Положення Рекомендації щодо організації збору, розподілу та виплати винагороди за право слідування (далі Рекомендації) розроблені відповідно до статті 448 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України „Про авторське право і суміжні права icon

Положення Рекомендації щодо організації збору, розподілу та виплати винагороди за право слідування (далі Рекомендації) розроблені відповідно до статті 448 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України „Про авторське право і суміжні права



НазваниеПоложення Рекомендації щодо організації збору, розподілу та виплати винагороди за право слідування (далі Рекомендації) розроблені відповідно до статті 448 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України „Про авторське право і суміжні права
Дата конвертации03.08.2013
Размер262.29 Kb.
ТипПоложення
скачать >>>

Проект

Рекомендації


щодо організації збору, розподілу та виплати винагороди за право слідування.


1. Загальні положення


Рекомендації щодо організації збору, розподілу та виплати винагороди за право слідування (далі – Рекомендації) розроблені відповідно до статті 448 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України „Про авторське право і суміжні права”.

Рекомендації розроблені з метою надання допомоги організаціям колективного управління, професійним представникам ринку образотворчого мистецтва та профільним творчим спілкам України для організації збору, розподілу та виплати винагороди за право слідування.


^ 2. Законодавче регулювання права слідування в Україні.

Стаття 14 ter Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризький Акт від 24 липня 1971 року, змінений 2 жовтня 1979 року), стороною якої є Україна, передбачає, що щодо оригіналів творів мистецтва і оригіналів рукописів письменників і композиторів автор, а після його смерті особи або установи, уповноважені національним законодавством, користуються невідчужуваним правом часткової участі в кожному продажу твору, що йде за першою його уступкою, здійсненою автором твору.

Охорона, передбачена попереднім пунктом, може вимагатися в будь-якій країні Союзу за умови, що законодавство країни, до якої належить автор, це дозволяє, і в обсязі, що допускається законодавством країни, в якій вимагається ця охорона.

Порядок збору і розміри сум визначаються національним законодавством.

Відповідно до статті 448 Цивільного кодексу України автор має невідчужуване право на одержання грошової суми у розмірі п'яти відсотків від суми кожного продажу оригіналу художнього твору чи оригіналу рукопису літературного твору, наступного за відчуженням оригіналу, здійсненим автором. Зазначена сума сплачується продавцем оригіналу твору.

Право, встановлене частиною першою цієї статті, переходить до спадкоємців автора твору та спадкоємців цих спадкоємців і діє до спливу строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір, установленого статтею 446 цього Кодексу.


Відповідно до статті 27 Закону України „Про авторське право і суміжні права” (далі – Закон) автор твору образотворчого мистецтва, а у разі його смерті - спадкоємці впродовж встановленого статтею 28 цього Закону строку користуються щодо проданих автором оригіналів творів образотворчого мистецтва невідчужуваним правом на одержання п'яти відсотків від ціни кожного наступного продажу твору через аукціон, галерею, салон, крамницю тощо, що йде за першим його продажем, здійсненим автором твору (право слідування). Виплата винагороди у цьому випадку здійснюється зазначеними аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо.

При цьому відповідно до статті 1 Закону твір образотворчого мистецтва – це скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо.

Як Кодексом, так і Законом вказана конкретна тарифна ставка винагороди за право слідування – 5% ціни кожного наступного продажу твору.

Право слідування діє протягом строку дії майнового авторського права на твір образотворчого мистецтва.

Відповідно до статті 28 Закону авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору.

Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею.

Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.

Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації.

Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування.

Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права по відношенню до неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років від часу, коли твір був вперше оприлюднений.

Строк дії авторського права після смерті автора і строки, встановлені частинами третьою - сьомою цієї статті, починаються від дня смерті автора чи з дня настання подій, передбачених у зазначених частинах, але відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті чи роком, в якому відбулася зазначена подія.

Право слідування не поширюється на суспільне надбання, тобто твори, строк дії авторського права на які закінчився. Ця норма свідчить про те, що дане право має на меті підвищення конкурентоспроможності ринку саме нового та сучасного мистецтва, а також сприяння художній творчості.

Збір і виплата винагороди, одержаної в результаті використання права слідування, здійснюються особисто автором, через його повіреного або через організації колективного управління.


^ 3. Визначення суб’єктів, відповідальних за виплату винагороди під час продажу оригіналів творів образотворчого мистецтва.


Стаття 27 Закону передбачає, що виплата винагороди за право слідування здійснюється аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо. Відповідно до статті 448 зазначена сума сплачується продавцем оригіналу твору.

Отже, відрахування за право слідування сплачує продавець оригіналу твору образотворчого мистецтва. Виплата винагороди за право слідування автору особисто, через його повіреного або через організації колективного управління здійснюється аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо, в тому числі тими, що здійснюють продаж відповідних творів за допомогою мережі Інтернет (зокрема, Інтернет-аукціонами).

Винагорода, передбачена статтею 27 Закону носить обов'язковий характер і має сплачуватися всіма аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо.


^ 4. Відповідальність за несплату винагороди, передбаченої правом слідування.


За порушення авторського права відповідно до статті 51 Закону, передбачається цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність.

^ Цивільна відповідальність може наступити у випадку звернення особи, авторське право якої було порушено, до суду (статті 16 і 432 Цивільного кодексу України). Це, не виключає можливості досудового врегулювання спору між суб’єктом авторських прав та їх порушником, що звичайно відбувається шляхом направлення першим вимоги до порушника про виплату винагороди, передбаченої правом слідування.

Порядок цивільного судочинства визначається Цивільним процесуальним кодексом України вiд 18.03.2004 № 1618-IV.

^ Адміністративна відповідальність за несплату винагороди, передбаченої правом слідування передбачається нормами адміністративного законодавства. Судочинство у цій сфері визначається відповідним процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, таким правопорушенням є умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом.

У складі Державного департаменту інтелектуальної власності діє підрозділ інспекторів з питань інтелектуальної власності. У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення за цією статтею державний інспектор з питань інтелектуальної власності згідно з абзацом 3 пункту 9 Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. № 674, має право складати протокол про адміністративне правопорушення та передавати його на розгляд до суду.

Кримінальна відповідальність за порушення авторського передбачена статтею 176 Кримінального кодексу України.


^ 5. Управління правом слідування.


Суб'єкти авторського права на твори образотворчого мистецтва можуть управляти своїми правами:

а) особисто;

б) через свого повіреного;

в) через організацію колективного управління.

Суб'єкт авторського права може доручити управління своїми майновими правами повіреному на підставі укладеного з ним договору-доручення. Здійснюючи управління майновими правами, ця особа діє у межах повноважень, переданих їй суб'єктом авторського права.

Суб'єкти авторського права можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.

Організації колективного управління створюються суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав та мають статус юридичної особи згідно із законом.

Допускається утворення окремих організацій, які управляють певними категоріями майнових прав певних категорій суб'єктів авторського права, або організацій, які управляють різними майновими правами в інтересах різних категорій суб'єктів авторського права.

Особи, які використовують твори образотворчого мистецтва, зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.

Повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 21 травня 2003 року N 311 затверджений Порядок обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю.

Закон наголошує на необхідності врегулювання виконання права слідування, зокрема у тому, що стосується способів управління ним. У зв’язку з цим однією з можливостей може бути управління через організацію колективного управління.

Діяльність організацій колективного управління у даній сфері зумовлена тим, що автор не завжди має можливість відстежити всі факти використання його творів, а також іншими формальностями, якими ефективніше може займатись саме організація, що має певні стабільні правила співробітництва з користувачами об’єктів авторського права для збору з них передбаченої законом винагороди на користь творців. Автор може стати членом такої організації і отримувати від неї інформацію щодо фактів використання його творів, а також належну за це винагороду. Зі свого боку організація заносить авторів-членів до своєї бази і займається питаннями збору, розподілу та виплати винагороди для них.

Зважаючи на те, що ринкова ціна перепродажу оригіналів творів сучасних українських митців у сфері образотворчого мистецтва за останні роки зростає, реалізація норм вітчизняного законодавства щодо права слідування сприятиме суттєвому збільшенню прибутків творчих працівників в Україні.

Крім того, країна, що визнає не тільки законодавчо, але й на практиці, право слідування, стає центром ринку мистецтва, оскільки забезпечує цивілізоване, стабільне та взаємовигідне співробітництво його суб’єктів.

Для досягнення цієї мети мають проявити ініціативу аукціони, галереї, салони, крамниці та інші професійні представники ринку мистецтва (аукціони, художні галереї та взагалі будь-які торгівці творами мистецтва, оскільки, згідно з нормами законодавства, саме вони повинні виплачувати винагороду за право слідування). Існує необхідність налагодити взаємодію між цими суб’єктами та суб’єктами авторського права і колективного управління. Зокрема, це стосується інформування авторів та організації колективного управління про заплановані та здійснені продажі оригіналів творів, їх ціну, обміну між зазначеними суб’єктами документами звітності (відомостями), і, врешті, організації безпосереднього процесу збору, розподілу та виплати винагороди творцям за право слідування.

Організації колективного управління, що управляють майновими правами авторів творів образотворчого мистецтва, повинні збирати інформацію про проведені аукціони, де можуть виставлятися на продаж твори її членів, а також вести облік магазинів, салонів, галерей, спеціалізованих на образотворчого мистецтва. Каталоги продажів або списки виставлених на продаж творів повинні направлятися продавцями в організації колективного управління. Використовуючи ці дані, а також бюлетені про аукціонні продажі, організації колективного управління здійснюють контроль над продажами. Також інспектори таких організацій можуть відвідувати деякі аукціони, особливо ті, які проводяться без каталогів і без реклами. На основі даної інформації організації колективного управління складають списки творів своїх членів, які виставляються на продаж і підпадають під дію права слідування. Списки пред'являються продавцям та аукціонам, галереям тощо, які перераховують винагороду в організацію колективного управління, яка, у свою чергу, перераховує її авторам.


^ 6. Право на інформацію.


Для реалізації права слідування аукціон, галерея, салон, крамниця тощо мають повідомляти автору, його повіреному або організації колективного управління інформацію щодо продажу: автора оригіналу твору образотворчого мистецтва, назву відповідного твору та ціну продажу, реквізити покупця для забезпечення права доступу до твору образотворчого мистецтва (стаття 26 Закону).

Організація колективного управління може вводити реєстраційну систему в мережі Інтернет, яка дозволяє професіоналам ринку образотворчого мистецтва безпосередньо повідомляти про випадки перепродажів оригіналів творів образотворчого мистецтва. Інформація може включати список авторів з датами життя, щоб дозволити користувачеві легко виявити, чи не закінчився строк охорони авторського права на твір, що продається. Наявність такої інформаційної системи полегшує подальші кроки для обчислення належної винагороди і підготовку до її розподілу.

Інформаційний веб-сайт може включати форму для реєстрації перепродажів, інформацію відносно основних питань щодо права слідування, калькулятор для швидкого обчислення можливої суми для сплати винагороди.


^ 7. Розподіл і виплата винагороди за право слідування.


Аукціони, галереї, салони, крамниці тощо виплачують винагороду за право слідування безпосередньо авторам, їх повіреним або організаціям колективного управління. Останні здійснюють розподіл та виплату винагороди авторам. Порядок і строки виплати винагороди визначаються договором між автором та організацією колективного управління.


^ 8. Міжнародна співпраця щодо колективного управління правом слідування.


Організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів.

Автори, їх повірені та організації колективного управління для реалізації права слідування у країнах Європейського Союзу можуть керуватися положеннями Директиви 2001/84/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 вересня 2001 року «Про право слідування на користь автора оригінального твору мистецтва» (далі – Директива). Вона не є обов’язковою для України, яка не належить до ЄС, але відповідно до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу є орієнтиром для подальшого вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері авторського права.

Зокрема, у вітчизняному законодавстві планується розширити коло творів мистецтва, на які поширюється право слідування, передбачити винятки з права слідування, покласти на продавців обов’язок повідомлення організації колективного управління про продаж оригінального твору мистецтва та надання документів, що містять точні відомості, необхідні для збирання і розподілу винагороди тощо. У майбутньому в Україні планується законодавчо встановити обов’язкове колективне управління у даній сфері, що відповідатиме практиці країн Європи і положенням Директиви.

На сьогодні право слідування передбачене національним законодавством більшості держав-членів Євросоюзу. На виконання Директиви право слідування було імплементоване і до законодавства Великобританії, яка має один з найпотужніших ринків мистецтва.

Відповідно до статті 1 Директиви Держави-члени передбачають на користь автора оригінального твору мистецтва право слідування, що визначається як невідчужуване право, від якого автор не може відмовитися, навіть заздалегідь, та яке передбачає отримання роялті від ціни продажу за будь-який перепродаж твору, після першого здійсненого автором відчуження твору.

Зазначене право застосовується до всіх дій з перепродажу, у яких беруть участь як продавці, покупці або посередники - професійні представники ринку мистецтва, такі як аукціони, художні галереї та взагалі будь-які торгівці творами мистецтва.

Винагорода повинна сплачуватися продавцем. Держави-члени можуть передбачати, що обов’язок щодо виплати роялті самостійно або солідарно з продавцем матиме одна з фізичних чи юридичних осіб, зазначених вище, яка не є продавцем.

"Оригінальними творами мистецтва" у значенні Директиви вважаються твори образотворчого мистецтва чи скульптури, такі як картини, колажі, живопис, малюнки, гравюри, естампи, літографії, скульптури, килимові, керамічні вироби, вироби зі скла та фотографії за умови, що вони були створені самим митцем або є примірниками, які вважаються оригінальними творами мистецтва.

Що стосується законодавства Російської Федерації, в якій часто продаються твори образотворчого мистецтва українських авторів, Положення статті 1293 Цивільного кодексу Російської Федерації передбачають, що у випадку відчуження автором оригіналу твору образотворчого мистецтва при кожному публічному перепродажі відповідного оригіналу, в якому як продавець, покупець або посередник бере участь, галерея образотворчого мистецтва, художній салон, магазин або інша подібна організація, автор має право на отримання від продавця винагороди у вигляді процентних відрахувань від ціни перепродажу (право слідування). Розмір процентних відрахувань, а також умови і порядок їх виплати визначаються Урядом Російської Федерації.

Автори користуються правом слідування в порядку, встановленому вище, також відносно авторських рукописів (автографів) літературних і музичних творів.

Право слідування невідчужуване, але переходить до спадкоємців автора на термін дії виключного права на твір.

Стаття 1244 зазначеного Кодексу передбачає державну акредитацію організацій колективного управління на управління правом слідування.

19 квітня 2008 року Уряд Російської Федерації прийняв Постанову N 285 «Про затвердження правил виплати авторові винагороди при публічному перепродажі оригіналів творів образотворчого мистецтва, авторських рукописів (автографів) літературних і музичних творів» (далі – Правила). Правила визначають порядок виплати авторові винагороди при публічному перепродажі оригіналів творів образотворчого мистецтва, авторських рукописів (автографів) літературних і музичних творів, тобто при кожному подальшому їх продажу після первинного відчуження автором, а також розмір такої винагороди.

Виплата авторові винагороди здійснюється при дотриманні наступних умов:

- галерея образотворчого мистецтва, художній салон, магазин або інша подібна організація виступає, як продавець, покупець або посередник в процесі публічного перепродажу;

- об'єктом публічного перепродажу є оригінали творів живопису, скульптури, графіки, дизайну, графічних оповідань, коміксів та інших творів образотворчого мистецтва, оригінали авторських рукописів (автографів) літературних і музичних творів, власноручно написаних автором або надрукованих за допомогою технічного пристрою і підписаних ним, а також копії (повтори) творів образотворчого мистецтва, які були зроблені самим автором або під його керівництвом, підписані або іншим способом відмічені автором;

- публічний перепродаж оригіналу твору здійснюється в межах строку дії виключного права на цей твір.

Платниками винагороди є продавці оригіналів творів. Одержувачами винагороди є автори оригіналів творів або їх спадкоємці (власники права слідування).

Особою, що здійснює збір винагороди, є:

- організація, що здійснює колективне управління правом слідування, має державну акредитацію;

- безпосередньо одержувач винагороди, що відмовився від управління акредитованою організацією його правом слідування;

- організація, що здійснює колективне управління правом слідування на підставі укладеного з одержувачем винагороди договору про передачу їй повноважень на управління його правом, вилученим з управління акредитованою організацією.

Галерея образотворчого мистецтва, художній салон, магазин або інша подібна організація, що брали участь як продавець, покупець або посередник при публічному перепродажі оригіналу твору, на підставі договору з особою, що здійснює збір винагороди, надає їй копії документів, що підтверджують ціну перепродажу оригіналу твору, а також інші документи, необхідні для збору і розподілу винагороди, за переліком і в терміни, які визначаються у вказаному договорі.

Відносини між платником винагороди і особою, що здійснює збір винагороди, з питань збору винагороди та її перерахування авторам оригіналів творів (їх спадкоємцям) регулюються договором.

Розподіл винагороди і виплата його одержувачам, проводяться особою, що здійснює збір винагороди.


Для налагодження міжнародної співпраці між суб’єктами авторського права, їх повіреними та організаціями колективного управління, пропонуємо назви та адреси веб-сайтів окремих таких організацій, що управляють правами авторів у сфері образотворчого мистецтва:


^ АДАЖП (Франція) - ADAGP - www.adagp.fr (управління правом слідування - http://www.adagp.fr/ENG/static_index.php).

АГАДУ (Уругвай) - AGADU - Asociación General de Autores del Uruguay - http://www.agadu.com/

^ АККА-ЛАА (Латвія) - AKKA-LAA - http://www.akka-laa.lv/

АУТВІС (Бразилія) – AUTVIS - - http://www.autvis.org.br/

БІЛЬД-КУНСТ (Німеччина) - BILD-KUNST - http://www.bildkunst.de

БОНО (Норвегія) - BONO - http://www.bono.no

БУС (Швеція) - BUS - www.bus.se

ВАГА (США) - VAGA - Visual Artists and Galleries Association, Inc. - http://www.vagarights.com/

^ ВБК (Австрія) – VBK - http://www.vbk.at/

ВЕГАП (Іспанія) - Visual Entidad de Gestión de Artistas Plásticos - www.vegap.es (управління правом слідування - http://www.vegap.es/EN/GestionDeDerechos/DerechosGestionados/DerechoParticipacion)

^ ВІСКОПІ (Австралія) – Visual Arts Copyright Collecting Agency - www.viscopy.com

ДАКС (Англія) - the Design and Artists Copyright Society (DACS) - www.dacs.org.uk

Управління правом слідування - http://www.dacs.org.uk/index.php?m=7

^ ЕАУ (Естонія) - EAU - www.eau.org

КОПІ-ДАН (Данія) – COPY-DAN - www.copydan.dk

КРЕАІМАГЕН (Чилі) - CREAIMAGEN - http://www.creaimagen.cl

КУВАСТО (Фінляндія) – KUVASTO - Visual Arts - http://www.kuvastory.fi/

ООА-С (Чехія) – OOA|S - http://www.ooas.cz/

ОСДЕЕТЕ (Греція) - OSDEETE - osdeete@yahoo.gr

ПроЛіттеріс (Швейцарія) - www.prolitteris.ch

УПРАВІС (Росія) – Некоммерческое партнерство «Партнерство по защите и управлению правами следования в сфере искусства» - www.upravis.ru

^ ПРІЗО (Росія) - Некоммерческое партнерство «Управление правами в сфере изобразительного искусства ПРИЗО» - www.artright.ru/

РАО (Росія) – Российское авторское общество - http://rao.ru

САФАМ (Бельгія) - www.sabam.be

СОДРАК (Канада) - www.sodrac.com

СОМААП (Мексика) - SOMAAP - www.somaap.com/

ХУНГАРТ (Угорщина) – HUNGART - http://www.hungart.org/hirek.htm


Здійсненню права слідування у Європі сприяє організація «European Visual Artists» (EVA) - http://www.evartists.org/. Вона представляє інтереси 25 європейських організацій колективного управління у сфері образотворчого мистецтва (24 з яких є членами CISAC), які разом представляють інтереси біль ніж 50 000 творців у сфері візуальних мистецтв (у тому числі авторів ілюстрацій, фотографій, дизайну, архітектури тощо). Дана організація сприяє оптимізації управління правом слідування шляхом залучення до цієї діяльності організацій колективного управління та їх об’єднань.


^ 9. Соціальні і культурні аспекти права слідування.


Відносно тих митців, які є членами організацій колективного управління, є можливість встановлення організацією підтримки в межах національних правових рамок, які забезпечують певний відсоток від права слідування, для підтримки молодих митців. Організації можуть також підтримувати непрацездатних або митців похилого віку, що мають потребу в соціальній допомозі. Таким чином, колективне управління правом слідування пропонує можливість встановити систему підтримки, що заохочує артистичний творчий потенціал. Проте така турбота не повинна зашкодити управлінню правом слідування, оскільки необхідність у соціальній підтримці зменшується із збільшенням ринкової цінності твору.


^ 10. Бухгалтерський облік та фінансова звітність аукціону, галереї, салону, крамниці тощо.


Відповідно до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Далі – Закон про бухгалтерський облік) вiд 16.07.1999 № 996-XIV головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, зокрема, організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Стаття 9 Закону про бухгалтерський облік передбачає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру

господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської

операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати

- особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Стаття 14 Закону про бухгалтерський облік передбачає, що підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність аукціонів, галерей та інших професійних представників ринку мистецтва щодо господарських операцій з перепродажу творів мистецтва, яких стосується право слідування та надання відповідної інформації авторам творів образотворчого мистецтва, їх повіреним або організаціям колективного управління має на меті ефективно реалізувати не лише право слідування, але і право доступу до твору образотворчого мистецтва (стаття 26 Закону).


^ 11. Включення інформації про винагороду за право слідування до нематеріальних активів суб’єкта господарювання (аукціону, галереї, салону, крамниці тощо.).


На підприємствах, в установах та організаціях питання справляння податків та інших обов‘язкових платежів, до яких відноситься і винагорода, передбачена статтею 27 Закону, контролюються головними бухгалтерами.

Винагорода, передбачена статтею 27 Закону носить обов'язковий характер і має сплачуватися всіма аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо.

Відрахування винагороди за право слідування включаються до витрат суб‘єктів господарської діяльності (аукціони, галереї, салони, крамниці).

Відрахування відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Показники звіту наводяться у гривнях (тисячах гривень).


Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2.06.99 р. № 396/3689 визначає зміст і положення Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.

Баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов‘язання і власний капітал підприємства.

Одним з активів підприємства є нематеріальний актив.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 „Нематеріальні активи”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. № 242, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за № 750/4043.

Зазначений Стандарт встановлює, що нематеріальний актив – це актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об‘єкта за такими групами:

  • права користування природними ресурсами;

  • права користування майном;

  • права на комерційні позначення;

  • права на об‘єкти промислової власності;

  • авторське право та суміжні права;

  • незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;

  • інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Якщо відрахування з продажу оригіналів творів образотворчого мистецтва, які здійснюють суб‘єкти господарської діяльності віднести до нематеріальних активів підприємства, то необхідно визначити групу нематеріальних активів, до якої належать зазначені відрахування.

По-перше, такі відрахування з продажу оригіналів творів образотворчого мистецтва можна віднести до групи „авторське право та суміжні права”, оскільки ці відрахування мають цільове призначення, а саме: виплата винагороди суб‘єктам авторського права.

По-друге, нематеріальний актив слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:

- намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;

- можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

- інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає зазначеним критеріям визнання, то витрати, пов‘язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Законом України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” встановлено, що актив – це ресурс, контрольований підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигід у майбутньому.

Другим варіантом внесення інформації про такі відрахування до бухгалтерського обліку підприємств є розкриття статей зобов‘язання підприємства.

Зобов‘язання – це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Зобов‘язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення.

Відрахування з продажу оригіналів творів образотворчого мистецтва, можна віднести до поточних зобов‘язань підприємства, тобто зобов‘язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.


^ 12. Включення інформації про винагороду за право слідування до складу витрат звітного періоду.


Витрати, які не можуть бути відображені в балансі, включаються до складу витрат звітного періоду у звіті про фінансові результати.

Оскільки статтею 27 Закону України встановлено, що виплата винагороди за право слідування здійснюється аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо, пропонується дослідити зміст та форму витрат зазначених суб‘єктів господарювання.

Витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов‘язань, які призводять до зменшення власного капіталу за звітний період.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Бухгалтерський облік витрат підприємства здійснюється у двох напрямках: за видами діяльності та за елементами.

Облік витрат за видами діяльності відображає, на що, на які цілі витрачені активи підприємства. Облік витрат за елементами показує, що конкретно, які ресурси витрачені.

Зміст механізму виплати винагороди авторам полягає в тому, що законодавством передбачено здійснення відрахувань аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо, через які здійснюється продаж оригіналів творів образотворчого мистецтва.

Здійснення відрахувань зазначеними суб’єктами господарської діяльності призведе до збільшення собівартості товару. Тому, ціна кожної одиниці оригіналу твору образотворчого мистецтва повинна бути збільшена на суму здійснених відрахувань, які відносяться до витрат суб’єкта господарської діяльності. Тобто аукціон, галерея, салон, крамниця тощо включає до ціни продажу оригіналу твору образотворчого мистецтва відрахування для виплати їх у подальшому автору, у тому числі через його повіреного або через організації колективного управління.

Відповідно до статті 448 Цивільного кодексу України винагорода за право слідування сплачується продавцем оригіналу твору.

Таким чином, будь-яка особа, яка продає оригінал твору образотворчого мистецтва в результаті продажу через галерею, салон, крамницю тощо, виплачує винагороду, оскільки така винагорода вже включена до ціни цього оригіналу. В результаті, законодавча норма щодо виплати винагороди за право слідування дотримується.

Що стосується собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), то вона складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Тобто, відрахування з продажу оригіналів творів образотворчого мистецтва можна віднести до статті податки, збори, інші обов‘язкові платежі, що встановлені законодавством, які включаються до виробничої собівартості продукції.

Однак, положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» також передбачені витрати підприємства, пов‘язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Такі витрати поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

До адміністративних витрат відносяться податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг), до складу яких можуть бути включені відрахування з продажу оригіналів творів образотворчого мистецтва для виплати винагороди за право слідування.


^ 13. Зазначення інформації про винагороду за право слідування на рахунку 9 „Витрати діяльності”


Оскільки бухгалтерський рахунок є основною одиницею зберігання інформації в бухгалтерському обліку, то для групування цієї інформації використовується система рахунків бухгалтерського обліку. Ця система є єдиною для всіх підприємств і організацій, крім банків та бюджетних організацій, і називається «План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій».

Інструкцією про застосування Плану рахунків визначено: «План рахунків є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку».

Аналітичний облік у межах рахунків запасів, витрат і доходів дає можливість здійснювати калькуляцію собівартості продукції (товарів), контроль витрат і визначати результати діяльності за центрами відповідальності.

Отже, кожен клас рахунків має конкретне призначення та тісно пов’язаний з інформаційними потребами зовнішніх і внутріш­ніх користувачів.

Кожен клас рахунків поділяється на синтетичні рахунки (рахунки першого порядку), а вони, в свою чергу, — на субрахунки (рахунки другого порядку). Кожен рахунок має назву і код.

Синтетичні рахунки мають двозначний код: перша цифра показує номер класу рахунків, друга порядковий номер у класі, починаючи з 0 до 9.

Субрахунки мають тризначний код, в якому перші дві цифри збігаються з цифрами відповідного синтетичного рахунка, а третя показує порядковий номер субрахунку, починаючи з 1 до 9.

Кожне підприємство також може відкривати необхідну кількість аналітичних рахунків, зберігаючи при цьому перші три циф­ри кодів згідно з Планом рахунків.

Отже, План рахунків бухгалтерського обліку є систематизованим переліком рахунків, який забезпечує єдність накопичення та групування облікової інформації для складання звітності та зрозумілості її всіма зовнішніми та внутрішніми користувачами.

Рахунки класу 9 "Витрати діяльності" застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Витрати операційної діяльності поділяються на такі, що безпосередньо пов’язані з виготовленням продукції, наданням послуг чи виконанням робіт, і витрати, що пов’язані з організацією, управлінням, обслуговуванням і забезпеченням основної діяльності. Перша група витрат включається до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), а друга обліковується відокремлено. До неї відносяться адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом - списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 "Фінансові результати".

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду - 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Витрати суб‘єктів господарської діяльності, пов‘язані із здійсненням відрахувань з продажу оригіналів творів образотворчого мистецтва для виплати винагороди за право слідування, можна зазначити на субрахунках відповідних рахунків класу 9 «Витрати діяльності».

За результатами аналізу змісту статей Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», відрахування за право слідування можна віднести до загальновиробничих витрат, які зазначаються на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати», на відповідному субрахунку «Суми податків, зборів (обов'язкових платежів)».

Другим варіантом зазначення відрахувань за право слідування є їх віднесення до рахунку 92 «Адміністративні витрати» з відкриттям відповідного субрахунку.



Похожие:

Положення Рекомендації щодо організації збору, розподілу та виплати винагороди за право слідування (далі Рекомендації) розроблені відповідно до статті 448 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України „Про авторське право і суміжні права iconРекомендації щодо оформлення спадкування авторського права І суміжних прав та іншого переходу прав у порядку правонаступництва
Рекомендації) розроблені відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – Кодекс), Господарського кодексу України, Законів України...
Положення Рекомендації щодо організації збору, розподілу та виплати винагороди за право слідування (далі Рекомендації) розроблені відповідно до статті 448 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України „Про авторське право і суміжні права iconНаведені в цій збірці документи складають мінімально достатній об’єм правових джерел, необхідних для вивчення курсу "Міжнародне авторське право"
До збірнику увійшли Закон України “Про авторське право та суміжні права” 1993, викладений в новій редакції 2001 року, а також закони...
Положення Рекомендації щодо організації збору, розподілу та виплати винагороди за право слідування (далі Рекомендації) розроблені відповідно до статті 448 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України „Про авторське право і суміжні права iconРозпорядження голови районної державної адміністрації від 20. 02. 2012 року №41 Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку
Ф. Тищук громадянина Ковеня Леоніда Михайловича, відповідно до статей 31, 93, 116, 122-126, Х розділу Земельного кодексу України,...
Положення Рекомендації щодо організації збору, розподілу та виплати винагороди за право слідування (далі Рекомендації) розроблені відповідно до статті 448 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України „Про авторське право і суміжні права iconЗакон україни "Про авторське право І суміжні права" (нова редакція)
Цей Закон охороняє особисті немайнові права автора, виконавця, виробника фонограми, виробника відеограми, організації мовлення і...
Положення Рекомендації щодо організації збору, розподілу та виплати винагороди за право слідування (далі Рекомендації) розроблені відповідно до статті 448 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України „Про авторське право і суміжні права iconЗакон україни про авторське право І суміжні права
...
Положення Рекомендації щодо організації збору, розподілу та виплати винагороди за право слідування (далі Рекомендації) розроблені відповідно до статті 448 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України „Про авторське право і суміжні права iconМетодичні рекомендації щодо впровадження стандартів; рекомендації щодо переліку, змісту та правил заповнення документів, які повинні бути створені під час упровадження стандартів у банках України
Про Національний банк України", статті 10 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" і статті...
Положення Рекомендації щодо організації збору, розподілу та виплати винагороди за право слідування (далі Рекомендації) розроблені відповідно до статті 448 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України „Про авторське право і суміжні права iconМетодичні рекомендації щодо організації роботи підрозділів з питань запобігання та протидії корупції
Методичні рекомендації щодо організації роботи підрозділів з питань запобігання та протидії корупції (далі – Методичні рекомендації)...
Положення Рекомендації щодо організації збору, розподілу та виплати винагороди за право слідування (далі Рекомендації) розроблені відповідно до статті 448 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України „Про авторське право і суміжні права iconМетодичні рекомендації щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків (додаток 1, додається)
Відповідно до норм статей 75 86 розділу II податкового кодексу України та статті 8 Закону України "Про державну податкову службу...
Положення Рекомендації щодо організації збору, розподілу та виплати винагороди за право слідування (далі Рекомендації) розроблені відповідно до статті 448 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України „Про авторське право і суміжні права iconМетодичні рекомендації із складання акта інвентаризації правовстановлюючих документів на земельні ділянки затверджено Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів
Ржавних актів на право приватної власності на землю, державних актів на право власності на землю, державних актів на право власності...
Положення Рекомендації щодо організації збору, розподілу та виплати винагороди за право слідування (далі Рекомендації) розроблені відповідно до статті 448 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України „Про авторське право і суміжні права iconЗакон україни про авторське право І суміжні права
Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов