Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 icon

Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010



НазваниеНавчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010
страница10/18
Дата конвертации28.11.2012
Размер3.43 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
скачать >>>
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   18

^ 2.10. Тема: Заповіді Божі. Восьма Заповідь: Не кради (8 клас)

Мета: закріпити розуміння, усвідомлення і сприймання вивчених Заповідей Божих,

заохочувати дітей до здобуття добрих звичок і вчинків, а також відразу до поганих звичок;

пояснити, що з власним гріхом треба боротися;

виховувати бажання перемагати зло добром;

сприяти вихованню поваги один до одного, до старших, батьків;

розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу.

^ Тип: комбінований

Обладнання: ілюстрація, робочий зошит, текст для читання, альбом, кольорові олівці.

Хід заняття

І. Організаційний момент

1. Молитва перед навчанням

– Премилосердний Господи!

Пошли нам благодать Духа Твого Святого, щоб дав нам розуміння і укріпив душевні наші сили, щоб слухали ми навчання, щоб ми виросли Тобі, нашому Творцю на славу, батькам нашим на утіху, Церкві і Батьківщині на користь. В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь!

2. Повторення вивченого

На попередніх уроках ми ознайомилися із Заповідями Божими.

– Де були записані Заповіді Божі? (На двох скрижалях.)

– Чому на двох скрижалях? (Бо вони у змісті своєму містять два види любові: любові до Бога і любові до ближнього.)

– Через кого Бог доніс десять Заповідей Божих до людей? (Через Мойсея, вірного слугу Господа.)

– Де це було і коли? (Одного разу, коли ізраїльський народ розмістився біля гори Синай, Мойсей вийшов на гору. Там Господь дав йому кам’яні скрижалі.)

3. Гра Почитай, подумай

Уважно перечитай Заповіді Божі, вкажи їх порядок, коротко перекажи зміст. (Завдання 1)

ІІ. Основна частина

1. Розповідь учителя

– Прочитайте восьму Заповідь Божу. Як ви її розумієте? Що нею забороняється? (Забороняється красти.)

Часто малі діти, не розуміючи що роблять, приносять додому іграшку, яка їм сподобалася, з дитячого садочка, від сусіда, від подруги, із пісочниці. Одні батьки, вважаючи, що це дрібниці, не звертають на це увагу, інші – примушують чужу іграшку віднести туди, де взяв, чи повернути власнику.

– Які батьки вчинили правильно? Чому? (Другі, бо з дитинства привчають не брати чуже, тобто те, що їм не належить.)

Починаючи красти з малого, не зустрічаючи заборони, діти доходять до великих крадіжок. Тому не можна брати ні крихти чужого, навіть тоді, коли дуже це хочеться зробити. Прочитайте молитву, яка допоможе вам відвести дії лукавого, що підбиває вас до цієї дії.

Всім людям Бог бажає добра, бо всі вони діти Божі. Всі вони потребують милості Божої. Хто любить своїх ближніх, той намагається допомагати їм у всьому, як батько з матір’ю дають своїм дітям все, що їм потрібно.

Грішні ж люди думають лише про себе і не бояться кривдити інших людей, забираючи у них те, над чим самі не трудилися. Хто бере чуже добро, той обкрадає, ображає своїх ближніх. Цей гріх на­зивається крадіжкою або грабунком. Бог не дозволяє красти. восьма Заповідь Божа говорить про це.

2. Обговорення матеріалу

– З чого починається звичка красти? (Коли піддавшись спокусі людина бере малі, дріб’язкові речі, її ніхто не зупиняє. Це входить у звичку. Потім людина не може сама зупинитися, і стає грішною.)

– Про кого турбуються грішники? (Грішники турбуються лише про себе.)

– Що називається крадіжкою? (Крадіжка – коли береш чуже добро собі, чи то воно мале, чи велике.)

3. Читання тексту (Завдання 4)

4. Закріплення вивченого матеріалу

1) Робота в парах (Завдання 2)

2) Самостійна робота (Завдання 3)

3) Обговорення ситуацій. (Завдання 5).

ІV. Підсумки

1. Висновок

– Хто і що допомагає людині боротися з власним гріхом? (Щире каяття перед Богом, молитва.)

– Хто справжній друг: той хто спонукає до крадіжки, чи той хто відмовляє від неї?

– А як відрізнити хороший вчинок від поганого? (Якщо ти сам собі цього бажаєш – то хороший вчинок, а якщо ти не хотів би, щоб з тобою так вчинили – то гріховний вчинок.)

– У яких сьогоднішніх документах ми можемо зустріти Восьму Божу Заповідь? (У Конституції України.)

2. Завдання додому

Знайти у творах художньої літератури чи з власного досвіду ситуації, пов’язані з восьмою Заповіддю Божою.


Робочий аркуш

Завдання 1

Гра Прочитай, подумай.

Скласти Заповіді Божі, записати їх по порядку.

Пам’ятай день святий, інших богів переді мною.

Шануй батька імені Господа Бога твого даремно.

Нехай не буде тобі щоб святити Його.

Не призивай та матір своїх.

Не свідчи перелюбу.

Не чини неправдою на свого ближнього.

^ Назви ті, заповіді, яких тут немає.


Завдання 2

Доповни речення:

Добро чуже, руки ___________________________ . (пече)

Не роби собі подоби ___________________________ . (Бога)

Пам’ятай день ___________________________ , щоб славити Його. (святий)

Очі ________________ , руки ________________ . (завидющі, загребущі)

_____________ дорожче від __________________ . (щастя, багатства)

Як до _______________ , так і до ________________ . (горя, Бога)

Не той друг, хто ______________ маже, а той, хто ____________ каже. (медом, правду).


Завдання 3

Виписати слова у два стовпчики:

Добродіяння Гріхи

__________________ ____________________

Крадіжки, грабунок, чесність, дармоїдство, працелюбство, безкорисливість, милосердя, здирство, обман, правосуддя, хабарництво, правдивість.

Що допоможе людині позбутися гріхів? (Щире каяття, молитва.)


Завдання 4

Види крадіжок:

1. Крадіжка чужого майна.

2. Грабунок (взяти чуже насильно).

3. Святотатство (взяти те, що належить церкві).

4. Хабарництво (коли беруть з людей незаконно дари, якими по своїй посаді і рангу повинні виконати прохання безплатно).

5. Дармоїдство (не працюють, одержують гроші за роботу, яку не виконали).

6. Здирство (беруть великі гроші з людей, користуючись чужим горем, позичають гроші під відсотки).

7. Обман (присвоєння чужих речей хитрістю, коли ухиляється від сплати позиченого, присвоюють найдене, обважують при продажі, затримують плату робітнику, а також, коли діти лінуються учиться, в той час коли їх батьки і суспільство витрачають на них гроші, а учителі працю.)

Забороняючи відбирати власність у ближнього, Господь заповідає нам бути: щедрими, чесними, трудолюбивими, правдивими.

Щоб не грішити проти цієї Заповіді Божої, треба любити ближнього, як самого себе, і не робити іншому того, чого не зробив би собі.

Найвище добродіяння – повна відмова від будь-якої власності. Так зробили святий Антоній і Микола Чудотворець.


Завдання 5. Обговорення ситуацій

Ситуація 1

Два хлопчики зайшли в магазин самообслуговування. Красиві пакетики цукерок лежали просто на полицях. Продавців близько не було хлопчики взяли по пакетику…

(Продовж розповідь. Чи порушили діти Заповідь Божу Не вкради (Різні випадки))

Ситуація 2

Студентка Наталя на літніх канікулах розносить пошту і пенсію. У неї хвора мама. Грошей на ліки немає, закінчилися. Сьогодні мамі дуже зле. А ось їй доручено рознести пенсії. І Наталя зважується взяти пенсію (гроші) Іваненко. А віддасть тоді, як через дві неділі отримає зарплатню. Громадянці Іваненко вона сказала, що пенсія затримується.

– Чи правильно вчинила Наталя? Чому?

– Доведіть, що вона порушила Заповідь Божу „Не вкради”.

– Як би ви вчинили на місці дівчини?

Ситуація 3

Діти поверталися після школи додому і весело сміялися. Дмитрик показував усім, який він сильний, спритний – перескочив через паркан, підняв урну для сміття.

Біля магазину стояв чужий велосипед. Дмитрик сів на нього і з чудернацькими вигуками став кружляти навколо клумби. Він то не тримав керма руками, то закидав ноги на перекладену. Усі сміялися, але раптом колесо заскреготало на бордюрі клумби і зігнулось Дмитрик упав з поламаним велосипедом.

(Придумайте кінцівку оповідання.)


2.11. Тема: Молитва у фарбі. Іконопис (8 клас)

Мета: ознайомити учнів з історією виникнення і розвитку іконопису від зародження християнства до наших часів;

пояснити учням сутність іконовшанування у Православ’ї;

виховувати в учнів шанобливе ставлення до духовних традицій народу.

^ Тип: урок-презентація

Обладнання: персональні комп’ютери або мультимедійний проектор, презентація „Молитва у фарбі. Іконопис” (Microsoft PowerPoint: Додаток К)

^ Пояснення до конспекту заняття:

1) заняття носить лекційно-презентаційний характер;

2) після кожного слайду вчитель може задавати учням уточнюючі запитання з метою вияснення правильності розуміння теми, що вивчається;

3) також варто спонукати дітей до того, щоб вони задавали якомога більше запитань щодо представленого матеріалу;

4) матеріал конспекту, що подано курсивом у дужках є додатковим і не обов’язково повинен бути представлений на занятті;

5) зміна слайдів і зображень у конспекті позначена знаком „”;

6) за умови роботи учнів на ПК зміна слайдів чи зображень на слайдах повинна відбуватися за команди вчителя, наприклад „Далі!”.

^ Хід заняття

І. Початок заняття

Організація класу до роботи. (Молитва)

ІІ. Основна частина

1. Тема

Темою заняття є „Молитва у фарбі. Іконопис”. Протягом заняття ми спробуємо коротко розглянути такі питання:

1. Як виник іконопис.

2. Хто зображається на іконах.

3. Що зображається на іконах.

4. Які види ікон існують.

5. Як пишуться ікони.

6. Як і чому християни вшановують ікони.

Перед вами аркуш із завданням. Це десять тверджень із певним браком інформації. Протягом заняття ви отримаєте цю відсутню на аркушах інформацію і впишете її туди. Наприкінці заняття ми ознайомимося з результатами вашої роботи.

2. Старий Заповіт і Новий Заповіти

У своєму житті ми не раз зустрічалися з іконами. І ми знаємо, що ікона – це особливе зображення Ісуса Христа або святих. І, перш ніж говорити про історію виникнення іконопису, слід звернутися до Святого Письма. 

Читаючи Старий Заповіт, ми знаходимо серед десяти Заповідей Божих і таку: „Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі вгорі, що на землі внизу і що у воді під землею. Не поклоняйся їм і не служи їм… (Вих. 20:4-5). Це друга Заповідь, яка забороняла поклонятися ідолам замість істинного Бога. Чому Бог забороняв робити зображення? Чи не тому, що люди не бачили і не могли бачити Його. А, будучи оточеним язичниками-ідолопоклонниками, народ Ізраїльський, зробивши якесь зображення, міг легко скотитися до такого ж ідолопоклонства. Як це сталося із „золотим телям ” (Вих. 32:1-35). 

У Новому Заповіті ми бачимо істинного Бога Ісуса Христа , який прийшов на землю у видимому образі людини. Так говорить євангеліст про Втіленого Бога: „І Слово стало тілом і оселилося між нами, і ми бачили Його славу. (Ін.1:14) Бога не бачив ніхто і ніколи; Єдинородний Син, що в Отчому лоні, – Той явив. (Ін. 1:18)

Тому люди, зображуючи, спочатку символічно, алегорично, а потім і образно Господа, поклонялися вже не творінню, а Творцю.

Запитання: Яка заповідь забороняла поклонятися іншим богам? Хто явив людям Бога у видимому образі?

3. Перша ікона Ісуса Христа

Церковне Передання доносить до нас історію про найпершу ікону, створену для допомоги і втіхи людям.

У Малій Азії (територія теперішньої Туреччини), у місті Едессі, правив цар, якого звали Авгар. Він так тяжко хворів, що втратив будь-яку надію на видужання.

Одного разу до нього дійшли слухи, що в Іудеї живе мудра людина по імені Ісус, який учить людей, допомагає усім нещасним і зцілює хворих. Авгар негайно відправив до Іудеї свого слугу з наказом запросити мудреця до Едесси. А якщо ж Ісус не зможе прийти до царя, то слуга мусів написати і привезти Його портрет.

Посланець Авгаря знайшов Ісуса. Але він побачив навколо Нього безліч народу і зрозумів, що Учитель не зможе піти від своїх учнів. Тоді, як і наказав цар, він почав писати портрет. Однак у нього нічого не виходило, хоча він і вважався хорошим художником. Немов якесь світло заважало йому розгледіти риси обличчя Ісуса. Розгубившись, слуга грізного царя заплакав. Помітивши це, Ісус наблизився до нього, попросив у людей чистого білого рушника і приклав його до Свого обличчя. І тут усі побачили, що на тканині дивовижним чином відтворився Його лик.

Радісний слуга поспішив із дорогоцінним рушником до Авгаря, і цар зцілився. З тих пір дар Ісуса Христа, закріплений на дошці, зберігався у ніші над ворітьми міста, захищаючи його від ворогів. А цар і його піддані згодом прийняли християнство.

Так виник „^ Нерукотворний Образ Христа” або „Спас Нерукотворний”. 

З давніх-давен ікони із зображенням лика Ісуса Христа на білому полотнищі особливо шанувалися – адже Сам Христос залишив свій образ, бажаючи через нього допомогти усім, хто потрапив у біду. На іконах „Спас Нерукотворний” лик Христа зображали, як правило, на золотому небесному фоні з обов’язковим перехрестям на німбі – нагадуванням про хресну жертву Ісуса Христа.  (пауза) 

Пізніше іконописці стали безпосередньо відтворювати світлу тканину рушника, на якому дивовижним чином відтворився образ Спасителя. 

Запитання: Як передання називає першу ікону Христа?

4. Перший іконописець

За переданням, першим іконописцем був Лука, один із учнів Ісуса Христа.

Ще за життя Діви Марії, Матері Ісуса Христа, апостол Лука відтворив її образ. Побачивши його, Богородиця мовила: „^ Благодать Сина мого і моя нехай буде з цим образом”. З того часу ці слова згадувалися завжди, як тільки люди приходили поклонитися образу Богоматері. 

На іконах іконописця Луку зображали з ангелом, який стояв у нього за спиною і направляв руку апостола. Поради і вказівки ангела символізують Божественну участь у створенні ікони. 

З давніх часів художники багатьох країн вважають його своїм святим небесним покровителем.

Запитання: Чий образ відтворив перший іконописець Лука?

^ 5. Римські катакомби

Як починався іконопис?

Віра у вічне життя, яке починається після смерті, стала основою християнського вчення. Перші християни називали себе „тимчасовими мандрівниками на землі” і, готуючись до вічності, відверталися від жорстокості і суєти навколишнього світу.

У древньому язичницькому Римі заведено було спалювати тіла померлих. Проте християни намагалися зберегти тіла покійних для скорого, на їх думку, воскресіння. Тому вони стали хоронити своїх братів по вірі у катакомбах. (Всього у Римі виявлено біля 70 катакомб, у яких покояться тіла від 500 до 700 тисяч християн. Загальна довжина коридорів – біля 900 км. Частина з них ще не досліджена.) 

Незабаром влада Рима була стурбована тим, що християни не хочуть поклонятися статуям імператора, приносити жертву ідолам, не хотіли воювати і вбивати інших, були байдужі до шани і багатства. Їх почали переслідувати і знищувати: спалювали живцем, віддавали на розтерзання звірям, нещадно катували. Помираючи, християни раділи, що повторюють шлях страждань Ісуса Христа. Ті, що залишилися живими, ризикуючи своїм життям, відносили і хоронили у катакомбах тіла замучених братів-мучеників. Підземні коридори з арками і нішами для гробниць ставали для них священним місцем. 

З ІІІ століття на стінах катакомб стали з’являтися розписи. Не маючи можливості сповідувати свою віру відкрито, християни користувалися символами, зображували їх на стінах катакомб і часто вирізали на мармурових плитах, якими закривали могили. Християни дуже любили символіку. Символи були видимим нагадуванням їхньої віри. (Термін „символ” означає конкретний знак чи фігуру, під якою згідно з намірами автора, розуміють ідею чи духовну реальність.) 

Основними символами перших християн були хрест, монограма Ісуса Христа, якір та пташка фенікс. (Також відомі інші символи, такі як голуб, літери альфа й омега, риби, Добрий Пастир, Оранта тощо.)

Хрест – згадка про хресну смерть Ісуса Христа, який приніс Себе у жертву за гріхи людей.

Монограма Христа утворена переплетенням двох букв грецького алфавіту: X (хи) і Р (ро), які є першими двома буквами слова „Христос”. Якщо на могильній плиті була нанесена така монограма, то це означало, що там похований християнин.

^ Якір – символ спасіння душі, що мирно досягла пристані вічності.

Фенікс – міфічна аравійська пташка, яка, згідно із стародавніми міфами, через тисячу років воскресає зі свого попелу і є символом воскресіння тіл.

Голуб з оливковою гілкою – біблійний символ благої звістки (Бут. 8,11).

Альфа й Омега є відповідно першою і останнью буквами грецького алфавіту. Вони показують, що Христос – початок і кінець всіх речей. (Одкр. 1:8)

Оранта – зображення людської фігури з піднесеними руками, символізувало людину, яка молиться.

За матеріалами www.catacombe.roma.it

Запитання: Які символи перших християн ви запам’ятали?

6. Символ Ісуса Христа

Риба дуже поширений символ Ісуса Христа. Слово „риба” грецькою звучить „ІХФІС (ІХТІС). Якщо грецькою мовою написати вертикально „Ісус Христос, Син Божий, Спаситель», то перші літери цих слів утворять акровірш: „ІХФІС” (ІХТІС), тобто „риба”. 

(Акровірш – грецький термін, що означає, складені в слово перші літери кожного рядка чи параграфу якогось тексту.)

Запитання: Що означає грецьке слово „ІХФІС” (ІХТІС)?

7. Перші зображення Ісуса Христа

Важче було із зображенням Бога – кожен по-своєму уявляв собі Христа. До того ж не можна було уподібнювати Бога звичайній людині. З цієї ж причини християни не визнавали статуй.

На склепіннях катакомб збереглися зображення людей з піднятими догори руками. Вони моляться, звертаючись до неба. А в центрі, у колі, яке символізує небо, фігура юнака-пастуха в римському одязі з вівцею на плечах. Так алегорично тоді зображали Ісуса Христа. 

Усі знали притчу Христа про вівцю, яка заблукала. Тоді пастух залишив усіх своїх овець і пішов шукати ту, що заблукала. Він знайшов її, поклав собі на плечі і радісно повернувся до отари. (Лк. 15:3-7) 

Христос учив, як важливо допомогти будь-якому, навіть найбільшому грішникові.

Запитання: Чи пригадуєте ви притчу про вівцю, що заблукала?

8. Кінець гонінь. Софія Константинопольська

У 324 році імператором всієї Римської імперії став Константин Великий. Одним із його перших указів була заборона переслідувань християн. Християнство „вийшло із катакомб” і відкрито будує церкви.

Імператор вирішив зробити християнство державною релігією. Він переносить столицю імперії до невеликого грецького міста Візантія на березі протоки Босфор між Чорним і Мармуровим морями. Місто отримало ім’я імператора – Константинополь (зараз – Стамбул). Константинополь швидко перетворився в столицю християнства, де процвітали наука, мистецтво і література. 

Іконопис Візантії здається і строгим, і пишним водночас. Головний храм візантійці при­свя­тили Божій Премудрості – Софії. При вході до Святої Софії віруючих охоплював трепет. У храмі панувало золотаве світло, забарвлене сяйвом мозаїк. Мистецтво мозаїк допомагало ро­бити зо­бра­ження неземним – фігури святих сяяли, переливались і мерехтіли у променях сонячного світла. 

Мозаїки Святої Софії настільки вразили турків, які захопили Константинополь у 1453 році, що вони облаштували у храмі мечеть, не знищивши художніх творів візантійців.

Запитання: Який римський імператор заборонив переслідувати християн?

9. Мозаїки

Мозаїку складали зі шматочків подрібненого непрозорого кольорового скла – смальти. Чим меншими були шматочки, тим тонше і вишуканіше ставав узор. 

Мозаїки італійського міста Равенна нагадують соковиту пістрявість східного килима. Світло, проникаючи через вікна, переливається синіми, зеленими, бузковими та багряними відтінками. В’ються по арках і стінах мозаїчні гірлянди листя та плодів. Олені і птахи п’ють із джерела, а в центрі, серед білосніжних овець, сидить юний Добрий Пастир. 

Видатні мозаїки ми можемо побачити і у Софійському соборі м. Києва.

Запитання: Що таке мозаїка?

10. Фрески

Крім мозаїк візантійські храми прикрашали фресками – живописами на сирій поштукатуреній стіні. (Слово „фреска” у перекладі з італійської означає „вологий, свіжий”.) 

На відміну від мозаїк, на яких зображалися Господь і святі, на фресках відтворювалися євангельські події. 

Прозорі фарби фресок не могли змагатися з яскравим різнобарв’ям мозаїк, зате відтворені на стінах сцени з життя Христа закликали віруючих не лише милуватися барвами, а й серйозно розмірковувати над євангельськими подіями та сенсом життя людини.

Запитання: Що таке фреска?

11. Шанування ікон. Іконоборство

(Іконами візантійці називали будь-які священні зображення, створені на дереві, камені, кістці, тканині чи металі. Потім стали називати лише образи на дошках. Вони з’явилися у Візантії на початку VI ст. Одночасно зароджувалася наука про шанування ікон, яка досконало пояснювала, як ставитися до ікони, що можна і чого не можна зображати на іконі, якими повинні бути фарби і матеріали. Слід було навчитися робити невидиме видимим, хоча ікона не показувала Бога, а нагадувала про Нього, про Його велич і всемогутність.)

На початку VIII століття у Візантії настала епоха іконоборства: заборонялося шанувати і писати ікони, а ті, що прикрашали стіни храмів, було наказано знищити. Так загинула велика кількість ранніх візантійських ікон. Замість них появились зображення дерев, рослин і птахів, що перетворило храми, за словами самих візантійців, нагороди та пташники. Боротьба з шануванням ікон була справжньою війною, у якій брали участь візантійська армія і навіть флот. Лише деякі монастирі продовжували зберігати древні святині.

Суперечки про шанування ікон були досить тривалими і навіть жорстокими. Багато хто вважав, що не слід поклонятися дереву і фарбі, а також зображати Бога схожим на людину. Крім того, вони вважали шанування ікон порушенням другої заповіді Божої.

Прихильники іконошанування наголошували, що православні християни вшановують Господа Ісуса Христа, Його Пречисту Матір і святих, зображених на іконах, а не дошки і фарби. Крім того, друга заповідь Божа забороняє поклонятися іншим богам – ідолам, а не істинному Богу.

Шанування ікон було відновлене лише в середині ІХ століття. Тоді ж вийшли суворі правила іконопису. Згідно цих правил створювалися не „розмальовані дошки”, а „грамота для неграмотних”. Ікона ставола своєрідною книгою, де кожне слово, а значить і лінії та фарби – священні.

У період іконоборства з’явилось багато ікон, через які Господь проявляв чудеса. До числа таких ікон відноситься ікона Божої Матері „Іверська”. 

Іверська ікона Божої Матері

Іверська ікона (зараз зберігається на Афоні) в IX столітті перебувала в однієї благочестивої вдови, що жила біля міста Нікеї. Іконоборці, що знищували святі ікони, прийшли в будинок цієї християнки, і один воїн списом ударив по образу Богородиці. Негайно з ураженого місця потекла кров. 

Вдова, боячись знищення святині, пообіцяла імператорським воїнам гроші й просила їх до ранку не забирати ікону. Коли вони пішли, жінка разом із сином (згодом афонським ченцем), для збереження святої ікони опустила її в море. Ікона, стоячи на воді, приплила до Афону. Афонські ченці, кілька днів спостерігаючи в морі вогняний стовп, що сходив до неба, прийшли до берега і знайшли святий образ, що стояв на воді. 

Образ був поставлений над монастирськими воротами. Тому свята ікона називається Портаітисою, Вратарницею. (http://prosfora.org/2006/10/26/iver/)

Запитання: Як називався період, коли знищувалися ікони і велася боротьба з тими, хто їх шанував?

12. Догмат іконошанування

Щоб остаточно вирішити питання іконошанування, збирається VII Вселенський Собор. На ньому єпископи склали догмат про іконошанування. Це була головна праця собору. Всі учасники підписали цей акт віри, заявляючи: „Усі ми так віруємо, усі так думаємо, усі ми в цьому згідні і підписалися. Це віра Православна, Апостольська, – з любов’ю приймаємо чесні ікони. Хто поступає інакше – анафема, тому хто не допускає мальованих євангельських оповідань – анафема, тому хто не їх не шанує – анафема!” [1] 

На підставі цього догмату в Православній Церкві запроваджено такі правила щодо ікон: 

1. Використовувати чесні і святі ікони в храмах, домах, на дорогах й інших місцях. 

2. Вшановувати ікони поклонінням, кадінням, ставленням свічок перед ними тощо. 

3. Чинити це тільки для пробудження згадки про Бога і святих Його, щоб наслідувати їхні чесноти. 

4. Вшановувати ікони не Богопоклонінням і не служінням, бо це належить одному тільки Богові. Шанувати не самі ікони, не дерево і не фарби, але тільки так, щоб честь, яку воздаємо образу, переходила на Першообраз, щоб той, хто вклоняється іконі, вклонявся тільки особі, яка на ній зображена. 

5. Православна Церква засуджує всіх, хто не шанує ікони, але засуджує й тих, хто шанує ікони, як сам предмет поклоніння, а не осіб, що на них зображені.

[1] Деяния VII Вселенского Собора. – Т.7.– Казань, 1891.– С.610-612.

(Ярослав Чопань. Відновлення православного вчення про ікони та канонів іконопису. http://www.apologet.kiev.ua/content/view/277/35/)

Запитання: Де можна використовувати ікони?

13. Символіка ікони. Канон

Правила іконопису називали грецьким словом „канон”. У Візантії грецька мова була державною, а тому всі слова, що стосуються ікон, до сих пір звучать по-грецьки. Каноном ремісники називали мотузку або рівну ломаку. Їх використовували для вимірювання і накреслення ліній. Потім цим словом стали називати правило взагалі, зразок для наслідування. Віднині іконописці працювали лише по канону, нічого не змінюючи і не добавляючи від себе. В іконописі зникло слово „обличчя”, оскільки в іконі мова не йде про форму носа і колір очей, про зморшки чи ластовиння. Не земний, а духовний образ бачить той, хто молиться перед іконою, не обличчя, а лик, позбавлений всього випадкового і тимчасового.

Німб

Коло – надзвичайно важливий елемент іконопису. Навколо голови Христа, Матері Божої, ангелів чи святих зображається сяйво або світле коло. Таке сяйво святості над головами Бога і святих у вигляді кола називається німбом. Його назва – німб – у перекладі з латинської мови означає „хмарка”. 

^ Зворотна перспектива

Якщо дивитися на дорогу, яка простягається за обрій, то вона буде здаватися все вужчою і вужчою. На іконі ж, навпаки, всі лінії сходяться до людини. І вона постає перед незвіданою світлою безмежністю. Зображення неначе рухається до нас назустріч. В іконописі це називається зворотною перспективою. 

^ Минуле і майбутнє на іконі

Часто ікона показує події кількох днів або навіть цілого життя святого. Під час молитви люди розмірковували над ними, переживали їх у своєму серці. Так, ікона Воскресіння Христового показує нам дві події одночасно: власне Воскресіння, де зображено воскреслого Христа над гробом, і перебування Христа у пеклі. 

Підписи

На православних іконах завжди є підписи, які засвідчують, хто або що зображено на іконі. 

Запитання: Що є обов’язковим атрибутом ікони?

14. Покривало

Іноді на іконі зверху зображалось велике покривало – велум, яке перекидалося від однієї будівлі до іншої. Це означало, що події відбуваються всередині будинку або храму і приховані від стороннього ока. 

Запитання: Навіщо зображали велум на іконі?

15. Пейзаж

Важливою частиною ікони було зображення місцевості, де проходили священні події. Природа на іконі виглядала незвично. Вона не знала перемін пір року, доброї чи поганої погоди. Не змінюючись, природа мовчки супроводжувала святих. 

Пейзаж на іконі називався „гірками”. Земля ніби намагається наблизитися до неба і піднімається вгору невеликими хвилястими гірками. 

Запитання: Як називається пейзаж на іконі?

16. Палати

Будівлі на іконах зображалися тоді, коли подія відбувалася в місті. При зображенні міста легкі різнокольорові будівлі піднімалися одна над одною. 

Традиційно зображалися церкви, вежі і палаци. На Русі їх називали „палатами”. 

Запитання: Навіщо зображали на іконі палати?

17. Зображення Бога на іконах

За Старим Заповітом зображувати Бога було неможливо, оскільки Бог ще не відкривався людям у всій Своїй повноті. Тому найпоширенішою іконою із зображенням Старозаповітної Трійці є „Гостинність Авраама”. На ній зображено трьох ангелів, які відвідали Авраама, щоб передати йому волю Бога. (Бут. 18:1-33) 

У Новому Заповіті Господь вперше являє Себе як Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух Святий при хрещенні Ісуса Христа у Йордані. Бог-Отець промовляє з небес, Бог-Син стоїть у водах ріки, і Бог-Дух Святий як голуб сходить на Ісуса. Саме так зображено Богоявлення на іконі. (Мт. 3:13-17) 

Рідше зустрічаються ікони Новозаповітної Трійці, де Бог-Отець зображений у вигляді поважного старця, Бог-Син – у роки свого служіння людям, і Бог-Дух Святий – у вигляді голуба.

Запитання: Коли Бог вперше являє Себе людям як Трійцю?

^ 18. Ікони Спасителя

Як зображається Ісус Христос на іконах? З одним зображенням ми вже знайомі. Це – „Спас Нерукотворний”. 

Інше зображення – „Спас Вседержитель”, який тримає в одній руці євангеліє, а іншою рукою благословляє. 

Далі – „Спас на престолі”. Ця ікона зображає Ісуса Христа як Справедливого Суддю. 

Ще одне, досить рідкісне зображення Ісуса Христа, – „Христос Виноградна Лоза”. На ній зображено Христа, із ребер якого проростає виноградна лоза. (Ін. 15:1-11)

Запитання: Яка ікона Спасителя найпоширеніша?

19. Благословення Ісуса Христа

На більшості ікон Христа Господь зображається з рукою, піднятою для благословення. Розташування пальців для благословення на іконах мало два варіанти.

Перший, більш ранній, коли мізинець зображався прямо. 

Таке розташування пальців утворювало літери „ІС ХС”, тобто скорочення від імені Ісуса Христа.

Другий варіант, більш пізній, коли мізинець, безіменний і великий пальці з’єднувалися, нагадуючи, таким чином, про Святу Трійцю (Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух Святий). 

Два інших пальці, середній і вказівний, були символами поєднання Божественного і людського начала у Христі (Боголюдина).

Запитання: Чому Ісус Христос зображається на іконах з піднятою правою рукою?

20. Ікони Божої Матері

Зображення Божої Матері на іконах теж підпорядковувалися певним канонам. Існує кілька видів канонічних зображень. 

Одигітрія” – один із найдревніших образів Богородиці. (У перекладі з грецької – „Путеводительниця”.) Притримуючи Святе Дитя, Богородиця вказує на Нього рукою, закликаючи поклонятися Йому і звертатися до Нього як Спасителя. 

На Русі особливо вшановували інший вид ікони Богородиці – „Милостива”. Мати і Дитя притуляються щоками, показуючи світу ніжність і турботу один до одного і до всього людства. 

Ще у римських катакомбах можна було побачити зображення людей з піднятими руками. Так перші християни зображали людей, які моляться. З тих давніх часів склалася традиція зображати Матір Божу з молитовно піднятими руками. Таку ікону стали називати „Оранта” (у перекладі з латинської – „Та, що молиться”).

Запитання: Який образ Божої Матері був найбільш шанованим на Русі?

21. Події Священної історії на іконах

Крім Бога і святих на іконах зображалися події Священної історії:

– євангельські події (Вознесіння); 

– події з історії Церкви (Воздвиження Хреста Господнього); 

– події із життя святих (Чудо архістратига Михаїла). 

Запитання: Які ще євангельські події ви знаєте?

22. Ікона-мінея

У християнській Русі кожен день був присвячений памяті якогось святого або церковному святу. Тому з’явилися „мінеї” – книги чи ікони, в яких образи святих і свята розташовувалися у порядку слідування днів і місяців року. 

Ікони могли бути місячними або річними. Останню називали „^ Мінея всіх святих”. 

Невеликі фігури святих розташовувались у кілька рядів. Початок – у верхньому лівому кутку. 

Запитання: Що таке ікона-мінея?

23. Ікона з житієм

Ікони з житієм або житійні ікони це образи, на яких зображено життя одного або кількох святих. 

В центрі – образ святого. Цю частину ікони називали „середник”. 

Образ святого оточений невеликими, однаковими за розміром зображеннями, які називали „клеймами”. На них відтворені головні події життя святого.

Запитання: Що таке середник?

24. Чудотворні ікони Божої Матері

З творінь апостола Луки благоговійно писали копії і вірили, що чудесна сила першого зображення Богородиці перейде і на його повторення. Їх називали „списками”. Дуже швидко ікони Богоматері прославилися як чудотворні, і описи цих дивовижних подій збереглися у літописах.

Чудотворними іконами вважаються такі образи, через які Божа благодать, що перебуває на них проявляється чудесами, наприклад, зцілює хворих.

Однією з таких ікон Богородиці, яка прославилася чудесами у наш час, є ікона „Зглянься на смирення”, яка знаходиться у Свято-Введенському монастирі міста Києва.

Кілька років тому з цією іконою трапилася дивовижна історія. Одного дня, коли священики і люди прийшли вранці до храму, вони помітили, що образ Богородиці потускнів. Згодом ікону вже було важко розгледіти. 

Коли зняли скло, яке прикривало ікону, то помітили, що образ Пресвятої Богородиці чудесним чином відтворився на ньому, ніби негатив фотоплівки. Крім того, через молитву перед цим образом Господь подавав зцілення від хвороб. 

Вдячні прочани намагаються всіляко прикрасити ікону, жертвуючи золоті прикраси, хрести, панагії.  

Запитання: Які ікони називаються чудотворними?

26. Створення ікони

Ікони писали при палатах архієреїв і у монастирях, де панували порядок, благочестя і молитва. Іконописець готував себе до роботи: читав Біблію, житіє святих, молився, дотримувався посту. Таким чином він привчав себе не думати про речі земні. 

Спочатку готувалися дошки для ікони. Зазвичай вони були з липи, рідше – із сосни ялини або дуба. Кілька дощок склеювали, щоб отримати відповідний розмір ікони. Потім з одного боку робили заглиблення – ковчег, на якому і писали ікону. 

Дошки проклеювали і кілька разів покривали особливою сумішшю із крейди або гіпсу – левкасом. Зображення було оточене своєрідною рамою – виступом. Цим воно ніби відсувалося в інший світ. 

Потім на левкас наносили малюнок. Врешті малюнок покривали фарбами. Тло зображали переважно золотавим. 

На Русі ікони писали переважно темперою. Цю фарбу виготовляли з розтертих на порох мінералів (різнокольорових каменів) і змішували їх з яєчними жовтками і хлібним квасом. 

Навколо голови зображалося коло – німб. 

На іконі Ісуса Христа на німбі зображували хрест і літери „ωοн” (Сущий). 

На іконі Христа завжди є підпис „ІС̃ ХС̃”. 

Поверх зображення покривали оліфою. Це захищало фарби від пошкодження і підсилювало колір.

Запитання: Як називається суміш, якою покривають дошку для написання на ній ікони?

28. Туринська Плащаниця

Туринська Плащаниця – древнє чотириметрове полотно, в яке, згідно Передання, Йосиф Аримафейський загорнув тіло Ісуса Христа після Його хресних страждань і смерті. (Мт. 27:57-61; Мр. 15:42-47; Лк. 23:50-53; Ін. 19:38-42)

На Плащаниці відбилися обличчя і тіло Ісуса, і вона стала однією з найважливіших святинь християн. 

До розорення Константинополя хрестоносцями у 1204 році (ІV хрестовий похід) Плащаниця зберігалася там у храмі Святої Софії і виставлялася для поклоніння на Страсному тижні та кожної п’ятниці. Після втрати Плащаниці під час хрестового походу вона була віднайдена у Франції в 1353 році.

У 1532 році вона постраждала внаслідок пожежі. Тоді Плащаниця протягом 6 годин знаходилася під дією високої температури, вуглекислого та угарного газів і парів води, оскільки, згідно літописів, монахи, рятуючи Плащаницю, дві години обливали водою розпечену вогнем срібну раку, в якій вона знаходилася.

З 1578 року Плащаниця зберігається у спеціальному ковчезі у соборі Іоанна Хрестителя в Турині. 

Туринська Плащаниця виставляється для поклоніння паломникам раз на чверть століття. Востаннє це сталося ювілейного 2000 року. Тоді її встигли побачити більш ніж мільйон людей. Наступного разу Плащаницю виставлять, ймовірно, 2025 року.

Наукові дослідження і датування

Туринська Плащаниця викликала багато проблем наукового, історичного і теологічного змісту. У ХХ столітті нарешті з’явилась можливість активних наукових досліджень Плащаниці із застосуванням спеціальної апаратури. У 1973 році було підтверджено, що сліди крові і відтисків тіла мають природне походження, а не „художнє зображення”. Хоча і раніше були спроби, хоч і не наукові, зате дуже практичні, щоб довести справжність Плащаниці. Так, у 1508 році Плащаницю урочисто винесли для поклоніння народу і, щоб показати її істинність, довго кип’ятили її в олії, підігрівали, мили, терли багато разів, проте так і не змогли зняти і знищити відтиски.

Прихильники істинності Плащаниці наводять дані дослідження складу тканини, складу зібраного на ній пилку рослин (у його складі значно переважають власне палестинські або ті форми, які зустрічаються поблизу Єрусалима). Крім того, досить чітко видно сліди від монет, які були покладені на очі (монети „кесар Тиберій” чеканилися лише біля 30 року н.е.).

^ 1. Rogers, Raymond N.: Studies on the radiocarbon sample from the shroud of turin.Thermochimica Acta, Volume 425, Issue 1-2 (January 20, 2005), pages 189-194.

2. Фесенко А. В., Беляков А. В., Тилькунов Ю. Н., Москвина Т. П. К вопросу о датировании Туринской плащаницы.

Запитання: Що таке Плащаниця? Де знаходиться Плащаниця Ісуса Христа?

29. Туринська Плащаниця

Сучасні технології дозволили науковцям відтворити з Плащаниці обличчя Ісуса Христа. 

Тож ми маємо можливість порівняти лик Христа на іконі із зображенням, яке вдалося відтворити за допомогою комп’ютерних технологій. 

Запитання: Чи знаходите ви схожість між іконою Христа і комп’ютерним відтворенням Його обличя?

30. Ікона

Що таке ікона?

Іконою або образом називається зображення Самого Господа Ісуса Христа, Божої Матері, ангелів чи святих угодників Божих. 

Це зображення неодмінно освячується святою водою, і через це освячення вшановується як святиня.

Свята ікона є для православного християнина своєрідною священною книгою, яка у кольорах і образах доносить до нас євангельські істини.

В часи VII Вселенського Собору Церква ще не мала чинів освячення ікон, бо не вважала тоді це потрібним. Але пізніше, коли богослов’я іконошанування вияснилося глибше, з’явилися різні чини освячення ікон. Це освячення таємно змінює природу картини чи портрета – воно робить їх іконами. Поклонятися можна тільки освяченій іконі, не освячена вона тільки звичайний портрет. Таким чином, освячення ікони – це церковне ототожнення образа з Первообразом, перетворення звичайного на містичне.

Запитання: Що таке ікона?

ІІІ. Заключний етап

Ми ознайомилися лише з невеликою частиною того матеріалу, що стосується ікон та іконопису. А тепер перевіримо, як вдало ви справилися із вашим завданням. (Учні зачитують виконане завдання.)

Ікони супроводжують нас скрізь. І я сподіваюся, що після сьогоднішнього заняття ви стали глибше розуміти, що таке ікона, і, найголовніше, бачити у ній не дерево і фарбу, а своєрідне духовне вікно, яке поєднує нас із Господом і Його святими.

1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   18



Похожие:

Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для студентів спеціальності : 010103 та 010103 "Педагогіка і методика середньої освіти. Образотворче мистецтво"
Теоретичні основи композиції: Навчально-методичний посібник для студентів внз художніх та художньо-педагогічних спеціальностей. /...
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для 2-го класу К. Шкільний світ, 2012. 128с. Зміст розділ Теоретичні питання засвоєння етичних норм молодшими школярами: психологічний аспект
Лариса Кравчук.«Сходинки етичного зростання»: Навчально-методичний посібник для 2-го класу К. Шкільний світ, 2012. 128с
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для 3-го класу К. Шкільний світ, 2012. 128с. Зміст розділ Теоретичні питання засвоєння етичних норм молодшими школярами: психологічний аспект
Лариса Кравчук.«Сходинки етичного зростання»: Навчально-методичний посібник для 3-го класу К. Шкільний світ, 2012. 128с
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconБ. Руснак залучення громадян до участі в місцевому самоврядуванні навчально-методичний посібник
Залучення громадян до участі в місцевому самоврядуванні. Навчально-методичний посібник / Укладач Б. А. Руснак. – Чернівці: чмгс “Буковинська...
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconSemester: 9 Number of ects credits allocated
Вербінська Г. М. Уроки астрономії: навчально-методичний посібник. – К.: Шк світ, 2010. – 128 с
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для студентів педагогічних університетів. Умань : впц «Візаві», 2011. 201 с
В., Колмакова В. О. Інформатика. Змістові модулі : Інформація та інформаційні процеси. Інформаційна система. Операційні системи....
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для викладачів. Аспірантів, студентів магістратури. К.: Кондор,2008. 272с
Артемова Л. В. Педагогіка і методика вищої школи.: Навчально-методичний посібник для викладачів. Аспірантів, студентів магістратури....
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconМетодичний посібник «корпоративні права»
Методичний посібник розроблено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З. А
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНачальника управління житлово-комунального господарства
Біла Церква (далі -порядок) розроблено з метою впорядкування процедури проведення періодичної повірки, обслуговування І ремонту квартирних...
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 icon2. Module code: бмн 6 06 3 Module type
Красноштан І. В., Миронюк Т. М., Пащенко М.І. Загальна цитологія І гістологія (практикум). Навчально-методичний посібник для студентів...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов