Закон УкраЇни Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України icon

Закон УкраЇни Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України



НазваниеЗакон УкраЇни Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України
Дата конвертации30.07.2013
Размер156.69 Kb.
ТипЗакон
скачать >>>


ПРОЕКТ

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

ЮМ. АЗАРОВ

“ ” 2011 р.

Закон УкраЇни

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо приведення їх у відповідність із Законом України
“Про соціальний діалог в Україні”
___________________________________________________

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Законі України “Про зайнятість населення” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 14, ст. 170; Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 2, ст. 3; 1998 р., № 11—12, ст. 44):

1) статтю 17 викласти у такій редакції:

“Стаття 17. Координаційні комітети сприяння зайнятості населення

Для підготовки погоджених рішень щодо здійснення політики зайнятості населення можуть створюватися координаційні комітети сприяння зайнятості населення з однакової кількості представників сторін органів виконавчої влади, профспілок та їх об’єднань, організацій роботодавців та їх об’єднань, які підтвердили свою репрезентативність на відповідному рівні соціального діалогу.

Порядок обрання (делегування) представників сторін соціального діалогу визначається сторонами самостійно.

Порядок організації роботи координаційних комітетів визначається відповідно до законодавства представленими в них сторонами.”;

2) абзац перший пункту 2 статті 21 викласти у такій редакції:

“2. Повноваження професійних спілок щодо забезпечення захисту громадян від безробіття та його наслідків визначаються генеральною, галузевими (міжгалузевими), територіальними угодами та колективними договорами, що укладаються відповідно до закону.”.

2. У Законі України “Про оплату праці” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 121; 2004 р., № 6, ст. 38; 2005 р., № 2, ст. 31):

1) у статті 5:

у частині першій слова “на державному рівні; галузевих, регіональних угод” замінити словами “на національному рівні; галузевих (міжгалузевих), територіальних угод”;

у частині другій слова “власники, об’єднання власників” замінити словами “роботодавці, об’єднання роботодавців”;

2) у статті 14:

у частині першій слова “на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір)” замінити словами “на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір)”;

у частині другій слова “галузевою або регіональною угодами” замінити словами “галузевою (міжгалузевою) або територіальною угодами”;

3) у частині першій статті 15 слова “передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами” замінити словами “передбачених законодавством, а також генеральною, галузевими (міжгалузевими) та територіальними угодами”;

4) у статті 18 слова “встановлених законодавством і генеральною, галузевою, регіональною угодами” замінити словами “встановлених законодавством, а також генеральною, галузевою (міжгалузевою), територіальною угодами”;

5) у тексті Закону слова “власник або уповноважений ним орган” в усіх відмінках і числах замінити словом “роботодавець” у відповідному відмінку і числі.

3. Підпункт 9 пункту “б” частини першої статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170; 2003 р., № 45, ст. 360; 2006 р., № 12, ст. 104) викласти у такій редакції:

“9) участь у соціальному діалозі, веденні колективних переговорів, укладенні територіальних угод, здійсненні контролю за їх виконанням, вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) щодо підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території; реєстрація колективних договорів і угод;”.


4. Статтю 15 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 23, ст. 121) після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

“Порядок делегування представників до складу правлінь та наглядових рад страхових фондів визначається законами з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування.”.

У зв’язку з цим частини другу — сьому вважати відповідно частинами третьою — восьмою.

5. Статтю 15 Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 34, ст. 227) доповнити частинами такого змісту:

“Національна служба посередництва і примирення та її відділення проводять оцінку відповідності критеріям репрезентативності, підтвердження репрезентативності профспілок, їх організацій та об’єднань, організацій роботодавців та їх об’єднань для участі у колективних переговорах з укладення генеральної, галузевих (міжгалузевих), територіальних угод, обрання (делегування) представників до тристоронніх або двосторонніх органів соціального діалогу, участі у міжнародних заходах.

Порядок оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців затверджується Національною службою посередництва і примирення після погодження сторонами соціального діалогу на національному рівні.

Для виконання завдань, передбачених Законом України “Про соціальний діалог в Україні”, Національна служба посередництва і примирення та її відділення звертаються із запитами до органів юстиції, статистики, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування і безоплатно отримують необхідну інформацію в установленому законодавством порядку.

Національна служба посередництва і примирення та її відділення приймають за результатами оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності відповідні рішення згідно із Законом України “Про соціальний діалог в Україні” і ведуть реєстр суб’єктів сторони профспілок та сторони роботодавців.”.


6. Статтю 37 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20—21, ст. 190; 2004 р., № 6, ст. 38) викласти у такій редакції:

“Стаття 37. Відносини місцевих державних адміністрацій з об’єднаннями громадян

Місцеві державні адміністрації взаємодіють з політичними партіями, громадськими, релігійними організаціями, професійними спілками та їх об’єднаннями, організаціями роботодавців та їх об’єднаннями для забезпечення прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, екологічних, соціальних, економічних, культурних та інших інтересів з урахуванням загальнодержавних і місцевих інтересів, сприяють виконанню статутних завдань та забезпечують додержання законних прав таких об’єднань громадян.

Політичні партії, громадські, релігійні організації, професійні спілки та їх об’єднання, організації роботодавців та їх об’єднання можуть вносити пропозиції з питань їх діяльності на розгляд місцевих державних адміністрацій, мають право брати участь у розгляді внесених ними пропозицій шляхом надання необхідних пояснень.

Місцеві державні адміністрації є стороною соціального діалогу на територіальному рівні, сприяють розвитку соціального діалогу, відповідно до закону проводять консультації з іншими сторонами соціального діалогу.”.

7. У Законі України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 45, ст. 397; 2002 р., № 11, ст. 79):

1) у статті 20:

частину першу викласти у такій редакції:

“Профспілки, їх організації та об’єднання ведуть колективні переговори, укладають колективні договори, генеральну, галузеві (міжгалузеві), територіальні угоди від імені працівників у порядку, встановленому законодавством.”;

доповнити статтю після частини першої новими частинами такого змісту:

“Участь у колективних переговорах з укладення угод на національному, галузевому, територіальному рівні беруть репрезентативні на відповідному рівні профспілки, їх організації та об’єднання.

Професійні спілки, їх організації та об’єднання, що не відповідають критеріям репрезентативності, визначеним Законом України “Про соціальний діалог в Україні”, за рішенням своїх виборних органів можуть надавати повноваження репрезентативним організаціям та об’єднанням відповідного рівня (за згодою) для представлення своїх інтересів під час укладення угод. Надання повноважень оформлюється письмово.”.

У зв’язку з цим частини другу — п’яту вважати відповідно частинами четвертою — сьомою;

частину п’яту викласти у такій редакції:

“Кількість представників репрезентативних профспілок, їх організацій, об’єднань для ведення колективних переговорів з укладення угод від імені працівників на національному, галузевому, територіальному рівні визначається пропорційно кількості членів профспілок, яких вони об’єднують та інтереси яких представляють згідно з повноваженнями, наданими їм профспілками, їх організаціями, об’єднаннями, що не відповідають критеріям репрезентативності.”;

2) у статті 21:

у частині другій слова “, які стосуються соціально-економічних відносин,” замінити словами “з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин”;

у частині третій слова “, які стосуються трудових відносин або соціального захисту громадян” замінити словами “, які стосуються регулювання трудових, соціальних, економічних відносин”;

у частині четвертій слова “, які стосуються соціально-трудової сфери” замінити словами “з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин”;

частину шосту викласти у такій редакції:

“Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються у колективному договорі з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (міжгалузевими) або територіальними угодами. У разі коли колективний договір не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити зазначені питання з профспілковим органом.”;

3) статтю 24 доповнити частиною такого змісту:

“До складу правлінь та наглядових рад фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування представники застрахованих осіб обираються (делегуються) репрезентативними на відповідному рівні професійними спілками та їх об’єднаннями.”.


8. У Законі України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 46—47, ст. 403; 2005 р., № 17—19, ст. 267; 2007 р., № 22, ст. 292; 2010 р., № 37, ст. 496; 2011 р., № 2—3, ст. 11):

1) частину другу статті 17 викласти у такій редакції:

“Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих осіб і роботодавців обираються (делегуються) репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями профспілок та репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців. Порядок обрання (делегування) таких представників визначається сторонами соціального діалогу самостійно.”;

2) частину шосту статті 26 викласти у такій редакції:

“Представники застрахованих осіб до наглядової ради обираються (делегуються) репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями профспілок, а представники роботодавців — репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців. Порядок обрання (делегування) таких представників визначається сторонами соціального діалогу самостійно.”.

9. У Законі України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 22, ст. 171; 2011 р., № 2—3, ст. 11):

1) абзац другий частини другої статті 10 викласти у такій редакції:

“Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України. Представники застрахованих осіб і роботодавців обираються (делегуються) репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями профспілок та репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців. Порядок обрання (делегування) таких представників визначається сторонами соціального діалогу самостійно.”;

2) абзац третій частини другої статті 13 викласти у такій редакції:

“Представники застрахованих осіб обираються (делегуються) репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями профспілок, а представники роботодавців — репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців. Порядок обрання (делегування) таких представників визначається сторонами соціального діалогу самостійно.”.


10. У Законі України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 14, ст. 71; 2008 р., № 5—8, ст. 78; 2010 р., № 37, ст. 496):

1) у статті 10:

абзац другий частини другої викласти у такій редакції:

“Представники від держави призначаються Кабінетом Міністрів України, представники застрахованих осіб обираються (делегуються) репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями профспілок, а представники роботодавців — репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців. Порядок обрання (делегування) таких представників визначається сторонами соціального діалогу самостійно.”;

абзац перший частини четвертої викласти у такій редакції:

“4. Правління відділення Фонду створюється на паритетних засадах із представників держави, застрахованих осіб і роботодавців. Представники держави призначаються місцевими органами виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, представники застрахованих осіб обираються (делегуються) репрезентативними на територіальному рівні профспілками та їх об’єднаннями, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а представники роботодавців — репрезентативними на територіальному рівні організаціями роботодавців та їх об’єднаннями, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Порядок обрання (делегування) таких представників визначається сторонами соціального діалогу самостійно. Кількісний склад правління відділення визначається правлінням Фонду.”;

2) абзац другий частини другої статті 14 викласти у такій редакції:

“Представники від держави призначаються Кабінетом Міністрів України, представники застрахованих осіб обираються (делегуються) репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями профспілок, а представники роботодавців — репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців. Порядок обрання (делегування) таких представників визначається сторонами соціального діалогу самостійно.”.

11. У Законі України “Про організації роботодавців” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 32, ст. 171; 2010 р., № 37, ст. 496):

1) у частині другій статті 5:

в абзаці шостому слова “регіональних і галузевих угод” замінити словами “територіальних і галузевих (міжгалузевих) угод”;

в абзаці сьомому слова “регіональними чи галузевими угодами” замінити словами “територіальними чи галузевими (міжгалузевими) угодами”;

в абзаці восьмому слова “регіональними та галузевими угодами” замінити словами “територіальними і галузевими (міжгалузевими) угодами”;

2) у статті 15:

у частині першій слова “у сфері регулювання соціально-трудових та економічних відносин” замінити словами “у питаннях формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин”;

у частині третій слова “з питань, що стосуються прав та інтересів їх членів” замінити словами “з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин”;

3) у статті 16:

доповнити статтю після частини третьої новою частиною такого змісту:

“Участь у колективних переговорах з укладення угод на національному, галузевому та територіальному рівні беруть репрезентативні організації роботодавців та/або репрезентативні об’єднання організацій роботодавців, що діють на відповідному рівні.”.

У зв’язку з цим частини четверту і п’яту вважати відповідно частинами п’ятою і шостою;

частину п’яту викласти у такій редакції:

“Якщо на одному рівні діють декілька репрезентативних об’єднань роботодавців, для ведення колективних переговорів з укладення угод вони повинні утворити єдиний представницький орган, який діє від їх імені.”;

доповнити статтю частиною такого змісту:

“Організації роботодавців, їх об’єднання, що не відповідають критеріям репрезентативності, визначеним Законом України “Про соціальний діалог в Україні”, можуть надавати повноваження з представництва їх інтересів під час ведення колективних переговорів з укладення колективних угод репрезентативним організаціям роботодавців або репрезентативним об’єднанням організацій роботодавців, що діють на відповідному рівні. Надання повноважень оформлюється письмово.”;


4) статті 17—19 викласти у такій редакції:

“Стаття 17. Участь організацій роботодавців та їх об’єднань у соціальному діалозі

Метою участі організацій роботодавців, їх об’єднань у соціальному діалозі є досягнення домовленостей, взаєморозуміння між сторонами соціального діалогу під час формування та реалізації державної соціальної, економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.

Організації роботодавців, їх об’єднання беруть участь у соціальному діалозі, роботі органів соціального діалогу в порядку і на умовах, визначених законодавством, угодами на національному, галузевому та територіальному рівні.

Організації роботодавців, їх об’єднання, що не відповідають критеріям репрезентативності, визначеним Законом України “Про соціальний діалог в Україні”, інші об’єднання громадян завдання яких близькі за змістом до основних завдань організацій роботодавців та їх об’єднань, визначених частиною другою статті 5 цього Закону, можуть надавати свої повноваження репрезентативній організації роботодавців, репрезентативному об’єднанню організацій роботодавців для здійснення представництва їх інтересів на відповідному рівні.

Стаття 18. Участь організацій роботодавців та їх об’єднань у формуванні та реалізації державної політики зайнятості населення

Організації роботодавців та їх об’єднання беруть участь у формуванні та реалізації державної політики зайнятості населення.

Організації роботодавців та їх об’єднання, які підтвердили свою репрезентативність на відповідному рівні, на паритетних засадах з професійними спілками, їх об’єднаннями, які підтвердили свою репрезентативність на відповідному рівні, органами державної влади та органами місцевого самоврядування беруть участь у створенні та діяльності координаційних комітетів сприяння зайнятості населення на відповідному рівні.

Стаття 19. Право організацій роботодавців та їх об’єднань на участь у нагляді та управлінні фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування

Організації роботодавців та їх об’єднання на паритетних засадах беруть участь в управлінні загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та нагляді за ним відповідно до законодавства.

До складу правлінь та наглядових рад фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування представники застрахованих осіб обираються (делегуються) репрезентативними на відповідному рівні організаціями роботодавців та їх об’єднаннями.”.

12. У Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 49—51, ст. 376; 2009 р., № 14, ст. 181; 2010 р., № 37, ст. 496; 2011 р., № 2—3, ст. 11):

1) абзац другий частини другої статті 60 викласти у такій редакції:

“Представники від держави призначаються і відкликаються Кабінетом Міністрів України. Представники застрахованих осіб обираються (делегуються) репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями профспілок, а представники роботодавців — репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців. Порядок обрання (делегування) і відкликання таких представників визначається сторонами соціального діалогу самостійно.”;

2) абзац другий частини другої статті 65 викласти у такій редакції:

“Представники від держави призначаються та відкликаються Кабінетом Міністрів України. Представники застрахованих осіб обираються (делегуються) репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями профспілок, а представники
роботодавців — репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців. Порядок обрання (делегування) і відкликання таких представників визначається сторонами соціального діалогу самостійно.”;

3) у статті 81:

в абзаці третьому частини другої слова “від застрахованих осіб, роботодавців” замінити словами “застрахованих осіб та роботодавців, які делегуються відповідно репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями профспілок та репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців,”;

частину третю після слів “у профспілкових об’єднаннях” доповнити словами “, об’єднаннях організацій роботодавців”.

13. Частину першу статті 18 Закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 52, ст. 561) викласти у такій редакції:

“У разі колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин до генеральної угоди, галузевих (міжгалузевих) та територіальних угод, колективних договорів включаються положення, що забезпечують рівні права та можливості жінок і чоловіків.”.

14. Абзац третій пункту 2 частини першої статті 20 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 9, ст. 58; із змінами, внесеними Законом України від 17 березня 2011 року № 3165-VI) викласти у такій редакції:

“виступає стороною соціального діалогу на національному рівні, сприяє його розвитку, відповідно до закону проводить консультації з іншими сторонами соціального діалогу щодо проектів законів, інших нормативно-правових актів з питань формування і реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин;”.

15. Частину першу статті 7 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI “Про центральні органи виконавчої влади” доповнити пунктом 41 такого змісту:

“41) забезпечення здійснення соціального діалогу на галузевому рівні як стороною такого діалогу;”.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України включити до складу правління Пенсійного фонду України не менш як по три представники застрахованих осіб, обраних (делегованих) репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями профспілок, та роботодавців, обраних (делегованих) репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців.

Голова
Верховної Ради України





Похожие:

Закон УкраЇни Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України iconПоложення (норми) запропонованого проекту акону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо приведення у відповідність із Законом України „Про соціальний діалог в Україні") Зауваження та пропозиції зофр
Зміст положення (норми) запропонованого проекту акону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”
Закон УкраЇни Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України iconЗакон україни про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів щодо приведення у відповідність із Законом України
У законі України „Про зайнятість населення” (Відомості Верховної Ради урср, 1991 р., №14, ст. 170; Відомості Верховної Ради України,...
Закон УкраЇни Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України iconЗакон Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення єдиної системи державної реєстрації юридичних осіб
З метою приведення законодавчих актів України у відповідність із вимогами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб...
Закон УкраЇни Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України iconОбґрунтування необхідності прийняття акта Проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України»
Ни та деяких інших законодавчих актів України (далі – законопроект) розроблено у зв’язку із необхідністю приведення норм Бюджетного...
Закон УкраЇни Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України iconЗакон україни про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва) Верховна Рада України постановляє
Проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України»
Закон УкраЇни Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України iconЗакон україни про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва) Верховна Рада України постановляє
Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України»
Закон УкраЇни Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України iconЗакон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у
У кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради урср, 1984 p., додаток до №51, ст. 1122)
Закон УкраЇни Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України iconЗакон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реклами
Верховна Рада України постановляє: І. Внести зміни до таких законодавчих актів України: у законі України «Про рекламу» (Відомості...
Закон УкраЇни Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України iconЗакон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії,пенсії та інших установлених законом виплат)
У кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., №25 – 26, ст. 131)
Закон УкраЇни Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України iconЗакон україни про внесення зміни до пункту 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів"
Пункт 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов