Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 icon

Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010



НазваниеНавчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010
страница13/18
Дата конвертации28.11.2012
Размер3.43 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
скачать >>>
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

^ 2.15. Тема: Початок християнської віри в Київській Русі

Мета: ознайомити з діями історичних осіб та мотивацією їх рішень;

пояснити, як християнська віра змінює життя людини;

допомогти усвідомити значущість вибору для вирішення моральних проблем;

сформувати думку, що християнська віра змінить світ на краще.

^ Тип: комбінований.

Обладнання: „Закон Божий”, ікони Андрія Первозванного, князя Володимира, княгині Ольги, репродукції картин „Хрещення князя Володимира”, „Хрещення киян у водах Дніпра”, картки, тест, презентація Microsoft PowerPoint (Додаток Л)

^ Хід заняття

Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас,і моліться за тих, хто вас переслідує… (Мт. 5:44)

І. Привітання, молитва Слайди 1, 2

II. Повторення раніше вивченого матеріалу

Учитель: Дорогі діти, більш, ніж щось інше, пильнуйте своє серце, бо з нього б'ють джерела життя. Джерело життя святого і непорочного це плід чистого серця, а життя гріховне, ганебне – це плід нечистоти сердечної. Заронити в наші холодні серця іскру любові і співчуття до людей учать нас Заповіді Блаженства, про які ми говорили на минулому уроці. Яке домашнє завдання ви готували на сьогоднішній урок? (Вивчити Заповіді Блаженств.) Зараз ми пригадаємо Заповіді Блаженств за допомогою карток, які вам роздали. Ознайомтеся зі змістом вашої картки, на ній або початок або закінчення однієї із Заповідей Блаженств. Починають учні, в яких картки з початком. Особливо уважними повинні бути ті, у кого картка із закінченням Заповіді. Прошу.

Слайд 3

Учні: 1. Блаженні убогі духом, (бо тих є Царство Небесне.)

2. Блаженні ті,що плачуть, (бо вони утішаться.)

3. Блаженні лагідні, (бо вони успадкують землю.)

4. Блаженні, що прагнуть правди, (бо вони наситяться.)

5. Блаженні милостиві, (бо вони помилувані будуть.)

6. Блаженні чисті серцем, (бо вони Бога побачать.)

7. Блаженні миротворці, (бо вони Синами Божими наречуться.)

8. Блаженні вигнані за правду, (бо тих є Царство Небесне.)

9. Блаженні ви, (коли ганьбитимуть вас і гонитимуть і зводитимуть на вас усяке лихослів'я та наклепи через мене.)

III. Мотивація навчальної діяльності учнів методом „мозкового штурму”

Учитель: Заповіді Блаженств визначають характер праведної поведінки віруючої людини. Скажіть, будь ласка, у чому основна суть християнської етики?

^ Слайд 4

Учні: Любов. Заповіді любові: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всіма своїми думками. Люби ближнього свого, як самого себе”.

^ Слайд 5

Учитель: А що говорить християнство про ставлення до інших людей?

Учні: „Золоте” правило моралі: „Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Адже в цьому Закон і Пророки”.

Учитель: Як ви думаєте, чи може людство стати кращим, моральним і справедливим, не вдаючись до християнської етики?

Учні: Позитивні зміни можуть проходити у суспільстві. Але тільки християнство здатне подолати головну проблему суспільства – егоїзм. І тоді люди стануть здатними до жертви заради інших, що приведе до зростання справедливості і до зменшення корупції в суспільстві.

Учитель: Так, християнська етика здатна зробити кращим увесь світ. Пригадайте, будь ласка, яку важливу подію відзначали у світі в 1988 році?

^ Учні: Тисячолітній ювілей Хрещення Русі.

Учитель: Що ви знаєте про Хрещення Київської Русі?

Учні: У 988 році за ініціативи князя Володимира, відбулося Таїнство Хрещення Київської Русі.

^ Слайд 6

IV. Надання учням необхідної навчальної інформації

Учитель: Думаю, що вам буде цікаво поговорити про початок християнської віри у Київській Русі. Це тема нашого сьогоднішнього уроку. З'ясуємо, хто такі християни. У Новому Заповіті читаємо: „Апостоли Петро та Іоанн йшли у храм на молитву. Біля дверей храму сидів жебрак, каліка від народження. Він, простягши до апостолів руку, просив у них милостині”.

Слайди 7, 8

Апостол Петро мовив до нього: „Срібла і золота немає у мене, а що маю, те даю тобі: в ім'я Ісуса Христа Назарянина встань і ходи.” І, взявши його за праву руку, підняв. У каліки вмить зміцніли стопи й коліна, він почав ходити й увійшов разом з апостолами в храм. Люди, дивуючись цьому великому чуду, збіглися у притвор, що називався Соломоновим, де були апостоли. Тут апостол Петро виголосив проповідь про воскреслого Господа. Чимало з тих, хто слухав, увірували. Таких налічувалося до п'яти тисяч чоловік.

Слайд 9

Численні й великі чудеса, які здійснювалися Господом через апостолів, і дари Духа Святого, що щедро подавалися через них, – все це викликало у віруючих благоговійний страх, а разом і радість. Вони намагалися в усьому виконувати заповіді Христові й жити святим і чистим життям. Віруючі щоденно збиралися у храмі і слухали проповіді апостолів, а в недільні дні збиралися для переломлення хліба – Святого Причастя. Усі вони були з'єднані великою любов'ю, так що у них було немовби одне серце й одна душа. Багато людей продавало свої маєтки й отримані за них гроші приносили до апостолів для роздачі убогим. Завжди і за все віруючі дякували Богові. За свою любов і добрі діла вони здобували повагу ближніх, і кількість віруючих щоденно зростала.

Слайди 10, 11

З часом усі віруючі в Господа Ісуса Христа стали називатися християнами, а вчення і життя по вірі Христовій – християнством.

Київська Русь стала християнською країною майже через тисячу років після приходу у світ Спасителя. До цього часу люди в Руській землі поклонялися ідолам, були язичниками.

Українська земля була однією з перших, на яку приніс вістку святого Євангелія один з дванадцятьох Христових апостолів – Андрій.

Слайд 12

У Лаврентіївському літописі читаємо: „Дніпро тече до Понтійського моря, що зветься Руським; кажуть, що цим морем навчав був святий Андрій, брат Петрів. Коли Андрій навчав у Синопі, він прибув до Корсуня і тут довідався, що недалеко від міста знаходиться гирло Дніпрове. Захотів він піти до Рима, а тому прибув до Дніпрового гирла, а звідти пішов уверх Дніпром. Трапилося так, що Андрій прибув до одного місця і за приреченням Божим спинився під горами на березі. А вранці він устав та й каже до своїх учнів: „Чи бачите ви гори оці? На горах цих засяє благодать Божа; тут постане місто велике, й Бог побудує багато церков”. І зійшов Андрій на ті гори, поблагословив їх, поставив хреста і, помолившись Богові, зліз з гори тієї, де опісля постав Київ, і рушив Дніпром угору”.

Коли саме було складене оповідання про прихід до Києва апостола Андрія і внесене до літопису, сказати поки що складно. „Але вже в XI столітті пам'ять про апостола Андрія була такою великого, – наголошував І. Огієнко, – що князь Всеволод 1086 року вибудував у Києві церкву на честь апостола Андрія, а 1089 року постала й друга Андріївська церква – в Переяславі”. Усе сказане переконує нас, що на українській землі апостол Андрій був, проповідував тут Христову науку і мав своїх учнів. І тому 13 грудня щорічно Церква вшановує пам'ять Андрія Первозванного.

Слайди 13, 14

Історичні свідчення говорять про те, що у І ст. проповідував віру Христову апостол Андрій Первозванний. Перші учні апостола в Криму (Інна, Пінна, Римма) прийняли святе хрещення і проповідували християнство;

88-97 р. – святитель Климент, єпископ римський, висланий до каменоломень Херсонесу Таврійського імператором Трояном;

ІVст. – із Єрусалиму в Херсонес прибули перші єпископи (Василій, Єфрем, Євгеній, Єферій, Агафодор, Єлпідій, Капітон);

VІІІ-IX ст. у Криму з'явилися перші печерні храми й келії для ченців із Візантії;

861 р. – з церковно-політичною місією нашу землю відвідали Кирило і Мефодій;

866 р. – хрещення київських князів Аскольда і Діра.

Слайди 15, 16

Маємо багато речових доказів про те, що християнське вчення проникало в Київську Русь задовго до офіційного прийняття:

кінець І-початок III ст. – керамічний хрест (с. Верем'я на середньому Подніпрові);

304 р. – на прямокутній могильній плиті якогось Євтропія вибито хрест з розширеними кінцями (м. Керч);

325 р. – підписання документу І Вселенського Собору в Нікеї архієреєм Боспори Кадром;

ІVст. – формочка для відливання натільних хрестиків (поблизу м. Чернівці);

V-VІІ ст. – фрагмент глиняного керамічного блюда з клеймом у вигляді хреста (м. Херсонес);

VI ст. – мармурова кубова капітель колони прикрашена рельєфним зображенням хреста із розширеними кінцями (м. Херсонес);

VІІ ст. – лампада із бронзи (м. Херсонес);

946 р. – договір князя Ігоря з греками свідчить про те, що на Русі були християни і нехристияни.

Слайди 17, 18

Про початок християнства в Київській Русі свідчать літературні джерела:

„Слово про закон і благодать” митрополита Іларіона (? - бл. 1053 р.);

„Послання до смоленського пресвітера Фоми” митрополита-русича Климента Смолятича (?– 1154 р.);

„Послання до братії” Луки Жидяти (? -1059 р.);

„Пам'ять і похвала Володимирові” Якова Мніха (XI ст.);

„Ізборник 1076 року” дяка Івана (XI ст.);

„Повість временних літ” і „Житіє Феодосія Печорського” Нестора (бл. 1056-1113 р.);

Проповіді Кирила Туровського (1130 р.-XII ст.);

„Моління” Данила Заточника (XII-XIII ст.)

Поговоримо більш детально про ті далекі, але такі важливі для всього слов’янського світу, події.

Слайд 19

Княгиня Ольга, почавши своє правління з жорстокої помсти над древлянами за вбивство її чоловіка, князя Ігоря, швидко збагнула, що лиш добро, мудрість і любов можуть бути вірними супутниками будь-якого правителя і, творячи їх, він виконає свій обов'язок перед народом.

Із розмов з київськими християнами, княгиня Ольга зрозуміла віру християнську, де Господь велить прощати ворогів своїх, молитися за них, благотворити їм, навіть любити їх. Побачивши чисте життя київських християн, переконалася в істинності їхньої віри мудра руська княгиня Ольга і тому вирішила прийняти святе хрещення. У 957 році вона з великою свитою їздила у Візантію і від самого Константинопольського патріарха одержала святе хрещення і була названа Єленою. Разом з княгинею хрестилося багато з її челяді. Повернувшись у Київ будувала храми, життя прожила у суворих християнських подвигах: молитві, пості, турботі про бідних і хворих. Літопис закінчує повість про святу Ольгу такими словами: „Вона першою ввійшла у Царство Небесне від Русі. Її прославляють усі сини руські, бо вона й після смерті молить Бога за Русь”. День пам'яті княгині Ольги – 24 липня.

Бог судив внукові Ольги, князеві Володимиру, просвітити християнством землю Руську. Спочатку Володимир був ревним язичником і вів нечестиве життя. За його князювання, в 983 році, було принесено в жертву ідолам двох християн, – Феодора та Іоанна (батька і сина), які були першими мучениками на Русі. Та невдовзі Володимир відчув усю безглуздість язичництва і став думати про іншу, кращу віру.

Коли стало відомо, що руський князь шукає іншої віри, то до нього почали приходити різні проповідники: магометани, євреї, німці та греки, і кожен пропонував свою віру. Та найсильніше враження на Володимира справив грецький проповідник, який на закінчення своєї бесіди показав картину Страшного Суду.

Володимир сказав: „Добре цим праведникам, що з правого боку”. „Хрестися, і ти будеш з ними”, – відповів проповідник.

Князь Володимир, порадившись з боярами, відправив десять мудрих послів, щоб вони пройшли різними країнами і випробували чия віра краща.

Посли побували в тих країнах, звідки приходили проповідники. Повернувшись у Київ, вони розказали князеві усе, що бачили, і хвалили православну віру грецьку. Вони говорили, що вона найкраща у світі. „Коли ми стояли під час служби у грецькому храмі, то ми не знали, де знаходимося: на землі чи на небі”. А потім додали, що, скуштувавши солодкого, вони не хочуть більше гіркого, – пізнавши православну віру греків, вони не хочуть служити своїм богам-ідолам.

При цьому бояри зауважили Володимиру: „Якби віра грецька не була кращою від усіх, то її не прийняла б бабця твоя, княгиня Ольга – наймудріша з людей”.

Тоді князь Володимир остаточно вирішив прийняти православну віру. Але, як язичник, вважав для себе принизливим просити греків про це. Тому через рік він пішов на греків війною і здобув місто Корсунь. (Місто Корсунь чи Херсонес знаходилося в Криму; воно у той час входило до складу Візантійської імперії). Відтак зажадав від грецьких імператорів Василія та Кон­стан­тина (у Константинополі царювали одночасно два брати), щоб вони видали за нього сестру їхню Анну. Імператори відповіли, що вони не можуть видати своєї сестри за язичника. Тоді Володимир повідомив їх про своє бажання прийняти християнську віру і просив прислати до нього царівну Анну, а також і священика для свого хрещення. Імператори зразу ж прислали в Корсунь священиків, а з ними приїхала і царівна Анна. Але в цей час у князя Володимира за­боліли очі, так що він осліпнув. Царівна Анна порадила Володимиру прийняти святе хрещення.

Слайд 20

Володимир послухався поради царівни і хрестився з ім'ям Василій. І як тільки охрестився і став виходити з купелі, то з його очей немовби спала пелена і він став бачити, Володимир прозрів тілесно й духовно і в радості промовив: „Тепер я пізнав істинного Бога!”

Після цього князь Володимир одружився на царівні Анні й повернувся в Київ. З ними приїхали з Греції митрополит, шість єпископів, багато священиків і було привезено все необхідне для богослужіння. Це було у 988 році.

Спочатку Володимир запропонував хреститися своїм дванадцятьом синам, і вони охрестилися. Слідом за ними хрестилося багато бояр. Насамкінець, Володимир звелів усім жителям Києва прийти у визначений день до Дніпра, і там, у присутності князя, було здійснено духовенством таїнство святого хрещення. Князь Володимир, спрямувавши свій погляд до неба, молився Богові, щоб Господь, Який сотворив небо і землю, благословив народ руський, дав йому пізнати Його, істинного Бога, й утвердити в ньому віру праведну... У цей великий день земля і небо звеселилися.

Слайд 21

Прийнявши християнство, Володимир в усьому перемінився. Із грубого і жорстокого язичника він став благочестивим і милосердним християнином. Князь звелів усім бідним людям приходити до нього на князівський двір і отримувати там все необхідне: їжу, одяг і навіть гроші. Крім цього, навантажувалися підводи хлібом, м'ясом, рибою, овочами, медом, квасом і посилалися у міста та села для всіх хворих та бідних, які самі не могли ходити.

Народ полюбив свого великого князя, прозвав його „Красне Сонечко” і, мов до сонця, тягнувся до нього і разом з ним прямував до Бога.

Свята Церква долучила великого князя Володимира, а також і княгиню Ольгу, до лику святих, і найменувала їх рівноапостольними. 28 липня – день пам'яті князя Володимира.

Із Києва християнська віра православна, з Божою допомогою, швидко поширилася по всій Руській землі. Народ руський усією душею сприйняв віру православну, яка несла із собою духовне просвітництво: писемність, монастирі і заснування шкіл, розвиток різного роду мистецтв і створила всю руську культуру. Світло Христове возсіяло над землею Руською. Вона стала називатися „Святою Руссю”, а народ – „православним руським народом”.

V. Закріплення, узагальнення і систематизація вивченого

Учитель: Київська Русь стала могутньою державою і швидко набирала сили, укріплюючись політично, економічно і культурно. Єдиною причиною такого стрімкого розквіту держави було прийняття християнства. Давайте, пригадаємо основні моменти зародження християнської віри у Київській Русі. Із дат, які ми сьогодні згадували, утворимо „Колесо історії”.

Слайд 22

(Учні отримують картки із датами 13 грудня, 24 липня, 28 липня, 861 рік, 866 рік, 957 рік, 983 рік, 988 рік, 2005. Учитель закріплює на дошці картку у вигляді кола 2005. Учні по черзі розповідають про події, пов'язані із датами, і прикріплюють картки навколо 2005, утворюючи колесо історії).

Учитель: Християнська віра порятувала тоді руський народ від ворожнечі і братовбивства, бо християнство найбільше кличе до любові, взаємопрощення і примирення. На прикладі святих Ольги і Володимира ми переконуємося, як ставши на християнський шлях, багато може зробити для свого народу людина.

Працюючи над тестом, який вам роздали, пригадайте, що є свідченням істинної християнської віри і основою християнського духовного життя.

Учні: Не відповідати на зло злом. Любити навіть ворога свого. Ставитися до свого ближнього як до найвищої цінності,

(Учні працюють над тестом.) Слайд 23

Тест з теми Початок християнства у Київській Русі

Виберіть правильний варіант відповіді:

1. Православ'я це:

а) назва східної гілки християнства;

б) назва етнічної віри східних слов'ян;

в) назва західної гілки християнства.

2. Князем, який запровадив у Київській Русі християнство, був:

а) Ярослав Мудрий;

б) Володимир Мономах;

в) Володимир Великий.

3. Християнське вчення про мораль ґрунтується насамперед на:

а) символі віри;

б) Десяти Заповідях Божих;

в) Старому Завіті.

Слайд 24

4. Нагірна проповідь Ісуса Христа стосується:

а) системи богослужінь;

б) структури християнського культу;

в) Заповідей Блаженства.

5. Ядром християнської моралі є:

а) Заповідь Любові;

б) дотримання постів;

в) вшанування Хреста.

6. Декалог, одержаний Мойсеєм на горі Синай, це:

а) Церковні таїнства;

б) Заповіді Блаженств;

в) Десять Заповідей Божих .

Слайд 25

7. Встановіть відповідність:

Декалог Визначає характер праведної поведінки

Благовіст Має заборонний підтекст

Заповіді Блаженства Сповіщає про початок богослужіння

Слайд 26

VI. Домашнє завдання

Учитель: Справжнє християнське життя може бути тільки у того, хто має у собі віру Христову і намагається жити по цій вірі, своїми добрими справами виконує волю Божу. Добрі діла є виразом нашої любові, а любов є основою всього християнського життя.

Сьогодні ми з вами з'ясували, що християнська віра змінює життя людини і народу. Подумайте над тим як впливає християнська віра на ваші думки, дії, вчинки і підготуйте на наступний урок коментар на тему: „Християнська віра і мій особистий вибір вирішення життєвих проблем”. У листопаді день пам'яті архістратига Михаїла, знайдіть, будь-ласка, про нього матеріал. Які є запитання, зауваження? Що нового ви дізналися на уроці? Що найбільше запам'яталося? (Учні відповідають.)

^ Слайди 27-32

Учитель: Християнство нас вчить: „Один Господь, одна віра, одне хрещення, один Бог і Отець усіх”. Задумайтеся над висловлюваннями видатних особистостей про релігію: „Потрібно знову і знову нагадувати суспільству, що без Бога найвищий смисл людського існування ніколи не може бути відкритий.” (Семен Франк); „Невизнання Бога є для держави найбільше з лих, і хто підриває релігію, той підриває разом з тим і основи суспільства.” (Платон); „Наймудріші і найсильніші народи є водночас найбільш релігійними.” (Сократ); „Віра, релігія і моральність – це необхідні підпори усякого добробуту і ладу.” (Вашингтон); „Релігію і науку протиставляють одна одній лише люди, які погано освічені як у першому, так і в другому.” (Сабатьє).

Висновок можемо зробити такий. Сьогодні стати мудрим, моральним і сильним народом нам допоможе тільки віра, яка прийшла на нашу землю більше тисячі років тому. Адже віра необхідна всьому народові і кожній людині.

Слайд 33


^ 2.16. Тема: У чому полягає основний зміст „золотого” правила моралі

Мета: ознайомити із „золотим” правилом моралі;

розкрити основний зміст „золотого” правила моралі;

пояснити, чому найкращим мотивом для етичного поводження є дотримання „золотого” правила моралі.

^ Тип уроку: комбінований

Обладнання: дошка, підручник, різнокольорові картки-фігури, презентація Microsoft PowerPoint (Додаток М)

Хід заняття

І. Привітання

Учитель: Дорогі діти, починаємо наш урок. Прошу „кольоровою мовою” відповісти на запитання:

- Яким був для вашого класу перший навчальний тиждень?

- Як цей тиждень пройшов для вас особисто?

- Яким є ваш сьогоднішній настрій?

- Як ви підготувалися до сьогоднішнього уроку?

- Чи раді ви нашим гостям, які присутні на сьогоднішньому уроці?

(Учні на вибір піднімають один із трьох кольорових (червоний, зелений, жовтий) кружечків).

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу

Учитель: Дякую вам. Дуже приємно, що ви ввічливі діти. Будь ласка, пригадаємо, що ми вивчали на минулому уроці, і ваші знання перевіримо у вигляді письмової вікторини. Я зачитую визначення, а ви у зошитах записуєте відповідь. Приготувалися. Будьте уважні.

Слайд 1

  1. Форма стосунків людей у повсякденному житті. (Етикет)

  2. Дотримання норм і правил етикету у будь-якій ситуації. (Гарні манери)

  3. Встановлений урочистий порядок проведення якогось обряду, а також сам обряд. (Церемонія)

  4. Уміння тримати себе у межах узвичаєних норм поведінки у будь-яких ситуаціях. (Коректність)

  5. Почуття міри, якої необхідно дотримуватися у розмові, вміння відчувати межу, за яку не можна переступати у стосунках з людьми. (Тактовність)

  6. Природність поведінки, пристосована до людей, що оточують. (Скромність)

Слайд 2

  1. Певна сукупність правил поведінки. (Норми етикету)

  2. Той, що вимагає підвищеного вияву уваги до себе. (Церемонний)

  3. Необхідність обов’язкового виконання обіцянок і зобов’язань. (Точність)

  4. Вміння ставити себе на місце іншої людини. (Делікатність)

  5. Привітний вираз обличчя, уважне, доброзичливе ставлення до людей. (Ввічливість)

  6. Вимоги, які дають можливість уникнути незручної ситуації. (Вимоги етикету)

Підрахуємо кількість правильних відповідей. Будь ласка, свої відповіді зачитує учень Х. Всі інші учні поміняйтеся зошитом з сусідом і уважно перевіряйте. Ті учні, у кого буде правильних 10-12 відповідей отримають „цеглинку”, а учень Х – оцінку. (Підведення результатів вікторини).

Учитель: На минулому уроці ми з вами говорили, що етикет визначає нашу щоденну пове­дінку, допомагає нам жити не заважаючи і не завдаючи шкоди одне одному. Ви знаєте, що незнання правил етикету може стати причиною неприємностей і поставити нас у незручне становище. Давайте проаналізуємо нашу поведінку впродовж одного дня і визначимо що „добре” і що „погане” ми робимо. (Один учень біля дошки, інші – у зошитах виконують завдання „Два погляди”).

Слайд 3

добре

погане

1.

2.

3.

4.

5.

1.

2.

3.

4.

5.

Етика навчає нас, як бути доброю людиною. Проте, щоб нас вважали добрими людьми, мало знати моральні приписи. Важливо чинити відповідно до них і розвивати у собі здатність поступитися власними інтересами та бажаннями заради інших. Навчатися етики – означає удосконалювати себе як людину. Тому подумайте і запишіть норми поведінки, які б допомогли вам змінитися на краще. (Один учень біля дошки, інші – у зошитах виконують „Завдання самому собі”).

Слайд 4

  1. Забороняю собі (кричати на інших, заздрити…).

  2. Мені ніколи не слід (звинувачувати інших, обманювати…).

  3. Я завжди повинен (прощати образи, визнавати свої помилки…).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів та оголошення теми і мети уроку

Учитель: Ми вже говорили на наших уроках про те, що людське життя складається з різноманітних дій, і причиною багатьох наших помилок є невміння передбачати наслідки своїх дій та невміння керувати собою. Ми знаємо, що мораль виникла з потреби регулювати відносини між людьми. Важко навіть уявити, що було б, якби кожен жив, зважаючи лише на власні потреби та бажання. Ми повинні пам’ятати, що людину оцінюють за її ставленням до інших. Тому кожна людина і суспільство у цілому постійно працюють над вдосконаленням моральної поведінки. Саме тому за більшістю норм етикету прихований глибокий моральний смисл, який склався за багато-багато років життя людства. Ми з вами повинні знати, що основою усіх етикетних норм є „золоте” правило моралі.

Слайди 5, 6

Запишіть, будь ласка, тему нашого уроку: „У чому полягає основний зміст „золотого” правила моралі. Пропоную вам ознайомитися з найбільш популярними правилами-гаслами, які люди обирають у якості морального кредо. Вам завдання: вибрати одне найважливіше правило з вашої точки зору, яке людині достатньо дотримуватися, щоб інші вважали її вихованою і ввічливою. (Правила записані на дошці. Учитель зачитує, а учні голосують за кожне правило. Напроти кожного правила учитель записує кількість учнів, які його обрали).

Слайд 7

1. Мета виправдовує засоби -

2. Все залежить від ситуації -

3. Правий той, хто сильніший -

4. Усе визначає більшість -

5. Роби так, щоб було краще тобі -

6. Слухайся голосу совісті -

7. Хочеш собі добра, не роби нікому зла -

8. Роби те, що дає тобі найбільше задоволення -

9. Живи сам і давай жити іншим -

10. Поводься з іншими так, як хотів би, щоб поводилися із тобою -

(Відбувається скерований обмін думками у межах запропонованого завдання. Учитель направляє хід мислення учнів для того, щоб допомогти їм відкрити для себе „золоте” правило моралі і зрозуміти, як його можна використовувати на практиці).

ІV. Надання учням необхідної навчальної інформації з даної теми

Від самого народження ми перебуваємо серед людей. Усі вони дуже різні. Упродовж дня нам доводиться спілкуватися з багатьма людьми. Ми не завжди усвідомлюємо, що боротьба добра і зла виявляється у наших вчинках та ставленні до інших людей.

Слайд 8

„Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе” – це твердження називають „золотим правилом” моралі. Отже, запишемо, що „золоте” правило моралі формулюється: „Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе”.

Слайд 9

„Золотим” називається це правило тому, що людині достатньо дотримуватися його одного, щоб інші вважали її ввічливою. „Золоте” правило моралі є ключем до розуміння того, як вибирати між добром і злом. Саме здатність до такого вибору дає підстави для висновку, якою є та або інша людина: доброю чи злою. Поведінку, яка відповідає правилам ввічливості, схваленими суспільством називають пристойною. Пристойність – це ввічливість, гарні манери, повага до людей, охайний вигляд, усе, що відповідає загальноприйнятим правилам поведінки. Спільним для усіх етикетних норм є те, що вони потребують від нас людяності й справедливості. Людяність передбачає ставлення до інших з повагою, а справедливість виявляється у тому, що право на повагу своєї гідності має кожна без винятку людина.

Учитель: Суть моралі у тому, що ніхто нікого не в праві силувати до виконання моральних норм. Моральні правила, якщо ми їх приймаємо, треба виконувати самому: не чинити щодо інших того, чого не хочемо, щоб заподіяли нам. Прошу вас пригадати і записати „що” нового ми сьогодні на уроці вивчили та „для чого” нам це потрібно. (Учні на дошці і у зошитах записують нові поняття: „золоте” правило, пристойна поведінка, пристойність, людяність, справедливість, які вивчали для того, щоб бути вихованими, добрими, милосердними, лагідними, ввічливими, поміркованими, ґречними).

Слайд 10

^ V. Закріплення, узагальнення і систематизація вивченого

Впродовж століть людство виробило приписи, норми, правила, які допомагають кожній людині співіснувати з іншими. Але надзвичайно важливо не тільки знати ці правила, а й вміти і бажати виконувати їх щодня. Нагадаємо, які позитивні риси ми повинні у собі виховувати. (Гра „Коло чеснот”. Учні називають чесноту, яка починається на останню літеру попередньої).

Кожне суспільство, свідомо чи ні, бере за свою моральну і духовну основу певний еталон. Чинити по-доброму допомагають людині моральні правила, які втілено у казках, прислів’ях, приказках, звичаях і традиціях. „Золоте” правило моралі сформульовано у Біблії. І зараз ми з вами дізнаємося як саме. (Учні зі слів на окремих картках складають вислів: „У всьому, як хочете, щоб з вами поводилися люди, так поводьтеся з ними і ви”).

Слайд 11

VІ. Підведення підсумків уроку та самооцінювання учнями результатів

Учитель: Наявність чи відсутність у суспільстві системи міцних моральних правил визначає його сьогодення і майбутнє. Підсумовуючи нашу сьогоднішню роботу, можемо зробити висновок, що у суспільстві, де люди ставляться до інших так, як хотіли б, щоб ті ставилися до них, громадський устрій досконаліший, а люди сприяють одне одному задля загального добра. Підведемо підсумки нашої роботи на уроці. (Учитель називає оцінки і прізвища учнів, які їх отримали. Разом з учнями рахують кількість „цеглинок” по рядам. Найбільш результативний ряд отримує „пелюстку”. Кольоровими кружечками учні відповідають на запитання учителя).

- Чи цікавою і корисною була для вас тема сьогоднішнього уроку?

- Як працював клас?

- З яким настроєм працювали Ви?

^ VІІ. Повідомлення домашнього завдання

Учитель: Дякую вам. Розгорніть щоденники і запишіть домашнє завдання: повторити вивчене на занятті.

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18



Похожие:

Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для студентів спеціальності : 010103 та 010103 "Педагогіка і методика середньої освіти. Образотворче мистецтво"
Теоретичні основи композиції: Навчально-методичний посібник для студентів внз художніх та художньо-педагогічних спеціальностей. /...
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для 2-го класу К. Шкільний світ, 2012. 128с. Зміст розділ Теоретичні питання засвоєння етичних норм молодшими школярами: психологічний аспект
Лариса Кравчук.«Сходинки етичного зростання»: Навчально-методичний посібник для 2-го класу К. Шкільний світ, 2012. 128с
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для 3-го класу К. Шкільний світ, 2012. 128с. Зміст розділ Теоретичні питання засвоєння етичних норм молодшими школярами: психологічний аспект
Лариса Кравчук.«Сходинки етичного зростання»: Навчально-методичний посібник для 3-го класу К. Шкільний світ, 2012. 128с
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconБ. Руснак залучення громадян до участі в місцевому самоврядуванні навчально-методичний посібник
Залучення громадян до участі в місцевому самоврядуванні. Навчально-методичний посібник / Укладач Б. А. Руснак. – Чернівці: чмгс “Буковинська...
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconSemester: 9 Number of ects credits allocated
Вербінська Г. М. Уроки астрономії: навчально-методичний посібник. – К.: Шк світ, 2010. – 128 с
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для студентів педагогічних університетів. Умань : впц «Візаві», 2011. 201 с
В., Колмакова В. О. Інформатика. Змістові модулі : Інформація та інформаційні процеси. Інформаційна система. Операційні системи....
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для викладачів. Аспірантів, студентів магістратури. К.: Кондор,2008. 272с
Артемова Л. В. Педагогіка і методика вищої школи.: Навчально-методичний посібник для викладачів. Аспірантів, студентів магістратури....
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconМетодичний посібник «корпоративні права»
Методичний посібник розроблено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З. А
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНачальника управління житлово-комунального господарства
Біла Церква (далі -порядок) розроблено з метою впорядкування процедури проведення періодичної повірки, обслуговування І ремонту квартирних...
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 icon2. Module code: бмн 6 06 3 Module type
Красноштан І. В., Миронюк Т. М., Пащенко М.І. Загальна цитологія І гістологія (практикум). Навчально-методичний посібник для студентів...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов