Інтернаціоналізація процесів економічної кластеризації Анотація icon

Інтернаціоналізація процесів економічної кластеризації Анотація



НазваниеІнтернаціоналізація процесів економічної кластеризації Анотація
Дата конвертации28.04.2013
Размер117.98 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>
1. /доклады на конференцию/Жарова доклад[1].doc
2. /доклады на конференцию/Яцек Дрожджаль уточ.doc
3. /доклады на конференцию/выступление Климова.doc
4. /доклады на конференцию/доклад Борисенко.doc
5. /доклады на конференцию/доклад Вишни.doc
6. /доклады на конференцию/доклад Внуковой.doc
7. /доклады на конференцию/доклад Войнаренко.doc
8. /доклады на конференцию/доклад Говоркова.doc
9. /доклады на конференцию/доклад Дубницкого.doc
10. /доклады на конференцию/доклад Канищенко.doc
11. /доклады на конференцию/доклад Кузнецовой.doc
12. /доклады на конференцию/доклад Лукша.doc
13. /доклады на конференцию/доклад Малый.doc
14. /доклады на конференцию/доклад Микулы.doc
15. /доклады на конференцию/доклад Семёнов.doc
16. /доклады на конференцию/доклад Соколенко.doc
17. /доклады на конференцию/доклад Стаценко.doc
18. /доклады на конференцию/доклад Устич.doc
19. /доклады на конференцию/доклад-Ляшенко.DOC
20. /доклады на конференцию/приветствие Анищук.doc
Міжнародна практика формування кластерів та можливості її адаптації для україни
К ластер как повышение конкурентноспособности предприятий – на примере кластера «зеленая химия» /польша/ Яцек Дрожджал
Климов Александр Алексеевич
Теоретичні основи формування механізмів державного управління інноваційним розвитком промислової галузі
«роль севастопольской тпп в развитии экономики региона и международном сотрудничестве» Вишня Л. И., президент Севастопольской торгово-промышленной палаты
Внукова Н. М., доктор экономических наук, заведующий кафедрой Харьковского национального экономического университета, Коваленко В. Н
М. П. Войнаренко, Хмельницький національний університет кластери як центри економічного зростання регіонів за умов кризи вступ
Поэтапная разработка проекта «создание инновационно-технологического кластера «агробум», Г. Мелитополь
Особенности формирования промышленных кластерных структур в условиях новой экономики
Інтернаціоналізація процесів економічної кластеризації Анотація
Кузнєцова Н. Г. Київський національний торговельно-економічний університет Механізм формування кластерних об'єднань: етапи обгрунтування Анотація
Роль транскордонного співробітництва в умовах посилення впливу глобальних трансформацій і геополітичних змін
Особливості створення та функціонування кластерів в будівельній галузі
Методологічні підходи ідентифікації транскордонних кластерів
Тезисы выступления) Семенов А. Г. (Ноо «Ассоциация устойчивого развития Севастополя \"Аура\"»)
«Перспективы роста экономики Украины на основе инновационных кластеров» Соколенко С. И
Принципы создания и некоторые результаты работы кластера «эко –энерго»
Кластерний аналіз лісового сектору карпатського регіону україни: досвід розробки та впровадження устич Р.І., координатор сектору економіки швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства в Закарпатті forza ситуація
Возможности и механизмы формирования трансграничных высокотехнологичных кластеров
Программа Украине>, которая начала реализовываться в этом году, является

О.Л. Каніщенко

Київський національний університет імені Тараса Шевченка


Інтернаціоналізація процесів економічної кластеризації


Анотація. В статті розглянуто чинники та етапи інтернаціоналізації кластерів в результаті поглиблення міжнародного поділу праці, розвитку територіальної спеціалізації та взаємовигідної кооперації між суб'єктами інтернаціоналізованого підприємництва, досліджено сутність їх економічних інтересів і особливості управлінської поведінки в умовах інтернаціоналізації товарних ринків.

Annotation. The article is devoted to the factors and stages analyses of clusters' internationalization which is considered as a result of deepening of international division of labor, development of territorial specialization and mutually beneficial co-operation between internationalized businesses, to the investigation the essence of their economic interests and specific of cluster participants' business behavior under the conditions of commodity markets internationalization.


Постановка проблеми. Кластери охоплюють значну кількість різних підприємницьких структур, важливих для конкурентної боротьби та підвищення конкурентоспроможності. В умовах інтернаціоналізації проблема створення ефективних міжнародних кластерних утворень стає актуальною необхідністю і умовою успішного розвитку регіону або національної економіки.

Під час формування та функціонування кластера здійснюється інтенсивна співпраця між розрізненими підприємствами. Це сприяє ефективному використанню переваг міжнародного поділу праці, спеціалізації та кооперації, що веде до створення нової сукупної якості виробництва і управління соціально-економічними процесами на макро, мезо та макрорівнях. Відносини, що складаються всередині кластеру сприяють підвищенню якості суспільного виробництва та зменшенню негативних впливів недосконалої підприємницької діяльності окремих суб'єктів [1, c. 65-67].

Створення міжнародних кластерів дозволяє використовувати прогресивний досвід виробничо-комерційної діяльності та управління. Тому важливим є визначення передумов формування міжнародних кластерів, механізму функціонування кластерної взаємодії суб'єктів інтернаціоналізованого підприємництва і оцінки соціально-економічних наслідків інтернаціоналізації з погляду реалізації потенціалу конкурентних переваг кластерної організації на національному та міжнародному рівнях.

Метою статті є висвітлення базових чинників інтернаціоналізації кластерних об'єднань і визначення факторів та наслідків використання потенціалу міжнародних кластерів у підвищенні індивідуальної та сукупної конкурентоспроможності їх учасників.

Аналіз останніх досліджень і результатів. Концентрація виробництва, яка на сучасному етапі є характерною рисою глобальної світової тенденції, виступає важливою умовою підтримки процесів кластеризації через використання переваг коопераційного високо спеціалізованого виробництва і стандартизації управлінських функцій. На думку багатьох фахівців з міжнародного бізнесу, основним учасником міжнародного співробітництва, як уже зазначалося, виступають “…підприємства, фірми та інші життєздатні в умовах ринку самостійні одиниці підприємницького типу, націлені на досягнення гармонізованих із суспільними інтересами максимальних показників прибутковості, комерційного обігу, технічного переозброєння”, які визнаються основною господарською ланкою процесу інтернаціоналізації економічного життя, і відповідно маркетингової діяльності [2, с. 77]. Можна погодитись, що на сучасному етапі розвитку української економіки, саме підприємства відіграють зростаючу роль в поширенні нових управлінських методик, зокрема, кластеризації. Досвід зарубіжних країн показує, що подальша концентрація виробництва сприятиме інтенсифікації зарубіжної присутності українських суб’єктів, перетворюючи так звані “незрілі фірми” на “фірми-підлітки” і потім у “зрілі фірми”, що, виконуючи функції локального маркетингу, поступово набувають рис потенційно глобальних і повністю глобальних [3, с. 30]. Наприклад, деякі українські компанії вже мають на меті розмістити свої акції на міжнародних біржах і готові діяти у відповідності до міжнародних стандартів легальності, відкритості, публічності і управління, тобто на засадах обґрунтованого керування [4, с. 27]. Проте, більшість українських компаній у зовнішньоекономічній діяльності переважно використовують форми непрямого експорту, що не сприяє створенню функціональних основ кластеризації, одним із проявів якого є створення системи взаємопідтримуючих та споріднених виробництв [5].

Результати дослідження. Комплексний аналіз класифікованих проявів функціонування суб’єктів міжнародного підприємництва і дослідження складної багатоступеневої системи реалізації їх економічних інтересів показує, що існує п’ять безпосередніх суб’єктів, які так чи інакше впливають на процеси міжнародної кластеризації, створюючи інституційне поле міжнародної кластеризації. Всі вони по-різному, власне з різною інтенсивністю і функціональними особливостями, впливають на розвиток і функціонування міжнародних кластерів і зацікавлені у використанні переваг кластеризації:

  • фізичні особи - представники первинного за значенням споживчого ринку, які, виявляючи свої переваги та уподобання, впливають на виробничо-комерційні процеси в інтернаціоналізованому бізнес середовищі і субординацію сил на міжнародних ринках;

  • національні юридичні особи, які об’єднують вітчизняних суб’єктів, як не залучених до міжнародного співробітництва безпосередньо, так і національних експортерів;

  • міжнародні компанії, зокрема спільні підприємства і транснаціональні корпорації, що своєю діяльністю здійснюють суттєвий вплив на стан міжнародних товарних ринків;

  • наднаціональні структури, що діють в межах макроінтеграційних угруповань (таких, як ЄС, OPEC, NAFTA тощо) і формують регіональне (наднаціональне) ринкове середовище міжнародного маркетингу зі своєю специфікою і стимулюючою/ стримуючою функцією відносно регіонального розвитку міжнародного бізнесу;

  • глобальні (міжнародні) організації ( СОТ, МВФ, Світовий Банк тощо).

Проте, слід зазначити, що, незважаючи на те, що з кожним роком посилюється керівний вплив невиробничих – фінансово-організаційних - інституцій, базовими активними суб’єктами міжнародної кластеризації залишаються саме виробничо-підприємницькі структури. А в умовах розвитку ринкових відносин кількість залучених до системної кластеризації з кожним роком зростає. Наприклад, у Великій Британії зараз уже понад 83% підприємств охоплені кластеризацією і успішно використовують її переваги, у Латвії - 67%, Ірландії - 64%, в Греції - 9% [6]. В Україні, навпаки, процеси кластеризації уповільнені, а кількість залучених до кластерних об'єднань підприємств є нікчемо малою – тисячні частки відсотку. І це вимагає подальшого детального аналізу.

Важливим чинником кластеризації є потенціал підвищення сукупної (галузевої або регіональної) та індивідуальної конкурентоспроможності залучених до кластеру суб'єктів.

Однією з форм є створення стратегічних альянсів, власне об’єднання зусиль декількох компаній з метою посилення конкурентних позицій на ринку і підтримки високого рівня конкурентоспроможності. Стратегічні альянси виступають першим кроком у напрямі формування кластерів взаємопов’язаних виробництв і галузей, які, у свою чергу, сприяють формуванню і підвищенню національної конкурентоспроможності.

Міжнародна кластеризація сприяє:

  • збільшенню обміну інформацією між підприємствами глобальних галузей;

  • появі нових підходів завдяки об’єднанню ідей, досвіду та матеріальної бази різних країн;

  • виникненню нових виробництв, наприклад, таких, що виконують функції споріднених або підтримуючих, які з’являються і стають новими учасниками кластеру, розширюючи його галузеві межі та територіальні кордони.

Найчастіше кластер - відокремлена господарська система, що бере свій початок у певному регіоні, виступає у якості ключового і базового, фактору подальшого розширення ареалу кластеризації і його інтенсифікації, сприяючи виходу кластера на світовий простір. Враховуючі сучасні інтеграційні тенденції, економічна кластеризація є наслідком об'єктивного розвитку міжнародного поділу праці й науково-технічного прогресу. Її слід розглядати і як дієвий інструмент підвищення конкурентоспроможності. Адже, суть економічної інтеграції проявляється в її найважливіших характеристиках. Це, - по-перше, міждержавне регулювання економічних процесів; по-друге, поступове формування, замість більш або менш незалежних один від одного національних народногосподарських комплексів, регіонального господарського комплексу із загальною структурою відтворення; по-третє, усунення адміністративних і економічних бар'єрів, перешкоджаючих вільному рухові товарів, робочої сили і фінансових ресурсів у межах регіону; по-четверте, зближення внутрішніх економічних умов у державах, які беруть участь в інтеграційних об'єднаннях.

На сучасному етапі суть міжнародного (як і будь-якого) поділу праці, а тому й кластеризації, полягає у єдності двох процесів - розчленування й об'єднання виробництва, відособлення і спеціалізації різних видів трудової діяльності, в їх взаємодії, взаємодоповненні. Міжнародний поділ праці здійснюється з метою підвищення ефективності виробництва, економії затрат суспільної праці, раціонального розміщення продуктивних сил.

Спочатку визначальними факторами міжнародного поділу праці (МПП) були природні фактори: відмінності між країнами в наявності природних багатств, кліматичних умов, географічного положення, кількості і якості трудових ресурсів. Але у другій половині XX ст. в умовах НІР головним фактором формування МПП стає науково-технічний прогрес (НТП), рівень розвитку продуктивних сил у різних країнах, стан їх науки й техніки. Зменшення значення природних і географічних факторів для МПП особливо очевидне на прикладі Японії і нових індустріальних країн - Південної Кореї, Тайваню, Сінгапуру, Гонконгу. Міжнародна спеціалізація цих країн практично не пов'язана ні з наявністю у них природних ресурсів, ні навіть з їх географічним положенням.

Тому досвід багатьох країн показує, що найефективнішою є концентрація зусиль на створенні спеціалізованих галузей виробництва, органічно вписаних у систему міжнародного поділу праці. Зворотною стороною МПП є міжнародне науково-технічне і виробниче співробітництво, кооперація. Так, сьогодні дедалі важливішим напрямом внутрігалузевого поділу праці стає спеціалізація не за кінцевою продукцією, а за деталями, вузлами і комплектуючими виробами. В сучасному машинобудуванні тільки 15-20% усіх деталей машин є оригінальними, а решта 75-85% - це взаємозамінні деталі або навіть деталі з однаковими технічними характеристиками для багатьох типів машин і обладнання. Відособлення цих видів деталей машин в окремі виробництва - основа розвитку як внутрішньо-національної, так і міжнародної промислової кооперації. Адже, однією з найважливіших особливостей кластеризації є те, що у кластери надходить інформація з раніше ізольованих підприємств, які не в змозі були використати її на високому рівні. А завдяки інтелектуальним та матеріальним потужностям, кластерні об’єднання підвищують конкурентоспроможність отриманого результату.

З виникненням світових інтеграційних процесів у світі активно розвивається міжнародна кластеризація (макрорівень), яка потребує розгляду особливостей міжнародного поділу праці. Під міжнародним територіальним поділом праці розуміється процес концентрації в окремих країнах виробництва товарів та надання послуг понад необхідні внутрішні потреби у розрахунку на їхній обмін або продаж іншим країнам. Міжнародний поділ праці також передбачає розвиток економіки країн з розрахунком на завезення ряду товарів та послуг з-за кордону, наявність між країнами або регіонами не лише торгівельних стосунків, але й кредитних, науково-технічних, виробничих, транспортних зв’язків.

Сучасному міжнародному поділу праці притаманна «традиційна» спеціалізація розвинених країн на експорті промислових товарів, а країн, що розвиваються – на експорті сировини. Це спровокувало те, що останнім часом у міжнародній кластеризації блискуче проявилися такі тенденції, як різке поглиблення спеціалізації, зрощування національних господарств розвинених країн у міжнародній кооперації, поглиблення інтеграційних процесів, вплив міжнародних корпорацій, поява країн - «над-експортерів», перенесення деяких галузей з розвинених країн до країн, що розвиваються. Слід зазначити , що міжнародний поділ праці включає обмін між країнами як готовими виробами, так і сировиною, продуктами харчування, робочою силою.

Проблеми ефективної участі України у міжнародному поділі праці і підвищення ролі зовнішньоекономічних зв'язків у реалізації національних економічних інтересів мають теоретичне і практичне значення. Адже в сучасному взаємозалежному світі взаємодоповнюваність національних економік різних країн досягла такого ступеня, що зовнішньоекономічні зв'язки прямо й безпосередньо впливають на процес відтворення у кожній з країн як вирішальний структуро-творчий фактор. Інтернаціоналізація виробництва сприяє підвищенню його ефективності, прискореному розвиткові науки і техніки, зростанню життєвого рівня населення, що має велике значення в умовах кризового стану економіки України.

Важливою передумовою розвитку сучасних зовнішньоекономічних зв’язків економічних суб’єктів України була орієнтація на співробітництво з країнами Центральної та Східної Європи. Цей регіон можуть також слугувати альтернативним плацдармом розвитку інтенсивних науково-виробничо-комерційних коопераційних зв’язків і створення кластерів для підприємств України.

Сьогодні структура зовнішньоекономічних зв’язків України характеризується розгалуженістю, але все-таки зовнішня торгівля залишається їхньою основною формою. До інших форм відносяться створення спільних підприємств, фрахтування, міграція робочої сили, участь у економічних спілках – переважно неінтенсивні форми міжнародної присутності.

Реалізація економічних інтересів суб’єктів інтернаціоналізованого підприємництва веде до часткової зміни позицій і завдань традиційних учасників ринку, що створює нову субординацію сил в інтернаціоналізованому ринковому середовищі. Фактично відбувається формування нової системи економічних, зокрема виробничих, управлінських, конкурентних, соціальних і т.п., інтересів та засобів їх узгодження. Це вимагає нових підходів до позиціонування українських суб’єктів підприємницької діяльності на міжнародному ринку, які, інтенсифікуючи свою присутність і посилюючи своє представництво в високотехнологічних і наукоємних секторах економіки, зможуть п
оступово повніше задовольняти свої економічні інтереси.


В умовах сучасного розвитку для української економіки необхідним є підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва і посилення конкурентних позицій національних суб’єктів підприємництва на міжнародних ринках. Практика створення територіально-галузевих кластерів є одним з ефективних методів вирішення цієї проблеми. Завдяки об’єднанню зусиль різних економічних суб’єктів і використанню ефекту взаємодії, кластери сприяють посиленню конкурентного результату їх виробничо-комерційної діяльності. Це є актуальним для економіки країни в умовах формування ринкових відносин і інтернаціоналізації господарських процесів, поступовій інтеграції української економіки в світовий економічний простір. Кластери дозволяють найшвидше реалізувати конкурентні устремління економічних суб’єктів і шляхом об’єднання найпотужніших сторін виробництва підвищити ефективність роботи.

Висновки. Таким чином, можна визнати наявність потенційних можливостей розвитку оригінальних міжнародних проявів економічної кластеризації і ефективного їх застосування українськими суб’єктами інтернаціоналізованого ринку, яким ще доведеться чимало попрацювати, щоб навчитися правильно себе позиціонувати, планово і обґрунтовано впливаючи на ситуацію на ринку в умовах глобалізації і зростаючого тиску з боку досвідчених зарубіжних партнерів і конкурентів в умовах їх інтенсивного співробітництва з представниками ринково розвинених економічних систем.

В умовах глобалізації, традиційний розподіл економіки на сектори або галузі, як свідчить світовий досвід, втрачає свою актуальність і на перше місце виходять регіональні кластери, що виступають як системи взаємозв'язків між суб’єктами ринку. Іншим аспектом формування кластерів є їх інтернаціоналізація, яка є обумовлена необхідністю залучення до міжнародного розподілу праці.

Створення міжнародних кластерів, участь в них вимагає виконання мінімальних захисних та загально конкурентних вимог. По-перше це захист національних інтересів. По-друге – забезпечення обґрунтованих регулюючих рішень з боку держави. Як приклад останнього, можна навести те що уряди більшості країн світу повернулися до практики безпосередньої участі у переговорах між крупними корпораціями та регулювання найбільш значних договорів. Від конкретизації рівня залучення економічних суб’єктів до кластерної взаємодії залежить ступінь співробітництва зі світовою спільнотою. Формування національних кластерів є важливим і об’єктивно обумовленим процесом. Цей активний та перспективний вид організації виробничо-комерційної діяльності для України з метою підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

Потенційно Україна має всі передумови щоб стати передовою і економічно незалежною державою з міцним потенціалом менеджменту. Але необхідно подолати низку проблем формування та взаємодії складових системи внутрішньо корпоративного, національного та міжнародного управління, створення адекватної системи бізнес поведінки українських підприємств та побудови національної системи стандартів кластерного співробітництва, більш широкого впровадження прогресивних методів стимулювання економічної кластеризації, що мали б відповідати сучасним європейським та світовім стандартам ринкової діяльності в умовах міжнародного економічного простору.


Список використаних джерел.

1. Дубницкий В.И. Рыночная трансформация промышленного региона: аспекты регионального маркетинга.- Донецк: ДЭГИ, 2006.- 78 с.

2. Новицький В.С. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с.

3. Холленсен С. Глобальный маркетинг / Пер. с англ. Е.Носовой, К. Юрашкевича. – Мн.: Новое знание, 2004. – 832 с.

4. Блинов А. Лучше идти на огоно. Эксперт: украинский делеовой журнал, №5 (56), 6-12 февраля 2006.

5. Портер М. Конкуренция.: Пер. с англ.: Уч. пос. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. – 495 с.: ил.

6. Манифест о кластерах. Ассамблея Торгово-промышленных палат Франции (В сотрудничестве с ЕВРОПАЛАТАМИ) // Севастопольская ТПП. Пер. с франц. – Севастополь: 2008. – 23 с.



Похожие:

Інтернаціоналізація процесів економічної кластеризації Анотація iconРезолюція VI міжнародної науково-практичної конференції
України до загальноєвропейської стратегії кластеризації промисловості, “Маніфесту кластеризації єс” (2007) та Кластерного меморандуму...
Інтернаціоналізація процесів економічної кластеризації Анотація iconМіністерство економіки України Інститут еволюційної економіки Семінар: «Формування економічної політики: сучасні методи прогнозування системних інноваційних процесів»
Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій
Інтернаціоналізація процесів економічної кластеризації Анотація iconВиробничі процеси
Виробничий процес – це сукупність взаємозв’язаних процесів праці і природних процесів, в результаті яких вихідна сировина і матеріали...
Інтернаціоналізація процесів економічної кластеризації Анотація iconЗвіт про науково-дослідну роботу (ндр) «Оцінка змін соціально-демографічних процесів на основі макро- та мікромоделювання» Керівник ндр, д е. н., с н. с. В. Г. Саріогло 2012 р
Оти – створення методологічних засад моделювання актуальних демографічних, соціальних та соціально-економічних процесів в Україні...
Інтернаціоналізація процесів економічної кластеризації Анотація iconАнкета малі підприємства та інтернаціоналізація частина профіль підприємства -клієнта

Інтернаціоналізація процесів економічної кластеризації Анотація iconРеферат з дісципліни "Основи економічної теорії" Тема: "Введення в курс "Основи економічної теорії"
Практичні потреби регулювання економічного життя й зумовили виникнення економічної теорії
Інтернаціоналізація процесів економічної кластеризації Анотація iconВідомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності
Порядку віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення...
Інтернаціоналізація процесів економічної кластеризації Анотація iconВідомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності
Порядку віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення...
Інтернаціоналізація процесів економічної кластеризації Анотація iconЛабораторна робота №4 магнітна індукція у феромагнетиках мета роботи : вивчення процесів, що
Мета роботи: вивчення процесів, що відбуваються при намагнічуванні та перемагнічуванні тороидального феромагнітного сердечника
Інтернаціоналізація процесів економічної кластеризації Анотація iconМетодичні засади економічної оцінки сільськогосподарських угідь добряк д. С., член-кореспондент уаан
Здійснено аналіз нормативно-правових передумов проведення економічної оцінки земель в Україні. Наведено методичні засади економічної...
Інтернаціоналізація процесів економічної кластеризації Анотація iconПрактикум з вивчення соціально-психологічних процесів у групі
Збірник тестів створено на допомогу керівникам (кураторам) груп для практичного вивчення різних соціальних процесів, які відбуваються...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов