.

У основному написі креслення необхідно дати найменування листа «план ............... дільниці цеху потужністю .......... тон придатного литва на рік».


^ 4 РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ ПРОЕКТУ


У вступі слід обгрунтувати актуальність завдання проектування дільниці

Основні завдання проектування ливарних цехів


Завданням проектувальника є створення виробництв і підприємств, які до моменту введення в експлуатацію будуть на рівні світових технічних досягнень.

Для виконання цього завдання проектувальник повинен бути в курсі не тільки передового вітчизняного і зарубіжного досвіду, але й мати у своєму розпорядженні дані про очікувані досягнення науки, про перспективи розвитку техніки, тобто комплекс відомостей науково-технічного прогнозу. Майбутні науково-технічні досягнення слід враховувати в будь-якому проекті. Разом з тим проектувальник повинен бути упевнений, що дані науково-технічного прогнозу відображають реальний стан речей, що нове краще старого і до певного часу буде запроваджене.

Особливо важливо використовувати сучасне устаткування. На будівельний і пусковий періоди нового підприємства може закладатися устаткування, що випускається вітчизняними заводами або на яке вже розроблені робочі креслення і заплановано виготовлення і відладку у встановлений термін.

Не менш важливе при проектуванні виконання екологічних вимог (екологія — наука про взаємовідношення організмів з навколишнім середовищем).

Необхідно забезпечити кліматичні чинники в приміщеннях ливарних цехів (температура, освітленість, вологість воздуха, відсутність протягів).

Вміст пилу, газів і інших шкідливостей в повітрі робочої зони повинно бути нижче меж допустимих концентрацій (ДК) . Пил викликає у тих, що працюють, захворювання силікозом (ДК піщаного пилу 2 мг/м3)

У зв'язку з цим обдування стисненим повітрям на робочих місцях виливків, форм і інші подібні операції за правилами техніки безпеки забороняються.

Застосування в проектах нових технологічних процесів, які пов'язані з використанням фарб і інших хімічних речовин допускається при наявності оформлених в установленому порядку інструкцій, що узгоджені з органами Держміськтехнагляду і містять дані про склад, кількість шкідливостей, що виділяються, по переділам виробництва, рекомендації по вентиляції, очищенню стоків і вказівки про зберігання відходів.

Рівень шуму повинен бути нижче нормативного (у робочій зоні-75 дБ).Необхідний захист навколишньої атмосфери, перш за все шляхом допалювання і очищення газів від плавильних печей (вагранок, дугових печей і ін.).

З метою скорочення споживання кисню для цехів, розташованих в крупних містах, рекомендується для плавки застосування індукційних печей.

Захист прилеглих водних басейнів повинен забезпечуватися шляхом очищення промислових стоків і ін.

Велике значення для поліпшення умов праці має механізація прибиральних робіт, створення приємного виробничого інтер'єру (забарвлення приміщень, устаткування і т. п.), забезпечення хорошого побутового обслуговування працівників і виключення затісненості (додатково див. «Заходи щодо охорони праці»).

У передпроектній стадії слід вибирати оптимальні масштаби виробництва (підприємства), щоб не подовжувати терміни будівництва, освоєння потужностей, що вводяться, і не допускати тим самим «омертвлення» державних коштів. Тривалі терміни будівництва можуть сприяти моральному старінню проектів. В цьому випадку проектувальникам доводиться порушувати свою головну заповідь: спроектував — не міняй і за узгодженням із затверджуючими інстанціями вносити зміни до застарілих проектів, що реалізуються..

Проектно-сметну документацію погоджують з генеральною підрядною будівельною організацією для обліку її реальних можливостей і скорочення термінів будівництва.

У ряді випадків доцільне проектування і будівництво підприємств по окремих чергах.

Проектні організації шляхом координації своїх дій зі всіма зв'язаними ланками можуть виконувати свої основні функції — здійснювати зв'язок між наукою і виробництвом, впливати на темпи технічного прогресу, на ефективність суспільного виробництва і капітального будівництва.

Основні положення, які застосовуються при проектуванні будівництва (реконструкції) ливарних цехів і заводів, приведені нижче.

1 Передбачати концентрацію і організацію спеціалізованих виробництв, , що мають оптимальні потужності для інтенсивного використання устаткування. Для забезпечення високої продуктивності праці і ефективності виробництва на основі комплексної механізації і автоматизації застосовувати прогресивні технологічні процеси для одержпння виливків високої якості; організовувати потокове виробництво; використовувати відладжене високопродуктивне устаткування, пристосоване до серійності виливків, що виготовляються. При підвищених вимогах до точності і якості виливків, а також при виготовленні виливків з кольорових сплавів рекомендується застосовувати спеціальні способи литва з урахуванням серійності виробництва. Для створення чіткого порядку і відповідальності за якість продукції, що випускається, доцільно ливарні цехи будувати з повним закінченим циклом виробництва.

2.Об'єкти на території, що забудовуэться, розміщувати раціонально з економічними об'ємно-планувальними вирішеннями будівель для зменшення площ для будівництва. Передбачати раціональні потоки людей і вантажів. На початкових стадіях проектування при розробці технологічних планувань намічати основні проїзди і проходи; виділяти площі для розміщення вентиляційного устаткування, підстанцій, пультів, АСУТП і ін.

3. На заводах з декількома ливарними цехами зберігання і підготовку шихтових і формувальних матеріалів передбачати в центральному базисному цеху (включаючи копрову установку).

При великих об'ємах виробництва (>80—100 тис. т/рік виливків) зберігання шихтових матеріалів раціонально зосереджувати в прицехових складах шихтових матеріалів. Для зберігання сухого піску рекомендується застосування силосних башт. Передбачати склади, що окремо стоять, для зливу і зберігання рідких зв'язуючих. Всі допоміжні служби ливарного заводу рекомендується блокувати в одному корпусі.

4. Для забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці передбачати локалізацію шкідливостей там, де вони утворюються, шляхом герметизації устаткування, місцевими відсмоктувачами і застосуванням загальнообмінної вентиляції. Зменшувати шум. Передбачати систему прибирання пилу. Забезпечувати виконання вимог з захисту від забруднень навколишньої атмосфери і прилеглих водних басейнів.

5.Ухваленими в проекті технічними рішеннями з ливарного виробництва в цілому повинні забезпечуватися високі техніко-економічні показники і можливості освоєння потужностей, що вводяться, в нормативні терміни.

6.Ливарні заводи необхідно будувати паралельно з будівництвом житла, профессионально-

технічних училищ і гуртожитків до них, щоб до моменту введення в експлуатацію виробничих об'єктів була можливість навчити і підготувати кадри.


^ Структура ливарного цеху

Структуру ливарного цеху визначає його потужність, номенклатура, режим роботи, ступінь спеціалізації і тип виробництва.

Сучасний ливарний цех складається з виробничих і допоміжних відділень, складських і службово-побутових приміщень: 1) виробничих відділень: плавильного, включаючи дільницю приготування шихти; формувально-заливально-вибивного, включаючи сушильні установки; сумішоприготувального, включаючи бункери-відстійники; стрижневого, включаючи сушильні установки; відділення обрубування, очищення і термообробки литва з дільницею виправлення литва і гідровипробувань; відділення грунтування литва; 2) допоміжних відділень: ремонтно-енергетичного, модельно-опочного, ковшового, лабораторій, відділень підготовки свіжих формувальних матеріалів, регенерації сумішей, каркасного відділення, дільниць отримання вуглекислоти, установок сантехнічного устаткування, підстанцій; 3) складів шихти, свіжих формувальних матеріалів, опок, модельного оснащення, пристосувань і інструментів, виливків; 4) службово-побутових приміщень, в яких розміщуються контора цеху, технологічне бюро, служби механіка і енергетика, бухгалтерія, бюро праці і зарплати, виробничо-диспетчерська і планово-економічна служби, бюро технічного контролю, вбиральні, душові, їдальні, червоні кутки, медпункт, кімната гігієни жінки, санвузли.

При розрахунку техніко-економічних показників цеху не враховуються: а) площі, розташовані поза приміщеннями цеху; б) площі, розташовані на проміжних поверхах, майданчиках, в тунелях, підвалах) естакади для литва і опок; г) побутові приміщення, санвузли, загальноцехові контори і контори майстрів; д) базисні склади заводу; е) площі в перших поверхах двоповерхових будівель, зайняті транспортними пристроями і устаткуванням, яке в одноповерхових будівлях розміщується в підвалах, тунелях, на галереях і майданчиках; ж) дільниці попередньої механічної обробки.

Розміри площ розраховуються по осях. Площі, зайняті пультами управління устаткування, технологічними трансформаторами, високочастотними генераторами і іншим, включаються у виробничу площу. Площі плавильних і сумішоприготовальних відділень враховуються тільки по одному поверху, що має найбільшу площу. Виробничі, допоміжні і складські площі враховуються при визначенні техніко-економічних показників. При зіставленні показників площі базисного складу розподіляються між обслуговуваними ливарними цехами пропорційно їх випуску.

Співвідношення між площами виробничих відділень залежить від роду металу, ваги і конфігурації виливків, ступеня механізації, типу виробництва і інших чинників. Для порівняння співвідношень площ відділень за 100% приймають площу, зайняту під формувально-заливально-вибивне відділення. Орієнтовні співвідношення площ виробничих відділень цеху складають: сумішоприготувальне відділення — 20—40%; стрижневе— 30—60; плавильне — 20—30; обрубно-очисне — 50—70%. Якщо в обрубному відділенні проводять термообробку виливків, площа додатково збільшується до 25%.



    1. ^ Розрахунок виробничої програми проектованого відділення і його

дільниць


У цьому підрозділі слід скласти програму дільниці, що проектується, згідно завданню, у якому вказані назва дільниці, річний обсяг випуску придатного литва у цеху, до складу якого входить дільниця, і маса литва .


Початковими даними для розрахунку устаткування будь-якого відділення ливарного цеху є програма дільниці і тип виробництва, а також дійсний річний фонд часу роботи машин, який залежить від змінності.

При складанні програми необхідно:

  1. Із загальної номенклатури цеху вибрати тільки ті виливки, маса яких відповідає межам маси литва, вказаним в завданні.

  2. Враховувати литво – на запасні частини (6,5% від річної програми), для потреб заводу (4,7%) і литво для інших підприємств за кооперацією(11,0%).

Основна продукція складатиме 77,8% від потужності дільниці, допоміжна 22,2%.

На початку розрахунку слід збільшити річну потужність (Q), враховуючи брак литва. З досвіду базового підприємства Дружківський машинобудівний завод брак литва складає 3-6% Річна програма з урахуванням браку розраховується за формулою


Qбб · Q, (1.1)

де Q – річна потужність дільниці, вказана в завданні, т

Qб - річна потужність дільниці з урахуванням браку литва, т

Кб – коефіцієнт браку ( Кб = 1,03- 1,06)

Приклад розрахунку: умовна потужність дільниці 28000 тонн литва в рік. Тоді потужність дільниці з урахуванням браку литва складе ( при браку литва 5%)


Qб = 28000 · 1,05= 29400 т


Перед складанням таблиць визначаємо об'єми основної і допоміжної продукції


Qо = Qб · 0,778 (1.2)


Qо = 29400 · 0.778= 22873т

Qдоп = Qб · 0,222 (1.3)

Qдоп = 29400 · 0,222 = 6527 т


де Qо, Qдоп – об'єми основної і допоміжної продукції на річну програму, т

Допоміжну продукцію розбиваємо за статтями:

на запасні частини

Qзч = Qб ·* 0,065 (1.4)


для потреб заводу

Qпз = Qб · 0,047 (1.5)


по кооперації для інших підприємств


Qкооп = Qб · 0,11 = Qдоп - Qзч - Qпз (1.6)


Програма дільниці зводиться в таблиці 4.1 і 4.2


Таблиця 4.1 – Укрупнена програма дільниці

Найменування виробу

Кількість виробів на річний випуск, шт.

Чорнова маса одного виробу, т

Чорнова маса виробів на річний випуск, т

АМ8Д

735

0,7214

530




АРП 10

15

0,729

11




2АНЩ

9

39,764

358




.

.

.

.




.

.

.

.




1КМ88

50

86,307

4315




Разом

-

-

22873




Запасні частини (6,5%)

-

-

1911




Литво для потреб заводу (4,7%)

-

-

1382




Литво для інших підприємств по кооперації

-

-

3234




Разом

-

-

6527




Всього по цеху

-

-

29400






При складанні подетальної програми дільниці (таблиця 4.2) в кінці її необхідно врахувати литво допоміжної продукції (на запчастини, потреби заводу, за кооперацією) з таблиці 4.1

Для визначення кількості виливків на програму необхідно кількість виливків на виріб (стовпець 3 табл.2) помножити на кількість виробів на річну програму (стовпець 3 табл.4.1 або стовпець 4 табл.4.2)

Для сумішоприготувальної, стрижневої та дільниці очищення і термообробки

Подетальна програма має вид таблиці 4.2.1, для плавильної – таблиці 4.2.2. для формувальної – таблиці 4.2.3


Таблиця 4.2.1- Подетальна програма дільниці (для стрижневої,

сумішоприготувальної, дільниці очищення і термообробки )


Найменування виробу і виливка

Номер моделі

Кількість виливків на виріб

шт.

Кількість

виробів

на річну про-

граму

шт

Кількість

виливків на річну про-граму, шт.

Чорнова маса одного виливка, т

Чорнова маса виливків на виріб

т

Чорнова

маса

виливків

на річну програму, т

1

2

3

4

5

6

7

8

АМ8Д







735













корпус

53064

5




3675

18,0

0,0900

66,150

стакан

52898

11




6900

9,4

0,1034

38640

кришка

37636

2




1470

59,0

0,1080

92630

буфер

51861

2




.

.

.

.



















0,7214

530

АРП-10







15































0,729

11

1КМ88






















.

.

.




.

.

.

.



















86,307

4315

Разом



















22873

Запасні частини



















1911

Литво для потреб підприємства



















1382

Литво для інших заводів по кооперації



















3234

Разом



















6527

Всього по цеху



















29400


Таблиця 4.2.2 – подетальна програма дільниці (для плавильної дільниці)


Найменування виробу і виливка

Номер моделі

Кількість виливків на виріб

шт.

Кількість

виробів

на річну про-

граму

шт

Кількість

Вилив-ків на річну про-граму, шт.

Чор-нова маса одно-го ви-ливка, т

Чор-нова маса вилив-ків на виріб

т

Чорно-ва маса

вилив-ків

на річну програму, т

Маса рідкого

металу одного вилив-ка, т

Маса рідкого

металу вилив-ків на виріб

т

Маса рідкого

металу вилив-ків

на річну програму, т


Таблиця 4.2.2 – подетальна програма дільниці (для формувальної дільниці)


Найменування виробу і виливка

Номер моделі

Кількість виливків на виріб

шт.

Кількість

виробів

на річну про-

граму

шт

Кількість

Вилив-ків на річну про-граму, шт.

Чор-нова маса одно-го ви-ливка, т

Чор-нова маса вилив-ків на виріб

т

Чорнова маса

вилив-ків

на річну програму, т

Кіль-кість вилив-ків у формі, шт.

Кількість знімань форм на річну програму, знім


При складанні програми виробництва виливків за масою - таблиці 4.3 вся програма дільниці розділяється на декілька груп за масою (потоків), для чого з подетальної програми (таблиця 4.2) вибираються виливки з чорновою масою, відповідною даному потоку, і чорнова маса їх на програму (стовпець 8 табл.2) підсумовується по даному потоку.

У цій таблиці також враховується литво допоміжної продукції.


Таблиця 4.3 – Програма виробництва виливків за масою



Показники

Литво основної продукції груп виливків масою, кг

Литво допоміжної продукції

Литво на річний випуск

1- 20

21 - 100

101 - 200

Чорнова маса литва на річну програму, т

5087,7

14730,1

3055,2

6527

29400

Чорнова маса литва у відсотковому співвідношенні до річної програми %

17,3

50,1

10,4

22,2

100


Для обліку литва допоміжної продукції розподіляємо його в групи за масою пропорційно відсотковому співвідношенню, для цього проводимо коректування. Знаючи, що основна продукція складає 77,8%, а допоміжна 22,2%, знаходимо коефіцієнт коректування


Ко = 22,2 : 77,8 = 0,29


Так, в даному випадку 22,8% литва допоміжної продукції розподілиться на потоки таким чином:


Перший потік: 17,3 %* 0,29= 5,0%

Другий потік: 50,1%* 0,29= 14,5%

Третій потік: 22.2% - 5.0% -14.5% =2.7%


Маса першого потоку складе


Q 1= 29400 * (17,3+5,0)/100 = 6556,2 т

Маса другого потоку складе


Q 2= 29400 * (50,1+14,5)/100 = 18992,4 т


Маса третього потоку складе


Q 3= 29400 * (10,4+2,7)/100 = 3851,4 т


Після коректування програма виробництва виливків за масою прийме вид таблиці 4.4.


Таблиця 4.4 – Скоректована програма виробництва виливків за масою



Показники

Річна програма литва по групах виливків масою, кг

Річна програма

1- 20

21 - 100

101 - 200




Чорнова маса литва на річну програму, т

6556,2

18992,4

3851,4

29400

Чорнова маса литва у відсотковому співвідношенні до річної програми %

22,3

64,6

13,1

100

  1   2   3   4   5



Похожие:

Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни «обладнання ливарних цехів» для студентів спеціальності 090403 iconМетодичні вказівки до курсового проектування по дисципліні
Методичні вказівки до курсового проектування по дисципліні «Ливарне виробництво чорних І кольорових металів» для студентів спеціальності...
Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни «обладнання ливарних цехів» для студентів спеціальності 090403 iconМетодичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни економіка, організація та планування виробництва для спеціальності 090403 Ливарне виробництво чорних та кольорових металів
Підготував Боличева І. В. – викладач Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії
Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни «обладнання ливарних цехів» для студентів спеціальності 090403 iconМетодичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни "Організація виробництва І обслуговування в підприємствах харчування" для студентів спеціальності 091711
У сучасних економічних умовах заклади ресторанного господарства переходять на нові методи роботи, пов'язані із змінами пріоритетів...
Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни «обладнання ливарних цехів» для студентів спеціальності 090403 iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни «Основи теорії транспорту» для студентів напряму підготовки
Робоча програма І методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни «Основи теорії транспорту» для студентів напряму підготовки...
Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни «обладнання ливарних цехів» для студентів спеціальності 090403 iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Підготовчі процеси при збагаченні корисних копалин" для студентів спеціальності 050303
Підготовчі процеси при збагаченні корисних копалин" для студентів спеціальності "Збагачення корисних копалин" / Упоряд.: П.І. Пілов,...
Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни «обладнання ливарних цехів» для студентів спеціальності 090403 iconМетодичні вказівки до виконання практичних робіт для студентів 1У курсу
Методичні вказівки до виконання практичних робіт студентів 4 курсу гідрометеорологічного інституту при вивченні дисципліни «Агрометеорологічні...
Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни «обладнання ливарних цехів» для студентів спеціальності 090403 iconМетодичні вказівки до самостійної роботи студентів спеціальності 050111 Бухгалтерський облік Дисципліна "Українська мова за професійним спрямуванням"
Теми, які виносяться на самостійне опрацювання для студентів спеціальності Бухгалтерський облік
Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни «обладнання ливарних цехів» для студентів спеціальності 090403 iconМетодичні вказівки до самостійної роботи студентів 1У курсу з дисципліни «Агрометеорологічні прогнози»
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів 4 курсу природоохоронного факультету при вивченні дисципліни «Агрометеорологічні...
Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни «обладнання ливарних цехів» для студентів спеціальності 090403 iconМетодичні вказівки до вивчення дисципліни " Порівняльна лексикологія " для студентів 3 курсу (денне відділення)

Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни «обладнання ливарних цехів» для студентів спеціальності 090403 iconМетодичні вказівки по дипломному проектуванню для студентів спеціальності 05050201 «Технології машинобудування» / Уклад и др. Херсон, хдту, 2000. 80 с
Методичні вказівки по дипломному проектуванню для студентів спеціальності 05050201 «Технології машинобудування» / Уклад идр. Херсон,...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов