М. П. Войнаренко, Хмельницький національний університет кластери як центри економічного зростання регіонів за умов кризи вступ icon

М. П. Войнаренко, Хмельницький національний університет кластери як центри економічного зростання регіонів за умов кризи вступ



НазваниеМ. П. Войнаренко, Хмельницький національний університет кластери як центри економічного зростання регіонів за умов кризи вступ
Дата конвертации28.04.2013
Размер148.72 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>
1. /доклады на конференцию/Жарова доклад[1].doc
2. /доклады на конференцию/Яцек Дрожджаль уточ.doc
3. /доклады на конференцию/выступление Климова.doc
4. /доклады на конференцию/доклад Борисенко.doc
5. /доклады на конференцию/доклад Вишни.doc
6. /доклады на конференцию/доклад Внуковой.doc
7. /доклады на конференцию/доклад Войнаренко.doc
8. /доклады на конференцию/доклад Говоркова.doc
9. /доклады на конференцию/доклад Дубницкого.doc
10. /доклады на конференцию/доклад Канищенко.doc
11. /доклады на конференцию/доклад Кузнецовой.doc
12. /доклады на конференцию/доклад Лукша.doc
13. /доклады на конференцию/доклад Малый.doc
14. /доклады на конференцию/доклад Микулы.doc
15. /доклады на конференцию/доклад Семёнов.doc
16. /доклады на конференцию/доклад Соколенко.doc
17. /доклады на конференцию/доклад Стаценко.doc
18. /доклады на конференцию/доклад Устич.doc
19. /доклады на конференцию/доклад-Ляшенко.DOC
20. /доклады на конференцию/приветствие Анищук.doc
Міжнародна практика формування кластерів та можливості її адаптації для україни
К ластер как повышение конкурентноспособности предприятий – на примере кластера «зеленая химия» /польша/ Яцек Дрожджал
Климов Александр Алексеевич
Теоретичні основи формування механізмів державного управління інноваційним розвитком промислової галузі
«роль севастопольской тпп в развитии экономики региона и международном сотрудничестве» Вишня Л. И., президент Севастопольской торгово-промышленной палаты
Внукова Н. М., доктор экономических наук, заведующий кафедрой Харьковского национального экономического университета, Коваленко В. Н
М. П. Войнаренко, Хмельницький національний університет кластери як центри економічного зростання регіонів за умов кризи вступ
Поэтапная разработка проекта «создание инновационно-технологического кластера «агробум», Г. Мелитополь
Особенности формирования промышленных кластерных структур в условиях новой экономики
Інтернаціоналізація процесів економічної кластеризації Анотація
Кузнєцова Н. Г. Київський національний торговельно-економічний університет Механізм формування кластерних об'єднань: етапи обгрунтування Анотація
Роль транскордонного співробітництва в умовах посилення впливу глобальних трансформацій і геополітичних змін
Особливості створення та функціонування кластерів в будівельній галузі
Методологічні підходи ідентифікації транскордонних кластерів
Тезисы выступления) Семенов А. Г. (Ноо «Ассоциация устойчивого развития Севастополя \"Аура\"»)
«Перспективы роста экономики Украины на основе инновационных кластеров» Соколенко С. И
Принципы создания и некоторые результаты работы кластера «эко –энерго»
Кластерний аналіз лісового сектору карпатського регіону україни: досвід розробки та впровадження устич Р.І., координатор сектору економіки швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства в Закарпатті forza ситуація
Возможности и механизмы формирования трансграничных высокотехнологичных кластеров
Программа Украине>, которая начала реализовываться в этом году, является



М.П.ВОЙНАРЕНКО,

Хмельницький національний університет


КЛАСТЕРИ ЯК ЦЕНТРИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

РЕГІОНІВ ЗА УМОВ КРИЗИ


Вступ. На необхідність розвитку регіонів як структурно цілісних і самобутніх територіально-адміністративних одиниць громадськість та державні установи звернули увагу відносно недавно. Причому помічено, що регіональне економічне зростання і науково-технічний прогрес значною мірою залежать від рівня розвитку інноваційної сфери (науки, наукомістких галузей та підприємств, нових технологій), залучення і освоєння інвестицій, економічна природа яких зумовлена закономірностями розширеного відтворення виробництва. Чим активніший інвестиційний процес, тим стрімкіші темпи відтворення засобів виробництва і робочої сили. У свою чергу, це вимагає пошуку інвестиційно-привабливих об’єктів інвестування, пріоритетних і найвигідніших напрямів вкладання капіталу, консолідації зусиль на місцевому та регіональному рівнях з метою прискорення інноваційно-інвестиційного розвитку територій. Крім того, важливою тенденцією розвитку світової економіки, а отже і української, на сучасному етапі виступає процес інтелектуалізації та формування на цій основі суспільства, заснованого на знаннях, в якому економічний добробут визначається високими технологіями, інноваційними можливостями та рівнем інтелектуального розвитку суспільства. Для економіки України саме інновації й інноваційний розвиток може стати тією рушійною силою, що спроможна забезпечити економічну незалежність України і подолання розриву з розвиненими країнами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У публікаціях вітчизняних та зарубіжних вчених з’являється все більше матеріалів, в яких аналізуються кількісні та якісні характеристики інноваційно-інвестиційної діяльності в регіонах України, ведеться пошук нових теоретичних і практичних шліхів впровадження інновацій і залучення інвестицій, в тому числі і на засадах кластерних технологій..

Багато робіт присвячено проблемам, в яких досліджувались зміст, фактори, напрями, стратегії і методи забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку, визначався їх вплив на розвиток держави та регіонів, окремих галузей і підприємств написано Ю.М. Бажалом, М.І. Долішнім, О.Є. Кузьміним, Л.І. Федуловою, М.Г. Чумаченком, А. А. Чухном та інші. Значний внесок зробили також і зарубіжні фахівці И.Ансофф, Д.Белл, М.Туган-Барановський, Т.Сакайя, Й.Шумпетер та інші.

Ще відомий американський економіст, лауреат Нобелівської премії Р.Солоу стверджував, що тільки науково-технічний прогрес може забезпечити постійно зростаючий рівень життя. Щоб глибше усвідомити роль і місце інноваційної теорії в житті розвинутих країн слід звернутися до деяких аспектів історії економічних теорій. Дуже важливо, що біля джерел інноваційної теорії економічного розвитку стояв видатний український вчений М.Туган-Барановський. Проаналізувавши вплив промислових криз на життя народу в Англії, він зробив висновок, що саме виробництво керує споживанням, а не попит і споживання керує виробництвом, як стверджував Б.Сей, обґрунтовуючи закон вільного ринку. Через нагромадження капіталу та його інвестування в нові технології і виробництва М.Туган-Барановський показав нові підходи розвитку економічної теорії в у неврівноважених ситуаціях економічної динаміки під впливом технологічних змін, які пізніше розвинув Шумпетер. Оскільки в Україні відбуваються значні зміні в економіці, політиці і суспільному житті, то їй більше притаманні економічні теорії М.Туган-Барановського, ніж ідеологія монетарної економічної політики М.Фрідмена, яка нав’язується нині нашій державі, але є ефективною лише в урівноваженій стабільній економіці [1].

Як показала практика, основні типи інноваційної діяльності можуть розвиватися з більшим чи меншим успіхом в залежності від багатьох чинників, притаманних окремим територіям, в наступних напрямах: а) продуктовий (виробництво нових продуктів); технологічний (впровадження нових засобів виробництва і нових технологій); збутовий (освоєння нових ринків збуту); сировинний (залучення нових джерел сировини); організаційний (уведення нових організаційних і інституційних форм); інфраструктурний (розширення і удосконалення ринкової інфраструктури).

Світовий досвід показує, що навіть у високо розвинутих країнах останнім часом регіональні фактори розвитку виробництва стають домінуючими. Об’єднання зусиль науковців, підприємців і влади на певній території дає значні переваги в конкурентній боротьбі. Таке об’єднання зусиль в деяких країнах виявилось досить ефективним при реалізації програм економічного розвитку окремих регіонів, а іноді і цілих країн при впровадженні концепції галузевих кластерів. Проблемам їх функціонування в теорії і практиці присвячено багато робіт М.Портера, Янга Лоурена, В.Прайса, С.Соколенко та інших[2].

В широкому сенсі кластери представляють новий спосіб мислення про ефективність розташування підприємств і регіональне управління, тобто про те, який внесок повинні зробити державні установи, співпрацюючи з бізнесовими структурами і університетами у економічний успіх регіону, як уряди можуть забезпечити економічний розвиток, через залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій і сприяння процвітанню як окремих регіонів, так і держави в цілому.

Одним з перспективних здобутків Хмельниччини є запровадження вперше на Україні кластерної моделі економічного розвитку, яка полягає в кооперації та об’єднанні зусиль підприємців, державних структур та науковців заради відродження вітчизняного виробництва на Поділлі. На сьогодні в області функціонують такі кластери: будівельний, швейний, продовольчий, харчовий, туристичний та сільського туризму, які об’єднані в Асоціацію „Поділля Перший”.

Кластер - це територіально-галузеве добровільне об'єднання підприємств, що тісно співпрацюють з науковими установами й органами місцевої влади з метою підвищення конкурентноздатності власної продукції й економічного зростання регіону [3].

Кластери можуть поєднувати підприємства й установи як окремих регіонів, так і різних країн для підвищення ефективності їхньої діяльності, росту продуктивності праці і якості продукції, стимулювання конкуренції й інновацій, сприяння формування нових підприємств з обліком їх вигідного географічного розташування.

Кластери дозволяють підприємствам більш гнучко реагувати на зміну умов ведення бізнесу. З урахуванням накопиченого досвіду функціонування кластерів у Подільському регіоні України нами визначені основні умови, без яких створення й успішний розвиток кластерних структур практично неможливий. Сутність даної концепції ґрунтується на наявності п'яти необхідних умов для того, щоб кластер відбувся як життєздатна, самодостатня, успішна й ефективна організація. По-перше, це ініціатива, адже тільки ініціативні й впливові люди із числа підприємців, представників влади, громадських організацій, навчальних закладів, здатні своїм авторитетом, розумом, організаторськими здатностями й знаннями згуртувати, зацікавити й на ділі довести корисність кластерів як для самих їхніх членів, так і для регіону. По-друге, це інновації, тому що тільки нові технології в організації виробництва, збуту, керування, фінансування, здатні відкрити нові можливості в конкурентній боротьбі. По-третє, це інформація, яка забезпечує доступність, відкритість, обмін знаннями, створення баз даних і ВЕБ-сторінок, що дозволяють одержувати переваги в доступі до ринків постачання предметами праці, збуту продукції, кваліфікованої робочої сили тощо. По-четверте, це інтеграція – передбачає використання нових технологій співробітництва фірм на галузевому та територіальному рівнях за підтримкою науки й органів влади. І, на кінець, по-п’яте, це інтерес, без якого не забезпечується і не реалізується основна умова життєдіяльності підприємницької або суспільної структури. Ця умова обов'язково припускає наявність зацікавленості учасників кластерних об'єднань в одержанні ними економічної вигоди[4].

Кластери дозволяють підприємствам більш гнучко реагувати на зміни умов ведення бізнесу. Підтримка розвитку малих і середніх підприємств є важливою складовою промислової політики багатьох країн й особливо тих, які розвиваються. Значення малого бізнесу в ринковій економіці дуже велике. Без малого бізнесу ринкова економіка ні функціонувати, ні ефективно розвиватися не має можливості, а тому підтримка його становлення й розвитку є однією з основних проблем економічної політики будь-якої держави. У більшості розвинених країн малий бізнес визначає не тільки темпи економічного зростання, але й структуру та якість валового національного продукту, а досить часто інвестиційну привабливість країни.

Крім того, дослідження показали, що умови створення й функціонування кластерів, особливо при об'єднанні малих підприємницьких структур, можуть бути одночасно й умовами інвестування перспективних проектів на основах кластерних технологій. Адже без ініціативи неможливо реалізувати навіть найпростіший, примітивний проект або залучити які-небудь інвестиції; тільки нові, оригінальні, нестандартні інноваційні ідеї можуть зацікавити інвестора; тільки інтеграція

об'єднаннязусиль влади, бізнесу та інституцій (наукових, освітніх, громадських організацій) може бути умовою успішного залучення інвестицій на дану територію (місто, район, регіон); без обміну інформацією про потенційні можливості регіону, його пріоритети, інвестиційну привабливість та перспективи розвитку неможливо отримати яка-небудь інвестиційну пропозицію від потенційних інвесторів; і нарешті, тільки економічний інтерес від вкладеного капіталу може бути гарантією успішної реалізації будь-якого реального інвестиційного проекту.

Досвід високо розвинутих країн показує, що значний вплив на регіональну економічну політику і місцевий розвиток має мале і середнє підприємництво. У Хмельницькій області, як і у державі в цілому, мале підприємництво як самостійна соціально-економічна система розвивається в складних умовах. Однак, попри всі негаразди, позитивна динаміка його зростання за останні роки на тлі зупинки діяльності промислових гігантів та цілих галузей свідчить про його внутрішній потенціал. Підприємства малого бізнесу заповнили ніші у виробництві окремих видів продукції, які утворились внаслідок кризи багатьох великих підприємств. Малий бізнес на Хмельниччині сьогодні виготовляє персональні комп’ютери, меблі, будівельні матеріали європейського ґатунку, високоякісні цвяхи, чоловічий та жіночий одяг за західноєвропейськими моделями, обладнання для переробки сільськогосподарської продукції, займається переробкою майже всіх видів сільськогосподарської сировини тощо.

Значні природні ресурси, кваліфіковані кадри, географічне розташування на транспортних шляхах, що з’єднують основні промислові райони України створюють вигідні умови для розвитку інвестиційної діяльності і міжнародних відносин.

Тому дуже важливо відслідковувати процеси, які відбуваються як у суспільстві, так і в конкретному регіоні, місті, районному центрі. Необхідно вивчати громадську думку, враховувати позицію керівників бізнесових структур, представників влади і різних інституцій, тобто аналізувати реальний бізнесовий клімат, який складається на певній території.

Сприймаючи створення галузевих об'єднань (кластерів) у промисловості та сфері послуг як прогресивний фактор її поступового відродження, можна говорити про появу нових тенденцій розвитку економіки окремих регіонів і національної економіки взагалі.

Короткі висновки або «шлях до успіху». Розвиток кластерів підтверджує, що економічна активність в епоху глобалізації приводить до того, що регіональні економіки стають усе більше важливими для процесу світового розвитку. Особливо це відчутно за умов світової економічної кризи. Тому, шлях до успіху тієї або іншої території в кожній окремо взятій країні складається в знаходженні тих полюсів зростання (унікальних товарів, послуг, родовищ, «ноу-хау», галузевих і територіальних переваг), які змогли б вивести економіку регіону (району, міста, області), а в кінцевому підсумку й усю країну на найвищі рубежі розвитку цивілізації і зростання національного добробуту. Полюс зростання в практиці економічної (господарської діяльності) найбільш рельєфно проявляється в традиційному географічному просторі й базується звичайно на галузях промисловості. А це і є основний принцип створення кластерних моделей підприємницьких структур. Причому саме галузі промисловості впливають на розвиток у регіонах інших галузей економіки, у тому числі сфери послуг. Дослідження, проведені нами в цьому напрямку, приводять до висновків, що формування кластерних моделей в економіці перебуває між двома умовно окресленими «трикутниками»: кластероутворюючим - три «К» і кластеропідтримуючим - трьох «С» (рис. 1). Перший трикутник, що істотно впливає на утворення кластерів включає наступні три «К»: концентрацію, комунікацію й конкуренцію, а другим, сприятливим до якісних змін у результаті створення кластерів – три «С»: спеціалізація, співробітництво й синергія.

Три «К» є додатковими умовами глобалізації, що об'єктивно приводять до появи в окремих адміністративно-територіальних одиницях нових утворень типу кластерів.





Рис. 1. Складові успішної роботи кластерних об'єднань за умов кризи


Адже концентрація, як процес зосередження засобів виробництва, працівників, наукових досліджень, інформаційних систем і т.п. на певних територіях або підприємствах, сприяє множенню зусиль перерахованих вище факторів для забезпечення лідируючих позицій галузі в даному регіоні й створенню передумов майбутнім полюсам зростання. Комунікація – припускає наявність процесу регулярного обміну інформацією між постійними учасниками кластерних об'єднань. Залежно від особливостей відносин і структури кластерних об'єднань на практиці можуть використатися різні типи комунікацій. Від вертикальних - коли потоки інформації передаються між нижчими й вищими рівнями системи керування, до горизонтальних - коли обмін інформацією відбувається між однаковими за рівнем ієрархії підрозділами й службами підприємств, учасників кластерних об'єднань. І дуже важливе місце в цьому трикутнику займає конкуренція, як економічне суперництво й боротьба між підприємницькими структурами (виробниками продукції), у тому числі й посередниками, за найбільш вигідні умови виробництва й збуту продукції (товарів і послуг), а особливо за одержання максимального прибутку від їх економічної (фінансово-господарської) діяльності. Конкуренція в кластерах, з одного боку, сприяє об'єднанню в рамках однієї галузі зацікавлених в успіху розвитку бізнесу в регіоні підприємств, за умови поділу сфер впливу й розподілі ніш ринку відповідної продукції між учасниками кластера. Це сприяє розвитку внутрішньогалузевої конкуренції, яка загострює боротьбу між товаровиробниками в одній галузі виробництва за зниження витрат, цін, поліпшення якості продукції, розширення ринків збуту продукції тощо. А з іншого боку, забезпечуючи високу якість продукції, виробленої учасниками кластера при нижчих витратах, конкуренція позитивно впливає на підвищення конкурентноздатності на зовнішніх ринках, як самих кластерних об'єднань, так і регіону в цілому.

Три «С» (спеціалізація, співробітництво й синергія) є факторами, похідними від трьох «К», які здатні забезпечувати ефективне функціонування кластерних моделей в економіці того або іншого регіону. Спеціалізація в рамках кластерів розглядається, як у класичному варіанті, тобто є однією із форм організації виробництва, коли відбувається процес орієнтації підприємства або його підрозділів на випуск окремої продукції або її частини. Або інший варіант, коли спеціалізація, як наслідок концентрації, веде до підвищення якості продукції, що випускається, через уніфікацію, застосування нових технологій й устаткування, підвищення кваліфікації працівників і т.п.

Співробітництво в кластерах припускає об'єднання зусиль для спільних дій окремих підприємств, фірм, компаній (при частковому збігу їхніх економічних інтересів) з метою захисту від серйозних втрат у процесі конкурентної боротьби й для одержання додаткового прибутку. Причому, різні кластерні моделі в різних галузях, природно можуть використовувати різні види співробітництва, як наприклад: стратегічне співробітництво (координація діяльності на найбільш важливих напрямках інвестицій, інноваційній і науковій політиці); при підготовці виробництва (спільне виконання маркетингових досліджень, складних досліджень конструкторських робіт, пошук джерел ресурсів, ринків збуту й ін.) і виробниче (спільні поставки матеріалів, сировини, що комплектують, участь у виробництві складної продукції й т.п.). И нарешті, об'єднання зусиль, а також результати спеціалізації й співробітництва в кластерних структурах приводять до появи синергіїнової продуктивної сили або якісно нових джерел розвитку, підвищення ефективності діяльності, у результаті об'єднання окремих частин, елементів, факторів у єдину систему за рахунок так званого системного ефекту (емерджентності). Ні сучасна техніка, ні сучасні технології, які досконалі вони б не були, окремо не здатні провадити переважну більшість економічних благ і тільки їхнє об'єднання здатне викликати появу нової продуктивної сили, що перевищує в кілька разів продуктивність кожного з них. У цьому й полягає ключ до успіху застосування кластерних моделей в економіці, як формуванню нових полюсів зростання в окремих регіонах і територіях.

В
ИНТЕРЕСС
арто також відмітити, що винятково важливими сполучними елементами об'єднавчих процесів між трьома «К» і трьома «С» на різних етапах формування кластерних об'єднань є координація й кооперація. Координація, як складовий елемент керування використовується в кластерних моделях для узгодження дій різних частин системи. В основі координації лежить логіка здійснення виробничих й управлінських функцій. Координація в системі виробництва припускає розробку взаємозалежних планів обробки матеріальних потоків як усередині кластера, так і за його межами, а в системі керування - узгодження дій виконавців, підрозділів або цілих підприємств. Кооперація по суті може бути використана як мікромодель кластерних об'єднань, тому що являє собою добровільне об'єднання власності (різних об'єктів і форм), а також праці для досягнення загальних цілей у різних сферах господарської діяльності. Так, як об'єднання суб'єктів власності (дрібних товаровиробників, робітників, службовців, споживачів і т.д.) і об'єктів власності (грошей, коштів праці й виробництва, у т.ч. землі), а також різних видів інтелектуальної власності (патентів, ліцензій, ноу-хау), інформаційних ресурсів дозволяє формувати в окремих регіонах ефективні кластерні структури.

Як показує досвід, зростання кількості кластерних об’єднань в регіонах України сприяє зростанню ділової активності підприємницьких структур, покращенню інвестиційного клімату та привабливості регіонів, що, в кінцевому рахунку веде до розвитку підприємництва і економічного зростання регіонів (рис.2).

Таким чином, можна зробити висновок, що різні вчені й практики розглядаючи з різних точок зору кластерні моделі об'єднання підприємств в ефективні економічні структури приходять до думки, що вони можуть бути тими імпульсами, які при вдалій концентрації виробництва, його спеціалізації, використанні сучасних досягнень комунікації, координації, кооперації й співробітництва, допоможуть відкрити центри зростання кожного конкретного регіону, забезпечуючи його виживання й перемогу в конкурентній боротьбі за умов економічної кризи і особливо після її завершення.





Рис. 2. Фактори впливу кластерних об'єднань на розвиток регіонів


Література:

П
ИНТЕРЕСС
авловський М.А. Згадаймо Туган-Барановського, або дещо про інноваційну ідеологію реформ // Павловський М.А. Живу тобою, Україно. – К.: Муз.Україна, 2003. – С.130-134.

  1. Портер М. Конкуренция. – М.: Изд. дом «Вильямс», 2000. – 495 с.; Янг Лоурен Э. Технопарки и кластеры фірм. - К.: ПЕРУ, 1995.- 7с.; Прайс Вольфганг. Человеческое поведение: фактор в прикладной экономике // Перспективные исследования. – 1999. - № 2. - С. 3-16.; Соколенко С.І. Кластери в глобальній економіці. - К.: Логос, 2004.- 848с.

  2. Войнаренко М.П. Концепція “кластерів” як альтернатива командно-адміністративній системі управління // Войнаренко М.П., Радецька Л.П., Філінюк В.Р. Проблеми реформування економіки України. - Київ: Логос, 1999.- 260с. (С.74-75); Войнаренко М.П. Концепція кластерів – шлях до відродження виробництва на регіональному рівні // Економіст. – 2000.- №1.- С.29-33.

  3. Войнаренко М.П. Кластерні моделі об’єднання підприємств у легкій промисловості // Вісник Хмельницького національного університету. Серія “Економічні науки”. – 2007.- №4/Т.2.– С.218-222.

  4. Соколенко С.І. Стратегія конкурентоспроможності економіки України на основі інтеграційних систем-кластерів // Кластеризація – шлях до підвищення конкурентоспроможності економіки регіонів. Загальноукраїнська конф., м.Севастополь, 23-25 травня 2006р. - Севастополь: ТОВ “Рібест”. – 37с.

  5. Войнаренко М.П. Теоретичні аспекти реалізації інноваційних ресурсозберігаючих стратегій машинобудівних підприємств // Вісник Хмельницького національного університету. Серія “Економічні науки”. – 2007.- №5/Т.3.– С.7-12.

  6. Войнаренко М.П., Скалюк Р.В. Інноваційний потенціал промислових підприємств: сутність, структура, особливості оцінки та перспективи розвитку // Вісник Хмельницького національного університету. Серія “Економічні науки”. – 2008.- №1/Т.2.– С.7-12.

  7. Войнаренко М., Фурманюк О. Економічна конкурентоспроможність та інвестиційна привабливість України // Економіст. – 2006. - №12. – С.25-28.



Похожие:

М. П. Войнаренко, Хмельницький національний університет кластери як центри економічного зростання регіонів за умов кризи вступ iconТернопільський національний економічний університет науковий керівник: Синоверський Р. Л
Забезпечення стабільності функціонування фінансового сектора є основою стабільності функціонування економічної системи сучасної розвинутої...
М. П. Войнаренко, Хмельницький національний університет кластери як центри економічного зростання регіонів за умов кризи вступ iconСуперкомп’ютер на робочому столі науковця Анатолій Мельник, Національний університет “Львівська політехніка”, Анатолій Петренко, Національний технічний університет України “кпі”,
Мельник, Національний університет “Львівська політехніка”, Анатолій Петренко, Національний технічний університет України “кпі”, Василь...
М. П. Войнаренко, Хмельницький національний університет кластери як центри економічного зростання регіонів за умов кризи вступ iconРеферату : Економічне зростання в моделях зростання Розділ : Макроекономіка Економічне зростання в моделях зростання Загальний принцип визначення темпу економічного зростання
Цей розділ присвячено економічному зростанню. В ньому розглядатимуться моделі зростання (growth models). Природним
М. П. Войнаренко, Хмельницький національний університет кластери як центри економічного зростання регіонів за умов кризи вступ iconНаціональний проект «Україна на шляху до “зеленого зростання”» «Зелене зростання»
«Зелене зростання» (Green Growth) – нова модель економічного розвитку, суть якої полягає у скороченні масштабів екологічної деградації,...
М. П. Войнаренко, Хмельницький національний університет кластери як центри економічного зростання регіонів за умов кризи вступ iconBetween university of ukraine
Національний університет України (), національний аграрний університет () та Варшавський університет підписали меморандум для активізації...
М. П. Войнаренко, Хмельницький національний університет кластери як центри економічного зростання регіонів за умов кризи вступ iconУдк 902 (477) «1775/1799» В. А. Ромашко, П. Маріна, Є. Л. Фещенко, О. М. Ярошкевич
Дніпропетровський національний університет, Київський національний університет культури та мистецтва
М. П. Войнаренко, Хмельницький національний університет кластери як центри економічного зростання регіонів за умов кризи вступ iconРеферату : Моделі економічного зростання Домара-Хародда та Солоу Розділ : Макроекономіка Моделі економічного зростання Домара-Хародда та Солоу План
Виділяють два основні підходи до моделювання процесу зростання – це неокейнсіанський та неокласичний
М. П. Войнаренко, Хмельницький національний університет кластери як центри економічного зростання регіонів за умов кризи вступ iconФіналісти Національного відбіркового етапу Конкурсу у номінації "Бізнес-ідея"
Національний університет «Києво-Могилянська академія», Львівський національний університет імені Івана Франка
М. П. Войнаренко, Хмельницький національний університет кластери як центри економічного зростання регіонів за умов кризи вступ iconНаціональний університет
Національний університет «Острозька академія» за підтримки Міністерства освіти і науки України (лист №1/12-204 від 22. 01. 10) та...
М. П. Войнаренко, Хмельницький національний університет кластери як центри економічного зростання регіонів за умов кризи вступ iconКонончук Є. М., студентка Науковий керівник: Бєлоусова І. М., к е. н., Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Удосконалення державного підходу до діагностування банкрутства підприємств в умовах фінансової кризи
М. П. Войнаренко, Хмельницький національний університет кластери як центри економічного зростання регіонів за умов кризи вступ iconНаціональний університет
Національний університет «Острозька академія» за підтримки Міністерства освіти і науки України (лист №1/12-204 від 22. 01. 10) та...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов