Національна академія внутрішніх справ icon

Національна академія внутрішніх справ



НазваниеНаціональна академія внутрішніх справ
Дата конвертации10.12.2012
Размер351.69 Kb.
ТипЛекція
скачать >>>


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ ТА ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

КАФЕДРА ВОГНЕВОЇ ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ




Закорко І.П., Журавель О.В., Логвиненко Ю.В., Сверділ Є.В.,

Калінський А.М.


Спеціальна фізична підготовка як складова частина службово-прикладної і професійної підготовки співробітників органів внутрішніх справ. Гігієна і контроль на заняттях спеціальною фізичною підготовкою і спортом


^

ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ




КИЇВ – 2010



Закорко І.П., Журавель О.В., Логвиненко Ю.В., Сверділ Є.В., Калінський А.М. . Спеціальна фізична підготовка як складова частина службово-прикладної і професійної підготовки співробітників органів внутрішніх справ. Гігієна і контроль на заняттях спеціальною фізичною підготовкою і спортом. Фондова лекція. – К. : РВВ НАВС, 2010. – 25 с.


В лекції викладені основні поняття, зміст навчальної дисципліни «спеціальна фізична підготовка» для вищих навчальних закладів МВС України, основи гігієни, контролю та організації всіх форм і видів занять.

Лекція призначена для викладачів, інструкторів з фізичної підготовки, командирів курсантських підрозділів і курсантів.


Затверджено кафедрою вогневої та спеціальної фізичної підготовки навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби

Національної академії внутрішніх справ.

Протокол №2 від 17.09. 2010 року.

Рекомендовано до друку секцією спеціальної та вогневої підготовки

методичної ради Національної академії внутрішніх справ

Протокол №2 від 22.09.2010 року


Автори:

Закорко Іван Павлович – начальник кафедри спеціальної фізичної підготовки, кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент, Заслужений тренер України, Майстер спорту міжнародного класу.

^ Журавель Олександр Володимирович – професор кафедри вогневої та спеціальної фізичної підготовки, доцент, Заслужений тренер України Заслужений майстер спорту.

Логвиненко Ю.В. – викладач кафедри вогневої та спеціальної фізичної підготовки, Майстер спорту України.

Сверділ Є.В. – викладач кафедри вогневої та спеціальної фізичної підготовки, Майстер спорту України.

^ Калінський Анатолій Миколайович – тренер-консультант Національної збірної команди України з дзюдо, Заслужений працівник фізичної культури і спорту України, Заслужений тренер України, Майстер спорту СРСР.


Рецензенти:

Бачинська Наталія Василівна – доцент кафедри фізичного виховання та спорту Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара, кандидат наук з фізичного виховання та спорту, Майстер спорту України.

Юхно Ю.О. – доцент кафедри кінезіології Національного університету фізичного виховання і спорту України, кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент, Майстер спорту СРСР.


^ ПЛАН ЛЕКЦІЇ

  1. Вступ.

  2. Основні засади навчальної дисципліни “спеціальна фізична підготовка” у вищих навчальних закладах МВС України.

  3. Фахова спрямованість навчальної дисципліни “спеціальна фізична підготовка” у вищих навчальних закладах МВС України.

  4. Зміст навчальної дисципліни “спеціальна фізична підготовка” у вищих навчальних закладах МВС України.

  5. Основні поняття фізкультурно-спортивної науки. Гігієна і контроль на заняттях спеціальною фізичною підготовкою і спортом у вищих навчальних закладах МВС України.

  6. Список літератури



ВСТУП

Проблема стану злочинності завжди була однією з центральних у суспільстві. Вона безпосередньо стосується найсуттєвіших сфер життєдіяльності й самого існування громадян, суспільства, держави. Її загострення в наш час пов’язане з такими видами злочинів як масові пограбування населення, замовними вбивствами, рекетом, активізацією економічної та організованої злочинності. Й справа не втім, що наша країна ще переживає час свого становлення як самостійна демократична держава з цивілізованою економікою. Тенденція до зростання злочинності притаманна в наш час світовому співтовариству. Виникає протиріччя: з одного боку, у світі нарощується демократизація, проте це нарощування не компенсується свідомою дисципліною людей, зростанням культури їх суспільної поведінки, активізації суспільних протидій злочинності.

Правоохоронні органи держави - це фундамент, на якому базується захищеність нашої демократії. Тому сили, що забезпечують виконання законів та безпеку всіх громадян мають становити гарантію і зразок демократичних цінностей. Відповідальність тих, хто повинен у силу виконання своїх професійних обов’язків діяти у рамках норм, установлених суспільною мораллю або Законами про державні правоохоронні органи, обмежена демократичними змінами, що відбуваються у нашому суспільстві. Поведінка осіб, які відповідають за підтримку громадського порядку, завжди підпорядкована контролю з боку суспільної думки.

Закони України “Про міліцію”, “Про службу безпеки України”, “Про прокуратуру” та “Про оперативно-розшукову діяльність” визначають основні принципи і головні напрямки діяльності, правове регулювання у підрозділах правоохоронних органів. Підтримка громадської безпеки здійснюється різними державними органами за допомогою правоохоронних інститутів. Відповідно до Конституції України, правоохоронні органи покликані захищати вільне користування правами та свободами і гарантувати безпеку громадян. У зв’язку з цим на них покладається виконання таких функцій:

а) стежити за виконанням законів і інших нормативних актів, виконуючи накази та постанови, що одержуються від органів влади в рамках повноважень;

б) допомагати і захищати громадян, забезпечувати збереження і охорону особистого, приватного, громадського та державного майна, що може виявитися в небезпеці з якоїсь причини;

в) забезпечувати охорону і безпеку державних осіб;

г) підтримувати та відновлювати, у разі потреби, громадський порядок і безпеку;

д) попереджувати вчинення злочинів;

е) проводити розслідування злочинів з метою їх розкриття і затримки підозрюваних у скоїнні них осіб, виявлення знарядь, засобів і речових доказів вчинення злочину. Надавати отриману в результаті оперативно-розшукових заходів інформацію у розпорядження відповідних державних органів;

ж) здобувати, накопичувати й аналізувати інформацію, що стосується громадського порядку і безпеки, а також вивчати, планувати і розвивати методи та засоби попереждення злочинності.

Виконання цих функцій потребує від правоохоронця постійної готовності до протидій з боку кримінальних елементів або осіб із злочинними намірами. Протидія має бути адекватною цим злочинним діям або намірам.

Не вдаючись у поглиблений аналіз, можна стверджувати, що коріння багатьох правопорушень і загальна тенденція до їх зростання суттєво пов’язуються з розповсюдженням відносно нових видів злочинності – економічної й організованої злочинності, які часто випадають з-під контролю держави, її правоохоронних органів, проте породжують нові структури й форми криміналітету. Саме в текстах економічної й організованої злочинності створюється підгрунтя для формування злочинних угрупувань, які займаються наркобізнесом, “усуненням” конкурентів, корупцією, створенням фіктивних підприємств для “відмивання” грошей, проведення незаконних операцій з валютою та ін. Навколо цих угрупувань квітнуть загальнокримінальні елементи, які скоюють вбивства, спричинення тяжких тілесних ушкоджень, насильства, пограбування, розбій, викрадання дітей, утримання заручників, шахрайство та ін. Припинення злочинних дій таких елементів – справа не тільки їх своєчасного розкриття, але й грамотно проведеного затримання, своєчасного застосування заходів фізичного впливу з боку спеціально підготовлених правоохоронців та підрозділів.


^ Основні засади навчальної дисципліни “спеціальна фізична підготовка” у вищих навчальних закладах МВС України

Згідно з Законом України “Про міліцію”, іншими законодавчими актами, які регулюють діяльність правоохоронних органів, їх співробітники мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі – прийоми бойового розділу самбо, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на правоохоронців обов’язків.

У законодавчих актах під заходами фізичного впливу розуміються дії правоохоронців, що виявляються у застосуванні мускульної сили та механічного впливу “на будь-який орган, частину тіла або весь організм правопорушника без допомоги спеціальних засобів та вогнепальної зброї з метою припинення правопорушення, затримання правопорушника та відведення небезпеки, що загрожує життю та здоров’ю громадян”. Тобто, законодавством дозволяється застосування у випадках, по-перше, для припинення правопорушення, по-друге – для подолання протидії законним вимогам співробітникам міліції, правоохоронцям. Проте для реалізації цих передбачених законом дій співробітники мають бути озброєні знаннями та вміннями виконувати ці дії набагато краще, ніж правопорушники, що потребує ретельної спеціальної фізичної підготовки. Організованій злочинності слід протиставити організоване фізичне протистояння.

Фізична підготовка є складовою частиною професійної підготовки співробітників органів внутрішніх справ. Але, нажаль , в останні роки значно зменшилася увага до цього розділу підготовки фахівців. Існуючі на сьогоднішній день програми з фізичної підготовки співробітників практичних підрозділів органів внутрішніх справ України та курсантів вищих закладів освіти МВС не повністю відповідають сучасним вимогам до рівня підготовленості цих спеціалістів. Такі недопрацювання усіх напрямків забезпечення навчального процесу з фізичної підготовки в підрозділах та закладах освіти МВС України призводять до трагічних, а іноді фатальних наслідків.

За останні роки значно збільшилася кількість випадків, коли співробітники органів внутрішніх справ отримують поранення і гинуть внаслідок своєї неспроможності застосувати заходи фізично – примусового впливу до правопорушників. Основними причинами такого становища є низький рівень загальної фізичної підготовленості більшості співробітників ОВС та низький рівень володіння ними прийомами самозахисту, фізично – примусового впливу і роботи із спеціальними та підручними засобами.

Серед нормативних дисциплін, які викладаються в вузах МВС України, спеціальна фізична підготовка займає одне з провідних місць як важлива частина навчання і виховання майбутніх офіцерів правоохоронних органів. В умовах погіршення криміногенної ситуації, виникнення нових видів і форм злочинів, зростання фізичної спроможності злочинців, значно підвищуються вимоги до фізичної і спортивної підготовленості спеціалистів-правоохоронців, їх здатності вчасно попереджувати злочини і правопорушення проти громадян і держави, діяти в екстремальних ситуаціях.

У бурхливому вирі нашого динамічного сьогодення чітко виокремлюються течії – напрямки життя, за якими орієнтує свою долю кожна свідома людина, віддаючи пріоритети власним намірам і здібностям. Вибір такого напрямку починається з професії, яка приваблює молоду людину спочатку романтикою, перспективами ствердження особистого “Я”, а надалі – цікавою роботою, реалізацією свого власного бачення перспектив і способів передачі нагромадженого професійного досвіду й набутих знань своїм однодумцям і послідовникам за обраною лінією життя. Професії правоохоронця тут належить особливе місце. Для тих, хто її обирає, вона стає не тільки долею, а й певним способом і ритмом життя, змістом, який насичує стратегічні наміри і повсякденні дії. Саме з таких позицій ми ставимося до тих, хто, задумавши стати правоохоронцем, поступає на навчання до Національної академії внутрішніх справ. Саме з таких позицій ми оцінюємо й місію нашого навчального закладу – надавати такі знання і вміння курсантам, які б сформували їх як фахівців високого гатунку, як корисних суспільству працівників, високо свідомих інтелігентних людей з повним розумінням власної суспільної гідності й честі. Після завершення навчання у вищому навчальному закладі практичні підрозділи органів внутрішніх справ мають отримати професійно компетентних, комунікабельних спеціалістів, максимальною мірою практично і теоретично підготовлених до нелегкої відповідальної служби, сутність якої - захист на ділі, а не на словах реальних прав та інтересів наших громадян.

На нашу думку, з таких позицій слід ставитися до організації і реалізації навчального процесу не тільки взагалі, але ж і до кожної окремої дисципліни, що включається у навчальний процес. Адже кожна навчальна дисципліна є підсистемою у цілісній системі навчання у вузі, й вона відтінює сутність цього навчання як певного напрямку і засобу кваліфікування майбутніх фахівців. В той же час окрема навчальна дисципліна має розглядатися як своєрідна автономна система із своїми властивостями і тільки їй притаманними ознаками та складовими рисами. Однак генетичні коріння цієї системи, скажімо, другого порядку виходять із загального навчального процесу і його спрямованості на формування особистості правоохоронця-професіонала, спроможного творчо і ефективно застосовувати набуті знання в нестандартних умовах, що швидко змінюються.

Такий підхід повною мірою має бути властивим і дисципліні “спеціальна фізична підготовка”, яка вважається однією із профілюючих і професійно - спрямованих навчальних дисциплін. Однак, нажаль, ця дисципліна за застарілими поглядами вважається як фахова другорядною: її змішують з фізичним вихованням, яке викладають в усіх без винятку вищих навчальних закладах. Є безліч гуртків, секцій, спортивних шкіл, в яких також фізично збагачуються й ті, хто стає об’єктами дій фізично –примусового впливу з боку правоохоронців. Така риса фізичного виховання як універсальність нерідко скасовує його професійну сутність в закладах освіти системи МВС, що, доречі, у цілому змістовно збіднює увесь навчальний комплекс підготовки фахівців: адже ця дисципліна у вищих закладах освіти МВС має суттєві прикладні фізичні, спортивні і психологічні аспекти, сприяє вихованню у курсанта вміння оволодівати ситуацією, підкоряти її на користь своєї справи. Тому ця навчальна дисципліна потребує відповідної уваги з боку організаторів навчального процесу і викладацького складу.


^ Фахова спрямованість навчальної дисципліни “спеціальна фізична підготовка” у вищих навчальних закладах МВС України.

В чому ж полягає фахова спрямованість спеціальної фізичної підготовки у відомчих закладах освіти МВС України? Яких знань, вмінь та навичок вона має надати тим, хто бере на себе тягар нелегкої, неринкової, але соціально значимої професії – тягар захисту державних засад, соціальних надбань, недоторканості кожної особи у суспільстві як суб’єкту цивілізованого загалу прав людини? На нашу думку, цільовими тут повинне стати вирішення трьох взаємопов’язаних завдань. По-перше, – правоохоронець має бути готовим за будь – яких обставин захистити або попередити своїми фізичними діями будь – який протиправний акт, пов’язаний з необхідністю застосування з його боку заходів фізично – примусового впливу. По-друге, спеціальна фізична підготовка призначена для формування тих фізичних і психологічних якостей особи правоохоронця, які уможливлюють виконання ним службових обов’язків, пов’язаних з великими службовими навантаженнями, що є для людей цієї професії нормою життя. По-третє, офіцер-правоохоронець є носієм і водночас творцем іміджу правоохоронних органів, їх культури, і його фізична культура становить складову частину цього іміджу.

Отже, на сучасному етапі вже визріла необхідність змін в організації викладання спеціальної фізичної підготовки. Стрижнем цих змін, загальним напрямом удосконалення сучасної освіти в системі МВС України ми бачимо впровадження в навчальний процес принципів індивідуалізації навчання. Реалізація цього напрямку спирається, перед усім, на зростання активності викладачів та курсантів у процесі навчання, визначеності конкретних етапів навчання і узгодження їх з показниками досягнутих курсантами поетапних результатів, впровадження у навчальний процес нових раціонально складених методик і ефективних методів, що дасть можливість гармонійно поєднувати теоретичне й практичне засвоєння курсу, активізувати навчальну діяльність курсантів і досягнення ними належних практичних результатів. Сутність перетворень у навчанні зі спеціальної фізичної підготовки полягає у переході від традиційних форм і змісту, заснованих на універсалізмі, до спеціалізації фізичної підготовки, що забезпечує курсантам у їх майбутній діяльності ситуаційну готовність до успішних практичних дій. Це вимагає застосування нових педагогічних технологій, які засновані на інтенсифікації навчання, впровадженні активних, динамічних форм занять, індивідуалізації дидактичного процесу, його фахового спрямування.

Такий науковий підхід до спеціальної фізичної підготовки грунтується на додержанні в навчальному процесі ряду спеціальних та загальноосвітніх дидактичних принципів.




Специфічні принципи регулюють зміст занять, послідовність і правила засвоєння курсантами фізичних вправ та прийомів, в той час як загальні дидактичні принципи становлять організаційну, системоутворюючу основу навчального процесу з дисципліни, надають йому цілісний характер як елементу системи підготовки професіоналів. До них належать, зокрема, принципи професійної цілеспрямованості формування дисципліни, виховного характеру навчання, індивідуального підходу до навчання курсантів за умов застосування колективних форм.

Ми вважаємо, що практичне застосування цих принципів поєднує логіку навчального процесу з логікою навчальної дисципліни й складає організаційну структуру, опорний каркас системи викладання курсу. Форми навчального процесу та зміст навчального курсу повинні бути повністю сумісними, тобто бути об’єднаними не тільки однією метою, зкоординованістю методів досягнення цієї мети, але й чіткою направленістю на кінцеві результати діяльності вищого навчального закладу, що оцінюються рівнем підготовленості курсантів до їх майбутньої роботи. Розглядаючи мету й завдання фізичної підготовки з позицій профілювання курсантів як фахівців, слід спрямовувати її на розвиток індивідуальних фізичних можливостей і якостей курсантів. У сучасному розумінні правоохоронець не “гвинтик” у державному бюрократичному механізмі, як це бачилось у недавньому минулому, а органічна клітина динамічної соціальної системи нашої держави, яка твердо встала на шлях незалежності, демократії, шлях охоронця і захисника прав людини.




Зміст навчальної дисципліни “спеціальна фізична підготовка” у вищих навчальних закладах МВС України

Сучасні уявлення про механізми впливу фізичних вправ на організм людини і її працездатність є результатом всебічних і глибоких досліджень в галузі фізичної культури та спорту.

Фізичні вправи – це спеціальні рухові дії, які призначені для фізичного вдосконалення людини. Серед інших рухових дій в широкому спектрі діяльності людини фізичні вправи відрізняються від інших своїм прикладним характером, тобто розробляються і використовуються з метою цілеспрямованого впливу на організм.

Фізична активність є невід'ємною частиною поведінки людини. Вона визначається соціально-економічними і культурними факторами та залежить від сфери діяльності людини, її психологічних, фізичних і функціональних особливостей .

Фізична культура і спорт в підрозділах ОВС вирішують задачі фізичного вдосконалення співробітників, виховання у них прикладних навичок і умінь, необхідних в їх повсякденній службовій діяльності.

Практичні заняття з фізичної підготовки сприяють підвищенню рівня фізичної підготовленості співробітників, залучення їх до регулярних занять фізичною культурою і спортом в поза робочий час.

Ці заняття проходять під контролем викладача, інструктора або командира підрозділу. Тому з метою досягнення максимального ефекту, необхідно правильно побудувати структуру заняття і підібрати вправи, найбільш ефективні для розвитку тих чи інших фізичних якостей.

^ Система бойової підготовки співробітників органів внутрішніх справ – це сукупність компонентів, які складають процес фізичного вдосконалення особового складу, набуття стійких навичок володіння вогнепальною зброєю та спеціальними засобами, що забезпечує ефективне виконання співробітниками службових обов’язків в разі необхідності застосування заходів фізично-примусового впливу або прийомів самозахисту, спеціальних та підручних засобів, табельної зброї під час виконання службових обов’язків та дій в екстремальних ситуаціях.

Бойова підготовка включає в себе фізичну, вогневу та тактико-спеціальну підготовку. Для створення системи бойової підготовки необхідно провести науково-обґрунтовану ревізію існуючих вимог до рівня підготовленості співробітників та курсантів з вказаних вище напрямків в залежності від роду їх службової діяльності та спеціалізації. Бойова підготовка повинна бути винесена на перший план як головний розділ професійної підготовки курсанта, співробітника ОВС, що гарантує ефективне виконання ними своїх функціональних обов’язків, службового долгу та життєзбереження.

^ Спеціальна фізична підготовка - нормативна навчальна дисципліна, яка викладається в вузах МВС України і забезпечує необхідний рівень розвитку рухових якостей курсантів для якісного засвоєння ними прийомів і тактики дій співробітників правоохоронних органів, що використовуються при виконанні службових обов’язків в разі необхідності застосування до правопорушників заходів фізично-примусового впливу або прийомів самозахисту із використанням спеціальних та підручних засобів, табельної зброї, а також дій в надзвичайних ситуаціях.

^ Головною метою спеціальної фізичної підготовки як навчальної дисципліни в вузах МВС України є виховання офіцера органів внутрішніх справ, якій володіє необхідною кількістю прикладних рухових навичок і теоретичних знань, фізичними та моральними якостями, здібностями переносити високі м’язові та психологічні навантаження, має впевненість у своїх силах і вміння діяти в різних ситуаціях, пов’язаних з виконанням службових обов’язків по забезпеченню громадського правопорядку; попередженню, розкриттю та профілактиці злочинів, затриманню правопорушників, в інших екстремальних випадках.

^ Загальне призначення дисципліни “Спеціальна фізична підготовка” - формування всебічно, гармонійно розвиненої особи, зміцнення загального стану здоров’я, підвищення рівня працездатності курсантів, залучення їх до регулярних занять фізичною культурою та спортом.

^ Спеціальне призначення дисципліни “Спеціальна фізична підготовка” - виховання готовності до дій по затриманню злочинців, профілактиці і попередженню правопорушень, впевнених дій у нестандартних ситуаціях реальних оперативних обставин по забезпеченню законності і правопорядку, які потребують використання заходів фізично-примусового впливу та прийомів самозахисту, дій в надзвичайних ситуаціях з урахуванням індивідуальних морфофункціональних даних і особливостей моторики курсантів.

Основні етапи навчання з дисципліни “спеціальна фізична підготовка”:

І етап – початкова підготовка (І семестр). На цьому етапі основна увага приділяється підвищенню рівня загальної фізичної підготовленості курсантів і відпрацювання ними необхідних і умінь, для послідуючого плідного засвоєння технічних дій самбо та рукопашного бою.

ІІ етап – базова підготовка (ІІ, ІІІ, ІV семестри). На цьому етапі основна увага приділяється засвоєнню курсантами технічних дій самбо і рукопашного бою, передбачених змістом даної програми. При цьому кожне заняття включає в себе елементи, необхідні для підвищення рівня загальної фізичної підготовленості курсантів.

ІІІ етап – вдосконалення і комбінаційне відпрацювання курсантами техніки, вивченої на попередніх заняттях (V, VI, VII семестри). Цей етап передбачає вдосконалення і комбінування курсантами раніш вивчених прийомів самбо і рукопашного бою шляхом їх відпрацювання в умовах, максимально наближених до реальних ситуацій, які трапляються в процесі несення служби. Курсантам пропонується виконання техніки самбо і рукопашного бою на фоні загальнофізичних навантажень (кросів, силових вправ), а також, як складової частини спеціалізованих багатоборств.

На ІІІ етапі навчання одним з найголовніших критеріїв оцінки курсанта з самбо і рукопашного бою є демонстрація і виконання “коронних” прийомів в ході сутички або поєдинку, які проводяться за правилами, максимально наближеними до реальних умов і оперативних ситуацій, що трапляються в практичній діяльності правоохоронців.
^ Таблиця 1. Запропоновані зміст та послідовність етапів навчання з дисципліни “спеціальна фізична підготовка” в вузах МВС України






Назва етапу навчання з дисципліни СФП

Назва відповідних етапів багатолітньої підготовки в спорті

Час проходження етапу в вузі, вікові кордони тих, хто займається

Вікові кордони спортсменів (спортивні єдиноборства)

Задачі етапу

1

Етап початкової підготовки

Етап початкової і попередньої базової підготовки

І семестр,

17-18 років

10-17 років

1.Підвищення рівня загально-фізичної підготовленості.

2.Відпрацювання і вдосконалення рухових якостей і вмінь для послідуючого успішного засвоєння прийомів самбо і дзюдо.

2

Етап базової підготовки

Етап спеціалізова-ної базової підготовки

ІІ, ІІІ, ІV семестри, 18-20 років

17-20 років

Засвоєння курсантами прийомів самбо і дзюдо, передбачених програмою з СФП

3

Етап вдоскона-лення і комбі-наційного від-працювання вив-ченої техніки

Етап максималь-ної реалізації інди-відуальних мож-ливостей

V, VI, VII семестри, 20-22 років

20-25 років

1. Вдосконалення і комбінування раніш вивчених прийомів шляхом їх відпрацювання в умовах, максимально наближених до реальних ситуацій.

2.Виконання технічних дій самбо і рукопашного бою на фоні загально-фізичних навантажень (кросів, силових вправ), а також як складових частин спеціальних багатоборств.

4

Етап збереження рівня фізичної підготовленості в умовах роботи в практичному підрозділі

Етап збереження досягнень

VІІІ семестр – до закінчення служби в ОВС,

22-45 років

25-30 років

Тренування в підрозділі і самостійні тренування для підтримки належної “форми”


^ В результаті навчання з спеціальної фізичної підготовки курсанти забов’язані знати:

  • загальні теоретичні основи методики та організації проведення занять з різних видів фізичної культури і спорту;

  • загальні медико-біологічні та гігієнічні засади занять фізичної культурою і спортом;

  • особливості організації і проведення занять з спеціальної фізичної підготовки в навчальних закладах і підрозділах органів внутрішніх справ;

  • правові аспекти застосування заходів фізично-примусового впливу та використання спеціальних засобів співробітниками органів внутрішніх справ при виконанні ними своїх службових обов’язків;

  • вимоги до особистої та громадської гідності;

вміти:

  • виконувати нормативні вправи і технічні дії, передбачені навчальною програмою, на рівні рухових навичок;

  • під час виконання своїх службових обов’язків в якості офіцерів-правоохоронців, впевнено і кваліфіковано діяти в ситуаціях, які потребують застосування заходів фізично-примусового впливу та прийомів самозахисту з використанням спеціальних та підручних засобів або табельної зброї;

  • організовувати і проводити практичні заняття з спеціальної фізичної підготовки, спортивно-масові та оздоровчі заходи із співробітниками підрозділів органів внутрішніх справ.

Процес спеціальної фізичної підготовки здійснюється на навчальних і позанавчальних заняттях протягом всього періоду навчання в вузі. Використання різних форм занять в процесі спеціальної фізичної підготовки створює належні умови забезпечення виконання курсантами необхідного об’єму активної рухової діяльності для нормального функціонування організму і оволодіння вміннями і навичками згідно вимог до підготовки офіцера органів внутрішніх справ. Існують слідуючи види занять:

Навчальні – заняття, які передбачені робочими навчальними планами вищого навчального закладу, носять обов’язковий характер і включають різні форми контролю для всіх курсантів, що навчаються. Їх складають:

  1. Теоретичні заняття: лекції, семінари.

  2. Практичні заняття.

  3. Обов’язкова спортивно-масова робота (індивідуальні і самостійні заняття)

Зміст теоретичних занять передбачає формування у курсантів необхідних знань основ теорії і методики фізичного виховання і спорту, методики і особливостей проведення практичних занять та спортивно-масових і оздоровчих заходів з співробітниками підрозділів органів внутрішніх справ, біомеханічних і медико-біологічних основ фізичної культури і спорту що до навчально-виховного процесу в підрозділах і навчальних закладах МВС України.

Практичні заняття і обов’язкова спортивно-масова робота мають за мету залучити курсантів до регулярних занять фізичною культурою та спортом, навчити їх чітко і уміло діяти в будь-якій реальній ситуації при виконанні ними своїх службових обов’язків в якості офіцерів органів внутрішніх справ в разі необхідності використання заходів фізично-примусового впливу або прийомів самозахисту.

^ Практичні заняття передбачаються розкладом і проводяться не менше двох разів на тиждень (цільова комплексна програма “Фізичне виховання здоров’я нації”). З метою підвищення рівня викладання дисципліни “спеціальна фізична підготовка”, додержання вимог міністерства освіти до вузів 3-4 рівня акредитації, враховуючи необхідність індивідуального підходу до навчального процесу, запобігання травматизму, практичні заняття в академічних групах проводяться двома викладачами.

Індивідуальні і самостійні заняття (обовязкова спортивно-масова робота) проводяться у позанавчальний час командирами підрозділів курсантів під керівництвом викладача, в дні, коли практичні заняття з дисципліни “спеціальна фізична підготовка” розкладом не передбачені. Тематичні плани і послідовність проходження практичного розділу дисципліни “спеціальна фізична підготовка” передбачають зв’язок між практичними, індивідуальними та самостійними заняттями та обов’язковою спортивно-масовою роботою, які складають в сумі єдиний навчально-тренувальний процес.

Позанавчальні – заняття, які проводяться з курсантами за їх власним бажанням, не є обов’язковими і передбачають підвищення загального рівня фізичного розвитку курсантів з обраної ними спеціалізації (виду спорту) або за індивідуальними планами (самостійні заняття), та в рамках загальних культурно-дозвільних і спортивно-масових заходів вузу.

Формами таких занять є :

  1. Ранкова гімнастика.

  2. Заняття в спортивних секціях.

  3. Масові оздоровчі, фізкультурні та спортивні заходи.

Особливою формою занять є комплексні заняття з фізичної підгоовки.

^
Комплексні заняття

Комплексні заняття проводяться з метою загального і спеціального фізичного тренування особового складу. У їх зміст включаються вправи з різних розділів фізичної підготовки в різних поєднаннях.

Комплексні заняття організовуються і проводяться на двох і більше навчальних місцях одночасно або з послідовним переходом підрозділу з одного навчального місця на інше. В цьому випадку спочатку відпрацьовуються вправи на розвиток швидкості, спритності, прийоми і дії, пов'язані з тонкою руховою координацією, вправи на силу, а потім вправи на витривалість.

Конкретні варіанти комплексів визначаються керівниками занять відповідно до періодів і завдань навчання, рівня фізичної підготовленості курсантів і матеріального забезпечення заняття.

На початковому періоду навчання комплексні заняття направлені на підвищення рівня загальної фізичної підготовленості і розвитку основних рухових якостей.

Особливість проведення комплексних занять полягає в тому, що на них, як правило, не вивчають нові елементи, прийоми і дії, а багато разів повторюються найбільш ефективні раніше вивчені вправи.


Основні поняття фізкультурно-спортивної науки. Гігієна і контроль на заняттях спеціальною фізичною підготовкою і спортом у вищих навчальних закладах МВС України

Щільність і навантаження при виконанні фізичних вправ.

Під щільністю розуміється відношення часу, витраченого на виконання фізичних вправ, до всього часу, що відводиться на навчання, і вимірюється у відсотках. Це – так звана моторна щільність, при визначенні якої фіксується час, витрачений курсантами тільки на безпосереднє виконання фізичних вправ. Для цього ведеться спостереження і хронометраж дій одного з тих, що займаються і враховується час, витрачений ним на виконання всіх вправ.

Наприклад: на заняттях тривалістю 90 хвилин курсант витратив на виконання вправ 60 хвилин. Отже, щільність заняття рівна 67 відсотків. Р=60:90х 100%=67%

Разом з моторною щільністю виділяють і загальну щільність, під якою розуміють відношення педагогічно необхідних витрат часу керівником і курсантами до всього часу навчання. По величині загальна щільність завжди буде вища, ніж моторна.

Щільність заняття повинна бути оптимальна, тобто відповідати рівню фізичної підготовленості особового складу, характеру фізичних вправ, етапу навчання. Навіть добре фізично підготовлені курсанти в проміжках між виконанням вправ потребують відпочинку для відновлення сил.

^ Під фізичним навантаженням розуміється сумарна величина дії фізичних вправ на організм курсанта. Вона характеризується об'ємом і інтенсивністю.

Об'єм навантаження – це сума всіх вправ, прийомів і дій, які виконує курсант в процесі занять. Об'єм може вимірюватися в кілометрах, кілограмах, хвилинах і секундах, в кількості підходів і т.п..

Інтенсивність навантаження – це відношення числа вправ, виконаних з підвищеним навантаженням до загального об'єму. Вона визначає напруженість і ступінь концентрації в часі рухової діяльності. Основним критерієм фізичного навантаження є частота серцевих скорочень (пульс) за хвилину.

Основи методики розвитку основних фізичних якостей.

У фізичному вихованні розрізняються дві специфічні сторони або «частини»: навчання рухам (руховим діям) і виховання фізичних якостей (здібностей), а відносно органів внутрішніх справ і третє – виховання морально-вольових якостей. Фізичні спроможності поряд з руховими навичками є найбільш суттєвим компонентом рухових здібностей людини. Від ступеню їх розвитку найчастіше залежить успіх службово-професійної діяльності офіцерів ОВС.

Загальними фізичними якостями є сила, витривалість, швидкість та спритність. На даний час виявлені і досить глибоко досліджені загальні закономірності їх розвитку, удосконалення, а також засоби та методи, що використовуються з цією метою.

^ Сила та методика її розвитку

Під силою розуміється здатність подолання зовнішнього опору або протидія йому завдяки м’язовим зусиллям. Сила є однією з важливих фізичних якостей. У процесі виконання професійно-прикладних прийомів і дій характер діяльності м’язів у курсанта проявляється у динамічній і статичній роботі. При цьому динамічна робота м’язів виникає або в переборювальному режимі, або в поступальному.

Статична робота м’язів здійснюється при утримуючому режимі. Довжина напружених м’язів при цьому не змінюється (наприклад, при утриманні важкого предмета). Службово-професійна діяльність потребує від співробітників ОВС прояву усіх режимів м’язових скорочень у будь-якому співвідношенні.

^ Швидкість і методика її розвитку

Під швидкістю розуміється здатність здійснювати рухові дії за мінімальний для даних умов відрізок часу.

Швидкість у будь-якій професійній дії проявляється в трьох формах:

  • у швидкості рухової реакції;

  • у швидкості одинарного руху;

  • у частоті (темпі) руху.

Засоби розвитку швидкості.

До засобів розвитку швидкості відносять:

1. Спортивно-ігрові вправи (баскетбол, волейбол, футбол, гандбол).

2. Вправи в єдиноборстві (бокс, боротьба).

3. Вправи, направлені на розвиток вибухової та динамічної сили:

а) вправи з обтяженнями (з гантелями, штангою, гирями);

б) гімнастичні силові вправи;

в) вправи в подоланні перешкод;

4. Циклічні вправи є ефективним засобом розвитку швидкості орієнтування, вміння швидко реагувати на обставини, що змінюються.

^ Витривалість і методи її розвитку

Під витривалістю розуміється здатність курсанта протягом тривалого часу виконувати свою професійно-прикладні фізичні завдання без суттєвого зниження працездатності.

Витривалість є дуже важливою фізичною якістю співробітника ОВС.

Розвиток витривалості – це в значній мірі розвиток біохімічних процесів, які сприяють тривалому виконанню значних фізичних навантажень, а також стійкості нервової системи до збуджень великої інтенсивності.
^

Спритність та методика її розвитку


Спритність визначається здатністю курсантів виконувати рухи координовано і точно, а також своєчасно і раціонально справлятися з новими завданнями, що раптово виникають.

Розвиток спритності пов'язаний з підвищенням здатності курсанта до виконання складних за координацією рухів і швидкого переключення від одних рухових актів до інших, з відпрацюванням уміння діяти найбільш цілеспрямовано у згоді з умовами або завданнями, що раптово змінюються.

Спритність характеризується координацією, точністю і пропорційністю рухів.

^ Координація рухів це здатність до одночасного і послідовного сполучення рухів. Координація рухів залежить від чіткої роботи відповідних м’язів, в якій чітко узгоджені різноманітні за силою та часом м’язові напруження.

^ Точність і співмірність рухів це здатність виконувати рух в максимальному співвідношенні з формою та змістом. Вони потребують не тільки точного узгодження м’язової діяльності, але і точних кінетичних, зорових почуттів і доброї рухової пам’яті.

Здатність до точного виконання рухів різного змісту у значній мірі залежить від існуючого рухового досвіду.

Попередження травмвтизму на заняттях з фізичної підготовки.

При проведенні будь-яких форм фізичної підготовки кожен керівник заняття зобов'язаний приймати всі заходи по попередженню травматизму; не допускати отримання травм особами, які займаються.

Попередження травматизму на заняттях по фізичній підготовці досягається:

  1. Чіткою організацією і дотриманням методики проведення занять.

  2. Високою дисциплінованістю тих, що займаються, знанням ними прийомів страхування і самострахування, правил попередження травматизму.

  3. Своєчасною підготовкою місць заняття і інвентарю.

  4. Систематичним контролем за дотриманням встановлених правил і заходів безпеки.

В залежності від виду навчальних занять змінюються заходи попередження травматизму, змінюються допомога і страхування при виконанні фізичних вправ.

Додержання заходів безпеки, чітке виконання команд викладача під час занять, а також чітке виконання гігієнічних вимог та медичний контроль є запорукою успіху і досягнення високих результатів в справі підвищення рівня фізичної підготовленості курсантів.

^ Гігієна місць занять.

Заходити в спортивний зал дозволяється лише в спортивній формі. При вході в зал, а також на борцівський килим килим, необхідно витерти ноги. Курсанти на заняттях повинні бути одягнені в спортивну фору і мати куртку самбо або кімоно.

Зал для занять і килим повинні бути чистими. Курсанти допускаються на заняття лише в чистій спортивній формі.

Вентиляція дозволяє створити в залі нормальний мікроклімат. При цьому треба слідкувати, щоб не було протягів під час занять, так як вони можуть стати причиною простудних захворювань. Нормальна температура для занять в залі 16 –18 ºС. Не дозволяється проводити заняття в залі при температурі нижче 10º і вище 25º, на вулиці – при температурі нижче – 8º і вище 27º.

^ Особиста гігієна.

Заняття спеціальною фізичною підготовкою при додержанні методики навчання і тренувань, вимог гігієни, режиму праці і побуту сприяють всебічному розвитку особи, збереженню доброї форми на довгі роки. Додержання вимог гігієни запобігають захворюванням.

Під час навчання курсанти повинні:

1. Суворо дотримуватися спортивного режиму, регулярно працювати, тренуватися, відпочивати, приймати їжу і т.п..

2. Утримувати в чистоті шкіру, волосся, нігті, спортивну одежу і взуття, приходити на заняття з чистими руками, і ногами, а після занять обов’язково митися в душі з мочалкою і милом, коротко стригти волосся і нігті.

3. Слідкувати за полостю рота, своєчасно лікувати і щоденно чистити зуби.

Гігієнічні вимоги до спортивної форми:

1. Борцівське трико, труси, бандаж (плавки) слід прати не рідше одного разу на тиждень, а шкарпетки – щоденно. Куртку або кімоно необхідно просушувати після кожного заняття і прати не рідше одного разу в два тижні (після 6-8 тренувань).

2. Куртка самбо або кімоно повинні бути підігнані по зросту і відповідати вимогам правил. Вони не повинні сковувати рухи або бути надто великими.

3. Спортивну форму потрібно надягати лише для занять в залі боротьби. Не дозволяються тренування в формі, в якій курсант займається іншими видами спорту або носить щоденно. На взутті і одязі не повинно бути металевих або пластмасових предметів.

^ Заходи безпеки.

Заходи безпеки під час занять з спеціальної фізичної підготовки направлені, в першу чергу, на попередження травм, дозволяють зберегти здоров’я, а також прискорити зріст спортивно-професійної майстерності курсантів. Безпека під час занять забезпечується додержанням наступних правил:

1. Заняття в спортивному залі дозволяється лише в присутності викладача або інструктора.

2. Прибувати на заняття необхідно лише в чистому спортивному одязі без годинників на руці, пряжок, гачків на одязі, ювелірних прикрас.

3. Під час занять необхідно дотримуватися суворої дисципліни і організованості.

4. Суворо дотримуватися вказаної викладачем послідовності виконання вправ, їх дозування і темпу, амплітуди рухів, інших вказівок.

5. Не працювати на тренажерах і з великим атлетичним знаряддям без догляду і дозволу викладача або інструктора.

6. Бути чуйним і уважним до свого партнера, не використовувати заборонених прийомів і дій.

7. Дотримуватися правил страхування, не проводити прийоми без команди викладача, при виконанні кидків пом’якшувати падіння партнера, підстраховуючи його, не допускати падіння на партнера.

8. Перед виконанням прийому зорієнтуватися в зовнішніх обставинах і оцінити дії сусідніх пар, не проводити прийоми, знаходячись близько до краю килима.

9. Виконувати всі прийоми від центру до краю килима, не виконувати прийом, якщо партнер може переміститися на місце, зайняте іншою парою.

10. З находячись в лежачому положенні після виконання прийому необхідно швидко піднятися, якщо поблизу працює інша пара, не сідати на килим, якщо поблизу займаються інші.

11. Не падати, втикаючись головою або упираючись прямою рукою в килим, не боротися лежачи, якщо поряд працюють в стійці.

12. По першому сигналу партнера одразу ж зупинити дії або виконання прийому.

13. Двобої і сутички проводити лише з дозволу і під наглядом викладача.

14. Якщо партнер під час сутички починає нервувати і вести себе агресивно, терміново звернутися до викладача.

^ Основи контролю і самоконтролю

Центральне місце серед контрольованих явищ у самоконтролі займає рухова діяльність, ряд зовнішніх параметрів якої, а також у визначеній мірі й ефект її впливу на тих, що займаються можуть бути об'єктивно оцінені ними самими. Самоконтроль є не тільки невід'ємною умовою ефективності самостійних занять, але одним з основних джерел інформації, необхідної для педагогічного контролю.

Самоконтроль включає сукупність операцій (самоспостереження, аналіз і оцінка свого стану, поводження, реагування), здійснюваних індивідуально як безпосередньо в процесі занять фізичними вправами, так і в загальному режимі життя.

В процесі занять фізичними вправами самоконтроль включає: самооцінку курсантами своєї готовності до виконання вправ, самоперевірку орієнтованої основи дій, контролювання параметрів своїх рухів, самооцінку випробовуваних навантажень. В інтервалах між заняттями самоконтроль орієнтований, крім іншого, на самооцінку відновних процесів, аналіз загального самопочуття, визначення статусу організму і настрою на майбутні заняття.

^ Таблиця 2. Основні фактори оцінки для здійснення самоконтролю на самостійних заняттях з фізичної підготовки.

Оцінювані фактори
^

Час реєстрації оцінки


Загальне самопочуття, настрій, апетит

Вранці перед основним фізичним навантаженням

Під час і відразу після основного фізичного навантаження

Після відновлювальних процедур і пізніше

Хворобливі й інші тривожні відчуття
^

Реєструються в залежності від появи


ЧСС (уд/хв) (число ударів за 10 с х 6)

Перед основним фізичним навантаженням

В ході основного заняття фізичними вправами (вихідна, максимальна, відразу по закінченні, на 1-й хв., на 5-й хв.)

Після відновлювальних процедур і пізніше

Вага, кг

Вранці, натощак і безпосередньо перед навантаженням

Після основного фізичного навантаження

Після відновлювальних процедур


Найкращим показником для самоконтролю під час занять є частота серцевих скорочень (ЧСС) або пульс. Так, найбільший тренувальний ефект для чоловіків 18-25 років досягається при ЧСС 150-160 уд/хв. Нормальною реакцією відновлення організму після занять вважається зниження ЧСС через 1хв. після роботи на 20%, через 3хв. – на 30%, через 5хв. – на 50%, через 10хв. – на 75%.

Категорично забороняється займатися фізичними вправами під час хвороби, а в разі поганого самопочуття або отримання травми в процесі заняття необхідно терміново звернутися до викладача або лікаря.


Список рекомендованої літератури

  1. Ануфрієв М.І. Службова підготовка працівників органів внутрішніх справ: Навч.-метод. Посіб. – К.: РВВ МВС України, 2003. – 440 с.

  2. Ануфрієв М.І., Бутов С.Є., Гіда О.Ф., Решко С.М. Основи спеціальної фізичної підготовки працівників органів внутрішніх справ: Навч. посібник / Заг. Ред. Я.Ю. Кондратьєва та Є.М. Мойсеєва. – К.: Національно академія внутрішніх справ України, 2003. – 338 с.

  3. Будагьянц Г.Н. и др.,Закорко И.П. и др.. Огневая подготовка. Пути повышения профессионального мастерства. : Учебное пособие. – Луганск: РИО ЛАВД, 2005.

  4. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. – М.: Мегатрон XXI, 2000. – 2-е изд. доп. – 334 с.

  5. Бойко В.Ф., Данько В.Г. Управление и контроль в тренировочном процессе борцов. – К.: УГУФВС, 1997. – 50 с.

  6. Булатова М.М. Механизм развития выносливости. –К.: 1992, 54 с.

  7. Вейнбаум Я.С. Гигиена физического воспитания: Учебн. пособие. – М.: Просвещение, 1986. – 176 с.

  8. Волков Л.В. Теория спортивного отбора: способности, одаренность, талант.- К.: Вежа, 1997.-128 с.

  9. Голодівський М.Ф., Гречанюк А.О., Костовський М.Г., Фірман В.М. Навчальний посібник зі спеціальної фізичної підготовки. – Львів: Львівський інститут внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України, 2000 р.

  10. Жевага С.І. Формування стійкого інтересу до занять фізичною підготовкою у слухачів і курсантів системи навчальних закладів МВС України. – К.: РВВ КІВС, 1999. – 40 с.

  11. Журавель О.В. Методичні матеріали з фізичної підготовки для позаштатних інструкторів підрозділів органів внутрішніх справ. – К. : РВЦ КНУВС, 2008.– 46 с.

  12. Закорко І.П. Особливості несення служби нарядом ППС. Практичні рекомендації. – К.: РВВ КІВС, 2001. – 28 с.

  13. Закорко І.П. Спеціальна фізична підготовка. Організаційно – методичні вказівки до викладання курсу. – К.: РВВ КІВС, 2001. – 33 с.

  14. Закорко І.П., Журавель О.В., Суханов С.М., Волянський В.Г. Методичні вказівки з організації і проведення самостійних занять з фізичної підготовки. – К. : РВВ КІВС, 2004. – 12 с.

  15. Закорко І.П., Шаповалов Б.Б., Журавель О.В. Спортивний розділ самбо і дзюдо. (інструктивно-методичні матеріали до практичних занять). – К. : РВВ КЮІ МВС, 2005.– 20 с.

  16. Закорко І.П., Шаповалов Б.Б., Журавель О.В. Фізична підготовка. (інструктивно-методичні матеріали до практичних занять). – К.: РВВ КЮІ МВС, 2005.– 20 с.

  17. Канішевський С.М. Науково-методичні та організаційні основи фізичного самоудосконалення студентства: Видання друге, стереотипне. – К.: ІЗМН, 1999.- 270 с.

  18. Кравченко Ю.Ф. Міліція України. – К.: Генеза, 1999. – 432 с.

  19. Науково-практичний коментар до Закону України «Про міліцію». – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1996.- 144 с.

  20. Озолин Н.Г. Настольная книга тренера. Наука побеждать / Н.Г. Озолин. – М.: Астрель: АСТ, 2006. – 863, [1]с.: ил. – (Профессия – тренер).

  21. Платонов В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсмена: Навчальний посібник. - К.: Олімпійська література, 1995. - 320 с.

  22. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в Олимпийском спорте. – К.: ”Олимпийская литература”, 1997.- 583 с.

  23. Платонов В.Н. Подготовка квалифицированных спортсменов. - М.: ФиС, 1986. - 286 с.

  24. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения. – К.: Олимпийская литература, 2004. – 808 с.

  25. Теория спорта /под ред. проф. В.Н. Платонова. - К.: Вища школа, 1987. - 424 с.

  26. Наказ МВС України від 25.11.2003 року №1444

  27. Наказ МВС України від 11.11.2006 року №1122

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………………………..2



Основні засади навчальної дисципліни “спеціальна фізична підготовка” у вищих навчальних закладах МВС України ……………………………………………………4


^ Фахова спрямованість навчальної дисципліни “спеціальна фізична підготовка” у вищих навчальних закладах МВС України………………. ……………………………7


Зміст навчальної дисципліни “спеціальна фізична підготовка” у вищих навчальних закладах МВС України………………………………………………………………………9


Основні поняття фізкультурно-спортивної науки. Гігієна і контроль на заняттях спеціальною фізичною підготовкою і спортом у вищих навчальних закладах МВС України………………………………………………………………………16


Список літератури …………………………………….…………………………………….24


ЗМІСТ…………………………………………………………………………………………….…………….26




Похожие:

Національна академія внутрішніх справ iconЗакорко І. П., Журавель О. В. Національна академія внутрішніх справ, Андрєєва Н. О. Національний університет фізичного виховання та спорту України
Шляхи вдосконалення системи спеціальної фізичної підготовки співробітників органів внутрішніх справ України
Національна академія внутрішніх справ iconЛогвиненко Ю. В., Сверділ Є. В. Національна академія внутрішніх справ, Алєксєєнко А. О. Печерське ру гу мвс україни в м. Києві

Національна академія внутрішніх справ iconХарківський національний університет внутрішніх справ
Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України
Національна академія внутрішніх справ iconНаціональна академія внутрішніх справ
Закорко І. П., Журавель О. В., Логвиненко Ю. В., Сверділ Є. В., Калінський А. М. Спеціальна фізична підготовка (фізична підготовка)....
Національна академія внутрішніх справ iconМіністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ
Начальник факультету підготовки слідчих Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка
Національна академія внутрішніх справ iconМіністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ
А. С. Беніцький начальник кафедри кримінального права Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка, кандидат...
Національна академія внутрішніх справ iconДенісова олена Сергіївна
Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України Копєйчиков Володимир Володимирович, Національна...
Національна академія внутрішніх справ iconМіністерство внутрішніх справ України Луганський державний університет внутрішніх справ імені е о. дідоренка
Плани розглянуто та затверджено на засіданні кафедри криміналістики Луганського державного університету внутрішніх справ України...
Національна академія внутрішніх справ iconМіністерство внутрішніх справ України Луганський державний університет внутрішніх справ імені е о. дідоренка
Плани розглянуто та затверджено на засіданні кафедри криміналістики Луганського державного університету внутрішніх справ України...
Національна академія внутрішніх справ iconМіністерство внутрішніх справ України Луганський державний університет внутрішніх справ імені е о. дідоренка
Плани розглянуто та затверджено на засіданні кафедри криміналістики Луганського державного університету внутрішніх справ України...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов