Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України icon

Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України



НазваниеДержавне агентство з інвестицій та управління національними проектами України
страница1/8
Дата конвертации15.03.2013
Размер1.4 Mb.
ТипДокументы
скачать >>>
  1   2   3   4   5   6   7   8






Державне агентство з інвестицій та
управління національними проектами України







Навчальний семінар


Державно-приватне партнерство в Україні:

стратегії фінансування державних/муніципальних проектів


Матеріали семінару


Тренер: Наталія Доценко-Білоус


Матеріали підготовлено завдяки шляхетній підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми розвитку державно-приватного партнерства, що реалізується компанією FHI Development 360 LLC.


Наведені матеріали передають погляд автора і не обов’язково відображають точку зору Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.


ЗМІСТ



1. ПРИКЛАДНИЙ АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ ФОРМ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ПРИ БУДІВНИЦТВІ ОБ‘ЄКТІВ ІНФРАСТРУКТУРИ (на прикладі будівництва лісових доріг) 14

^ 2. ЗЕМЕЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ ДПП
(на прикладі реалізації проекту будівництва Великої Кільцевої автомобільної дороги в м. Києві) 36

3. АЛЬТЕРНАТИВИ ДПП - ОБ‘ЄКТИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ 69


^ ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА


  1. Світовий досвід реалізації проектів публічно-приватного партнерства: аналіз стратегій реалізації та фінансування, форм, принципів, результатів.


У матеріалах представництва ООН в Україні з питань розвитку державно-приватного партнерства пропонується наступна класифікація форм державно-приватного партнерства.


^ Контракти на послуги (державні контракти). Цей тип передбачає можливість підписання контракту між державною стороною та приватним підприємством для виконання поставлених завдань. Ці контракти застосовуються в операційній діяльності і містять в собі завдання щодо впровадження, функціонування та утримання нового обладнання. Такі контракти є короткотерміновими, від декількох місяців до декількох років. Вони дозволяють державі застосовувати технічний досвід приватного сектору, його робочий потенціал та зберігати кошти. Обов'язки щодо управління та надання фінансових ресурсів у повній мірі залишаються за урядом.


^ Контракти на управління (О&М, ОМ&М). Такі контракти дозволяють державі перекладати відповідальність щодо функціонування та управління об'єктом на приватний сектор. Вони укладаються та короткий строк, але він є довшим ніж у контрактах першого типу. Приватне підприємство отримує фіксовану плату, або плату у вигляді премій в залежності від ефективності своєї роботи. Функція щодо фінансування об'єкту за цим типом відносин залишається за державою.


^ Лізингові угоди (BLT, BLTM, LROT). Лізинг дозволяє приватному підприємству протягом певного часу отримувати грошові надходження від проекту за визначену лізингову плату уряду. Підприємство несе відповідальність за функціонування та утримання об'єкту. Таким чином, приватний сектор приймає на себе комерційний ризик, бо для того, щоб отримувати оптимальний рівень прибутку, підприємство має зменшувати операційні витрати і, в той самий час, підтримувати належний рівень послуг, що надаються. Підприємство стає зацікавленим в ефективному управлінні об'єктом. Однак, обов'язки щодо стратегічного планування та фінансування об'єкту повністю залишаються за державою. Такі угоди укладаються, як правило, на строк від п'яти до п'ятнадцяти років. Найчастіше цей тип угод застосовується у проектах, що самостійно генерують грошові надходження, тобто є самоокупними.


^ Змішані типи контрактів (ВОТ, DBOT, ROT, BOOT, DBFO, DCMF, DBFOM, BOO). Форма партнерства обирається в залежності від розподілених між партнерами ризиків, які фіксуються у контракті. Назва механізму відображує функції, які виконує приватний партнер відповідно до контрактую Такі механізми передбачають, що державна сторона сплачує бізнесу за надані послуги. Строк дії контрактів не перевищує ЗО років. Нижче представлені визначення деяких змішаних типів ДПП.


ВОТ (будівництво-управління-передача). Бізнес будує об'єкт, управляє проектом та передає державі. Держава сплачує бізнесу за надані послуги. Такі контракти є короткотерміновими (3-5 років).


DBOT (проектування-будівництво-управління-передача). Перевага цього підходу полягає в тому, що він містить у собі відповідальність приватного сектора щодо виконання одразу декількох функцій: проектування, будівництво та утримання об'єкту. Таке поєднання є ефективним з огляду на те, що приватний сектор застосовує комплексний підхід до проекту і одразу визначає програму щодо довготермінового утримання об'єкту. Такий підхід зменшує ризик, пов'язаний з непередбачуваними витратами у майбутньому.


Актуальність даного підходу зумовлена тим, що більшість проектів інфраструктури потребують набагато більше витрат в період експлуатації об'єкту, ніж в період розробки і впровадження. Такі угоди є довготерміновими, що робить приватний сектор стратегічним партнером уряду, але функція щодо фінансування залишається за державою.


ROT (відновлення - управління - передача). Цей тип є схожим на розглянутий вище. Різниця полягає в тому, що приватна сторона приймає в управління вже існуючий об'єкт і в її обов'язки входить його відновити.


DBFO (проектування-будівництво-фінансування-управління). Така форма партнерства є найголовнішим механізмом для залучення додаткових фінансових ресурсів приватного сектору до проектів в інфраструктурі. Такі угоди вповноважують приватне підприємство проектувати, будувати, фінансувати та управляти проектом в обмін та можливість отримувати грошові надходження протягом зафіксованого у контракті терміну. Строк дії таких угод складає 25-30 років, або, навіть більше. Згідно з умовами договору право володіння об'єктом залишиться у державній власності. Держава буде контролювати, щоб об'єкт належним чином функціонував і утримувався протягом строку дії договору, а потім був повернений в належному стані. Такі контракти укладатимуться на конкурсній основі і визначальними критеріями в наданій документації будуть наступні: кінцева ціна послуг для споживача, обсяг фінансової підтримки від держави, здатність бізнесу впровадити проект. В кінці строку дії контракту може бути прийнято рішення про передачу права власності на об'єкт приватній стороні.


Концесії. Така форма партнерства має довгостроковий характер (40-50 років), що дозволяє сторонам здійснювати стратегічне прогнозування та планування свої діяльності, та надає можливість диверсифікувати ризики між всіма приймаючими участь сторонами, завдяки чому суттєво підвищується життєздатність концесійних проектів. Бізнес матиме високу, а часто і повну волю у прийнятті інвестиційних, адміністративно-господарських та управлінських рішень. Регулююча функція залишається за державною стороною. Концесії поєднують елементи таких типів контрактів, як лізингові угоди та контракти на управління. Але, на відміну від зазначених контрактів, співпрацюючи з державою на засадах концесії, бізнес приймає на себе більшу частину ринкових на операційних ризиків. Відповідно до концесійної угоди, приватний партнер має право використовувати інфраструктурний об'єкт для надання послуг безпосередньо споживачам і отримує прибуток залежно від якості та кількості наданих послуг. Приватна сторона (концесіонер) відповідає за утримання об'єкта в належному стані та, у разі необхідності, здійснює його поновлення. Функція щодо фінансування, як правило, також належить приватному сектору. Концесійні угоди, на відміну від традиційних контрактів, повинні бути довготерміновими. Чим більше строк дії контракту, тим привабливішим для приватної сторони стає така форма бізнесу, оскільки дозволяє покрити витрати капіталу та максимізувати прибуток.


^ Спільна діяльність держави та бізнесу. Часткова передача об'єкта у власність приватному сектору. Така модель передбачає спільну діяльність щодо проекту. У таких проектах обидві сторони мають здійснювати інвестиції, але повний контроль в процесі управління залишатиметься за приватною стороною. Участь держави у таких проектах може мати різні форми, такі як надання пільгових кредитів, субсидій, участь у статутному капіталі, передача активів та інше.

Головними вимогами до спільної діяльності є наступні: приватна сторона має бути обрана на конкурсних засадах; контроль має залишатися за приватною стороною; частка держави має бути чітко визначена; витрати мають компенсуватися безпосередньо через стягнення плати зі споживачів послуг; розподіл ризиків та нагород має бути чітко визначений та узгоджений заздалегідь.


Дослідники німецької економічної групи зазначають, що ДПП реалізується в різних формах в залежності від способу участі, власності об’єкта інфраструктури,розподілу ризиків, тривалості співробітництва.


Форми ДПП

Модель

Способи утримання

Інвестиції

Власність

Ризик

Строк контракту, років

Будівництво-володіння-передача (ВОТ)

«із зеленого поля»

Приватне

Приватні

Напів-приватна

Приватний

20-30

Будівництво-володіння-управління-передача (ВООТ)

«із зеленого поля»

Приватне

Приватні

Напів-приватна

Приватний

30+

Будівництво-володіння-управління (ВОО)

«із зеленого поля»

Приватне

Приватні

Приватна

Приватний

30+

Будівництво-оренда-володіння (ВLО)

«із зеленого поля»

Приватне

Приватні

Приватна

Приватний

30+

Часткова приватизація

«відокремлення активів»

Приватне

Приватні

Приватна

Приватний

30+

Повна приватизація

«відокремлення активів»

Приватне

Приватні

Приватна

Приватний

Не визначений

Реконструкція-управління-передача (ROT)

Концесія

Приватне

Приватні

Державна

Напів-приватна

20-30

Реконструкція-оренда-лізинг-передача (RLRT)

Концесія

Приватне

Приватні

Державна

В основному приватний

20-30

Будівництво-реконструкція-управління-передача (BROT)

Концесія

Приватне

Приватні

Державна

Приватний

20-30

Контракт на управління

Контракт

Приватне

Державні

Державна

Державний

3-5

Лізинг

Контракт

Приватне

Державні

Державна

Напів-приватна

8-15


Незважаючи на існування окремих форм співпраці держави і приватного сектора, заснованих на принципах ДПП, українська економіка знаходиться тільки на початку складного процесу створення необхідної системи управління проектами ДПП. Впровадження проектів ДПП в Україні носить безсистемний поодинокий характер



  1. ^ Державно-приватне партнерство (ДПП) в Україні: сфера та практика застосування




  • Нормативно-правова база щодо державно-приватного партнерства в Україні. Ключові закони;




  • ЗУ «Про державно-приватне партнерство»;

  • ЗУ «Про концесії»;

  • ЗУ «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг»;

  • ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантування прав концесіонерів»;

  • ЗУ «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності»;

  • ЗУ «Про особливості оренди чи концесії об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності»




  • ^ Поняття та ключові ознаки державно-приватного партнерства за українським законодавством.

^ ЗУ «Про державно-приватне партнерство»

Європейське законодавство

Державно-приватне партнерство - співробітництво між державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами в особі відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування (державними партнерами) та юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, або фізичними особами - підприємцями (приватними партнерами), що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами.



^ Державно-приватне партнерство (ДПП) – це взаємодія центральних чи місцевих органів влади та приватного сектору, заснована на довгостроковій угоді щодо постачання послуг, які традиційно надавались державними/комунальними підприємствами. У деяких типах ДПП вартість використання послуги покриваються за рахунок користувачів послуги (наприклад, плата за утилізацію відходів), у деяких типах вартість послуги покриваються повністю або частково за рахунок бюджету (наприклад, утримання парку чи дороги), іноді компанія, заснована приватною стороною для надання публічних послуг (компанія ДПП), за надавані послуги отримує плату від обох.


^ Співвідношення ДПП та приватизації


Державно-приватне партнерство не відміняє приватизацію. Звичайно, є сфери, де приватний сектор може працювати без державної участі. Однак є традиційні сфери державної відповідальності: оборона, соціальна сфера, інфраструктура. З чисто ринкової позиції вони мало привабливі і можуть зникнути, якщо їхні активи передати у приватну власність. До то ж держава не може повністю передати їх у власність. Тому на практиці логічно виникає так звана напівприватизація (semi-privatization), з якою часто ототожнюють партнерства.


Поділяємо точку зору, що такі крайні позиції не зовсім корректно практикують співвідношення категорій «приватизація» і «партнерство». Під приватизацією розуміється відчуження майна, що знаходиться у власності держави (державне майно) і органів місцевого самоврядування (комунальне майно) у власність фізичних і юридичних осіб за певну плату. Якщо приватизація означає передачу державної і комунальної власності у приватне володіння і вихід держави із певного виробництва сфери діяльності, то створення партнерств означає лише передачу приватному сектору частини функцій держави стосовно державних об’єктів і функцій місцевої влади стосовно об’єктів комунальної власності. Однак ці об’єкти залишаються у власності держави. На відміну від приватизації у партнерствах держава зберігає певну економічну активність. ЇЇ діяльність при цьому можна розглядати як державне регулювання економічних процесів. З точки зору економічної теорії такі партнерства означають інституціональні перетворення державного сектора економіки і являють собою реформування державної політики і управління для забезпечення поступального розвитку економіки і надання населенню суспільних послуг.


^ До ознак державно-приватного партнерства належать:


  • Виключно договірне




  • Не передбачає одночасного залучення муніципального, державного та приватного партнера




  • Передбачає забезпечення вищих техніко-економічних показників ефективності діяльності, ніж у разі здійснення такої діяльності державним партнером без залучення приватного партнера (наприклад, підряд – з 1 січня 2012 року це новий вид інвестиційної діяльності);




  • Довготривалість відносин (від 5 до 50 років);




  • Передбачає передачу приватному партнеру частини ризиків у процесі здійснення державно-приватного партнерства;




  • Передбачає внесення приватним партнером інвестицій в об'єкти партнерства із джерел, не заборонених законодавством.




  • Не передбачає відчуження державного/коммунального майна;




  • Обмежено коло сфер для застосування. А як бути із проектам, які не входять до сфер, які не включені?




  • Здійснення державно-приватного партнерства, передбачає виконання однієї або кількох таких функцій: проектування; фінансування; будівництво; відновлення (реконструкція, модернізація); експлуатація; пошук; обслуговування, а також інших функцій, пов'язаних з виконанням договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства.


А чи цікаве співробітництво на наведених умовах приватному партнеру?!


  • Правовий статус державного партнера.


Державний партнер – орган державної влади та орган місцевого самоврядування


Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання (стаття 8 ГКУ).


Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.


Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством (стаття 55 ГКУ).


Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).


  • ^ Правовий статус приватного партнера.


Приватний партнер визначається під час проведення конкурсу


Законодавство не містить спеціальних вимог щодо правового статусу приватного партнера


Приватним партнером можуть бути юридичні особи, крім державних та комунальних підприємств, або фізичні особи – підприємці.


На стороні приватного партнера у договорі, що укладається в рамках державно-приватного партнерства, можуть виступати декілька осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами. Такі особи несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими договором, що укладається в рамках державно-приватного партнерства.


Особливості участі на стороні приватного партнера декількох осіб у конкурсах на визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства визначаються Кабінетом Міністрів України.



  • ^ Ролі партнерів у проекті ДПП;

Ролі партнерів можна визначити із урахуванням їх ступеня відповідальності за виконання зобов‘язань в проекті шляхом розподілу ризиків


Порядок розподілу ризиків між партнерами закріплений в Методиці виявлення ризиків, пов'язаних з державно-приватним партнерством, їх оцінки та визначення форми управління ними, затвердженої Постановою КМУ від 16 лютого 2011 р. N 232


Типові ризики інфраструктурних проектів ДПП та їх гіпотетичне розміщення

Категорія ризику

Приклад

Кращий партнер для управління ризиком

Форс-мажорні обставини

Втрати від стихійного лиха

Державний партнер

Політичні ризики

Перенесення строків затвердження проектів, придбання земельних ділянок, зміни закону, що впливають на дохід

Державний партнер

Ризик доходності/попиту

Недостатній дохід через низький обсяг руху чи нижчі ціни через еластичність попиту

В основному державний – іноді приватний партнер

Дизайнерські/технічні ризики

Інженерські чи дизайнерські помилки

Приватний партнер

Будівельні ризики

Збільшення витрат через затримання із несправною технікою

Приватний партнер

Операційні ризики

Затратні операції та підтримка життєвого циклу

Приватний партнер

Ризики у сфері довкілля

Відшкодування збитків, компенсаційні витрати/погашення зобов’язань через нанесення шкоди довкіллю

Приватний партнер

Фінансові ризики

Витрати, що виникають через невідповідне хеджування доходів та управління боргом

В основному приватний партнер – іноді державний

Ризик дефолту

Банкрутство проекту через будь-який/всі вищеназвані фактори

Поділено державний/приватний партнер


Джерело: Virtuosity Consulting (2005). Successful Examples of Public-Private Partnershis and Private Sector Involvement in Transport Infrastructure Development. Final report for OECD/ECMT Transport Research Centre.


  • ^ Сфери застосування державно-приватного партнерства;


Державно-приватне партнерство застосовується в таких сферах:


  • пошук, розвідка родовищ корисних копалин та їх видобування;




  • виробництво, транспортування і постачання тепла та розподіл і постачання природного газу;




  • будівництво та/або експлуатація автострад, доріг, залізниць, злітно-посадкових смуг на аеродромах, мостів, шляхових естакад, тунелів і метрополітенів, морських і річкових портів та їх інфраструктури;




  • машинобудування;




  • збір, очищення та розподілення води;




  • охорона здоров'я;




  • туризм, відпочинок, рекреація, культура та спорт;




  • забезпечення функціонування зрошувальних і осушувальних систем;




  • оброблення відходів;




  • виробництво, розподілення та постачання електричної енергії;




  • управління нерухомістю.




  • Базові форми партнерської співпраці публічних структур і бізнесу;


У рамках здійснення державно-приватного партнерства можуть укладатися договори про:


  • концесію;




  • спільну діяльність;




  • розподіл продукції;




  • інші договори.


Істотні умови договорів, що укладаються в рамках здійснення державно-приватного партнерства, мають відповідати вимогам, встановленим законами України.


Вид договору, що укладається в рамках державно-приватного партнерства, визначається органом, який приймає рішення про здійснення державно-приватного партнерства.


  • ^ Засади проведення конкурсу з відбору приватного партнера для здійснення ДПП;

Порядок проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної, комунальної власності та об'єктів, які належать Автономній Республіці Крим затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 р. N 384 


^ 1 етап - Аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства та погодження проекту Міністерством економічного розвитку та торгівлі


- пропозиція приватного партнера до органу управління щодо здійснення державно-приватного партнерства;


- орган управління протягом 25 календарних днів після надходження пропозиції розглядає її, проводить відповідно до затвердженої Міністерством методики аналіз ефективності, за результатами якого готує висновок про результати проведення аналізу ефективності;


- Орган управління надсилає протягом трьох робочих днів висновок про результати проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, пропозицію та документи до: (а) Міністерства економіки - на погодження (25 робочих днів); Мінфіну - для подання пропозицій стосовно можливих фінансових ризиків та доцільності надання державної підтримки, передбаченої пропозицією щодо здійснення державно-приватного партнерства (15 робочих днів);


- Погоджений Міністерством економіки висновок про результати проведення аналізу ефективності надсилається органом управління особі, яка подала пропозицію.


^ 2 етап – Проведення конкурсу із визначення приватного партнера

  • прийняття місцевою радою рішення про проведення конкурсу;

  • Місцева рада утворює комісію з питань проведення конкурсу;



  • Затвердження і оприлюднення конкурсної документації




  • Орган управління не пізніше ніж через три дні після затвердження конкурсної документації надсилає рекомендованим листом оголошення про проведення конкурсу Міністерству економіки;




  • Орган управління опубліковує не пізніше ніж за місяць до закінчення строку подання заявок на участь у конкурсі оголошення про його проведення;




  • Подання заявок на участь у конкурсі;




  • Попередній відбір претендентів з урахуванням кваліфікаційних та інших вимог, визначених конкурсною документацією;




  • Подання конкурсних пропозицій;




  • Розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями учасників конкурсу;




  • Проведення оцінки конкурсних пропозицій;




  • Визначення переможця конкурсу.




  • Джерела фінансування державно-приватного партнерства;

Фінансування державно-приватного партнерства може здійснюватися за рахунок:


  • фінансових ресурсів приватного партнера;




  • фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку;




  • коштів державного та місцевих бюджетів;




  • інших джерел, не заборонених законодавством (наприклад, випуск облігацій, отримання експортного кредитування тощо).




  • Державна підтримка державно-приватного партнерства. Порядок надання державної підтримки здійсненню державно-приватного партнерства;


Державна підтримка здійснення державно-приватного партнерства може надаватися:


  • шляхом надання державних гарантій, гарантій Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування;




  • шляхом фінансування за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та інших джерел згідно із загальнодержавними та місцевими програмами;




  • в інших формах, передбачених законом.


Постанова КМУ «Про затвердження Порядку надання державної підтримки здійсненню державно-приватного партнерства» від 17 березня 2011 р. N 279


  • ^ Моніторинг виконання угоди ДПП.


Заключним та обов‘язковим етапом ДПП є контроль, який на базі порівняння фактичних результатів проектів ДПП із запланованими, дозволяє фіксувати відхилення та встановлювати їх причини, здійснювати спостереження за змінами соціально-економічного середовища та прогноз перспектив подальшого виконання проектів ДПП.


Одночасно такий контроль повинен включати зворотній зв‘язок - звіт приватного партнера. (Постанова Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2011 р. N 81 Про порядок

надання приватним партнером державному партнеру інформації про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства).


Порядок проведення моніторингу не обумовлюється положеннями чинного законодавства, так само як і інструменти його реалізації. В той же час, умови його проведення мають бути відображені в угоді ДПП.


Відповідно до Указу Президента України   № 634/2011 від 31.05.2011р. «Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України», одним з основних завдань Мінекономрозвитку України є проведення моніторингу виконання угод ДПП


  •  Земельне питання при реалізації проектів на умовах ДПП

Договір ДПП не є договором, за яким приватний партнер отримує права на земельну ділянку для реалізації проекту.


Закон про ДПП передбачає надання земельної ділянки приватному партнеру в користування (оренду, на правах земельного сервітуту).


Стаття 134 ЗКУ – не потребує проведення аукціону надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до Закону про ДПП


В разі якщо для здійснення державно-приватного партнерства необхідне користування земельною ділянкою, державний партнер забезпечує приватному партнеру можливість використання такої ділянки на строк, встановлений договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства.


Державний партнер, якщо він не орган місцевого самоврядування не може забезпечити приватному партнеру гарантію прав на земельні ділянки.


У разі прийняття уповноваженим органом рішення про здійснення державно-приватного партнерства проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, інша документація із землеустрою, яка відповідно до законодавства вимагається для надання земельної ділянки в користування, а також документація щодо земельних ділянок, необхідних приватному партнеру для здійснення такого партнерства, розробляються на замовлення державного партнера.


Державний партнер має погодити документацію із землеустрою з відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування у передбаченому законодавством порядку, а у випадках, передбачених законом, - отримати позитивний висновок державної землевпорядної експертизи у порядку, визначеному законом.


Фінансування робіт з розроблення (виготовлення) землевпорядної документації та її експертизи здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів чи за рахунок коштів особи, яка подала пропозицію про здійснення державно-приватного партнерства.


Оплата робіт з розроблення (виготовлення) землевпорядної документації та її експертизи особою, яка подала пропозицію про здійснення державно-приватного партнерства, не створює для такої особи переваг у конкурсі з визначення приватного партнера порівняно з іншими учасниками конкурсу.


Документально підтверджені витрати, здійснені державним партнером та/або особою, яка подала пропозицію про здійснення державно-приватного партнерства, на розроблення (виготовлення) документації із землеустрою та її експертизу, відшкодовуються приватним партнером відповідно до умов договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.


Порядок та умови отримання приватним партнером права на користування земельними ділянками, зазначеними у частині першій цієї статті, зазначаються в умовах конкурсу з визначення приватного партнера для укладення договору в рамках державно-приватного партнерства.


Після припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, приватний партнер зобов'язаний звільнити земельну ділянку, надану йому для здійснення державно-приватного партнерства відповідно до цієї статті.


У разі якщо у договорі про державно-приватне партнерство передбачається надання в користування (експлуатацію) та / або управління ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій, щодо прокладання та експлуатації яких встановлено сервітут, такий сервітут може здійснюватися від імені державного партнера приватним партнером.


Про наявність таких сервітутів зазначається в умовах конкурсу з визначення приватного партнера та договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства.

  1   2   3   4   5   6   7   8



Похожие:

Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconДержавне агентство з інвестицій та управління національними проектами України
Матеріали підготовлено завдяки шляхетній підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (usaid)...
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconДержавне агентство з інвестицій та управління національними проектами України
Світовий досвід реалізації проектів публічно-приватного партнерства: аналіз стратегій реалізації та фінансування, форм, принципів,...
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconДержавне агентство з інвестицій та управління національними проектами України
Світовий досвід реалізації проектів публічно-приватного партнерства: аналіз стратегій реалізації та фінансування, форм, принципів,...
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconДержавне агентство з інвестицій та Івано-Франківська

Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconПоложення про Державне агентство водних ресурсів України
Державне агентство водних ресурсів України (Держводагентство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується...
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconПоложення про Державне агентство рибного господарства України (додається)
Установити, що Державне агентство рибного господарства України є правонаступником Державного комітету рибного господарства України,...
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconДержавне агентство водних ресурсів україни дністровсько-прутське бувр
Дністер та Прут відповідно до «Порядку взаємодії організацій, що належать до сфери управління Держводагентства, розташованих у басейні...
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconДержавне агентство водних ресурсів україни дністровсько-прутське бувр
Дністер та Прут відповідно до «Порядку взаємодії організацій, що належать до сфери управління Держводагентства, розташованих у басейні...
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconДержавне агентство водних ресурсів україни дністровсько-прутське бувр
Дністер та Прут відповідно до «Порядку взаємодії організацій, що належать до сфери управління Держводагентства, розташованих у басейні...
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconДержавне агентство водних ресурсів україни дністровсько-прутське бувр
Дністер та Прут відповідно до «Порядку взаємодії організацій, що належать до сфери управління Держводагентства, розташованих у басейні...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов