Діденко Наталія Миколаївна icon

Діденко Наталія Миколаївна



НазваниеДіденко Наталія Миколаївна
Дата конвертации08.11.2012
Размер50.96 Kb.
ТипЛекція
скачать >>>


Діденко Наталія Миколаївна,

вчитель української мови та літератури

середньої загальноосвітньої школи № 256

м. Києва


Використання елементів музейної педагогіки в позакласній роботі


У творчих спільних напрацюваннях працівників музеїв та педагогів можна чітко визначити два напрямки. Перший – це форми роботи на базі музеїв: дитячий музей, дитячий музейний центр, експозиції з історії дитинства, творчі музейні студії та гуртки, тематичні екскурсії, святкові народознавчі акції, майстер-класи, круглі столи для учасників предметних олімпіад, брейн-ринги для обдарованих дітей, творчі лабораторії молодих дослідників, зустрічі з письменниками, театралізації історичних подій та літературних творів, мультимедійні проекти, створення мультфільмів, освітні програми музею «Музей для дошкільнят», «Музей для школи»; другий – на базі навчальних закладів (дитячих садків, шкіл, позашкільних та вищих навчальних закладів): система тематичних занять, дидактичні ігри, створення ілюстрацій до творів письменників, перспективні освітні програми, конкурси наукових робіт (спільно з Малою Академією наук), етнографічні музейні уроки, Дні і Тижні музею у школі, пересувні виставки, семінари, тренінги тощо.

Майстер-клас – одна з форм проведення музейних уроків. Зазвичай набирає вигляду демонстрації виготовлення якого-небудь виробу (або його фрагменту) в традиційному стилі; навчання елементів народного танцю тощо.

Лекція – одна із форм організації навчання, в основу якої покладено усний виклад матеріалу музейним педагогом, головний зміст становлять аналіз та узагальнення фактів, а провідними прийомами є пояснення та розмірковування. Залежно від теми лекції в ній може превалювати характеристика, опис, розповідь про певні факти, процеси, явища, музейні експонати. У процесі підготовки до лекції вчителю чи музейному педагогу необхідно:

  • визначити тему та оптимальний обсяг нової інформації;

  • забезпечити відповідність інформації теоретичним положенням тієї науки, до якої належить навчальний предмет;

  • забезпечити системність і доступність викладання навчального матеріалу, зосередження уваги учнів на основному, істотному, повноту та глибину реалізації змісту навчального матеріалу.

Важливо також дібрати та раціонально використати методи й засоби викладання змісту лекції, визначити метод-домінанту (репродуктивний, проблемний, творчий).

Розрізняють різні види лекцій. Ефективною вважаємо полемічну лекцію, яка передбачає викладання змісту матеріалу у вигляді постановки дискусійних проблем, ідей, положень, що вимагають розв'язку в ході дискусії. При цьому не виключені кілька точок зору з того чи іншого питання. Роль учителя у проведенні полемічної лекції дуже складна: він має бути ерудитом, володіти мистецтвом полеміки, орієнтуватись у різних точках зору та спрямовувати учнів на вірні висновки. Крім того, він повинен бути демократичним, справедливим, винахідливим, у міру гнучким. Полеміка – один зі способів ефективного емоційного впливу на учня, пробудження в нього інтересу до тих чи інших музейних експонатів, бажання шукати істину.

Екскурсія органічно поєднує засоби предметної й образотворчої наочності зі словесним поясненням. Екскурсовод дає пояснення екскурсійній групі, коментує, пояснює, доповнює побачене, реконструює, відновлює те, що не може в даний час побачити екскурсант. Словесний аспект в екскурсії знаходить своє відображення у відповідях на питання екскурсантів, репліках екскурсовода і відповідях на репліки екскурсантів, у вступному слові й заключній частині, при демонстрації експонатів. Під час екскурсії усна інформація поєднується із зоровим сприйняттям, від зорових вражень екскурсанти переходять до словесних оцінок і висновків. Глибина розповіді диктується об’єктом, його особливостями, кількістю інформації про об’єкт. Час, який відводиться на розповідь, має бути значно меншим від загальної тривалості екскурсії. Основні вимоги до розповіді: тематичність, конкретність, зв’язність, логічність, стислість, переконливість, доступність, завершеність суджень, зв’язок із показом, науковість.

Учителю необхідно зважати на особливості усного мовлення і враховувати вимоги до професії екскурсовода, зокрема такі, як трансформація розповіді в зорові образи у екскурсантів. Особливу увагу методика проведення екскурсій приділяє зв’язку таких понять, як зміст екскурсії, форми її проведення і методичні прийоми розповіді.

Загалом до розповіді в ході екскурсії висуваються такі вимоги: допомога екскурсантам правильно побачити, зрозуміти й оцінити об’єкт; на основі побаченого дійти правильних висновків.

При підготовці й проведенні екскурсії в музеї необхідно визначити педагогічну мету, спланувати послідовність викладу інформації, спроектувати використання активізуючих методів і прийомів, дібрати виразні опорні сигнали, урахувати індивідуальні й вікові особливості музейної аудиторії, продемонструвати свої комунікативні вміння, проаналізувати результат своєї роботи, виявити причини успіхів і поразок тощо. Доцільно перед відвіданням музею практикувати підготовчу роботу з учнями – вони краще сприйматимуть матеріал, маючи про нього інформацію, а також зможуть вести дискусію.

Заняття-виставку проводять поза межами школи. Так, пересувна виставка є своєрідною динамічною формою роботи музею. Це багатоаспектний вид музейної діяльності, який дозволяє швидко, ефективно, образно впливати на глядача, доставляти йому необхідну інформацію прямо на місці, наприклад, у класі. В деяких музеях практикується експонування пересувних виставок на базі багатьох закладів освіти. Під час експонування пересувної виставки співробітники музею читають лекції мистецтвознавчої тематики. Головною особливістю таких виставок є те, що вони не обов'язково містять у собі оригінали музейних предметів, створюючись із фото- та ксерокопій документів, фотознімків краєвидів міста, його архітектурних споруд, використовуються копії старих карт, графічних малюнків художників, репродукції картин, альбоми, комплекти листівок тощо. Роль пересувної виставки – це своєрідна реклама музею, його експозиції, колекцій із метою заінтригувати учнів і викликати в них бажання відвідати музей. Учні, які працюють в дослідницьких групах, можуть організовувати такі виставки з допомогою педагога.

Тематична вікторина. Мета вікторини – допомогти краще засвоїти матеріал, запам'ятати факти та дати, підвищити зацікавленість учнів питаннями історії, культури та мистецтва. Вікторина розкриває ряд тем, пов'язаних із профілем музею, тобто мистецтвознавчих. Так, лекція «Світ музею» доповнюється вікториною «Що ти знаєш про музей?», а лекція «Історія Оболоні» – вікториною «Що ти знаєш про своє рідне місто?», лекція «Як виникло мистецтво?» зацікавить слухачів вікториною «Що ти знаєш про мистецтво?». Деякі музеї після проведення вікторин заохочують учнів призами у вигляді річного абонементу до музею. Учні після відвідання музею можуть самостійно організовувати вікторини, конкурси.

Метод проектів у музейній педагогіці є одним із альтернативних, він дає змогу отримати комплексні знання. Головна перевага полягає в тому, що дитина з великою зацікавленістю буде виконувати ту діяльність, яку обере самостійно.

Останнім часом у зв'язку зі становленням особистісно зорієнтованого навчання метод проектів переживає друге народження, ефективно доповнюючи інші педагогічні технології, які сприяють становленню особистості. Застосування методу проектів це загальна потреба нашого часу. Метод проектів засвідчує повну узгодженість навчання з життям, з інтересами учнів, він ставить учня у становище дорослої людини. Виконання учнями проектів, як колективних, так і індивідуальних, передбачає залучення їх до виявлення, аналізу та розв'язання реальних загальнолюдських проблем із використанням для цього практичної дослідницько-пошукової роботи.




Похожие:

Діденко Наталія Миколаївна iconНаталія Миколаївна Діденко
Підготовка до письмового домашнього переказу сприйнятого на слух розповідного тек­сту із творчим завданням
Діденко Наталія Миколаївна iconНаталія Миколаївна Діденко
На початку проекту були сформовані дослідницькі групи, які вивчали проблемне питання. Учні об’єдналися в робочі групи музеєзнавців,...
Діденко Наталія Миколаївна iconПротокол засідання Громадської ради
Олексій Олександрович, Комаревич Сергій Васильович, Першин Михайло Олександрович, Соболевський Йосип Францевич, Володимир Леонтійович,...
Діденко Наталія Миколаївна iconНаталія Миколаївна Біктімірова
Така спільна діяльність – логоритміка. «Головна задача логоритміки – це виховання і розвиток почуття ритму крізь рухи шляхом розвитку...
Діденко Наталія Миколаївна iconМіжнародний благодійний фонд “Міжнародний Альянс з віл/снід в Україні
Сергій Федоров, Олена Нечосіна, Тамара Трецька, Алла Пилипчук, Роксолана Кульчинська, Тетяна Марочко, Євген Кривошеєв, Наталія Заїка,...
Діденко Наталія Миколаївна iconСпосіб лікування хворих на депресивні розлади
Винахідник: Волошин Петро Власович (UA); Марута Наталія Олександрівна (UA); Бачериков Андрій Миколайович (UA); Малихіна Наталія Анатоліївна...
Діденко Наталія Миколаївна iconСпосіб лазеротерапії
Винахідник: Волошин Петро Власович (UA); Марута Наталія Олександрівна (UA); Бачериков Андрій Миколайович (UA); Малихіна Наталія Анатоліївна...
Діденко Наталія Миколаївна iconУдк 159. 94: 612. 825. 8 Клибанівська Тетяна Миколаївна
...
Діденко Наталія Миколаївна iconУдк 159. 98: 37 Юнона Миколаївна Ільіна
Юнона Миколаївна Ільіна, кандидат психологічних наук, провідний науковий співробітник лабораторії нових інформаційних технологій...
Діденко Наталія Миколаївна iconУдк: 159. 923 Шиловська Олена Миколаївна
Шиловська Олена Миколаївна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії когнітивної психології Інституту...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов