Національна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу України Передмова icon

Національна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу України Передмова



НазваниеНаціональна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу України Передмова
Дата конвертации01.08.2013
Размер84.72 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>

Просимо висловити пропозиції до проекту Указу Президента «Про затвердження Національної доктрини реформування та розвитку агропродовольчого комплексу України».


Національна доктрина

реформування та розвитку

агропродовольчого комплексу України


Передмова


Національна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу України розроблена на виконання Програми економічних реформ Президента України В. Януковича «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» та Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

Необхідність розробки і прийняття доктрини, як субсидіарного джерела права, обумовлена тим, що за роки незалежності України в українському суспільстві в цілому, в центральних та місцевих органах влади так і не склалося цілісне, всебічне, обґрунтоване і стратегічно виважене бачення ролі та місця агропродовольчого комплексу в економіці країни та шляхів його подальшого розвитку.

Доктрина проголошує принципово нові завдання, що покладаються на агропродовольчий комплекс, як сектор економіки по забезпеченню продовольчої безпеки країни і створенню міцного економічного фундаменту забезпечення життєдіяльності українського села та його жителів, а також напрями реформ для безумовного виконання цих завдань.


І. Основні визначення


Агропродовольчий комплекс – сектор економіки, який об'єднує галузі і види економічної діяльності, включені в технологічний ланцюг виробництва і просування на ринок сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.

^ Агропромисловий комплекс (АПК) – це сукупність взаємопов’язаних галузей народного господарства з виробництва, зберігання, заготівлі, транспортування, переробки і збуту сільськогосподарської продукції, а також виробництва засобів виробництва для сільського господарства та його виробничого обслуговування.

Доктрина - сукупність керівних принципів, політичних, господарських, правових, соціальних і етичних поглядів на основні напрями реалізації політики держави.

^ Продовольча безпека країни – стан економіки, при якому забезпечується продовольча незалежність країни, гарантується фізична і економічна доступність для населення харчових продуктів, що відповідають вимогам стандартів якості, в обсягах не нижче раціональних норм споживання, необхідних для активного, здорового способу життя.

Реформування - зміна принципів діяльності, що сприяє покращенню управління, підвищенню ефективності виробництва і конкурентоспроможності продукції, зростанню продуктивності праці, ефективної зайнятості та добробуту сільського населення.

^ Сільське господарство – галузь народного господарства, яка забезпечує населення продуктами харчування і є важливою сировинною базою для харчової, легкої та інших галузей промисловості.


ІІ. Місія агропродовольчого комплексу


Головним завданням агропродовольчого комплексу, як провідного сектору економіки України, є забезпечення продовольчої безпеки держави на рівні, що забезпечує потреби населення в продуктах харчування не менше 80% від раціональних норм споживання за рахунок власного виробництва та ефективне використання експортних можливостей збуту лишків продовольства.

Частка агропродовольчого комплексу у ВДВ країни становить 11-12 % - більше, ніж металургії, машинобудування і будівництва, разом узятих. Визначальним є соціальне значення галузі як економічної бази для забезпечення життєдіяльності третини населення країни та незамінного виробника продуктів харчування і сировини для промисловості; сільські території є місцем оздоровлення жителів країни, а сільське населення – оберегом національних звичаїв і традицій.

У країнах з ринковою економікою саме ці фактори враховуються при розбудові ефективних відносин розподілу, які займають ключове місце у відтворювальних процесах. В українському ж суспільстві, як і в органах державної влади, розуміння важливості забезпечення пріоритетності розвитку сільського господарства і сільських територій утверджується надто повільно.

Україна відноситься до країн з найнижчим рівнем державної підтримки умов відтворення у сільському господарстві з розрахунку на 1 га ріллі. Як наслідок, господарства переходять на моновиробництво окупної, як правило, експортноорієнтованої продукції, руйнуються сівозміни, деградують ґрунти. Значна частина працездатного населення витісняється з сільськогосподарських підприємств в особисті селянські господарства. Посилюються безробіття та міграційні процеси. За межею бідності перебуває 17,1% сільських домогосподарств, частка селян із доходами нижче прожиткового мінімуму складає 42,7%. Рівень оплати праці у сільському господарстві на 40% нижчий середнього по економіці. У 14 тис. сільських населених пунктів (49%) відсутні будь-які виробничо-управлінські підрозділи. Інвестиції на розвиток соціальної сфери села становлять лише 7,6 млрд. грн./рік, що набагато нижче потреби в них.

Такий стан приховує в собі надзвичайно велику соціальну небезпеку. Руйнуються традиційні життєві устої та цінності, безробіття та бідність стають спадковими.

Призупинення негативних руйнівних процесів можливе лише за умови ефективно функціонуючого та соціально орієнтованого сільського господарства, яке забезпечує зайнятість більшості сільських жителів і є основним джерелом їх доходів та надходжень у місцеві бюджети.

Звідси, місією агропродовольчого комплексу України проголошується – забезпечити продовольчу безпеку держави, вивести Україну в число найбільш розвинених в аграрному відношенні країн світу та створити економічну базу для підвищення добробуту сільських жителів і розвитку сільських територій.


ІІІ. Мета реформування агропродовольчого комплексу


Проголошена надважлива місія може бути виконана лише за умови розширеного відтворення сільськогосподарського виробництва.

Проте саме сільське господарство з року в рік знаходиться фактично на межі лише простого відтворення через невідлагоджені міжгалузеві економічні відносини у державі. У 2001-2008 роках середня норма прибутку на вкладений капітал становила у сільському господарстві 1,3%, у промисловості - 8,0%, у банківській сфері - 14,3%. У період фінансової кризи нижча норма прибутку була лише у будівництві. І будівництво зупинилось. Сільськогосподарське ж виробництво зупинити неможливо. Тому за сучасного стану речей село, поступово деградуючи, виступає донором інших галузей економіки та міст країни – через відтік капіталу з села щорічно вимивається понад 60 млрд. грн., що не дозволяє здійснювати техніко-технологічне переоснащення сільського господарства.

Сільське господарство і нині залишається переважно збитковим, а обсяги державної підтримки вкрай недостатні для покриття відтоку капіталу з села. Так, у 2009 році обсяг бюджетної підтримки сільськогосподарських підприємств становив лише 6,1% від обсягу виробленої валової сільськогосподарської продукції, що нижче у 9 разів в порівнянні з 1990 роком (рівень тотожних державних субвенцій в США становить 27%, в країнах ЄС – 45%, Японії – 63%).

Після реформування КСП досягнуті деякі зрушення: впродовж 2002-2008 роках дещо нарощувалась бюджетна підтримка, збільшилися обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, в основному до розмірів, що забезпечують потреби населення країни по більшості продуктів харчування на рівні мінімальних норм споживання, зросли обсяги сільськогосподарського експорту, в основному за рахунок продукції зернових та олійних культур. Разом з тим ресурсний потенціал агропродовольчого комплексу, в основі якого високопродуктивні землі сільськогосподарського призначення та сприятливі агрокліматичні умови, далеко не вичерпаний. Забезпечити більш повне використання існуючого потенціалу можливо за умови продовження і поглиблення аграрних реформ, спрямованих на формування ефективної науково-технологічної, цінової, податкової, бюджетної, фінансово-кредитної та страхової політики держави, раціональне поєднання галузевої і територіально-самоврядної систем управління комплексним розвитком сільського господарства і сільських територій.

Отже, основною метою реформування агропродовольчого комплексу як складової економіки України є перетворення його на високоефективний, конкурентоспроможний на внутрішньому і зовнішньому ринках сектор економіки держави та міцну економічну основу соціально-економічного розвитку українського села.


ІV. Основні напрями реформ та їх спрямування


Щоб вивести Україну в число найбільш розвинутих в аграрному відношенні країн світу, необхідно здійснити організаційну, економічну, технічну та технологічну модернізацію агропродовольчого комплексу, спрямовану на забезпечення його конкурентоспроможності, соціальної орієнтації, екологічності, рівноправної участі аграрної сфери в регулюючих і розподільчих діях суспільства і держави.

Для досягнення мети доктриною передбачається проведення реформ у наступних напрямах:

1. ^ Реформування міжгалузевих і внутрішньогалузевих економічних відносин, спрямоване на забезпечення рівноправних економічних умов господарювання, паритетності у відносинах та конкурентоспроможності галузей сільського господарства.

^ 2. Завершення земельної реформи, спрямоване на розвиток різних форм власності і господарювання на землі, становлення ринкових земельних відносин, включення вартості землі в економічний оборот, раціональне, екологобезпечне використання і охорону земель, що відповідають характеру регульованої, соціально спрямованої ринкової економіки країни.

^ 3. Реформування організації сільськогосподарського виробництва, спрямоване на підтримку формування і функціонування некомерційних об’єднань власників земельних ділянок з метою спільного її обробітку та збуту продукції, розвиток конкурентоспроможних великотоварних інтеграційних агропромислових об’єднань, переважно на засадах кооперативного господарювання та кластерних форм регіонального співробітництва.

^ 4. Переведення сільського господарства на інноваційно - інвестиційну модель розвитку на основі техніко – технологічної модернізації його матеріально – технічної бази та створення системи мотивації господарюючих суб’єктів до впровадження наукоємних технологій, в тому числі шляхом часткової компенсації вартості придбання складної сільськогосподарської техніки, здешевлення відсоткової ставки кредитів банків та фінансового лізингу за рахунок щорічного передбачення на ці цілі видатків державного бюджету.

^ 5. Розбудова інфраструктури аграрного ринку, спрямована на розвиток біржової й інших форм оптової торгівлі з прозорими механізмами ціноутворення, сільськогосподарської та кредитної кооперації, вдосконалення інформаційно-комунікаційного забезпечення операторів ринку.

^ 6. Реформування системи експорту – імпорту сільськогосподарської продукції для зміцнення позицій України на світових продовольчих ринках через збільшення експорту готової та напівготової продукції та посилення ролі держави в експортно – імпортних операціях.

^ 7. Формування сприятливих умов для забезпечення розширеного відтворення та інноваційного розвитку сільського господарства за активної участі держави на фінансовому ринку. Створення фонду підтримки розвитку українського села через введення 1%-го збору від продажу усіх товарів і послуг на внутрішньому ринку.

^ 8. Реформування системи управління аграрним сектором, спрямоване на раціональне поєднання територіально-самоврядної і галузевої систем управління комплексним розвитком сільського господарства і сільських територій.

^ 9. Реформування аграрної науки, освіти та сільськогосподарського дорадництва, спрямоване на розв’язання пріоритетних завдань з інноваційного розвитку сільськогосподарського виробництва та безперервної високопрофесійної освіти працівників сільського господарства.

^ 10. Реформування інституціональних засад розвитку сільських територій, посилення ролі сільських громад щодо підвищення зайнятості і доходів домогосподарств та сприятливого середовища життєдіяльності сільського населення.


^ V. Заключні положення


Викладені доктринальні положення є основою координаційних дій з проведення економічних реформ по формуванню високоефективного, конкурентоспроможного агропродовольчого комплексу, дороговказом для відпрацювання ефективних механізмів проведення реформ у визначених напрямах.

Дотримання цих положень є обов’язком державних органів, організацій та органів місцевого самоврядування при підготовці і перегляді законодавчих і підзаконних актів, реалізації конкретних стратегій, програм, планів, проектів, дій на всіх рівнях управління економікою.










Похожие:

Національна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу України Передмова iconНаціональна доктрина розвитку освіти
Національна доктрина розвитку освіти (далі – Національна доктрина) визначає систему концептуальних ідей та поглядів на стратегію...
Національна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу України Передмова iconЗакон України «Про освіту» Закон України «Про загальну середню освіту» Закон України «Про дошкільну освіту» Закон України «Про позашкільну освіту» Національна доктрина розвитку освіти Державна програма «Вчитель»
Програма розвитку освіти м. Чернігова «Освіта в житті нашого міста» на 2011 – 2015 роки
Національна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу України Передмова iconРозпорядження від 18 квітня 2006 р. N 208-р Київ Про схвалення Концепції реформування та розвитку лісового господарства Схвалити Концепцію реформування та розвитку лісового господарства, що додається
Концепції реформування та розвитку лісового господарства, стосовно внесення змін до Державної програми "Ліси України" на 2002-2015...
Національна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу України Передмова iconЗакон України Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві від 17 жовтня 1990 року №400-xii про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі
Тому потреба відродження селянства як господаря землі, носія моралі та національної культури є аксіомою. Високий рівень соціально-економічного...
Національна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу України Передмова iconРозпорядження голови районної державної адміністрації від 05. 04. 2011р. №83 Про Програму розвитку агропромислового комплексу Ємільчинського району на 2011 2015 роки
З метою розвитку агропромислового комплексу Ємільчинського району, керуючись Програмою розвитку агропромислового комплексу Житомирської...
Національна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу України Передмова iconЗакон україни про Загальнодержавну програму реформування І розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки
Програми регіональні та місцеві програми (заходи) реформування І розвитку житлово-комунального господарства
Національна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу України Передмова iconКонцепція розвитку транспортно-дорожнього комплексу (тдк) України на середньостроковий період та до 2020 року (далі Концепція) розроблена на основі положень Послань Президента України до Верховної Ради України Україна: поступ у хх1 століття.
Концепції розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на середньостроковий період та до 2020 року
Національна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу України Передмова iconМіжнародного фонду «Відродження»
Друга Національна конференція «Реформування закладів культури»* у рамках проекту Інституту соціокультурного менеджменту (іскм) «Підтримка...
Національна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу України Передмова iconПоложення Закону України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки», та Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»
Національна стратегія децентралізації та реформи місцевого самоврядування в Україні на 2010-2013 роки
Національна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу України Передмова iconПроект Національна стратегія розвитку сільського господарства до 2015 року „село для кожного, кожний для села”
В сільському господарстві це здійснювалося шляхом реформування земельних і майнових відносин власності та організаційно-правової...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов