Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України icon

Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України



НазваниеДержавне агентство з інвестицій та управління національними проектами України
страница3/8
Дата конвертации15.03.2013
Размер1.4 Mb.
ТипДокументы
скачать >>>
1   2   3   4   5   6   7   8

Загальна тривалість процедури погодження та укладення договору на тимчасове довгострокове лісокористування складає приблизно 4 місяці.

Звертаємо Вашу увагу, що разом із клопотанням до голови обласної державної адміністрації приватний інвестор в обов’язковому порядку подає наступні документи:

  • копії установчих документів;

  • погодження постійного лісокористувача;

  • погодження обласного управління лісового та мисливського господарства;

  • погодження Державного управління охорони навколишнього природного середовища в області (за необхідності);

  • картосхему лісової ділянки, що надається (містить найменування підприємства, лісництва, квартал, виділ);

  • план заходів, передбачених матеріалами лісовпорядкування, які необхідно здійснити на лісовій ділянці;

  • проект розрахунку збитків, завданих наданням лісової ділянки тимчасовому лісокористувачу, який встановлюється постійним користувачем лісової ділянки;

  • бізнес-план (інвестиційна програма, яка містить комплекс зобов'язань та заходів щодо забезпечення охорони, захисту, посилення корисних властивостей насаджень, підвищення родючості ґрунтів тощо).

Договір на користування лісом між приватним інвестором та постійним має містити умови щодо спільної реалізації проекту будівництва лісогосподарського комплексу, права на яке має держлісгосп як постійний лісокористувач і здійснення приватним інвестором фінансування цього проекту у відповідності до окремих договорів, які будуть укладені сторонами на підставі цього договору. Вказані умови доцільно відобразити у розпорядженні голови обласної державної адміністрації.

^ Другий етап – укладення договору про делегування функцій замовника будівництва, за яким державне лісогосподарське підприємство, яке є постійним лісокористувачем, передає права на отримання дозвільних документів щодо здійснення будівництва лісогосподарського комплексу на користь приватного інвестора (тимчасового лісокористувача). Чинне законодавство не забороняє і не передбачає спеціальних умов укладення вказаного договору.

Метою реалізації цього етапу є набуття приватним інвестором прав на отримання дозвільних документів задля здійснення будівництва лісогосподарського комплексу.

Третій етап – укладення договору про координацію спільних дій при будівництві лісогосподарського комплексу без об’єднання вкладів між держлісгоспом та приватним інвестором за участю обласної державної адміністрації.

Даний договір укладається із урахуванням положень параграфу 1 глави 77 Цивільного кодексу України на виконання умов, визначених Договором тимчасового довгострокового користування лісом.

Укладення вказаного договору не потребує окремої згоди Кабінету Міністрів України, оскільки він не визначений в Розпорядженні Кабінету Міністрів України від 7 травня 2008 р. N 703-р. Цей договір спрямований на забезпечення отримання приватним інвестором прав на експлуатацію та використання збудованого лісового комплексу.

Таким чином, договірний механізм фінансово-правової моделі довгострокового тимчасового користування лісами виглядає так:

,

де:

      1. – договір тимчасового довгострокового користування лісом;

      2. – договір про делегування функцій замовника будівництва;

      3. – договір про координацію спільних дій при будівництві лісогосподарського комплексу без об’єднання вкладів.

^ Четвертий етап – отримання дозвільної документації для будівництва доріг

Отримання дозвільної документації для будівництва лісових доріг буде включати в себе дві стадії: (i) розробку та погодження містобудівного обґрунтування та (ii) розробку та погодження проекту будівництва.

Звертаємо Вашу увагу на те, що більша частина лісових доріг буде знаходитися за межами населених пунктів. Чинне законодавство передбачає необхідність розроблення містобудівного обґрунтування у разі відсутності місцевих правил забудови або при намірах забудови за межами населених пунктів.

Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки є підставою для отримання інших вихідних даних для проектування об'єкту забудови земельної ділянки та здійснення проектування.

Виходячи із положень чинного законодавства з метою отримання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) будівництва лісових доріг має здійснити наступні дії:

^ Встановлений час

Кроки

Розробка та погодження містобудівного обґрунтування

Не визначено

замовник звертається до Івано-Франківської обласної державної адміністрації (ОДА) із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки

2 тижні

ОДА надає згоду на розробку містобудівного обґрунтування

1 місяць

погодження містобудівного обґрунтування з відповідними органами:

  • містобудування та архітектури,

  • земельних ресурсів,

  • охорони культурної спадщини,

  • природоохоронним та санітарно-епідеміологічним органом.

Не визначено

оприлюднення проекту містобудівного обґрунтування для громадського обговорення

від 1 до 3 місяців з дня оприлюднення повідомлення

громадське обговорення містобудівного обґрунтування в результаті якого має бути складений протокол із рішенням погоджувальної комісії про погодження містобудівного обґрунтування




затвердження містобудівного обґрунтування ОДА

В цілому строк розроблення і погодження містобудівного обґрунтування, що містить містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки не може перевищувати трьох місяців.

Отримання решти вихідних даних

Не визначено

клопотання замовника до власників відповідних елементів інженерної інфраструктури з метою отримання технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування

Не визначено

складання замовником завдання на проектування

15 днів з дня реєстрації клопотання

видача власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування

Вихідні дані об'єкта містобудування є чинними до завершення будівництва цього об'єкта, але не менше двох і не більше п'яти років.

Розробка проекту будівництва

Проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником.

Отримання дозволу на зняття та перенесення грунтового покриву

Дозвіл на зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) – це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою.

Дозвіл видається Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель.

Дозвіл на виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.

Отримання дозволу на виконання будівельних робіт

Не визначено

замовник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву

1 місяць

розгляд заяви, прийняття рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт або про відмову у його наданні, видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю




Прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта







письмове звернення замовника до ОДА для затвердження акта готовності до експлуатації

10 робочих днів

затвердження акта готовності до експлуатації ОДА та органами, до повноважень яких згідно із законом належить участь у прийнятті закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію

Не визначено

замовник або уповноважена ним особа подає письмову заяву до інспекції архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт для одержання сертифіката відповідності

7 робочих днів

проведення підсумкової перевірки відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та готовності його до експлуатації інспекцією архітектурно-будівельного контролю

2 робочі дні

прийняття рішення інспекцією архітектурно-будівельного контролю про видачу сертифіката відповідності за результатами розгляду заяви з документами, що додаються до неї, та підсумкової перевірки

протягом 2 робочих днів з дати прийняття

оформлення рішення про видачу сертифіката відповідності інспекцією, про що робиться відповідний запис. Відомості про видані сертифікати відповідності вносяться до реєстру виданих сертифікатів відповідності та відмов у їх видачі




видача сертифікату відповідності посадовою особою інспекції в дозвільному центрі за місцем розташування закінченого будівництвом об'єкта

Оформлення та реєстрація права власності на лісогосподарський комплекс

до 30 днів

проведення технічної інвентаризації збудованого лісогосподарського комплексу БТІ за заявою забудовника

Не визначено

заява забудовника до відповідних органів місцевого самоврядування про оформлення права власності

Не визначено

видача забудовникові свідоцтва про право власності на лісогосподарський комплекс

Не визначено

заява забудовника до БТІ про реєстрацію права власності

14 днів

реєстрація права власності забудовника на лісогосподарський комплексу відповідним БТІ із видачею витягу про реєстрацію права власності


Звертаємо Вашу увагу на те, що будівництво лісогосподарських автомобільних доріг (у межах земель держлісфонду) з розрахунковою інтенсивністю до 25 автомобілів на добу, земляним полотном завширшки 4,5 метра, з ґрунтощебеневим покриттям серпоподібного профілю, проїзною частиною завширшки 3,0 - 3,5 метра, смугою відведення завширшки до 30 метрів здійснюється без проведення державної експертизи у відповідності до п. 5 Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 08.04.2009 № 145 "Про затвердження Переліку об'єктів, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов'язковим". Якщо технічні характеристики доріг, що плануються до будівництва відповідають зазначеним вище, проведення державної експертизи проектної документації не вимагається.

В цілому, процес розробки та погодження проектної документації в даному випадку буде тривати до 6 (шести) місяців.

Переваги запропонованої фінансово-правової моделі

    1. Тимчасове довгострокове користування не передбачає вилучення земельних ділянок у постійного лісокористувача, тому, відповідно, державні лісогосподарські підприємства не обмежені у наданні погоджень на користь зацікавлених осіб.

    2. Відсутність необхідності проходження процедури аукціону для отримання прав на земельні ділянки, а також тендерної процедури для отримання права участі в проекті будівництва лісових доріг.

    3. Стороною договору тимчасового довгострокового лісокористування виступає постійний лісокористувач, тобто державне лісогосподарське підприємство, що знижує ризик можливих ускладнень, непорозумінь, додаткових питань, в тому числі щодо підвищення плати за користування ділянками, в майбутньому порівняно з ситуацією, коли договір укладається з обласною державною адміністрацією.

    4. Процедура отримання права тимчасового довгострокового користування лісовою ділянкою є чітко регламентованою та врегульованою діючим законодавством.

    5. На практиці найчастіше використовується саме така модель, що підтверджує її ефективність.

    6. Мінімальні часові та ресурсні затрати на проходження процедури укладення всіх необхідних договорів в рамках моделі.

    7. У зв’язку з тим, що для реалізації зазначеної моделі використовується система договорів, знижуються ризики, пов’язані із припиненням одного з них, забезпечується довгостроковість та стабільність відносин сторін.

    8. Реалізація даної моделі не потребує залучення Кабінету Міністрів України для отримання будь-яких погоджень чи дозволів, що значно спрощує та скорочує в часі процедуру отримання дозволів.

Недоліки фінансово-правової моделі

Суттєві недоліки в реалізації даної фінансово-правової моделі, порівняно з альтернативними варіантами реалізації співробітництва державного та приватного партнерів, відсутні.

Слід, однак, мати на увазі, що існує позиція, відповідно до якої передача лісових земельних ділянок у тимчасове довгострокове користування суперечить Земельному кодексу України. Земельний кодекс України не передбачає такого права на землю як тимчасове довгострокове користування. А так як відповідно до п. 2 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються Земельним кодексом та нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать Земельному кодексу, то положення Лісового кодексу в частині, що стосується передачі в тимчасове довгострокове користування не відповідають законодавству України. Виходячи з цієї позиції в процесі отримання погоджень в рамках реалізації зазначеної моделі у деяких державних органів можуть виникнути додаткові запитання.

Втім, наголошуємо на тому, що в Лісовому кодексі йдеться про тимчасове користування лісами, а не про отримання права на саму земельну ділянку. Тому, на нашу думку, застосування такої моделі повністю відповідає чинному законодавству України.

Звертаємо Вашу увагу на той факт, що тимчасове довгострокове користування лісом має цільовий характер, і може здійснюватися в наступних цілях: для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Таким чином, створюваний лісогосподарський комплекс повинен мати в своєму складі споруди, які б забезпечували дотримання вказаних цілей дозволеного використання лісу на умовах довгострокового тимчасового користування лісом.

  1. ^ КОНЦЕСІЯ ЯК ФІНАНСОВО-ПРАВОВА МОДЕЛЬ БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЛІСОВИХ ДОРІГ (ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ)

Загальні положення законодавства щодо концесії

В контексті аналізу можливості використання фінансово-правової моделі концесії для будівництва та подальшої експлуатації лісових доріг ключовим питанням являється те, чи належать лісові дороги до автомобільних доріг загального користування, чи мають особливий статус.

Враховуючи інформацію, отриману від Вас, в цілях даного Меморандуму, ми презюмуємо, що лісові дороги, які планується побудувати не матимуть характеристик автомобільних доріг, а тому, відповідно, будуть будуватися в рамках лісогосподарського комплексу.

Виходячи з вищевикладеного, а також з урахуванням положень Закону України "Про концесії" від 16.07.1999 р. № 997-XIV, п. 2 та 3 ст. 3 якого містять вичерпний перелік об’єктів, які можуть передаватись в концесію, з метою будівництва лісогосподарського комплексу, між державним та приватним партнером не може бути укладений договір концесії, так як такий вид діяльності не входить до переліку, визначеному у Законі України "Про концесії".

У випадку віднесення лісової дороги до автомобільних доріг укладення концесійного договору було б можливим, але передбачало б більш складну процедуру отримання всіх необхідних дозволів та погоджень для будівництва такої дороги, в тому числі, але не обмежуючись:

  • необхідність вилучення земельних ділянок, на яких планується будівництво дороги, із земель лісового фонду для нелісогосподарських потреб – будівництва автодороги;

  • перелік об'єктів концесії у сфері будівництва та/або експлуатації автомобільних доріг визначає і затверджує Кабінет Міністрів України;

  • рішення щодо будівництва та/або експлуатації автомобільних доріг на умовах концесії приймає Кабінет Міністрів України на підставі техніко-економічного обґрунтування.

У випадку, якщо планується будівництво дороги з твердим покриттям та інженерними спорудами, така дорога прирівнюватиметься до автомобільної дороги загального користування із застосуванням до процедури погодження будівництва такої дороги та проходження конкурсу на право виступити концесіонером у будівництві дороги на умовах концесії положень Закону України "Про концесію на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг" № 1286-XIV від 14.12.1999 р., Закону України "Про концесії" та Постанови Кабінету Міністрів України, від 04.10.2000, № 1521 "Про затвердження Порядку проведення концесійного конкурсу на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг".

Подальший аналіз цієї моделі провадиться на випадок, якщо Вами буде прийнято рішення щодо реалізації проекту будівництва лісової дороги як відомчої автомобільної дороги. При будівництві лісової дороги як складової лісогосподарського комплексу цей варіант не є актуальним.

Алгоритм дій щодо реалізації фінансово-правової моделі концесії

Перший етап – тендерна процедура на отримання права на участь у будівництві автомобільної дороги.

Тендерна процедура на отримання права на участь у будівництві автомобільної дороги (отримання статусу концесіонера) виглядає наступним чином:

^ Встановлений час

Кроки

Початок




Рішення КМУ про передачу в концесію

3 місяці

Призначення конкурсної комісії та затвердження положення про конкурсну комісію

Розробка конкурсної документації та її подача для затвердження КМУ

Затвердження та доопрацювання конкурсної документації

Оголошення концесійного конкурсу та публікація такого оголошення

Попередній кваліфікаційний відбір




Подача потенційними концесіонерами концесійних заявок




Конкурсна комісія реєструє заявки учасників, вивчає такі заявки, готує висновки та подає такі висновки КМУ




КМУ приймає рішення про допущення/недопущення до концесійного конкурсу. Перелік осіб, допущених до участі має включати 3-5 претендентів.

14 днів

Конкурсна комісія повідомляє учасників про їх допущення до концесійного конкурсу




Учасники сплачують реєстраційний внесок та подають на підтвердження платіжний документ




Реєстрація учасників та надання їм повного пакету конкурсної документації

Обговорення




Обговорення з учасниками




Кінцевий варіант конкурсної документації надається претендентам

Конкурс




Учасники готують та подають власні конкурсні пропозиції

45 днів

Конкурсна комісія розглядає та готує висновки щодо визначення переможця концесійного конкурсу та складає протокол

Прийняття рішення

3 дня

Конкурсна комісія надсилає протокол КМУ

7 днів

КМУ затверджує результати концесійного конкурсу та приймає рішення про переможця концесійного конкурсу на підставі протоколу конкурсної комісії

5 днів

Повідомлення переможця про результати концесійного конкурсу

10 днів

Опублікування повідомлення про результати концесійного конкурсу

Формалізація




Узгодження остаточного проекту договору

7 днів

Підписання концесійного договору

3 днів


КМУ повідомляє Фонд державного майна про укладення концесійного договору




Завершення оформлення фінансових аспектів проекту (гарантії концесіонера)

Загальна тривалість тендерної процедури складає приблизно від 18 до 20 місяців.

^ Другий етап – отримання прав на земельні ділянки з метою будівництва доріг.

Отримання прав на земельні ділянки з метою будівництва доріг здійснюється окремо від проходження тендерної процедури на отримання права на участь в будівництві дороги (статусу концесіонера). У відповідності до ч. 3 ст. 2 Закону України "Про концесію на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг" в частині передачі концесіонеру права на будівництво автомобільної дороги концесійний договір набирає чинності з моменту набуття права на користування земельними ділянками, наданими в установленому порядку для будівництва автомобільної дороги.

Лісовий кодекс (ст. 9) передбачає можливість тимчасового використання земельних ділянок лісового фонду. Але це положення не відповідає вимогам Земельного кодексу, який не містить приписів щодо регулювання такого різновиду землекористування. У зв'язку з цим слід зазначити, що використання земельних ділянок лісового фонду може здійснюватися як на умовах постійного, так і на умовах оренди. В останньому випадку термін оренди визначається у відповідності до Земельного кодексу України, а не ст. 9 Лісового кодексу України. Підставою для висновку є положення ст. 3 ЗК України.

Детально повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування щодо вилучення кожного окремого виду земельних ділянок визначені у ст. 149 Земельного кодексу України. Виходячи з положень вказаної статті, вилучення земельних ділянок для будівництва автодороги на землях лісового фонду площею понад 1 гектар, буде здійснюватись Кабінетом Міністрів України.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України здійснюється не на конкурентних засадах.

Процедура отримання прав на земельні ділянки включатиме наступні кроки:

  1. ^ Погодження припинення права користування земельною ділянкою з поточним землекористувачем.

  • надсилання листа-запиту керівнику відповідного державного підприємства з метою погодження можливості добровільної відмови від права користування земельною ділянкою;

  • керівник державного підприємства вносить пропозицію про добровільну відмову від земельної ділянки до обласного управління лісового господарства (надалі – "Обллісгосп");

  • колегія Обллісгоспу розглядає пропозицію про можливість і надання дозволу на відмову від права користування відповідною частиною земельної ділянки;

  • колегія Обллісгоспу приймає рішення про погодження добровільної відмови від права користування земельною ділянкою;

  • наказ Обллісгоспу про затвердження Рішення колегії та подання відповідної пропозиції на погодження Держкомлісгоспу;

  • наказ Держкомлісгоспу про надання дозволу відповідному підприємству на добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою;

  • відповідне державне підприємство надає нотаріально засвідчену згоду на припинення права постійного користування земельною ділянкою.

  1. Вибір та погодження місця розташування земельної ділянки для будівництва дороги.

  • подання заяви про вибір місця розташування земельної ділянки для розміщення дороги та припинення права користування такою земельною ділянкою поточного землекористувача з метою будівництва дороги до обласної державної адміністрації;

  • облдержадміністрація розглядає заяву і передає на розгляд наступним органам:

    1. Головному управлінню земельних ресурсів в області;

    2. Головному управлінню містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини в області;

    3. Державному управлінню охорони навколишнього середовища в області;

    4. Державну санітарно-епідеміологічну службу області;

    5. обласному управлінню лісового господарства.

Передача заяви до відповідних органів здійснюється облдержадміністрацією без безпосередньої участі замовника. Строк для передачі – 1 тиждень з моменту реєстрації заяви;

  • органи виконавчої влади, зазначені у попередньому пункті, надають висновки про можливість припинення права користування земельною ділянкою поточного землекористувача і відведення земельної ділянки для будівництва дороги;

Строк для розгляду матеріалів і надання висновків всіма органами складає 3 (три) тижні від дня отримання заяви таким органом.

Відповідні висновки зазначені органи передають облдержадміністрації.

  • облдержадміністрація подає матеріали на розгляд Кабінету Міністрів України (у випадку, якщо площа лісів перевищує 1 га, інакше – рішення приймається облдержадміністрацією);

  • Кабінет Міністрів України розглядає матеріали і приймає рішення про погодження матеріалів вибору земельної ділянки та дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки;

Максимальний строк для прийняття рішення Кабінетом Міністрів України – 2 (два) тижні з моменту надходження матеріалів.

Строк дії дозволу та вимог для розробки проекту відведення земельної ділянки 1 (один) рік з дати прийняття рішення про дозвіл на розробку проекту відведення.

  1. ^ Розробка та погодження проекту відведення земельної ділянки для будівництва дороги.

  • укладання договору з спеціальною ліцензованою організацією для розробки проекту відведення земельної ділянки для будівництва дороги;

  • подання проекту відведення для погодження наступним органам виконавчої влади:

  1. Головному управлінню земельних ресурсів області;

  2. Головному управлінню містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини області;

  3. Державному управлінню охорони навколишнього середовища області;

  4. Державній санітарно-епідеміологічній службі області;

  5. обласному управлінню лісового господарства.

  • подання проекту відведення для проведення державної експертизи землевпорядної документації головному управлінню земельних ресурсів області для отримання позитивного висновку;

Строк проведення державної експертизи не може перевищувати 20 (двадцять) днів з дня реєстрації об’єкта державної експертизи.

Результатом проведення експертизи є висновок.

  • подання заяви до облдержадміністрації разом із погодженими матеріалами проекту відведення земельної ділянки і позитивним висновком державної експертизи про надання в користування земельної ділянки для будівництва дороги;

  • облдержадміністрація розглядає матеріали відведення і заяву та подає пропозиції Кабінету Міністрів України;

Строк для розгляду матеріалів облдержадміністрацією не повинен перевищувати 1 (один) місяць.

  • Кабінет Міністрів України видає постанову про надання земельної ділянки в користування за проектом відведення.

Постановою Кабінету Міністрів України здійснюється наступне:

  1. затверджується проект відведення земельної ділянки;

  2. припиняється право постійного користування поточного землекористувача;

  3. надається ділянка у користування для будівництва дороги з одночасним затвердженням умов надання, в тому числі, компенсації втрат лісогосподарського виробництва, встановлення кінцевих термінів забудови.

^ Третій етап – отримання дозвільної документації для будівництва доріг.

Детально процедура отримання дозвільної документації для будівництва доріг викладена у розділі 3 цього Меморандуму.

Переваги запропонованої фінансово-правової моделі

  1. Широкі можливості для встановлення різних умов співробітництва державного та приватного партнера, розширених гарантій приватного партнера, як концесіонера, оскільки дана фінансово-правова модель базується на договірних засадах, а, відповідно, і на свободі волевиявлення сторін концесійного договору.

  2. Стабільність відносин сторін та можливість отримання відшкодування у випадку дострокового розірвання договору концесії з ініціативи концесієдавця (за умови зазначення відповідних положень в концесійному договорі).

Недоліки фінансово-правової моделі

  1. Комплексна та складна процедура, необхідна для отримання права на участь у будівництві дороги (статусу концесіонера).

  2. Значні часові витрати, необхідні для початку будівництва, включаючи строки для проходження тендеру та отримання прав на земельні ділянки.

  3. Необхідність отримання значної кількості погоджень, в тому числі, від найвищих органів влади, зокрема та не обмежуючись, Кабінету Міністрів України.

  1. ^ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ФІНАНСОВО-ПРАВОВА МОДЕЛЬ БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЛІСОВИХ ДОРІГ (ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ)

Будівництво та експлуатація доріг є дозволеною сферою для застосування механізмів державно-приватного партнерства (закон України "Про державно-приватне партнерство").


Відповідно до Закону України "Про державно-приватне партнерство" від 01.07.2010 р № 2404-VI, у рамках здійснення державно-приватного партнерства можуть укладатися договори про: (і) концесію, (іі) спільну діяльність, (ііі) розподіл продукції та інші договори.


Враховуючи інформацію, отриману від Вас, в цілях даного Меморандуму, ми презюмуємо, що лісові дороги, які планується побудувати не матимуть характеристик автомобільних доріг, а тому, відповідно, будуть будуватися в рамках лісогосподарського комплексу.


Виходячи з вищевикладеного, а також з урахуванням положень Закону України "Про концесії" від 16.07.1999 р. № 997-XIV, п. 2 та 3 ст. 3 якого містять вичерпний перелік об’єктів, які можуть передаватись в концесію, з метою будівництва лісогосподарського комплексу, між державним та приватним партнером не може бути укладений договір концесії, так як такий вид діяльності не входить до переліку, визначеному у Законі України "Про концесії".


Враховуючи, що будівництво лісогосподарського комплексу не входить в перелік видів діяльності , що можуть бути об’єктами концесії, у відповідності до п. 1 ст. 5 Закону України "Про державно-приватне партнерство", з метою співробітництва державного та приватного партнерства ми проаналізуємо доцільність використання договору про спільну діяльність.


Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про державно-приватне партнерство" визначення приватного партнера для укладення договору (договорів) у рамках державно-приватного партнерства здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім випадків, передбачених законом. При цьому, у випадку, якщо після оголошення конкурсу з визначення приватного партнерства заявку на участь у конкурсі подав лише один претендент, то договір погоджується і укладається з таким претендентом.


Згідно із ч.2 ст.14 Закону України "Про державно-приватне партнерство", Кабінет Міністрів України повинен визначити порядок проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної, комунальної власності або які належать Автономній Республіці Крим. На даний момент такий порядок не затверджений. До прийняття відповідної постанови кабінетом Міністрів реалізація положень Закону України «Про державно-приватне партнерство», в тому числі, і укладення договору про спільну діяльність між державним та приватним партнерами є неможливою.


Відповідно до положень Закону України "Про державно-приватне партнерство", органом, уповноваженим приймати рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної власності, проведення конкурсу та затвердження результатів конкурсу з визначення приватного партнера являється Кабінет Міністрів України чи уповноважений ним орган. Виходячи з цього, в будь-якому випадку в процесі прийняття рішення щодо здійснення будівництва лісової дороги на умовах державно-приватного партнерства буде задіяний Кабінет Міністрів України, щодо ділянок, на яких планується будівництво, та які знаходяться за межами населених пунктів.


Отже, Закон України "Про державно-приватне партнерство" обмежує можливі форми співробітництва між державним та приватним партнером, і передбачає обов‘язкову конкурсну процедуру вибору приватного партнера. Більш того, використання механізмів державно-приватного партнерства передбачає залучення органів виконавчої влади (стаття 1 Закону), тобто державні лісогосподарські підприємства не можуть бути суб‘єктом цих відносин. В зв‘язку із чим ми займаємо позицію, що проект будівництва лісових доріг не доцільно реалізовувати на умовах державно-приватного партнерства, визначеного законом. Для цього варто розглядати проект будівництва лісогосподарського комплексу, а не окремої дороги, яка тим більше не матиме статусу автомобільної дороги. Здійснення будівництва лісогосподарського комплексу не включено до числа дозволених сфер застосування механізмів державно-приватного партнерства.


Поза межами державного-приватного партнерства застосування договору спільної діяльності за участю державних підприємств потребує окремого розпорядження Кабінету Міністрів України у відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 травня 2008 р. N 703-р.

  1. ^ КОНСОРЦІУМ ЯК ФІНАНСОВО-ПРАВОВА МОДЕЛЬ БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЛІСОВИХ ДОРІГ (ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ)

Загальні положення законодавства щодо консорціуму

Консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність (стаття 120 Господарського кодексу України).

Питання створення та управління консорціумом, що є об'єднанням підприємств, яке створюється двома і більше підприємствами, врегульовані в Главі 12 Господарського кодексу України (ГКУ). При цьому ні ГКУ, ні будь-який інший нормативний документ не містять детального регулювання питань формування органів управління, їх компетенції, порядку скликання, кворуму, порядку голосування, формування статутного фонду і т.д.

Відповідно до чинного законодавства України більша частина питань щодо управління консорціумом віднесена на розсуд його учасників і регламентується статутом.

Статутний капітал в консорціумі може взагалі не створюватися. Учасники консорціуму можуть на умовах і в порядку, визначеному статутом, вносити майнові внески (вступні, членські, цільові тощо).

Відчуження часток в консорціумі, органи управління, кворум, необхідний для скликання загальних зборів учасників, компетенція загальних зборів учасників та інші питання регулюються статутом на розсуд учасників.

Таким чином, створення консорціуму надає більшу свободу у питаннях корпоративного управління і врегулювання можливих конфліктів, що в ситуації партнерства є важливим аргументом на користь створення консорціуму.

При створенні консорціуму є необхідність попереднього отримання дозволу АМКУ на узгоджені дії чи попереднього висновку АМКУ за відсутності необхідності в отримані дозволу на узгоджені дії.

Можливість участі в консорціумі державних підприємств

Відповідно до положень чинного законодавства, державні підприємства (за винятком будівельних організацій, підприємств будівельної індустрії та будівельних матеріалів, які є засновниками господарських товариств, що здійснюватимуть проектування та перспективне будівництво за кордоном) позбавлені права виступати засновниками господарських (у тому числі акціонерних) товариств згідно з п. 1 Декрету КМУ "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" від 31.12.1992 № 24-92.

Консорціум є не господарським товариством, а статутним об'єднанням підприємств, що значно відрізняє статус консорціуму від господарських товариств, в тому числі в частині, що стосується можливості участі державного підприємства в консорціумі, як в об’єднані підприємств.

Чинне законодавство не містить положень щодо заборони участі державних підприємств в об'єднаннях підприємств.

Водночас, враховуючи недостатнє законодавче висвітлення та регулювання питання створення об’єднань підприємств за участю державних підприємств, з метою роз’яснення цього питання ми звернулися до Фонду державного майна України. Відповідно до роз’яснень, наданих нам заступником начальника управління Фонду державного майна України, участь державного підприємства у консорціумі є дозволеною.

Варіанти щодо участі державного підприємства в консорціумі

Чинне законодавство передбачає декілька варіантів участі державного підприємства в консорціумі, зокрема:

    1. без майнового внеску – при цьому варіанті немає необхідності в отриманні додаткових погоджень на відчуження державного майна;

    2. із майновим внеском – в цьому випадку, необхідно буде отримувати погодження відчуження (внесення) державного майна в якості майнового внеску. Відповідно до інформації, отриманої від заступника начальника управління Фонду державного майна України, погодження внесення державного майна в якості внеску буду здійснюватися профільним міністерством або відомством. В окремих випадках, що визначаються відповідним міністерством, таке погодження буде здійснюватися Кабінетом Міністрів України;

    3. асоційована участь в консорціумі – при цьому варіанті у відповідності до статуту державне підприємство не матиме вирішального голосу на загальних зборах учасників консорціуму і, відповідно, не матиме можливості блокувати прийняття рішень.

Алгоритм дій щодо реалізації фінансово-правової моделі консорціуму

Перший етап – створення та реєстрація консорціуму.

Проведення установчих зборів консорціуму та затвердження статуту.

Основними принциповими моментами, що мають бути враховані при проведені установчих зборів та затверджені статуту, наступні:

Внески: внеском приватного інвестора являються фінансові інвестиції (грошові кошти), внеском державного лісогосподарського підприємства будуть майнові права на земельні ділянки.

При цьому, з метою внесення майнових прав на земельні ділянки державним лісогосподарським підприємством в якості внеску попередньо має бути проведена оцінка вартості майнових прав на підставі договору з відповідною ліцензованою організацією.

Статут: в статуті необхідно детально прописати мету діяльності консорціуму – будівництво та експлуатація лісових доріг, визначити керівні органи, порядок прийняття рішень, порядок використання коштів консорціуму, строк дії та порядок припинення дії консорціуму, порядок виходу учасників і т.д..

^ Мета діяльності консорціуму: будівництво та експлуатація лісових доріг.

Учасники: учасниками консорціуму будуть приватний інвестор, державне лісогосподарське підприємство – із здійсненням внесків, та обласна державна адміністрація може набути статусу асоційованого члена без права голосування на загальних зборах

^ Обрання керівних органів: обрання директора консорціуму, що матиме право діяти від імені консорціуму без довіреності в рамках і на підставі статуту.

Отримання дозволу АМКУ на узгоджені дії чи попереднього висновку АМКУ

Рішення про утворення консорціуму та статут погоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, встановленому законодавством.

^ Проведення реєстрації консорціуму в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців

В результаті реєстрації консорціум має отримати свідоцтво про державну реєстрацію.

^ Реєстрація консорціуму в страхових фондах

Другий етап – отримання консорціумом статусу тимчасового довгострокового лісокористувача

З метою зниження ризиків, пов’язаних із лісокористуванням, рекомендуємо після створення та реєстрації консорціуму отримати на ім'я консорціуму право тимчасового довгострокового лісокористування. Після опосередкованого отримання прав на землю лісову ділянку, створюються передумови для отримання саме консорціумом статусу замовника будівництва лісової дороги (лісогосподарського комплексу), за умови наступного вчинення дій, передбачених Законом України "Про планування і забудову територій".

Детально процедура отримання статусу тимчасового довгострокового лісокористувача викладена у розділі 3 цього Меморандуму. Ця процедура є аналогічною і для консорціуму, що виступатиме в якості приватного інвестора в розумінні, наданому цьому поняттю в розділі 3 при описі процедури отримання права тимчасового довгострокового користування.

^ Третій етап – отримання дозвільної документації для будівництва доріг.

Детально процедура отримання дозвільної документації для будівництва доріг викладена у розділі 3 цього Меморандуму.

Переваги використання консорціуму як фінансово-правової моделі для будівництва дороги

  1. Створення консорціуму надає більшу свободу у питаннях корпоративного управління і врегулювання можливих конфліктів.

  2. Створення консорціуму є не таким затратним з точки зору часу і ресурсів, а також вимагає мінімальної кількості погоджень.

  3. Відсутність необхідності проходження процедури аукціону для отримання прав на земельні ділянки, а також тендерної процедури для отримання права участі в проекті будівництва лісових доріг.

  4. Одночасне отримання права тимчасового довгострокового користування ділянками на ім'я консорціуму диверсифікує ризик можливої втрати статусу забудовника у разі виходу державного лісогосподарського підприємства з консорціуму, ти більше, що тимчасове довгострокове лісокористування не передбачає вилучення земельних ділянок у постійного лісокористувача, тому, відповідно, державні лісогосподарські підприємства не обмежені у наданні погоджень на користь зацікавлених осіб.

  5. Відсутність необхідності проходження процедури аукціону для отримання прав на земельні ділянки, а також тендерної процедури для отримання права участі в проекті будівництва лісових доріг.

  6. Процедура отримання права тимчасового довгострокового користування лісовою ділянкою є чітко регламентованою та врегульованою діючим законодавством.

  7. Мінімальні часові та ресурсні затрати на проходження процедури укладення всіх необхідних договорів в рамках моделі. Можливість розпочати процедуру погодження одразу після створення та реєстрації консорціуму. Отримання права тимчасового дострокового користування консорціумом може здійснюватися одночасно із погодженням дозвільної документації та є страховкою від втрати статусу забудовника.

  8. Реалізація даної моделі не потребує залучення Кабінету Міністрів України для отримання будь-яких погоджень чи дозволів, що значно спрощує та скорочує в часі процедуру отримання дозволів.

Недоліки використання консорціуму як фінансово-правової моделі для будівництва дороги

Основним недоліком є необхідність попереднього отримання дозволу АМКУ на узгоджені дії чи попереднього висновку АМКУ за відсутності необхідності в отримані дозволу на узгоджені дії.

  1. ^ ОПТИМАЛЬНА ФІНАНСОВО-ПРАВОВА МОДЕЛЬ ПАРТНЕРСТВА ДЕРЖАВНОГО ТА ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРІВ ЩОДО БУДІВНИЦТВА ТА ПОДАЛЬШОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЛІСОВИХ ДОРІГ

На нашу думку, серед перерахованих та описаних в цьому Меморандумі фінансово-правових моделей, в цілях реалізації проекту будівництва лісових доріг мають розглядатися два варіанти, кожен з яких має свої переваги:

    • тимчасове довгострокове користування лісами з укладенням системи договорів; та

    • створення консорціуму приватним інвестором та державним лісогосподарським підприємством.

Фінансово-правова модель створення консорціуму за участю приватного інвестора та державного лісогосподарського підприємства є сприятливою і малозатратною з точки зору ресурсних, часових та матеріальних затрат як і модель тимчасового довгострокового користування. На нашу думку, фінансово-правова модель консорціуму є дуже перспективною, так як надає більшу свободу у питаннях корпоративного управління і врегулювання можливих конфліктів. Окрім того, чинне законодавство не містить великої кількості імперативних норм щодо такої фінансово-правової моделі, що забезпечує більш широку можливість реалізації волі сторін та врегулювання стосунків між собою на власний розсуд.

Враховуючи вище викладене, ми рекомендуємо реалізовувати проект будівництва та експлуатації лісової дороги (лісогосподарського комплексу) з використанням комбінації фінансово-правових механізмів концесії та довгострокового тимчасового користування лісом.

^ Графічне зображення комбінованого використання фінансово-правових моделей



де:

    1. - участь приватного інвестора в консорціумі із вкладом у вигляді грошових коштів;

    2. – участь державного лісогосподарського підприємства в консорціумі із вкладом у вигляді майнових прав на земельні ділянки;

    3. – асоційована участь обласної державної адміністрації в консорціумі без права голосу;

    4. – договір тимчасового довгострокового користування лісом на ім'я консорціуму.



1   2   3   4   5   6   7   8



Похожие:

Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconДержавне агентство з інвестицій та управління національними проектами України
Матеріали підготовлено завдяки шляхетній підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (usaid)...
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconДержавне агентство з інвестицій та управління національними проектами України
Світовий досвід реалізації проектів публічно-приватного партнерства: аналіз стратегій реалізації та фінансування, форм, принципів,...
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconДержавне агентство з інвестицій та управління національними проектами України
Світовий досвід реалізації проектів публічно-приватного партнерства: аналіз стратегій реалізації та фінансування, форм, принципів,...
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconДержавне агентство з інвестицій та Івано-Франківська

Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconПоложення про Державне агентство водних ресурсів України
Державне агентство водних ресурсів України (Держводагентство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується...
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconПоложення про Державне агентство рибного господарства України (додається)
Установити, що Державне агентство рибного господарства України є правонаступником Державного комітету рибного господарства України,...
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconДержавне агентство водних ресурсів україни дністровсько-прутське бувр
Дністер та Прут відповідно до «Порядку взаємодії організацій, що належать до сфери управління Держводагентства, розташованих у басейні...
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconДержавне агентство водних ресурсів україни дністровсько-прутське бувр
Дністер та Прут відповідно до «Порядку взаємодії організацій, що належать до сфери управління Держводагентства, розташованих у басейні...
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconДержавне агентство водних ресурсів україни дністровсько-прутське бувр
Дністер та Прут відповідно до «Порядку взаємодії організацій, що належать до сфери управління Держводагентства, розташованих у басейні...
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України iconДержавне агентство водних ресурсів україни дністровсько-прутське бувр
Дністер та Прут відповідно до «Порядку взаємодії організацій, що належать до сфери управління Держводагентства, розташованих у басейні...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов