Підпис Програма державного екзамену з другої іноземної мови icon

Підпис Програма державного екзамену з другої іноземної мови



НазваниеПідпис Програма державного екзамену з другої іноземної мови
Дата конвертации29.03.2013
Размер126.48 Kb.
ТипПрограма
скачать >>>


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького


Філологічний факультет


«Затверджую»

Перший проректор Солоненко А.М.

________ «___»_________2011 р.

(підпис)


Програма державного екзамену

з другої іноземної мови


Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст

Спеціальність: 7.010103 ПМСО. Мова та література (англійська)


Мелітополь – 2011

Програма державного екзамену з другої іноземної мови/ Укл.: О.М. Істоміна, Н.В. Жила., Г.Ю. Мінькова. – Мелітополь: МДПУ ім. Богдана Хмельницького, 2011. – 12 с.


Укладачі: О.М. Істоміна, ст. викладач, голова предметної комісії з німецької

мови;

Н.В. Жила., ст. викладач предметної комісії з німецької мови;

Г.Ю. Мінькова, асистент предметної комісії з німецької мови.


Ухвалено на засіданні предметної комісії з німецької мови

(протокол № 6 від 13.01.2011 р.)


Рекомендовано радою філологічного факультету

(протокол № 8 від 27.01.2011 р.)


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма державного екзамену з другої іноземної (німецької) мови розрахована на студентів, які закінчують Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького за спеціальністю 7.02030302 «Мова і література (англійська)», напрям підготовки 0101 «Педагогічна освіта» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст».

До складання державного екзамену з другої іноземної мови допускаються студенти, які виконали усі вимоги навчального плану з практичних та теоретичних курсів.

Державний екзамен з другої іноземної мови передбачає перевірку і оцінку сформованості у студентів мовної, комунікативної та країно­знавчої компетенції, наявності у них знань основ теорії мови, а також здатності та готовності реалізувати здобуті знання та вміння в майбутній професійній діяльності.

Мета державного екзамену з другої іноземної мови полягає у перевірці рівня комунікативної компетенції студентів, який включає мовленнєві вміння, сформовані на основі мовних, лінгвокраїнознавчих та мовленнєвих навичок. Комунікативна компетенція містить в собі ряд складових, володіння якими повинні продемонструвати студенти під час складання державного іспиту, а саме:

  • лінгвістичну компетенцію, що включає знання про систему і структуру мови і правил її функціонування в процесі комунікації на іноземній мові, здатність використовувати формальні засоби та оперувати правилами, за допомогою яких мовні одиниці вибудовуються в осмисленні висловлювання;

  • дискурсивну компетенцію, до якої входить здатність до спілкування у параметрах текстової діяльності, здатність планувати власну мовну поведінку, розуміти і передавати інформацію в зв’язних, логічних висловлюваннях, будувати й організовувати висловлювання відповідно до мети спілкування;

  • соціолінгвістичну компетенцію, яка виявляється у здатності здійснювати різні види мовленнєвої діяльності і вибирати лінгвістичні засоби відповідно до сфери спілкування;

  • соціокультурну компетенцію, до якої входять уміння оперувати знаннями про національно-культурні особливості країни, мова якої вивчається, та уміння будувати свою мовну поведінку з урахуванням цих особливостей і норм.

Екзамен має виявити, якою мірою студенти оволоділи усною та писемною формами німецької мови. У процесі іспиту випускники мають продемонструвати володіння орфоепічною, лексичною та граматичною нормами другої іноземної мови, вміти правильно реалізувати ці норми в різних видах мовленнєвої діяльності та в різних комунікативних ситуаціях, а також володіти, виходячи з обраної спеціальності, практичними знаннями, вміннями і навичками для роботи вчителями німецької мови в навчальних закладах України.

Екзаменаційний білет державного екзамену з другої іноземної мови має наступну структуру:

  1. виразне читання, художній переклад першого абзацу, короткий переказ уривку з оригінального художнього німецькомовного тексту;

  2. лінгвостилістичний аналіз уривку з оригінального художнього німецькомовного тексту;

  3. розмовна тема;

  4. переклад речень з української на німецьку мову.


^ ПРАКТИКА УСНОГО І ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ

Фонетика: Устрій мовного апарату. Звуковий рівень. Загальнофізіологічні критерії класифікації звуків німецької мови. Звуки і функції позначення (ототожнення та розрізнення) лексико-граматичних значень.

Просодичний рівень. Основний тон, інтенсивність, тривалість. Комплексні параметри /компоненти/ просодики: мелодика, наголос, ритм. пауза, темп, тембр.

Просодичні одиниці: склад, акцентна група, синтагма, фраза, текст.

Елементи інтонаційної структури: передтакт, їх графічне зображення у фразах. Фонетичні одиниці. Звуки. Акцентна група. Стилі мови. Повний стиль. Нейтральний стиль.

Граматика: Дієслово. Класифікація дієслів за семантичним та синтаксичним критеріями. Особові та безособові форми дієслова. Презенс. Утворення презенса різних морфологічних груп дієслова. Вживання презенса. Претеріт. Утворення претеріта. Основне значення. Особливості вживання претеріта в монологічному та діалогічному мовленні. Перфект. Утворення перфекта. Узгодження форм перфекта та презенса. Особливості вживання в діалогічному та монологічному мовленні. Перфект для акцентування завершеної дії в майбутньому. Плюсквамперфект. Утворення плюсквамперфекта. Основне значення плюсквамперфекта – передування у минулому. Узгодження форм претеріта і плюсквамперфекта. Футур. Утворення футура. Основне значення футура – дія в майбутньому. Категорія способу дії. Загальна характеристика системи, способи дії в німецькій мові: дійсний, умовний, наказовий способи. Функції способів в дії. Наказовий спосіб. Утворення форм наказового способу від різних морфологічних груп дієслів. Залежність вибору форми імператива від комунікативної ситуації. Кон’юнктив. Система часових форм кон’юнктива. Категорія стану. Загальна характеристика системи форм категорії стану: актив – пасив дії – пасив стану /статив/. Пасив дії. Функція і семантика пасив дії.

Іменник: Категорії іменника: число, відмінок, означеність – неозначеність. Лексико-граматична категорія роду. Визначення роду іменника за його словотвірною формою та за його приналежністю до тієї чи іншої семантичної групи. Категорія числа. Засоби утворення іменників за допомогою граматичних засобів: артикля, суфіксів.

Категорія означеності/неозначеності. Артикль як засіб вираження категорії означеності/неозначеності. Форми артикля: означений, неозначений, нульовий. Артикль як засіб виділення іменника, як показник його граматичного роду; числа, відмінка. Роль артикля в актуальному членуванні речення. Вживання нульового артикля.

^ Займенник. Класифікація займенників: особові, присвійні, вказівні, питальні, відносні, неозначені, заперечні. Безособовий займенник, неозначено-особовий, зворотний, взаємозворотні. Граматичні категорії займенників: число, відмінок, рід особових, присвійних, вказівних. відносних, заперечних займенників.

^ Прикметник /прислівник/. Прикметник. Класифікація прикметників: якісні й відносні. Граматичні категорії прикметників: рід, число, відмінок. Відмінювання прикметників: сильний, слабкий, змішаний тип. Особливі випадки відмінювання прикметників. Ступені порівняння прикметників (прислівників): звичайний, вищий, найвищий. Утворення ступенів порівняння.

Прислівник: Класифікація прислівників за семантикою. Утворення ступенів порівняння прислівників. Суплетивні форми ступенів порівняння прислівників.

Числівник. Семантична класифікація числівників /кількісні, порядкові/. Дробові числа. Числівники, які означають множинність, порядок слідування і спільну дію.

Речення. Просте речення. Порядок слів у реченні. Члени речення. Головні і другорядні члени речення. Слово, словосполучення і підрядне речення як функціональні еквіваленти. Складне речення. Складносурядне і складнопідрядне речення. Складносурядне речення. Засоби зв’язку між простими реченнями у складі складносурядного: сурядні сполучники, вказівні займенники. Складнопідрядне речення. Синтаксична структура /головне і підрядне/. Засоби зв’язку головного і підрядного речення: підрядні сполучники та відносні займенники. Порядок слів в складнопідрядному реченні. Порядок слів як ознака підрядного речення. Порядок слів у головному реченні, залежно від місця підрядного. Класифікація підрядних речень за синтаксичною функцією: підметове, присудкове, означальне, додаткове, підрядне речення обставини, часу, причини.


^ АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ


Аналіз змісту: дані про автора, сюжет, композиція, характеристика персонажів, ідейний зміст, висловлювання особистого ставлення до змісту тексту.

^ Аналіз форми: лексичні, граматичні, синтаксичні, стилістичні засоби (тропи) та їх лінгвостилістична інтерпретація.

Texte für die Analyse:

Herbert Malecha: Die Probe; Erich Junge: Sechzehn Jahre; Peter Härtung: Der gelbe Junge; Siegfried Lenz: Die Nacht im Hotel; Hilde Spiel: Der Andere; Siegfried Lenz: Eine Liebesgeschichte; Paul Maar: Der Mann, der nie zu spät kam; Kurt Kusenberg: Mal was andres; Angelika Mechtel: Katrin; Günter Kunert: Olympia Zwo; Heinrich Böll: Anekdote zur Senkung der Arbeitsmoral; Gabriele Wohmann: Denk immer an heut Nachmittag; Siegfried Lenz: Das unterbrochene Schweigen; Josef Reding: Fahrerflucht; Heinz Küpper: Sebastian oder Verführung durch Vernunft; Gerd Gaiser: Ein Kind vor dem Wagen; Wolfgang Borchert: Nachts schlafen die Ratten doch; Wolfgang Borchert: An diesem Dienstag; Wolfgang Borchert: Das Brot; Wolfgang Borchert: Die Küchenuhr; Wolfgang Hildesheimer: Der hellgraue Frühjahrsmantel; Peter Bichsel: Die Tochter; Ilse Aichinger: Das Fenster-Theater; Robert Musil: Die Affeninsel; Heinrich Böll: Der Lacher; Aschke V.: Lockendes Leben; Georg Britting: Brudermord im Altwasser; Günter Weisenborn: Zwei Männer; Bertolt Brecht: Wenn die Haifische Menschen wären; Max Frisch: Geschichte von Isidor.


SPRACHTHEMEN


Umweltschutz in der BRD. Umweltschutz in der Ukraine. Staatsaufbau Deutschlands. Staatsaufbau der Ukraine. Ukrainische Emigranten in Deutschland. Deutschland: Land und Leute. Die Ukraine:Land und Leute. Bildungswesen in Deutschland. Bildungswesen in der Ukraine. Festtage in Deutschland. Festtage in der Ukraine. Aus der Geschichte Deutschlands. Aus der Geschichte der Ukraine. Schriftsteller Deutschlands. Schriftsteller der Ukraine. Bekannte deutsche Komponisten. Bekannte ukrainische Komponisten. Die größten Städte Deutschlands. Die größten Städte der Ukraine. Das Leben der deutschen Jugend. Das Leben der ukrainischen Jugend. Berühmte deutsche Wissenschaftler. Deutschland als Reiseland. Kyjiv – Hauptstadt der Ukraine. Berlin Hauptstadt Deutschlands. Berühmte ukrainische Wissenschaftler. Genderidentität in der heutigen Gesellschaft. Familie und persönliche Beziehungen. Lebenslauf: meine Pläne für die Zukunft. Internet in unserem Leben.


^ ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА З ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

  1. Завьялова В.М., Ильина Л.В. Практический курс немецкого языка. Для начинающих. 6-е изд., переаб. и дополн. - М.: Лист Нъю, 2005. - 880 с.

  2. Богданов М.В., Богданова Д.М. Практический курс немецкого языка. М.: Лист Нью, 2001. –560 с.

  3. Кузнецова О.Ф. и другие. Учебник немецкого языка для II курса
    для институтов иностранного языка. М.: Просвещение, 1997. –
    172 с.

  4. Кунч Л. Страна и люди. К.: Освіта, 1993. – 427с.

  5. Попов А.А., Попок М.Л. Практический курс немецкого языка. М.:Лист, 2000. – 360 с.

  6. Попов А.А., Попок М.Л. Практический курс немецкого языка. М.: Лист, 1997. – 410 с.

  7. Прокопова Л.І. та інші. Німецька мова. Підручник для студентів
    факультетів іноземних мов. – К.: Освіта, 1992. – 32 с.

  8. Євгененко Д.А., Кучинський Б.В., Білоус О.М., Воронкова Н.Р. Лінгвокраїнознавство німецькомовних країн. Посібник. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 415 с.

  9. Нарустранг Е. В. Практическая грамматика немецкого языка: Учебное пособие. – СПб.: «Издательство Союз», 2000. – 368 с.

  10. Tatsachen über Deutschland. /Dr. Arno Kappler. – Frankfurt/Mein: Societäts –Verlag, 1999.

  11. Сакиева Р.С. Немецкий язык. Эмоциональная разговорная речь: Учеб. пособие. – М.: Высш. шк., 1991. – 192 с.

Інтерпретація тексту

  1. Домашнев А.И. Интерпретация худ.текста. Нем. яз.: учебное пособие для студентов и инст.-тов ин. яз. – М.: Прсвещение, 1989.- 205с.

  2. Іваненко С.М., Карпусь А.К. Лінгвостилістична інтерпретація тексту: підручник. - К.: 1998. -175 c.

  3. Науменко А.М. Філологічний аналіз тексту (Основи лінгвопоетики): Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: Нова книга, 2005. – 416 с.

  4. Кухаренко В.А. Інтерпретація тексту. – Вінниця, НОВА КНИГА, 2004. – 272 с.



Зразок екзаменаційного білету


^ МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Державний екзамен спеціаліст

7.02030302 Педагогічна освіта. Мова і література (англійська)

Навчальний предмет: Друга іноземна мова


^ ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №

  1. Lesen Sie vor, übersetzen Sie den Anfang des Textes und geben Sie kurz den Inhalt des vorgeschlagenen Textes wieder (Jacob und Wilhelm Grimm: Die drei Brüder).

  2. Geben Sie die linquostilistische Interpretation des vorgeschlagenen Textes (Jacob und Wilhelm Grimm: Die drei Brüder).

  3. Sprechen Sie zum vorgeschlagenen Thema (Netzwerken am Arbeitsplatz).

  4. Übersetzen Sie aus dem Ukrainischen ins Deutsche.

а) Ми маємо ще переглянути багато матеріалу, інакше ми можемо провалити іспит.

б) Я напишу листа своїм батькам, крім того я хочу зателефонувати їм через кілька

днів.

в) Господиня далі розмовляла зі своєю подругою, замість того щоб привітатись з

гостями.

г) Завтра у нас екскурсія на природу, не бажаєш з нами?

д) При поганій погоді ми залишимося вдома, інакше ми можемо захворіти.

Разом з екзаменаційним білетом студент отримує уривок з художнього німецькомовного тексту для лінгвостилістичного аналізу.


Наприклад:


Jacob Grimm (1785 - 1863) und Wilhelm Grimm (1786 - 1859)


Die drei Brüder


Es war ein Mann, der hatte drei Söhne und weiter nichts im Vermögen als das Haus, worin er wohnte. Nun hätte jeder gerne nach seinem Tode das Haus gehabt, dem Vater war aber einer so lieb als der andere, da wusste er nicht, wie er’s anfangen solle, dass er keinem zu nahe tat’; verkaufen wollte er das Haus auch nicht, weil’s von seinen Voreltern war, sonst hätte er das Geld unter sie geteilt. Da fiel ihm endlich ein Rat ein und er sprach zu seinen Söhnen: „Geht in die Welt und versucht euch und lerne jeder sein Handwerk, wenn ihr dann wiederkommt, wer das beste Meisterstück macht, der soll das Haus haben“.

Das waren die Söhne zufrieden, und der Älteste wollte ein Hufschmied, der Zweite ein Barbier, der Dritte aber ein Fechtmeister werden. Darauf bestimmten sie eine Zeit, wo sie wieder nach Haus zusammenkommen wollten, und zogen fort. Es traf sich auch, dass jeder einen tüchtigen Meister fand, wo er was Rechtschaffenes lernte. Der Schmied musste des Königs Pferde beschlagen und dachte: „Nun kann dir’s nicht fehlen, du kriegst das Haus“. Der Barbier rasierte lauter vornehme Herren und meinte auch, das Haus wäre schon sein. Der Fechtmeister kriegte manchen Hieb, biss aber die Zähne zusammen und ließ sich's nicht verdrießen, denn er dachte bei sich: „Fürchtest du dich vor einem Hieb, so kriegst du das Haus nimmermehr“. Als nun die gesetzte Zeit herum war, kamen sie bei ihrem Vater wieder zusammen; sie wussten aber nicht, wie sie die beste Gelegenheit finden sollten, ihre Kunst zu zeigen, saßen beisammen und ratschlagten. Wie sie so saßen, kam auf einmal ein Hase übers Feld dahergelaufen. „Ei“, sagte der Barbier, „der kommt wie gerufen“, nahm Becken und Seife, schäumte so lange bis der Hase in die Nähe kam, dann seifte er ihn in vollem Laufe ein und rasierte ihn auch im vollen Laufe ein Stutzbärtchen und dabei schnitt er ihn nicht und tat ihm an keinem Haare weh. „Das gefällt mir“, sagte der Vater, „wenn sich die andern nicht gewaltig angreifen, so ist das Haus dein“. Es währte nicht lang, so kam ein Herr in einem Wagen dahergerannt in vollem Jagen. „Nun sollt Ihr sehen, Vater, was ich kann“, sprach der Hufschmied, sprang dem Wagen nach, riss dem Pferd, das in einem fortjagte, die vier Hufeisen ab und schlug ihm auch im Jagen vier neue wieder an. „Du bist ein ganzer Kerl“, sprach der Vater, „du machst deine Sachen so gut wie dein Bruder; ich weiß nicht, wem ich das Haus geben soll“. Da sprach der dritte: „Vater, lasst mich auch einmal gewähren“, und weil es anfing zu regnen, zog er seinen Degen und schwenkte ihn in Kreuzhieben über seinen Kopf, dass kein Tropfen auf ihn fiel. Und als der Regen stärker ward und endlich so stark, als ob man mit Mulden vom Himmel gösse, schwang er den Degen immer schneller und blieb so trocken, als saß er unter Dach und Fach. Wie der Vater das sah, erstaunte er und sprach: „Du hast das beste Meisterstück gemacht, das Haus ist dein“.

Die beiden andern Brüder waren damit zufrieden, wie sie vorher gelobt hatten, und weil sie sich einander so lieb hatten, blieben sie alle drei zusammen im Haus und trieben ihr Handwerk; und da sie so gut ausgelernt hatten und so geschickt waren, verdienten sie viel Geld. So lebten sie vergnügt bis in ihr Alter zusammen, und als der eine krank ward und starb, grämten sich die zwei andern so sehr darüber, dass sie auch krank wurden und bald starben. Da wurden sie, weil sie so geschickt gewesen wa­ren und sich so lieb gehabt hatten, alle drei zusammen in ein Grab gelegt.

Відповіді на питання екзаменаційного білету (зразок)


1) Lesen Sie vor, übersetzen Sie den Anfangsabsatz und geben Sie kurz den Inhalt des vorgeschlagenen Textes wieder!

Три брата

Жив собі один чоловік, який мав три сина і нічого більше з майна, крім будинку, в якому він мешкав. Кожен із синів хотів після його смерті отримати цей дім, але батько любив кожного так, як й іншого і не знав, як зробити, щоб жодного не наблизити до себе більше від інших; продати будинок він також не хотів, адже отримав його від своїх пращурів, він, власне, хотів би поділити гроші між ними. Тут дали йому нарешті пораду і він сказав своїм синам: «Йдіть по світу і спробуйте кожен навчитися своїй справі, коли ви знову потім повернетесь, хто найкраще покаже свою майстерність, той отримає дім.»


^ Nacherzählung des Textes

Das Märchen „Die drei Brüder“ fußt mit seinem Inhalt und seinen Motiven auf dem täglichen Leben. Ein Vater hat drei Söhne, er will gerecht sein und sein Haus dem fleißigsten Sohn hinterlassen. Jeder Sohn wurde Meister in seinem Handwerk, aber einer zeigte das beste Meisterstück und bekam das Haus. Die Brüder aber liebten einander so stark, dass sie alle drei im Hause blieben und bis zum Alter zusammen lebten.

^ 2) Linguostilistische Textinterpretation J. und W. Grimm „Die drei Brüder“

Das zu analysierende Volksmärchen „Die drei Brüder“ ist der von den Brüdern Grimm herausgegebenen Sammlung „Kinder- und Hausmärchen" entnommen.

In den Vordergrund des Märchens tritt das Motiv der Bruderliebe, was auch der Titel des Märchens betont. Das Märchen bringt im allgemeinen eine übliche ethische Norm zum Ausdruck: Die Tugend wird belohnt. Aus dem Inhalt aber lassen sich mehrere moralische Anweisungen erschließen: man muss die Eltern hoch achten (der Vater wollte sein Haus nicht verkaufen, weil es „von seinen Voreltern war“); man muss fleißig sein (jeder Bruder hatte ein Handwerk „gut ausgelernt" und verdiente „viel Geld“); man muss gerecht und liebevoll sein (dank der Gerechtigkeit und dem Familiensinn „lebten sie vergnügt bis in ihr Alter zusammen“).

Die Handlung des Märchens ist zeitlich und örtlich nicht konkretisiert. Sie entwickelt sich aus den Erlebnissen der drei Helden, die als fleißige und gehorsame Söhne ohne Typisierung auftreten. Das Realistische, Alltägliche ist mit Phantastischem verbunden: das reale Handwerk ermöglicht wundersame Meisterstücke; das reale Haus wird wiederum durch Meisterstücke vererbt. Das scheinbar traurige Ende verwirklicht doch den Hang zum glücklichen Ende: Die Brüder wurden in ein Grab gelegt – auch der Tod trennte sie nicht.

Im Aufbau des Märchens realisiert sich auf zweierlei Weise die Dreizahl: einmal ist es die Zahl der Helden und zum anderen die dreimalige Vorführung der Meisterstücke. Das Märchen beginnt mit der üblichen Einleitungsformel „Es war ein Mann..." und zeigt in ihrer sprachlichen Gestaltung Besonderheiten, die durch das Genre bestimmt sind. Die ruhig-umständliche Darstellung der Geschehnisse in ihrer Aufeinanderfolge realisiert sich in zusammengesetzten Sätzen mit Bevorzugung der Beiordnung und in Sätzen mit gleichartigen Satzgliedern: „... nahm Becken und Seife, schäumte so lange, bis der Hase in die Nähe kam, dann seifte er ihn in vollem Laufe ein und rasierte ihn auch im vollen Laufe ein Stutzbärtchen und dabei schnitt er ihn nicht und tat ihm an keinem Haare weh." Die Nebensätze werden so gestaltet, dass sie manchmal (ungeachtet ihrer formalen logisch-syntaktischen Funktion) die zeitliche Aufeinanderfolge der Geschehnisse ausdrücken, vgl. im Kontext: „Es traf sich auch, dass jeder einen tüchtigen Meister fand, wo er was Rechtschaffenes lernte." Statt temporaler Konjunktionen und Relativpronomen werden Relativadverbien wie und wo gebraucht, was für die volkstümliche Umgangssprache üblich ist. Umgangssprachlich ist ferner der Gebrauch des Artikels (die drei Brüder, die vier Hufeisen); die Elision des -e im Auslaut und im enklitischen Pronomen es (lang, dir's, sich's); Gebrauch des Demonstrativpronomens statt des Personalpronomens (Es war ein Mann, der hatte drei Söhne). Die Lexik des Märchens ist alltäglich und einfach. Es finden sich viele umgangssprachlich gefärbte Wörter und Phraseologismen (kriegen, die Zeit war herum, ein ganzer Kerl u.a.m.) und die für das Märchen typischen stehenden Epitheta und Wendungen (tüchtig, geschickt, stark; so lebten sie vergnügt bis in ihr Alter u.a.m.). Das zeitliche Kolorit prägen lexikalische und grammatische Archaismen aus (der Barbier; sollt Ihr sehen, Vater; des Königs Pferde; ward).

^ 3) Netzwerken am Arbeitsplatz

 

Das Surfen in sozialen Netzwerken wie Facebook oder Twitter kostet Zeit. Deshalb sperren einige Unternehmen ihren Mitarbeitern den Zugang. Andere hingegen nutzen die Möglichkeiten der Netzwerke.

 

Über eine halbe Milliarde Menschen haben sich mittlerweile bei Facebook angemeldet und sind dort regelmäßig aktiv. Das sind ebenso viele Menschen wie in der Europäischen Union Bürger leben. Unter diesen Facebook-Nutzern sind auch zehn Millionen Deutsche. Sie nutzen die Plattform, um mit Freunden zu kommunizieren, posten Kommentare und laden Fotos und Videos hoch. Auch andere soziale Netzwerke wie Twitter, youtube oder XING sind beliebt.

Doch die Nutzer der Netzwerke sind nicht nur in ihrer Freizeit aktiv: Auch während der Arbeitszeit loggen sich viele bei Facebook ein. Eine Verschwendung von Arbeitszeit oder gar eine Gefahr für die Daten und Computer der Unternehmen? Immerhin können laut des Magazins «Wirtschaftswoche» durch soziale Netzwerke ebenso Viren verbreitet werden wie durch E-Mails.

Einige Unternehmen sperren deshalb den Zugang ihrer Mitarbeiter zu sozialen Netzwerken. Manche verbieten ihnen das private Surfen im Internet sogar komplett. Dabei geht es nicht nur um die Sicherheit. Die Unternehmen möchten nicht, dass Arbeitszeit verschwendet wird. Doch nicht alle sind gegen die private Nutzung des Internets, wie Mark Nierwetberg von der Deutschen Telekom erklärt: «Wenn jemand sagt, in der Mittagspause möchte ich gerne meinen Facebook-Account checken, dann ist das seine Sache».

Wie die Deutsche Telekom verhalten sich zwei Drittel der Unternehmen. Sie unterstützen nicht nur die Zusammenarbeit ihrer Mitarbeiter über soziale Netzwerke, auch die Unternehmen selbst sind in den Netzwerken aktiv: Sie präsentieren sich durch eigene Seiten oder Gruppen. Der Vorteil: Hier können die Unternehmen mit den Kunden und Verbrauchern direkt kommunizieren – und Werbung für ihre Produkte machen. 

4) Übersetzen Sie aus dem Ukrainischen ins Deutsche!

  1. Wir müssen noch viel Material durchnehmen, sonst können wir bei der Prüfung durchfallen.

  2. Ich schreibe an meine Eltern einen Brief, außerdem will ich sie auch in einigen Tagen anrufen.

  3. Die Gastgeberin unterhielt sich weiter mit ihrer Freundin, statt die Gäste zu begrüßen.

  4. Morgen fahren wir ins Freie, möchtest du mitfahren?

  5. Bei schlechtem Wetter bleiben wir zu Hause, sonst können wir krank werden.





Похожие:

Підпис Програма державного екзамену з другої іноземної мови iconПрограма державного екзамену з німецької мови з методикою викладання
Програма державного екзамену з німецької мови з методикою викладання/ Укл.: О. М. Істоміна, Н. В. Жила., О. А. Лебєдєва, Л. А. Єпіфанцева....
Підпис Програма державного екзамену з другої іноземної мови iconПрограма державного екзамену з курсу
Програма державного екзамену з курсу “Педагогіка вищої школи” освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти “магістр”/ укладач кандидат...
Підпис Програма державного екзамену з другої іноземної мови iconПідпис Програма з комплексного кваліфікаційного екзамену з фахових дисциплін
Програма комплексного кваліфікаційного екзамену з фахових дисциплін/ Укл.: О. М. Істоміна, Н. В. Жила., О. А. Лебедєва. – Мелітополь:...
Підпис Програма державного екзамену з другої іноземної мови iconМетодичні рекомендації щодо підготовки до зовнішнього оцінювання з іноземної мови Що потрібно знати про тест з іноземної мови?
На виконання тесту з іноземної мови відведено 160 хвилин (40 хвилин – на виконання завдань із аудіювання, 120 хвилин – на виконання...
Підпис Програма державного екзамену з другої іноземної мови iconПрограма екзамену є нормативним документом для оцінки й контролю знань при складанні екзамену в Державній екзаменаційній комісії для спеціалістів за спеціальністю «соціологія» для студентів денної форми навчання
Програма державного екзамену з соціології / Укладачі: д ф н., професор В. В. Шкода, к ф н., доцент Л. В. Афанасьєва, к ф н., доцент...
Підпис Програма державного екзамену з другої іноземної мови iconПрограма комплексного державного екзамену
Програма комплексного державного екзамену з екології / Укладачі: доктор біологічних наук, доцент Мацюра О. В., доктор біологічних...
Підпис Програма державного екзамену з другої іноземної мови iconВведення Що таке меморум
...
Підпис Програма державного екзамену з другої іноземної мови iconВведення Що таке меморум
...
Підпис Програма державного екзамену з другої іноземної мови iconПрограма «затверджую»
Програма державного екзамену з „Комплексного державного іспиту” / Укладачі: професор Мордвінов О. Г. – д держ упр., доцент Донченко...
Підпис Програма державного екзамену з другої іноземної мови iconОсобливості вивчення іноземної мови в умовах двоязиччя
Оскільки вивчення іноземної мови відбувається в умовах двоязиччя, а в деяких випадках триязиччя (тобто в умовах зіткнення 2-3 мовних...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов