З досвіду роботи вчителя географії Веселинівської районної гуманітарної гімназії Павлюк Інни Василівни Веселинове 2010 „Географія Миколаївської області” icon

З досвіду роботи вчителя географії Веселинівської районної гуманітарної гімназії Павлюк Інни Василівни Веселинове 2010 „Географія Миколаївської області”



НазваниеЗ досвіду роботи вчителя географії Веселинівської районної гуманітарної гімназії Павлюк Інни Василівни Веселинове 2010 „Географія Миколаївської області”
страница6/6
Дата конвертации25.03.2013
Размер0.82 Mb.
ТипДокументы
скачать >>>
1   2   3   4   5   6

^ Пам’яті «Золотого Скіфа»

(Заняття краєзнавчого гуртка)

Мета: розширити знання учнів про життя та наукову роботу відомого вченого, нашого земляка Б.М. Мозолевського; розвивати пізнавальний інтерес дітей, спонукати до пошукової діяльності; продовжити знайомство з літературною спадщиною поета.


^ Пройшли шляхами ураганними,

Звели із попелу життя.

А степ все світиться курганами

Й не дозволяє забуття.

І в незатишному сім світі

Тим на землі щасливий я,

Що в золотому верховітті

Зоря лишилася й моя...


Борис Мозолевський


Вчитель. Сьогодні 4 лютого 2009 року виповнюється 74 роки від дня народження Бориса Миколайовича Мозолевського - нашого земляка, випускника Веселинівської середньої школи, поета і вченого, кандидата історичних наук, автора дев’яти книжок віршів і світового значення досліджень з питань скіфознавства. Тож згадаємо непростий життєвий та творчий шлях нашого земляка, бо він того вартий.

Учень: Якщо від центру нашого селища рухатися вулицею Одеською на північ та минувши залізничний переїзд, вийти на узвишшя, де телевізійна вежа, вдалині ми помітимо невелике село Миколаївка. Пройшовши прямою вулицею села, за мостиком звернемо направо у провулок і помітимо останній будиночок, повернутий вікнами до сонця і степу. Це рідна оселя, де 4 лютого 1936 року в сімї колгоспника народився відомий поет і археолог Борис Миколайович Мозолевський.

Учень: Дитинство Бориса припало на важкі часи, здебільшого на роки післявоєнної відбудови. Про ці роки Борис Миколайович досить виразно описав у лірично-прозовій повісті «Дума про степ», що побачила світ уже після його смерті. Автор пише: «Учнівство моє починалося ще за окупації у сорок третьому, але повчились ми тоді щось місяців зо два, та й розігнали нас, а в школі оселилися есесівці…

Учень: …Читати і писати я навчився ще до школи, а тут ще два місяці повчився, то ж коли наступного року знову пішов до першого класу, мені вже не було чого робити на уроках, сидів та гав ловив, за що тільки Олена Карпівна мені п’ятірки ставила?».

Учень: Закінчивши початкову школу, хлопчина продовжує навчання у Веселинівській семирічній школі.

Читаючи його вірш «Дорога», ми повертаємось до тієї правди життя, яку в дитинстві пережив автор.

Веселинове спало, Миколаївка теж.

Я вертався зі школи розгрузлим степом –

Найдрібніша билинка у світі без меж

Із малесеньким серцем, що билось нестерпно.


Від макухи і висівок був я кволий і миршавий.

А країна підводилась по війні із руїн.

Я пишався п’ятірками і першими віршами,

Й тим, що харчу колгоспного на дурничку не їв.

Учень: Самостійний життєвий шлях Бориса Миколайовича продовжувався в Одеській спецшколі військово-повітряних сил, а потім в Ейському вищому військово-авіаційному училищі льотчиків. П’ять років віддав він військово-морській авіації, але професійним авіатором не став.

Учень: Обставини змусили Бориса змінити життєвий шлях, кинути професію льотчика і піти майже на 10 років у кочегари на завод залізобетонних виробів у Києві. В цей час він пише вірші, готує поетичні збірки, заочно навчається у Київському університеті на історико-філософському факультеті.

Учень: Перші збірки його поезії виходять у світ: в 1963 році «Начало марта», в 1967 році «Шиповник». Одержавши в 1964 році диплом із кваліфікації «історик-археолог», Борис Миколайович, як він сам пише: «Не сподівався стати професійним науковцем: археологія була для мене не галуззю історичної науки, а нивою людинознавства в широкому розумінні…»

Учень: Після демобілізації з авіації Мозолевський довгий час працював на різних роботах. Повіривши у хрущовську «відлигу», він почав писати правду, та одержавши дошкульні удари, змушений був аналізувати своє становище. Він побачив, що вибиватися в люди треба самотужки, розраховуючи насамперед на власні можливості. Що він і робив все життя. Тоді він сказав: «В археологію йдуть або зламані духом, або ж одержимі. Він належав до одержимих. Борисовим небом стала Скіфія».

Учень: З 1964 року Борис Миколайович Мозолевський починає працювати в археологічних експедиціях на правобережжі Дніпра, в Запорізькій та Дніпропетровській областях на старовинних Скіфських курганах.

У лютому 1971 року Мозолевський одержав повідомлення, що намічається можливість зняти курган Товста Могила поблизу міста Орджонікідзе, що на Дніпропетровщині.

Учень: Це була гора, яка 23 століття берегла свої таємниці. Почалася важка робота без ліку часу, без відпочинку та вихідних. Курган був розрізаний навпіл. Розкрилося чудове видовище дев’ятиметрової земляної стіни. Почалося зняття другої половини насипу. Вже під ножем скрепера заблищали платівки бронзових оздоб, ваза та поховальної упряжки, що належала скіфській цариці.

Археологи дібралися до основної та бокової гробниць. В бокових могли бути поховання коней і слуг. В розкопах брали участь відомі скіфо знавці, багато молоді з міста Орджонікідзе. Розкопки Товстої Могили стали справою всього міста.

Учень: В господарчій ніші знайшли бронзовий казан і сковорідку. Виявили жмені золотих платівок, що були оздобою вбрання цариці. Було знайдено золоту литу гривню з 14-ма лев’ячими фігурками на кінцях, що прикрашали шию. Тут же знайшли великі золоті підвіски з зображенням богині на троні, три широкі золоті браслети та дві перев’язки з намиста, одинадцять перстнів, що були на її руках. Поряд із кістяком стояли срібний келих і чорнолакова миска.

Учень: Поряд із жінкою було поховано дитину, яку поспіль укривали золоті оздоби. Дитина тримала важкий золотий браслет біля входів до гробниці стояли колеса розібраних катафалків. Лежали скелети чотирьох слуг. Розчищати підземелля археологи почали 21 червня 1971 року. Грабіжники все ж таки трохи погосподарювали в саркофазі, бо було розкидано уламки зброї, золоті платівки та посуд. Та грабіжники не помітили, що за десять сантиметрів від місця, де вони рилися, лежали найкоштовніші парадні речі: окутий золотом меч, золоті оздоби нагая та велика нагрудна прикраса – золота царська пектораль.

Учень: Борис Миколайович Мозолевський пише: «Я знайшов її, розчищаючи долівку підземелля 21 червня о 14 годині 30 хвилин». І далі автор знахідки продовжує: «Ми археологи вирішили ще трохи попрацювати. Я розчистив один з сагайдачних наборів під стінкою дромосуї, згортаючи густий глиняний чамур, що вкривав долівку, відчув, як пальці щось боляче дряпонуло. У серці солодко тенькнуло. Обережно відгорнувши чамур, я побачив як блиснуло золото, і якимось невідомим відчуттям збагнув, що це саме те: річ була велика і явно лежала на своєму первісному місці, не зрушена грабіжниками».

Учень: пектораль була піднята з долівки, обмита в копанці і винесена на світло. Всі як діти цілувалися від радості. Це була дійсно небачена річ вага пекторалі 1150 грамів, діаметр 30,6 см.. Поле її поділене на 3 місяцеподібні яруси, за допомогою витончених порожнистих трубок, що становили каркас. Вся прикраса виготовлена із золота 958 проби і має чистий сонячний колір.

Учень:

Невдовзі світом облетіла звістка яснокрила,

Що давня скіфська могила

Саме йому подарувала те,

Що іншим дарувати було жаль,

Небачене творіння – Пектораль.

Її вітали в Києві, Одесі,

Нью-Йорку, Празі і в Лос Анджелесі,

А разом з нею – і його ім’я

Навіки вписане в історію життя.

Учень: Борис Миколайович Мозолевський розкрив золото давніх століть, його знахідка прославила нашу державу, нашу Україну. Простий хлопчина з села Миколаївка, що на Веселинівщині, степовій Миколаївщині встав поряд із видатними вченими, якими багата наша причорноморська земл

Учень: Недаремно, закінчуючи свою книгу «Скіфський степ», поет писав:

Пройшли шляхами ураганними,

Звели із попелу життя.

А степ все світиться курганами

Й не дозволяє забуття.

І в незатишному сім світі

Тим на землі щасливий я,

Що в золотому верховітті

Зоря лишилася й моя.

Люблю тебе, гіркий мій степе,

Солончаки та полини.

Як раптом зможу жить без тебе,

Мене навіки проклени.

Понад громами і органами

Новий заходить буревій.

А ти зориш мені курганами,

Як тиха ласка із-під вій.

Учень: Поряд із науковою археологічною роботою Борис Миколайович Мозолевський активно займався поетикою, прозовою літературною творчістю. Починаючи з 1963 року вийшло 9 збірок віршів поета. Він – член Національної Спілки письменників України. Його наукові праці «Товста Могила» та «Скіфський степ» стали настільними книгами істориків, археологів, вчителів та наукової громадськості.

Учень:

Він Скіфом став ХХ століття,

З глибин історії свій «Скіфський Степ» принісши в дар,

І геніальним оцінив його творіння

Літературний патріарх Олесь Гончар.

Учень: Останній раз до земляків Борис Миколайович Мозолевський приїздив у 1986 році. Відвідав родичів у селі Миколаївка. В районному будинку культури поет зустрівся з земляками, своїми однокласниками. Центральній бібліотеці, краєзнавчому музею, своїм прихильникам поезії він подарував свої збірки.

Земляки бережуть пам'ять про знатного свого односельчанина, життєлюбця і степовика, що так рано, 1993 року пішов із життя. Вже по його смерті побачила світ лірична повість Бориса Мозолевського «Дума про степ».

Учень: Завершуючи її Борис Мозолевський написав: «Так уже сталося, що покинув я Миколаївку, та й не повернувся до неї більше, та й не повернуся вже мабуть, ніколи, бо вся Україна стала мені, як колись Миколаївка. Але дорогі мої земляки. Як станеться раптом таке, що забуду я степ цей безмежний, то пришліть мені пучок полину, степового того Євшану, і я знову полину до вас і думками і почуттями своїми, бо не тільки у степу – закінчився той полин у моєму серці».

Учень:

Він вийшов у життя від рідної оселі,

Не килимом стелився шлях йому.

Багато він здолав і душ пустелі,

Виходить правда про те пушкінське чоло.


Земля не стоїть нерухомо,

І все на ній слід залиша.

Оглянься, земляче, навколо

Як світить його нам душа.

Вчитель. Ось і познайомились коротко ми з вами з історією життя простого сільського хлопчини, який власним бажанням і зусиллями став вченим світового значення і до останніх днів свого життя був одержимий археологією, який присвятив все своє життя дослідженню таємниць Степової Еллади і за свою наполегливість був винагороджений нею.

Тож, нехай золота Скіфська пектораль Бориса Мозолевського – ця „розгорнута симфонія про життя”, стане емблемою нашого з вами життя: життя цікавого, творчого, наповненого пізнанням світу.

Нехай кожен з вас знайде свою пектораль, щоб, сягнувши зрілого віку, ви могли сказати:


Спасибо судьбе за рожденье,

За солнце и ветер в крыле.

Спасибо за то, что призвала нас вечность,

Которая так коротка на земле…


^ Вплив діяльності людини на рослинний та тваринний світ. Охорона рослин і тварин Миколаївщини, природоохоронні заходи

(заняття краєзнавчого гуртка)


Мета: розглянути вплив господарської діяльності людини на рослинний та тваринний світ. Виховувати екологічну свідомість учнів, вчити бережному відношенню до природи, ознайомити учнів з рослинами і тваринами Миколаївщини, які занесені до Червоної книги України.

Обладнання: карта Миколаївської області, ілюстрації, малюнки, плакати на екологічну тематику, додаткова література, фотоальбом “ Заповідні території Миколаївщини “, відео фрагмент „Кінбурнська коса”


^ О, земле рідна! Боляче душ

За ту збіднілу фауну і флору.

І сором за душевних тих сліпців,

Що нівечать безцінну твою вроду.

Сліпців, котрі не втямили азів,

Що справжнє щастя в килимах із квітів,

У сріблі рос, у золоті хлібів,

У кришталях оцих джерелець світлих…

Хід заняття


І. Актуалізація опорних знань учнів.


Дайте відповіді на питання:

  1. Яка рослинність переважає в нашому краї?

  2. Назвіть найпоширеніші рослини нашого краю.

  3. Які лікарські рослини поширені в нашому краї?

  4. Які культурні рослини вирощують на Миколаївщині?

  5. Назвіть представників тваринного світу нашого краю.

  6. Які рослини і тварини вам найбільше подобаються? Чому?


ІІ. Вивчення нового матеріалу.


Вчитель. Мабуть ви зрозуміли, діти, про, що піде мова на сьогоднішньому уроці? Так, дійсно, мова піде про природу та її збереження. Тож, звернемо увагу на епіграф сьогоднішнього уроку.

Подумайте, будь-ласка, як вплинула людина на рослин і тварин? Чому сьогодні дуже гостро стоїть питання про охорону рослинного і тваринного світу на планеті Земля взагалі?

( відповіді дітей )

Так, дійсно, непродумане застосування пестицидів і мінеральних добрив, розорювання залишків цілинного степу, вирубування лісів і лісосмуг, ненормоване полювання і браконьєрство, забруднення навколишнього середовища стали причиногю того, що темпи вимирання видів рослин і тварин останнім часом катастрофічно зростають. Тому, обов”язок кожного з нас турбуватися про збереження навіть невеличкої природної ділянки, запобігти щонайменшим змінам її первісного стану і завжди пам”ятати, що знищити можна швидко, проте відновити навряд чи коли вдається.


ЗВЕРНЕННЯ

До вас, мої любі звертаюся я –

Найменший у вашій сім”ї.

Стоїть на узліссі, ялинка моя –

Не зрубайте її!

На озері плаває пташка моя –

Не убийте її!

Ясніє на небі зірка моя –

Не згасіте її!

Світ – казку будує мрія моя –

Не спиняйте її!

Дмитро Павличко


Вчитель. Чи знаєте ви, діти, що 5 червня – Всесвітній день охорони природи? Найбільша увага зараз звертається на збереження зникаючих видів рослин і тварин. Вони занесені до Червоної книги. А що вам відомо про неї?

( розповіді дітей )

Тож, і ми з вами давайте погортаємо книгу природи і познайомимося з рослинами і тваринами Миколаївщини, життя яких залежить від нас з вами

( читання тексту підручника, розгляд фото та ілюстрацій ).

А зараз ми з вами запишемо у свої зошити-скарбнички назви рослин і тварин нашого степового краю, що зникають і занесені до Червоної книги України та Миколаївщини.



Рослини

Тварини

Гніздівка звичайна

Тхір степовий

Ковила Лессінга

Горностай

Любка дволиста

Білий заєць

Нарцис вузьколистий

Норка європейська

Півонія вузьколиста

Тушканчик великий

Підсніжник звичайний

Птахи

Тюльпан Шренка

Сова бородата

Горицвіт звичайний

Гага звичайна

Астрагал шорстисто-квітковий

Жовта чапля

Тюльпан бузький

Канюк степовий

Гіацинтик білуватий

Плазуни

Дрок скіфський

Жовтопузик безногий

Водяний горіх плаваюч.

Саламандра плямиста

Сальвія плаваюча

Риби

Ковила українська

Бичок рижий




Бичок золотистий




Лосось дунайський




Лосось чорноморський




Комахи




Бражник -мертва голова

Жужелиця – молюскоїд

Ктир гігантський



Вчитель. Подумайте і скажіть, будь-ласка, що ви можете зробити зі своїми товаришами і батьками для збереження цих видів?

Дайте відповідь на питання: Які ви знаєте місця рідного краю, що охороняються державою? Розкажіть про них (нараховують 107 територій та об”єктів. Серед них: Чорноморський біосферний заповідник (Очаківський р-н ), лісовий заказник “Рацинська дача” ( Вознесенський р-н ), пам”ятка природи – “Степок” ( Казанківський район ), заповідник “Єланецький степ “ ( Єланецький р-н ). В нашій області нараховується 19 парків – пам”яток садово-паркового мистецтва ( Мостівський один із найбільших ), 12 заповідних урочищ, Миколаївський зоопарк.

У живописному каньоні річки Південний Буг ( Первомайський р-н ) відкрито заповідну територію “ Гранітно – степове Побужжя “

(Перегляд відео фрагменту про Кінбурнську косу)

ІІІ. Підсумок заняття


^ Слово вчителя. Ось і сплинув час, і наш урок виходить на фінішну пряму. На його завершення я хотіла б зачитати вам Лист до людини від тваринного та рослинного світу. Ви, мої любі, будь-ласка, прослухайте його і спробуйте зробити висновок до нашого уроку.


^ Людино! Розумна істота

До тебе звертаємось ми,

Бо гинемо, гинемо, гинем!

Будь – ласка, ти нас захисти!

Хай будуть в нас цілі дерева,

Рослини, тварини, пташки.

Людино! Людино! Людино!

Ми просимо: нас збережи!

Нехай твої діти і внуки

Побачать це не навпаки –

Зелені простори і луки

Озера глибокі, річки.

Бо ти, хоч розумна істота.

Втручаєшся в нас невпопад,

Висушуєш наші болота.

Рубаєш масиви Карпат.

Ти, перш ніж втручатись, подумай,

У гурті все зваж, обсуди,

Якщо вже природа загине

То згине вона назавжди.


Отже , який ми можемо зробити висновок? ( відповідь дітей ).

Так, дійсно, охорона природи – це справа кодного, хто живе в нашому спільному домі – на планеті Земля, і тому, кожен повинен зробити все від нього залежне, аби зупинити процес зникнення безцінних для людства представників рослинного і тваринного світу та зберегти Землю квітучою для наступних поколінь, бо справа охорони природи не має меж і кордонів.


Література

  1. Заболотний В.З., Лісецький М.Ф., Молодецький А.Є. Миколаївська область (географічний словник – довідник), 160 с.

Замковий В.П. Поради учителю географії, - К.: Радянська школа, 1962. ст 159-178.

  1. Клименко Л.О. До 155 річчя з дня народження видатного винахідника М.М. Бенардоса, // Вересень.- 1997 №1.- ст. 20-21

ст 159-178.

  1. Миколаївська обласна державна адміністрація Матеріали Першого інвестиційного форуму в Миколаївській області, Миколаїв -2008.

  2. Паламарчук Л.Й. Географічне положення Миколаївської області та основні риси природних умов // Географія.- 2008.- № 7.- ст.21-22.

  3. Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина // Посібник та робочий зошит для учня, - Кам’янець –Подільський: „Абетка”, 2000.

  4. Фотоальбом „Заповідні місця Миколаївщини”, Миколаїв -2003.



Для нотаток

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1   2   3   4   5   6



Похожие:

З досвіду роботи вчителя географії Веселинівської районної гуманітарної гімназії Павлюк Інни Василівни Веселинове 2010 „Географія Миколаївської області” iconВідділ освіти Веселинівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет готовність та адаптація першокласника до навчання у школі веселинове – 2011 Укладач: Адаховська Ю. А
Адаховська Ю. А. Готовність та адаптація першокласника до навчання в школі. –Веселинове, 2011
З досвіду роботи вчителя географії Веселинівської районної гуманітарної гімназії Павлюк Інни Василівни Веселинове 2010 „Географія Миколаївської області” iconДень географії та економіки
Виставка газет і проектів «Географія у житті нашого класу», «Географія у моєму житті», «Економіка навколо нас»
З досвіду роботи вчителя географії Веселинівської районної гуманітарної гімназії Павлюк Інни Василівни Веселинове 2010 „Географія Миколаївської області” iconЗ досвіду Анатолія Володимировича Лисюка, вчителя сш №252 Оболонського району м. Києва Авторські роботи вчителя І учнів Технічний опис до виробу «Універсальний стільчик»
Слюсарний верстак, який випускається промисловістю, за своєю конструкцією не обладнаний стільчиком для учня. Тому вчителем було спроектовано,...
З досвіду роботи вчителя географії Веселинівської районної гуманітарної гімназії Павлюк Інни Василівни Веселинове 2010 „Географія Миколаївської області” iconПлан роботи школи молодого вчителя план роботи школи становлення молодого вчителя № Заходи
...
З досвіду роботи вчителя географії Веселинівської районної гуманітарної гімназії Павлюк Інни Василівни Веселинове 2010 „Географія Миколаївської області” iconГрафік роботи атестаційної комісії І рівня Первомайської гімназії №3 у 2012/2013 навчальному році
Директор Первомайської гімназії №3 Первомайської міської ради Харківської області
З досвіду роботи вчителя географії Веселинівської районної гуманітарної гімназії Павлюк Інни Василівни Веселинове 2010 „Географія Миколаївської області” iconКалендарно-тематичне планування
Предмет економічної й соціальної географії України, актуальність курсу. Економічна і соцiальна географія в системі географічних дисциплін...
З досвіду роботи вчителя географії Веселинівської районної гуманітарної гімназії Павлюк Інни Василівни Веселинове 2010 „Географія Миколаївської області” iconМетодичні рекомендації щодо викладання географії та економіки в 2009-2010 н р
Тема: Оновлення змісту, форм І методів роботи шляхом модернізації та використання інноваційних підходів до процесу викладання географії...
З досвіду роботи вчителя географії Веселинівської районної гуманітарної гімназії Павлюк Інни Василівни Веселинове 2010 „Географія Миколаївської області” iconПояснювальна записка до проекту розпорядження голови райдержадміністрації „Про влаштування в будинок дитини дитини Павлюк К. Г
Павлюка Геннадія Михайловича, 1979 року народження, жителя с. Середи Ємільчинського району, Житомирської області про тимчасове влаштування...
З досвіду роботи вчителя географії Веселинівської районної гуманітарної гімназії Павлюк Інни Василівни Веселинове 2010 „Географія Миколаївської області” iconУрок 4 Гайдук І. В., учитель української мови та літератури Полтавської гімназії №6
Методи і прийоми роботи: розповідь вчителя,бесіда,проблемні запитання,робота з додатковим матеріалом, самостійна робота, словникова...
З досвіду роботи вчителя географії Веселинівської районної гуманітарної гімназії Павлюк Інни Василівни Веселинове 2010 „Географія Миколаївської області” iconПлан роботи методичного кабінету Мелітопольської гімназії №10 на 2010-2011 н р. № п/п Форми роботи Серпень-вересень Жовтень
Аналіз роботи за минулий рік. Аналіз роботи над проблемою «Управління процесом формування компетентної особистості на основі особистісно-орієнтованого...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов