Учебник для филологических факультетов. М.: Гис, 2000. 314 с Введение в германистику [Текст] : учеб для ун-тов / В. П. Берков. М. Высш шк., 2006. 199, [1] с icon

Учебник для филологических факультетов. М.: Гис, 2000. 314 с Введение в германистику [Текст] : учеб для ун-тов / В. П. Берков. М. Высш шк., 2006. 199, [1] с



НазваниеУчебник для филологических факультетов. М.: Гис, 2000. 314 с Введение в германистику [Текст] : учеб для ун-тов / В. П. Берков. М. Высш шк., 2006. 199, [1] с
страница4/5
Дата конвертации30.04.2013
Размер343.61 Kb.
ТипУчебник
скачать >>>
1   2   3   4   5

План


  1. Наголос: перехід тонічного наголосу до динамічного

  2. голосні: п’ять пар довгих та коротких

  3. способи артикуляції приголосних

  4. морфологічна структура слова

  5. особливості іменникових частин



Питання для самостійної роботи

  1. зміна індивідуальних парадигм на регулярні утворення

  2. система особових закінчень дієслів

До сучасних германських мов належать західногерманські й скандинавські мови, оскільки всі східногерманські мови вимерли. Особливо широке поширення отримала англійська мова, що використовується в колишніх британських колоніях як друга державна мова.

^ Наголос: перехід тонічного наголосу до динамічного Словесний наголос — це виділення в слові того чи іншого складу. За способом творення розрізняють динамічний, музичний і кількісний наголос. Динамічний наголос пов'язаний із силою видиху, тому його називають також силовим або експіраторним (експірація — "видих"). Музичний наголос породжується зміною висоти звука. Тому його називають також тонічним. Кількісний наголос, який не існує в чистому вигляді і пов'язаний з двома першими типами наголосу, залежить від довготи звука. Як правило, у творенні наголосу тією чи іншою мірою беруть участь усі три компоненти - сила, висота і довгота звука, але домінуюче місце займає якийсь один із цих компонентів. Залежно від того, який компонент - сила або висота звука - переважає в даній мові, наголос визначають як динамічний чи музичний.

^ Способи артикуляції приголосних.

Гемінація – подвоєння приголосних. Гемі нації зазнавали насамперед зімкнені, рідше – щілинні приголосні. Ці процеси спостерігаються в усіх германських мовах. Наприклад, дісл. Lubbi «волохатий собака», да. «lobbe» павук», budda «жук», cohettan «кашляти», snecko «равлик», spottōn «насміхатися», letto «глина», atta «батько».

^ Західногерманське подвоєння приголосних – після короткого голосного перед сонорними j, w, r, l (рідше – перед m, n) приголосні (крім r) подвоювалися, при цьому j та w, асимілюючись, зникали.

Лекція № 7

Тема: Спільні риси германського мовного ареалу

^ Мета вивчення: ознайомити студентів з динамічним наголосом на перший кореневий склад, з переходом індоєвропейського короткого о в германський короткий а; з германським аблаутом при утворенні форм сильних дієслів та при словотворенні; з германським умлаутом; із законами Грімма та Вернера; із германським прикметником; із системою слабких та сильних дієслів.

Література

  1. Арсеньева М.Г., Балашова С.П., Берков В.П., Соловьева Л.Н. Введение в германскую филологию: Учебник для филологических факультетов. – М.: ГИС, 2000. – 314 с.

  2. Берков В. П. Введение в германистику [Текст] : учеб. для ун-тов / В. П. Берков. - М. : Высш. шк., 2006. - 199, [1] с.

  3. Берков В. П. Современные германские языки [Текст] : учебник / В. П. Берков. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Астрель; АСТ, 2001. - 336 с.

  4. Введение в германскую филологию [Текст] : учеб. для филол. фак. / М. Г. Арсеньева [и др.]. - 4-е изд., испр. и доп. - М. : ГИС, 2003. - 318, [2] с.

  5. Гамкрелидзе Т.В., Иванов В.В. Индоевропейский язык и индоевропейцы. Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры. - Б., 1998.

  6. Левицький В.В., Кійко С.В. Практикум до курсу «Вступ до германського мовознавства». – Вінниця , НОВА КНИГА, 2003. – С. 16.

  7. Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця, Нова книга, 2006. – С. 10-28

  8. Мейе А. Основные особенности германской группы языков: Пер. с фр. / Под ред., с предисл. и примеч. В.М. Жирмунского. Изд. 2-е, стереотипное. М.: Едиториал УРСС, 2003. – 168 с.

  9. Хлебникова И.Б. Введение в германскую филологию и история английского языка (фонология, морфология): Учеб. Пособие. – 3-е изд., исправ. – М.: 2001. – 184 с.

  10. Baugh, Albert C. and Thomas Cable. A History of the English Language. 5th Ed. London and New York: Routledge, Taylor and Francis Group. 2003. – 448 p.

  11. Reznik, R.V. and Sorokina T.S. A History of the English Language. Moscow: Flint Publishing House. 2001. – 496 p.

  12. Verba, L. History of the English Language. Vinnytsya: Nova Knyha, 2004. – 304 p.



План


1.Динамічний наголос на перший кореневий склад, перехід і.є. короткого о в герм. короткий а

2. Германський аблаут; аблаут при утворенні форм сильних дієслів; аблаут при словотворенні


Питання для самостійної роботи

1. Германський умлаут

2. Закон Грімма

3. Закон Вернера

4. Прикметник

5. Слабкі та сильні дієслова

Динамічний наголос. Характерні особливості германських мов порівняно з іншими індоєвропейськими: динамічний наголос на першому (кореневому) складі слова, редукція ненаголошених складів, спільногерманський зсув приголосних, широкий ужиток внутрішньої флексії (аблаута або чергування голосних) як морфологічного засобу (анг. tooth - teeth), 2 відміни прикметників - сильна й слабка тощо.

^ Аблаут у германських мовах. Аблаут (від німецького «відзвук») є незалежним (спонтанним) чергуванням голосних у корені слова, успадкованим германською мовою з індоєвропейської прамови. Прикладом такого чергування є зміна голосного в коренях українських слів: беру – вибори – брати (е – о – нуль звуку). Аблаут є дуже давнім явищем, про що свідчить наявність аналогічних чергувань поза межами індоєвропейських мов – насамперед, у семітських, які разом з індоєвропейськими, тюркськими, фінно-угорськими й деякими іншими мовами утворюють велику генетично споріднену групу мов, що отримала назву «ностратичні мови».

^ Германський умлаут. Одним із найяскравіших асимілятивних процесів у системі германського вокалізму є умлаут (від німецького "перезвук"). Умлаут виникає внаслідок пристосування голосного кореня до наступного голосного, що належить до постфікса (як правило, це суфікс або його залишки, що злилися з закінченням). Умлаут поширився в західногерманських і скандинавських мовах, але не зафіксований у готській.

^ Лекція № 8 (для самостійного опрацювання)

Тема: Основні етапи розвитку германських мов. Східна германська група мов

Мета вивчення: ознайомити студентів із загальними закономірностями розвитку племінних мов; формуванням мов народностей; утворенням націй та національних мов; вивчити значення готської мови для досліджування германських мов; ознайомити з пам’ятками готської писемності; системою голосних та приголосних у готській мові; з писемними пам’ятками: переклад Біблії, який здійснив єпископ Вульфіла у 4 ст.

Література

  1. Арсеньева М.Г., Балашова С.П., Берков В.П., Соловьева Л.Н. Введение в германскую филологию: Учебник для филологических факультетов. – М.: ГИС, 2000. – 314 с.

  2. Берков В. П. Введение в германистику [Текст] : учеб. для ун-тов / В. П. Берков. - М. : Высш. шк., 2006. - 199, [1] с.

  3. Берков В. П. Современные германские языки [Текст] : учебник / В. П. Берков. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Астрель; АСТ, 2001. - 336 с.

  4. Введение в германскую филологию [Текст] : учеб. для филол. фак. / М. Г. Арсеньева [и др.]. - 4-е изд., испр. и доп. - М. : ГИС, 2003. - 318, [2] с.

  5. Гамкрелидзе Т.В., Иванов В.В. Индоевропейский язык и индоевропейцы. Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры. - Б., 1998.

  6. Левицький В.В., Кійко С.В. Практикум до курсу «Вступ до германського мовознавства». – Вінниця , НОВА КНИГА, 2003. – С. 16.

  7. Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця, Нова книга, 2006. – С. 77-82, 111-121.

  8. Мейе А. Основные особенности германской группы языков: Пер. с фр. / Под ред., с предисл. и примеч. В.М. Жирмунского. Изд. 2-е, стереотипное. М.: Едиториал УРСС, 2003. – 168 с.

  9. Хлебникова И.Б. Введение в германскую филологию и история английского языка (фонология, морфология): Учеб. Пособие. – 3-е изд., исправ. – М.: 2001. – 184 с.



1   2   3   4   5



Похожие:

Учебник для филологических факультетов. М.: Гис, 2000. 314 с Введение в германистику [Текст] : учеб для ун-тов / В. П. Берков. М. Высш шк., 2006. 199, [1] с iconУчебник для студ дефектол фак пед высш учеб заведений / под ред. Л. С. Волковой. М: Гуманитар изд центр владос, 2007. 703 с
Дьякова Е. А. Логопедический массаж учеб пособие для студ высш учеб заведений. М.: Издательский центр «Академия», 2003. 96с
Учебник для филологических факультетов. М.: Гис, 2000. 314 с Введение в германистику [Текст] : учеб для ун-тов / В. П. Берков. М. Высш шк., 2006. 199, [1] с iconУчебник под общ. Ред. Проф. Е. И. Холостовой. М.: Инфра-м, 2001. 400 с. Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ высш учеб заведений / Под ред. И. Г. Зайнышева. М.: Гуманит изд центр владос, 2000. 240 с
Заняття 9-10. Технології соціальної діагностики в процесі соціально-педагогічної діяльності
Учебник для филологических факультетов. М.: Гис, 2000. 314 с Введение в германистику [Текст] : учеб для ун-тов / В. П. Берков. М. Высш шк., 2006. 199, [1] с iconСавенков А. И
Одаренные дети в детском саду и школе: Учеб пособие для студ высш пед учеб заведений. М.: Издательский центр «Ака­демия», 2000. 232...
Учебник для филологических факультетов. М.: Гис, 2000. 314 с Введение в германистику [Текст] : учеб для ун-тов / В. П. Берков. М. Высш шк., 2006. 199, [1] с iconЮ. И. Короев черчение для строителей издание седьмое, стереотипное Рекомендовано Экспертным советом по профессиональному образованию Министерства образования Российской Федерации в качестве учебник
К 68 Черчение для строителей: Учеб для проф учеб, заведений. 7-е изд., стерео­тип. М.: Высш шк., Изд центр «Академия», 2001. 256...
Учебник для филологических факультетов. М.: Гис, 2000. 314 с Введение в германистику [Текст] : учеб для ун-тов / В. П. Берков. М. Высш шк., 2006. 199, [1] с iconКатаева А. А., Стребелева Е. А. Дошкольная олигофренопедагогика: Учеб для студ высш учеб, заведений. — М.: Гуманит изд центр владос, 2001. — 208 с

Учебник для филологических факультетов. М.: Гис, 2000. 314 с Введение в германистику [Текст] : учеб для ун-тов / В. П. Берков. М. Высш шк., 2006. 199, [1] с iconУчебник. М., Российское педагогическое агентство. 1996, 374 с
Учебник предназначен для студентов психологических факультетов
Учебник для филологических факультетов. М.: Гис, 2000. 314 с Введение в германистику [Текст] : учеб для ун-тов / В. П. Берков. М. Высш шк., 2006. 199, [1] с iconType of course: compulsory Semester: 1 Volume of course
Коджаспирова Г. М., Петров К. В. Технические средства обучения и методика их использования: Учеб пособие для студ высш пед учеб заведений,...
Учебник для филологических факультетов. М.: Гис, 2000. 314 с Введение в германистику [Текст] : учеб для ун-тов / В. П. Берков. М. Высш шк., 2006. 199, [1] с icon4. Semester: 3 Number of ects credits allocated
Коджаспирова Г. М., Петров К. В. Технические средства обучения и методика их использования: Учеб пособие для студ высш пед учеб заведений,...
Учебник для филологических факультетов. М.: Гис, 2000. 314 с Введение в германистику [Текст] : учеб для ун-тов / В. П. Берков. М. Высш шк., 2006. 199, [1] с iconSemester: Number of ects credits allocated
Основы педагогического мастерства: Учеб пособие для пед спец высш учеб заведений/ И. А. Зязюн, И. Ф. Кривонос, Н. H. Тарасевич и...
Учебник для филологических факультетов. М.: Гис, 2000. 314 с Введение в германистику [Текст] : учеб для ун-тов / В. П. Берков. М. Высш шк., 2006. 199, [1] с icon4. Semester: 3 Number of ects credits allocated
Коджаспирова Г. М., Петров К. В. Технические средства обучения и методика их использования: Учеб пособие для студ высш пед учеб заведений,...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов