Закон україни про внесення змін до деяких Законів України (щодо удосконалення управління державними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання) icon

Закон україни про внесення змін до деяких Законів України (щодо удосконалення управління державними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання)



НазваниеЗакон україни про внесення змін до деяких Законів України (щодо удосконалення управління державними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання)
Дата конвертации16.12.2013
Размер264.36 Kb.
ТипЗакон
скачать >>>

ПРОЕКТ


вноситься народним

депутатом України


І.А. ГОРІНОЮ


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких Законів України

(щодо удосконалення управління державними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання)


Верховна Рада України постановляє:


I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:


  1. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003, N 18 (02.05.2003), ст. 144; N 19-20 (16.05.2003), ст. 144, N 21-22 (30.05.2003), ст. 144):

  1. у статті 73:

у частині 6 слова «Органом управління» замінити словами «Виконавчим органом»;

частину 7 викласти у такій редакції:

«7. Повноваження керівника державного унітарного підприємства можуть бути припинені або зупинені в порядку, встановленому законом для припинення або зупинення повноважень члена виконавчого органу товариства.»;

  1. у статті 78:

у частині 7 слова «Комунальне унітарне підприємство очолює» замінити словами «Виконавчим органом комунального унітарного підприємства є», слово «що» замінити словом «який»;

доповнити статтю новою частиною такого змісту:

«7-1. Повноваження керівника комунального унітарного підприємства можуть бути припинені або зупинені в порядку, встановленому законом для припинення або зупинення повноважень члена виконавчого органу товариства.»;

  1. у статті 89:

у частині 1 у першому реченні після слова «та» доповнити словом «інші», слово «і» замінити словами «та інші»;

частину 4 виключити.

2. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003, N 40 (03.10.2003), ст. 356; N 41 (10.10.2003), ст. 356; N 42 (17.10.2003), ст. 356; N 43 (24.10.2003), ст. 356; N 44 (31.10.2003), ст. 356):

  1. у статті 99:

частину 1 виключити;

частину 3 замінити частинами такого змісту:

«3. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або зупинені органом чи особою, яким належать повноваження щодо його обрання (призначення). Такий орган чи особа у разі прийняття рішення про зупинення повноважень члена виконавчого органу може обрати (призначити) тимчасово виконуючого його обов’язки.

3-1. Повноваження голови виконавчого органу чи виконавчого органу в повному складі можуть бути припинені або зупинені лише шляхом обрання (призначення) нового голови виконавчого органу чи виконавчого органу в повному складі або тимчасово виконуючих їх обов’язки.»;

  1. у пункті 3 частини 4 статті 145 слова «створення та відкликання» замінити словами «обрання (призначення) членів»;

  2. частину 4 статті 653 виключити;


3. У Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971, додаток до N 50, ст. 375):

  1. частину першу статті 36 доповнити пунктом 5-1 такого змісту:

«5-1) припинення повноважень працівника, який входить до складу органу управління юридичної особи, за рішенням уповноваженого на це органу юридичної особи;»;

  1. статтю 44 викласти у такій редакції:

«Стаття 44. Вихідна допомога

При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок припинення повноважень працівника, який входить до складу органу управління юридичної особи (пункт 5-1 статті 36) - у розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.»;

  1. у пункті 2 статті 133 після слова «організації» доповнити словом «неумисно», після слова «виплатами» доповнити словом «працівникам»;

  2. доповнити Кодекс новою статтею такого змісту:

«Стаття 138-1. Особливості відповідальності окремих категорій працівників

Працівник, який входить до складу органу управління юридичної особи, зобов’язаний в повному обсязі відшкодувати їй збитки, завдані з його вини, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 133 цього Кодексу.

До відносин, передбачених частиною першою цієї статті, не застосовуються інші положення цієї глави.».


4. У Законі України «Про акціонерні товариства» (Відомості Верховної Ради України, 2008, N 50-51 (19.12.2008), ст. 384):

  1. у частині 2 статті 52:

у пункті 8 слова «обрання та припинення повноважень» замінити словами «обрання (призначення)»;

у пункті 9 слово «контрактів» замінити словами «договорів (контрактів)»;

пункт 10 викласти у такій редакції:

«10) прийняття рішення про припинення та зупинення повноважень голови або іншого члена виконавчого органу та обрання (призначення) тимчасово виконуючого його обов’язки;»;

  1. перше речення частини 5 статті 58 викласти у такій редакції: «5. З кожним членом виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт).»;

  2. статтю 61 викласти у такій редакції:

«Стаття 61. Особливості зупинення повноважень членів виконавчого органу

1. У разі, якщо відповідно до статуту товариства обрання (призначення) голови та інших членів виконавчого органу віднесено до компетенції загальних зборів, повноваження голови чи іншого члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час зупинені наглядовою радою. Наглядова рада у разі прийняття рішення про зупинення повноважень члена виконавчого органу може обрати (призначити) тимчасово виконуючого його обов’язки.

2. Повноваження голови виконавчого органу чи виконавчого органу в повному складі можуть бути зупинені лише шляхом обрання (призначення) тимчасово виконуючих їх обов’язки.

3. У разі зупинення повноважень голови чи іншого члена виконавчого органу відповідно до частини першої цієї статті наглядова рада зобов'язана протягом 10 днів з дати ухвалення відповідного рішення оголосити про скликання загальних зборів товариства, до порядку денного яких повинно бути включено питання про переобрання голови чи іншого члена виконавчого органу товариства.».

5. У пункті г частини п’ятої статті 41 Закону України «Про господарські товариства» (Відомості Верховної Ради України, 1991, N 49 (03.12.91), ст. 682) слова «утворення і відкликання» замінити словами «обрання (призначення) членів».

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.



Голова Верховної Ради

України


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України

Про внесення змін до деяких Законів України

(щодо удосконалення управління державними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання)”


^ 1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проблема удосконалення управління суб’єктами господарювання наразі є вельми гострою. У першу чергу це питання зупинення та припинення повноважень менеджерів, а також їх відповідальності, які чітко та недвозначно регулюються в законодавстві розвинутих країн, довгий час лишаються здебільшого не врегульованими у праві України.

Так, самоочевидним видається право власників підприємств (як державних, так і недержавних) в будь-який час замінити керівників чи членів правління, які, на думку власників, не забезпечують високоефективного управління підприємством. При цьому не має жодного значення, чи це є наслідком умислу менеджера, його недбалості, чи просто є наслідком недостатньої талановитості у сфері управління (тобто за відсутності будь-якої вини менеджера). Досить вже самої впевненості власника, що інший менеджер краще управлятиме підприємством – і менеджер вже має бути замінений. При цьому менеджер, звільнений за відсутності його вини, звичайно, має одержати достойну компенсацію.

Вірність такого підходу підтверджена Конституційним Судом України. У своєму рішенні1 КСУ наголосив на праві уповноваженого органу товариства у будь-який час і з будь-яких підстав усунути особу від виконання обов'язків члена виконавчого органу.

Тим не менше гострота проблеми лишається з двох причин.

Перша полягає у відсутності чіткого регулювання в господарському та цивільному законодавстві та у прогалинах у трудовому законодавстві. Тому непоодинокими є випадки, коли менеджери, що вийшли з під контролю власників та діють явно всупереч їх інтересам, спираючись на захист, що надається трудовим законодавством, утримують або повертають собі посади через суд і продовжують вилучати активи та завдавати шкоду підприємству.

Друга причина полягає у тому, що право власників усунути особу від виконання обов'язків керівника підприємства наразі передбачена лише для товариств, але не для інших підприємств (зокрема державних). Це робить проблему загальною і всеохоплюючою.

Тож проектом пропонується вирішити окреслену проблему.


^ 2. Цілі і завдання прийняття акта

Метою законопроекту є вдосконалення регулювання управління державними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання.


^ 3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

Проектом передбачено внесення змін до низки законодавчих актів.

Зокрема, проектом пропонується внести наступні зміни до Господарського кодексу України (далі – ГК).

У ч.7 ст.73 та ч.7-1 ст.78 пропонується встановити бланкетні норми, які дозволять припиняти або зупиняти повноваження керівника державного або комунального унітарного підприємства так само, як у випадку товариства. Це відкриє шлях для застосування механізму, передбаченого наразі у ч.3 ст.99 ЦК, вірність якого підтверджена Конституційним Судом України. Водночас пропоновані норми є загальними, тобто законами можуть бути встановлені певні особливості або додаткові підстави припинення або зупинення повноважень керівника державного або комунального унітарного підприємства. При цьому враховано, що ч.7 ст.73 у чинній редакції не створює жодного регулювання: законом і так можуть бути визначені особливості статусу керівника державного унітарного підприємства, в тому числі встановлено підвищену відповідальність керівника за результати роботи підприємства, якщо Верховна Рада визнає це за потрібне, а жодного «дозволу» на це, що наразі міститься у ч.7 ст.73, не потрібно. Відтак зберігати цю частину у чинній беззмістовній редакції не слід.

У ч.6 ст.73 та ч.7 ст.78 пропонується уточнити, що керівник є не будь-яким органом управління, а саме виконавчим органом (тобто йому не належать, зокрема, права на внесення змін до статуту, зміни статутного фонду тощо, бо такі повноваження належать власнику). Виходячи з юридико-технічних міркувань передбачається також викласти ці частини одноманітно з використанням однакових формулювань.

У ч.2 ст.89 пропонується уточнити, що голова виконавчого органу входить до складу виконавчого органу, аби до голови застосовувалися всі вимоги і правила, встановлені до членів виконавчого органу. Пропонується також термін «спостережна рада» замінити терміном «наглядова рада», аби прибрати неузгодженість із Законом «Про акціонерні товариства».

У ч.4 ст.89 криються одразу дві різнонаправлені можливості для зловживань. Перша - можливість установчими документами обмежити розмір шкоди, що відшкодовується менеджерами, та передбачити якийсь дивний «порядок» відшкодування. Це може бути використано мажоритарними учасниками, які негласно дають вказівки менеджерам діяти всупереч інтересам товариства, для убезпечення їх від відповідальності. Друга – можливість, навпаки, установчими документами встановити захмарний розмір шкоди, що відшкодовується менеджерами. При цьому останні не можуть вплинути на внесення змін до установчих документів, та й не завжди можуть ознайомитись з ними. Тож виявляється, що розмір їх відповідальності може бути довільно змінений товариством в односторонньому порядку. Тому пропонується цю частину виключити.

У Цивільному кодексі України (далі – ЦК) пропонуються такі зміни.

Усуненню нечіткості у регулюванні правового режиму виконавчого органу товариства та усуненню колізій має слугувати запропоноване проектом виключення ч.1 ст. 99 ЦК. Так, на практиці викликає труднощі застосування незрозумілого терміну «створення» виконавчого органу (замість його обрання чи призначення), до того ж його компетенція і склад визначаються в свою чергу законом та установчими документами, а не окремими рішеннями загальних зборів. Крім того, викликає непорозуміння імперативність норми в частині «створення» виконавчого органу саме загальними зборами товариства, хоча чинним законодавством передбачені випадки, коли виконавчий орган товариства формується іншим шляхом, ніж обрання загальними зборами (в акціонерних товариствах). Водночас редагувати цю частину нема потреби з огляду на загальне правило ч.1 ст.98, за яким загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх без винятку питань діяльності товариства (навіть з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу). Тому і повноваження щодо обрання чи призначення виконавчого органу за цим загальним правилом належить зборам. Тож пропоноване проектом виключення ч. 1 ст. 99 ЦК призведе до того, що виконавчий орган обиратиметься загальними зборами відповідно до згаданої ч.1 ст.98, якщо спеціальним законом (зокрема, Законом «Про акціонерні товариства») не передбачене інше.

У ч.3 ст.99 пропонується врахувати всі можливі ситуації, передбачені наразі чинним законодавством (зокрема, п.10 ч.2 ст.52, ч.ч.2, 3 ст.61 Закону «Про акціонерні товариства»), коли член виконавчого органу позбавляється повноважень. Відтак пропонується поділити їх на два види: припинення повноважень (остаточне усунення від виконання своїх обов'язків) та зупинення повноважень (тимчасове усунення від виконання своїх обов'язків). Зупинення повноважень може бути необхідним, наприклад, якщо остаточне вирішення питання належить до компетенції іншого органу (як це може бути в акціонерних товариствах), або якщо для прийняття виваженого остаточного рішення уповноважений орган (наприклад, збори ТОВ) вважає необхідним вчинити певні дії (наприклад, провести аудит, внутрішнє розслідування, замовити експертизу, одержати консультацію тощо). Крім того, у цій частині пропонується надати можливість органу, який зупинив повноваження члена виконавчого органу, призначити тимчасово виконуючого його обов’язки. Це може бути необхідним, якщо інші члени виконавчого органу не в змозі виконувати його обов’язки, якщо неможливо забезпечити необхідний кворум тощо.

Якщо відповідно до ч.3 ст.99 право припинення (зупинення) повноважень члена виконавчого органу є беззастережним, то у ч.3-1 ст.99 воно обмежується необхідністю обрання нового голови чи складу цього органу або осіб, тимчасово виконуючих їх обов‘язки, у тому випадку, якщо йдеться про припинення (зупинення) повноважень голови або виконавчого органу у повному складі. Тож ч.3-1 ст.99 є спеціальною по відношенню до ч.3 ст.99 і слугуватиме запобіганню втрати товариством дієздатності.

Кореспондуючі зміни вносяться і до п.3 ч.4 статті 145, при цьому з огляду на правило ч.3 ст.99 немає потреби зазначати про можливість припинення (зупинення) повноважень менеджера, але слід уточнити, що його може бути обрано або призначено.

Чинна редакція ч.4 ст.653 ЦК не дозволяє повернення того, що було виконане сторонами за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору. Це спричиняє значні труднощі у правозастосуванні і викликає справедливі нарікання з боку практикуючих юристів, у тому числі суддів (див.: Проблемні питання у застосуванні Цивільного і Господарського кодексів України /Під редакцією Яреми А. Г., Ротаня В. Г. - К.: Реферат, 2005, С. 165). Зокрема, ця норма заважатиме товариству, яке сплатило менеджеру, який працює за цивільно-правовим договором, надмірну суму (можливо, з вини цього ж менеджера) чи певну суму авансом до розірвання договору. Скоріш за все, у згаданій частині малося на увазі встановити правило щодо так званих «триваючих договорів», які передбачають здійснення сторонами час від часу зустрічного виконання (наприклад, періодичні поставки товарів, оренда). За цим правилом не підлягає поверненню лише те, за що вже було одержано зустрічне виконання до моменту зміни або розірвання договору (тобто якщо зобов’язання в цій частині припинено виконанням). Водночас не слід намагатися прописати це у ч.4 ст.653 ЦК, бо розірвання договору на майбутнє не може вплинути на зобов’язання в частині, що вже припинене виконанням в минулому. Тому ч.4 ст.653 ЦК пропонується виключити.

Однією з найбільших проблем, що негативно впливає на бізнес клімат України та робить українські корпорації непривабливими, є труднощі при звільненні менеджерів та відсутність практики притягнення менеджерів до відповідальності. Одним з головних правових бар‘єрів на шляху розвитку практики притягнення посадових осіб до майнової відповідальності є недоліки та прогалини Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

Хоча у ч.3 ст.99 ЦК у чинній редакції і міститься загальна норма, згідно з якою члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, її застосування на практиці стикається з труднощами.

Так, до прийняття Конституційним Судом України рішення у справі № 1-рп/20102 не всі суди розмежовували поняття «відсторонення від роботи» (ст.46 КЗпП) і «усунення від виконання обов'язків членів виконавчого органу товариства» (ч.3 ст.99 ЦК). КСУ підтвердив необхідність можливості усунення від виконання обов'язків членів виконавчого органу і роз’яснив, що таке усунення «є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності», причому воно «не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 Кодексу законів про працю України».

Водночас усунення від виконання обов'язків (припинення чи зупинення повноважень) менеджера не тільки не означає відсторонення його від роботи, а й не означає його звільнення. Внаслідок такого усунення (припинення чи зупинення повноважень) лише призупиняється робота менеджера, бо він не може виконувати її із-за відсутності організаційних умов, необхідних для виконання роботи (відсутності необхідних повноважень. Таке призупинення роботи називається простоєм (ч.1 ст.34 КЗпП).

Водночас якщо такий простій не є тимчасовим (тобто якщо повноваження менеджера не тимчасово зупинені, а припинені) необхідним є і припинення трудового договору з менеджером. Водночас підстави для припинення трудового договору з менеджером у разі припинення його повноважень наразі законом не передбачені. Цю прогалину пропонується заповнити, доповнивши ст.36 КЗпП новим пунктом 5-1.

В якості компенсації для захисту інтересів посадових осіб пропонується встановити для них значні гарантії – мінімальний розмір вихідної допомоги при розірванні трудового договору у зв‘язку із припиненням повноважень посадової особи в розмірі середньої заробітної плати за шість місяців (зміни до ст. 44 КЗпП). При цьому всю статтю пропонується викласти у новій редакції, бо зміни, внесені до неї, визнано неконституційними.

Пропонується також суттєво зменшити випадки застосування до менеджерів обмеження майнової відповідальності посадової особи (ст.133 КЗпП), виключивши з переліку такі поширені випадки зловживань, як «зайві виплати», «розкрадання» та «випуск недоброякісної продукції», зробивши застереження про неумисність порушень, та уточнивши, що йдеться про звйві виплати лише працівникам, а не контрагентах. У новій ст.138-1 КЗпП передбачається встановити спеціальне правило відповідальність посадових осіб у розмірі заподіяних збитків. Визначення збитків при цьому не дається, бо воно вже є у ст.22 ЦК, а відповідно до ч.1 ст.9 ЦК положення ЦК застосовуються, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

До Закону України «Про акціонерні товариства» вносяться зміни, що кореспондують іншим передбаченим проектом змінам. Зокрема, у п.8 ч.2 ст.52 нема потреби писати про припинення повноважень, бо проектом передбачена загальна норма у ст.99 ЦК, а про припинення повноважень йдеться у пропонованій редакції п.10 цієї частини, до якого вносяться відповідні зміни; у п.9 ч.2 ст.52 та ч.5 ст.58 пропонується врахувати, що з менеджерами можуть укладатись не тільки контракти, а й договори. Пропонується також нова редакція ст.61, у якій враховується, що повноваження щодо припинення членів виконавчого органу можуть належати не наглядовій раді, а загальним зборам.

До ст.41 Закону України «Про господарські товариства» вносяться зміни, що кореспондують іншим передбаченим проектом змінам. Необхідність внесення змін у цю статтю диктується тим, що відповідно до Закону України від 17.09.2008 р. № 514-VI вона втратила чинність лише у частині, що стосується акціонерних товариств, а для інших господарських товариств її чинність зберігається (зокрема, на неї є посилання у ст.59 цього Закону.

^ 4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

У даній сфері суспільних відносин діють наступні законодавчі акти:

  • Господарський кодекс України;

  • Цивільний кодекс України;

  • Кодекс законів про працю України ;

  • Закон України “Про акціонерні товариства”;

  • Закон України “Про господарські товариства”.


^ 5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребує додаткових матеріальних та інших витрат.


6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття акта забезпечить удосконалення регулювання управління суб’єктами господарювання, а відтак покращить бізнес-клімат.


Народний депутат України І.А. ГОРІНА


^ ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України

(щодо удосконалення управління державними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання»


^ Чинна редакція Закону
            1. Редакція з урахуванням запропонованих змін

Господарський кодекс України

Стаття 73. Поняття державного унітарного підприємства



6. Органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

7. Законом можуть бути визначені особливості статусу керівника державного унітарного підприємства, в тому числі встановлено підвищену відповідальність керівника за результати роботи підприємства.




Стаття 73. Поняття державного унітарного підприємства



6. Виконавчим органом державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

7. Повноваження керівника державного унітарного підприємства можуть бути припинені або зупинені в порядку, встановленому законом для припинення або зупинення повноважень члена виконавчого органу товариства.



Стаття 78. Комунальні унітарні підприємства



7. ^ Комунальне унітарне підприємство очолює керівник підприємства, що призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.



Стаття 78. Комунальні унітарні підприємства



7. Виконавчим органом комунального унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

7-1. Повноваження керівника комунального унітарного підприємства можуть бути припинені або зупинені в порядку, встановленому законом для припинення або зупинення повноважень члена виконавчого органу товариства.



Стаття 89. Управління господарським товариством

2. Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.



^ 4. Посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ними господарському товариству, в межах і порядку, передбачених законом та установчими документами товариства.

Стаття 89. Управління господарським товариством

2. Посадовими особами товариства визнаються голова та інші члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (наглядової ради) - голова та інші члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.



Виключена.

^ Цивільний кодекс України

Стаття 99. Виконавчий орган товариства

1. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

2. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.

3. Члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.



Стаття 99. Виконавчий орган товариства

Виключити


2. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.


3. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або зупинені органом чи особою, яким належать повноваження щодо його обрання (призначення). Такий орган чи особа у разі прийняття рішення про зупинення повноважень члена виконавчого органу може обрати (призначити) тимчасово виконуючого його обов’язки.

3-1. Повноваження голови виконавчого органу чи виконавчого органу в повному складі можуть бути припинені або зупинені лише шляхом обрання (призначення) нового голови виконавчого органу чи виконавчого органу в повному складі або тимчасово виконуючих їх обов’язки.



Стаття 145. Управління товариством з обмеженою відповідальністю



4. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить:



3) створення та відкликання виконавчого органу товариства;



Стаття 145. Управління товариством з обмеженою відповідальністю



4. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить:



3) обрання (призначення) членів виконавчого органу товариства;



Стаття 653. Правові наслідки зміни або розірвання договору



4. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.



Стаття 653. Правові наслідки зміни або розірвання договору



Виключити




^ Кодекс законів про працю

Стаття 36. Підстави припинення трудового договору

Підставами припинення трудового договору є:



5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;




Стаття 36. Підстави припинення трудового договору

Підставами припинення трудового договору є:



5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

5-1) припинення повноважень працівника, який входить до складу органу управління юридичної особи, за рішенням уповноваженого на це органу юридичної особи;



Стаття 44. Вихідна допомога

При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.


Стаття 44. Вихідна допомога

При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок припинення повноважень працівника, який входить до складу органу управління юридичної особи (пункт 5-1 статті 36) - у розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Стаття 133. Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників

У відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть:



2) керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних, грошових чи культурних цінностей.

Стаття 133. Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників

У відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть:



2) керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації неумисно заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.





^ Стаття 138-1. Особливості відповідальності окремих категорій працівників

Працівник, який входить до складу органу управління юридичної особи, зобов’язаний в повному обсязі відшкодувати їй збитки, завдані з його вини, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 133 цього Кодексу.

^ До відносин, передбачених частиною першою цієї статті, не застосовуються інші положення цієї глави.




^ Закон України «Про акціонерні товариства»




Стаття 52. Компетенція наглядової ради



2. До виключної компетенції наглядової ради належить:



8) обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу;

9) затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди;



10) прийняття рішення про відсторонення голови або члена виконавчого органу від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу;



Стаття 52. Компетенція наглядової ради



2. До виключної компетенції наглядової ради належить:



8) обрання (призначення) голови та інших членів виконавчого органу;

9) затвердження умов договорів (контрактів), які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди;



10) прийняття рішення про припинення та зупинення повноважень голови або іншого члена виконавчого органу та обрання (призначення) тимчасово виконуючого його обов’язки;






Стаття 58. Засади діяльності виконавчого органу акціонерного товариства



5. Права та обов'язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом товариства та/або положенням про виконавчий орган товариства, а також контрактом, що укладається з кожним членом виконавчого органу. Від імені товариства контракт підписує голова наглядової ради чи особа, уповноважена на таке підписання наглядовою радою.



Стаття 58. Засади діяльності виконавчого органу акціонерного товариства



5. ^ З кожним членом виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Від імені товариства контракт підписує голова наглядової ради чи особа, уповноважена на таке підписання наглядовою радою.






Стаття 61. ^ Припинення повноважень голови та членів виконавчого органу

1. Повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом акціонерного товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.

^ Повноваження члена виконавчого органу припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.

Підстави припинення повноважень голови та/або члена виконавчого органу встановлюються законом, статутом товариства, а також контрактом, укладеним з головою та/або членом виконавчого органу.

^ 2. У разі, якщо відповідно до статуту товариства обрання та припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) віднесено до компетенції загальних зборів, наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень голову колегіального виконавчого органу (особу, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами питання про припинення його повноважень.

До вирішення загальними зборами питання про припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) наглядова рада зобов'язана призначити особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), та скликати позачергові загальні збори.

3. У разі відсторонення голови виконавчого органу або особи, яка виконує його повноваження, від здійснення повноважень наглядова рада зобов'язана протягом 10 днів з дати ухвалення відповідного рішення оголосити про скликання загальних зборів товариства, до порядку денного яких повинно бути включено питання про переобрання голови виконавчого органу товариства.

Стаття 61. ^ Особливості зупинення повноважень членів виконавчого органу

Виключити


1. У разі, якщо відповідно до статуту товариства обрання (призначення) голови та інших членів виконавчого органу віднесено до компетенції загальних зборів, повноваження голови чи іншого члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час зупинені наглядовою радою. Наглядова рада у разі прийняття рішення про зупинення повноважень члена виконавчого органу може обрати (призначити) тимчасово виконуючого його обов’язки.


2. Повноваження голови виконавчого органу чи виконавчого органу в повному складі можуть бути зупинені лише шляхом обрання (призначення) тимчасово виконуючих їх обов’язки.


3. У разі зупинення повноважень голови чи іншого члена виконавчого органу відповідно до частини першої цієї статті наглядова рада зобов'язана протягом 10 днів з дати ухвалення відповідного рішення оголосити про скликання загальних зборів товариства, до порядку денного яких повинно бути включено питання про переобрання голови чи іншого члена виконавчого органу товариства.




^ Закон України «Про господарські товариства»




Стаття 41. Вищий орган акціонерного товариства



До компетенції загальних зборів належить:



г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;



Стаття 41. Вищий орган акціонерного товариства



До компетенції загальних зборів належить:



г) обрання (призначення) членів виконавчого та інших органів товариства;





^ Народний депутат України І.А. ГОРІНА


1 справа за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України (справа № 1-рп/2010 від 12 січня 2010 року).

2 справа за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України (справа № 1-рп/2010 від 12 січня 2010 року).




Похожие:

Закон україни про внесення змін до деяких Законів України (щодо удосконалення управління державними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання) icon1. Визначення проблеми, яку буде розв`язано шляхом державного регулювання Проект Закону України “Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності суб’єктів господарювання на ринку комунальних послуг»
Тів господарювання на ринку комунальних послуг розроблено Міністерством з питань житлово-комунального господарства (далі – Мінжитлокомунгосп)...
Закон україни про внесення змін до деяких Законів України (щодо удосконалення управління державними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання) iconЗакон УкраЇни Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності суб’єктів господарювання
Відомості Верховної Ради України, 2000 р., №36, ст. 299; 2001 р., №11, ст. 45; 2002 р., №1, ст. 1, №20, ст. 134; 2004 р., №12, ст....
Закон україни про внесення змін до деяких Законів України (щодо удосконалення управління державними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання) iconЗакон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав суб'єктів господарювання
З метою забезпечення збереження законних прав суб’єктів господарювання на власність та інформацію, а також для введення персональної...
Закон україни про внесення змін до деяких Законів України (щодо удосконалення управління державними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання) iconЗакон україни про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення доступу осіб з вадами слуху до інформації
У законі України «Про телебачення І радіомовлення» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., №18, ст. 155)
Закон україни про внесення змін до деяких Законів України (щодо удосконалення управління державними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання) iconЗакон україни про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення пенсійного забезпечення)
До Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1997, №37, ст. 237)...
Закон україни про внесення змін до деяких Законів України (щодо удосконалення управління державними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання) iconЗакон України №5042-vi «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про цінні папери» зміни показані у вигляді порівняльної таблиці до
...
Закон україни про внесення змін до деяких Законів України (щодо удосконалення управління державними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання) iconЗакон УкраЇни Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення діяльності акціонерних товариств)
У кодексі законів про працю України Відомості Верховної Ради урср, 1971 р., додаток до №50, ст. 375; 1977 р., №1, ст. 4; 1984 р.,...
Закон україни про внесення змін до деяких Законів України (щодо удосконалення управління державними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання) iconОбґрунтування необхідності прийняття законопроекту Проект розроблено на виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки»
...
Закон україни про внесення змін до деяких Законів України (щодо удосконалення управління державними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання) iconРішення м. Київ № Про порядок погодження Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідальної особи небанківської фінансової групи або призначення такої
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України (щодо нагляду на консолідованій основі)” та Закону України...
Закон україни про внесення змін до деяких Законів України (щодо удосконалення управління державними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання) iconЗакон україни «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо забезпечення виконання Рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009 про необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень законів,
Проект внесли народні депутати України: Ю. Кармазін, Ю. Новікова, О. Голуб, К. Ващук, О. Стешенко
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов