Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 icon

Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010



НазваниеНавчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010
страница4/18
Дата конвертации28.11.2012
Размер3.43 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
скачать >>>
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
Поради

  • Розміщення фігур на дошці фланелеграфа може допомогти, а може й відволікти від пояснення біблійного уроку.

  • Перед початком занять слід викласти всі фігури в певному порядку, малюнком догори й так, щоб діти не бачили їх.

  • Під час розміщення фігур, так само як і під час пояснення, перебувайте збоку від дошки. Не повертайтеся спиною до класу й не стійте перед дошкою. Діти, які не сидять навпроти фланелеграфа, теж повинні все бачити.

  • Беріть фігуру тільки в тому випадку, коли її потрібно помістити на дошку.

  • Не тримайте фігури за голову!

  • Готуючись, перевірте, як тримаються фігури. Подивіться на них з певної відстані.

  • Для того щоб створити відчуття перспективи, коли приклеюєте фігури, звертайте увагу на їхні пропорції. Більші силуети розміщайте внизу, маленькі – вгорі й осторонь від більших.

  • Коли будете розвішувати фігури, пам’ятайте про те, щоб їхні очі були на відповідному рівні (за винятком фігур, які зображують тих, хто сидить).

^ Класна дошка

Дошку можна використовувати для виписування окремих віршів з Біблії, питань до дискусії, акровіршів й інших найпростіших схем і малюнків. Дошка може згодитися також і при запам'ятовуванні й повторенні віршів, наприклад, записавши на дошці вірш і повторюючи його, поступово стирати окремі слова.

При всіх своїх перевагах (дешева, не потрібна попередня підготовка матеріалів, не потрібне допоміжне обладнання) дошки вимагають від педагога певних художніх навичок, а також виникає деяка незручність через необхідність постійно стирати й писати заново.

Розроблювачі сучасних дощок повністю відмовилися від звичного чорного кольору, вибравши, в якості основного, білий колір. Малюнки, зроблені на таких дошках, виглядають так само, як і малюнки на звичайному папері. Тим паче, що для написання використовуються фломастери. Деякі білі дошки мають магнітну поверхню, що дозволяє використовувати й заздалегідь підготовлені матеріали (ілюстрації, карти). Дошки можуть варіюватися за розміром й кількостю стулок. Навісні стулки збільшують робочу поверхню. Досвідчені викладачі успішно використовують цю властивість, ефектно відкриваючи в потрібний момент підготовлені матеріали.

Від людини, що користується дошкою, потрібні певні художні здібності, гарний почерк, уміння добре розташовувати інформацію на дошці.

Основні труднощі, з якими доводиться рахуватися вчителеві біля дошки, – втрата уваги аудиторії в той час, коли потрібно написати щось на дошці. Варто повернутися до дітей спиною – і увагу буде втрачено.

^ Схеми й таблиці

Цей спосіб дає можливість за допомогою креслень, ліній, прямокутників, кіл і стрілок реально зобразити, наприклад, витоки, розвиток, наслідки, порівняння тощо. Так, у вигляді схеми можна зобразити історію Церкви, наочно зобразити книгу Біблії або її частини.

Схеми й таблиці потрібно підготувати заздалегідь. Вони корисні тим, що графічно подають повну інформацію, після чого вже не потрібно слів.

^ Географічні карти

Біблійна історія не має у своєму розпорядженні великої кількості наочного приладдя, а тому необхідно як можна повніше використовувати те, що є. Першим посібником у викладанні історії взагалі служить географічна карта. При застосуванні карти, насамперед, необхідно вка­зати на карті півкуль місце розташування Месопотамії, Аравії, Єгипту й Палестини, тобто місць, що згадуються у Священній Історії, а в подальшому мати завжди під рукою карту Пале­сти­ни. Нехай кожна подія, що пов’язана з відомим місцем, позначається учнями на карті, щоб розповідь запам'ятовувалася ними не тільки за допомогою слухових відчуттів, але й зорової пам'яті.

Карта використовується також при роботі з дітьми старшого віку. За допомогою карт учні дізнаються про географічне положення древніх держав і можуть порівнювати його із сучасною географією. Знаходження на карті місць, де бував Господь Ісус Христос, простежування місіонерських поїздок апостола Павла, пошуки місць, де проходили старозавітні події, – все це допомагає дітям усвідомити, що розповіді – це не фантазія, а реальні події.

Карти можна виготовляти самому на папері або картоні. При підготовці саморобних карт необхідно усвідомити небезпеку захаращення цього наочного приладдя непотрібною інфор­ма­ці­єю. Острах упустити щось важливе може привести до того, що через надміру написів, умовних позначень, покажчиків географічного рельєфу місцевості й іншої сторонньої інфор­ма­ції, ви мимоволі зашкодите легкому читанню карти й розсієте увагу дітей. Основний недолік карт полягає в тому, що вони намагаються розповісти відразу про все.

^ Малюнки, вирізки й плакати

Картина може застосовуватися на уроках двояким способом: вона або може бути взята за вихідну точку, від якої ведеться розповідь, або ж доповнює й нагадує його. Так, наприклад, притча про митаря й фарисея при першому способі розповідається так: законовчитель показує картину й запитує учнів: „Що ви тут бачите?” Учні відповідають: „Двох людей”. – „Де вони стоять?” – „У церкві”. – „Що в церкві роблять?” – „Моляться Богові”. – „Як вони стоять: поруч чи інакше”. – „Один спереду, інший позаду”. – „Як тримає голову перший? Як другий?” І т.д.

На підставі такого розбору картини викладач веде розповідь: „Два чоловіки прийшли в церкву молитися Богові. Одна людина була гордою і називалася фарисей. Фарисей вважав себе праведним, став спереду й почав похвалятися перед Богом: дякую тобі, Боже, що я не такий, як інші люди...” і т.д. Неважко помітити, що при цьому способі ведення розповіді картина має досить істотне значення. Чим вона багатша подробицями, тим повніше може бути розповідь, чим ближче вона до істини, тим точніше виходить і оповідання. Перевага цього способу полягає в тому, що діти спочатку бачать картину, прагнуть до тлумачення її й слухають розповідь більш уважно, беручи безпосередню участь в здобуванні нових відомостей за допомогою переходу від відомого до невідомого. Але ці переваги способу попереднього розбору священно-історичних картин і зменшуються тими недоліками, які ховаються під гаданими перевагами.

Не можна випускати з виду тієї обставини, що головним джерелом Священної Історії служить Слово Боже, а не уява художника. При веденні розповіді через розглядання картини доводиться приймати тлумачення біблійних подій художником і підкорятися цьому тлумаченню. На картині може бути або дуже багато подробиць, які можуть відволікати увагу від головного, істотного, або такі зображення, які можуть бути названі лише правдоподібними, але не справжніми. З погляду мистецтва вони вірні, але не можуть бути запропоновані увазі учнів у якості безперечних. Адже діти приймають усе за істину не з ідейної лише сторони, а в повному обсязі. Не говорячи вже про те, що більшість малюнків компонується малювальниками, а не художниками, можна помітити, що й художник вносить у біблійну картину свою творчість, і з подробицями священних зображень не завжди можна погодитися. Внаслідок простодушної довірливості дітей до всього, що вони бачать і чують, картину зручніше використовувати після розповіді в якості її найбільшої ілюстрації. Вислухавши попередньо розповідь, діти звертають увагу при розгляданні картини на головне й не звертають увагу на дрібниці. При показі картини після розповіді учні переважно самі знаходять учасників події й прогнозують їхні дії. Учителю залишається лише спрямувати увагу учнів на головне й тим посприяти зміцненню в пам'яті дітей ходу подій. По картині учні можуть повторити розповідь, почуту ними від викладача, і картина може служити для них гарним допоміжним засобом.

Потрібні ілюстрації можна вирізати з журналів, календарів, вітальних листівок, каталогів й інших друкованих видань. Було б непогано завести коробку або папку для подібних посібників і використовувати їх у міру потреби. Бажано наклеїти їх на картон або щільний папір. Чорно-білі зображення матимуть кращий вигляд, якщо підклеїти до них кольорову рамку.

^ Предметні уроки

Предмети повсякденного вжитку можуть бути використані як наочні прилади на уроках. Можна вчити духовних істин, використовуючи ознаки й призначення добре відомих речей. Мета таких уроків – пояснити важкі абстрактні біблійні поняття. Наприклад,

тему про перенесення спокус покажіть на прикладі палички й цвяха. Дайте дитині паличку – нехай вона її зламає. Потім подайте цвях. Зламати його не вдасться. Запропонуйте дитині з'єднати паличку й цвях разом, обв'язавши ниткою. Тепер нехай знову спробує зламати паличку. Цього разу паличка не зламається. Покажіть на цьому прикладі важливість нашого перебування із Христом для перенесення випробувань – людину (паличку) легко зламати, якщо вона не пов'язана з Господом молитвою й Таїнствами.

Однак, слід пам’ятати про те, щоб застосовувані картинки й предмети не домінували над Євангельською Звісткою, не відволікали увагу дітей. Предмети так можуть зацікавити самі по собі, що головна звістка залишиться в тіні. Діти запам'ятають усе, що бачили й чули, але не зрозуміють, навіщо все це було.

Ще кілька прикладів:

Слово не горобець...

Запропонуйте дітям видавити зубну пасту з тюбика – всю, без залишку! Для більшого азарту можна її давити, наприклад, на стіл і розмазати. Нехай постараються щосили й видавлять усе до останньої краплі. І після того, як вони, таким чином, трохи відволічується, запропонуйте їм, за який-небудь подарунок (природно!), засунути пасту назад. Так само – всю без залишку! Нехай спробують.

Мораль

Так само все проходить з нашим мовленням. Як тільки слово вилетіло з рота, його вже ніяк не повернути назад. Нам потрібно бути дуже тильними зі словами, тому що ми можемо потім дуже шкодувати про сказане.

Кажу ж вам, що за всяке довільне слово, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь у день суду. (Мф.12:36)

Дорога до Неба

Діти стоять перед сходами, а тато – на верхній площадці. З нетерпінням вони чекають татових вказівок.

„Я відвезу вас у кафе-морозиво, якщо ви зметикуєте, як забратися сюди”. Всі четверо слухають із величезною увагою. „Але є кілька правил. По-перше, ви не повинні торкатися сходинок. По-друге, ви не можете торкатися до поручів. Почали!”

Після миті замішання й міркувань, молодший говорить: „Це неможливо, тату! Як ми доберемося до тебе без поручів й щаблів?”

Після розгубленої згоди ще двох, один придумав: „Тату, я знаю! Ти сам спускайся сюди”. Тато спускається по щаблях донизу. „Тепер нахилися, я залізу тобі на спину. Ну от, а тепер неси мене нагору”.

Вийшло! Тепер тато на прикладі цієї простої витівки пояснює, що неможливо добратися до Бога самотужки. Але коли ми довіряємо себе Христу, що здійснив усе за нас, ми можемо досягти небес. Незабутнє враження. Після катання на татовій спині вся компанія відправляється за подвійною порцією із сиропом.

Проведення наочних уроків

У викладача є великий вибір у проведенні наочних уроків, спеціально розроблених для конкретних вікових груп. Наприклад, наочні уроки для дошкільників у першу чергу повинні впливати на органи почуттів. Учні старшого віку, у свою чергу, здатні виконувати письмові й усні завдання, які недоступні малятам.

Дошкільнята

Наочні уроки для дошкільнят звичайно розділяють на такі категорії:

– домашня робота;

– книги й головоломки;

– музика й спів;

– спілкування із природою;

– образотворче мистецтво;

– ігри з конструкторами й кубиками.

Кожна з них може сприяти досягненню намічених цілей викладання.

^ Домашня робота. Наочні уроки цієї категорії можна використовувати під час вступної частини уроку. Вони допомагають дітям зрозуміти й застосувати в конкретній ситуації досліджуване християнське поняття. Необхідне для цього встаткування можна купити або виготовити самостійно.

^ Книги й головоломки можуть згодитися для оповідання біблійних історій або запам'ятовування біблійних понять. Щонеділі потрібно використовувати тільки ті книги й головоломки, які сприяють досягненню конкретної мети уроку.

Музику можна включати в будь-якій частині уроку. Ритмічна інструментальна музика й спів надзвичайно корисні при навчанні дошкільників. Не обов'язково використовувати записи тільки духовного змісту. Багато чого можна взяти зі звичайних дитячих пісень. Наприклад, від почутої в пісні фрази ви зможете відштовхнутися для початку розмови. Діти також дуже люблять спів, супроводжуваний показом рухів, що ілюструють слова пісні. Розповідається історія з музичним супроводом. Але наступного разу в дію вступають діти, виконуючи різні рухи під музику.

^ Спілкування із природою полягає в ознайомленні дітей з рослинами й тваринами, прогулянках по парку, лісу або зоопарку, використанні книг про природу, а також слайдів і картинок із зображенням природи.

^ Образотворче мистецтво. Такі наочні уроки передбачають малювання пензликами, пальцями, малюнок за трафаретом, роботу із пластиліном і глиною, аплікації, розфарбовування й виготовлення простих виробів.

Ігри з кубиками або конструктором надають дітям можливість зрозуміти й закріпити дослі­джуване біблійне поняття. Учитель, придумуючи запитання й проводячи цікаві бесіди, пропонує дітям побудувати з кубиків предмети, пов'язані з біблійними історіями, скласти мозаїку або пазли.

Діти молодших класів

Наочні уроки для дітей молодших класів можна розділити на 7 категорій:

– образотворче мистецтво;

– інсценівки;

– письмові комунікативні завдання;

– усні комунікативні завдання;

– ігри;

– музика й спів;

– дослідження.

Наочність у навчанні має досить істотне значення. Найкращим засобом для пробудження глибокого інтересу до вивчення біблійної історії могло б бути малювання самими учнями біблійних подій. Так, наприклад, досить корисно зобразити план скинії, розташування Мойсея й народу під час Синайського законодавства, розташування військ єврейських і філістмських перед перемогою Давида над Голіафом, шлях євреїв з Єгипту в Ханаан, шлях Авраама, шляхи Спасителя з Галілеї в Єрусалим і т.п. Для всіх подібних креслень не потрібно вміння малювати, а тим часом зображення різних предметів і моментів перед очима учнів сприяє виразності уявлень про ці предмети в їх свідомості й зміцнює їх в пам'яті.

^ Образотворча діяльність включає в себе створення малюнків, виготовлення таблиць, діорам, карт, рухливих виробів, слайдів, плакатів і хронологічних таблиць. Їх можна використо­ву­вати для ознайомлення з біблійними фактами або для практичного застосування вивчених біблійних істин.

Діорама – вигнута в плані півколом картина з переднім предметним планом (спорудження, реальні й бутафорські предмети). Найпростіший приклад діорами – різдвяний вертеп з мальованим тлом.

Інсценівки дозволяють дітям краще зрозуміти матеріал і взяти активну участь у подіях, що відбуваються. Вони можуть містити в собі уявні бесіди з персонажами Біблії, написання монологів від імені біблійних героїв, інсценізацію біблійних оповідань, лялькові вистави і рольові ігри (для дітей старшого віку).

^ Письмові комунікативні завдання використовуються для написання й повідомлення інформації, опису почуттів і вираження ідей. Прикладом може послужити уривок із щоденника якогось біблійного персонажа, лист до нього або від нього, газетні статті з повідомленнями про події, описані в Біблії, вірші, розповіді із практичним застосуванням біблійних істин, ігри зі словами (акровірші, кросворди тощо).

^ Усні комунікативні завдання містять у собі ряд запитань і відповідей, діалоги вчителя й учня або учнів між собою.

Ігри – це ефективний спосіб повторення біблійного матеріалу або вивчення його напам'ять. Можна придумати їх самостійно, використовувати картки, кросворди, завдання, в яких потрібно вставити пропущені слова, розташувати інформацію в певному порядку, вибрати правильну відповідь тощо. Не слід зневажати також і спортивними іграми.

^ Музику можна використовувати при навчанні, закріпленні або практичному застосуванні біблійних істин.

Дослідницька робота містить у собі пошук відповідей на запитання по тексту й написання рефератів тощо.

Підлітки й дорослі

Лекції в основному вважаються однобічним видом спілкування. Однак можна охопити роботою учнів, попередньо надавши їм план, який потрібно заповнювати протягом заняття, використовуючи, крім того, матеріали фільмів, інтерв'ю, симпозіумів, дискусій тощо.

^ Письмові комунікативні завдання корисні для повторення матеріалу або його практичного застосування. Вони можуть включати складання листів до або від імені якого-небудь біблійного персонажа, записи в особистому щоденнику про враження від тієї або іншої біблійної істини, обіцянка застосувати її на ділі, укладання сценаріїв телевізійних програм або газетних статей, присвячених подіям, що описані в Біблії, кросворди.

Інсценівки містять у собі постановку п'єс, сценок, пантомім (особливо при роботі з глухими), а також рольові ігри.

^ Образотворча діяльність має на увазі художнє або графічне відтворення біблійних істин і їхнє практичне застосування. Як приклад, можна згадати виготовлення карт, виробів, плакатів, емблем або значків.

^ Музичні завдання містять у собі підбір тематичних пісень, переказ їхнього змісту, створення музичної програми, виконання духовних кантів і псалмів.

Дослідницька діяльність полягає в написанні рецензій на книги, фільми й телепередачі, складанні рефератів, хронології, організації паломництва й походів, пошуку відповідей на запитання до біблійного уривка.

^ Технічні засоби навчання

Найчастіше в школах використовується:

– аудіоапаратура;

– відеоапаратура;

– комп'ютери.

Аудіовізуальний матеріал, що викладається за допомогою цього устаткування, можна розділити на дві категорії: „той, що підтримує оповідача” і „самостійний”.

Матеріал, що підтримує оповідача, слугує для поліпшення сприйняття інформації педагога. Який би посібник не використовувався – фланелеграф, альбоми, слайд-проектор та інші – увага, фокус аудиторії завжди спрямований на мовця.

Самостійні матеріали можуть заміняти вчителів. Вони містять у собі фільми, відеокасети, комп'ютерні програми й безліч інших засобів викладу, що містять повний обсяг матеріалу та його презентацію. Викладачеві необов'язково бути присутнім при їхній демонстрації. Причому деякі посібники дозволяють дітям бути не простими спостерігачами, а активними учасниками процесу – наприклад навчальні комп'ютерні програми.

Найбільш ефективні мультимедіа-проектори мають можливість демонстрації на екрані відео- і комп'ютерного зображення, звуку, що значно розширює їхні навчальні можливості.

Аудіоапаратура

Використання аудіоапаратури – найбільш доступне з усіх технічних засобів навчання. Музичні програвачі, радіоприймачі, магнітофони й програвачі CD-дисків одержали широке поширення. Основна проблема, що виникає перед педагогом при роботі з ними, це придбання не засобів відтворення, а самих звукових носіїв.

Викладач повинен заздалегідь підготувати дітей до сприйняття змісту передачі. Педагог попередньо вивчає пропоновані музичні програми й постановки й, з огляду на особливості дітей своєї групи і їхні інтереси, визначає, яку з них можна використовувати. Аудіопередачі вимагають від дітей великої зосередженості, уваги, уміння абстрагувати. Тому не треба їх організовувати часто й на тривалий час.

Відеоапаратура

Завдяки широкому поширенню телебачення й можливості частого перегляду дітьми відеофільмів, у них рано формується відношення до перегляду фільмів як до розваги; їхній пізнавальний зміст сприймається не повністю, а часто залишається за межами їхньої свідомості. При цьому має значення й висока емоційність дітей – їх захоплює яскравість і динамічність явищ, зовнішня сторона дій і вчинків героїв. У зв'язку із цим виникає необхідність навчання дітей уміння сприймати зміст діафільмів і відеофільмів.

Загальна методика демонстрації навчальних фільмів складається з таких етапів:

1. Попередня бесіда з дітьми, у ході якої стимулюється досвід, знання дітей про той предмет, якому присвячений навчальний фільм. У підсумку обговорення перед ними ставиться нове пізнавальне завдання, потім їм показують фільм.

2. Після перегляду фільму в бесіді діти обмінюються враженнями з однолітками й педагогом. У цій бесіді не слід вимагати від дітей відтворення змісту фільму. Вихователь лише задає питання, що дозволяють йому з'ясувати, як діти засвоїли зміст фільму, допомагає їм чіткіше зрозуміти ідеї, встановити зв'язок між ними.

3. Через кілька днів проводиться повторний показ фільму, перед яким звертається увага дітей на ті сторони, які виявилися недостатньо сприйняті або зрозумілі.

4. Після повторного перегляду проводиться бесіда. Вона включає переказ змісту, його аналіз – виділення істотних фактів і зв'язків між ними. У ході бесіди важливо зберегти й поглибити емоційне враження від переглянутого фільму, співпереживання дітьми сприйнятих подій і відношення до героїв.

Повною мірою перегляд навчальних фільмів використовується як метод навчання в старших групах.

На жаль, ми не маємо в достатній наявності яскравих дитячих християнських телепередач, мультфільмів, відеофільмів. Тому в деяких випадках доводиться користуватися продукцією нецерковних виробників. Слід уважно відбирати матеріал для використання, особливо для перегляду мультиплікаційних фільмів.

Комп'ютери

Розвиток сучасних технологій, загальна комп'ютеризація життя підводять нас до того, щоб усе активніше використовувати комп'ютер як засіб навчання. Причому можливості сучасної техніки дозволяють застосовувати комп'ютер не тільки як універсальний засіб для подання інформації у вигляді тексту, статичного зображення, музики або фільму. Із застосуванням комп'ю­тера в якості нового засобу навчання кардинально міняється й традиційна система форм і методів викладання.

Так, за допомогою комп'ютера ви можете створити для дитини особливий світ, де вона зможе разом зі св. апостолом Павлом подорожувати в його місіонерських поїздках, знайомлячись із видом міст, традиціями народів тих часів. Дитина зможе ознайомитися із устроєм старозаповітного храму, подивитися обряди старозаповітного Богослужіння й потім перевірити свої знання в ігровій формі. При'єднавшись до мережі Інтернет, учень зможе довідатися про життя православних в інших країнах, познайомитися й поговорити (навіть за допомогою інтернет-відеотелефона) із православними підлітками з-за кордону й зрозуміти, наскільки тісний і взаємозалежний наш дивний світ. Вона зможе одержати свіжу інформацію про життя Церкви; розшукати й із задоволенням почитати книгу, що уже довгий час марне намагалася знайти в церковних крамницях, і багато чого іншого.

Без особливих навичок і маючи у своєму розпорядженні невеликі засоби, педагог сьогодні має можливість використовувати комп'ютер у такий спосіб:

– за допомогою найпростіших програм складати тестові завдання й проводити опитування учнів;

– організовувати виставки ікон, картин, фотографій святих місць, показ фільмів на екрані монітора;

– при наявності принтера організувати випуск газет, листівок й іншої нескладної поліграфічної продукції, залучаючи до роботи учнів;

– при можливості приєднання до мережі Інтернет надавати учням інформацію про новини в релігійній сфері й при підготовці доповідей, рефератів тощо;

– організувати спілкування дітей із ровесниками з інших міст, країн;

– дати учням можливість спробувати себе на просвітницькому й місіонерському поприщі за допомогою створення інтернет-сторінки, спілкування через різні форуми й чати.

Висновок

Незалежно від того, що ми використовуємо, варто пам'ятати, що все це – тільки посібник, ілюстрація, що служить не для розваги дітей, а для зміцнення їхньої віри. Найкращі посібники виявляться неспроможними, якщо бесіда на біблійну тему буде погано підготовлена.

Наочні приладдя – допоміжний засіб навчання. Не покладайтеся тільки на них, не ставте навчальний процес у залежність від них. Ми можемо покладатися лише на Слово Боже, Вчення Церкви, через які Дух Святий впливає на людину, перетворює його душу. Якщо взяти за приклад порівняння Господом Слова Божі з насінням (Лк.8:11) і трохи розвити цю тему, то посібник можна порівняти з інструментами, за допомогою яких проводиться посів і збір урожаю. Хлібороб використовує найрізноманітніші способи, щоб сіяти насіння в землю, але він також знає, що життя – лише в насінні, а не в тракторі або комбайні. Слід пам'ятати – ми вчимо дітей основам Царства Божого.

Не слід перевантажувати навчальний процес наочним приладдям. Плануйте їхнє використання так, щоб не бути від них залежними.

При виборі наочного приладдя щораз задавайте собі питання: яку навчальну цінність має цей посібник? Чи допоможе він у досягненні мети або ж послужить лише для розваги?

Користуйтеся наочністю вміло. Не уникайте можливості потренуватися до початку уроку, щоб не плутатися потім.

Учитель, який хоче використовувати на своїх уроках наочні приладдя, повинен відповісти на такі питання:

1. Наскільки точно даний посібник відбиває ту або іншу думку?

2. Чи допомагає він краще розкрити досліджувану тему?

3. Чи відповідає він віку, розумовому розвитку й рівню знань учнів?

4. У якому стані він перебуває?

5. Чи спонукає дане наочне приладдя до міркування?

6. Чи вартий він витраченого на нього часу й зусиль?

Отже, пам’ятайте:

- погані посібники можуть відволікати від пояснення;

- недолуге використання гарних посібників теж не допоможе;

- посібники повинні доповнювати, а не переважати над основним матеріалом;

- посібник повинен готуватися відповідно до теми уроку;

- посібники не повинні заміняти собою цікавої, змістовної розповіді, що розкриває тему уроку.

Використання посібників – це не спритний трюк, а випробуваний спосіб зробити викладання більш ефективним.

Звичайно, можна викладати біблійну історію і без наочного приладдя й взагалі без усяких правил, але ціна такому викладанню незначна. Виняткові, видатні особистості й самостійно можуть дійти до діяльного наслідування біблійним праведникам, але більшість людей, з якими має справу вчитель, не виняткові, а буденні. Уміння й дотримання відомих правил потрібно у всякій справі, і виключати викладання біблійної історії із загальної норми немає ніяких підстав.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18



Похожие:

Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для студентів спеціальності : 010103 та 010103 "Педагогіка і методика середньої освіти. Образотворче мистецтво"
Теоретичні основи композиції: Навчально-методичний посібник для студентів внз художніх та художньо-педагогічних спеціальностей. /...
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для 2-го класу К. Шкільний світ, 2012. 128с. Зміст розділ Теоретичні питання засвоєння етичних норм молодшими школярами: психологічний аспект
Лариса Кравчук.«Сходинки етичного зростання»: Навчально-методичний посібник для 2-го класу К. Шкільний світ, 2012. 128с
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для 3-го класу К. Шкільний світ, 2012. 128с. Зміст розділ Теоретичні питання засвоєння етичних норм молодшими школярами: психологічний аспект
Лариса Кравчук.«Сходинки етичного зростання»: Навчально-методичний посібник для 3-го класу К. Шкільний світ, 2012. 128с
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconБ. Руснак залучення громадян до участі в місцевому самоврядуванні навчально-методичний посібник
Залучення громадян до участі в місцевому самоврядуванні. Навчально-методичний посібник / Укладач Б. А. Руснак. – Чернівці: чмгс “Буковинська...
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconSemester: 9 Number of ects credits allocated
Вербінська Г. М. Уроки астрономії: навчально-методичний посібник. – К.: Шк світ, 2010. – 128 с
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для студентів педагогічних університетів. Умань : впц «Візаві», 2011. 201 с
В., Колмакова В. О. Інформатика. Змістові модулі : Інформація та інформаційні процеси. Інформаційна система. Операційні системи....
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для викладачів. Аспірантів, студентів магістратури. К.: Кондор,2008. 272с
Артемова Л. В. Педагогіка і методика вищої школи.: Навчально-методичний посібник для викладачів. Аспірантів, студентів магістратури....
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconМетодичний посібник «корпоративні права»
Методичний посібник розроблено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З. А
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНачальника управління житлово-комунального господарства
Біла Церква (далі -порядок) розроблено з метою впорядкування процедури проведення періодичної повірки, обслуговування І ремонту квартирних...
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 icon2. Module code: бмн 6 06 3 Module type
Красноштан І. В., Миронюк Т. М., Пащенко М.І. Загальна цитологія І гістологія (практикум). Навчально-методичний посібник для студентів...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов