Методичний кабінет Спеціалізована загальноосвітня школа №2 з поглибленим вивченням основ економіки і правознавства icon

Методичний кабінет Спеціалізована загальноосвітня школа №2 з поглибленим вивченням основ економіки і правознавства



НазваниеМетодичний кабінет Спеціалізована загальноосвітня школа №2 з поглибленим вивченням основ економіки і правознавства
Дата конвертации19.12.2012
Размер209.03 Kb.
ТипНавчальний посібник
скачать >>>

Управління освіти Шепетівського міськвиконкому

Методичний кабінет

Спеціалізована загальноосвітня школа № 2 з поглибленим вивченням основ економіки і правознавства




Організація навчальної ландшафтної практики з географії


вчитель географії, спеціаліст

вищої категорії, старший вчитель

Муштин Надія Василівна


м. Шепетівка


Муштин Н.В.

Організація навчальної ландшафтної практики з географії


Навчальний посібник «Організація навчальної ландшафтної практики з географії» містить у собі інформацію, яка допоможе вчителю географії організувати змістовну навчальну практику влітку. В даній роботі узагальнені матеріали, які допоможуть організувати роботу учнів на науковому рівні, спираючись на методику ландшафтних досліджень. опрацювання методики ландшафтних досліджень процес досить тривалий, тому його можна організувати на курсах за вибором та факультативних заняттях.

Для вчителів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, спеціалізованих шкіл та всіх хто цікавиться питаннями організації літньої навчальної практики.


Н.В. Муштин, 2007

Зміст

Вступ…………………………………………………………………...3


  1. Методика організації ландшафтних досліджень................... 4

  2. Організація роботи з учнями.......................…………………15

Висновки..................................................................……………….. 20

Л

ітература...................................................…………………………21


Вступ


Згідно наказу МОНУ №1/9-97 „Про порядок прове­дення екскурсій і навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів” від 07.03.2001 р. в школах впроваджується проведення навчальної практики, отже виникла необхідність визначитись із напрямом її проведення.

Навчальна практика дає можливість відійти від кла­сно-урочної форми навчання. Під час практики вчи­тель може більш ефективно, ніж в основний навча­льний час проводити спостереження, досліди, екс­перименти, дискусії, екскурсії, можна виготовити ка­рти, стенди, посібники.

Під час практики доцільним є використовувати осо­бистісно - орієнтовані методи і форми, надати учням сво­боду вибору, створити стосунки співробітництва.

Одним із шляхів проведення цієї практики є ланд­шафтні дослідження, які дають змогу краще і ґрун­товніше вивчити територію, її рослинні угрупу­вання, ґрунти, визначити, які шляхи оптимізації природокористування в ПТК, а також скласти ландшафтну карту території дослідження.

Вивчаючи геологічну будову, рельєф, ґрунти, рос­линність, ми звертаємо увагу на їх закономірне по­ширення, взаємозв’язок і взаємозалежність.

Усі природні компоненти та явища природи на зем­ній поверхні існують не ізольовано, а в тісному вза­ємозв’язку, утворюючи природні комплекси.

Під час вивчення природних комплексів важливо знати розміщення, особливості походження і характер природних умов найпростіших із них - фацій і урочищ.

Отже, основним завданням ландшафтних досліджень є визначення і дослідження фацій, урочищ та об’єднання їх у місцевості.


І. Методика організації ландшафтних досліджень.

Ландшафт – основна одиниця і основний об’єкт ландшафтного дослідження. Морфологічна структура ландшафту – це порядок взаємного розташування морфологічних частин (фацій, урочищ, місцевостей) на території даного ландшафту. Одне із завдань ландшафтознавства - вивчення складових систем ландшафту (екосистем нижчого рівня), їх взаємного розміщення, взаємодії, типів утворення просторових структур і їх перетворення з впливом часу.

Найпростішою, географічно неподіною елементарною природно-територіальною одиницею є фація, найменший ПТК, в межах якого зберігається одноманітність місцеположення, літології поверхневих вод, мікроклімату і режиму зволоження ґрунтового покриву і корінного фітоценозу.

Закономірно побудована система генетично, динамічно і територіально пов’язаних фацій, що утворилися на спільній мезоформі рельєфу, утворюють новий природно-територіальний комплекс - урочище.

Урочища володіють досить визначеним набором рослинних угруповань і ґрунтових різноманітностей. Генетичний взаємозв’язок у даному випадку треба розуміти як ознаку, виникаючу під дією факторів морфогенезу.

Найбільша морфологічна одиниця ландшафту – місцевість. Це ПТК, що складається з багатьох урочищ, що утворилися на макроформі рельєфу з спільною літогенною основою і єдиним генезисом походження. Весь процес дослідження можна поділити на 3 етапи.

Під час підготовчого етапу учні поділяються на групи, кожна група отримує завдання по вивченню наявних матеріалів по району дослідження та опрацювання топографічної карти.

Учні в групах за допомогою різних джерел знань описують природні умови території, що буде досліджуватися, тобто вивчають фактори ландшафтотворення. На даному етапі описується:

  • геолого-геоморфологічна будова;

  • кліматичні умови;

  • ґрунти;

  • рослинний і тваринний світ;

  • антропогенний вплив на досліджуваній території.

Кожна група здає звіт по опрацьованій схемі і складає загальну фізико-географічну характеристику території. На підставі зібраних матеріалів вже складається певне уявлення про особливості району майбутніх досліджень. Одним із основних завдань підготовчого періоду є підбір і підготовка картографічних матеріалів.

Польовий період – основний період географічних досліджень. На цьому етапі проводиться попередній огляд місцевостей району досліджень з метою ознайомлення з природними особливостями, складається картосхема.

Наступним етапом є маршрутні дослідження. Якщо при рекогносцировці намічаються границі ландшафтів і виявляються найбільш поширені урочища, то при ландшафтних дослідженнях маршрутами створюються границі місцевостей і ландшафтів. При визначенні місцевості враховують такі ознаки: літологія, тип рельєфу, набір домінуючих фітоценозів і ґрунтів.

Повний комплекс польових робіт включає в себе дослідження на ключових ділянках.

Це дослідження має такі завдання:

  1. Визначення взаємозв’язку між місцевостями, субстратом, зволоженням, ґрунтом, рослинним покривом, тваринним світом і мікрокліматом типових фацій.

  2. Вивчення морфологічної структури ландшафту.

  3. Визначення окремих рекомендацій по раціональному використанню природи досліджуваних ландшафтів.

Програмою досліджень і основною формою фіксації результатів досліджень є серія бланків, розроблених професором Львівського університету Г.П. Міллером.

Перед початком дослідження учні отримують бланки, в яких вони фіксуватимуть свої дослідження.

Виділяються бланки для опису лісових, лучних і болотних фацій.

Бланк має такі пункти:

^ Варіант фації визначається станом рослинного угрупування.

Абсолютна висота визначається для геометричного центру фації.

Генетична назва фації складається і заноситься в бланк після закінчення її дослідження.

^ Роль фації в урочищі визначається її індикаторною здатністю, площею і частотою зустрічності.

Відносна величина визначається за шкалою відносних величин.

Клас величини

Абсолютна площа

І

ІІ

ІІІ

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

До 5 м2

До 10 м2

До 25 м2

До 100 м2

До 500 м2

До 1000 м2

До 10000 м2

До 5 га

До 10 га

До 50 га

До 100 га

Більше 100 га


^ Адрес досліджуваної точки фації дається по відношенню до постійних, краще природних орієнтирів: місць злиття потоків, вершин гір, схилів, уступів, терас.


^ Положення в мезорельєфі і мікрорельєфі.

Тут дається стисла характеристика оточення фації. Визначаються промоїни, западини та інші наноформи.

Положення фації в ряді хімічного спряження. За умовами міграції хімічних елементів досліджувана фація може бути:

El – елювіальна.

Tel – транселювіальна.

ElAe – елювіально-акумулятивна.

AcEl – акумулятивно-елювіальна.

TAс – транссупераквальна.

TAc – трансаквальна.

Ac – аквальна.

^ Корінна порода. Визначення її вноситься в бланк після описання ґрунтового розрізу і взяття зразка.

Грунт. Польова назва ґрунту вноситься в бланк після закінчення морфологічного дослідження розрізу. Найчастіше для докладного вивчення ґрунтів копають яму (шурф) з однією прямовисною стінкою (вона робиться з того боку, який краще освітлений сонцем). Ґрунтова яма повинна доходити до підстилаючої ґрунт гірської породи. На прямовисній стінці ями можна побачити різні ґрунтові шари або горизонти. Ці горизонти відрізняються один від одного кольором та іншими особливостями. Викидаючи землю з ями можна помітити, що ґрунт із одних шарів розпадається на різної форми і розміри грудки, а з других – на ніжні тонкі пластинки, з третіх – має вигляд „горішків” тощо.

Отже, навіть під час побіжного огляду ґрунтового розрізу можна побачити, що окремі горизонти одного й того самого ґрунту дуже відрізняється між собою.

Поверхневий горизонт має назву гумусового (позначається латинською літерою А). Він містить велику кількість коріння рослин, відмерлих стебел і листя, які перетворюються в перегній. Перегній, змішуючись з частинками гірських порід, які руйнуються, склеює їх, цементує, збирає в зернятка і цим затримує вимивання їх водою вниз.

Нижче лежить горизонт В, у якому накопичуються речовини, що вимиваються з верхнього ґрунтового горизонту, наприклад, алюміній, залізо. У цьому випадку горизонт вимивання матиме буре або червоно-буре забарвлення. Ще нижче знаходиться горизонт С – материнська порода. У ньому зовсім немає перегною, але є солі. В ґрунтах під лісами над гумусовим горизонтом лежить лісова підстилка (позначається А0) – шар, який складається з рослинних решток.

Після того як зробили ґрунтовий розріз виділяємо ґрунтові горизонти. На бланку позначаємо зразки кожного горизонту ґрунту і робимо його опис: визначаємо забарвлення, будову (структуру), механічний склад, наявність включень, новоутворень і вапна, ступінь насичення вологою.

Забарвлення визначають за основним кольором (фоном) ґрунтового горизонту, а потім характеризують відтінки, домішки. Наприклад: темно-сірий з бурим відтінком. Структура – здатність ґрунту розпадатися на різні за формою і розмірами частини. Ці частинки можуть бути у вигляді грудочок і зерен (грудкувата або зерниста структура), нагадувати призмочки (призматична), плоди горіха (горіхувата). Механічний склад визначають на дотик. Для цього невелику кількість ґрунту необхідно зволожити на долоні до такого стану, щоб ґрунтова каша не прилипла до руки. Потім добре розім’ятий ґрунт розкочують на долоні в шнур, товщина якого близько трьох міліметрів. Шнур згортають у кільце діаметром близько 3 см. Залежно від механічного складу ґрунту шнур або кільце можуть утворюватися або ні. Коли :

  • шнур суцільний, кільце суцільне – глина;

  • шнур суцільний, але не довгий, кільце з тріщинами – суглинок;

  • кулька ліпиться, але в шнур не скочується – супісок;

  • кулька не утворюється – пісок.

Новоутворення і включення. Під першим розуміють нагромадження в одному місці речовин, пов’язаних з процесом ґрунтоутворення. Найчастіше це виділення вуглекислого вапна у вигляді білих плям, нальотів, трубочок тощо. Часто трапляється скупчення легкорозчинних солей і гіпсу у вигляді нальотів, прожилок, іржаво-бурих, темно-бурих і чорних кольорів.

Вологість ґрунту. Зволожений ґрунт на дотик прохолодний, відчувається, що в ньому є волога, але промокальний папір, якщо його прикласти до ґрунту не намокає; вологий – змочує аркуш промокального паперу; дуже вологий – з ґрунту стікають краплі води.

Вапнуватість ґрунту визначають дією десяти процентного розчину соляної кислоти.

Зволоження характеризується трьома показниками: джерелом, ступенем і режимом. В залежності від джерела водне живлення фацій може бути:

- атмосферним – А;

- ґрунтовим, безнапірним або напірним – Гбін, Гн;

- делювіальним – Д;

- намивним – Н.

^ Сучасні природно-географічні процеси. В першу чергу відмічаються шкідливі процеси, які суттєво впливають на хід розвитку фацій. Це ерозійна, акумулятивна діяльність рік, струмків, площинний злив, лінійна ерозія, зсуви, селеві явища, обвали, снігові лавини.

Рекомендації полягають у визначенні міроприємств необхідних для попередження шкідливих природно- географічних процесів.

Для характеристики типу лісу служить едафічна сітка розроблена Є.В. Алексєєвим і П.С. Погребняком. Едафічна сітка побудована на двох важливих едафічних факторах: ґрунтовому багатстві і вологості ґрунтів (трофності).


^

Едафічна сітка


Гігротропи

Трофотропи

А бори

В субори

С

груди

Д сугруди

1

2

3

4

5

0

дуже сухі

А0

Дуже сухий бір

В0

Дуже сухий субір

С0

Дуже сухий сугруд

Д0

Дуже сухий груд

1

сухі

А1

Сухий бір

В1

Сухий субір

С1

Сухий сугруд

Д1

Сухий груд

2

свіжі

А2

Свіжий бір

В2

Свіжий субір

С2

Свіжий сугруд

Д2

Свіжий груд

3

вологі

А3Вологий бір

В3

Вологий субір

С3

Вологий сугруд

Д3

Вологий груд

4

сирі

А4

Сирий бір

В4

Сирий субір

С4

Сирий сугруд

Д4

Сирий груд

5

мокрі

А5

Мокрий бір

В5

Мокрий субір

С5

Мокрий сугруд

Д5

Мокрий груд


А – бори, дуже бідні місцепроростанням, які формуються на кам’янистих розсипах, пісках, сильно-кам’янистих ґрунтах, більш важкого механічного складу, торфянисто-підзолистих ґрунтах. В борах росте сосна звичайна, сосна гірська.

В – субори – бідні місцепроростанням, близькі до борів, які формуються на супісках, сильнокам’янистих ґрунтах, суглинистих, супіщаних та торф’янистих ґрунтах гірських схилів. Основна зона розповсюдження - високогір’я і контактуючі з нею частини середньогірних місцевостей.

С – сугруди, відносно багаті місцем проростання, які займають проміжне положення між суборами і грудами. Тут домінують деревні та чагарникові породи.

Д – груди, самі багаті місцепроростанням, які формуються на сильної та середньої потужності слабокам’янистих ґрунтах некрутих схилових фацій. Основна зона розповсюдження – місцевості високих терас і нижні частини місцевостей крутосхилих лісистих середньогір’їв. Тут характерна наявність в деревостані і чагарниковому ярусі порід - мегатрофів – в’яза шершавого, ясеня, бузини чорної.

Тип лісу визначається по складу корінних насаджень і типу лісорослинних умов. Уявлення про склад насаджень дає формула деревостану. За 10 балів приймається загальна кількість стовбурів основного ярусу.

^ Світлова повнота визначається в десяти долях бала від проекції крон на землю або на уявну площину, яка лежить під кронами дерев. Повна зімкнутість крон приймається за І0.

^ Висота дерев визначається для середнього модельного дерева з допомогою екліметра.

Спочатку вимірюють кут, під яким видно верхівку дерева і відстань до нього, а потім за допомогою номограми В. М. Сукачова визначають його висоту. Користуватись цією номограмою дуже просто. На перетині діагональних ліній, що показують кут на верхівку дерева, і горизонтальних, що показують відстань до нього, у вертикальному ряді знаходять приблизну висоту дерева.


^ Номограма В. М. Сукачова для визначення висоти дерев

35 600 550 500 450


30
















400




25
















350




20
















300




15
















250

200




10



















5

150




































0 10 15 20 25 30 35 40 м


^ Діаметр дерев визначається по трьох вимірах дерев, близьких до середнього, на висоті 180 см від поверхні землі.

Вік дерев визначається для модельних екземплярів ведучих порід основного ярусу методом підрахунку кілець на контрольних спилах. Відносний вік визначається на око.

^ Клас бонітету визначається тільки для основних деревних порід основного ярусу по їх середньому віку і середній висоті з допомогою бонітіровочної шкали.

^ До підросту відносяться молоді екземпляри деревних порід, які не досягнули половини висоти материнського ярусу. До ярусів підліску відносяться чагарникові і ті деревні породи, які в даних фаціальних умовах мають кущоподібну форму і розмножуються вегетативним шляхом.

Рясність підросту і чагарників визначається в балах, так як для верхнього ярусу і по шкалі Друде:

  • один екземпляр;

  • одиничні екземпляри;

  • екземпляри, які зустрічаються досить рясно;

  • екземпляри, які зустрічаються рясно;

  • екземпляри, які зустрічаються дуже рясно;

  • екземпляри, які створюють фон.

  • змикаються.

Проективне покриття визначається відношенням проекції надземної частини рослин до площі пробної ділянки, виражається в процентах.

По індикаторній здатності фації діляться на:

індикуючі- І, тривіальні- Т.

Індикуючими фаціями називаються ті, які відрізняють підурочища одного виду від інших в межах однієї стриї.

Для визначення ролі фацій в підурочищах потрібен також облік площ, які вони займають. Нерідко фації малих розмірів відіграють помітну роль в структурі урочища, що відбувається в випадку, коли вони часто зустрічаються.

На основі закладених точок, зібраних матеріалів а також теоретичного матеріалу, учні складають ландшафтну характеристику території та ландшафтну карту території дослідження.

Після вивчення всіх фацій маршруту, учні об’єднують їх в урочища і дають назву урочищу за особливостями рослинного покриву, ґрунтів: наприклад, урочище слабопонижених ділянок з осоково чорновільшанниковою дібровою на лучно-болотних ґрунтах, утворених алювіальними відкладами.

^

ІІ. Організація роботи з учнями



Підготовка учнів до ландшафтних досліджень території починається заздалегідь. Ландшафтні дослідження потребують глибоких знань методики ландшафтних досліджень.

Даний вид навчальної практики може бути, як практичне застосування набутих знань з теоретичного курсу або факультативу.

Кожен вид діяльності повинен бути добре засвоєний учнями, щоб вони на місцевості виконували завдання, лише користуючись схемами і таблицями.

Коли учні добре ознайомленні із методикою ландшафтних досліджень, тоді можна вибирати територію для проведення досліджень. Визначити її межі на топографічній карті, ознайомитись із особливостями рельєфу, внутрішніх вод, рослинного покриву за топографічною картою.

Далі підбираються необхідні джерела географічних знань по вибраній території дослідження для опису природних умов.

Опис природних умов проводиться в камеральних умовах. Цей вид роботи доцільно проводити, поділивши учнів на групи.

Роботу в групах поділяють на чотири основні етапи:

1) одержання завдання та його усвідомлення;

2) планування роботи;

3) виконання роботи;

4) підведення підсумків.

На першому етапі формується група, визначається лідер, відбувається знайомство із завданнями та джерелами знань.

На другому етапі розподіляються обов’язки, планується хід виконання навчального завдання.

На третьому етапі, використовуючи різні джерела знань, учні описують компоненти природи досліджуваної території.

Четвертий етап передбачає здачу письмових звітів і оформлення загального розділу «Фізико-географічні умови території дослідження»

Щоб даний вид роботи в групах був цікавіший, йому можна надати форму гри. Придумати назви кожній групі.

Наприклад:

1 група. Геологи і геоморфологи.

2 група. Кліматологи.

3 група. Гідрологи.

4 група. Ґрунтознавці.

5 група. Ботаніки і зоологи.

6 група. Антропологи.

Завдання групи „ Геологів і геоморфологів”


  1. Описати рельєф території дослідження за топографічною картою.

  2. Визначити, яка тектонічна структура лежить в основі даної території, описати її.

  3. Встановити, якими гірськими породами складена територія, вказати вік гірських порід.

  4. Описати геоморфологічні райони, в яких розташована територія дослідження.


Завдання групи „ Кліматологів”

1. Описати кліматичні умови території дослідження:

- кількість сонячної радіації , що надходить на поверхню;

- температурний режим;

- переважаючі вітри;

- кількість опадів.

2. Зробити висновки про особливості клімату і його вплив на територію дослідження.


Завдання групи „Гідрологів”


1.Описати поверхневі води території дослідження.

2.Встановити причини заболоченості території, якщо вона присутня.


Завдання групи „Ґрунтознавців”


1.Визначити грунтотворчі породи на даній території, описати їх.

2.Описати грунти, які поширені на досліджуваній території.


Завдання групи „Ботаніків і зоологів”


1.Визначити,до якої природної зони відноситься дана територія.

2.Описати рослинні угрупування, які поширені на даній території.

3.Визначити особливості тваринного світу і його зміну під впливом діяльності людини.


Завдання групи „Антропологів”


1. Визначити, якими видами діяльності займаються люди на даній території, які є підприємства і як вони використовують природні ресурси на даній території.


Після виконання завдань підготовчого етапу ландшафтних досліджень потрібно організувати роботу учнів в полі. Для цього необхідно визначити, які матеріали і обладнання необхідні кожній групі для проведення досліджень.

На даному етапі доцільною є також робота в групах.

Групи, які були сформовані на першому етапі, потрібно поділити так , щоб у кожній групі був представник від попередніх груп. Завдання кожної групи вже будуть однакові, але учні описують різні фації одного урочища. На місцевості намічується ряд маршрутів, які пересікають характерні фації кожного з урочищ. Рухаючись за наміченим маршрутом, учні вивчають особливості природних компонентів, з’ясовують характер взаємозв’язків і заповнюють бланки за результатами спостереження і дослідження.

Завершальним етапом є робота в камеральних умовах, де зібраний матеріал опрацьовується, виділяються урочища.

У назві урочища вказується положення в мезорельєфі і мікрорельєфі, особливості трав’яного і чагарникового покриву, деревостан, ґрунти та їх утворення. Наприклад , назва урочища: “ Балкові форми без тимчасових потоків із злаково-ліщиновою грабовою дубравою на глибоких глеюватих супіщаних ґрунтах утворених алювіально-делювіальними відкладами.” Після назви вказується детальний опис урочища.

Наприклад: “Урочище знаходиться на північних схилах Грабового Буду. Воно виникло внаслідок ерозійних процесів і, в даний момент, являє собою зарослу балку, яка не має тимчасових потоків.

На території урочища на дернов0-підзолистих ґрунтах переважають грабові молодняки віком до 30-40 років, з домішками дуба звичайного, зустрічається береза. Формула дерево стану 8Г2ДодБ. В підрості переважає рівномірно розповсюджена ліщина, рідше зустрічаються кущі бузини чорної.

Трав’яний покрив представлений різноманітним різнотрав’ям. Трав’яна рослинність добре розвивається і густо встеляє ґрунтовий шар. На території даного урочища є невелике осокове болото. Основу травостою складає осока омська, осока гостровида, двутичинкова. У моховому покриві переважає дрепаноклад відвернутий і калепілій зірчастий.

Завершальним етапом є підготовка повного звіту по виконаній роботі і складання ландшафтної карти території, що досліджувалася.


Висновки



Значення ландшафтних досліджень надзвичайно велике. Вони дають змогу детально досліджувати територію.

Знання закономірностей походження і розвитку різних природних комплексів дає змогу передбачити, що станеться з природним комплексом в цілому в результаті зміни того чи іншого компонента, як це вплине на навколишню природу.

Під час дослідження можна визначити, який ресурсно-рекреаційний потенціал даної території, які шляхи зменшення антропогенного впливу на ландшафти. Можна встановити, які рідкісні і зникаючі рослини проростають в межах території вивчення.


Література.

  1. Геренчук К. І., Раковська С. М., Топчієв О. Г. Польові географічні дослідження. - К -: Вища школа, 1983р.

  2. Жадан В. І., Пігугін Б. В., Федченко Ю. І. Як вивчати свій край. - К -: „Радянська школа 1981р.”

  3. Краєзнавство. Географія. Туризм, № 41, 2003

  4. О. М. Маринич. „Фізична географія Української РСР”. Київ. „Вища школа” 1982 р.

  5. Міллер Г. П. Польова ландшафтна зйомка. В-во Львівського ун-ту 1972 р.

  6. Стадник О. Г. Літня практика з географії. Харків. „Основа” 2004 р.



Похожие:

Методичний кабінет Спеціалізована загальноосвітня школа №2 з поглибленим вивченням основ економіки і правознавства iconУправління освіти Шепетівського міськвиконкому Методичний кабінет Календарне планування курсу економіки в 10 класі за програмою Економіка, 6-11 класи. Ю. Лелюк, О. Решетняк, І. Тимченко, Т. Чорна
Лешкевич В. В., заступник директора школи з науково-методичної роботи Шепетівської спеціалізованої загальноосвітньої школи І -ііі...
Методичний кабінет Спеціалізована загальноосвітня школа №2 з поглибленим вивченням основ економіки і правознавства iconОдеська область № Назва та профіль музею
Одеський навчально-виховний комплекс №90 ім. О. С. Пушкіна “Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ст з поглибленим вивченням...
Методичний кабінет Спеціалізована загальноосвітня школа №2 з поглибленим вивченням основ економіки і правознавства iconУправління освіти Шепетівського міськвиконкому Методичний кабінет Збірник ділових ігор з питань економічного навчання та виховання Упорядник: Лешкевич В.
Упорядник: Лешкевич В. В., заступник директора з наукової роботи та роботі з спеціалізованими класами загальноосвітньої спеціалізованої...
Методичний кабінет Спеціалізована загальноосвітня школа №2 з поглибленим вивченням основ економіки і правознавства iconУрок розвитку зв’язного мовлення «хто творить добро, той творить життя»
«спеціалізована загальноосвітня школа I – III ступенів №4 з поглибленим вивченням окремих предметів – дошкільний навчальнипй заклад»...
Методичний кабінет Спеціалізована загальноосвітня школа №2 з поглибленим вивченням основ економіки і правознавства iconУкраїна Спеціалізована школа-дитячий садок загальноосвітній навчальний заклад І ступеня з поглибленим вивченням англійської мови

Методичний кабінет Спеціалізована загальноосвітня школа №2 з поглибленим вивченням основ економіки і правознавства iconПрисвячений Всеукраїнському фестивалю науки
Львівська спеціалізована школа «надія» з поглибленим вивченням предметів еколого-правового профілю
Методичний кабінет Спеціалізована загальноосвітня школа №2 з поглибленим вивченням основ економіки і правознавства iconРегіональний відбірковий етап конкурсу «Новітній інтелект України» у Чернігові
Прилуцька спеціалізована школа І-ІІІ ст. №6 з поглибленим вивченням інформаційних технологій
Методичний кабінет Спеціалізована загальноосвітня школа №2 з поглибленим вивченням основ економіки і правознавства iconНаказ №7 Про впровадження для учнів 1-их класів додаткових канікул
Марганецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №9 з поглибленим вивченням інформатики у 8-11 класах
Методичний кабінет Спеціалізована загальноосвітня школа №2 з поглибленим вивченням основ економіки і правознавства iconНаказ №9 30. 04. 2013р. №27 «Про підготовку та проведення Дня Цивільного захисту в школі»
Марганецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №9 з поглибленим вивченням інформатики у 8-11 класах
Методичний кабінет Спеціалізована загальноосвітня школа №2 з поглибленим вивченням основ економіки і правознавства icon% абітурієнтів, які отримали відповідний результат за шкалою 100-200 балів
Середня загальноосвітня школа №1 ім. Т. Шевченка з суспільно-гуманітарним, природничо-матетматичним профілем, з поглибленим вивченням...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов