Доклад представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда правительством украины о мерах, принятых для применения положений конвенции 1973 года о минимальном возрасте для приёма на работу (№138), icon

Доклад представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда правительством украины о мерах, принятых для применения положений конвенции 1973 года о минимальном возрасте для приёма на работу (№138),



НазваниеДоклад представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда правительством украины о мерах, принятых для применения положений конвенции 1973 года о минимальном возрасте для приёма на работу (№138),
страница2/2
Дата конвертации30.07.2013
Размер0.55 Mb.
ТипДоклад
скачать >>>
1   2
Часть вторая статьи 172 Уголовного кодекса Украины предусматривает ответственность за незаконное увольнение несовершеннолетнего с работы по личным мотивам, а также за другое грубое нарушение законодательства о труде, которое было совершено по отношению к несовершеннолетнему.

Такие противоправные деяния караются штрафом или лишением права занимать определенные должности или заниматься определённым видом деятельности на строк до пяти лет, или исправительными работами на строк до двух лет, или арестом до шести месяцев.

Кроме того, статьёй 41 Кодекса Украины об административных правонарушениях (далее КУоАП) предусмотрена административная ответственность должностных лиц за нарушение законодательства о труде и законодательства об охране труда в виде штрафа.

Специальных норм, которые предусматривают санкции, направленные на обеспечение соблюдения: минимального возраста трудоустройства и запрета на вредные условия труда несовершеннолетних в законодательстве Украины непредусмотрено.

Согласно ст.14 КУоАП должностные лица подлежат административной ответственности за административные нарушения, связанные с несоблюдением установленных правил в сфере труда и охраны труда, обеспечение выполнения которых входит в их служебные обязанности. Ответственность за несоблюдение норм законодательства о труде несовершеннолетних, в т.ч. в отношении вредных условий труда и соблюдения минимального возраста приёма на работу, несут работники, занимающие должности, связанные с осуществлением организационно- властных, административно-управленческих функций, виновные в этих нарушениях (руководитель предприятия, учреждения, организации или другие их должностные лица).

Статьей 189 КЗоТ Украины установлено, что на каждом предприятии, учреждении, организации должен вестись специальный журнал учёта работников, не достигших 18 лет, с указанием даты их рождения. Кроме того, на каждого работника должна вестись личная карточка формы Т-2, утвержденная приказом Министерства статистики Украины от 27.10.95 №277 «Об утверждении типовых форм первичного учёта личного состава».

IV. Верховным Судом Украины не выносились решения по принципиальным вопросам, касающимся применения Конвенции, т.е. о порядке привлечения к работе лиц моложе 18 лет.

V. Материалы статистической отчетности


Каждый год Госнадзортруда совместно со службами в делах несовершеннолетних осуществляют тематические проверки соблюдения законодательства о труде несовершеннолетних. В ходе проверок посещаются те предприятия, учреждения, организации, на которые по данным служб по делах несовершеннолетних используется труд детей.

Так, в августе-сентябре 2010 года на 441 предприятии были проведены проверки соблюдения законодательства о труде несовершеннолетних.

На проверенных предприятиях работало 1132 несовершеннолетних, из которых в возрасте от 14 до 15 лет - 134 лиц, от 15 до 16 лет - 144 лиц, от 16 до 18 лет - 826 лиц. Следует подчеркнуть, что в ходе проверки выявлены 28 работающих несовершеннолетних в возрасте до 14 лет. Указанное свидетельствует о нарушении требований статьи 188 КЗОТ Украины. Все дети возрастом до 14 лет (28) работали в сельском хозяйстве.

В ходе проверки выявлены 98 несовершеннолетних лиц, которые работали без оформления трудовых отношений.

16 детей работали в трудных и вредных условиях работы.

74 несовершеннолетних работали свыше установленной нормы продолжительности рабочего времени. К работе в праздничные и нерабочие дни и в ночное время привлекались 60 несовершеннолетних.

27 несовершеннолетним работникам невыплаченная заработная плата в общей сумме 53,93 тыс.грн. на 13 предприятиях.

Нарушение законодательства о труде относительно несовершеннолетних было установлено на 251 предприятии, что составляет 57% от количества проверенных.

Руководителям и другим должностным лицам предприятий, где были выявлены нарушения законодательства о труде, внесено 274 предписания относительно их устранения.

По результатам проверки составлены и переданы в суд 195 протоколов о привлечении руководителей предприятий к административной ответственности.

За невыполнение законных требований государственных инспекторов труда руководителей 4 предприятий было привлечено к административной ответственности соответственно статье 188-6 КУоАП.

Материалы 54 проверок направлены правоохранительным органам для соответствующего реагирования.

В сравнении с 2009 годом, проверками выявлено меньшее количество работающих несовершеннолетних в возрасте до 14 лет (в 2009 году - 38). Но удельный вес предприятий, на которх выявлены нарушения законодательства о труде сохранилась практически такой же (в 2009 году 57 % от общего количества проверенных предприятий).

Государственными инспекторами труда при осуществлении проверок постоянно предоставляется специалистам предприятий практическая и методическая помощь относительно применения законодательства о труде, вчастности, по вопросам, связанных со спецификой труда несовершеннолетних. Также совместно со службами по делам детей проведены 200 разъяснительных мероприятий с детьми и родителями.

VI. Копии доклада были направлены Федерации Профсоюзов Украины и Федерации работодателей Украины.





З А К О Н У К Р А Ї Н И



Про охорону дитинства

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 30, ст.142 )



{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3109-III ( 3109-14 ) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 32, ст.232
N 177-IV ( 177-15 ) від 26.09.2002, ВВР, 2002, N 46, ст.347
N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86
N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250
N 1410-IV ( 1410-15 ) від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.251
N 2304-IV ( 2304-15 ) від 11.01.2005, ВВР, 2005, N 6, ст.144
N 2353-IV ( 2353-15 ) від 18.01.2005, ВВР, 2005, N 10, ст.191
N 2414-IV ( 2414-15 ) від 03.02.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.202
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,
ст.267
N 257-VI ( 257-17 ) від 10.04.2008, ВВР, 2008, N 24, ст.230
N 1343-VI ( 1343-17 ) від 19.05.2009, ВВР, 2009, N 39, ст.550
N 1397-VI ( 1397-17 ) від 21.05.2009, ВВР, 2009, N 41, ст.596
N 2394-VI ( 2394-17 ) від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 39, ст.513
N 2435-VI ( 2435-17 ) від 06.07.2010, ВВР, 2010, N 46, ст.539
N 3234-VI ( 3234-17 ) від 19.04.2011 }




Цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як
стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення
реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту,
соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади
державної політики у цій сфері.

Розділ I



ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з
законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої
раніше;

дитинство - період розвитку людини до досягнення повноліття;

охорона дитинства - система державних та громадських заходів,
спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного
виховання і розвитку дитини та захисту її прав;

дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки;

діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які
залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх
батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення
батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або
недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в
місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час

Розділ V



ДИТИНА В НЕСПРИЯТЛИВИХ УМОВАХ ТА
ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ

Стаття 24. Утримання і виховання дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування,
та безпритульних дітей

Утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, забезпечує держава.

Безпритульні діти в порядку, встановленому законом, тимчасово
розміщуються у притулках для неповнолітніх служб у справах
неповнолітніх, у яких створюються належні житлово-побутові умови
та умови, спрямовані на забезпечення їх соціальної адаптації та
підготовку до повернення у рідні сім'ї або передачі під опіку і
піклування, надається правова, психологічна, медична та інша
допомога таким дітям.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування,
повинні бути передані під опіку чи піклування, на усиновлення або
влаштовані на виховання в сім'ї громадян (прийомні сім'ї), в
будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки
сімейного типу на повне державне утримання. Вихованцям таких
закладів створюються необхідні умови для їх всебічного і
гармонійного розвитку, підготовки до самостійного життя та праці.

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого
самоврядування, працівники Міністерства внутрішніх справ України,
працівники органів соціального захисту населення,
житлово-експлуатаційних організацій, навчальних закладів,
громадяни та інші особи, яким стало відомо про факт залишення
дитини без опіки (піклування) батьків, зобов'язані негайно
повідомити про це органи опіки та піклування за місцем знаходження
дитини.

Усиновлення допускається виключно в інтересах дитини України
відповідно до закону.

Усиновлення (удочеріння) є оформлена спеціальним юридичним
актом (рішенням суду) передача на виховання в сім'ю неповнолітньої
дитини на правах сина чи дочки.

Усиновлення дитини, яка є громадянином України, іноземними
громадянами провадиться, якщо були вичерпані всі можливості щодо
передачі під опіку, піклування, на усиновлення чи виховання в
сім'ї громадян України.

Усиновлення дитини, яка є громадянином України, не може
здійснюватися іноземцем, який не перебуває в шлюбі, за винятком,
коли іноземець є родичем дитини. { Статтю 24 доповнено частиною
згідно із Законом N 257-VI ( 257-17 ) від 10.04.2008 }

Переважне право серед інших іноземних громадян на усиновлення
дитини, яка є громадянином України, мають іноземні громадяни
країн, які уклали міжнародні договори з Україною про усиновлення
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Порядок передачі дітей на усиновлення, а також здійснення
контролю за умовами їх проживання і виховання в сім'ях
усиновителів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Посередницька, комерційна діяльність щодо усиновлення дітей,
передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї
громадян України, іноземців або осіб без громадянства
забороняється. ( Частина десята статті 24 в редакції Закону
N 2414-IV ( 2414-15 ) від 03.02.2005 )

Документ отримано з офіційного джерела http://zakon1.rada.gov.ua



Порядок створення, реорганізації та ліквідації
навчально-виховних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, передачі дітей на виховання та спільне
проживання в прийомні сім'ї або дитячі будинки сімейного типу, а
також положення про них затверджуються Кабінетом Міністрів
України.

Працівники закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, які здійснюють виховні функції, в разі
вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням
зазначеної роботи, притягаються до дисциплінарної відповідальності
у порядку, встановленому законом.

Контроль за умовами виховання і проживання дітей-сиріт та
дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ях опікунів
(піклувальників), усиновителів, у дитячих будинках сімейного типу,
в прийомних сім'ях покладається на органи опіки і піклування,
центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або інші
спеціально уповноважені органи. ( Частина тринадцята статті 24 із
змінами, внесеними згідно із Законами N 3109-III ( 3109-14 ) від
07.03.2002, N 2353-IV ( 2353-15 ) від 18.01.2005 )


                                                          


Кодекс законів про працю України



{ Затверджується Законом N 322-VIII ( 322а-08 ) від 10.12.71
ВВР, 1971, додаток до N 50, ст. 375 }



{ Із змінами, внесеними згідно з
Указами Президії ВР Української РСР
N 2048-08 від 18.09.73, ВВР 1973, N 40, ст.343
N 3866-08 від 05.06.75, ВВР 1975, N 24, ст.296
N 1616-09 від 24.12.76, ВВР 1977, N 1, ст. 4
N 5584-09 від 17.01.80, ВВР 1980, N 5, ст. 81
N 2240-10 від 29.07.81, ВВР 1981, N 32, ст.513
N 2957-10 від 30.12.81, ВВР 1982, N 2, ст. 23
N 4617-10 від 24.01.83, ВВР 1983, N 6, ст. 87
N 6237-10 від 21.12.83, ВВР 1984, N 1, ст. 3
N 8474-10 від 27.02.85, ВВР 1985, N 11, ст.205
N 2444-11 від 27.06.86, ВВР 1986, N 27, ст.539
N 3546-11 від 10.02.87, ВВР 1987, N 8, ст.149
N 4534-11 від 03.09.87, ВВР 1987, N 37, ст.715
N 4841-11 від 30.10.87, ВВР 1987, N 45, ст.904
N 5938-11 від 27.05.88, ВВР 1988, N 23, ст.556
N 7543-11 від 19.05.89, ВВР 1989, N 22, ст.235
N 9280-11 від 14.05.90, ВВР 1990, N 22, ст.367
Законами Української РСР
N 871-12 від 20.03.91, ВВР 1991, N 23, ст.267
N 1205-12 від 18.06.91, ВВР 1991, N 30, ст.382
Постановою ВР Української РСР
N 1292-12 від 04.07.91, ВВР 1991, N 36, ст.474
Законами України
N 2032-12 від 04.01.92, ВВР 1992, N 17, ст.209
N 2134-12 від 18.02.92, ВВР 1992, N 22, ст.302
N 2417-12 від 05.06.92, ВВР 1992, N 33, ст.477
N 2418-12 від 05.06.92, ВВР 1992, N 33, ст.478
Декретом
N 7-92 від 09.12.92, ВВР 1993, N 5, ст. 34
Законами
N 2857-12 від 15.12.92, ВВР 1993, N 6, ст. 35
N 3610-12 від 17.11.93, ВВР 1993, N 47, ст.435
N 3632-12 від 19.11.93, ВВР 1993, N 49, ст.461
N 3693-12 від 15.12.93, ВВР 1994, N 3, ст. 9
N 3694-12 від 15.12.93, ВВР 1994, N 3, ст. 10
N 3706-12 від 16.12.93, ВВР 1993, N 51, ст.478
N 3719-12 від 16.12.93, ВВР 1994, N 3, ст. 16
N 92/94-ВР від 12.07.94, ВВР 1994, N 33, ст.297
N 6/95-ВР від 19.01.95, ВВР 1995, N 5, ст. 30
N 35/95-ВР від 27.01.95, ВВР 1995, N 28, ст.201
N 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР 1995, N 13, ст. 85
N 263/95-ВР від 05.07.95, ВВР 1995, N 28, ст.204
N 256/96-ВР від 28.06.96, ВВР 1996, N 30, ст.143
N 357/96-ВР від 10.09.96, ВВР 1996, N 45, ст.229
N 534/96-ВР від 21.11.96, ВВР 1997, N 4, ст. 23
N 20/97-ВР від 23.01.97, ВВР 1997, N 11, ст. 89
N 374/97-ВР від 19.06.97, ВВР 1997, N 35, ст.223


Стаття 51. Скорочена тривалість робочого часу

Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

1) для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на
тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до
15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом
навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати
половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в
абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

2) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами
праці, - не більш як 36 годин на тиждень.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими
умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість
робочого часу, затверджується в порядку, встановленому
законодавством.

Крім того, законодавством встановлюється скорочена
тривалість робочого часу для окремих категорій працівників
(учителів, лікарів та інших).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за
рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для
жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або
дитину-інваліда.

{ Стаття 51 із змінами, внесеними згідно із Законами N 871-12 від
20.03.91, N 3610-12 від 17.11.93, N 263/95-ВР від 05.07.95 }



Стаття 75. Тривалість щорічної основної відпустки

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не
менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який
відлічується з дня укладення трудового договору.

Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна
відпустка тривалістю 31 календарний день.

Для деяких категорій працівників законодавством України може
бути передбачена інша тривалість щорічної основної відпустки. При
цьому тривалість їх відпустки не може бути меншою за передбачену
частиною першою цієї статті.

{ Стаття 75 із змінами, внесеними згідно із Законом N 871-12 від
20.03.91; в редакції Закону N 117-XIV ( 117-14 ) від 18.09.98 }



Стаття 188. Вік, з якого допускається прийняття на роботу

Не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти
років.

За згодою одного із батьків або особи, що його замінює,
можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли
п'ятнадцяти років.

Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається
прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл,
професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів
для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не
порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні
ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або
особи, що його замінює.

{ Стаття 188 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4617-10
від 24.01.83; Законами N 871-12 від 20.03.91, N 2418-12 від
05.06.92 }



Стаття 189. Облік працівників, які не досягли
вісімнадцяти років

На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися
спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років,
із зазначенням дати їх народження.


Стаття 190. Роботи, на яких забороняється застосування
праці осіб молодше вісімнадцяти років

Забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти
років на важких роботах і на роботах з шкідливими або
небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

Забороняється також залучати осіб молодше вісімнадцяти років
до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені
для них граничні норми.

Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними
умовами праці, а також граничні норми підіймання і переміщення
важких речей особами молодше вісімнадцяти років затверджуються
Міністерством охорони здоров'я України за погодженням із Державним
комітетом України по нагляду за охороною праці.

{ Стаття 190 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3694-12 від
15.12.93 }



Стаття 191. Медичні огляди осіб молодше вісімнадцяти років

Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу
лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до
досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному
оглядові.

{ Стаття 191 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3694-12 від
15.12.93 }



Стаття 192. Заборона залучати працівників молодше
вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт
і робіт у вихідні дні

Забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років
до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

{ Стаття 192 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3694-12 від
15.12.93 }



Стаття 193. Норми виробітку для молодих робітників

Для робітників віком до вісімнадцяти років норми виробітку
встановлюються виходячи з норм виробітку для дорослих робітників
пропорціонально скороченому робочому часу для осіб, що не досягли
вісімнадцяти років.

Для молодих робітників, які поступають на підприємство, в
організацію після закінчення загальноосвітніх шкіл,
професійно-технічних навчальних закладів, курсів, а також для тих,
що пройшли навчання безпосередньо на виробництві, в передбачених
законодавством випадках і розмірах та на визначені ним строки
можуть затверджуватись знижені норми виробітку. Ці норми
затверджуються власником або уповноваженим ним органом за
погодженням з профспілковим комітетом.

{ Стаття 193 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4617-10
від 24.01.83 }



Стаття 195. Відпустки працівникам віком до вісімнадцяти
років

Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років
надаються у зручний для них час.

Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років
повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до
настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному
підприємстві, в установі, організації.

{ Стаття 195 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2240-10
від 29.07.81; в редакції Закону N 117-XIV ( 117-14 ) від
18.09.98 }



Стаття 196. Броня прийняття молоді на роботу і професійне
навчання на виробництві

Для всіх підприємств і організацій встановлюється броня
прийняття на роботу і професійне навчання на виробництві молоді,
яка закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні
заклади, а також інших осіб молодше вісімнадцяти років.

Районні і міські Ради народних депутатів затверджують
програми влаштування на роботу випускників загальноосвітніх шкіл,
квоти робочих місць для працевлаштування молоді та забезпечують їх
виконання всіма підприємствами, установами, організаціями.

Відмова у прийнятті на роботу і професійне навчання на
виробництві зазначеним особам, направленим в рахунок броні,
забороняється. Така відмова може бути оскаржена ними до суду.

{ Стаття 196 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2240-10
від 29.07.81; Законами N 871-12 від 20.03.91, N 263/95-ВР від
05.07.95 }






З А К О Н У К Р А Ї Н И



Про позашкільну освіту

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 46, ст.393 )



{ Додатково див. Закон
N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10 }



{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92
N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86
N 860-IV ( 860-15 ) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 37, ст.300
N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250


N 2626-IV ( 2626-15 ) від 02.06.2005, ВВР, 2005, N 28, ст.372
N 876-V ( 876-16 ) від 05.04.2007, ВВР, 2007, N 27, ст.363
N 2555-VI ( 2555-17 ) від 23.09.2010, ВВР, 2011, N 6, ст.41
Кодексом
N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14,
N 15-16, N 17, ст.112 }


{ У тексті Закону слова "Міністерство економіки України" в
усіх відмінках замінено словами "центральний орган
виконавчої влади з питань економічної політики" у
відповідному відмінку згідно із Законом
N 860-IV ( ^ 860-15 ) від 22.05.2003 }




Цей Закон відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР )
визначає державну політику у сфері позашкільної освіти, її
правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні та
виховні засади.

^ Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ



Стаття 1. Визначення термінів

Для цілей цього Закону вживаються такі терміни:

система позашкільної освіти - освітня підсистема, що включає
державні, комунальні, приватні позашкільні навчальні заклади; інші
навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позаурочний та
позанавчальний час (загальноосвітні навчальні заклади незалежно
від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи
соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати,
професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів
акредитації); гуртки, секції, клуби, культурно-освітні,
спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі
загальноосвітніх навчальних закладів, навчально-виробничих
комбінатів, професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II
рівнів акредитації; клуби та об'єднання за місцем проживання
незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;
культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші
навчальні заклади, установи; фонди, асоціації, діяльність яких
пов'язана із функціонуванням позашкільної освіти; відповідні


Стаття 18. Форми організації позашкільної освіти

1. Позашкільна освіта здійснюється диференційовано відповідно
до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей
вихованців, учнів і слухачів з урахуванням їх віку, психофізичних
особливостей, стану здоров'я у різноманітних організаційних
формах: заняття, гурткова робота, клубна робота, урок, лекція,
індивідуальні заняття, конференція, семінар, читання, вікторина,
концерт, змагання, тренування, репетиція, похід, екскурсія,
експедиція, практична робота в лабораторіях, майстернях, теплицях,
на науково-дослідних земельних ділянках, сільськогосподарських та
промислових підприємствах, на природі та в інших формах,
передбачених статутом позашкільного навчального закладу.

( Дію частини другої статті 18 зупинено на 2004 рік згідно із
Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 ) ( Дію частини
другої статті 18 зупинено на 2003 рік згідно із Законом N 380-IV
( 380-15 ) від 26.12.2002 )( Дію частини другої статті 18 зупинено
на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від
20.12.2001 ) 2. Середня наповнюваність груп та інших
організаційних форм у позашкільних навчальних закладах становить,
як правило, 10-15 вихованців, учнів і слухачів.



Гранична наповнюваність груп відповідно до
психофізіологічного розвитку вихованців, учнів і слухачів, їх
вікових категорій, рівня майстерності визначається Положенням про
позашкільні навчальні заклади.

Наповнюваність груп встановлюється директором позашкільного
навчального закладу залежно від профілю та можливостей організації
навчально-виховного процесу.

Порядок наповнюваності груп в початкових спеціалізованих
мистецьких навчальних закладах (школах естетичного виховання)
визначається Типовими навчальними планами, затвердженими
центральним органом виконавчої влади в галузі культури. ( Абзац
четвертий частини другої статті 18 в редакції Закону N 2626-IV
( 2626-15 ) від 02.06.2005 )

Положення про порядок організації індивідуальної та групової
роботи в позашкільних навчальних закладах затверджується
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в
галузі освіти.

( Установити, що у 2001 році положення і норми, передбачені
частиною другою статті 18 реалізуються в розмірах і порядку,
визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків,
врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих
бюджетів на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 ) від
07.12.2000 )
( Установити, що у 2002 році положення і норми, передбачені
частиною другою статті 18 реалізуються в розмірах і порядку,
визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків,
врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих
бюджетів на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від
20.12.2001 )
( Установити, що у 2004 році положення і норми, передбачені
частиною другою статті 18 реалізуються в розмірах і порядку,
визначених Кабінетом Міністрів України, в межах видатків,
врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих
бюджетів на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від
27.11.2003 )



3. Позашкільні навчальні заклади видають своїм випускникам
відповідні документи про позашкільну освіту в порядку,
встановленому спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади в галузі освіти.

Випускникам, які в установленому порядку склали
кваліфікаційні іспити, видається документ про позашкільну освіту.
( Абзац другий частини третьої статті 18 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2626-IV ( 2626-15 ) від 02.06.2005 )

Зразки документів про позашкільну освіту затверджуються
Кабінетом Міністрів України. ( Абзац третій частини третьої статті
18 в редакції Закону N 2626-IV ( 2626-15 ) від 02.06.2005 )

Виготовлення документів про позашкільну освіту для державних
і комунальних позашкільних навчальних закладів здійснюється
відповідно за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
( Абзац четвертий частини третьої статті 18 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2626-IV ( 2626-15 ) від 02.06.2005 )

Виготовлення документів про позашкільну освіту для приватних
позашкільних навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів
засновників (власників). ( Абзац п'ятий частини третьої статті 18
із змінами, внесеними згідно із Законом N 2626-IV ( 2626-15 ) від
02.06.2005 )





З А К О Н У К Р А Ї Н И



Про зайнятість населення

{ Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 14, ст.170 }



{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 804-XII ( 804-12 ) від 01.03.91, ВВР, 1991, N 14, ст.171 }



{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1993-XII ( 1993-12 ) від 18.12.91, ВВР, 1992, N 12, ст.169
N 2787-XII ( 2787-12 ) від 17.11.92, ВВР, 1993, N 2, ст. 3
N 206/94-ВР ( 206/94-ВР ) від 14.10.94, ВВР, 1994, N 45, ст.408
N 498/95-ВР ( 498/95-ВР ) від 22.12.95, ВВР, 1996, N 3, ст. 11
N 47/96-ВР ( 47/96-ВР ) від 14.02.96, ВВР, 1996, N 9, ст. 42
N 608/96-ВР ( 608/96-ВР ) від 17.12.96, ВВР, 1997, N 8, ст. 62
N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97, ВВР, 1998, N 11-12, ст. 44
N 295-XIV ( 295-14 ) від 04.12.98, ВВР, 1999, N 1, ст. 6
N 309-XIV ( 309-14 ) від 11.12.98, ВВР, 1999, N 4, ст. 33
N 1310-XIV ( 1310-14 ) від 17.12.99, ВВР, 2000, N 3, ст. 22
N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318
N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст. 38
N 2398-III ( 2398-14 ) від 26.04.2001, ВВР, 2001, N 27, ст.133
N 3047-III ( 3047-14 ) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.194
N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209
N 2429-IV ( 2429-15 ) від 01.03.2005, ВВР, 2005, N 13, ст.233
N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.18
N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184
N 3483-IV ( 3483-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 32, ст.271
N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78
- зміни діють по 31 грудня 2008 року }



{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }



{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 18, ст.247
N 1180-VI ( 1180-17 ) від 19.03.2009, ВВР, 2009, N 32-33, ст.485
N 1725-VI ( 1725-17 ) від 17.11.2009, ВВР, 2010, N 8, ст.54 }



{ У тексті Закону посилання "Української РСР" замінено на
посилання "України", "Рада Міністрів Української РСР,
Рада Міністрів УРСР" - на "Кабінет Міністрів України",
"республіка" - на "держава", "місцеві Ради народних
депутатів" - на "місцеві державні адміністрації,
виконавчі комітети відповідних Рад народних депутатів",
"виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів" -
на "місцеві органи державної виконавчої влади" згідно
із Законом N 2787-XII ( 2787-12 ) від 17.11.92 }



{ У тексті Закону слова "місцеві державні адміністрації,
виконавчі комітети відповідних Рад народних депутатів",
"місцеві органи державної виконавчої влади" в усіх
відмінках замінено відповідно словами "місцеві Ради
народних депутатів", "виконавчі комітети місцевих Рад


Стаття 5. Додаткові гарантії зайнятості для окремих
категорій населення

1. Держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо
працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, які
потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати
на ринку праці, у тому числі:

а) жінкам, які мають дітей віком до шести років;

б) одиноким матерям, які мають дітей віком до чотирнадцяти
років або дітей-інвалідів;

в) молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх
загальноосвітніх школах, професійно-технічних або вищих навчальних
закладах, звільнилася зі строкової військової або альтернативної
(невійськової) служби і якій надається перше робоче місце, дітям
(сиротам), які залишилися без піклування батьків, а також особам,
яким виповнилося п'ятнадцять років і які за згодою одного із
батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися
на роботу; { Підпукт "в" пункту 1 статті 5 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2429-IV ( 2429-15 ) від 01.03.2005 }

г) особам передпенсійного віку (чоловікам по досягненні 58
років, жінкам - 53 років);

д) особам, звільненим після відбуття покарання або
примусового лікування;

е) інвалідам, які не досягли пенсійного віку. { Пункт 1
статті 5 доповнено підпунктом "е" згідно з Законом N 3483-IV
( 3483-15 ) від 23.02.2006 }





З А К О Н У К Р А Ї Н И



Основи законодавства України про охорону здоров'я

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 4, ст.19 )



{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 2802-XII ( 2802-12 ) від 19.11.92, ВВР, 1993, N 4, ст.20 }



{ Із змінами, внесеними згідно з Декретом
N 23-92 від 31.12.92, ВВР, 1993, N 11, ст. 93
Законами
N 2978-XII ( 2978-12 ) від 03.02.93, ВВР, 1993, N 15, ст.132
N 4039а-XII ( 4039а-12 ) від 25.02.94, ВВР, 1994, N 28, ст.235
N 183/94-ВР від 23.09.94, ВВР, 1994, N 41, ст.376
N 200/94-ВР від 13.10.94, ВВР, 1994, N 45, ст.404
N 70/97-ВР від 14.02.97, ВВР, 1997, N 15, ст.115
N 1489-III ( 1489-14 ) від 22.02.2000, ВВР, 2000, N 19, ст.143
N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86
N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250
N 1694-IV ( 1694-15 ) від 20.04.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.83
N 1801-IV ( 1801-15 ) від 17.06.2004, ВВР, 2004, N 43-44, ст.493
N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162
N 2427-IV ( 2427-15 ) від 01.03.2005, ВВР, 2005, N 13, ст.231
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,
ст.267
N 2624-IV ( 2624-15 ) від 02.06.2005, ВВР, 2005, N 26, ст.355
N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11,
ст.96
N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184
N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.199
N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66
N 657-V ( 657-16 ) від 08.02.2007, ВВР, 2007, N 16, ст.215
N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440
N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007, ВВР, 2007, N 34, ст.445 }



{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 }



{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78
- зміни діють по 31 грудня 2008 року
N 121-VI ( 121-17 ) від 12.02.2008, ВВР, 2008, N 11, ст.108 }



{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }



{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010, ВВР, 2011, N 10, ст.63
N 3395-VI ( 3395-17 ) від 19.05.2011 }




Кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на
охорону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед
сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження
генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони


Стаття 31. Обов'язкові медичні огляди

З метою охорони здоров'я населення організуються
профілактичні медичні огляди неповнолітніх, вагітних жінок,
працівників підприємств, установ і організацій з шкідливими і
небезпечними умовами праці, військовослужбовців та осіб,
професійна чи інша діяльність яких пов'язана з обслуговуванням
населення або підвищеною небезпекою для оточуючих.

Власники та керівники підприємств, установ і організацій
несуть відповідальність за своєчасність проходження своїми
працівниками обов'язкових медичних оглядів та за шкідливі наслідки
для здоров'я населення, спричинені допуском до роботи осіб, які не
пройшли обов'язкового медичного огляду.

Перелік категорій населення, які повинні проходити
обов'язкові медичні огляди, періодичність, джерела фінансування та
порядок цих оглядів ( 1238-97-п ) визначаються Кабінетом Міністрів
України.


Стаття 66. Обов'язкові медичні огляди працюючих підлітків

Медичний огляд підлітків є обов'язковим для вирішення питання
про прийняття їх на роботу. Медичні огляди працюючих підлітків
повинні проводитись регулярно, але не рідше одного разу на рік.




^ З А К О Н У К Р А Ї Н И



Про сприяння соціальному становленню
та розвитку молоді в Україні

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 16, ст.167 )



{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 2999-XII ( 2999-12 ) від 05.02.93, ВВР, 1993, N 16, ст.168 }



{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3928-XII ( 3928-12 ) від 04.02.94, ВВР, 1994, N 23, ст.160
N 126/95-ВР від 06.04.95, ВВР, 1995, N 16, ст.111
N 96/96-ВР від 22.03.96, ВВР, 1996, N 16, ст. 71
N 655-XIV ( 655-14 ) від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст.220
N 696-XIV ( 696-14 ) від 21.05.99, ВВР, 1999, N 31, ст.247 }



{ В редакції Закону
N 1613-III ( 1613-14 ) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 27, ст.211 }



{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3109-III ( 3109-14 ) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 32, ст.232


N 294-IV ( 294-15 ) від 28.11.2002, ВВР, 2003, N 4, ст. 33

N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86

N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 10-11, ст.87

N 581-IV ( 581-15 ) від 20.02.2003, ВВР, 2003, N 24, ст.158

N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250

N 1659-IV ( 1659-15 ) від 23.03.2004, ВВР, 2004, N 29, ст.370

N 2203-IV ( 2203-15 ) від 18.11.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.99

N 2353-IV ( 2353-15 ) від 18.01.2005, ВВР, 2005, N 10, ст.191

N 2429-IV ( 2429-15 ) від 01.03.2005, ВВР, 2005, N 13, ст. 233

N 3142-IV ( 3142-15 ) від 29.11.2005, ВВР, 2006, N 8, ст.91

N 3483-IV ( 3483-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 32, ст.271

N 271-V ( 271-16 ) від 19.10.2006, ВВР, 2006, N 50, ст.501

N 876-VI ( 876-17 ) від 15.01.2009, ВВР, 2009, N 23, ст.283

N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009, ВВР, 2009, N 38, ст.535

N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010 }


Цей Закон визначає загальні засади створення організаційних,
соціально-економічних, політико-правових умов соціального
становлення та розвитку молодих громадян України в інтересах
особистості, суспільства та держави, основні напрями реалізації
державної молодіжної політики в Україні щодо соціального
становлення та розвитку молоді.

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:

молодь, молоді громадяни - громадяни України віком від 14 до
35 років; ( Абзац другий із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1659-IV ( 1659-15 ) від 23.03.2004 )

неповнолітні - громадяни віком до 18 років;

Стаття 7. Праця молоді

Держава гарантує працездатній молоді рівне з іншими
громадянами право на працю. Особливості праці неповнолітніх
встановлюються законодавством.

Держава забезпечує працездатній молоді надання першого
робочого місця на строк не менше двох років після закінчення або
припинення навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і
вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і
перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової
або альтернативної (невійськової) служби. Дворічний строк першого
робочого місця обчислюється з урахуванням часу роботи молодого
громадянина до призову на строкову військову або альтернативну
(невійськову) службу.

Молоді громадяни, які звернулися до державної служби
зайнятості в пошуках роботи, одержують безплатну інформацію та
професійну консультацію з метою вибору виду діяльності, професії,
місця роботи, а також, у разі необхідності, проходять професійну
підготовку і перепідготовку.

Держава сприяє створенню молодіжних центрів праці, а також
молодіжних громадських організацій (агентства, біржі, бюро та
інші) для забезпечення працевлаштування молоді, реалізації програм
професійного навчання молоді та вдосконалення її професійної
майстерності. Типове положення про молодіжні центри праці
затверджується Кабінетом Міністрів України.

{ Частина четверта статті 7 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 294-IV ( 294-15 ) від 28.11.2002, N 429-IV ( 429-15 )
від 16.01.2003 }



Квота робочих місць для працевлаштування молоді визначається
місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого
самоврядування в межах, встановлених Законом України "Про
зайнятість населення" ( 803-12 ). Працевлаштування молоді з
інвалідністю здійснюється в межах нормативів робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів, визначених згідно із
Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в
Україні" ( 875-12 ).

{ Частина п'ята статті 7 в редакції Законів N 2429-IV ( 2429-15 )
від 01.03.2005, N 3483-IV ( 3483-15 ) від 23.02.2006 }



У разі відмови в прийомі на роботу молодих громадян у межах
встановленої квоти з підприємств, установ та організацій
стягується штраф у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян за кожну таку відмову. Ці кошти
спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного
соціального страхування України на випадок безробіття і
використовуються для надання роботодавцям дотацій на створення
додаткових робочих місць для молоді та її професійну підготовку і
перепідготовку.

{ Частина шоста статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003 }



Державна служба зайнятості разом з органами виконавчої влади,
центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді надає учням,
студентам та аспірантам денної форми навчання допомогу в
працевлаштуванні у позанавчальний час.

{ Частина сьома статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3109-III ( 3109-14 ) від 07.03.2002, N 2353-IV ( 2353-15 ) від
18.01.2005 }



Держава забезпечує умови для вторинної зайнятості молоді.

{ Частина восьма статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010 }



Молодіжні центри праці, що діють відповідно до Типового
положення, а також громадські молодіжні організації (агентства,
біржі, бюро та інші) за наявності в них відповідного дозволу,
виданого державною службою зайнятості, сприяють працевлаштуванню
молоді, у тому числі учнів, студентів, аспірантів у позанавчальний
час, надають послуги, пов'язані з профорієнтацією та підготовкою
до роботи за новою професією.

Державна служба зайнятості надає місцевим органам виконавчої
влади, органам місцевого самоврядування, молодіжним центрам праці,
центрам соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді інформацію про
наявність вільних робочих місць (вакантних посад), у тому числі
призначених для працевлаштування інвалідів.

{ Частина десята статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3109-III ( 3109-14 ) від 07.03.2002, N 2353-IV ( 2353-15 ) від
18.01.2005, N 3483-IV ( 3483-15 ) від 23.02.2006 }



Держава сприяє діяльності молодіжних трудових загонів.
Засновниками молодіжних трудових загонів можуть виступати органи
виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, молодіжні
громадські організації, загальноосвітні, професійно-технічні і
вищі навчальні заклади, молодіжні центри праці. Типове положення
про молодіжні трудові загони ( 899-2006-п ) затверджується
Кабінетом Міністрів України.

{ Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом N 3142-IV
( 3142-15 ) від 29.11.2005 }



Держава гарантує надання роботи за фахом на період не менше
трьох років молодим спеціалістам - випускникам державних
професійно-технічних та вищих навчальних закладів, потреба в яких
була визначена державним замовленням.





З А К О Н У К Р А Ї Н И



Про охорону праці


( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 49, ст.668 )



{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 2695-XII ( 2695-12 ) від 14.10.92, ВВР, 1992, N 49, ст.669 }



{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 196/96-ВР від 15.05.96, ВВР, 1996, N 31, ст. 145
N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274 -
редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності
Законом про Державний бюджет України на 2000 рік }



{ В редакції Закону
N 229-IV ( 229-15 ) від 21.11.2002, ВВР, 2003, N 2, ст.10 }



{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1331-IV ( 1331-15 ) від 25.11.2003, ВВР, 2004, N 14, ст.205
N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250
N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,
ст.267
N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.18
N 1026-V ( 1026-16 ) від 16.05.2007, ВВР, 2007, N 34, ст.444
N 345-VI ( 345-17 ) від 02.09.2008, ВВР, 2008, N 42-43, ст.293
N 1454-VI ( 1454-17 ) від 04.06.2009, ВВР, 2009, N 44, ст.654
N 2185-VI ( 2185-17 ) від 13.05.2010, ВВР, 2010, N 28, ст.353
N 2367-VI ( 2367-17 ) від 29.06.2010, ВВР, 2010, N 34, ст.486
N 2562-VI ( 2562-17 ) від 23.09.2010, ВВР, 2011, N 6, ст.47
N 3038-VI ( 3038-17 ) від 17.02.2011 }




{ У тексті Закону слова "спеціально уповноважений центральний
орган виконавчої влади" у всіх відмінках замінено словами
"центральний орган виконавчої влади" у відповідному відмінку
згідно із Законом N 1454-VI ( 1454-17 ) від 04.06.2009 }




Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації
конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у
процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови
праці, регулює за участю відповідних органів державної влади
відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни
праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок
організації охорони праці в Україні.

Розділ I



ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення понять і термінів

Стаття 11. Охорона праці неповнолітніх

Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких
роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці,
на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у
вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких
перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до
переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами
праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що
затверджуються центральним органом виконавчої влади у галузі
охорони здоров'я.

Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього
медичного огляду.

Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх
професій, пов'язаних з важкими роботами і роботами із шкідливими
або небезпечними умовами праці, визначається положенням, яке
затверджується центральним органом виконавчої влади з нагляду за
охороною праці.

Вік, з якого допускається прийняття на роботу, тривалість
робочого часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх
визначаються законом.




КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ


{ Кодекс набирає чинності з 1 вересня 2001 року,
див. п.1 розділу I "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ
ПОЛОЖЕННЯ" }




( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131 )



{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2953-III ( 2953-14 ) від 17.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.121


N 3075-III ( 3075-14 ) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 30, ст.206

N 430-IV ( 430-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 14, ст.95
- набуває чинності 11.06.2003
N 485-IV ( 485-15 ) від 06.02.2003, ВВР, 2003, N 14, ст.104
- набуває чинності 11.06.2003 року
N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209
- набуває чинності 01.08.2003 року
N 668-IV ( 668-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 26, ст.198

N 669-IV ( 669-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 26, ст.199

N 744-IV ( 744-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.234

N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 35, ст.271

N 908-IV ( 908-15 ) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.320

N 1098-IV ( 1098-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.46

N 1130-IV ( 1130-15 ) від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 8, ст.66

N 1626-IV ( 1626-15 ) від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 26, ст.361

N 1723-IV ( 1723-15 ) від 18.05.2004, ВВР, 2004, N 36, ст.430 }

{ Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 15-рп/2004 ( v015p710-04 ) від 02.11.2004 }



{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2252-IV ( 2252-15 ) від 16.12.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.119


N 2276-IV ( 2276-15 ) від 21.12.2004, ВВР, 2005, N 6, ст.134

N 2289-IV ( 2289-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 6, ст.139

N 2308-IV ( 2308-15 ) від 11.01.2005, ВВР, 2005, N 6, ст.145

N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005, ВВР, 2005, N 10, ст.187

N 2456-IV ( 2456-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.260

N 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005, ВВР, 2005, N 27, ст.359

N 2734-IV ( 2734-15 ) від 06.07.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.432

N 2903-IV ( 2903-15 ) від 22.09.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.4

N 2984-IV ( 2984-15 ) від 18.10.2005, ВВР, 2006, N 2-3, ст.37

N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.18

N 3169-IV ( 3169-15 ) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 12, ст.105

N 3316-IV ( 3316-15 ) від 12.01.2006, ВВР, 2006, N 17, ст.147

N 3423-IV ( 3423-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 26, ст.211

N 3480-IV ( 3480-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 31, ст.268

N 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 33, ст.280

Стаття 172. Грубе порушення законодавства про працю

1. Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих
мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю -

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи
займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або
виправними роботами на строк до двох років.

2. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки
чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або
дитину-інваліда, -

караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні
посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або
виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк
до шести місяців.





Кодекс України про адміністративні правопорушення
(статті 1 - 212-20)



( ст.213 - ст.330 ( 80732-10 )



( Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР)
1984, додаток до N 51, ст.1122 )



{ Вводиться в дію Постановою Верховної Ради Української РСР
N 8074-10 від 07.12.84, ВВР 1984, додаток до N 51, ст.1123 }



{ У тексті Кодексу слова "Республіка Крим" у всіх відмінках
замінено словами "Автономна Республіка Крим" у відповідних
відмінках згідно із Законом N 209/94-ВР від 14.10.94 }



{ У тексті Кодексу слова "службова особа" в усіх відмінках
замінено словами "посадова особа" у відповідних відмінках
згідно із Законом N 282/95-ВР від 11.07.95 }



{ Із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР
N 102-11 від 12.04.85, ВВР 1985, N 17, ст. 415
N 316-11 від 29.05.85, ВВР 1985, N 24, ст. 553
N 1117-11 від 16.10.85, ВВР 1985, N 44, ст.1056
N 2010-11 від 03.04.86, ВВР 1986, N 15, ст. 326
N 2444-11 від 27.06.86, ВВР 1986, N 27, ст. 539
N 3070-11 від 03.11.86, ВВР 1986, N 46, ст. 933
N 3282-11 від 19.12.86, ВВР 1986, N 52, ст.1057
N 3690-11 від 12.03.87, ВВР 1987, N 12, ст. 226
N 4134-11 від 12.06.87, ВВР 1987, N 25, ст. 453
N 4135-11 від 12.06.87, ВВР 1987, N 25, ст. 454
N 4452-11 від 21.08.87, ВВР 1987, N 35, ст. 674
N 4982-11 від 25.11.87, ВВР 1987, N 49, ст.1009
N 4995-11 від 01.12.87, ВВР 1987, N 50, ст.1016
N 6347-11 від 03.08.88, ВВР 1988, N 33, ст. 808
N 6976-11 від 14.12.88, ВВР 1988, N 52, ст.1184
N 7445-11 від 27.04.89, ВВР 1989, N 19, ст. 182
N 7542-11 від 19.05.89, ВВР 1989, N 22, ст. 236
N 8411-11 від 23.11.89, ВВР 1989, N 49, ст. 673
N 8710-11 від 19.01.90, ВВР 1990, N 5, ст. 59
N 8711-11 від 19.01.90, ВВР 1990, N 5, ст. 60
N 8918-11 від 07.03.90, ВВР 1990, N 12, ст. 194
N 9082-11 від 20.04.90, ВВР 1990, N 18, ст. 278
N 9166-11 від 04.05.90, ВВР 1990, N 20, ст. 313
N 9280-11 від 14.05.90, ВВР 1990, N 22, ст. 367
N 158-12 від 03.08.90, ВВР 1990, N 34, ст. 501
N 647-12 від 18.01.91, ВВР 1991, N 7, ст. 45
N 663-12 від 28.01.91, ВВР 1991, N 8, ст. 56
N 661-12 від 28.01.91, ВВР 1991, N 11, ст. 106


II. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Глава 5
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ
ПРАЦІ І ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ



Стаття 41. Порушення вимог законодавства про працю
та про охорону праці

Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій,
заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші
порушення вимог законодавства про працю -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб
підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності
та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до
ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про
охорону праці -

тягне за собою накладення штрафу на працівників від двох до
п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових
осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм
власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від
п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{ Стаття 41 із змінами, внесеними згідно із Законами N 8/95-ВР від
19.01.95, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 1979-III ( 1979-14 ) від
21.09.2000, N 1027-VI ( 1027-17 ) від 19.02.2009 }


1   2



Похожие:

Доклад представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда правительством украины о мерах, принятых для применения положений конвенции 1973 года о минимальном возрасте для приёма на работу (№138), iconДоклад представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда правительством украины о мерах, принятых для применения положений конвенции 2001 года о безопасности и гигиене труда в сельском хозяйстве (№184),
Представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда правительством украины о мерах, принятых...
Доклад представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда правительством украины о мерах, принятых для применения положений конвенции 1973 года о минимальном возрасте для приёма на работу (№138), iconУказ Президента Украины
Представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда правительством украины о мерах, принятых...
Доклад представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда правительством украины о мерах, принятых для применения положений конвенции 1973 года о минимальном возрасте для приёма на работу (№138), iconДоклад представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда правительством украины о мерах, принятых для применения положений конвенции
В украине Конвенция вступила в законную силу с 10 ноября 2005 года. Ратификация Конвенции придает ее положениям силу национального...
Доклад представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда правительством украины о мерах, принятых для применения положений конвенции 1973 года о минимальном возрасте для приёма на работу (№138), iconПостановление Пленума Верховного Суда Украины от 6 ноября 1992 г. N закон
Представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда правительством украины о мерах, принятых...
Доклад представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда правительством украины о мерах, принятых для применения положений конвенции 1973 года о минимальном возрасте для приёма на работу (№138), iconДоклад представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда правительством украины о мерах, принятых для применения положений конвенции
Законы Украины «Об охране труда», «Основы законодательства Украины об охране здоровья», «О содействии социальному становлению и развитию...
Доклад представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда правительством украины о мерах, принятых для применения положений конвенции 1973 года о минимальном возрасте для приёма на работу (№138), icon№156, ратификация которой была зарегистрирована 11 апреля 2000 года
Представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда
Доклад представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда правительством украины о мерах, принятых для применения положений конвенции 1973 года о минимальном возрасте для приёма на работу (№138), iconСоответствующая инициатива Комитета была поддержана сегодня на совещании в Киеве, которое состоялось с участии представителей мот и руководства Конфедерации работодателей Украины и Федерации профсоюзов Украины
Конвенции Международной организации труда (мот), которой предусматривается, что независимо от пола, национальности, профессии или...
Доклад представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда правительством украины о мерах, принятых для применения положений конвенции 1973 года о минимальном возрасте для приёма на работу (№138), iconУстав международного трибунала для судебного преследования лиц, ответственных за серьезные нарушения международного гуманитарного права, совершенные на территории бывшей югославии от 25 мая 1993 Г
Ного гуманитарного права, совершенные на территории бывшей Югославии с 1991 года (именуемый в дальнейшем "Международный трибунал"),...
Доклад представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда правительством украины о мерах, принятых для применения положений конвенции 1973 года о минимальном возрасте для приёма на работу (№138), iconКонвенция о дискриминации в области труда и занятий
Генеральная Конференция Международной Организации Труда, созванная в Женеве Административным Советом Международного Бюро Труда и...
Доклад представляемый в соответствии с положениями статьи 22 устава международной организации труда правительством украины о мерах, принятых для применения положений конвенции 1973 года о минимальном возрасте для приёма на работу (№138), iconКонвенция об упразднении принудительного труда
Генеральная Конференция Международной Организации Труда, созванная в Женеве Административным Советом Международного Бюро Труда и...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов