Кузнєцова Н. Г. Київський національний торговельно-економічний університет Механізм формування кластерних об\

Кузнєцова Н. Г. Київський національний торговельно-економічний університет Механізм формування кластерних об'єднань: етапи обгрунтування Анотація



НазваниеКузнєцова Н. Г. Київський національний торговельно-економічний університет Механізм формування кластерних об'єднань: етапи обгрунтування Анотація
Дата конвертации28.04.2013
Размер122.79 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>
1. /доклады на конференцию/Жарова доклад[1].doc
2. /доклады на конференцию/Яцек Дрожджаль уточ.doc
3. /доклады на конференцию/выступление Климова.doc
4. /доклады на конференцию/доклад Борисенко.doc
5. /доклады на конференцию/доклад Вишни.doc
6. /доклады на конференцию/доклад Внуковой.doc
7. /доклады на конференцию/доклад Войнаренко.doc
8. /доклады на конференцию/доклад Говоркова.doc
9. /доклады на конференцию/доклад Дубницкого.doc
10. /доклады на конференцию/доклад Канищенко.doc
11. /доклады на конференцию/доклад Кузнецовой.doc
12. /доклады на конференцию/доклад Лукша.doc
13. /доклады на конференцию/доклад Малый.doc
14. /доклады на конференцию/доклад Микулы.doc
15. /доклады на конференцию/доклад Семёнов.doc
16. /доклады на конференцию/доклад Соколенко.doc
17. /доклады на конференцию/доклад Стаценко.doc
18. /доклады на конференцию/доклад Устич.doc
19. /доклады на конференцию/доклад-Ляшенко.DOC
20. /доклады на конференцию/приветствие Анищук.doc
Міжнародна практика формування кластерів та можливості її адаптації для україни
К ластер как повышение конкурентноспособности предприятий – на примере кластера «зеленая химия» /польша/ Яцек Дрожджал
Климов Александр Алексеевич
Теоретичні основи формування механізмів державного управління інноваційним розвитком промислової галузі
«роль севастопольской тпп в развитии экономики региона и международном сотрудничестве» Вишня Л. И., президент Севастопольской торгово-промышленной палаты
Внукова Н. М., доктор экономических наук, заведующий кафедрой Харьковского национального экономического университета, Коваленко В. Н
М. П. Войнаренко, Хмельницький національний університет кластери як центри економічного зростання регіонів за умов кризи вступ
Поэтапная разработка проекта «создание инновационно-технологического кластера «агробум», Г. Мелитополь
Особенности формирования промышленных кластерных структур в условиях новой экономики
Інтернаціоналізація процесів економічної кластеризації Анотація
Кузнєцова Н. Г. Київський національний торговельно-економічний університет Механізм формування кластерних об'єднань: етапи обгрунтування Анотація
Роль транскордонного співробітництва в умовах посилення впливу глобальних трансформацій і геополітичних змін
Особливості створення та функціонування кластерів в будівельній галузі
Методологічні підходи ідентифікації транскордонних кластерів
Тезисы выступления) Семенов А. Г. (Ноо «Ассоциация устойчивого развития Севастополя \"Аура\"»)
«Перспективы роста экономики Украины на основе инновационных кластеров» Соколенко С. И
Принципы создания и некоторые результаты работы кластера «эко –энерго»
Кластерний аналіз лісового сектору карпатського регіону україни: досвід розробки та впровадження устич Р.І., координатор сектору економіки швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства в Закарпатті forza ситуація
Возможности и механизмы формирования трансграничных высокотехнологичных кластеров
Программа Украине>, которая начала реализовываться в этом году, является

Кузнєцова Н. Г.

Київський національний торговельно-економічний університет


Механізм формування кластерних об'єднань:

етапи обгрунтування


Анотація. В статті розглянуто етапи обґрунтованого формування кластерних об'єднань з погляду оптимізованого узгодження економічних інтересів учасників кластера, організації процесу їх співпраці та створення і використання ними реальних сукупних та індивідуальних конкурентних переваг.

Annotation. The article is devoted to the description of forming stages of the cluster associations which are considered from the position of optimizing the cluster participants' economic interests, organization their effective collaboration and creation of real common and individual competitive advantages for them.

Постановка проблеми. Соціально-економічний розвиток регіонів України в умовах трансформаційного періоду у значній мірі визначається величиною та мірою використання економічного потенціалу, зосередженого на даній території. Ефективність його використання залежить від оптимального сполучення складових його елементів, що залучаються у господарчий обіг, зокрема рівня інтенсифікації управлінських засад виробничо-комерційних процесів на основі поглиблення спеціалізації їх діяльності і використання переваг удосконаленого виробництва.

За даними експертів, в багатьох розвинених країнах рівень кластеризації є вже досить високим: у Великій Британії понад 83% підприємств охоплені кластеризацією і успішно використовують її переваги, у Латвії - 67%, Ірландії - 64%, в Греції - 9% [1]. В Україні - менше 0,1%, що фактично зводить нанівець фактори інтенсифікації управління розвитком галузей та територій. Причинами такої ситуації є існуючі в пострадянській економіці стереотипи управління регіонами та негнучкість управлінських методів, що призводить до економічного занепаду окремих регіонів, посиленню різниці у якості їх розвитку. В цих умовах по-новому постала проблема економічної оцінки можливостей та розробки ефективного механізму економічної кластеризації територій.

Аналіз останніх досліджень і результатів. Питання, пов’язані з принципами роботи кластерів, розглядаються в дослідженнях багатьох зарубіжних авторів, у першу чергу М.Портера [2]. Ця проблематика також висвітлюються в роботах вітчизняних вчених: З.Варналія, М.Войнаренка, В.Дубницького, Я.Жаліла, О.Розенфельда, С.Соколенка [3; 4; 5; 6]. Проте практичний механізм обґрунтування необхідності та можливості формування кластерного об'єднання на конкретній території досліджено недостатньо.

Метою статті є розробка механізму обґрунтованого процесів кластеризації, що дозволяє створити реальні ринкові переваги учасникам кластерного об'єднання в умовах посилення конкурентної напруженості товарних ринків.

Результати досліджень. Успішний розвиток кластерних систем передбачає створення і реалізацію механізму управління процесами кластеризації, який включає сукупність послідовних організаційних заходів, направлених на дослідження кон’юнктурних чинників, започаткування організаційно-інституційних засад та розробку методів формування і моніторингу ефективності кластерної системи. Механізм кластеризації складається з шести етапних блоків дослідження, деталізації організаційних засад, реалізації стратегічних та оперативних дій та контролю ефективності процесів кластеризації (Рис.1).





Першим етапом формування кластеру є обґрунтування потенціалу кластеризації, що передбачає дослідження і аналітичне співставлення умов індивідуального і інтегрованого підприємництва, зокрема, аналіз коопераційного потенціалу компанії, моніторинг товарного ринку з погляду переваг кластеру, дослідження мотивацій економічних суб’єктів, зацікавлених в інтенсифікації взаємодії. Аналіз ринкового середовища є вихідним кроком до розуміння суті та тенденцій розвитку економічних відносин між суб’єктами підприємництва, що відповідним чином впливає на прийняття ними управлінських рішень щодо оцінки можливості їх участі в інтенсивному кластерному співробітництві.

Необхідним інструментом методики дослідження ринкових умов кластеризації виступає співставлення позитивних і негативних наслідків інтенсифікації взаємодії партнерів всередині кластерного об'єднання. Це передбачає декілька обов’язкових етапів аналізу і оцінки перспектив формування і розвитку кластерного об'єднання. У першу чергу – це накопичення фактичної інформації про територіальний ринок, її оцінка і класифікація, що обумовлює застосування універсальних формалізованих показників ринкової кон’юнктури, об’єднаних єдиною системою вимірювання даних. Наступним є здійснення порівняльного аналізу в режимі співставлення існуючих результатів самостійного функціонування економічних суб’єктів на мікро, мезо і макрорівнях з передбачуваними корисними ефектами від кооперування і взаємної підтримки в межах кластеру. І наостанок здійснюється визначення управлінських завдань суб’єкту підприємництва у відповідності до власних внутрішніх можливостей в контексті динаміки факторів міжнародного маркетингового середовища. Системність аналізу дозволяє також визначити рівень підприємницьких ризиків, що виникають в процесі посилення взаємодії суб'єктів.

Важливим аспектом створення кластеру є те, що фактичне залучення учасників відбувається на добровільних засадах лише шляхом інформування та переконування їх щодо переваг спільного (інтегрованого) підприємництва. З цією метою в межах проектів кластеризації проводиться всебічна інформаційно-організаційна підтримка, зокрема:

  • інформування учасників проекту з питань інтенсифікації виробництва, сертифікації продукції і її реалізації тощо;

  • створення асоціацій виробників з метою координації діяльності учасників кластерів;

  • надання допомоги виробникам у пошуку потенційних партнерів і інформування споживачів щодо переваг продукції.

Обґрунтування потенціалу утворення кластеру передбачає циклічне узгодження економічних інтересів потенційних учасників кластеру, що обумовлене, по-перше, періодичними змінами у факторах підприємницького середовища (ринковому оточені), а, по-друге, у системі економічних намірів і суті інтересів самих господарюючих суб’єктів, які залежать від параметрів їх внутрішнього розвитку. Оцінка намірів потенційних учасників кластерної системи передбачає усвідомлення, обґрунтування та систематизацію даних щодо:

  • прогнозу розвитку індивідуального бізнесу та за видами діяльності;

  • виявлення ринкових тенденцій;

  • визначення організаційних засад і форм взаємодії.

Практичний досвід свідчить, що перспективи розвитку виробництва залежать від трьох складових: по-перше, від наявності природних умов на певній території і досвід впровадження відповідних виробничих технологій; по-друге, від розвиненості національної нормативно-правової бази з питань організації підприємницької діяльності; і, по-третє, від активності просування виробленої продукції, рівня поінформованості споживача про переваги продукції і ефективності формування стійкого попиту на дану продукцію за рахунок висвітлення конкурентних переваг створених в межах кластеру.

Наприклад, в Полтавській області (Великобагачанский, Хорольский, Лубенский і Кременчуцький райони) в процесі реалізації програми створення екологічного кластеру у сфері сільськогосподарського виробництва важливу роль зіграло саме ефективне інформування керівників аграрних та переробних підприємств про переваги кластерної організації. Було проведено семінари, у яких взяло участь близько 100 виробників. Під час семінарів присутніх докладно проінформували про стан впровадження агроекологічного виробництва в Україні і Євросоюзі, зокрема, у Польщі й Німеччини; роз'яснено організаційно-економічні, фінансові переваги, які отримують учасники проекту.

Проведення семінарів, які фактично стали полем ринкових досліджень, підтвердило, що переважна більшість господарств (60 господарств) зацікавлені в участі в даному проекті, а деякі з них вже тривалий час займаються агроекологічним виробництвом без застосування хімічних засобів захисту рослин і мінеральних добрив. Крім того, висловили бажання взяти участь у проекті кілька переробних підприємств: ВАТ ,,Лубенський молочний завод", ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат", ВАТ "Миргородський хлібозавод", ЗАТ ,,Полтавський завод продтоварів "Світанок", ТОВ "Укролія", які з наступного року готові перейти на випуск нової асортиментної лінії в межах товарної політики кластеру. Враховуючи значну зацікавленість у проекті сільгоспвиробників з інших районів області, найближчим часом у м. Полтава буде проведений останній інформаційний семінар для керівників господарств. Створення реєстру учасників кластерного проекту дозволить залучити учасників з інших областей.

Кожний потенційний учасник створюваного кластеру прагне реально оцінити і спрогнозувати розвиток власного бізнесу, співставити його з домінуючими ринковими тенденціями та визначити найприйнятніші організаційні засади і форми взаємодії з партнерами. Якщо економічні інтереси (цілі, місія, методи) співпадають, відбувається розробка і ухвалення інституційних засад співробітництва, що передбачає: (а) узгодження структурної організації кластеру; (б) визначення принципів і етичного кодексу співробітництва; (в) розподіл стратегічних і функціональних завдань між партнерами (особливо у багатопрофільних міжгалузевих, або міжнародних кластерах); (г) побудова системи повноважень та відповідальності; (д) затвердження механізму контролю.

Наступним етапом організації кластерної системи є ухвалення інституційних засад співробітництва, насамперед, аналіз значення, інтенсивності впливів, позитивних і негативних наслідків діяльності суспільних інститутів (груп, організацій, об'єднань), задіяних, або залучених, до процесів утворення кластеру, формування і структуризація системи взаємодії економічних суб’єктів, необхідних для забезпечення ефективної кластеризації. Іншим аспектом інституційного механізму кластерізації є визначення горизонтальних та вертикальних зв'язків і залежностей між ними, визначення чинників задоволення економічних інтересів суб’єктів кластерної системи. що є важливим для визначення сутнісних параметрів і організаційно-економічних засад функціонування кластерних систем.

Організаційно формування інституційних засад кластерного співробітництва зацікавлених суб’єктів передбачає узгодження структури і підпорядкованості елементів системи управління кластером на основі розробки взаємоприйнятних принципів співробітництва і механізму реалізації економічних інтересів учасників кластеру на мікро, мезо і макрорівнях, а також урахування їх національних інтересів у разі інтернаціоналізації кластерної системи.

Розподіл функцій між учасниками кластерного об'єднання зумовлює необхідність затвердження рівнів відповідальності та етапності контролінгу виконання взятих на себе зобов’язань. Договірний характер взаємовідносин вимагає чіткої субординації та обов’язковості виконуваних завдань. Це створює базис для формування конкурентних переваг спільного підприємництва економічних суб’єктів.

Результатом інституційного обґрунтування засад співробітництва всередині кластерного об'єднання є конкретизація мети і завдань коопераційної взаємодії учасників кластеру, що передбачає, у першу чергу, ідентифікацію сукупних стратегічних конкурентних переваг спільного підприємництва. Важливою складовою цього етапу є визначення параметрів отримуваного корисного ефекту на макро, мезо і мікро рівнях, таких як:

  • об'єднання конкурентних зусиль і створювати так звану “колективну ефективність”, відтворюючи гнучку спеціалізацію;

  • використання ефекту масштабу;

  • підвищення регіональної й національної конкурентоспроможності;

  • поглиблення процесів спеціалізації й поділу праці між окремими суб’єктами підприємництва;

  • широке залучення клієнтури, забезпечення тісної взаємодії покупців і продавців;

  • зниження вартості одиниці технічної послуги й продукції, яка виготовляється на основі спільної діяльності;

  • підсилення міжфірмових потоків ідей і інформації;

  • підвищення інноваційності виробничих і управлінських процесів;

  • розвиток соціального капіталу і забезпечення соціально-економічної справедливості.

Особливою рисою механізму економічної кластеризації як інструменту впливу на результативне функціонування системи в умовах ринкової економіки є виявлення критеріїв контролю ефективності інтеграційних процесів, тобто забезпечення адекватних управлінських заходів, і динаміки функціонування кластеру. Обґрунтовані форми стратегічного управління кластером – планування, аналітичні дослідження, стратегії охоплення ринків та конкурентної поведінки - сприяють створенню базису ефективної підприємницької діяльності економічних суб’єктів.

Планомірність і обґрунтовані методи контролю підприємницької діяльності всередині кластеру дозволяють забезпечити ефективний розвиток конкурентоспроможного бізнесу в напруженому ринковому середовищі шляхом упорядкування та систематизації процесів інтернаціоналізованого управління, зокрема узгодження у часі і просторі складових програм кластеризації. Рівень застосування новітніх технологій планового управління кластером визначається:

  • наявністю досвіду інтенсивних форм управлінської організації і можливістю його адаптації до нових умов господарювання,

  • організаційно-фінансовими можливостями використання світових напрацювань в контролінгу, тобто створенні і використанні інтегрованої системи інформаційно-аналітичної та методичної підтримки в процесі планування, контролю, аналізу та прийняття управлінських рішень на різних рівнях і сферах функціонування кластеру, а також

  • потенціалом власного креативного розвитку учасників кластерного об'єднання, який сприяє створенню оригінальних і конкурентоспроможних управлінських технологій.

У сучасних умовах розвитку кластерних систем існує нагальна необхідність удосконалення управлінських засад процесів кластеризації, підвищення їх інтенсивності і впливу на господарську діяльність. Фактично мова йде про принципово новітній механізм підприємницької діяльності на засадах мультиплікаційного посилення корисного ефекту. Проте, управління процесами кластеризації є складним процесом, який несе в собі елементи ризику та невизначеності. Головна “технологічна” проблема полягає у правильному виборі основних і альтернативних інструментів, їх варіативному виборі, зрозумінні та урахуванні найважливіших факторів та умов, що впливають на цей вибір.

Завершальним етапом циклу формування кластеру є розробка програми подальшого удосконалення кластерної системи, що передбачає варіативність у прийнятті управлінського рішення щодо можливого залучення нових структур, інтенсифікації форм взаємодії, інтернаціоналізації підприємницької діяльності або розширення сфер господарювання.

Важливою умовою формування механізму кластеризації є підготовка корпоративного бізнес-плану, який включає низку важливих завдань, таких, як: моніторинг внутрішньо-корпоративного стану та ринкових позицій компанії; субординація стратегічних намірів; визначення спільних управлінських цілей міжнародного маркетингу та шляхів їх досягнення; а також об’єднує підприємницькі устремління окремих учасників. Проблемою сучасних процесів кластеризації є спонтанність і недостатня обґрунтованість необхідності застосування форм кластерного співробітництва. Оптимізація завдань кластеризації передбачає:

  • політичне та економіко-математичне обґрунтування рішень;

  • оптимізацію ресурсної бази, інвестицій та споживчого середовища;

  • субординацію пріоритетів та функцій виробничо-комерційної діяльності та інтенсивності взаємодії суб’єктів кластерного утворення.

Це обумовлює глибину і якість стратегічних завдань кластерного об'єднання:

  • обґрунтування стратегічного вибору;

  • субординація стратегічних пріоритетів на різних ринках;

  • створення конкурентних переваг;

Проектування оперативних завдань комплексу міжнародного маркетингу, тобто визначення організаційних засад функціонування кластеру та обґрунтування суті партнерства і взаємодії його підрозділів визначає рівень деталізації загального бізнес-плану кластерного об'єднання шляхом розробки оперативно-тактичних заходів, зокрема:

  • визначення і розподіл підприємницьких завдань;

  • планування перспектив розвитку (розширення сфери та напрямів функціонування);

  • аналіз кон’юнктури потенційних ринків;

  • вибір ринків та позиціонування;

  • створення дієвої системи контролю (показників оцінки результатів взаємодії та оцінки ризиків та відхилень від планових показників з урахуванням форс-мажорних обставин);

  • коректування планових стратегічних і оперативних завдань

Запропонований складний і багатоступеневий механізм формування кластерної системи передбачає оптимізацію процесів організації підприємництва і націлений на інтенсифікацію впливу кластерних об'єднань на підвищення національних конкурентних переваг.

Висновки. Отже, механізм формування і функціонування кластерних об'єднань в Україні передбачає два аспекти: по-перше, це розробка дієвого механізму формалізації кластер них утворень, що, по-перше, враховує досвід застосування світових технологій організації та практичного використання переваг кластеризації; а, по-друге, передбачає пошук специфічних суто українських сфер реалізації форм коопераційного співробітництва і розвитку кластерних систем і формування національних конкурентних переваг з урахування національної специфіки організації підприємництва, спеціалізації вітчизняних економічних суб'єктів, прихованого науково-технічного потенціалу країни. Створення кластерного об'єднання відбувається на добровільних засадах, а залучення зацікавлених учасників може відбуватись лише шляхом інформування та переконання їх щодо переваг спільної (інтегрованої) діяльності. З цією метою необхідно здійснювати всебічну і прозору інформаційно-організаційна підтримку проектів кластеризації шляхом: інформування учасників проекту з питань інтенсифікації та кооперування виробництва, сертифікації продукції і її реалізації тощо; створення асоціацій виробників з метою координації діяльності учасників кластерів; надання допомоги виробникам у пошуку потенційних партнерів; інформування споживачів щодо переваг продукції.


Список використаних джерел.

1. Манифест о кластерах. Ассамблея Торгово-промышленных палат Франции (В сотрудничестве с ЕВРОПАЛАТАМИ) // Севастопольская ТПП. Пер. с франц. – Севастополь: 2008. – 23 с.

2. Портер М. Конкуренция.: Пер. с англ.: Уч. пос. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. – 495 с.: ил.

3. Варналій З.С. Політика регіонального розвитку в Україні: особливості та пріоритети. Анал. доповідь. За ред. З.Варналія. К., НІСД. - 2005. – 62 с.

4. Войнаренко М. Формирование инвестиционной политики на основе инновационных региональных кластеров // Бизнес-партнер. – 2008. – № 2 (101). – С. 9-10.

5. Дубницкий В.И. Рыночная трансформация промышленного региона: аспекты регионального маркетинга.—Донецк:ДЭГИ, 2006.—78 с

6 Соколенко С. Эффективная промышленная политика на основе кластерной технологии // Бизнес-пертнер. – 2008. – № 2 (101). – С. 6-8.



Похожие:

Кузнєцова Н. Г. Київський національний торговельно-економічний університет Механізм формування кластерних об\Міністерство освіти І науки україни київський національний торговельно-економічний університет чернівецький торговельно-економічний інститут кафедра гуманітарних наук
Основні передумови розвитку та розміщення галузі: природні, економічні та соціальні 7
Кузнєцова Н. Г. Київський національний торговельно-економічний університет Механізм формування кластерних об\Назва організації Тип організації Рекомендації членів уармбо
Київський національний торговельно-економічний університет, Київський інститут інвестиційного менеджменту
Кузнєцова Н. Г. Київський національний торговельно-економічний університет Механізм формування кластерних об\Київський національний торговельно-економічний університет Університет Овернь-Клермон1 (Франція) Спілка підприємців малих, середніх І приватизованих підприємств України Український фонд підтримки підприємництва інформаційний лист
...
Кузнєцова Н. Г. Київський національний торговельно-економічний університет Механізм формування кластерних об\Мірзодаєва Т. В. Україна, Київський національний торговельно-економічний університет
Початок ХХІ ст ознаменувався загостренням І поглибленням соціально-економічних проблем в територіальних системах різних країн в результаті...
Кузнєцова Н. Г. Київський національний торговельно-економічний університет Механізм формування кластерних об\Київський Національний економічний університет

Кузнєцова Н. Г. Київський національний торговельно-економічний університет Механізм формування кластерних об\Вищі навчальні заклади – учасники Програми
Київській національний торговельно економічний університет ( філіали : м. Чернівці, м. Вінниця)
Кузнєцова Н. Г. Київський національний торговельно-економічний університет Механізм формування кластерних об\Київський національний університет імені тараса шевченка економічний факультет московський державний університет імені м. В. Ломоносова центр суспільних наук
Всеукраїнська громадська організація «інститут досліджень економіки І суспільства 21 століття»
Кузнєцова Н. Г. Київський національний торговельно-економічний університет Механізм формування кластерних об\Удк 902 (477) «1775/1799» В. А. Ромашко, П. Маріна, Є. Л. Фещенко, О. М. Ярошкевич
Дніпропетровський національний університет, Київський національний університет культури та мистецтва
Кузнєцова Н. Г. Київський національний торговельно-економічний університет Механізм формування кластерних об\Київський Державний Торговельно-Економічний Университет Доповідь на тему
...
Кузнєцова Н. Г. Київський національний торговельно-економічний університет Механізм формування кластерних об\Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни двнз «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» інститут соціально-трудових
Практика регулювання соціально-трудових відносин на галузевому рівні України: аналіз структури та змісту галузевих угод
Кузнєцова Н. Г. Київський національний торговельно-економічний університет Механізм формування кластерних об\Харківський національний економічний університет кафедра інформаційних систем

Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов