Підстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо) icon

Підстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо)



НазваниеПідстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо)
Дата конвертации10.11.2013
Размер187.62 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>
Підстава здійснення перевірки
(закон, постанова, указ тощо)
Предмет
здійснення перевірки
Документи,
що підлягають перевірці
Планові Позапланові Документ, що посвідчує
посадову особу контролюючого органу
Відповідальність за порушення законодавства
(фінансові санкції, заборона здійснення певних робіт, зупинка виробництва, анулювання ліцензії, адміністративна, кримінальна відповідальність тощо)
Періодичність Тривалість Підстави проведення Тривалість Підстави проведення
ЗУ «Про захист прав споживачів» ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Постанова КМУ від 27.12.2008 №1164 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг) та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)»

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності.
Документи про якість та безпеку продукції, термін придатності продукції, якість та безпека продукції шляхом відбору зразків на лабораторне дослідження, споживчі договори, наявність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію; проведення контрольних перевірок правильності розрахунків.
• З високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;
• З середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;
• З незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки
Не більше 15 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - не більше 5 робочих днів Планова перевірка передбачається у квартальному плані, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. (Наказ територіального органу Держспоживінспекції України про затвердження плану перевірок на квартал, повідомлення про перевірку, направлення на перевірку)
Не більше 10 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - 2 робочих днів • Подання суб'єктом господарювання письмової заяви про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
• Виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;
• Перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);
• Звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, в т.ч. про порушення ліцензіатом Ліцензійних умов при достатності підтвердних документів або фактів щодо наявності порушення. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;
• Неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;
• Настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Службове посвідчення
Відповідно до ст.23 ЗУ "Про захист прав споживачів" у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у т.ч. ресторанного господарства, несуть відповідальність за:
• відмову споживачу в реалізації його прав, установлених ч.1 ст. 8, ч.1 ст. 9, ч.3 ст. 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• реалізацію продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації (виконання, надання), - у розмірі п'ятисот відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• реалізацію небезпечного товару (отрути, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання - у розмірі ста відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• реалізацію товару, строк придатності якого минув, - у розмірі двохсот відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених частиною другою ст. 17 цього Закону, - у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.26 ЗУ "Про захист прав споживачів" за порушення законодавства про захист прав споживачі субёєкти господарювання підлягають заходам впливу (санкціям) : • припинення відвантаження і реалізації товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення суб'єктами господарювання виявлених недоліків;
• заборона реалізації споживачам продукції :
- на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів;
- на яку в нормативно-правових актах та нормативних документах встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я, майна споживачів та охорони навколишнього природного середовища, якщо продукцію внесено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але яка не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності);
- ввезеної на територію України без документів, які підтверджують її належну якість;
- на яку строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув;
- яка є фальсифікованою;
• припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у т.ч. ресторанного господарства, реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, - до усунення виявлених недоліків;
• тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів), послуг, у т.ч. ресторанного господарства, складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків;
• опломбовування у порядку, передбаченому законодавством, виробничих, складських, торговельних та інших приміщень суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у т.ч. ресторанного господарства, а також несправних, з неправильними показаннями, з пошкодженим повірочним тавром або без нього, чи з таким, строк дії якого закінчився, засобів вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів, з подальшим повідомленням про це центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології.

Відповідно до ст.156-1КУпАП застосовується адміністративна відповідальність за порушення
законодавства про захист прав споживачів.
• Відмова працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам-споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги) , їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів, тягнуть за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• відмова особами, зазначеними у частині першій цієї статті, громадянину-споживачу в реалізації його права в разі придбання ним товару неналежної якості тягнуть за собою накладення штрафу від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• надання виробниками або особами, зазначеними у частині першій цієї статті, недостовірної інформації про продукцію, в разі якщо ця інформація не зашкодила життю, здоров'ю та майну споживача, тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• у разі бездіяльності осіб, передбачених частиною третьою цієї статті, щодо приведення недостовірної інформації про весь товар до відповідності або повторне надання недостовірної інформації про товар протягом року з моменту стягнення тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ЗУ «Про рекламу» Зміст та порядок розповсюдження (розміщення) реклами
ххх Службове посвідчення Відповідно до ст.26 ЗУ «Про рекламу» застосовуються заходи впливу (санкції) за порушення законодавства про рекламу:
• вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;
• вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
• надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень;
• приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
• приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Відповідно до ст.27 ЗУ «Про рекламу» накладаються штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу :
• на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;
• на виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами;
• на розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами. Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.
• неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 156 3 КУпАП застосвується адміністративна відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог щодо заборони реклами та спонсорства тютюнових виробів.
• Реклама, а так само будь-яка інша діяльність з рекламування тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, з порушенням вимог чинного законодавства про рекламу тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами - від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• реклама будь-яких товарів або послуг (крім реклами тютюнових виробів), що містить зображення тютюнових виробів або процесу паління тютюнових виробів, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• спонсорування будь-яких заходів з використанням знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, з порушенням вимог чинного законодавства про рекламу тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Обмеження щодо реалізації (продажу) та вживання тютюнових виробів, реклама, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів
Періодичність законодавством не встановлена Не більше 15 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - не більше 5 робочих днів Планова перевірка передбачається у квартальному плані, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому (Наказ територіального органу Держспоживінспекції України про затвердження плану перевірок на квартал повідомлення про перевірку, направлення на перевірку) Не більше 10 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - 2 робочих днів • Подання платником єдиного внеску письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням відповідному органові Пенсійного фонду України;
• Виявлення та підтвердження недостовірності інформації, зазначеної у поданих платником єдиного внеску документах обов'язкової звітності;
• Звернення фізичних та юридичних осіб про порушення платником єдиного внеску вимог законодавства з питань, що належать до компетенції органів Пенсійного фонду України. У такому разі проводиться позапланова перевірка тільки за наявності згоди Пенсійного фонду України;
• Неподання в установлений строк платником єдиного внеску звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню такої звітності;
• Отримання від державного реєстратора повідомлення про державну реєстрацію припинення юридичної особи або про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем. (Наказ на проведення позапланової перевірки, згода центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів)
(Наказ на проведення позапланової перевірки, згода центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів)
Службове посвідчення Відповідно до ст.20 ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення застосовуються фінансові санкції у разі :
• роздрібної реалізації тютюнових виробів без медичних попереджень споживачів тютюнових виробів і інформаційного напису про вміст нікотину та смоли в диму однієї сигарети (щодо сигарет), - від п'ятдесяти гривень до десяти тисяч гривень;
• роздрібної реалізації тютюнових виробів, у яких вміст шкідливих речовин перевищує встановлені цим Законом допустимі рівні, - від ста гривень до двадцяти тисяч гривень;
• роздрібної реалізації тютюнових виробів з використанням на їх упаковці слів, що містять додаткові характеристики тютюнових виробів: "з низьким вмістом смоли", "легкі", "суперлегкі", "ультралегкі", аналоги таких слів іноземними мовами, які створюють враження про те, що такий тютюновий виріб менш шкідливий для здоров'я, - від п'ятдесяти гривень до десяти тисяч гривень;
• імпорту, оптової реалізації тютюнових виробів на території України без медичних попереджень споживачів тютюнових виробів і інформаційного напису про вміст нікотину та смоли в диму однієї сигарети (щодо сигарет), - від п'ятисот гривень до десяти тисяч гривень;
• імпорту, оптової реалізації тютюнових виробів на території України, у яких вміст шкідливих речовин перевищує встановлені цим Законом допустимі рівні, - від тисячі гривень до двадцяти тисяч гривень;
• імпорту, оптової реалізації тютюнових виробів з використанням на їх упаковці слів, що містять додаткові характеристики тютюнових виробів: "з низьким вмістом смоли", "легкі", "суперлегкі", "ультралегкі", аналоги таких слів іноземними мовами, які створюють враження про те, що такий тютюновий виріб менш шкідливий для здоров'я, - від п'ятисот гривень до десяти тисяч гривень;
• виробництва та введення в обіг на території України тютюнових виробів без медичних попереджень споживачів тютюнових виробів і інформаційного напису про вміст нікотину та смоли в диму однієї сигарети (щодо сигарет), - від двох тисяч гривень до двадцяти тисяч гривень;
• виробництва та введення в обіг на території України тютюнових виробів, у яких вміст шкідливих речовин перевищує встановлені цим Законом допустимі рівні, - від п'яти тисяч гривень до п'ятдесяти тисяч гривень;
• виробництва та введення в обіг на території України тютюнових виробів з використанням на їх упаковці слів, що містять додаткові характеристики тютюнових виробів: "з низьким вмістом смоли", "легкі", "суперлегкі", "ультралегкі", аналоги таких слів іноземними мовами, які створюють враження про те, що такий тютюновий виріб менш шкідливий для здоров'я, - від двох тисяч гривень до двадцяти тисяч гривень;
• розміщення попільничок або куріння у приміщеннях закладів ресторанного господарства - від однієї тисячі гривень до десяти тисяч гривень;
• невідведення спеціальних місць для куріння, необладнання їх витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, нерозміщення інформації, передбаченої частиною п'ятою статті 13 цього Закону, - від однієї тисячі гривень до десяти тисяч гривень;
• порушення заборони щодо реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів - від тридцяти тисяч гривень до п'ятдесяти тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів.

Відповідно до ст. 156 КУпАП застосовується адміністративна відповідальність за порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами.
• Роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі;
• порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами з рук тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі;
• дії, передбачені частиною першою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.

Відповідно до ст. 168-2 КУпАП застосовується адміністративна відповідальність за випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів.
Випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

^ ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» ЗУ «Про загальну безпечність нехарчової продукції»
Нехарчова продукція
Декларація
про відповідність, супровідна документація (гарантійні зобов’язання, інструкція з експлуатації та будь-яка інша документація, яка додається до продукції), протоколи випробувань зразків продукції, документи про походження продукції, документація, яка свідчить про проведення належним чином процедури оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів, характеристик продукції у виробників, обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.
Періодичність законодавством не встановлена У виробника – 3 дні, у розповсюджувача – 2 дні Секторальний план ринкового нагляду Наказ територіального органу Держспоживінспекції України про затвердження плану перевірок з ринкового нагляду на квартал У виробника – 3 дні, у розповсюджувача – 2 дні Органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів :
• на звернення споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію;
• у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що (встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам): він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам; продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.
Службове посвідчення Відповідно до статей 22, 28-34,38-40,44 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», статей 12,15 ЗУ «Про загальну безпечність нехарчової продукції» застосовуються заходи впливу (санкції) :
• штрафні санкції;
• обмежувальні (коригувальні) заходи (приведення продукції у відповідність, заборона введення в обіг продукції на ринку);
• тимчасова заборона реалізації продукції;
• обмеження та заборона надання продукції на ринку;
• вилучення продукції з обігу;
• відкликання продукції;
• призупинення митного оформлення продукції за результатами контролю продукції);
Відповідно до ст. 188-37 КУпАП застосовується адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів.
Невиконання законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів щодо проведення перевірки, ненадання їм передбаченої законодавством інформації чи надання недостовірної інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 227 КК України застосовується кримінальна відповідальність за умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції.
Умисне введення в обіг (випуск на ринок України) небезпечної продукції, тобто такої продукції, що не відповідає вимогам щодо безпечності продукції, встановленим нормативно-правовими актами, якщо такі дії вчинені у великих розмірах, караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. Під введенням в обіг (випуском на ринок України) небезпечної продукції, вчиненим у великих розмірах, слід вважати введення в обіг продукції, загальна вартість якої перевищує п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.



Похожие:

Підстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо) iconПідстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо)

Підстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо) iconПідстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо)
Планова перевірка виробничого об'єкта (територія, виробничий цех, споруда, дільниця тощо), який належить суб'єкту господарювання,...
Підстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо) iconПідстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо)
Додержання юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права...
Підстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо) iconПідстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо)
Посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю)
Підстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо) iconПідстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо)
Використання роботодавцями коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхвання на випадок безробіття, достовірність...
Підстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо) iconПідстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо)
Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затверджене Указом Президента України від 06. 04. 2011 №403/2011
Підстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо) iconПідстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо)
Бюджетний кодекс ст. 112, Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних...
Підстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо) iconПідстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо)
Зу від 16. 10. 1997 №575/97 «Про електроенергетику» зу про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності...
Підстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо) iconПідстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо)
ВР; Указ Президента України "Про Положення про Державну пробірну службуУкраїни" від 13 квітня 2011 року №461/2011 Наказ Мініістерства...
Підстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо) iconПідстава здійснення перевірки (закон, постанова, указ тощо)
Україні"; Наказ моз україни від 14. 04. 95 р. N 67 "Про затвердження Інструкції про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов