Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 icon

Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010



НазваниеНавчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010
страница8/18
Дата конвертации28.11.2012
Размер3.43 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
скачать >>>
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18

^ 2.6. Тема: Святість імені (3 клас)

Мета: пояснити учням значення імені для людини;

роз’яснити учням, що людина своєю поведінкою, способом життя освячує своє ім’я, робить його почесним, безсмертним;

розвивати повагу до імені, уміння звертатися до ближніх;

виховувати почуття вдячності до свого небесного покровителя, бажання наслідувати його життя.

^ Тип: засвоєння нових знань

Обладнання: ілюстрації із зображенням відомих людей, полководців, фотокартки, ікони.

Хід заняття

І. Вступна бесіда

Загадка

Його має кожен, а користуються ним інші. (Ім’я)

Гра Назви своє ім’я

Діти передають один одному свічку й запитують імя один в одного.

– Як називають вас рідні? А яке імя записане у вашому свідоцтві про народження?

(Андрійко – Андрій, Сергійко – Сергій, Павлик – Павло, Люда – Людмила, Люба – Любов тощо.)

– А як звертаються до вчителів, дорослих? Що означає імя Сергій Іванович? (Сергій, син Івана.)

– Кому подобається своє імя і чому?

– Імена подобаються тому що гарно звучать, чи тому що подобаються люди, яким ці імена належать? (Відповіді дітей.)

ІІ. Основна частина

1. Бесіда вчителя

Кожну людину ми можемо називати по-різному: Сергійко, Сергій, Сергій Якович. А як вас називають рідні? Як ви звертаєтесь один до одного? (Відповіді дітей.)

Є імена офіційні, а є й такі, які використовуються в сімї, в колі друзів. Та кожен повинен пам’ятати, що кожному з нас надається імя, котре ми повинні з честю пронести через усе життя.

Хлопчикам можуть даватися імена на честь батька, діда, прадіда чи близьких рідних. Дівчаткам – на честь матусі, бабусі, прабабусі чи хрещеної.

А можуть даватися дітям імена на честь хороброго воїна, мужнього героя, славетного поета, доброго знайомого, святого.

Назвіть імена відомих вам знаменитих людей. (Георгій Жуков, Юрій Гагарін, Тарас Шевченко, князь Влодимир, княгиня Ольга та ін.)

Георгій Жуков був названий на честь святого Георгія Побідоносця (день памяті – 6 трав­ня). Святий Георгій (Юрій) усім дарує мужність, здатність до захисту слабких. Усі якості святого Георгія успадкував і Георгій Жуков. Він був великим полководцем. Під його командуванням була отримана перемога над фашистами.

2. Декламування вірша

Ось послухайте вірш „До святого Юрія”.

^ До святого Юрія

Я хотів би бути, як той лицар бравий,

Змієборець Юрій на баскім коні,

Побивати зміїв – ворогів лукавих,

Що несуть неволю рідній стороні.

Я б хотів від кривди правду боронити,

Від неволі – волю, і добро – від зла,

Помогти, щоб радість панувала в світі

І щоб сум розвіявсь, як прадавня мла.

Ти на сурму граєш, Юрію-герою,

Як полями їдеш, стугонить земля, –

Дай хоч доторкнутись до своєї зброї,

Щоб як ти, відважним серцем став і я.

3. Пояснення значення імен

Ім’я Іван (за церковною традицією – Іоанн). Це ім’я носять святі Іоанн Хреститель (Предтеча) та апостол Іоанн Богослов. Іоанн Хреститель всім, кому він є покровителем, дарує любов до молитви та посту, а також правдивість і безсмертя. Іоанн Богослов же дарує розум, вміння гарно вчитися, любов до Божого слова, ближніх, відданість.

Свята Наталія – всім Наталкам дарує вірність, уміння господарювати.

Свята Ольга – мудрість, розпорядливість.

Хто бажає дізнатися про значення свого імені, ознайомтесь з іменним календарем. Ви дізнаєтесь про значення свого імені та про те, в який день згадують і вшановують вашого святого.

4. Розгадування кросворда

Користуючись іменним календарем, розгадайте кросворд
















і




























м




























е




























н



















и




























н



















и










1. Жіноче ім’я, яке означає „мир”. (Ірина)

2. Жіноче ім’я, яке означає „мила людям”. (Людмила)

3. Чоловіче ім’я, яке означає „бадьорий, міцний”. (Валерій)

4. Чоловіче ім’я, яке означає „шляхетний”. (Євген)

5. Чоловіче ім’я, яке означає „той, хто володіє світом”. (Володимир)

6. Чоловіче ім’я, яке означає „римлянин”. (Роман)

7. Чоловіче ім’я, яке означає „цар”. (Василь)

– Яке слово ми прочитаємо? (Іменини)

5. Пояснення вчителя

– А чи одне і те ж означають день народження й іменини? Що ж таке іменини?

Це день пам’яті святого, на честь якого назвали людину. Цей день може співпасти з днем народження, як от у Георгія Жукова.

Цей день ще називають Днем Ангела. При хрещенні людині дається ім’я святого, який і стає Небесним Покровителем.

6. Розповідь учителя

– Ось послухайте оповідання про святих діток і їхню матір. А імена їхні вам відомі. (Показати ікону святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії.)

У давні часи, коли у Римській імперії панував нечестивий імператор, постраждали благочестива жінка Софія і три її доньки – Віра, Надія і Любов. Найстаршій, Вірі, на той час було 12 років, а наймолодшій, Любові, – 9 років. Залишившись удовою, Софія вела побожне життя і в побожності виховувала своїх донечок.

У Римі чимало людей знало про християнські чесноти цієї родини. Та це не подобалося цареві, який переслідував християн.

„Настав час, коли ви будете вінчатися мученицьким вінцем з улюбленим Женихом своїм, і разом з Ним увійдете до пресвітлих осель Його”, – так говорила мати своїм дітям перед стратою. На очах матері стратили всіх трьох донечок. Святу Софію цар лишив живою, щоб вона мучилась через втрату дітей.

Мати поховала тіла мучениць і скоро, з туги за страченими дітьми, померла сама. Це сталося близько 137 року після Різдва Христового. Так перші християни терпіли муки за свою віру.

Як бачите, мучениками за віру ставали не лише дорослі, а й діти. Вони терпіли муки за свою віру, з надією на вічне життя.

Православні християни у дні своїх іменин відвідують храм, сповідаються і причащаються святих Христових Таїн. Перед іконою святого ставлять жертовну свічку з молитвою: „Святий угоднику Божий (ім’я), моли Бога за нас!” Вдома рідні вітають іменинника подарунками і святковим обідом.

ІІІ. Завдання додому

Прочитати рідним вдома оповідання Б. Ганаго „Іменини” та „Катруся”.

При бажанні, знайти життєпис свого святого Небесного Покровителя.


^ 2.7. Тема: Твій родовід. Честь роду. Свято Матері (3 клас)

Мета: розширити та поглибити знання учнів про поняття „рід”, „родовід”, „родина”;

вчити складати родинне дерево, цікавитись історією поколінь свого роду;

виховувати повагу до традицій минулого свого роду, українського народу, почуття любові до матері, своєї Батьківщини.

^ Тип: комбінований

Обладнання: фотографії з сімейних альбомів, „Дерево українського християнського роду”, репродукція картини К. Лебедєва „Хрещення киян”, ікона „Покров Божої Матері”

^ Хід заняття

І. Організаційна частина.

1. Слухання вірша

На світі білому єдине,

Як i Дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша i сім'я.

В щасливі i сумні години,

Куди б нам не стелився шлях,

Не згасне вогнище родинне

В людських запалених серцях.

^ Дмитро Білоус

– Про яке родинне вогнище йдеться у вірші?

– Що таке родина?

2. Розгадування ребуса

7'я (сім’я)

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Пояснення

Рід – це колектив, до якого входять родичі багатьох поколінь.

Родовід – це історія поколінь певного роду, перелік чи запис, що розповідає про походження, послідовність поколінь.

Родина – це група людей, що складається з близьких родичів, які живуть разом (мама, тато, дідусь, бабуся, братики, сестрички).

2. Складання родинного дерева („Журавлик” с. 74)

Коріння дерева – прадіди наші, листочки на нижніх грубих гілках – бабуся i дідусь, на вищих тонких гілках – мама i тато, а листочки на найвищих тоненьких гілочках – це найменші члени сім’ї – братики i сестрички. Все це один рід, одне велике міцне дерево, яке символізує рід.

3. Розгадування кросворду

1. Дочка моєї мами – то ...

2. Найбільше свято, коли приходить з роботи ...

3. Своїх онуків розуму навчає ...

4. Найбільше пестить i голубить свою дитину ...

5. Батькам на втіху росте здоровий, розумний їхній ...

6. Твою матусю донечкою кличе твоя...














р



















о
















д

























и
















н
















а













4. Бесіда

У народі кажуть „Не потрібен клад, коли у сім’ї лад”.

– Чому в сім’ї має бути лад? Як ти допомагаєш вдома?

– Діти, сьогодні перед кожним з вас лежать фотографії рідних, близьких людей. Погляньте ще раз на них. Що ви можете розказати про життя бабусі, дідуся, прадідуся, прабабуся. Про життя своїх далеких предків. Як вони жили, що любили, у що вірили?

5. Розповідь вчителя

Рідна земля... Рідна – отже, на цій Землі живе рід кожного із вас, вашої рідні. Як ми звемо рідну землю? Батьківщиною. Батьківщина, Русь-Україна – це батьківська земля, земля наших батьків, земля наших предків. Здавна наші предки жили над Дніпром, орали землю, вирощували хліб, гончарі виготовляли посуд з глини, ковалі виготовляли вироби з металу, різьбярі виготовляли прикраси з дерева. Родина до родини – народ. Ми з вами всі – український народ, який складається з родин: малих i великих, дружних i працьовитих. Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так i наша українська культура збагачується маленькими родинами, сім’ями.

Але був час, коли наші предки не знали істинної віри, істинного Бога, бо вірували в багатьох богів. Але Бог дав можливість просвітити християнством землю нашу князю Володимиру, онуку рівноапостольної Ольги. Князь Володимир радився з боярами, відправив мудрих посланців, щоб вони дізнались, яка ж віра справжня. Князь остаточно вирішив прийняти православну віру. Коли Володимир прийняв хрещення, він прозрів тілесно i духовно. Він запропонував охрестися своїм дванадцятьом синам. Потім хрещення прийняли багато бояр. Нарешті Володимир наказав усім жителям Києва прийти до Дніпра, i там було здійснено таїнство святого хрещення. У цей день за наших предків земля i небо раділи. 3 Києва пра­вославна християнська віра розповсюдилась i утвердилась по всій землі Руській.

Тому, діти, могутній стовбур дерева, який ви бачите, є християнським. І ми з вами, як нащадки тих давніх українців, які прийняли віру християнську, також є християнами.

– Що таке родина, рід, родовід?

– Що слід робити, щоб якомога більше дізнатись про своїх далеких предків?

– Як прийшло християнство на нашу землю?

– Кого в народі називають „хрестителями Русі”?

Будьмо ж достойними продовжувачами роду українського, роду християнського!

6. Прослуховування вірша

Людське щастя від роду i до роду

Увись росте з коріння родоводу.

І тільки той, у кого серце чуле,

І вміє шанувать сучасне, –

Лиш той майбутнє

Вивершить прекрасне.

7. Вітання до свята

Сьогодні ми зібралися для того, щоб привітати наших найдорожчих у світі людей – своїх матусь i бабусь з Днем Maтepi. Ми з любов'ю i вдячністю хочемо сказати: Спасибі вам, дорогі наші матусі за недоспані ночі, за ваші колискові пісні, за любов, тепло i ласку. Бажаємо всім вам завжди бути молодими, здоровими, веселими i щасливими. Нехай ваша доля зав жди оберігає вас!

1 учень Слухайте, слухайте всі!

Наша промова готова!

В цей радісний час, у святковий день

До вас, мaтepi, перше слово!

2 учень Тебе піснями славлять у вікax

І будуть щиро славити поети,

Бо ти на теплих лагідних руках

Плекаєш світле майбуття планети.

3 учень Яким безбарвним все б довкіл було,

Якби нам не ясніли твої очі!

Якби не це незміряне тепло,

Не руки ці, натруджені жiночi!

4 учень Тож не дарма вінок душевних слів

Тобі шлемо, подруго, сестро, мати:

Щаслива, будь. Низенький тобі уклін

За серце щире i теплом багате!

Учитель: Мати не тільки берегла дітей, вона навчала їх усього: охайності, працьовитості, бо в народі говорилось: „Яка мама, така й сама”. Тому мати навчала дочку.

1 учень. Тримай хаточку, як у віночку,

І килимок на кілочку,

Тримай відерця вci чистенькі

І водиці повненькі.

2 учень. Українка я маленька

Українці батько й ненька.

На Вкраїні родилась

В свою маму удалася.

Кожного дня, кожної години мами турбуються про вас, діти. І годують смачними стравами, i про зовнiшнiй вигляд доньки чи сина турбуються, i про ваш хороший настрій. А сьогодні, у свято Дня Maтepi ми подбаємо про наших рідних матусь.

1. Конкурс Складання букета

Вибираються по два учасники вiд команди. Завдання: скомпонувати букет iз квітів, якi є в наявності. Перемагає та команда, яка швидше та краще оформить свій букет i вручить його мамі учня свого класу.

^ 2. Конкурс художників

Вибираються по одному учаснику вiд команди. Протягом 3 хвилин намалювати листівку для мами зі святковим сюжетом. І подарувати своїй мамі.

3. Конкурс пiснi

Кожна команда виконує за власним вибором пісню для мами.

4. Конкурс танцю

Команди по черзі виконують підготовлений для мами танок („Матроський танець”, „Чеська полька” тощо)

5. Підведення пiдсумкiв конкурсів

8. Прослуховування вірша


Як добре нам жити i знати,

І вірити, друзі, весь час,

Що кращого слова, як мати,

Немає у світі для нас.

Воно ніби сонця усмішка,

Неначе дитинства привіт,

Як перші санчата i книжка,

З якої побачили світ.

Те слово – утіха єдина,

Мов сонця ясний промінець.

Його промовляє дитина

І в дальнім поході боєць.

І з ним веселіше нам жити,

Бо матір’ю в ріднім краю

Назвали дорослі i діти

Вітчизну любиму свою.

Спасибі вам, рідні матусі,

Що ви тут сьогодні із нами!

До вас наше щире слово!

Матусі! Бабусі! Будьте здорові!

9. Бесіда

– Діти, для кожного з вас найдорожчою, найріднішою людиною є ваша мама. А кого ми можемо всі назвати цим словом – мати? Так, Матір Божу. Матір Божа – заступниця i покровителька всіх людей. Особливо вона заступається за сиріт, бідних, хворих.

Над ліжечком, ледь в стороні,

Ікона Божої Матері.

Добрий погляд її іскриться,

І якщо мама кудись відлучиться,

То не страшно залишатись самій –

Матір Божа не кине в біді.

– Яка ще Мати є у всіх нас? Мати-Україна. Батьківщина – мати, умій за неї постояти!

ІІІ. Підсумок уроку

1. Хто найдорожчий для вас у цьому житті?

2. Як ви привітаєте матусю з Днем Матері?

3. Які найкращі квіти ви намалюєте для мами? Намалюйте в зошитах букет, який ви хочете подарувати мамі: ромашки, тюльпани, нарциси, піони, незабудки, конвалії, троянди, лілеї.


^ 2.8. Тема: Поняття Заповіді. Перша заповідь: „Я Господь Бог твій. Хай не буде у тебе інших Богів перед лицем Моїм” (8 клас)

Мета: ознайомити учнів із поняттям „заповідь”, повторити Заповіді Божі;

ознайомити учнів з властивостями Бога;

ознайомити учнів із християнським чеснотами щодо першої заповіді;

вчити учнів уникати гріхів, що стосуються першої заповіді;

виховувати в учнів розуміння того, що виконання першої Заповіді полягає у любові до Бога і до людей.

^ Тип: засвоєння нових знань

Обладнання: фрагмент фільму «В начале», Біблія, відеосюжет „Властивості Божі” серії „Закон Божий”, робочі аркуші

^ Хід заняття

І. Організаційний момент

Вступна бесіда вчителя

– Спочатку я хочу, щоб ви уважно прослухали невеличке інтерв’ю. сподіваюся у ньому буде багато повчального і для дорослих, і для дітей.

^ Одного разу репортер телебачення запитав дівчину-сироту, яка була християнкою: Ти щиро віриш у Бога і говориш, що Він милосердний до всіх людей. Та що ти можеш сказати про трагедію, яка сталася 11 вересня 2001 року, коли внаслідок терористичного акту були зруйновані вежі-близнюки у Нью Йорку і загинуло багато людей? Як Бог міг допустити таке нещастя?

І дівчина відповіла: Справді, як Бог міг допустити таке? Та я вважаю, що Бог глибоко сумує з цього приводу, як і всі ми. Але хіба ж не ми роками вимагали від нього піти геть із наших шкіл, із влади, зникнути зовсім з нашого життя. І Він нас послухав, бо Він справжній господар Свого слова. Він прислухався до наших вимог і став осторонь, пішов із нашого життя. То як же ми можемо тепер вимагати від Нього, щоб Він щодня дарував нам Своє благословення і Свій захист, якщо ми самі сказали Йому: Залиш нас!?

І тепер, коли ми слухаємо новини, читаємо газети чи дивимося телепередачі, то жахаємося від тієї кількості злочинів, терористичних актів, жорстоких вбивств навіть у школі… Гадаю, що це почалося не сьогодні, і навіть не у цьому році. Це почалося ще тоді, коли така-собі пані раптом домоглася, щоб у школах заборонили молитву. І всі сказали ОК! Потім хтось сказав, що у школі не слід читати Біблію, ту саму, яка вчить, не вбивай, не кради, люби ближнього свого, як самого себе… І всі знову сказали ОК! Тоді лікар Бенджамін Спок сказав, що не можна карати власних дітей, коли вони погано себе поводять, тому що ми травмуємо їх особистість і шкодимо їх самооцінці. А ми всі сказали: Спеціаліст знає, про що говорить. І у знак згоди дружно закивали головами ОК! Потім хтось сказав, що наші вчителі не повинні карати учнів, які негарно себе поводять, і ми знову сказали ОК!

^ Потім деякі політики заявили: Не має значення, чим ми займаємося у вільний час, тому що це наша особиста справа. І ми погодилися з цим і знову сказали ОК!

А тоді комусь прийшло на думку, що Різдвяний вертеп може ображати почуття релігійних меншин. І ось вже у знаменитому музеї мадам Тюссо у Лондоні замість Діви Марії і Йосифа з’явилися Вікторія і Бекхем. І ми всі сказали ОК!

^ Потім хтось запропонував друкувати у журналах фото оголених дівчат, назвавши це шануванням краси жіночого тіла. І ми знову всі сказали ОК! Почали рекламувати цигарки, алкоголь, розпусту, чаклунство… А ми на кожен цей крок могли відповісти тільки одним завченим словом ОК!

А тепер ми запитуємо себе, чому наші діти не мають відповідної свідомості і не можуть відрізнити правильного від хибного… Мабуть, якщо гарненько подумати, то ми пожинаємо плоди того, що самі ж і посіяли.

^ Люди з надзвичайною легкістю намагаються викинути Господа на смітник, а потім щиро дивуються, чому ж це світ котиться у прірву, до пекла…

Дивно те, як ми віримо всьому тому, що пишуть у газетах, і водночас нехтуємо словами Біблії. Дивно те, що всі хочуть попасти до раю, і, водночас, не хочуть вірити, думати чи робити того, що від них вимагає Біблія. Дивно те, як ми чекаємо від святого Миколая подаруночка, проте навіть не знаємо, ким він був і чим заслужив собі милість від Бога і пошани від людей. Дивно те, що кожен новий рік ми присвячуємо якійсь китайській тварині, геть забуваючи що ведемо літочислення від Різдва Христового, який возвеличив Людину. Дивно те, що ми часто залишаємося вдома під час релігійних свят і навіть не задумуємося про суть і значення цих свят. Дивно те, як нас турбує, що люди подумають про нас і при цьому ми зовсім не звертаємо уваги на те, що подумає про нас Господь.

^ А тепер я запитаю у Вас: То хто ж допустив те, що ми самі не виконуємо Божих Заповідей і отримуємо те, що заслужили?

– Ось таке інтерв’ю… Я гадаю, ви зі мною погодитеся, що важливо дотримуватися законів держави, у якій ми живемо. Ми повинні знати, що можемо зробити, і чого робити не варто. І якщо ми не виконуємо закону, то несемо за це відповідальність.

ІІ. Основна частина

1. Постановка проблеми

– А чи можемо ми уявити собі, що сталося б, якби не було законів. (Відповіді дітей.)

Так, наше життя було б жахливим. Та сьогодні ми з вами розпочнемо розмову про те, що не записано у законі людському, але без чого людина не може бути справжнім Творінням Божим. І допоможе нам у цьому перегляд фрагменту відеофільму. Під час перегляду, я попрошу вас бути уважними, щоб потім правильно відповісти на запитання. (Демонструється фрагмент відеофільму В начале про отримання пророком Мойсеєм Заповідей Божих. Можлива заміна відеофільму відповідним уривком із Біблії.)

Я сподіваюся, що всі ви зрозуміли про що йшлася мова у фрагменті і тому правильно дасте відповіді на запитання:

1. Як би ви назвали цей уривок фільму? (Дарування десяти Заповідей)

2. Як звали головного героя? (Мойсей)

3. Чому головний герой пішов на гору? (Бо йому велів Бог)

4. Як називалася гора, на яку він зійшов? (Синай)

5. Що тримав у руках головний герой, коли спустився до свого народу? (Скрижалі)

6. Хто написав Заповіді для людей? (Бог)

7. Чому головний герой розбив скрижалі, коли повернувся назад? (Бо народ почав поклонятися ідолу)

8. Скільки Заповідей дав Бог людям? (Десять)

9. Назвіть їх.

2. Бесіда вчителя

– Я сподіваюся, ви зрозуміли, що сьогодні ми присвятимо свій урок Заповідям Божим, а саме, першій Його Заповіді.

Однак, що ж таке „Заповідь”? Ми можемо по-різному розуміти це слово. А як його розумієте ви? (Висловлювання учнів: 1) закон; 2) завдання; 3) заповіт; 4) застереження. Учитель коментує кожну відповідь учнів.)

– А тепер давайте прочитаємо, якими словами звертається до нас Господь у Своїй першій Заповіді: „Я Господь Бог твій, що вивів тебе із єгипетського краю з дому рабства. Хай не буде у тебе інших богів перед лицем Моїм”. (Вих. 20: 1-2)

Запитання:

– Чого вчить нас ця Заповідь? (Знати тільки одного Бога і тільки Йому поклонятися.)

– Чому Господь у Своїй Заповіді згадує про Єгипет? ((1) Бог вивів Свій народ із єгипетського рабства; 2) У Єгипті було багато богів, і Господь застерігає народ від поклоніння несправжнім богам.)

– Як ми можемо пересвідчитися у тому, що народ був схильний до поклоніння не­справж­нім богам? (У цьому можна переконатися прочитавши епізод про поклоніння золотому теляті.)

Дійсно, перша Заповідь вчить нас, найперше, віри в істинного Бога, нашого Творця, який створив небо і землю, і все, що на ній. Чи знаєте ви, що найпершими словами американського астронавта Ніла Армстронга, коли він зробив перший крок на поверхню Місяця, були: „У всьому, що я бачу, я вбачаю велич Творця”.

Перша Заповідь вчить нас пам’ятати про Бога у всіх своїх словах, думках і справах. А це означає, що не достатньо лише знати Заповіді. Варто керуватися ними завжди у своєму житті. Бо застерігав Господь від таких людей, які нехтують Законом Божим. Він порівнював їх із дзвоном, який даремно бемкає. „Такі люди, – говорив Ісус, – устами своїми шанують Мене, проте далеко стоять від Мене у своїх помислах. ”

Дана Заповідь вчить нас сподіватися на Бога, любити Його і покорятися Йому. Ось як говориться у псалмі про це: „Як я люблю закон Твій, цілий день він – розмова моя! Твоя Заповідь робить мудрішим мене від ворогів моїх, – вона бо навіки моя! Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої – то розмова моя! Я став мудрішим за старших, бо тримаюся наказів Твоїх! ” (Пс. 118: 97-100).

Ця Заповідь вчить нас завжди дякувати Богу. Якщо ми хочемо, щоб Бог відгукувався на наші прохання – не будемо забувати про вдячність Йому.

Перша Заповідь вчить нас Сповідати Бога і ніколи не відрікатися від своєї віри. „Хто сповідає Мене перед людьми, – говорить Христос, – того і Я сповідаю перед Отцем Моїм.” І прикладом у цьому нам можуть служити багато праведників і мучеників, які добровільно прийняли мученицьку смерть, але не зрадили істинного Бога.

3. Постановка проблемного запитання. Перегляд відеосюжету

– Ми з вами багато говоримо про бога, про Його любов до нас. А чи бачив хто у своєму житті Бога? (Бога ніхто ніде не бачив.)

Так, але ми можемо знати, зрозуміти чи відчути, який Він. І допоможе нам у цьому ще один фрагмент відеофільму, з якого ми можемо дізнатися про деякі властивості Бога. Перед тим, як ви будете переглядати фрагмент, зверніть увагу на завдання, яке вам необхідно буде виконати після перегляду. А інформацію до нього ви зможете почерпнути з відеосюжету. (Перегляд відеосюжету Властивості Божі серії Закон Божий (телерадіокомпанія Глас, 2008 р., диск 5).(Додаток И). Можлива заміна відеофільму відповідним уривком із Закону Божого.)

– Тож, скільки властивостей ми нарахували? (Чотири)

Давайте назвемо їх:

1. Бог вічний, тому що Він не має ні початку, ні кінця. Він існував, існує і буде існувати завжди.

2. Бог незмінний, тому що Він не росте і не старіє ніколи. Як тисячу років тому, так і зараз він такий же.

3. Бог всемогутній, тому що Він може все. Людина може створити найкращі шедеври, найскладніші механізми. Проте не все людині під силу. А для бога немає нічого неможливого.

4. Бог всюдисущий, тому що Він скрізь перебуває. На Землі і поза нею немає такого місця, де б не було Господа.

(Можливий запис учнями властивостей у робочий аркуш.)

4. Обговорення проблемних ситуацій. Визначення гріхів проти Заповіді

Однак у нашому житті трапляється також, що ми нехтуємо Заповідями Божими, порушуємо їх. Тоді ми чинимо гріх.

Давайте зараз обговоримо ситуації, які є на ваших робочих аркушах, і визначимо, яких гріхів проти першої Заповіді ми повинні остерігатися.

Ситуація 1.

Вранці Сашко з Богданом весело чимчикували до школи. Ранок видався погожим. Було тепло і сонячно. Сашко жваво розповідав про свої останні пригоди на ставку. Аж раптом з-під куща бузини на дорогу вискочив чорний сусідський кіт. Певно згадавши, як Сашко вчора намагався прив’язати йому до хвоста бляшанку, він зашипів, вигнув спину і дременув геть через дорогу.

Тьху!.. – спересердя сплюнув Сашко. – Цього ще не вистачало. Тепер точно не повезе. Мало мені того, що зачепився лівою ногою за поріг, а потім ще й сусідка з порожніми відрами дорогу перейшла – то ще і цей кіт! Ну, з німецької точно буде двійка.

А ти підклади п’ятака під праву п’яту. Перевірено – допоможе! – допоміг порадою Богдан. – А як кіт перебіжить дорогу, то треба взятися за ґудзика, тричі сплюнути через ліве плече і задки пройти небезпечне місце. Я так завжди роблю.

І як, допомагає? – Сашко аж зрадів.

З німецької – ні!.. – сумно зітхнув Богдан.

(Віра у забобони і прикмети.)

Ситуація 2.

Розповів якось Ісус Христос таку притчу:

В одного чоловіка добре вродила нива. От і подумав він собі: Що зроблю я з урожаєм моїм? Мабуть зруйную старі комори, які вже не можуть умістити нового врожаю, і побудую нові, більш просторі, щоб усе поскладати в них. І скажу тоді душі своїй: Душе моя, маєш усього вдосталь. Їж, пий, веселися на довгі літа.

^ Та сказав йому Господь: Безумцю! Сьогодні ж душу твою заберуть у тебе! Кому тоді дістануться усі твої багатства?

Отак буває зо всяким, хто дбає про земне багатство, а не у Бога багатіє.

(Надія на власні сили, а не на Бога.)

Ситуація 3.

Констанцій Хлор, ставши римським імператором, надумав собі випробувати своїх придворних, які були християнами. Він прикликав їх до себе у палац і оголосив:

^ Хто хоче служити у мене і залишатися моїм другом, нехай поклониться ідолам. Хто не захоче цього зробити – нехай назавжди покине мій двір.

Придворні розділилися на дві групи. Істинні християни відразу зняли з себе свої воїнські атрибути і вийшли. А боговідступники залишилися з царем і наввипередки доводили йому свою вірність і покірність.

^ Тоді Констанцій повернув назад християн і мовив до них:

Я залишаю вас при собі, бо сподіваюся, що ви і мені будете такими ж вірними, як зали­шилися вірними своєму Богові. А ви, – звертаючись до боговідступників, продовжував імператор, – покиньте мій палац. Хто так легко зраджує своєму Богу, той не буде вірним і своєму цареві.

(Зрада Бога, боговідступництво.)

Ситуація 4.

Одного разу до відомого хірурга зі світовим ім’ям під час конференції підійшов один високопоставлений чиновник. Знаючи, що лікар щирий християнин, чиновник із зухвалою посмішкою запитав:

А скажіть-но, Ви й справді вірите у Бога? Тоді покажіть мені Його? Де Він? Я Його не бачу. І ніхто Його не бачив. Значить, Його немає! Як же можна вірити у те, чого немає?

^ Та хірург спокійно відповів:

Я за свою лікарську практику зробив сотні операцій на голові. І жодного разу не бачив там розуму. То скажіть мені – значить розуму немає?

^ Тим знаменитим лікарем-хірургом був православний архієпископ Лука (Войно-Ясенецький).

(Невір’я, безбожництво, атеїзм.)

Отже, перша Заповідь говорить: є лише один Бог, живий і правдивий. Ми маємо знати Його, любити і поклонятися Йому, сподіватися на Нього. Він наш Творець, Володар світу і людини.

Перша Заповідь забороняє поклонятися іншим богам, які людина може вигадати для себе: предмети, речі, природа, планети, тварини тощо.

Перша Заповідь закликає до віри в істинного Бога і забороняє лжевчення, чаклунство, окультизм, забобони.

Перша Заповідь забороняє ставити людину на місце Бога і сподіватися більше на людський розум, можливості і сили, ніж на Божі.

Перша Заповідь забороняє найтяжчий гріх – невір’я, заперечення Бога, безбожництво, атеїзм.

5. Літературна хвилина

Любов до Бога виражається, насамперед, у нашому ставленні до людей, які нас оточують. Ісус Христос застерігає нас, що не можна говорити про те, що ти любиш Бога, якщо брата свого ненавидиш. І наше ставлення до інших повинно бути таким, яким є воно стосовно Бога. Те, що ми хочемо зробити Богу, ми повинні робити людям. І саме так ми виконаємо Його Заповідь.

І як приклад такої справжньої самовідданої віри, прочитаємо зараз коротке оповідання Льва Толстого „Бідні люди”.

Під час прослуховування, прошу звернути вашу увагу на такі питання:

– Де відбувається подія?

– Який настрій у героїні оповідання? Чому? Чим вона себе заспокоює?

– Чому вона пішла до сусідки?

Бідні люди

У хатині біля вогню сидить Жанна, дружина рибалки, і лагодить старе вітрило. За вікном свистить і завиває вітер, плещучись та розбиваючись об берег, гудуть хвилі… За вікном темно й холодно, на морі буря, але в рибацькій хатині тепло й затишно. Земляна підлога чисто підметена; у печі вогонь ще не згас; на поличці блищить посуд. На ліжку з опущеною білою запоною сплять п’ятеро дітей під завивання бурхливого моря. Чоловік-рибалка вийшов на своєму човні у море й не повернувся ще. Чує рибачка гуркіт хвиль і ревіння вітру. Моторошно Жанні.

Старий дерев’яний годинник із хрипким боєм пробив десять, одинадцять… Чоловіка усе немає. Жанна замислюється. Чоловік не шкодує себе, у холод і бурю ловить рибу. Вона зранку й до вечора сидить за роботою. І що ж? Ледь-ледь зводять кінці з кінцями. А в дітей немає взуття: і влітку, і взимку бігають босоніж; і хліб їдять не пшеничний, – добре, що вистачає житнього. Тільки й приправа до їжі, що риба. Ну, слава Богові, діти здорові. Нема чого жалітися, – думає Жанна і знову прислухається до бурі. – Де ж він тепер? Бережи його, Господи, спаси і помилуй! – говорить вона і хреститься.

Спати ще рано. Жанна встає, накидає на голову товсту хустину, запалює ліхтар і виходить на вулицю подивитися, чи море не стихло, чи горить лампа на маяку, чи, бува, не видно човна її чоловіка? Але на морі суцільна темрява. Вітер зриває з неї хустину і чимось відірваним стукає у двері сусідньої хатини. Жанна згадує, що вона ще з вечора хотіла провідати хвору сусідку. Нема кому й доглянути за нею, – подумала вона і постукала у двері. Прислухалась… Ніхто не відповідає. Тиша…

Погані вдовині справи, – подумала Жанна, стоячи на порозі. – Хоч і не багато дітей – двоє, а все одній обміркувати треба. А тут ще хвороба! Ех, погані вдовині справи. Зайду, провідаю.

^ Жанна постукала кілька разів. Знову мовчання.

Агов, сусідко! – крикнула жінка. Чи не сталось чого, – подумала вона і штовхнула двері. У хатині було сиро і холодно. Жанна підняла ліхтар, аби подивитися, де хвора. І перше, що їй впало у вічі, – постіль прямо проти дверей, і на постелі вона, сусідка. Лежить на спині так тихо і нерухомо, як лежать лише небіжчики. Жанна піднесла ліхтар ще ближче. Так, це вона. Голова закинута назад; на холодному посинілому обличчі – печать смерті. Бліда мертва рука ніби потяглася за чимось, упала та звісилась із соломи.

І тут же, неподалік від померлої матері, двійко маленьких дітей, кучерявих і повновидих, прикритих стареньким платтям, сплять, зіщулившись і притулившись одне до одного світлими голівками. Напевно, матуся, помираючи, ще встигла загорнути їм ніжки старенькою хустиною і прикрити своїм платтям. Їхнє дихання було рівне й спокійне, вони солодко і міцно сплять.

Жанна знімає колиску з дітьми і, загорнувши їх хустиною, несе додому. Серце її сильно б’ється; вона сама не знає, як і для чого вона зробила це, але усвідомлює, що не могла не зробити те, що зробила.

^ Удома вона поклала сплячих дітей на ліжко разом зі своїми дітьми і квапливо закрила запону. Була схвильована. Начебто її мучить совість. Що ж скаже він?... – сама із собою говорить. – Хіба це жарт, п’ятеро своїх дітлахів – чи мало було з ними клопоту… Це він? Ні, ні ще!.. І для чого було брати!.. Буде мені непереливки! Але так і треба, сама винна.

^ Ось він!.. Ні!.. Ну, тим краще!..

Скрипнули двері, начебто хтось зайшов. Жанна стрепенулась і підхопилася зі стільця.

Ні, знову нікого! Господи, і для чого я це зробила? Як йому дивитимусь у вічі? Жанна поринає у свої думки, довго сидить мовчки біля ліжка.

^ Дощ припинився, розвиднілося, але вітер лютував і розбурхане море кипіло.

Раптом двері відчинилися, до кімнати увірвався струмінь свіжого морського повітря, і високий засмаглий рибалка, тягнучи за собою мокрі роздерті сіті, входить до світлиці зі словами:

^ Ось і я, Жанно!

А, це ти! – говорить вона і зупиняється, не підводячи на нього очей.

Ну і ніч! Жах!

Так, погода була страшенна! Ну, а чи впіймав що?

Нічого. Тільки сітки розірвав. Погано, погано!.. Я тобі скажу, ну й погода розгулялася! Здається, такої ночі й не пам’ятаю. Яка там риба! Слава Богові, що живий додому повернувся… Ну, а ти що тут без мене робила?

^ Рибалка затягнув сітки в кімнату і сів біля пічки.

Я? – сказала Жанна , ураз пополотнівши. – Та що я… займалася шитвом… Вітер так завивав, що ставало лячно. Боялася за тебе.

^ Так, так, – буркотів чоловік, – погода кепська! Та що поробиш!

Вони замовкли.

А знаєш, – сказала Жанна, – наша сусідка Симон померла.

Ти що?

І не знаю, коли; напевно, ще вчора. Так, важко було їй помирати. Та й за дітей, напевно, серце краялося. Адже двійко дітей дрібненьких… Одне ще зовсім не говорить. А друге ледь починає повзати…

^ Жанна замовкла. Рибалка насупився; обличчя його стало серйозним, заклопотаним.

Ну і справи! – промовив він, чухаючи потилицю. – Що ж робити? Доведеться взяти, а то прокинуться, як же їм там з небіжчицею? Ну, та що там, якось викрутимося! Хутко йди!

^ Проте дружина не зрушилася з місця.

Ну що ж ти? Чи не хочеш? Що з тобою, Жанно?

Ось вони, – сказала жінка і відхилила запону, де спали крихітні дітки.

Лев Толстой

– Яку картину побачила Жанна у домі сусідки?

– Що зробила Жанна у сусідському домі?

– Як ви гадаєте, чому вона так вчинила?

– Чому Жанна боялася повернення чоловіка?

– Яким був фінал оповідання? Яке враження він справив на вас?

– Що хотів сказати автор, даючи оповіданню назву „Бідні люди”?

– Як ви гадаєте, чи справді люди були бідними?

ІІІ. Заключна частина

Ми сьогодні познайомилися з першою Заповіддю Божою, яка вчить нас віри у єдиного Бога. Якщо людина ніколи не забуває Бога, якщо вона любить Бога і прославляє Його Ім’я добрими справами, словами, почуттями, думками – то вона живе праведним життям. Адже тільки дотримання першої Заповіді дає можливість людині виконувати всі інші. Тому що коли ми по-справжньому любимо Бога, то будемо шанобливо ставитися до всього Божого: не заподіємо зла ближньому, не будемо красти, заздрити, говорити неправди, будемо шанувати своїх батьків… І саме цього хоче від нас Господь.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18



Похожие:

Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для студентів спеціальності : 010103 та 010103 "Педагогіка і методика середньої освіти. Образотворче мистецтво"
Теоретичні основи композиції: Навчально-методичний посібник для студентів внз художніх та художньо-педагогічних спеціальностей. /...
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для 2-го класу К. Шкільний світ, 2012. 128с. Зміст розділ Теоретичні питання засвоєння етичних норм молодшими школярами: психологічний аспект
Лариса Кравчук.«Сходинки етичного зростання»: Навчально-методичний посібник для 2-го класу К. Шкільний світ, 2012. 128с
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для 3-го класу К. Шкільний світ, 2012. 128с. Зміст розділ Теоретичні питання засвоєння етичних норм молодшими школярами: психологічний аспект
Лариса Кравчук.«Сходинки етичного зростання»: Навчально-методичний посібник для 3-го класу К. Шкільний світ, 2012. 128с
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconБ. Руснак залучення громадян до участі в місцевому самоврядуванні навчально-методичний посібник
Залучення громадян до участі в місцевому самоврядуванні. Навчально-методичний посібник / Укладач Б. А. Руснак. – Чернівці: чмгс “Буковинська...
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconSemester: 9 Number of ects credits allocated
Вербінська Г. М. Уроки астрономії: навчально-методичний посібник. – К.: Шк світ, 2010. – 128 с
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для студентів педагогічних університетів. Умань : впц «Візаві», 2011. 201 с
В., Колмакова В. О. Інформатика. Змістові модулі : Інформація та інформаційні процеси. Інформаційна система. Операційні системи....
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНавчально-методичний посібник для викладачів. Аспірантів, студентів магістратури. К.: Кондор,2008. 272с
Артемова Л. В. Педагогіка і методика вищої школи.: Навчально-методичний посібник для викладачів. Аспірантів, студентів магістратури....
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconМетодичний посібник «корпоративні права»
Методичний посібник розроблено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З. А
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 iconНачальника управління житлово-комунального господарства
Біла Церква (далі -порядок) розроблено з метою впорядкування процедури проведення періодичної повірки, обслуговування І ремонту квартирних...
Навчально-методичний посібник За редакцією І. Г. Ковровського Біла Церква 2010 icon2. Module code: бмн 6 06 3 Module type
Красноштан І. В., Миронюк Т. М., Пащенко М.І. Загальна цитологія І гістологія (практикум). Навчально-методичний посібник для студентів...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов