Президент Віктор Янукович пообіцяв зустрітися з ініціаторами акцій протесту проти нового Податкового кодекс icon

Президент Віктор Янукович пообіцяв зустрітися з ініціаторами акцій протесту проти нового Податкового кодекс



НазваниеПрезидент Віктор Янукович пообіцяв зустрітися з ініціаторами акцій протесту проти нового Податкового кодекс
Дата конвертации14.07.2013
Размер134.23 Kb.
ТипКодекс
скачать >>>



Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва




Україна у фокусі

22 – 28 листопада 2010 року






ЗМІСТ


І. Огляд політичних подій за тиждень …………………………………………………....…3



ІІ. Аналітична довідка………………………………….…………………….………..……….………5


Міжнародна політика.

Саміт Україна – ЄС: поштовх до реформ?…………………………………….…....……5


Резолюція Європейського парламенту щодо України:

непочутий сигнал...........................................................................................7


І. Огляд політичних подій за тиждень



22 листопада


Європейський Союз надав Україні план дій щодо запровадження безвізового режиму. Українська влада назвала це успішним результатом 14 саміту Україна – ЄС в Брюсселі, в якому взяв участь президент Віктор Янукович. Документ окреслив низку внутрішніх реформ, після виконанні яких ЄС погодиться скасувати візовий режим для українців.

^ Підприємці України розпочали масову акцію протесту проти нового Податкового кодексу. Представники малого і середнього бізнесу заявили, що їхня акція буде безстроковою, доки Президент не накладе вето на цей документ. Про це повідомив керівник прес-служби координаційної ради акції протесту Володимир Дорош. Чергову масштабнішу акцію підприємці пообіцяли на четвер, 25 листопада. Водночас Окружний адмінсуд Києва заборонив проведення мітингів у центрі Києва з 22 по 26 листопада.


^ Президент Віктор Янукович пообіцяв зустрітися з ініціаторами акцій протесту проти нового Податкового кодексу на цьому тижні. Про це він заявив у Брюсселі на саміті Україна-ЄС.



23 листопада


Україна перебере на себе головування в Організації з безпеки і співпраці в Європі в 2013 році. Таке рішення сьогодні ухвалили міністри закордонних справ 56 країн-членів ОБСЄ.

^ Представники коаліції та опозиції узгодили остаточну редакцію проекту закону про доступ до публічної інформації. Вони сподіваються, що вже в грудні цього року Верховна Рада ухвалить новий документ. Кінцева редакція законопроект насамперед чітко визначає  поняття "інформаційного запиту" і "конфіденційної інформації".  



24 листопада


Позов з вимогою визнати протиправною бездіяльність ЦВК щодо оголошення початку виборчого процесу до парламенту подав в Окружний адмінсуд Блок Юлії Тимошенко. Аналогічний позов напередодні направив до суду і народний депутат від НУНС Микола Катеринчук. Опозиційні сили наполягають на тому, що вибори до парламенту мають відбутися в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради, тобто - 27 березня 2011 року.



25 листопада


По всій Україні відбулися масові акції протесту проти ухваленого Верховною Радою податкового кодексу. Підприємці вимагають, щоб Президент наклав вето на цей документ. Зустрітись із представниками підприємців погодилась перший заступник голови Адміністрації президента Ірина Акімова. Вона повідомила, що вже сформована експертна група, яка відразу після надходження Податкового кодексу до АП почне його аналіз, на підставі чого Віктор Янукович ухвалить рішення щодо того, чи ветуватиме цей документ.

^ Президент може ветувати закон про Податковий кодекс. Про це в інтерв’ю радіо Свободи повідомила заступниця голови секретаріату президента Ганна Герман.

^ Європейський Парламент ухвалив Резолюцію щодо України. Документ схвально оцінив євроінтеграційний прогрес України й уперше задекларував право України на членство в ЄС. Водночас він містить і критику недемократичних процесів в Україні та рекомендації щодо їх усунення. Європарламент просить українську владу перевірити роль СБУ у випадках втручання в демократичні процеси, а також ретельно розслідувати всі повідомлення про порушення прав і свобод.



26 листопада


Віктор Янукович зустрівся з Дмітрієм Медвєдєвим у Підмосков’ї. Це вже 10-та зустріч Медвєдєва і Януковича цього року. Президенти домовились створити групу високого рівня з питань інтеграційної взаємодії. За словами Віктора Януковича, найближчою метою співпраці є збільшення товарообігу між Україною і Росією з нинішніх 30 мільярдів доларів до сорока. Сторони також уклали угоди про транспортування нафти в Україну і транзит її територією, про інспекції в місцях дислокації Чорноморського флоту, меморандум про будівництво мосту через Керченську протоку.  

^ Президент Віктор Янукович не виключає, що Україна може ввійти до Митного союзу, учасниками якого є Росія, Білорусь і Казахстан. Про це він сказав після зустрічі з російським колегою Дмітрієм Медвєдєвим. За його словами, для такого приєднання необхідно насамперед внести зміни до чинної Конституції. Нагадаємо, попередня влада України виступала проти входження до Митного союзу і Єдиного економічного простору, вважаючи це кроком до втрати суверенітету й ускладнень взаємин зі Світовою організацією торгівлі. Як відомо, Європейська комісія називала два аспекти, які можуть зашкодити зближенню Києва і Брюсселя. Це Митний союз України з Росією, Білоруссю та Казахстаном і газовий консорціум з Росією.


27 листопада


Україна вшанувала пам'ять жертв Голодомору 1932-33 років. По всій країні та за кордоном люди провели поминальні марші та запалили свічки в пам'ять про жертви Голодомору. Хоч на сайті президента не було розпоряджень щодо проведення заходів до Дня пам'яті жертв Голодомору, все ж цей день на офіційному рівні відзначався. Президент Віктор Янукович та прем'єр Микола Азаров  взяли участь у жалобних заходах на території Національного музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні" .


ІІ. Аналітична довідка


  • Міжнародна політика


^ САМІТ УКРАЇНА – ЄС: ПОШТОВХ ДО РЕФОРМ?


22 листопада у Брюсселі відбувся 14-й саміт Україна – ЄС. Українську делегацію на ньому очолив Президент Віктор Янукович, який мав нагоду зустрітися з Президентом Європейської Ради Германом ван Ромпеєм і Президентом Європейської Комісії Жозе Мануелем Баррозу. У ході саміту було обговорено питання економічної та політичної співпраці України та ЄС, а також перспективи європейської інтеграції України.


^ Якими були результати саміту?

Як вплине саміт на розвиток європейської інтеграції України?


Очікування від саміту


Напередодні саміту українські експерти виокремлювали декілька ключових питань, винесених на саміт в Брюсселі можливість отримання Україною Плану дій щодо встановлення безвізового режиму та підписання Україною Угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ). Щодо першого питання, то його підготовка велася ще з 2008 року, тому багато хто очікував, що саміт у Брюсселі стане логічним завершенням цього процесу. Набагато менше оптимізму було стосовно підписання Україною Угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ), складової частини Угоди про асоціацію. Попри те, що ще на початку вересня українські посадовці говорили про добрі перспективи підписання угоди про ЗВТ на саміті 22 листопада, згодом стало зрозуміло, що цього не станеться, адже переговорні сторони від України та ЄС ще не узгодили всіх умов цієї угоди.

Окремо стояло питання політичного розвитку України та стану свободи слова в ній. Саміт мав дати відповідь на питання, чи критикуватимуть представники ЄС критикувати політичний курс української влади та чи поставлять подальшу співпрацю з Україною у залежність від дотримання нею демократичних принципів розвитку.


Результати саміту


Безперечно, найважливішим результатом саміту стало отримання Україною Плану дій щодо введення безвізового режиму. План дій складається із двох частин і містить перелік заходів, які Україна має виконати для того, аби домогтися скасування короткотермінових віз для поїздок у країни Шенгенської зони. Згідно з документом, Україна має ухвалити та імплементувати законодавство і здійснити низку кроків, пов’язаних із безпекою документів, громадським порядком, міграційним контролем і фундаментальними правами людини. При цьому отримання безвізового режиму не буде автоматичним, адже ЄС оцінюватиме прогрес України у виконанні встановлених критеріїв. Тому документ не містить жодних конкретних дат скасування віз.

З одного боку, отримання Плану дій, безперечно, є серйозним дипломатичним успіхом української влади і закономірним результатом її діяльності протягом останніх років. З іншого боку, він є лише першим кроком у встановленні безвізового режиму, а основний масив роботи для досягнення поставленої мети ще попереду. За оцінками експертів і представників української влади, виконати поставлені умови можна вже за два роки, провівши глибокі реформи цілої низки галузей. Проте ухвалювати рішення про надання безвізового режиму ЄС лишив за собою, і в разі, якщо позиція його країн-членів ставатиме щораз жорсткішою, Україна може не домогтися скасування короткотермінових віз навіть за умов виконання всіх вимог Плану дій.

Попри те, що саміт 22 листопада безпосередньо не порушив питання підписання Угоди про ЗВТ, Жозе Мануель Баррозу заявив, що сподівається на підписання ширшої Угоди про асоціацію з Україною вже влітку наступного року. Водночас, Угода про ЗВТ, переговори робочих і експертних груп щодо узгодження конкретних умов якої ще тривають, є найбільш суперечливою частиною Угоди про асоціацію. Українські експерти вказують на декілька надзвичайно чутливих протиріч між переговорними сторонами, зокрема, у сфері сільського господарства. Зрештою, процес досягнення домовленостей щодо умов ЗВТ продемонструє, наскільки українській стороні вдасться відстояти інтереси вітчизняного виробника.

Як і передбачали українські оглядачі, на саміті представники ЄС висловили свою думку з приводу поточного політичного розвитку України. З одного боку, посадовці ЄС наголосили, що як отримання безвізового режиму, так і підписання Угоди про асоціацію залежатимуть від дотримання демократичної траєкторії розвитку та гарантування прав і свобод в Україні. Однак у спільній заяві учасників саміту критика політичних процесів в Україні була відсутня; натомість представники ЄС схвально відгукнулися про встановлення політичної стабільності в Україні. Таку помірковану риторику ЄС, вочевидь, можна пояснити його побоюваннями, що звинувачення в бік України можуть підштовхнути її до Росії. Саме через це ЄС часто закриває очі на прояви згортання демократії в Україні.




Висновки


Таким чином, Брюссельський саміт 22 листопада став ще одним кроком у розвитку співпраці між Україною та ЄС. Найбільшим успіхом України стало отримання Плану дій щодо встановлення безвізового режиму. Однак цей результат не був несподіванкою, а став логічним завершенням кількарічної співпраці обох сторін з цього питання. Крім того, саміт лише накреслив завдання, які Україна має виконати для скасування короткострокових віз і підписання Угоди про асоціацію. Тому про пожвавлення європейської інтеграції України можна буде говорити лише в разі виконання поставлених завдань.


Відповідно, українська влада повинна докласти багато зусиль для того, щоб виконати умови, які їй було поставлено в результаті саміту. При цьому їй слід звернути увагу не лише на втілення в життя технічних вимог, а й на проведення ґрунтовних реформ заради усунення корупції та модернізації економіки. Крім того, наміри інтеграції в Європу мають підкріплюватися не лише підписанням різноманітних документів з ЄС, а й дотриманням європейських цінностей верховенства права та політичного плюралізму всередині країни.


^ РЕЗОЛЮЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ЩОДО УКРАЇНИ: НЕПОЧУТИЙ СИГНАЛ


25 листопада Європейський Парламент узгодив проект своєї резолюції щодо України та схвалив її більшістю голосів. У ній було дано оцінку нинішньому політичному розвиткові України та її перспективам європейської інтеграції, а також висловлено відповідні рекомендації українській владі та інституціям Європейського Союзу (ЄС).


^ Який зміст депутати ЄП заклали в резолюцію?

Який вплив вона матиме на діяльність української влади?


Передумови прийняття


Прийняття резолюції Європейського Парламенту відбулося після того, як його депутати двічі переносили її розгляд. Спершу резолюцію планували ухвалити ще 21 жовтня, однак тоді депутати ЄП вирішили дочекатися проведення місцевих виборів в Україні 31 жовтня та прийняти резолюцію, врахувавши їх результати. Другу спробу виробити резолюцію було здійснено 10 листопада, проте і вона зазнала невдачі. Зрештою, депутати домовилися ухвалити резолюцію 25 листопада, що дало їм можливість взяти до уваги результати саміту Україна – ЄС, який відбувся 22 листопада.

Окрім суто процедурних і технічних причин, відтягування часу прийняття резолюції також обумовлювали політичні неузгодженості двох найбільших фракцій ЄП – Європейської народної партії (ЄНП) та Прогресивного альянсу соціалістів і демократів (ПАСД). Представники ЄНП виступали за необхідність ухвалити жорстку резолюцію стосовно України, вказавши на всі вади її демократичного розвитку, а депутати від ПАСД прагнули зробити зміст резолюції поміркованим та некритичним. Ситуація загострювалася й тим, що до складу ЄНП в якості партій-спостерігачів входять три опозиційні українські партії: Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», Народний Союз «Наша Україна» та Народний Рух України – а ПАСД нещодавно уклав із правлячою Партією регіонів меморандум про співробітництво. Тому зміст резолюції ЄП щодо України багато в чому визначався в перебігу дискусії між ЄНП і ПАСД.





Зміст резолюції



Остаточний варіант резолюції ЄП щодо України став своєрідним компромісом між позиціями ЄНП і ПАСД, в результаті чого її риторика набула досить поміркованого характеру. Зокрема, у резолюції було висловлено стурбованість місцевими виборами 31 жовтня, однак критики зазнав лише виборчий закон і способи його застосування, у той час як технічний аспект голосування було оцінено позитивно. Так само резолюція не містила критики рішення Конституційного Суду України 30 вересня, яким він повернув дію Конституції зразка 1996 року. З іншого боку, в документі було зроблено негативну оцінку різним проявам згортання демократії в Україні, зокрема, тискові органів влади на журналістів і неурядові організації, намаганням власників ЗМІ контролювати редакційну політику своїх видань, політичній умотивованості дій Служби безпеки та ін. Відповідно до проведеної оцінки ЄП надав Україні декілька важливих рекомендацій: провести конституційну реформу на основі системи стримувань і противаг, виробити чесне та прозоре виборче законодавство, прийняти закони про суспільне телебачення та доступ до публічної інформації, проводити розслідування порушень прав людини тощо.

Іншою частиною резолюції, що була присвячена безпосередній співпраці України та ЄС, ЄП підтвердив своє прихильне ставлення до України. ЄП закріпив за Україною право набуття членства в ЄС ще своєю резолюцією від 25 лютого цього року, і в новій резолюції це право було підтверджено. У ній депутати ЄП також схвально відгукнулися про прогрес України в отриманні Плану дій щодо встановлення безвізового режиму і закликали країни-члени ЄС скасувати плату за видачу віз українцям. Позитивну оцінку від ЄП отримали й переговори України з ЄС щодо утворення зони вільної торгівлі, енергетична співпраця та співробітництво в межах програми ЄС «Східне партнерство». Така риторика, а також заклики до органів ЄС допомагати Україні в проведенні реформ, що містяться в резолюції, вочевидь, свідчать про те, що ставлення ЄП до України є найбільш прихильним серед усіх ключових інститутів ЄС. Це пояснюється й тим, що ЄП намагається представляти інтереси не країн-членів ЄС, позиція яких до України є неоднорідною, а передусім самого ЄС.



Реакція на резолюцію


У відповідь на прийняту резолюцію українське Міністерство закордонних справ (МЗС) опублікувало коментар, у якому дало їй схвальну оцінку. При цьому коментар МЗС акцентує увагу на побажаннях ЄП щодо поглиблення співпраці України з ЄС і подальшого реформування та позитивній оцінці відданості України євроінтеграційному курсові, повністю ігноруючи критичну складову документу. Подібну позицію озвучив і представник України при Європейському Союзі Костянтин Єлісєєв, додавши, що Україна дослухається до критичних зауважень ЄП.

Така реакція вказує на те, що українська влада намагається зобразити резолюцію ЄП як позитивний сигнал з боку ЄС в бік України й закрити очі на негативну оцінку демократичних процесів, що міститься в ній. Більше того, українські експерти сумніваються, що правляча команда відреагує на резолюцію ЄП якимись конкретними кроками чи реформами. Як показує практика, українська влада будує відносини з ЄС на бажанні використати його у власних інтересах, ігноруючи при цьому більшість його порад.




Висновки


Отже, резолюція Європейського Парламенту стосовно України, ухвалена 25 листопада, стала компромісом його двох найбільших фракцій. З одного боку, у ній міститься поміркована критика недемократичних процесів в Україні та рекомендації щодо їх усунення, з іншого – документ схвально оцінює євроінтеграційний прогрес України. Вочевидь, саме на другій складовій резолюції акцентуватиме увагу українська влада, повністю нехтуючи зауваженнями ЄП щодо проявів ерозії демократії.


Однак правляча коаліція зобов’язана взяти до уваги критичні зауваження ЄП та слідувати його рекомендаціям. Передусім це стосується припинення практик обмеження свободи слова та прав людини, використання державних органів у політичних цілях та тиску на своїх політичних опонентів. Саме дотримання основних європейських цінностей у внутрішній політиці має стати запорукою успішної інтеграції в ЄС.






«Україна у фокусі» – щотижневий інформаційно-аналітичний бюлетень Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, який пропонує добірку основних політичних подій в Україні, а також коментарі та рекомендації профільних експертів стосовно подій, які мали місце протягом тижня.


Експерти:

Альона Гетьманчук

Сергій Солодкий

Ірина Сушко

Борис Тарасюк

Григорій Перепелиця


Аналітики:

Максим Побокін

Олексій Сидорчук

Наталя Якимчук ( координатор проекту)


Головний редактор випуску:

Ірина Філіпчук



Інформаційно-аналітичний бюлетень «Україна у Фокусі» видається Фондом «Демократичні ініціативи» (ДІФ) в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з Міжнародного Розвитку (USAID) та здійснюється Pact Inc.

Щотижневий випуск бюлетеня став можливий завдяки щирій підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст випуску є винятковою відповідальністю ДІФ та не обов’язково відображає точку зору USAID, Pact Inc або уряду США. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цього бюлетеня у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело.









Похожие:

Президент Віктор Янукович пообіцяв зустрітися з ініціаторами акцій протесту проти нового Податкового кодекс iconВіктор Янукович хоче змінювати Конституцію
Віктор Янукович входить у смак влади. Його наступна мета підсилення повноважень президента
Президент Віктор Янукович пообіцяв зустрітися з ініціаторами акцій протесту проти нового Податкового кодекс iconЯнукович і гіпноз
Віктор Янукович упродовж чотирьох годин нагадував королеву-мачуху з класичної «Білосніжки». Після «Розмови з країною», яку президент...
Президент Віктор Янукович пообіцяв зустрітися з ініціаторами акцій протесту проти нового Податкового кодекс iconЗакон про доступ до публічної інформації: за крок до ухвалення? І. Огляд політичних подій за тиждень 29 листопада
Президента Віктора Януковича. Нагадаємо, 22 листопада підприємці розпочали безстрокову акцію протесту проти Податкового кодексу....
Президент Віктор Янукович пообіцяв зустрітися з ініціаторами акцій протесту проти нового Податкового кодекс iconПрезидент Украины Виктор Янукович подчеркивает насущную необходимость усовершенствования земельного закон
Президент Виктор Янукович создал рабочую группу для подготовки предложений по вопросам земельной реформы
Президент Віктор Янукович пообіцяв зустрітися з ініціаторами акцій протесту проти нового Податкового кодекс iconІнформаційна летючка №1
Якби не хвиля акцій протесту, яка прокотилася всією Україною, цей Податковий кодекс давно б вже прийняли (недаремно вони вже проголосували...
Президент Віктор Янукович пообіцяв зустрітися з ініціаторами акцій протесту проти нового Податкового кодекс iconДевальвація державних нагород Віктором Януковичем
Новий президент Віктор Янукович роздає державні нагороди в темпі, який був притаманний Віктору Ющенку в останні дні перебування на...
Президент Віктор Янукович пообіцяв зустрітися з ініціаторами акцій протесту проти нового Податкового кодекс iconВіктор Федорович Ющенко
За два дні до того, як Віктор Янукович святкуватиме рік свого перебування на президентській посаді, його попередник Віктор Ющенко...
Президент Віктор Янукович пообіцяв зустрітися з ініціаторами акцій протесту проти нового Податкового кодекс icon-
Президент України Віктор Янукович запевнив віце-прем'єр-міністра, міністра закордонних справ Ізраїлю Авігдора Лібермана в тому, що...
Президент Віктор Янукович пообіцяв зустрітися з ініціаторами акцій протесту проти нового Податкового кодекс iconПовідомлення про проведення акцій протесту у відповідності до ст. 39 Конституції України
«Проекту Податкового кодексу України» у відповідності до пп. 3 та 4 п. 2 ст. 6 Зу «Про засади державної регуляторної політики у сфері...
Президент Віктор Янукович пообіцяв зустрітися з ініціаторами акцій протесту проти нового Податкового кодекс icon100 днів… а що були 100 днів?
Перші сто днів влади президента Віктора Ющен… вибачте Януковича, минули. Чинний президент Віктор Ющен… вибачте, Янукович може звітувати...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов