Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва назаренко сергій володимирович icon

Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва назаренко сергій володимирович



НазваниеХарківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва назаренко сергій володимирович
страница1/2
Дата конвертации15.11.2012
Размер361.16 Kb.
ТипАвтореферат
скачать >>>
  1   2


ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В. В. ДОКУЧАЄВА


НАЗАРЕНКО СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ


УДК 574.3 : 630.4


ЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА КОНТРОЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ КОМАХ-ШКІДНИКІВ СОСНИ У НИЖНЬОДНІПРОВ’Ї


16.00.10 – ентомологія


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук


Харків – 2012

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України.


Науковий керівник –

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник^ Михайлов Валентин Олексійови,

Державне підприємство "Степовий філіал Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького", провідний науковий співробітник.


^ Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор

Тертишний Олександр Степанович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри прикладної біології, водних біоресурсів і мисливського господарства;


кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник^ Шевчук Ігор Васильови, Інститут садівництва НААНУ, старший науковий співробітник сектора захисту рослин.








Захист відбудеться “ ” 2012 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.02 в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в «Комуніст-1», ХНАУ, корп. 4, ауд. 407.


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ХНАУ ім. В. В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в «Комуніст-1».


Автореферат розісланий “____” _____________ 2012 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради





Білик М.О.



^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Лісовий фонд Нижньодніпров’я майже на 95 % представлений монокультурами сосни. Виконуючи важливі екологічні функції, переважно протиерозійні, вони ростуть у вкрай несприятливих кліматичних умовах, на південній межі можливого існування лісу. Ослаблені ліси стають уразливими до пошкодження комахами-хвоєгризами, масові розмноження яких реєструються у регіоні майже щорічно, та стовбуровими комахами. Лісові культури, які створюються на зрубах і згарищах, пошкоджуються специфічним комплексом комах, які розмножуються у підземних частинах пнів і коренях ослаблених дерев на межі з цими ділянками. Незважаючи на велику кількість публікацій, присвячених дослідженню видового складу шкідливих комах у Нижньодніпровських лісах і заходам захисту лісу (Бекосипов, 1956; Горбунов та ін., 1981; Склярова, 1973, 1976; Тарасенко, 1963, 1969), досі не було розроблено методів прогнозування просторово-часової динаміки осередків шкідників лісу та не узагальнено дані стосовно ефективності їх контролювання.

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження є складовою науково-дослідних робіт УкрНДІЛГА, виконаних у процесі розробки державних науково-дослідних тем: "Розробити систему заходів, що забезпечують біологічний захист соснових насаджень від масових видів шкідників в умовах Нижньодніпров’я" (1992 – 1995 рр., № ДР 0193U027116); "Розробити систему лісопатологічного обстеження і технологію застосування нових препаратів для захисту лісу від шкідників і хвороб" (1996 – 2000 рр., № ДР 0196U018783); "Вивчити динаміку лісопатологічного стану лісів України та розробити заходи щодо підвищення їхньої стійкості" (1998 – 2005 рр., ДР № 0198U005498); "Розробити методику прогнозування спала­хів хвоєгризучих шкідників лісу" (1999 – 2000 рр. № ДР 0199U002601); "Дослідити вплив еколого-біологічних факторів на пошкодження комахами соснових культур і розробити заходи щодо їх захисту та підвищення стійкості до ентомошкідників" (2001 – 2004 рр., № ДР 0101U005116); "Вивчити закономірності виникнення та поширення патологічних процесів у лісах України. Розробити систему лісопатологічного моніторингу та рекомендації з підвищення стійкості насаджень" (2004 – 2006 рр., № ДР 0104U005468); "Дослідити вплив лісогосподарської діяльності на поширення осередків стовбурових шкідників лісу" (2005 – 2009 рр., № ДР 0105U002986), "Визначити якісні та кількісні показники впливу шкідливих комах на стан крон, приріст і відпад дерев сосни і дуба в деревостанах рівнинної частини України та гірського Криму" (2010 – 2011 рр., № ДР 0110U001924).

^ Мета і завдання дослідження. Мета досліджень – удосконалення прогнозування поширення осередків шкідливих комах у соснових лісах Нижньодніп­ров’я та заходів захисту лісу від цих комах на основі вивчення закономірностей їх екології та сезонного розвитку.

Відповідно до мети визначено основні завдання:

– установити видовий склад і господарське значення шкідливих комах у соснових насадженнях Нижньодніпров’я;

– визначити особливості екології та фенології основних видів шкідливих комах у соснових насадженнях регіону;

– визначити закономірності динаміки спалахів масового розмноження найбільш значущих видів шкідливих комах у соснових насадженнях регіону;

– розробити прогноз поширення комах-хвоєгризів у соснових лісах Дослідного лісництва ДП "Степовий ім. В. М. Виноградова філіал УкрНДІЛГА";

– визначити оптимальні терміни проведення лісозахисних заходів та оцінити їх ефективність.

^ Об’єкт дослідження – просторово-часова динаміка популяцій шкідливих комах у соснових лісах на Нижньодніпров’ї та заходи із захисту лісу.

Предмет дослідження – комахи-хвоєгризи та стовбурові шкідники сосни у штучних насадженнях Нижньодніпров’я, біологія, поширення, прогнозування та контролювання.

^ Методи дослідження – загальноприйняті ентомологічні методи, лісопатологічні обстеження, лісівничо-таксаційні методи, обліки чисельності та стану популяцій шкідливих комах і стану насаджень на постійних і тимчасових пробних площах, статистичні методи аналізу даних.

^ Наукова новизна отриманих результатів. Уперше для соснових насаджень Нижньодніпров’я виявлено 199 видів комах із 10 рядів, 48 родин і 154 родів, у тому числі 84 види фітофагів, які пошкоджують хвою, пагони, бруньки, коріння, стовбури та генеративні органи сосни, та 64 види ентомофагів, зокрема 4 нових для регіону види. Вивчено особливості формування ентомофауни соснових лісів регіону за 150 років.

Уточнено особливості біоекології та фенології 5 видів комах-хвоєгризів і 24 видів стовбурових комах соснових насаджень Нижньодніпров’я, удосконалені методи обліку чисельності окремих видів.

Уперше в умовах Нижньодніпров’я проаналізовано динаміку популяцій основних видів шкідників соснових насаджень за показниками частоти, інтенсивності та тривалості спалахів, зв’язку з динамікою сонячної активності.

Уперше в регіоні впроваджено бальну оцінку принадності насаджень для виникнення осередків комах-хвоєгризів. З урахуванням змін вікової структури соснових лісів побудовано прогноз змін принадності насаджень для поширення осередків комах-хвоєгризів.

Визначено видовий склад, шкідливість, закономірності поширення стовбурових комах на згарищах, утворених у різні сезони року.

^ Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Дисертаційна робота є завершеною науковою роботою, яка виконувалася протягом 1992 – 2011 рр. Наукові положення, що містяться у дисертаційній роботі, обґрунтовані й випливають із проведених досліджень.

Під час написання дисертаційної роботи використано значну кількість літературних джерел, великий обсяг статистичної інформації. Достовірність одержаних результатів забезпечується застосуванням таких методів дослідження, як: абстрактно-логічний; групування; порівняння; графічний; монографічний; кореляційно-регресійний та ін. Обробку даних дисертаційного дослідження виконано із застосуванням комп’ютерних технологій і пакетів прикладних програм. Обґрунтованість і достовірність одержаних результатів дослідження забезпечується та підтверджується апробацією результатів досліджень на міжнародних науково-практичних конференціях, упровадженням результатів досліджень у виробничий процес і публікацією результатів досліджень у фахових виданнях.

^ Теоретичне значення. Виявлено перелік видів комах, які можуть завдавати шкоду лісовому господарству, та їх ентомофагів. Виявлено особливості формування ентомофауни у специфічних природно-кліматичних умовах Нижньодніпров’я, поширення, розвитку й динаміки чисельності популяцій найбільш поширених видів комах.

^ Практичне значення одержаних результатів. Уточнено терміни й методику проведення санітарних і лісозахисних заходів у Нижньодніпров’ї. На прикладі Дослідного лісництва ДП "Степовий ім. В. М. Виноградова філіал УкрНДІЛГА" визначено переліки ділянок, принадних для поширення осередків масового розмноження рудого та звичайного соснових пильщиків, соснового шовкопряда та соснової совки, відповідні площі осередків та їх зміни у міру збільшення віку деревостанів. Запропоновано комплекс заходів щодо підвищення ефективності захисту соснових насаджень Нижньодніпров’я від шкідливих комах. Визначено економічну ефективність вчасно проведеної обробки соснових насаджень вірусним препаратом проти рудого соснового пильщика, а також проведення лісопатологічного обстеження на ділянках із потенційно високою загрозою виникнення осередків комах-хвоєгризів.

Практичні дані, отримані за результатами досліджень, знайшли відображення у "Рекомендаціях із комплексного захисту лісових культур від комах-шкідників коріння", "Рекомендаціях щодо обстеження соснових культур на заселеність шкідливими комахами", "Методичних рекомендаціях щодо обстеження осередків стовбурових шкідників лісу" і "Настановах з ведення господарства в Нижньодніпровських лісах", у котрих дисертант є співавтором, які затверджені науково-технічною радою Державного комітету лісового господарства України та впроваджуються при плануванні та проведенні лісозахисних заходів у регіоні.

Високу точність розроблених для регіону щорічних прогнозів масового розмноження основних шкідників лісу підтверджено актами впровадження (від 03.04.2006 р.; 27.04.2006 р.; 19.12.2010 р.; №07-02/122 від 12.05.2011 р.; від 06.09.2011 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні напряму досліджень, проведенні аналітичного огляду літератури, постановці завдань, обґрунтуванні теоретичних положень, організації та виконанні польових і лабораторних робіт, математико-статистичній обробці отриманих даних, аналізі й узагальненні результатів, їх виробничій перевірці, формулюванні висновків і рекомендацій, підготовці матеріалів до друку.

^ Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень повідомлені й обговорені на засіданнях Вченої Ради ДП "Степового ім. В. М. Виноградова філіалу УкрНДІЛГА", наукових конференціях і з’їздах: Міжнародному симпозіумі "Ентомологічні дослідження в заповідниках степової зони" (Розівка, Запорізької області, 1993); "Тематика наукових досліджень і їхня результативність у перші роки незалежності держави" (Херсон, 1994); "Другі наукові читання пам’яті Й. К. Пачоського (до 130-й річниці від дня народження)" (Херсон, 1994); Науково-практичної конференції "Підсумки науково-дослідних робіт за 1994 – 1995рр." (Херсон, 1996); V з’їзді Українського ентомологічного товариства (Харків, 1998); міжнародній науково-практичній конференції "Стан і моніторинг лісів на рубежі ХХI століття" (Мінськ, 1998); Республіканській ентомологічній конференції, присвяченій 50-й річниці заснування Українського ентомологічного товариства (Ніжин, 2000); Науково-практичній конференції "Лісове господарство, лісові меліорації на Нижньодніпровських пісках", присвяченій 75-річчю Степового філіалу УкрНДІЛГА (Цюрупинськ, 2002); Міжнародній конференції, присвяченій 75-річчю від дня заснування УкрНДІЛГА "Ліс, наука, суспільство" (Харків, 2005); ХІ Погребняківських читаннях "Лісова типологія в Україні: сучасний стан, перспективи розвитку" (Харків, 2007); IV Міжнародній науковій конференції "Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах" (Дніпропетровськ, 2007); VII з’їзді Українського ентомологічного товариства (Ніжин, 2007); Науковій конференції, присвяченій 85-річчю від дня народження Б. Ф. Остапенка (Харків, 2007); Фальцфейнівських читаннях (Херсон, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції до 65-ліття від дня народження та 45-ліття наукової діяльності доктора біологічних наук, професора М. Г. Сметани (Кривий Ріг, 2009), міжнародної конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та молодих вчених ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП У (Київ, 2011).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлені у 37 друкованих працях, з яких 9 опубліковано у наукових фахових виданнях, 1 патент, 11 статей у інших виданнях, 7 матеріалів конференцій, 7 нормативних документів, 2 прогнози.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена у вигляді рукопису на 210 сторінках комп’ютерного тексту. Робота складається зі вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних літературних джерел і 4 додатків, ілюстрована 40 таблицями і 43 рисунками. Список використаних літературних джерел містить 199 найменувань, у тому числі 24 іноземними мовами. Список використаних джерел, таблиці, рисунки та додатки викладені на 43 сторінках.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


СТАН ПИТАННЯ СТОСОВНО ВИВЧЕННЯ ШКІДЛИВИХ КОМАХ

У СОСНОВИХ НАСАДЖЕННЯХ


Розглянуто історію формування та вивчення ентомофауни у соснових насадженнях Нижньодніпров’я (Бекосипов, 1956; Горбунов та ін., 1981; Склярова, 1973, 1976; Тарасенко, 1963, 1969). Приділено увагу шкідникам незімкнених лісових культур, комахам-хвоєгризам, стовбуровим шкідникам. Аналіз літературних джерел свідчить про необхідність узагальнення даних стосовно видового складу та біологічних особливостей основних шкідливих комах соснових насаджень Нижньодніпров’я.

Розглянуто методичні підходи до прогнозування поширення й розвитку шкідників лісу. У прогнозуванні масових розмножень шкідливих комах виділено декілька напрямів: визначення переліку небезпечних видів, прогнозування поширення осередків масового розмноження у просторі (Мєшкова, 2009), прогнозування наступного спалаху (Білецький, 1999, 2011) та прогнозування сезонного розвитку (Мєшкова, 2002, 2009). Цим напрямам у Нижньодніпров’ї практично не приділяли уваги, що обумовлює необхідність проведення відповідних досліджень. Заходи захисту насаджень від шкідливих комах спрямовані на запобігання їх поширенню шляхом створення екологічних умов, несприят­ливих для його шкідників і сприятливих для їхніх ентомофагів і лісу загалом, підвищення стійкості лісів, а також на безпосереднє знищування шкідливих комах за допомогою хімічних чи біологічних препаратів. Ефективність заходів не завжди є високою, у зв’язку з чим необхідно визначити шляхи її підвищення з урахуванням особливостей розвитку небезпечних видів комах в екологічних умовах Нижньодніпров’я.


^ ПРИРОДНІ УМОВИ РЕГІОНУ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ


Дослідження проводили у штучних соснових насадженнях на Нижньодніпровських пісках, які розміщені в південній частині України на лівобережжі у пониззі Дніпра, в межах Херсонської і частково Миколаївської областей. Штучні насадження сосни регіону ростуть переважно у бідних і сухих лісорослинних умовах і при недостатньому зволоженні. Тому роль шкідливих комах в ослабленні насаджень є дуже високою.

Для аналізу історії масових розмножень комах-хвоєгризів викорис­тано матеріали обстежень лісів Нижньодніпров’я, проведених у 1961 – 2010 рр. фахівцями Херсонського та Миколаївського обласного управлінь лісового і мислив­ського госпо­дарства, лісогосподарських підприємств Херсонської області, ДСЛП "Херсон­лісозахист", матеріали ДП "Степовий філіал УкрНДІЛГА" та результати власних досліджень, проведених у 1993 – 2010 рр.

Польові дослідження та облік чисельності комах-хвоєгризів здійснювали за загально прийнятими методиками (Надзор, учет и прогноз… 1965; Голубев и др., 1980; Мозолевская и др., 1984; Массовые хвое- и листогрызущие…, 1999) і запропонованими за нашою участю (Назаренко, 1996; Рекомендації, 1997, 2008; Методичні вказівки, 2003; Настанови, 2008; Методичні рекомендації, 2011). Також використовували світлові та феромонні пастки, ловильні дерева та липкі стрічки (Назаренко, патент № 39784, 2009).

Видовий склад виявлених комах визначали у лабораторних умовах за допомогою бінокулярного мікроскопу та визначників (Спесивцев, 1931; Определитель, 1948; Ильинский, 1948; Старк, 1951; Ермоленко, 1972, 1975; Мамаев, 1972; Плавильщиков, 1994) та порівнювали з екземплярами з фондових колекцій Харківського ентомологічного товариства, Херсонського педагогічного університету, Інституту зоології ім. І. Шмальгаузена. Достовірність визначення перевіряли доктор біол. наук В. О. Михайлов (більшість видів), доктор біол. наук В. Г. Долін (ковалики й чорниші), доктор біол. наук О. В. Захаренко (золотоочки), канд. біол. наук Л. Ю. Русіна (оси).

Для аналізу розподілу лісорослинних умов у регіоні досліджень викорис­то­вували електронні бази даних лісовпорядкування, які конвертували у фор­мати Access і Excel за допомогою програм, розроблених в УкрНДІЛГА.

Для виявлення розподілу лісів за принадністю до виникнення осередків окремих видів комах-хвоєгризів бази даних лісовпорядкування аналізували за методикою, запропо­но­ваною В. Л. Мєшковою (Мєшкова, 2006). При аналізі залежності ефективності застосування інсектицидів проти комах-хвоєгризів використані звіти лісогосподарських і лісозахисного підпри­ємств регіону про виробничі обробки насаджень за 1991 – 2011 рр., матеріали власних фенологічних спостережень в осередках рудого соснового пильщика у ДП "Цюрупинське ЛГ", ДП "Голопристанське ЛГ", ДП "Каховське ЛГ", ДП "Великокопанівське ЛГ", а також дані метеостанції ДП "СФ УкрНДІЛГА" (м. Цюрупинськ). Статистичний аналіз даних проводили з використанням стандарт­них методик (Лакин, 1990; Атраментова, Утевская, 2008; Ивантер, Коросов, 2011) і комп’ютерних програм Microsoft Excel і Statistica для Windows.

Дослідження проведено практично на всій території соснових насаджень на Нижньодніпровських пісках у період з 1993 по 2008 рр. Було закладено 1570 постійних і тимчасових пробних площ, зібрано та проаналізовано близько 6000 комах (у тому числі паразитів і хижаків).


^ ВИДОВИЙ СКЛАД, ТРОФІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ ТА ШКІДЛИВІСТЬ КОМАХ

У СОСНОВИХ НАСАДЖЕННЯХ НИЖНЬОДНІПРОВ’Я


У соснових насадженнях Нижньодніпров’я виявлено 199 видів комах із 10 рядів, 48 родин і 154 родів. За кількістю родин домінували ряди Coleoptera (16 родин, або 33,3 %) та Hymenoptera (15 родин, або 31,3 %). Третє місце посідали Lepіdoptera (6 родин, або 12,5 %). За кількістю родів також домінували твердокрилі та перетинчастокрилі (68 і 55 родів, або 44,2 і 35,7% відповідно). Найбільшу кількість видів виявлено в родинах Scarabaeіdae, Crabronіdae (16 видів, або 7,9% у кожному) та Scolytіdae (12 видів, або 6,0%).

Фітофагами є 84 види (42,2 % виявлених). Серед них генеративні органи сосни пошкоджують 2 види, коріння – 24, хвою – 14, бруньки та пагони – 3, стовбурці й коріння сосни у незімкнених культурах – 3, стовбури у насадженнях середнього віку і старших – 30 видів. Решта видів одночасно пошкоджують різні органи сосни, особливо у перші роки її розвитку.

Найбільшої шкоди незімкненим сосновим культурам завдають личинки хрущів (11 видів). Врахування досвіду минулих років і наші дослідження останніх 20 років дали змогу розробити галузеві нормативні документи, які впроваджуються у захисті соснових культур від шкідників коріння.

Масові розмноження у Нижньому Придніпров’ї відомі лише для соснового шовкопряда, звичайного та рудого соснових пильщиків. Цим видам і присвячені переважно наші дослідження.

Стовбурові комахи у насадженнях середнього віку і старших включають 1 представника ряду Hymenoptera і 29 – Coleoptera. З останніх 6 видів златок, 11– вусачів, 3 – довгоносиків, 9 – короїдів. Дещо ослаблені дерева можуть заселяти лише синя соснова златка, великий сосновий лубоїд і стовбуровий смолюх, причому останній вид у регіоні виявлений зрідка. Імаго великого соснового лубоїда додатково ослаблюють дерева при живленні у кронах, а потім заселяють ослаблені внаслідок цього дерева. Синя соснова златка є небезпечною як для живих дерев, так і для лісоматеріалів.


^ КОМАХИ-ХВОЄГРИЗИ ТА ЇХ МАСОВІ РОЗМНОЖЕННЯ

У СОСНОВИХ НАСАДЖЕННЯХ НИЖНЬОДНІПРОВ’Я


Найбільшу площу протягом усіх років займали осередки звичайного й рудого соснових пильщиків і соснового шовкопряда (рис. 1). Значно рідше траплялися соснова совка та сосновий бражник. Звичайного соснового пильщика уперше було виявлено у регіоні у 1949 році, рудого соснового пильщика – у 1965 році, соснового шовкопряда – у 1977 році.




Рис. 1. Динаміка площ осередків комах-хвоєгризів у Херсонській області

(СШ – сосновий шовкопряд, РСП – рудий сосновий пильщик,

ЗСП – звичайний сосновий пильщик)


Рудий сосновий пильщик, соснова совка та сосновий бражник у Нижньодніпров’ї мають однорічну генерацію, як в усьому ареалі. Сосновий шовкопряд завжди має однорічну генерацію, а звичайний сосновий пильщик – дві генерації на рік. Уточнено біологічні особливості цих видів, удосконалено рекомендації з обліку, нагляду та термінів застосування інсектицидів. Доведено залежність ефективності обробки насаджень вірусним препаратом від строків її проведення (рис. 2).

Доведено, що обприскування насаджень проти личинок рудого соснового пильщика, гусениць соснової совки та гусениць соснового шовкопряда, що зимували, доцільно проводити після стійкого переходу температури повітря через 10ºС і не пізніше ІІ декади травня, проти личинок звичайного соснового пильщика весняного покоління – у ІІІ декаді травня, личинок звичайного соснового пильщика осіннього покоління та молодих гусениць соснового шовкопряда – у І декаді серпня. Граничні терміни обприскування насаджень проти личинок звичайного соснового пильщика весняного покоління – ІІ декада червня, личинок звичайного соснового пильщика осіннього покоління та молодих гусениць соснового шовкопряда – І декада вересня.





Рис. 2. Середній зважений вік личинок рудого соснового пильщика

та ефективність обробки в різні строки її проведення


Результати досліджень свідчать, що феромонні пастки для нагляду за сосновою совкою слід розміщувати у кронах дерев на висоті понад 2 метри. Кількість коконів звичайного соснового пильщика у підстилці збільшується у напрямку від стовбура до периферії проекції крони, а середня щільність є найбільшою у східній частині проекції крони.

У соснових лісах регіону частота спалахів масового розмноження рудого соснового пильщика становить 92,3 % років, звичайного соснового пильщика – 69,2 %, соснового шовкопряда – 38,5 % років (по Україні – 45,6; 29,9 і 13,8 % років відповідно). Інтенсивність масових розмножень комах-хвоєгризів у 1992 – 2006 рр. збільшилася у 2,5 разу порівняно з 1981 – 1991 рр. (рис. 3). Середня площа осередків рудого соснового пильщика збільшилась у 5,4 разу (на 20970 га), звичайного соснового пильщика – у 10,1 разу (на 10708 га), а соснового шовкопряда – зменшилася з майже 9000 га до 120 га.

Роки спалахів масового розмноження комах-хвоєгризів у Нижньодніп­ров’ї часто збігаються з даними по Україні. Чисельність усіх видів комах-хвоєгризів починала зростати на гілці спаду сонячної активності, що пов’язане з переважанням антициклональної погоди, несприятливої для насаджень і сприятливої для комах-хвоєгризів. Відмінності у поширенні осередків та ході спалахів хвоєгризів у різних лісництвах пов’язані з особливостями лісорослинних умов.




Рис. 3. Середня річна площа осередків основних комах-хвоєгризів за два періоди (1981 – 1991 та 1992 – 2006 рр.) у лісах Херсонської області


За методом бального оцінювання принадності ділянок для окремих видів комах за типом лісорослинних умов, віком, повнотою та складом деревостану (Мєшкова, 2006) визначено перелік ділянок із найбільшою загрозою виникнення осередків комах-хвоєгризів для Дослідного лісництва. Висока загроза виникнення осередків масового розмноження окремих видів хвоєгризів існує на 65 – 73 % площі. Розподіл площі соснових лісів Дослідного лісництва за принадністю для виникнення осередків комах-хвоєгризів наведено в табл. 1. Дуже висока загроза виникнення осередків звичайного соснового пильщика існує на площі 140 га (14,6 % площі соснових деревостанів), для соснового шовкопряда – на площі 87,9 га (9,2 %), рудого соснового пильщика – 7,5 га (0,8 %), а соснової совки – 0,5 га (0,1 %).

^ Таблиця 1

Розподіл площі (га) соснових лісів Дослідного лісництва за принадністю

для виникнення осередків комах-хвоєгризів (за сукупністю показників)

Види комах

Загроза поширення осередків, бали (за Мєшковою, 2006)

1 – дуже низька

2 – низька

3 – се-редня

4 – висока

5 – дуже висока

серед-ній зва-жений бал

Рудий сосновий пильщик

0

18,6

234,7

696,5

7,5

3,7

Звичайний сос-новий пильщик

0

2,8

183,4

631,1

140,0

3,9

Сосновий шовкопряд

0

0

178,3

691,1

87,9

3,9

Соснова совка

0

25,3

313,5

618,0

0,5

3,6

Обробка інсектицидами усієї площі соснових лісів є недоцільною, оскільки площі потенційних осередків масового розмноження соснової совки (площа ділянок із високою та дуже високою загрозою виникнення осередків) не можуть перевищувати 65 % площі соснових насаджень, рудого соснового пильщика – 74 %, звичайного соснового пильщика – та соснового шовкопряда – 81 % соснових насаджень. Урахування одержаних даних дає змогу зменшити витрати на обробку насаджень і негативний вплив на лісові екосистеми.

З урахуванням змін вікової структури соснових лісів побудовано прогноз змін принадності насаджень для поширення осередків комах-хвоєгризів. Приклад для 14 виділу кварталу 26 наведено на рис. 4. Принадність насаджень для поширення осередків рудого та звичайного соснових пильщиків у 2015 році зменшиться порівняно з 2005 роком з 3,9 до 3,7 і з 3,7 до 3,0 бала відповідно, для поширення осередків соснового шовкопряда залишиться без змін (4,4 бала), а для соснової совки – збільшиться з 3,1 до 3,3 бала.





Рис. 4. Динаміка бальної оцінки загрози поширення осередків комах-хвоєгризів у 14 виділі кварталу 26 Дослідного лісництва


^ СТОВБУРОВІ ШКІДНИКИ У СОСНОВИХ НАСАДЖЕННЯХ

НИЖНЬОДНІПРОВ’Я


Формування фауни стовбурових комах у Нижньодніпров’ї почалося з появою штучних соснових насаджень, а площі осередків зросли після масового залісення пісків, проведення рубок догляду на великій площі, падіння рівня ґрунтових вод, поширення осередків комах-хвоєгризів. На початку 70-х років ХХ століття у соснових насадженнях Нижньодніпров’я було виявлено 14 видів стовбурних комах, на початку 90-х років – ще 6, а останнім часом – ще 16, і фауна нині включає 36 видів.

Найбільш поширеним видом у регіоні є великий сосновий лубоїд (частота виявлення – 19,1 – 30 %). Зросло поширення волохатого лубоїда, вусача чорного соснового та синьої соснової златки. Біологічні особливості більшості стовбурових комах, виявлених у Нижньодніпров’ї, не відрізняються від відомих із досліджень в інших регіонах. Винятком є терміни розвитку, які пов’язані з кліматичними особливостями і відбито у розроблених нами фенологічних календарях. Приуроченість появи перших жуків великого соснового лубоїда до дати стійкого переходу температури повітря через 5ºС, а малого соснового лубоїда – через 10ºС дає змогу щорічно прогнозувати терміни можливого заселення дерев і деревини і планувати санітарні та лісозахисні заходи.

На межі зі згарищами пожеж 2007 року досліджено поширення стовбурових комах. Першими на згарищі з’являються шестизубий короїд, який заселив близько 50 % обгорілих дерев сосни звичайної, соснові лубоїди, короїд згарищ, волохатий лубоїд і коренежили. Останні види після розмноження в цьому субстраті пошкоджували соснові культури.

На зрубаній на згарищі деревині виявлено антаксію чотирикрапкову, синю соснову златку, чорного соснового вусача, рагія ребристого, вусача сірого довговусого, рогохвоста хвойного. Рагій ребристий заселяв окоренкові частини стовбурів, чорний сосновий вусач – переважно середні частини стовбурів, решта видів – рівномірно. Заселеність сосни кримської була на 30 – 40 % менша, ніж сосни звичайної. На обох видах сосни на висоті понад 2 м домінували поселення чорного соснового вусача, частка яких зростала від 35,8 % на висоті 2 – 4 м до 66,2 % на висоті понад 14 м, тоді як частки поселень вусача сірого довговусого та златок зменшувалися з висотою. Середня щільність глибоких та неглибоких червоточин становила 0,2 шт./дм2, або 19,2 штуки на 1 погонний метр стовбура, глибина – 6 см, тобто деревину можна було використовувати лише як дров’яну.

Інтенсивність додаткового живлення соснових лубоїдів становила на сосні звичайній 0,25 пагона/м2, сосні кримській – 0,05 пагона/м2. Щільність пошкоджених ними пагонів зростала під деревами від І до ІІІ категорій санітарного стану від 0,01 до 0,11 шт./м2, а під деревами IV категорії пагони були відсутні. Санітарний стан насаджень був кращим (Іс – меншим) на відстані від межі згарища, інтенсивність додаткового живлення соснових лубоїдів на межі березневого згарища достовірно нижча, ніж на межі серпневого згарища (рис. 5). Статистично підтверджено зв’язок ослаблення дерев із додатковим живленням соснових лубоїдів.


^ ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ ІЗ ЗАХИСТУ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ

НИЖНЬОДНІПРОВ’Я ВІД ШКІДЛИВИХ КОМАХ


Серед виявлених нами у Нижньодніпров’ї комах твердокрилі хижаки представлені родинами туруни (Carabidae) – 9 видів, стафілініди (Staphylinidae) – 2 види, строкатки (Cleridae) – 1 вид, блищанки (Nitidulidae) – 2 види, карапузики (Нisteridae) – 1 вид; сонечка (Coccinellidae) – 5 видів, перетинчастокрилі – родиною мурашки (Formicidae) – 3 види, двокрилі – родиною ктирі (Asilidae) – 4 види. Виявлено 4 нових для регіону жуків, які активно винищують короїдів на всіх стадіях розвитку. Це – туруни Demetrias imperialis Germ., Philorhizus spilotus Ill., Microlestes fissuralis Rtt. та Hololepta plana Sulz. із родини карапузики (Нisteridae). Паразитоїди представлені рядами перетинчастокрилі (Hymenoptera) та двокрилі (Diptera). Перетинчастокрилі представлені родинами Trichogrammatidae (Trichogramma evanescens Westw.), Scelionidae (Telenomus sp.), Ichneumonidae (11 видів), Chalcididae (10 видів), Braconidae (11 видів), Eulophidae (1 вид). Водночас наявність перманентних спалахів масового розмноження комах-хвоєгризів і постійно діючих осередків стовбурових шкідників у регіоні свідчить про невисоку роль ентомофагів у регулюванні чисельності фітофагів.



Рис. 5. Показники стану насаджень (Іс) і інтенсивності додаткового живлення соснових лубоїдів на березневому та серпневому згарищах


Економічна ефективність вчасно проведеної обробки соснових насаджень в осередку рудого соснового пильщика вірусним препаратом Вірін-Діпріон становить 734,4 %, обробки із запізненням – 317,2 %, а окупність заходу – 8,34 і 4,17 разу відповідно.

Проведення лісопатологічного обстеження у Дослідному лісництві лише ділянок із високою загрозою виникнення осередків комах-хвоєгризів дає змогу знизити витрати на 77,4% і зекономити 3805,9 грн., ділянок із високою та дуже високою загрозою – на 10,2% і зекономити 499,8 грн. У випадку обстеження лише ділянок, у яких існує дуже висока загроза виникнення осередків рудого соснового пильщика на 99,2 % (4881,1 грн.), звичайного соснового пильщика – на 85,5 % (4204,0 грн.) порівняно з обстеженням усіх соснових лісів.

  1   2



Похожие:

Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва назаренко сергій володимирович iconBetween university of ukraine
Національний університет України (), національний аграрний університет () та Варшавський університет підписали меморандум для активізації...
Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва назаренко сергій володимирович iconШахової Ольги Вікторівни Тема досвіду Впровадження інноваційних технологій навчання на урок
Освіта Вища повна, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2002 рік
Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва назаренко сергій володимирович iconПереможці всеукраїнського конкурсу «топ-енергоефективність» в 2008 Найкраще впровадження енергоефективних технологій
Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенко диплом
Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва назаренко сергій володимирович iconУдк 316. 472. 42-0,2816 + 159. 98-048. 88 Дідковський Сергій Володимирович
Дідковський Сергій Володимирович, науковий співробітник лабораторії фундаментальних та прикладних проблем спілкування Інституту соціальної...
Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва назаренко сергій володимирович iconФіналісти Національного відбіркового етапу Конкурсу у номінації "Бізнес-ідея"
Національний університет «Києво-Могилянська академія», Львівський національний університет імені Івана Франка
Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва назаренко сергій володимирович iconКиївський національний університет імені тараса шевченка економічний факультет московський державний університет імені м. В. Ломоносова центр суспільних наук
Всеукраїнська громадська організація «інститут досліджень економіки І суспільства 21 століття»
Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва назаренко сергій володимирович iconІнститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи нан україни інститут історії україни нан україни київський національний університет імені тараса шевченка національний університет «києво-могилянська академія»
Обмін результатами наукових досліджень щодо причин та наслідків голодоморів в Україні у першій половині ХХ століття
Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва назаренко сергій володимирович iconНаціональна академія медичних наук України Міністерство охорони здоров’я України ду “Інститут терапії імені Л. Т. Малої амн україни” Харківський національний медичний університет
...
Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва назаренко сергій володимирович iconХарківський національний економічний університет кафедра інформаційних систем

Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва назаренко сергій володимирович iconБудівельні матеріали бітуми дорожні, модифіковані полімерами технічні умови дсту б в 7-135: 2007 Київ Міністерство регіонального розвитку та будівництва України
О. М. Марзєєва Академії медичних наук України (ігме амн україни); Національний транспортний університет (нту) Міністерства освіти...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов