План дослідження: Вступ Аналіз передвиборчих списків з точки зору ведення політичної комунікації icon

План дослідження: Вступ Аналіз передвиборчих списків з точки зору ведення політичної комунікації



НазваниеПлан дослідження: Вступ Аналіз передвиборчих списків з точки зору ведення політичної комунікації
страница1/4
Дата конвертации08.11.2012
Размер0.58 Mb.
ТипДокументы
скачать >>>
  1   2   3   4
1. /22.08.12/1-2.doc
2. /22.08.12/AMS-titul.doc
3. /22.08.12/Text.doc
Випуск 53
Агентство моделювання ситуацій
План дослідження: Вступ Аналіз передвиборчих списків з точки зору ведення політичної комунікації

А
АМС
наліз партійних списків та кандидатів по мажоритарним округам на парламентських виборах 2012 р.


Серпень, 2012 р.





План дослідження:


Вступ

1. Аналіз передвиборчих списків з точки зору ведення політичної комунікації

2. Групи впливу в списках провідних політичних сил

3. Прогнози соціологів про представництво основних політичних сил в наступному парламенті

4. Кількісні та якісні характеристики майбутнього парламенту

Висновки

Вступ




Агентство Моделювання ситуацій протягом тривалого часу займається моніторингом діяльності вищих органів державної влади, зокрема Верховної Ради України, як чи не єдиного органу в країні, який діє публічно, на відміну від виконавчих структур. Не секрет, що саме за діяльністю депутатського корпусу звичайні громадяни оцінюють якість всієї влади. Тому до формування цього органу влади прикута особлива увага як зі сторони експертів, так і широкої громадськості.

В 2007 р. АМС було проведено дослідження «Електоральний аналіз підсумків виборів-2007 в Україні. Якісні та регіональні параметри нового парламенту.» (http://www.agency.org.ua/research/34.rar). І хоча з того часу минуло 5 років, багато проблем, які були притаманні при формуванні виборчих списків в 2007 перенеслись до наших днів. А саме як і в 2007 р. партійні списки формувались в закритий від громадськості спосіб, критерії, за якими підбирались кандидати, залишилися не розкритими. При цьому такої позиції дотримувалися не лише провладні політичні сили, але й опозиційні, які до останнього тримали «інтригу» довкола ієрархії вибудови партійних списків.

Подібна ситуація склалась і на мажоритарних округах. Провідні політичні гравці до останнього тримали під завісою невизначеності прізвища своїх кандидатів. Щоправда, на мажоритарці така поведінка пояснювалась бажанням вберегти рейтингових кандидатів від владних репресій. Зрештою кожна політична партія обирає таку стратегію та тактику поведінки, яка є, як вона вважає, для неї виграшною. Тому лише жовтневі результати виборів зможуть продемонструвати на скільки була виправданою утаємниченість партійних керівників. Та чи за цією утаємниченістю дійсно стояло бажання зберегти від репресій прохідних кандидатів, чи елементарне бажання протягнути чергових «котів в мішках» через прохідні частини партійних списків та по мажоритарним округам.

Незважаючи на вперте небажання партій оприлюднювати свої списки, а саме розкривати і презентувати суспільству не лише перші спікерські п‘ятірки та десятки, а весь перелік списочників та мажоритарників, цю роботу за них будуть робити експерти в даній галузі.

Експерти АМС аналізували суто кількісні параметри партійних списків та кандидатів в мажоритарних округах, не роблячи оціночні судження, які мають емоційну природу. Тому пророблена експертна робота становить допоміжний статистичний та описовий матеріал для подальшого аналізу на рівні фахівців із галузі політології, соціології та психології. Нашою метою не було спонукати виборців голосувати за ту чи іншу політичну силу, а лише показати загальні характеристики майбутнього парламенту.

Для аналізу були підібрані 4+2 політичні сили (ВО «Батьківщина», Партія регіонів, УДАР, КПУ, Партія Наталії Королевської «Україна – Вперед», ВО «Свобода») відповідності до останніх рейтингів провідних соціологічних служб країни. Природно, що більше уваги зверталось на 2 партії, з якими асоціюється влада та опозиція, відповідно ПР та ВО «Батьківщина».

Аналіз здійснювався на двох рівнях:

1) партійні списки;

2) кандидати в мажоритарних округах.

В свою чергу кандидати за партійними списками аналізувалися:

1) кандидати, які ввійшли до прохідної частини;

2) список в цілому.

В статистичному плані кандидати від політичних партій аналізувались за тими даними, які були офіційно оприлюднені ЦВК. Експерти АМС не ставили перед собою завдання викрити достовірність чи недостовірність цих даних, залучати додаткову інформацію із ненадійних джерел, мережі Інтернет, пліток чи чуток, надавши таку можливість іншим громадським інституціям.

В першу чергу аналізувались такі характеристики як регіональне представництво кандидатів, стагнаційність партійних списків - кількість діючих народних депутатів, представників центральної та місцевої влади, демографічні особливості.

1. Аналіз передвиборчих списків з точки зору ведення політичної комунікації

Формування передвиборчих списків є само по собі однією із визначальних політичних технологій. Очевидно значимість цієї технології українські політики ще не готові сприймати адекватно. Зокрема, всі розмови щодо різного роду праймеріз та відкритих списків велися виключно до офіційного старту кампанії. Лише так звані нові альтернативні проекти (УДАР та «Україна вперед!») намагалися як технологію використати тезу про суспільне обговорення кандидатів: Удар пішов на формальну співпрацю із рухом Чесно, щодо аналізу своїх кандидатів, а партія Н.Королевської використала тезу про «Народний список» як елемент політичної комунікації та безпосередньої агітації. Решта учасників виборів вирішили не ускладнювати собі завдання та не проводити імітації широкого активного обговорення своїх списків. Більше того, у випадку зі списками ОО – з’їзд пройшов за 1,5 години. Не менш яскраво провели обговорення списків і у середині ПР – нечисленні делегати мали можливість через плече можновладців-урядовців ознайомитися із прізвищами кандидатів.

Таким чином, можна впевнено говорити про те, що лідери політичних партій намагаються зберегти кулуарний принцип формування списків, що, власне, і прогнозувалося експертами. І якщо у випадку із провладними партіями такий принцип може бути хоч якось виправданим, то з точки зору опозиції, таке відверте ігнорування інтересів суспільства є неприпустимим. Саме у відповідь на це, фактично зародився та радикалізувався т.зв. рух «Чесно». Після численних скандалів між активістами руху та деякими політиками, рух поступово починає перетворюватися на технологію. А у деяких регіонах цю тенденцію прагнуть використати вже на стадії політичного протистояння.

Щодо принципів формування списків також слід зазначити активне використання принципу шоу-бізу. У комуністів для цього використовують давно знайомі образи цільових аудиторій – комсомолець, робітник, науковець. Партія регіонів на друге місце ставить зірку шоу-бізнеса Т.Повалій. Елементами політичного шоу об’єднаної опозиції є висунення ув’язнених Ю.Тимошенко та Ю.Луценка. «Україна вперед!» Н.Королевської у якості шоу-складової використовує образ футболіста А.Шевченка та актора відомої театральної фамілії – Остапа Ступку. Партія Удар шоу-ефекту досягає завдяки неполітичному образу свого лідера В.Кличка.

Батьківщина

Список об’єднаної опозиції, який формалізується у бюлетені під назвою «Батьківщина» є настільки суперечливим, що дехто з експертів припускав, що може відбутися альтернативний з’їзд, із спробою перегравання варіанту списку. На стадії обговорення варіантів заміщення Тимошенко, цілком серйозно обговорювалась участь дочки Євгенії у політичній діяльності. Це прослідковувалося по збільшенню її публічної активності. Експерти переконані, що цей сценарій був цілком реальним і неодмінно реалізовувався б, якби не був обраний шлях об’єднання з А.Яценюком.

Перша десятка Батьківщини у нинішньому вигляді – це данина консервативним традиціям. Технологи ОО вирішили не винаходити велосипед і реалізувати давно відомий принцип політичного колгоспу. Всі ми пам’ятаємо «чикагських хлопчиків» НУНС. Тепер більшість із цих персонажів перебрались у список Батьківщини, посиливши себе пасторальними тонами Турчинова і Томенка. Досить цікавим є тенденція походу у публічну площину політиків відверто не публічних. Саме цим пояснюються високі місця Кожемякіна та Мартиненка. В цілому ж, аналізуючи список ОО, експерти в один голос стверджують, що команда Яценюка повністю переграла команду Батьківщини. Це означає, що з часом, якщо Юлія Володимирівна затримається у в’язниці, можна буде говорити про поглинання Батьківщини Яценюком. Власне саме це і відбувається сьогодні у більшості регіонів.

Також, традиційно, формування та оприлюднення списку прогнозовано стало причиною цілої низки локальних конфліктів, які ще у подальшому матимуть серйозний розголос. Адже не секрет, що інформаційні атаки на окремих діячів у списку продовжуватимуться. Хоч це навряд чи призведе до корекції списку, але матиме значення у ході передвиборчої дискусії.

Партія регіонів

Список ПР є не менш консервативним, ніж список Батьківщини. Але у даному випадку логіка технологів партії влади зрозуміла. Головне завдання ПР – цементувати власного виборця, не претендуючи на розширення електоральної бази. Саме тому у списку присутня неоднозначна фігура Азарова, монументальні прізвища Клюєва, Колєснікова та данина офіціозу – Єфремова. Наявність на 2 позиції співачки Повалій є досить сумнівним з точки зору політичної комунікацій. Але навіть цей крок, за бажання, можна виправдати з технологічного боку – таким чином сигналізується прихильність партії до монументальних кроків, демонструється готовність почути інтелігенцію, робляться меседжі на адресу консервативного україномовного виборця центральної України.

Скандали усередині ПР, пов’язані із формуванням списку, є не менш болючими, аніж у ОО. Але на зовні вони не виходять. Серед очевидних речей є дистанціювання від інтересів групи Фірташа-Льовочкіна. Це дещо ускладнюватиме інформаційне позиціонування, оскільки однозначний вплив на Інтер партія не отримує.

2. Групи впливу в списках провідних політичних сил

1. Партія регіонів

Передвиборчі з’їзди партій продемонстрували відсутність дійсно нових та водночас професійних кадрів. В першу чергу це стосується і Партії регіонів. Фактично, виборці в черговий раз стали свідками внутрішньопартійної боротьби, яка знайшла своє відображення в розподілі місць у партійному списку.

Більшість експертів називають такий розподіл місць у прохідні частині списку тріумфом «стародонецьких», послабленням позицій групи С.Льовочкіна та відновленням впливу А.Клюєва. До першої сотні ПР входить 41 «донецький», далі йдуть кияни(http://vvolga.org.ua/politika-ukrainy/414-analiz-spiska-pr-kazhdyy-vtoroy-doneckiy.html). Загалом, регіональний склад Партії регіонів свідчить про те, що вона так і не стала загальноукраїнською, залишившись партією окремого регіону. По-суті, це свідчить про те, що список партії побудований за регіонально-клановим принципом.

Перша десятка виглядає доволі логічною та зрозумілою, традиційні спікери ПР та впізнаванні обличчя: М.Азарова, Т.Повалій, С.Тігіпко, А.Клюєв, А.Єфремов, І.Акімова, В.Бойко, Б.Колесніков, Л.Кожара, В.Рибак. Із числа міністрів уряду Азарова, окрім названих, місця отримали Д.Табачник (11), О.Лавринович (12), А.Близнюк (15).

Проте більш цікавим є аналіз списку, починаючи із другого десятку, адже усі сюрпризи сховані там.

Група Льовочкіна-Фірташа:

Цікаво те, що сам С.Льовочкін не потрапив до списку ПР, що, фактично, є свідченням того, що кадрових змін в Адміністрації Президента найближчим часом не варто очікувати. Розмови про спікерські амбіції Льовочкіна, так і лишилися розмовами. Вочевидь, після ослаблення парламенту, публічна посада спікера є менш привабливою ніж непублічна діяльність на посаді глави адміністрації президента. Сестра Лавочкіна Юлія, піде по мажоритарному округу №6 у Криму. Ще двоє його людей по мажоритарним округам в Одеській області – І.Фурсін (округ №138), який володіє 5% акцій РосУкрЕнерго, а також є основним акціонером Одеської кіностудії, а литвинівець С.Гриневецький піде по №134 округу. Він очолює Одеську обласну партійну організацію. З 1998 по 2005 рр. знаходився на посаді голови Одеської обласної державної адміністрації.

До креатур С.Льовочкіна в списку партії зараховують Ю.Мірошніченка(39) та колишнього баскетболіста, а нині активного учасника парламентських бійок О.Волкова(64). О.Волков – у парламент початково в 2006 р. потрапив за списками Блоку В.Ющенка «Наша Україна», проте швидко зорієнтувався в політичних реаліях та вже в 2007 р. обирався за списками ПР.

Іван Мирний, керівник охорони Д.Фірташа, отримав 79 місце.

«Литвинівці»:

Прохідні місця отримали також деякі люди В.Литвина. Зокрема, І Шаров(16), який за інформацією ЗМІ, у 2004 році незаконно отримав ділянку 1,85 га у Пущі-Водиці(http://politrada.com/dossier/persone/id/550). К.Ващук (45), яка займає 50 позицію у рейтингу найбільш впливових жінок України за оцінкою журналу «Фокус». До того ж варто сказати, що вона доводиться тещею лідеру КПУ Петру Симоненко(http://politrada.com/dossier/persone/id/1105). Ще один литвинівець – О.Зарубінський (38). 79, за певних обставин прохідне місце отримав радник Голови Верховної Ради України Благодир Юрій Анатолійович.

Серед найбільш одіозних особистостей, що ввійшли до списку можна назвати Ю.Іванющенка(24), друга «сім’ї».

27 місце належить Н.Шуфричу, якого вважають креатурою А.Клюєва. Нагадаємо, у 2010 році між С.Льовочкіним та Н.Шуфричем відбувся конфлікт(http://fraza.ua/news/12.07.10/94395.html) в наслідок якого, останній втратив посаду в Міністерстві надзвичайних ситуацій. Включення Н.Шуфрича на таке достатньо показове високе місце – є свідченням публічного відсторонення С.Льовочкіна від формування списку. Не виключено, що в разі низького результату ПР як за пропорційною, так і за мажоритарною складовою – це може стати підставою нищівної крити зі сторони глави адміністрації президента діючого Прем‘єр-міністра з метою посилення власних позицій в логіці президентських виборів 2015 р.

Люди Януковича

До старих, перевірених часом та В.Януковичем кадрів, що потрапили до списку можна згадати С.Скубашевського (14). Як зазначають ЗМІ(http://politrada.com/dossier/persone/id/1211) його завдання бути вухами та очима Віктора Федоровича. Кажуть, саме із ним В.Янукович узгоджує усі призначення на посади. Вважають також, що він пов’язаний із С.Львочкіним. В.Демидко (28), так само як і С.Скубашівський, є давнім та відданим другом В.Януковича. Крім цього серед людей В.Януковича можна назвати М. Демянко (34), Г.Герман (13).

Під 22 номером у списку стоїть В.Янукович-молодший. Його прикладом скористався О.Азаров (син М.Азарова), який піде по мажоритарному округу в Донецькій області. Попри те, що О.Азаров людина не публічна й намагається діяти через посередників, скандали навколо нього час від часу з’являються. (http://politrada.com/dossier/persone/id/3796)

Група Ахметова:

Попри те, що сам Р.Ахметов цього разу вирішив не йти до Верховної ради, але його представництво в законодавчому органі, вочевидь, буде значним. Так, серед тих, кого без сумніву можна зарахувати до переліку його креатур наступні: Ю.Воропаєв(26), якого вважають особистим юристом Р.Ахметова. Є.Гєллєр (29) – президент Луганської «Зорі», Ю.Кий (33) – помічник президента ФК «Шахтар», В.Мальцев (30) – водій Р.Ахметова. Б.Колесніков (8), І.Акімова (6), В.Бойко (7), О.Бондаренко (47), І.Прасолов (68), який є екс-директором ЗАО «СКМ». Ю.Чертков (50), контролює ряд нічних клубів, а також є фактичним керівником підприємства «Приватна колекція», що об’єднує значну частину лікеро-горілчаних заводів Донецька. До найближчого оточення входять брати Писарчуки.

Н.Аркаллаєв (52), народний депутат V та VI скликань. Проте в Донецьку більш відомий як кримінальний авторитет.

Група Тігіпка:

Окрім того, що С.Тігіпка «просунули» на 3 місце (напевно він програв боротьбу за другу сходинку Т.Повалій), його квота в партійному списку виявилась не такою і великою. С.Фабрикант (25), депутат Одеської міської ради, журналіст, телеведуча. Займала посаду голови одеського обласного осередку «Сильної України». В.Дудка (35) був членом політбюро Київської обласної організації партії «Сильна Україна». О.Шаблатович (55) та С.Вітер (96), якого вважають особою, наближеною до В.Тігіпко, дружини С.Тігіпко. (http://politrada.com/dossier/persone/id/4528)

Екс-тимошенківці

Перебіжчики з табору Ю.Тимошенко займають в лавах ПР особливе місце. Вони не складають єдиною зв‘язаної між собою групи, і кожен має свою історію переходу до ПР, проте їх доля є показовою для наступних поколінь «тушканчиків».

Серед екс-соратників Ю.Тимошенко прохідні місця отримали лише Т.Васадзе (36), якого вважають головним гравцем вітчизняного авторинку, який контролює продажі автомобілів різних цінових категорій. Вважається, що він тісно пов'язаний із О.Єфремовим, В.Крайнім. (http://politrada.com/dossier/persone/id/461) А.Веревський (46) - успішний бізнесмен, власник агрофірми «Карнел», який завжди відчував до якої партії потрібно приєднатись. До 2002 року був членом фракції «ЄдинаУкраїна», з 2002 – 2003 рр. – «Регіони України», з кінця 2004 р. – БЮТ, потім знову ПР. М.Баграєв (51) окрім того, що був депутатом IV, V, VI скликань, також відомий як засновник та президент компанії «Таврійські ігри», а також співвласник ряду медійних компаній, що представлені на українському ринку (М1, М2, радіо «Хіт ФМ» тощо). (http://politrada.com/dossier/persone/id/4117) Є.Сігал (48) очолює ЗАО «Комплекс Агромарс», що випускає продукцію під назвою «Гаврилівські курчата». У 1998 р. став народним депутатом, пройшовши по спискам НРУ, а вже в 1999 р. перейшов до фракції СДПУ(о). Починаючи з 2000 року він активно змінює політичні сили: Народна аграрна партія, певний час позафракційний, приєднався до «Єдиної України» (2005), 2006 р. – БЮТ, а з 2011 р. – ПР. Вважається, що він має добрі відносини із Г.Суркісом та В.Литвином.

З поперереднього потоку перебіжчиків слід відмітити екс-мера Черкас, учасника «канівської четвірки», а нині активного спікера ПР В.Олійника (17), колишнього власника бютівського офісу на Турівській В.Хмельницького (37). Решта «тушок» була кинута на мажоритарні округи, на яких, хто за офіційної підтримки ПР, хто ні, має доводити своє право на повторне отримання депутатського мандату.

Цікаво також і те, що в цьому скликанні, як і в попередніх, будуть присутні люди, які не мають мінімально необхідного досвіду для роботи депутатом. Так, на 30 позиції опинився В.Мальцев, колишній охоронець в СКМ. До речі, це вже буде його «третій термін» у Верховній раді.

Нові обличчя ПР:

Як не дивно, але попри гучні заяви, стосовно того, що партія збирається привести до парламенту нові обличчя, «новачки» в списку починаються аж після 50 позиції. Серед них, В.Продівус (56). Згідно інформації, що розміщена на сайті Кореспондент.нет (http://files.korrespondent.net/persons/prodivus), В.Продівус є власником ФК «Нива» (Вінниця), очолює раду директорів корпорації Прем’єр-фінанс, а також фонд Примирення та громадське об’єднання Соціальний центр. Л.Мельничук (65), яка зараз є депутатом Київради від ПР, куди перейшла із Блоку Л.Черновецького. В.Шатворян (67) – депутат Одеської облради, з 2011 року очолює Союз вірмен України, президент Асоціації кіокушин карате України. О.Долженков (71), який з 2008 року очолює Одеський державний університет внутрішніх справ. Варто сказати, що ще один одеський ректор, С.Ківалов, йтиме по мажоритарному округу в Одеській області. І.Гайдош (74), Береговський міський голова, з 1998 по 2005 рік член партії СДПУ(о), а також голова Демократичного союзу угорців України (з 2002 р.). В.Поляков (75) є співвласником компанії «Автоінвестбуд», був депутатом V скликання, обирався від СПУ. Екс-міністр охорони здоров‘я помаранчевого періоду за квотою «Наша Україна» Ю.Поляченко (76), син В.Поляченка, який очолював «Київміськбуд». З 2005 по 2007 рр. працював на посаді Міністра охорони здоров’я в урядах Ю.Єханурова та В.Януковича. В.Смолій (86), професор, доктор історичних наук. У період з 1997 по 1999 роки працював віце-прем’єр-міністром. У 2006 році входив до виборчого списку Блоку Литвина.

Перевірена гвардія

У списку ПР залишились також відомі «борці» за правду – Е.Тедеєв (20), який на дострокових парламентських виборах 2007 року йшов аж під №132, проте, очевидно, його силові «заслуги» змусили підвищити його партійний рейтинг. П.Цюрко (108), депутат V, VI скликання Верховної ради. Широко відомим став після парламентської бійки у грудні 2010 року, внаслідок якої постраждало кілька депутатів від опозиції(http://genshtab.censor.net.ua/wiki/Цюрко,_Петр_Иванович).

Знайшлось в списку місце для екс-прем‘єра колишнього соратника В.Ющенка А.Кінаха (59), спікера ПР в персональному опонуванні Ю.Тимошенко, №4 на попередніх виборах 2007р. партійного списку - І.Богословської (60).

Характерно, що частина членів ПР, які запам‘яталися активною позицією в підтримці і діяльності ПР отримали відносно низькі місця, які за певних обставин можуть стати непрохідними – лідер молодих регіоналів А.Пінчук (70), екс-голова ФПУ, який входив до першої п‘ятірки (№2) Блоку В.Ющенка «Наша Україна» О.Стоян (72), представник ПР в Конституційному суді під час самих одіозних судових рішень В.Забарський (82), професор економіст О.Плотніков (88), колишній представник президента Л.Кучми в Криму В.Кисельов (98), депутати ПР від Західної України, активні прибічники запровадження російської мови в якості державної І.Зварич (102), П.Писарчук (105), російський ідейний ортодокс Ю.Болдирєв (104). Найгірше місце серед діючих народних депутатів отримав Баранов-Мохорт Сергій Миколайович (117).

Попередній аналіз списку ПР показав, що він формувався під сильним впливом М.Азарова, зрештою цей список можна назвати майже цілком прем‘єрським. При цьому в кандидатському корпусі ПР зробила ставку на бійців, які в прямому сенсі фізично зможуть протистояти опозиції.

2. «Об’єднана опозиція»

ВО «Батьківщина»

Як і ПР, «Об’єднана опозиція» вирішила зосередитись на старих та перевірених кадрах, намагаючись перестрахуватись від можливих міграцій у парламенті. Проте, очевидно, що для опозиції процес формування списку був ще більш складним та напруженим, аніж для ПР, оскільки їм доводилось враховувати не лише особисті амбіції окремих політиків, але й інтереси різних партій. Але навіть попри це, експерти говорять про те, що таке об’єднання може зіграти на користь опозиції. Проте не зрозуміло, чи зможе опозиція «підібрати» ті голоси, які втратила влада. Оскільки, по-перше, є альтернативні опозиції партії (Удар, Свобода, Україна – вперед!), які, швидше за все заберуть голоси зневірених. По-друге, об’єднана опозиція йде на вибори зі старими прізвищами. На жаль, серед виборців вже є певний психологічний ефект втоми від старих облич, що може суттєво знизити відсоток отриманих голосів.

Очевидно, що таке «оновлення» списку не додасть особливих бонусів опозиції. Складається враження, що опозиція зовсім не прагне до реваншу та великих перемог. А ні нових облич, а ні нових ідей. Фактично, все тримається на ідейному спадку Ю.Тимошенко. Складається враження, що завдання максимум для опозиції – провести до парламенту керівництво партій та деяких їхніх соратників.

Очевидно, що список об‘єднаної опозиції формувався за принципом «стримування та противаг», коли кожен намагався проштовхнути в список найбільш довірених осіб. Можна також припустити, що критерій професіоналізму та партійної (а не особистої) відданості не відіграв значної ролі. Про це свідчить хоча б те, що такі персоналії як Ю.Гримчак (91), А.Шкіль (87), С.Шевчук (104), М.Лівінський(84) так і не отримали прохідних позицій у списку.

Так, опозиція вирішила залишитись вірною своєму незмінному лідеру – Юлії Тимошенко, яка очолює список. Хоча ще раніше було зрозуміло, що ЦВК виключить її, як і Ю.Луценка, зі списку, і це рішення партії є швидше символічним кроком та спробою вселити віру громадян у світле майбутнє.

Перші двадцять щасливчиків – це вже добре відомі політики від партій НУНС та БЮТ, а також лідери Громадянської позиції (А.Гриценко), НРУ (Б.Тарасюк), ПРП (С.Соболєв), «За Україну!» (В.Кириленко).

Оприлюднення списку Батьківщини відбулося лише на з‘їзді партії. Достеменно ніхто із діючих депутатів не знав на якому він опиниться місці, багато хто був здивований коли не почув своє ім‘я не лише в прохідній частині, але взагалі в списку. Тому на оприлюднення кандидатів від Батьківщини була дещо запізніла, але достатньо різка реакція.

Найбільше запитань виникло щодо доцільності включення до партійного списку дружини Ю.Луценка Ірини (18). Пояснення щодо включення дружини Ю.Луценка дещо відрізняються. Юрій Віталійович каже, що це було рішення Ю.Тимошенко, у той час як керманичі об’єднаної опозиції говорять, що це було особисте прохання екс-міністра. Очевидно, лише те, що І.Луценко раніше не проявляла політичної активності.

Як визнав сам А.Яценюк, у списку відсутні спортсмени, музиканти, культурні діячі. Проте складно сказати, чи це є перевагою чи недоліком, адже з огляду на такий крок можна говорити про ставлення опозиції до інтелігенції як класу.

Неоднозначно було сприйнято експертами появу М.Княжицького (11), близького партнера В.Сівковича, який, нагадаємо, на початку 2000-х рр. виступав із активною підтримкою Л.Кучми.

Я.Федорчук, 76-річний помічник О.Турчинова, отримав 16 місце.

Квота Фронту Змін

Л.Гиневич (14) - Перший директор Українського центру оцінювання якості освіти, координатор руху "Суспільство знань". Із 2002 року працювала директором Центру тестових технологій Міжнародного фонду «Відродження». З 2006 до серпня 2009 року працювала на посаді начальника Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації. Радник Лідера Партії «Фронт Змін» з питань освіти.

М.Мартиненко (17) – перший заступник голови центрального штабу. Цікаво те, що його відносини із Ю.Тимошенко були доволі напруженими та складними. За інформацією у ЗМІ, М.Мартиненко був одним із тих політиків, хто блокував оголошення результатів розслідування вбивства Г.Гонгадзе.

А.Пишний (19), який є близьким другом А.Яценюка; заступник керівника штабу, займається юридичним блоком питань.

Л.Оробець (26) дочка Ю.Оробця, депутата партії Наша Україна (загинув 2006 р.). Л.Оробець зараховують до так званої групи В.Балоги. У березні 2008 року ввійшла до складу «Єдиного центру».

А. Іванчук (41), навчався разом із А.Яценюком в університеті.

П.Петренко (52) – з листопада 2010 – депутат Київської обласної ради, член Постійної комісії з питань законності, правопорядку та боротьби з корупцією. З 2006 по 2010 рік займався приватною юридичною практикою.

Квота Ю.Тимошенко

С.Власенко (20) входить до переліку найбільш відомих українських адвокатів. Відомий також своєю активною участю в ряді резонансних справ (захищав інтереси В.Ющенка, приватизаційні спори навколо «Криворіжсталі» тощо).

О.Кужель (22), яка є координатором руху «Громадянський спротив». Присутність О.Кужель потрібна для стримування амбіцій А.Яценюка. За інформацією ЗМІ, на включені О.Кужель наполягала безпосередньо Ю.Тимошенко.

С. Пашинський (27) працював радником Ю.Тимошенко у 2005 році, з 2005 по 2006 – генеральний директор «Укррезерв».

Окрім Ю.Тимошенко та Ю.Луценка питання щодо реєстрації могли виникнути із А.Аваковим (24) та Т.Слюз (53), проти яких теж порушені кримінальні справи і які практично перебувають в розшуку, проте ЦВК вирішив не створювати додатковий ажіотаж навколо упередженості діяльності комісії.

Список Батьківщини «самоочистився» за рахунок відходу кількох потужних спонсорів - К.Жеваго, Б.Губський, С.Осика, О.Фельдман вже не є частиною БЮТ. Щоправда перші двоє зберегли вплив на партію, їм вдалося зберегти своїх людей в списку та заручитися підтримкою своїх кандидатів в мажоритарних округах.

Серед нових донорів можна згадати Л.Сергієнка (46), який з 1993 року займається підприємницькою діяльністю, а з 1998 року – політичною. З 2002 року пройшов до ВРУ за списками «Єдиної України». Після помаранчевої революції перейшов до СПУ. Працював в урядах Ю.Тимошенко та В.Януковича. Є власником «Днепромайн».

Д.Дзендзерский (34), співвласник Міжнародної науково-промислової корпорації «Веста». До приєднання до ФЗ, входив до «Єдиного центру» В.Балоги. Його появу в списку Батьківщини вже називають потенційно небезпечною, зважаючи на вразливість його як підприємця.

О.Табалов (49) входить у п’ятірку найбагатших людей у списку опозиції. Голова правління групи компаній «Формула смаку».

В.Данілов (57) є президентом футбольної Прем'єр-ліги. За інформацією у ЗМІ В.Данилов є партнером О.Тимошенка. За іншою інформацією не виключають його зв‘язків із І.Коломойським.

І.Ліскі (83), керівник передвиборчої кампанії об’єднаної опозиції в Луганській області. Минулого року навколо нього розгорівся скандал щодо нелегального утримування шахт-копанок.

Найбільш неоднозначні оцінки серед експертів викликала присутність М.Джемілєва (12) у списку. Хоча розрахунок партійного керівництва зрозумілий – отримати голоси кримських татар, та отримати підтримку з боку європейських структур. Оскільки він має хороші відносини із Г.Юдківською, суддею Європейського суду з прав людини в Україні.

Попри те, що Д.Жванія не отримав місця у списку опозиції, йому все ж вдалось пролобіювати інтереси своєї людини – В.Немілостівого (62), який працював на посаді заступника міністра промислової політики (2007 р.).

3. Удар

Попри те, що партія В.Кличка позиціонує себе як така, що орієнтується на молодіжний електорат, в списку партій нема представників молодіжних громадських лідерів чи тих, хто має, хоч якийсь зв'язок із молоддю.

Серед по-справжньому нових облич у прохідній частині списку експерти називають М.Матіос (2), відому українську письменницю, яка особливо популярна на Західній Україні. Проте вже згодом у ЗМІ з‘явилась інформація стовно того, що її брат працює в системі Адміністрації Президента. Решта «нових» імен, які називають експерти, не є вже й такими новими. Так чи інакше, це люди, які працювали в системі. У розумінні наших політиків нові – означає непублічні в минулому. Тим не менше, список партії доволі вигідно відрізняється від усіх попередніх, оскільки тут нема відомих олігархів чи людей, імена яких пов’язувалися б із гучними скандалами. Що, звичайно ж, сприятиме формуванню ілюзії «новизни» серед електорату. Попри те, що УДАР не приєднався до Батьківщини, у свідомості громадян ця партія асоціюється із опозиційною силою (і це попри численну інформацію в ЗМІ щодо фінансування партії Д.Фірташем).

М.Паламарчук (14) із 2001 року керівник Головного управління МВС України в АРК. До речі, на цій посаді він працював і під час «помаранчевої революції», звичайно ж, підтримуючи чинну на той момент владу. Н.Агафонова (8), щоправда поки що не відомо, хто ж вона така. За однієї інформацією у ЗМІ, вона – лікар, згідно іншої – доцент кафедри конституційного та адміністративного права юридичного факультету Київського університету, а в бюлетені напроти її прізвище буде подана інформація - податковий консультант, ТОВ "Нестле Україна". Н.Новак (11), депутат фракції УДАР у Київській міській раді. Щоправда свій політичні шлях починала із ПРП. М.Іонова (16), депутат Київської міської ради, свій професійний шлях починала, працюючи з В.Ющенко.

Загалом список партії позитивно відрізняється тим, що одіозних/скандальних особистостей в ньому не так багато, як, наприклад, у ПР чи Батьківщині. Проте перша двадцятка нагадує швидше притулок для ображених та покинутих об’єднаною опозицією. Так, серед числа тих, кого громадськість очікувала побачити в списку «Батьківщини» або ж НУНС, можна згадати: В.Наливайченка (3), Геращенко І. (6), Пинзеник В. (7). Окремо, варто сказати про В.Чепиногу (40) – райтера Ю.Тимошенко, саме його перу належить багато «крилатих фраз» Ю.Тимошенко та про П.Розенка (10), експерта Центру Разумкова, що має досвід роботи на посаді заступника міністра праці та соціальної політики, та є давнім знайомим В.Кириленка ще з часів молодого руху.

Як зазначають експерти, залучивши «стару гвардію», партія вирішить одразу дві проблеми: по-перше, отримає досвідчених та впізнаваних спікерів; по-друге, зможе частково розширити електорату базу.

Проте особливий інтерес викликало включення до партійного списку таких осіб як С.Куніцин (15) з 2001 по 2002 рік працював радником Л.Кучми. Проте після того встиг попрацювати разом з В.Ющенком та В.Януковичем. Очолює Український союз ветеранів афганістану(одна із багатьох розпорошених афганських організацій) та Партію ветеранів Афганістану. Вважається, що він є людиною, близькою до Д.Фірташа. Характерно, що С.Куніцин разом із В.Пинзеником є депутатами ВР першого скликання. Тому заяви про кардинальне оновлення влади з приходом УДАРУ виглядає не зовсім переконливим. Е.Гурвіц (17), екс-мер Одеси, який ще зовсім недавно працював із Фронтом змін.

Бізнес в партії В.Кличка представлений такими прізвищами як О.Продан (4). Очолює ГО «Всеукраїнське об‘єднання підприємців малого та середнього бізнесу «Фортеця». У 2005 році вона займала керівні посади в Раді імпортерів та Раді по зовнішньоекономічній діяльності при КМУ. Проте певну впізнаваність вона заробила як одна з організаторів Податкового майдану. Власне аналізуючи список УДАРу, можна стверджувати, що їм вдалося виграти в України-Вперед Королевської та Батьківщини Яценюка бренд податкового майдану, адже левова частка маданівських активістів потрапила до УДАРУ.

А.Палатний (9), вважається близьким другом В.Кличка. Про його бізнес відомо не дуже багато, за неофіційної інформацією йому належить ряд нічних клубів, ресторанів та казино. О.Муляренко (43), засновник компанії «Сталь-М». Відповідає за виборчу кампанію у Рівненській області. Р.Гороян (167), президент компанії «Прометей», щоправда він отримав аж 167 місце в списку. Тому навряд чи варто розраховувати на його допомогу.

4. КПУ

Комуністична партія вирішила підтримати «тренд сезону» і включила до свого списку лише перевірені часом кадри. Згідно соціологічних досліджень, КПУ претендує на 20-30 місць у новому скликанні ВРУ. Серед прохідної частини здебільшого ті, хто вже мав депутатський досвід. Такий список виглядає дещо дивно з огляду на те, що на з’їзді П.Симоненко говорив про оновлення депутатського складу.

П.Симоненко (1) – незмінний лідер КПУ. За офіційними даними він належить до числа тих політиків, проти яких не було оприлюднено компромату. Проте за неофіційною інформацією, українських комуністів звинувачують у тому, що вони отримують фінансування з Росії. Проте, як правило, ця тема втрачає актуальність після виборів.

І.Алексєєв (6), другий секретар ЦК КПУ, тобто формально це друга особа в партійній ієрархії. 1998 – 2002 рр. працював консулом диппредставництва України в Данії.

Серед прізвищ, які викликають найбільше запитань, можна згадати І.Калєтніка (7), голова державної Митної служби. У 2008 році він очолив рейтинг ворогів преси. Друге місце отримав його батько – депутат від ПР, колишній очільник Вінницької обласної ради Григорій Калєтнік.

5. «Україна – Вперед!»

Згідно соціологічних опитувань партія Н.Королевської поки що не долає 5 % прохідний бар‘єр, проте не виключено, що до моменту голосування ситуація змінитися. У випадку, якщо «Україна – вперед!» подолає 5% бар’єр, Н.Королевська проведе до ВРУ не більше 16 депутатів.

Найбільшим «проривом» Н.Королевської стало «придбання» А.Шевченка (2) до своєї команди. Напевно, саме з огляду на це, серед усіх партійних з’їздів, з’їзд цієї партії викликав найбільший інтерес серед журналістів.

Серед інших, хто потрапив до списку – ректор Київського національного лінгвістичного університету Р.Васько (4). І.Ємець (5), екс-міністр охорони здоров’я в уряді М.Азарова. Проте вже в 2011 р. був відправлений у відставку, офіційна причина – відсутність реформ у довіреній йому сфері. Є.Суслов (7), з 2000 року комерційний директор «Шамраєвський цукровий завод», з 2002 по 2006 рік міський голова м.Сквири, депутат V, VI скликань від БЮТ.

3. Прогнози соціологів про представництво основних політичних сил в наступному парламенті

Напередодні парламентських виборів 2012 року у ВР України більшість сформувалась довкола ПР. Сама фракція ПР нараховує 194 депутатських мандати, до яких слід додати 25 мандатів КПУ, 20 Блоку В.Литвина та 19 депутатської групи «Реформи заради майбутнього», а також частину позафракційних, які ситуативно приєднуються до більшості. Таким чином ПР контролює від 258 до 288 депутатського корпусу. Виходячи з таких розкладів перед ПР можуть ставитися два завдання – отримання більшості, та отримання разом із своїми партнерами конституційної більшості.

На рівні партійних списків партнером ПР називають КПУ, щоправда остання політична сила, в залежності від позитивного результату, може зіграти власну цілком самостійну політичну гру.

Окрім КПУ партнерами ПР називають віртуальну партію «Україна-Вперед!», яка за прогнозами експертів стане сателітом ПР, також за певних обставин УДАР.

Щоправда, вказані прогнози страждають своєю гіпотетичністю. Адже головним партнером ПР в ВР 6 скликання став… БЮТ!!! Адже саме ця політична сила поповнила лави регіоналів найбільш суттєво. Загалом БЮТ з 2007 р., з моменту формування парламенту, скоротився на третину. Тому гіпотетично партнером ПР в майбутньому парламенті може стати будь-яка політична сила.

Для УДАРу та «Україна-Вперед!», двох іменних партій, важливо провести якомога більше депутатів. Багаточисельність фракцій зроблять лідерів вказаних політичних сил вагомими гравцями в переговорному процесі в незалежності від того в який спосіб фінансуються ці партії і з якими гаслами йдуть на вибори. Навіть невелика чисельність фракції 20-30 депутатів роблять В.Кличка та Н.Королевську гравцями на політичній арені. Адже досвід двох попередніх кампаній продемонстрував, що саме міноритарні партії – СПУ та НП стали власниками «золотої парламентської акції» та дозволило їм отримати у винагороду вагому політичну посаду, якою є спікерське крісло.

Чисельність депутатських фракцій на початку та наприкінці роботи ВР 6 скликання

Партія

2007

2012

Різниця

ПР

175

194

+ 19

БЮТ

156

99

- 57

Наша Україна

72

62

- 10

КПУ

27

25

- 2

Блок Литвина

20

20

0

Реформи заради

майбутнього

0

19

+ 19

Позафракційні

0

30

+ 30
  1   2   3   4



Похожие:

План дослідження: Вступ Аналіз передвиборчих списків з точки зору ведення політичної комунікації iconПриблизний розклад занять арт-калейдоскопу стосунки любові Місце: мис Казантип, м. Щьолкіно
Вероніка. Контактна імпровізація – тілесне дослідження стосунків. Вступ. Поняття точки контакту, можливості її зсуву й народження...
План дослідження: Вступ Аналіз передвиборчих списків з точки зору ведення політичної комунікації iconНові тенденції вивчення медіапсихологічних ефектів впливу масової комунікації. Сусська О. О
Змк, процес сприймання їх продукції вимагає уваги, не тільки з точки зору формування інтересів аудиторії на ґрунті індивідуальних,...
План дослідження: Вступ Аналіз передвиборчих списків з точки зору ведення політичної комунікації iconРеферату : Створення іміджу, розробка торгової марки, види франчайзингу з точки зору рекламної справи Розділ : Реклама
Назва реферату: Створення іміджу, розробка торгової марки, види франчайзингу з точки зору рекламної справи
План дослідження: Вступ Аналіз передвиборчих списків з точки зору ведення політичної комунікації iconМіністерство освіти І науки україни департамент загальної середньої
Останнім часом активно розвивається такий напрям політичної географії, як електоральна географія, що розглядає питання проведення...
План дослідження: Вступ Аналіз передвиборчих списків з точки зору ведення політичної комунікації iconРеферату : Розвиток політичної науки у Новий час Розділ : Політологія Розвиток політичної науки у Новий час План. Вступ. Політичні вчення епохи Реформації
Підставою для цього були економічні, духовні та інші чинники, зокрема, зростання авторитету на­уки, падіння впливу церкви, Реформація,...
План дослідження: Вступ Аналіз передвиборчих списків з точки зору ведення політичної комунікації iconРеферату : Аудит обліку операцій з короткостроковими векселями Розділ : Бухгалтерський облік, оподаткування Аудит обліку операцій з короткостроковими векселями вступ План Вступ 3
Документація І робоча програма ведення аудиту короткострокових векселів на тов „Твіса лтд 9
План дослідження: Вступ Аналіз передвиборчих списків з точки зору ведення політичної комунікації iconБізнес-план куп'янського професійного
Маркетингові дослідження ринку праці, аналіз працевлаштування, формування держзамовлення загальна стратегія розвитку навчального...
План дослідження: Вступ Аналіз передвиборчих списків з точки зору ведення політичної комунікації iconРеферат на тему: Аналіз прийняття рішення про проведення рекламної кампанії
Дослідження процесу прийняття рі­шень має на меті аналіз внутрішніх та зовнішніх факторів, які впли­вають на цей процес. Необхідно...
План дослідження: Вступ Аналіз передвиборчих списків з точки зору ведення політичної комунікації iconРеферату : Аналіз прийняття рішення про проведення рекламної кампанії Розділ : Реклама Аналіз прийняття рішення про проведення рекламної кампанії
Дослідження процесу прийняття рі­шень має на меті аналіз внутрішніх та зовнішніх факторів, які впли­вають на цей процес. Необхідно...
План дослідження: Вступ Аналіз передвиборчих списків з точки зору ведення політичної комунікації iconМ. Ніжин психологічний аналіз впливу політичної реклами на студентську молодь
У статті розглядаються основні особливості відображення політичної реклами у свідомості студентської молоді
План дослідження: Вступ Аналіз передвиборчих списків з точки зору ведення політичної комунікації iconАнкета Рівень сформованості моральної культури
Обведіть кружком номер відповіді, найбільш близького вашої особистої точки зору
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов