Джон Гаммер (Велика Британія) Як вміння та навики учнів повинні відображатися у навчальних програмах з історії icon

Джон Гаммер (Велика Британія) Як вміння та навики учнів повинні відображатися у навчальних програмах з історії



НазваниеДжон Гаммер (Велика Британія) Як вміння та навики учнів повинні відображатися у навчальних програмах з історії
Дата конвертации16.01.2013
Размер114.55 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>

Джон Гаммер (Велика Британія)


Як вміння та навики учнів повинні відображатися у навчальних програмах з історії

(на прикладі Об’єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії)


Перед тим, як розпочати основну частину моєї презентації на тему історичних умінь та навиків, оволодіння якими повинна передбачати навчальна програма, хочу поділитися деякими міркуваннями стосовно цілей викладання історії для молодих людей. Зокрема, стосовно того, як, на мою думку, викладання історії може найкраще підготувати учня бути громадянином сучасної демократичної держави і жити у глобальному світі 21-ого століття.


Допомагаючи учням стати активними членами демократичного суспільства і носіями позитивного вкладу у розвиток цього суспільства, потрібно запевнитися у тому, що ми навчаємо їх історії, а не використовуємо історію для навіювання певного роду суджень, поглядів чи позицій. Під цим я розумію наступне:


(і) Перш за все, допомагаючи учням здобути відчуття суспільної приналежності, мусимо слідкувати аби не вибирати лише ті частини національної історії, що добре ілюструють наш приклад, і не нехтувати незручними для нас фактами. Як одну зі своїх цілей, викладання історії повинне переслідувати ознайомлення учнів із загальним викладом історії їхньої країни. Однак це потрібно робити у спосіб, що визнає і хороше, і погане; і поразки, і перемоги; і несправедливості, і досягнення національної історії.


(іі) По-друге, здорова демократія серед іншого часто передбачає дебати, дискусію і пошук шляхів до компромісу між розбіжними точками зору. Це означає, що потрібно оцінювати заплутану та деколи упереджену інформацію. Проте це далеко не означає сприйняття на віру того, що говорять політики, ЗМІ або ті, хто стверджують, наче знають правильні відповіді на запитання.


(ііі) І по-третє, викладаючи історію, мусимо визнавати певні інтелектуальні цінності. Великий англійський філософ Р.Ф. Еткінсон близько тридцяти років тому зауважив: “Історики повинні визнавати такі інтелектуальні цінності як турбота про правдивість, обґрунтованість аргументів та повага до доказів... Немає змісту розмірковувати, чому погана людина не може бути істориком. Однак людина, яка пише про минуле і нехтує інтелектуальними цінностями, не може бути істориком взагалі.”


Отож якщо вчителі історії зобов’язані допомагати учням ставати активними громадянами у демократичній державі, не слід намагатися виступати у ролі найвищих авторитетів. Вони мусять відкрито визнавати, що історичні судження можуть бути лише приблизними, а також дбайливо підбирати докази, на яких базуються їхні судження. Крім того, потрібно чесно визнавати і переваги, і слабкі сторони як у власних аргументах та інтерпретаціях, так і доведеннях інших. Проте, насамперед, вчителі повинні переконатися, що учні мають зацікавленість, а також володіють розумінням та інструментами ставити запитання до матеріалу, що подається.


Що ж це за інструменти? Це, власне, інструменти історичного дослідження, зокрема:


  • Вміння ставити історичні запитання і робити аргументовані судження, як, скажімо, “Звідки ми знаємо, що це правда?”, “Як би ви почували себе в ролі...”, “Що б я зробив, будучи на місці...?”

  • Усвідомлення природи історичних доказів: її різноманітності, важливості і обмежень, а також підходів до її аналізу та оцінювання.

  • Визнання можливості інтерпретувати історичні події у більше ніж один спосіб.


Іншими словами, метою викладання історії, якщо, звісно, хочемо уникнути звинувачень у нав’язуванні власних поглядів, вважаємо розвиток обґрунтованого сумніву та відповідального скептицизму учнів, а також їхнього розуміння, що свідчення та пояснення діяльності людей у минулому залежать від раціональної думки, основаної на доказах.


А тепер, давайте розглянемо ситуацію у Великобританії. З політичної точки зору, Об’єднане Королівство, фактично, є роз’єднаним королівством, бо складається із чотирьох частин – кожна зі своєю системою освіти. Навчальні програми та системи іспитів в Англії, Північній Ірландії та Уельсі однакові, але відповідають місцевим потребам. Для прикладу, валійська програма з історії має відчутний наголос на валійській історії. Шотландська ж система завжди істотно відрізнялася. Тому (моя доповідь) стосуватиметься здебільшого Англії, Північної Ірландії та Уельсу, і лише частково Шотландії.


Навчальна програма та система іспитів Англії, Північної Ірландії та Уельсу мають такий вигляд:


  • Навчальна програма в Англії розроблена для учнів віком від 3 до 16 років (з деяких предметів до 14). Англійський парламент чи Валійські та Ірландські Державні Збори затверджують відповідні навчальні програми. В Англії Державну Навчальну Програму введено у 1986 році. З того часу, зміни вносилися двічі. Історія – обов’язковий предмет для всіх учнів віком від 5 до 14 років.

  • Для учнів віком від 14 до 16 років, деякі предмети залишаються обов’язковими, інші ж, включно з історією, є факультативними. Об’єднане Королівство – одна з небагатьох країн Європи, у яких історія не залишається обов’язковим предметом до 16 років. У віці 16 років учні складають іспити, переважно із 8 дисциплін. За законом, у 16 років вони можуть залишати школу, однак сьогодні багато залишається до 18 чи 19 років. З 16 років, учні самі вибирають предмети, з яких через рік чи два складатимуть іспит. Серед інших предметів, історія посідає четверту сходинку за популярністю.

  • Іспити у віці 16 та 18 років укладаються та проводяться незалежними екзаменаційними радами, три з яких є в Англії, та по одній у Північній Ірландії та Уельсі. Школи мають право вибору екзаменаційної ради. Крім того, для вивчення пропонується широкий вибір історичного змісту, чи то новітня історія, чи епохи 16 або 17 століття.


Отож, до 14 років викладання історії закладено у державній програмі і є законодавчо обов’язковим відповідно до рішення Англійського Парламенту. Після 14 років для тих, що продовжують вивчати історію, вимоги встановлюються різними екзаменаційними радами. Вони відомі як екзаменаційні інструкції. Серед інших аспектів, державна програма та екзаменаційні інструкції описують:


  • Знання, розуміння та навики, якими повинні оволодіти учні, і також

  • Зміст, тобто періоди та теми, на основі яких викладаються знання та вміння.


Такою, отже, є основа історичної освіти. Тепер хочу детальніше розглянути її сутність. Державна програма для учнів віком від 5 до 14 років закладає 5 різних аспектів знань та навиків, а саме:


  1. Хронологічне розуміння – це термінологія та загально прийняті стандарти для опису часових періодів.

  2. Знання та розуміння подій, людей і змін у минулому – це використання знань для опису, аналізу та пояснення подій, поглядів, змін та періодів.

  3. Історична інтерпретація – це розуміння чому і як події інтерпретуються у різний спосіб.

  4. Історичне дослідження – це використання ряду інформаційних джерел та проведення дослідження.

  5. Організація та презентація інформації – це здатність пригадати, вибрати і виділити головне в історичній інформації, я також вміння її подати.


Ці дві прозірки зображають витяги з Державної Програми в Англії, вказуючи на різні аспекти для кожного з п’яти заголовків, якими учні від 7 до 11 та 11 до 14 років повинні оволодіти.


Ці знання та розуміння разом із вміннями та навиками розвиваються у контексті вивчення конкретних періодів історії. Так, наприклад, учні віком від 11 до 14 років мусять вивчати три періоди британської історії від ХІ до ІХХ століть, період Європейської історії до 1914 року, та два періоди європейської історії, до та після 1900 року.


Хочу запропонувати один короткий приклад для ілюстрації тих видів історичних навиків, які маю на увазі. Він стосується аспекту історичного дослідження, і в цьому випадку розглянемо фотографічний доказ. Це фотографія, зроблена 1914 року. Мета вправи – запропонувати учням оцінити, що зображено, обґрунтувати свої рішення і подумати, наскільки важливою ця фотографія може бути для вивчення історії того періоду.


Фотографія групи молодих людей, зроблена 1914 року.


Спочатку, роздаємо учням фотографію і вказуємо, що її було зроблено 1914 року. Потім пропонуємо проаналізувати різні варіанти того, що фотографія може зображати. Наприклад:


^ Розгляньте наступні твердження про людей, зображених на фотографії; виберіть найімовірніший із них та обґрунтуйте свою думку.


Вони святкували національне свято.

^ Це страйкуючі робітники.

Це студенти на демонстрації.

Це новобранці на шляху до армії.


Очікується, що у своїх судженнях учні зважатимуть на наступні чинники: всі люди на фотографії молоді чоловіки; усі добре одягнені, ті, що в передньому ряді, радіють; вони марширують.


Після того, повідомляємо учням, що це фотографія новобранців, готових вступити до лав німецької армії, на початку війни 1914 року.


Потім запитуємо, наскільки ця фотографія є, на їхню думку, вірогідним свідченням настрою зображених на ній людей. Відповідаючи на запитання, учням слід зважати, що люди у першому ряді очевидно позують перед фотокамерами, усвідомлюючи присутність фотографа і навмисно демонструють радість. Учні також можуть вказати, яку ще інформацію потрібно, аби судити про корисність фотографії. Чи вона, скажімо, з’явилася у тогочасній газеті, аби заручитися підтримкою громадськості щодо війни? Чи є ще якісь подібні фотографії? Чи можна якось встановити особистостей на фотографії, і як, власне, вони вступали до лав армії? І так далі.


Оцінювання учнів віком 14 років проводиться вчителями у формі судження, де знаходяться учні на шкалі, яка умовно зветься “шкалою досягнень” і описує стадії поступу учня. Таким чином, учень віком 14 років повинен уміти використовувати знання для:


  • Опису суспільств та періодів минулого, які вивчалися, і встановлювати зв’язки між ними

  • Пояснювати причини та наслідки подій та змін

  • Описувати та починати з’ясовувати, чому існують різні інтерпретації подій, людей та змін

  • Використовувати і оцінювати джерела, на основі яких робляться висновки

  • Вибирати та організовувати інформацію


У подібний спосіб, для учнів, які продовжують вивчати історію у віці від 16 до 18 років, екзаменаційні ради встановлюють стандарти вмінь та навиків, якими повинні володіти учні, аби успішно скласти іспит.


Мушу визнати, що ми не досягли порозуміння стосовно мети викладання історії без гострих дебатів та суперечок, які подекуди продовжуються і сьогодні. З одного боку, існують погляди, що так званий підхід “розвитку вмінь та навиків” є поверхневий і не дає ґрунтовних та цілісних знань важливих дат та подій, зокрема у британській історії. З іншого, прихильники цього підходу вважають, що надмірний наголос на запам’ятовуванні історичної інформації і нехтування розвитком критичного мислення та навиків розв’язку проблемних питань заперечують і природу вивчення історії і її освітню цінність у навчальній програмі. На думку останніх, молоді люди швидко забувають деталі історичної інформації, які вони вивчили у школі. Більш тривалою цінністю, яку їм слід здобути, є, наприклад, розуміння історичних доказів, спроможність аналізувати та оцінювати великі кількості даних, а також представляти свої висновки у чіткий та логічний спосіб.


З того, що я сказав на початку, ви зрозумієте – мені більше імпонує підхід “розвитку вмінь та навиків”. Однак дієвим він є лише тоді (і це дуже важлива заувага), коли досягаємо балансу між фактажними знаннями – учні володіють потужним багажем знань, що і коли відбувалося у минулому – з одного боку, та обізнаністю і критичним підходом до того, як ця інформація подається письмово, з іншого.


Успішність у вивченні історії, на моє глибоке переконання, означає вміти використовувати знання і поєднувати їх із навиками, а не запам’ятовувати все більше фактів. Як ми цього досягаємо і як допомагаємо учням розвивати вміння та навики для використання знань залежать не лише від того, що зазначено у програмі, а насамперед від того, як ми, вчителі історії, підходимо до предмету у класі.


^ УКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З ІСТОРІЇ (НА ДОСВІДІ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ)


ЗНАННЯ, НАВИКИ ТА РОЗУМІННЯ





Основна Стадія 2 (7-11)

Основна Стадія 3 (11-14)

Хронологічне розуміння

Учні повинні уміти:

(а) розташувати події, людей та зміни у правильному порядку відповідно до епох

(б) використовувати дати та термінологію для опису історичних періодів, включаючи, стародавній, сучасний, до нашої ери, нашої ери, століття і декада

Учні повинні уміти розпізнавати і правильно використовувати дати, термінологію та загально прийняті стандарти для опису часових періодів

Знання та розуміння подій, людей і змін у минулому

Учні повинні уміти/знати:

(а) про характерні ознаки періодів та суспільств, що вивчалися, включно із поглядами, віруваннями, ставленнями та досвідом чоловіків, жінок та дітей у минулому.

(б) про соціальні, культурні, релігійні та етнічні відмінності суспільств, що вивчалися, у Британії та в цілому світі.

(в) визначати та описувати причини та наслідки історичних подій, ситуацій і змін, які відбувалися протягом періодів, що вивчалися.

(г) описувати і встановлювати зв’язки між основними подіями, ситуаціями і змінами, що траплялися протягом різних періодів та суспільств, що вивчалися.

Учні повинні уміти/знати:

(а) описати та проаналізувати зв’язки між характерними ознаками періодів та суспільств, що вивчалися, включно із поглядами, віруваннями, ставленнями та досвідом чоловіків, жінок та дітей у минулому.

(б) про соціальні, культурні, релігійні та етнічні відмінності суспільств, що вивчалися, у Британії та в цілому світі.

(в) аналізувати та пояснювати причини та наслідки історичних подій, ситуацій і змін, які відбувалися протягом періодів, що вивчалися.

(г) визначати напрямки, в межах і поза межами різних періодів, та встановлювати зв’язки між історією рідного краю, Британії, Європи та світу.

(д) зважати на важливість основних подій, людей та змін, що вивчалися.




Історична інтерпретація

Учні повинні усвідомлювати, що минуле подається та інтерпретується у різний спосіб, а також могти обґрунтувати це твердження.

Учні повинні уміти/знати:

(а) як і чому історичні події, люди, ситуації та зміни інтерпретувалися у різний спосіб

(б) оцінити різні інтерпретації

Історичне дослідження

Учні повинні уміти:

(а) знаходити інформацію про події, людей та зміни, використовуючи відповідні джерела, включно з інформаційними технологіями (наприклад, документи, друковані видання, картини та фотографії, музику, історичні пам’ятки та будівлі, музеї, галереї та історично важливі місця)

(б) ставити запитання та відповідати на них, вибирати та записувати інформацію на тему дослідження

Учні повинні уміти:

(а) визначати, вибирати та використовувати відповідні інформаційні джерела, включаючи усні свідчення, документи, друковані видання, ЗМІ, історичні пам’ятки, фотографії, музику, музеї, історичні будівлі та важливі місця, а також інформаційні технології як основу для власних незалежних історичних досліджень.

(б) оцінювати використані джерела, вибирати і записувати інформацію на тему досліджень та робити висновки

Організація та презентація інформації

Учні повинні уміти:

(а) пригадувати, вибирати та організовувати історичну інформацію

(б) використовувати дати та історичну термінологію для опису періодів, що вивчалися

(в) презентувати свої знання та розуміння історії у різний спосіб (наприклад, малюнком, письмово, з використанням інформаційних технологій)

Учні повинні уміти:

(а) пригадувати і вибирати історичну інформацію, а також виділяти у ній головне

(б) правильно вибирати та використовувати загальноприйняті хронологічні стандарти та термінологію відповідно до вивчених періодів для організації історичної інформації

(в) презентувати свої знання та розуміння історії, використовуючи різноманітні прийоми, включно з усними розповідями, структурованими історіями, обґрунтованими поясненнями та використанням інформаційних технологій



Похожие:

Джон Гаммер (Велика Британія) Як вміння та навики учнів повинні відображатися у навчальних програмах з історії iconПрограма курсу передбачає уроки тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Якщо для систематичних курсів з історії в основу результативної частини покладено знання учнів та сформовані вміння,
Курс Вступ до історії у 5 класі є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та з-поміж інших...
Джон Гаммер (Велика Британія) Як вміння та навики учнів повинні відображатися у навчальних програмах з історії iconТема програми: Німеччина – країна в центрі Європи Тема уроку
Навчальна: ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом відомих людей Німеччини, удосконалювати навики діалогічного та монологічного...
Джон Гаммер (Велика Британія) Як вміння та навики учнів повинні відображатися у навчальних програмах з історії iconПлан-конспект бінарного уроку з англійської мови та всесвітньої історії з теми «great britain. The ro\al family» Цілі уроку
Ве­ликої Британії; проаналізувати по­літику М. Тетчер; охарактеризувати рівень розвитку відносин між Укра­їною та Великою Британією;...
Джон Гаммер (Велика Британія) Як вміння та навики учнів повинні відображатися у навчальних програмах з історії iconДепартамент науки І освіти
Велика увага приділяється розвитку можливостей і здібностей учнів, формуванню в навчальних групах престижності праці, підвищення...
Джон Гаммер (Велика Британія) Як вміння та навики учнів повинні відображатися у навчальних програмах з історії icon1 травня, 2012 ▪ Майкл Бініон; Велика Британія Ультраправий марш
У європі нині діють 30 ультраправих партій, які здобувають голоси на виборах, потрапляють до парламентів, впливають на рішення політиків-лідерів...
Джон Гаммер (Велика Британія) Як вміння та навики учнів повинні відображатися у навчальних програмах з історії iconРекомендації для учнів під час вивчення історії як підготуватись до відповді на уроці історії?
Відповідь з історії це не просто переказати підручник, а вміти описати події, висловити ідеї та процитувати документи
Джон Гаммер (Велика Британія) Як вміння та навики учнів повинні відображатися у навчальних програмах з історії iconОрганізація діяльності шкільного науково-краєзнавчого об’єднання старшокласників Передумови
Оскільки сьогодні в Україні велика увага приділяється вивченню і дослідженню історії рідного краю, важливою складовою концепції освіти...
Джон Гаммер (Велика Британія) Як вміння та навики учнів повинні відображатися у навчальних програмах з історії iconМетодичні вказівки з питань харчування учнів в закладі освіти
«Про організацію харчування молоком учнів 1-х класів загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності Московського...
Джон Гаммер (Велика Британія) Як вміння та навики учнів повинні відображатися у навчальних програмах з історії iconПро підсумки проведення олімпіад з предметів загальноосвітньої підготовки серед учнів ліцею
Всеукраїнських учнівських олімпіад із навчальних предметів: інформатики, фізики, біології, математики, правознавства, хімії, історії...
Джон Гаммер (Велика Британія) Як вміння та навики учнів повинні відображатися у навчальних програмах з історії iconШило О. Ф., викладач Шевченківського професійного аграрного ліцею Застосування методики модульного навчання як одного з важливих компонентів підвищення рівня професійної компетентності учнів птнз
Обітничих кадрів, теперішніх учнів професійно-технічних навчальних закладів. Тому зрозуміло, яка велика відповідальність покладена...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов