Методичні вказівки до самостійної роботи студентів 1У курсу з дисципліни «Агрометеорологічні прогнози» icon

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів 1У курсу з дисципліни «Агрометеорологічні прогнози»



НазваниеМетодичні вказівки до самостійної роботи студентів 1У курсу з дисципліни «Агрометеорологічні прогнози»
страница4/8
Дата конвертации24.12.2012
Размер1.03 Mb.
ТипМетодичні вказівки
скачать >>>
1   2   3   4   5   6   7   8

Дослідженнями В.М. Страшного встановлено, що накопичення білка в зерні злакових рослин відбувається за рахунок двох джерел: використання азотистих речовин, які накопичуються у вегетативних органах до початку наливу зерна, та поглинання азоту з ґрунту в період наливу зерна. Тому агрометеорологічні умови вже на ранніх стадіях розвитку рослин впливають на якість зерна.


У період від сходів до припинення вегетації озимої пшениці найбільш тісний зв’язок вмісту білка та клейковини спостерігається з тривалістю цього періоду і середньою температурою повітря за цей же період. Температура повітря 10 – 11º С та тривалість періоду 40 – 50 днів сприяють максимальному вмісту білка та клейковини в зерні пшениці.

В ранній весняний період найбільш тісний зв’язок вмісту білка та клейковини в зерні спостерігається з середньою амплітудою температури повітря. З підвищенням амплітуди температури від 6 до 13º С вміст білка в зерні озимої пшениці підвищується з 9 до 15 %, а клейковини з 15 до 30 %.

При доброму зволоженні ґрунту навесні відбувається інтенсивний рослин та інтенсивне утворення бокових пагонів, тобто йде збільшення маси, яка накопичує азот. Ріст коріння в цей період значно уповільнюється. Невідповідність між розвитком коріння та надземної маси уповільнює постачання рослинам азоту. Тому спостерігається зворотній зв’язок вмісту білка та клейковини з запасами продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту на дату стійкого переходу температури повітря через 10º С навесні. Найгірша якість зерна спостерігається при запасах вологи більше 220 мм. При запасах вологи біля 100 – 120 мм якість зерна підвищується (до 14 –15 % білка та 26 – 30 % клейковини). Таким чином, запаси продуктивної вологи є головним інерційним фактором, який визначає не тільки умови формування врожаю, але і його якість.

При збільшенні тривалості періоду від стійкого переходу температури повітря через 10º С до колосіння якість зерна теж погіршується. В цей період просліджується досить тісний зв’язок якості зерна з дефіцитом насичення повітря. Найвища якість зерна спостерігається за середніх дефіцитів насичення повітря 11 –13 мб за період від стійкого переходу температури повітря через 10С до колосіння.

При загущених посівах зменшується кількість пагонів та листя, що формується на них. Зменшення площі листя викликає зменшення кількості азоту, що надходить в зерно. Найменший вміст білка (9 – 10 %) та клейковини (15 – 16 %) спостерігається при кількості колосоносних стебел на квадратний метр більше 900 штук. Із зменшенням гущини посівів на кожні 100 штук колосоносних стебел кількість білка зростає на 0,4 – 0,5 %, клейковини – на 1 – 2 %.

В період наливу зерна азот перетікає із вегетативних органів в зерно. Наприкінці вегетації в зерні накопичується до 6 % загальної кількості азоту.

При збільшенні тривалості періоду від колосіння до достигання та при збільшенні кількості опадів в цей період вміст білка та клейковини в зерні зменшується. Найменше білка (9 %) та клейковини (15 %) спостерігається в зерні озимої пшениці за середньої температури повітря за період від колосіння до воскової стиглості 16º С. З підвищенням температури до 24º С воно збільшується відповідно до 15 та 30 %.

Враховуючи все вищесказане, В.М. Страшний [78] розробив метод складання прогнозу середньозваженого по області вмісту білка і клейковини в зерні озимої пшениці Метод засновується на кількісних статистичних зв’язках вмісту білка та клейковини в зерні провідних сортів озимої пшениці (Миронівська 808, Миронівська ювілейна – 50, Миронівська 264) з агрометеорологічними факторами.

Очікуваний середньозважений по області вміст білка (У) в зерні розраховується після наступу фази масового колосіння за рівнянням:


(10) Клейковини:


(11)


де ^ А – середня амплітуда температури повітря за період від відновлення вегетації до стійкого переходу через 10 ºС;

W – запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту (мм) на дату стійкого переходу температури повітря через 10 ºС;

d – середній дефіцит насичення повітря (мб) за період від стійкого переходу температури повітря через 10 ºС до дати колосіння;

N – кількість колосоносних стебел на м2 у фазу колосіння;

t – середня температура повітря за період від колосіння до воскової стиглості.

Рівняння застосовуються у межах змін середніх по області значень: А – від 6 до 12º С; W – від 110 до 240 мм; d – від 5 до 14 мб; N – від 350 до 900 колосоносних стебел; t – від 16 до 23º С.

Розрахунок очікуваної якості зерна виконується після визначення кількості колосоносних стебел на дату масового колосіння. Для виконання розрахунків по області використовуються спостереження не менше 6 – 8 станцій.

^ Техніка складання прогнозу якості зерна.

Середня амплітуда температури повітря (А) за період визначається шляхом поділу різниці сум максимальних та мінімальних температур, підрахованих за добовими значеннями, на кількість днів у періоді від дати відновлення вегетації до дати стійкого переходу температури повітря через 10º С.

Запаси продуктивної вологи (W) для розрахунків використовуються за декаду найближчу до дати стійкого переходу температури повітря через 10º С.

Дата наступу воскової стиглості розраховується за сумами ефективних температур 500º С від дати колосіння. Середня температура визначається з синоптичного прогнозу погоди. За значеннями середніх добових температур визначається середня температура за період від колосіння до воскової стиглості. Для кожної станції всі показники розраховуються окремо.

При розрахунках середніх по області значень запасів продуктивної вологи та кількості колосоносних стебел необхідно використовувати спостереження не тільки агрометеорологічних станцій, але і постів та маршрутні спостереження.

Контрольні питання

1. Які Ви знаєте основні напрями досліджень в агрометеорологічному прогнозуванні?

2. В чому полягають закономірності впливу метеорологічних факторів на розвиток сільськогосподарських культур?

3. Перелічіть основні показники, які характеризують вплив погодних умов на сільськогосподарське виробництво;

4. Які Ви знаєте методи розрахунку дат настання фаз розвитку сільськогосподарських культур?

5. Які показники входять до основної фенологічної формули?

6.Як розраховується тривалість міжфазного періоду?

7.Яка сума температур необхідна для появи наступного листка кукурудзи?

8.Що вважається ознакою скоростиглості сорту кукурудзи?

9. На чому засновуютьсчя методи прогнозування появи шкідників і хвороб?

10. Якими показниками характеризується якість зерна?

11. Як розраховується якість врожаю сільськогосподарських культур?.

Вид контролю: контрольна робота.

Методичне забезпечення ЗМЛ1

  1. Божко Л.Ю. Агрометеорологічні розрахунки і прогнози. Навчальний посібник. Одеса. ТЕС. 2006. – 216 с.

  2. Польовий А.М., Божко Л.Ю. Довготрокові агрометеорологічні прогнози. Київ., КНТ, 2007. – 291 с.

3..Руководство по составлениюа грометеорологических прогнозов. Т. 1 и 2. –Л.:Гидрометеоиздат, 1984.

ЗМЛ – 2. Вплив погодних умов на формування зимостійкості

озимих культур та прогнози умов їх перезимівлі

Тема 1.Прогнози термінів сівби озимих культур


Розвиток озимих культур восени залежить від агрометеорологічних умов від сівби до припинення вегетації. Агрометеоролог повинен обґрунтувати терміни сівби озимих культур з тим, щоб вони закінчили вегетацію у стані кущіння 3 – 6 пагонів.

Методика прогнозу термінів сівби озимих культур, агрометеорологічних умов їх розвитку до припинення вегетації розроблена Є.С. Улановою для Європейської території країн СНД. Для України методика термінів сівби озимих розроблена В.П. Дмитренком та І.Г.  Грушкою .

Для озимих культур оптимальними термінами сівби вважаються такі, за яких у рослин на припинення вегетації спостерігається 3 – 5 пагонів, дуже ранніми – ті, за яких озимі закінчують вегетацію з кущистістю 6 пагонів і більше, дуже пізніми – терміни, за яких озимі на припинення вегетації залишаються в стані сходів або на початку кущіння.

Головними агрометеорологічними показниками, які визначають розвиток озимих восени, є температура повітря і вологість ґрунту.

Є.С. Улановою розроблено два методи визначення термінів сівби озимих культур: а) для районів доброго осіннього зволоження ґрунту, до яких відносяться райони з запасами вологи у шарі 0 – 20см більше 25мм; б) для районів недостатнього зволоження ґрунту – з запасами вологи в орному шарі за вказаний період менше 25мм.

В умовах достатнього зволоження ґрунту вирішальне значення для зростання та розвитку озимих має температура повітря і ґрунту. У зв’язку з цим у районах достатнього зволоження для визначення термінів сівби, сходів, початку кущіння і міри кущистості використовуються суми ефективних температур вище 5° С, встановлені О.О. Шіголєвим:






Озиме жито

Озима пшениця

Сівба – сходи

52

67

Сходи – початок кущіння

67

67

Сівба-початок кущіння

119

134

Сівба – три пагони кущистості

200

200

Сівба – шість пагонів кущистості

300

300









1   2   3   4   5   6   7   8



Похожие:

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів 1У курсу з дисципліни «Агрометеорологічні прогнози» iconМетодичні вказівки до виконання практичних робіт для студентів 1У курсу
Методичні вказівки до виконання практичних робіт студентів 4 курсу гідрометеорологічного інституту при вивченні дисципліни «Агрометеорологічні...
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів 1У курсу з дисципліни «Агрометеорологічні прогнози» iconМетодичні вказівки до практичних занять призначені для самостійної роботи студентів і сприяють кращому засвоєнню знань-умінь при вивченні модулю: "Загальна фізіотерапія" (для студентів 4 курсу медичних факультетів)
Методичні вказівки до практичних занять з загальної фізіотерапії (для студентів 4 курсу медичних факультетів)/За ред. В. М. Сокрута....
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів 1У курсу з дисципліни «Агрометеорологічні прогнози» iconМетодичні вказівки до практичних занять призначені для самостійної роботи студентів і сприяють кращому засвоєнню знань-умінь при вивченні модулю: "Фізична реабілітація" (для студентів 4 курсу медичних факультетів)
Методичні вказівки до практичних занять з фізичної реабілітації (для студентів 4 курсу медичних факультетів)/За ред. В. М. Сокрута....
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів 1У курсу з дисципліни «Агрометеорологічні прогнози» iconНаціональний технічний університет україни (кпі) кафедра забезпечення життєдіяльності
...
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів 1У курсу з дисципліни «Агрометеорологічні прогнози» iconМетодичні вказівки до вивчення дисципліни " Порівняльна лексикологія " для студентів 3 курсу (денне відділення)

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів 1У курсу з дисципліни «Агрометеорологічні прогнози» iconМетодичні вказівки "Фізична реабілітація І спортивна медицина" (для студентів 3 курсу стоматологічного факультету)
Методичні вказівки до практичних занять з фізичної реабілітації та спортивної медицини (для студентів 3 курсу стоматологічного факультету)/За...
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів 1У курсу з дисципліни «Агрометеорологічні прогнози» iconМетодичні рекомендації до самостійної роботи студентів Інституту заочно-дистанційної освіти
Контрольні роботи з французької мови та методичні рекомендації до самостійної роботи
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів 1У курсу з дисципліни «Агрометеорологічні прогнози» iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни «Основи теорії транспорту» для студентів напряму підготовки
Робоча програма І методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни «Основи теорії транспорту» для студентів напряму підготовки...
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів 1У курсу з дисципліни «Агрометеорологічні прогнози» iconМетодичні вказівки до самостійної роботи студентів спеціальності 050111 Бухгалтерський облік Дисципліна "Українська мова за професійним спрямуванням"
Теми, які виносяться на самостійне опрацювання для студентів спеціальності Бухгалтерський облік
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів 1У курсу з дисципліни «Агрометеорологічні прогнози» iconМетодичні вказівки до роботи з комп'ютерними програмами обрахунку даних лабораторних робіт з механіки та вимірювального циклу для студентів першого курсу радіофізичного факультету
Методичні вказівки до роботи з комп’ютерними програмами обрахунку даних лабораторних робіт з механіки та вимірювального циклу для...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов