День української писемності сценарій виховного заходу для учнів 7 – 9 класів icon

День української писемності сценарій виховного заходу для учнів 7 – 9 класів



НазваниеДень української писемності сценарій виховного заходу для учнів 7 – 9 класів
Дата конвертации08.11.2012
Размер121.75 Kb.
ТипКнига
скачать >>>

Людмила Гребінь,

учитель СЗШ №213 м. Києва


ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ


Сценарій виховного заходу для учнів 7 – 9 класів


На сцені учні-ведучі, Літописець, Друкар.


1-й учень. Доброго дня! Ми прийшли привітати вас зі святом.


Літописець. А чи знаєте ви, яке сьогодні свято?


1-й учень. Так, сьогодні День української писемності – свято української книги.


Друкар. Книги – це в широкий світ дорога.

В щасті – радість, у біді – підмога.

В ній скарби народів і віків,

Книга – найдивніше диво з див.


^ 2-й учень. Ми прийшли розповісти вам про українську книжку, про її давню історію. Почне розповідь наш Літописець.


Літописець. Так, історія нашої книги давня – тисячолітня... Колись, коли ще люди не робили книжок, подібних до сучасних, вони писали на дощечках, зроблених з дерева – берести чи дуба.


^ 1-й учень. Деякі дощечки навіть збереглися до наших днів, їх називають „берестяні грамоти”.


2-й учень. А я знаю, що на дубових дощечках написана була „Велесова книга”.


Літописець. Так, так... І от тисячу років тому відбулась подія, що змінила все життя наших предків, – прийняття християнства. А чи пам’ятаєте ви, коли це сталось? Так, 988-го року. А чи знаєте ви, який князь упровадив християнство? Так, це був Володимир Великий. З прийняттям християнства з’являються в нас і християнські книжки. Це Біблія, Євангеліє, Апостол, Псалтир, покликані утверджувати християнську віру на нашій землі. Написані церковнослов’янською мовою, вони були зрозумілі руським людям, бо це була мова їхніх сусідів – болгар. Найдавніша книжка, що збереглася з тих далеких часів, називається Остромирове Євангеліє, написана вона була на замовлення чоловіка на ім’я Остромир.

^ На екрані демонструється зображення Остромирова Євангелія.


Кожна книга писалась від руки гусячим пером на дуже дорогому матеріалі – пергаменті, виготовленому з телячої шкіри, по-особливому вичиненої. Для книги робився оклад (оправа), для його прикрашення використовували метал, емалі і навіть дорогоцінне каміння. Така книга коштувала дуже дорого. За законами того часу, 50 листків пергаменту коштували стільки ж, скільки й людина, -- 5 гривень. Створювалась така книга роками.

Виготовленням книг займались монахи. Вони перекладали релігійні тексти, переписували їх, прикрашали сторінки книги візерунками та заставками. Для цього треба було бути освіченою та мистецьки обдарованою людиною.

Привозних книг не вистачало для потреб держави і церкви. За часів князя Ярослава Мудрого у збудованому тоді Софійському соборі відкрився перший на Русі скрипторій – майстерня, де виготовлялися книги.

^ Демонструється зображення Софійського собору та портрет Ярослава.


Князь Ярослав уславився любов’ю до книжок. Ось що написано про нього в літописі: „Ярослав бо любив книги і, багато їх переписавши, поклав у церкві святої Софії, котру створив сам”. Саме цей князь, Ярослав Мудрий, наказав утворити першу книгозбірню на Русі. Знаходилась вона тут же, у Софійському соборі. Її вважають першою нашою бібліотекою.


^ 1-й учень. На жаль, до нашого часу ці книжки не дійшли.


2-й учень. Як ти думаєш, чому?


1-й учень. Можливо, через численні пожежі тих часів, адже місто горіло в середньому кожні 20 років.


^ 2-й учень. А може, під час нападів ворогів знищена була бібліотека Ярослава Мудрого? Адже наші предки воювали і з печенігами, і з половцями, і з монголами, і з татарами...


^ 1-й учень. Можливо, і так... А уявляєш, якби знайшлася бібліотека Ярослава Мудрого!


1-й учень. Так, це була б сенсація! Але давай послухаємо Літописця. Прошу, продовжуйте.


Літописець. Саме тоді, у ті давні часи, з’явився перший наш літопис – „Повість минулих літ”. Його вважають найстарішою руською книгою, адже це була не перекладена з іншої мови книга, а написана нашим літописцем – Нестором.


^ 2-й учень. А свято – День української писемності – через те й відзначають 9 листопада, що це день канонізації Нестора.


1-й учень. А що таке канонізація?


Літописець. Канонізація – це визнання святим. Нестора в цей день визнали святим.


^ 2-й учень. Я був у Києво-Печерській лаврі і там у печерах бачив мощі Нестора.


Літописець. Так, мощі святого Нестора-літописця покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. З 17-річного віку Нестор став монахом Києво-Печерського монастиря, і відтоді життя своє присвятив Богу та утвердженню християнської віри на Русі. Він написав перші житія руських святих Бориса і Гліба, а також наш Початковий

літопис – „Повість временних літ”.


^ Демонструється портрет Нестора, зображення Києво-Печерської лаври.


1-й учень. Я знаю, що текст „Повісті минулих літ”, написаний самим Нестором, до нашого часу не зберігся.


Літописець. Це так, але збереглося багато копій, бо кожен монастир вважав за честь мати у себе твір святого Нестора.

Ось як починався цей літопис: „Се повісті временних літ, звідки почалась Руська земля, хто в Києві перший став княжити і звідки Руська земля стала буть”. Тут і про давніх слов’ян повіствується, і про Кия, Щека, Хорива та сестру їхню Либідь, і про славних наших князів Святослава, Володимира, Ярослава, про русичів хоробрих, мужів мудрих...

А от як написано в літописі про книги:

„Велика бо користь буває людині од учення книжного. Книги ж учать і наставляють нас на путь покаяння, і мудрість бо, і стриманість здобуваємо ми із словес книжних, бо се є ріки, що напоюють всесвіт увесь. Се є джерела мудрості, бо є у книгах незмірна глибина. Ними бо в печалі ми втішаємось, вони є уздою стриманості. А мудрість великою є... Якщо бо пошукаєш ти в книгах мудрості пильно, то знайдеш ти велику користь душі своїй. Бо коли хто часто читає книги, то бесідує він із Богом або зі святими мужами”.


^ 1-й учень. Дякуємо, шановний Літописцю, за цікаву розповідь.


2-й учень. У Києві є пам’ятник Нестору-літописцю. Він знаходиться неподалік від Лаври.


^ 1-й учень. У Київському музеї російського мистецтва я бачив скульптуру „Нестор- літописець”. Її автор – скульптор Антокольський.


2-й учень. Український письменник Петро Угляренко написав про Нестора книжку – „Довгий шлях до озер”.


Літописець. Це добре, що нащадки пам’ятають про Нестора-літописця: люди мусять знати імена святих.


Друкар. Через декілька століть по смерті Нестора з’являються в Україні й друковані книжки. Вони були набагато дешевші за рукописні: адже папір коштував дешевше за пергамент, та й часу на виготовлення книг за допомогою друкарського верстата витрачалось значно менше. Першими українськими друкованими книжками стали релігійні книги, надруковані у Кракові, Празі та інших містах друкарями-слов’янами, серед яких найвідоміший – Франциск Скорина.


^ 1-й учень. А хто ж першим в Україні розпочав друкування книжок?


2-й учень. Зачекайте, шановний Друкарю, може, учні назвуть його ім’я?


Друкар. Так, це був славнозвісний Іван Федоров.


1-й учень. А коли жив Іван Федоров, звідки він був родом?


Друкар. О, це були нелегкі для України часи! Звідусіль загрожувала небезпека: з півдня—від татар і турок, з півночі – від поляків, з заходу – від німців-єзуїтів, а зі сходу – від росіян. З шаблею в руках обороняли свій народ славні козаки, тому й звемо ми ту добу козацькою. Та мало було лише військової сили: без мудрості сила не переможе. А мудрість, як казав ще Нестор-літописець, у книжках. Тому й стали українці гуртуватися в братства при церквах, створювати братські школи, де могли вчитися всі діти, навіть найбідніші. Для шкіл потрібно було багато книжок, а рукописні книжки, як відомо, вельми дорогі.

У цей час, наприкінці ХVІ ст., тікаючи від московського царя Івана Грозного, оселився в Україні російський першодрукар Іван Федоров. Саме він і започаткував книгодрукування в Україні. Приїхавши до Львова 1572 року, він організовує друкарню. Львів’яни знають про цю подію, неподалік від місця колишньої друкарні стоїть пам’ятник Іванові Федорову.


^ Демонструється пам’ятник І. Федорову у Львові.


Уже 15 лютого 1574 року Федоров закінчує працю над першою друкованою в Україні книгою.


2-й учень. Що ж це була за книга?


Друкар. Ця книга називалась „Діяння та послання апостольські”, скорочено – Апостол. Тираж книги становив 1000 – 1200 примірників. Це книга аркушевого формату, приблизно 18х28 см; має 15 ненумерованих і 264 нумерованих аркуші. Книгу ілюстровано трьома гравюрами великого формату (на всю сторінку).

^ Демонструється зображення книги.


У післямові Федоров розповідає про перешкоди, які стояли на його шляху, і про свою відданість улюбленій друкарській справі. Ось як він пише:

„Адже не личило мені за оранкою і сівбою своє життя вікувати. Бо маю я замість плуга знаряддя для майстерності рук своїх, замість житніх зерен повинен я духовне насіння розсівати по світу і всім роздавати належну їм духовну поживу”.


^ 1-й учень. А чи зрозуміли діти, про яке „духовне насіння” казав Іван Федоров, про яку „духовну поживу”? Хто може пояснити?


Учні пояснюють своє розуміння слів Федорова.


2-й учень. Цікаво,чи збереглись ці книги до наших днів?


Друкар. Так, збереглося 80 примірників. Церковні книги – великого розміру, дуже дорогі – ревно оберігалися. А от друга книжка, видана Федоровим у Львові --Буквар,-- збереглась лише в одному примірнику. Невелика за обсягом, порівняно дешева, ця навчальна книжка після тривалого користування виходила з ужитку, її не зберігали. А за кордоном такі книжки викликали зацікавлення як зразки писемності далеких країн. Отож з усього великого тиражу львівського Букваря до нас дійшов, на превеликий жаль, лише один примірник, який ще у ХVІІ столітті привезли з України до Італії.


^ 1-й учень. І тепер він знаходиться в Італії?


Друкар. Ні, у 30-х рр. ХХ ст. він опинився в бібліотеці Гарвардського університету в США. До речі, Буквар Федорова пізніше передруковували в друкарнях Києва, Львова, Чернігова, Почаєва.


^ 2-й учень.Цікаво було б прочитати тогочасний Буквар!

Друкар. Книжка призначалася для навчання грамоти. Після абетки, складів і зразків відмінювання тут подавалися тексти для читання.

^ Демонструється сторінка Букваря.

У коротенькій післямові Іван Федоров просить прийняти з любов’ю це видання, обіцяє й надалі працювати над корисними народові книжками


^ 1-й учень. Чи вдалося Федорову здійснити цю обіцянку?


Друкар. Так. На запрошення князя Костянтина-Василя Острозького, який створив першу в Україні слов’янську колегію (Острозьку школу) – нашу першу вищу школу – Іван Федоров переїжджає до Острога і там теж створює друкарню.


^ 2-й учень. Я читав, що в Острозькій школі навчався гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.


Друкар. Так, це була славна школа. Фактично вона стала першою українською академією, її називали „українськими Афінами”. Щоб поставити викладання в школі на належний рівень, потрібні були книги, а для їх видання – друкарня. Тож князь Костянтин-Василь і запросив Івана Федорова, надавши всі умови для створення друкарні.


^ 1-й учень. А чому в князя таке дивне ім’я – Костянтин-Василь?


Друкар. Це давня традиція, що набула поширення в знатних європейських родинах. Сам князь був непересічною людиною.

^ Демонструється портрет Костянтина-Василя Острозького.


Він організував боротьбу проти окатоличення й ополячення українців – боротьбу за збереження української нації. Школа в Острозі була частиною цієї боротьби. Отож в Острозі 18 червня 1578 року Іван Федоров ще раз видає Буквар (Азбуку).


^ 2-й учень. Чи дійшла до нашого часу ця книжка?


Друкар. Так, до нашого часу дійшло 2 його примірники.


1-й учень.І вони є в Україні?


Друкар. На жаль, ні. Один зберігається в Копенгагенській королівській бібліотеці, а другий в бібліотеці міста Готи в Німеччині. Цей примірник належав відомому поліглотові Еліасу Гуттеру. Не виключено, що вчений одержав книгу від самого друкаря.


^ 2-й учень. А які ще книги видав Федоров?


Друкар.1580 року був надрукований „Новий Завіт з Псалтирем” на 494 аркушах. Книга призначалась для домашнього читання, а не для церковних відправ. Вона дуже вишукано оформлена.

1581 року була надрукована „Хронологія” білоруського поета Андрія Римші. Це невеликий віршований твір, за змістом – календар найважливіший біблійних подій. Це було єдине видання давньою українсько-білоруською (а не церковнослов’янською) мовою.


^ 2-й учень.Чи збереглося це видання?


Друкар. Єдиний відомий примірник „Хронології” зберігається в Державній публічній бібліотеці в Петербурзі.


^ 1-й учень. Шкода, що в Україні нема цих книг...


Друкар. Так... Зате найбільша праця Івана Федорова – Біблія— є в багатьох бібліотеках країни – в Києві, Харкові, Ужгороді та інших містах. Усього збереглося більше 200 примірників. Лише у Львові нараховується 25 її примірників. Острозька Біблія в ті часи представляла слов’янську книжність і за кордоном – у Болгарії, Сербії, Молдові. Московський цар Іван Грозний подарував примірник книги англійському послові Джерому Горсею. Острозька Біблія в ХVІ – ХVІІ століттях була у шведського короля Густава ІІ Адольфа, кардинала Ф. Барберіні, вінчестерського єпископа Ланселота Ендрюса.

^ Демонструється зображення сторінок Острозької Біблії.


Острозька Біблія – монументальне видання, має 1256 сторінок; текст розміщено двома стовпцями. Хоч обсяг її у 8 разів більший за обсяг Апостола 1574 р., книга зручна для користування. Крім біблійних текстів, до видання включено вірші на герб Костянтина Острозького тогочасного поета і ректора Острозької школи Герасима Смотрицького. Смотрицький написав і передмову до Біблії.

Художнє оформлення Біблії досконале. Чудово скомпонований титульний аркуш з витонченою рамкою, красиво написаний заголовок. Таке письмо, в якому окремі літери й слова зливаються в суцільний орнамент, у давнину називали в’яззю, нею писали переважно заголовки. Назви всіх розділів прикрашає в’язь, виконана кіновар’ю – червоною фарбою . У книзі майстерно виконані заставки (малюнки перед початком розділу), кінцівки (малюнки в кінці розділу), ініціали (прикрашені заголовні літери розділу чи абзаца). Шрифт книги чітко окреслений, ясний і легкий для читання.


^ 2-й учень. Шановний Друкарю, а чи була в ті часи друкарня в Києві?


Друкар. Так, через декілька років після виникнення львівської та острозької друкарень створена була друкарня і в Києві. Першим київським виданням стала церковна книга Часослов, видрукувана 1616 чи 1617 року.


^ 1-й учень. А хто займався книгодрукуванням у Києві?


Друкар. Багато передових людей того часу сприяло розвитку друкарства. Найвидатнішим серед них був Петро Могила.

^ Демонструється портрет Петра Могили.


Це був незвичайний чоловік. Родом молдаванин, він навчався у Львові, слухав лекції в різних університетах Європи, воював за Україну, мужньо бився у славетній битві під Хотином 1621 року.


^ 2-й учень. Це в тій самій битві, де переміг Сагайдачний?


Друкар. Так, козаки Сагайдачного показали тоді всьому світу чудеса доблесті. Петру Могилі було на той час 25 років. А через 7 років після битви його оберуть архімандритом Києво-Печерської лаври.От тоді і відкрив він Лаврську школу, ту саму, яка згодом перетвориться на Києво-Могилянський колегіум, а потім Академію. Серед її вихованців –багато визначних людей.


^ 1-й учень. А Могилянською її назвали на честь Петра Могили?


Друкар. Саме так. Якщо ви будете добре вчитися, ви зможете туди вступити після закінчення школи.


2-й учень. Я знаю, де вона знаходиться, -- в Києві, на Подолі. Перед нею ще стоїть пам’ятник Григорію Сковороді. Мабуть, він теж там навчався.


^ Друкар. Так, так. А друкарня знаходилася на території Києво-Печерської лаври.


2-й учень. Це в тому приміщенні, де зараз Музей книги і друку?


Друкар. Так, саме в цих стінах друкувались у давнину книжки.

Демонструється зображення приміщення друкарні.


1-й учень. Ми дякуємо Вам, шановний Друкарю, за цікаву розповідь.

Я теж хочу розповісти про одну цікаву книжку. Називається вона „Енеїда”. Написав цю книжку приблизно 200 років тому Іван Петрович Котляревський.

^ Демонструється портрет І. П. Котляревського.


Книжка ця зробила переворот в нашій літературі. Адже вперше написана була українською мовою, такою мовою, якою розмовляли прості люди. Нам це здається звичайним, але 200 років тому писали книги за традицією лише церковнослов’янською мовою. Котляревський першим з українців сміливо порушив цю традицію і тим самим

дав приклад усім наступним українським письменникам. Так розпочалась нова українська література – з цієї книжки. А от ілюстрації до цього видання зробив чудовий художник Анатолій Базилевич. Книжка весела – й ілюстрації смішні, дотепні, жартівливі.


^ Демонструються ілюстрації Анатолія Базилевича до «Енеїди».


2-й учень. А я розкажу вам про книгу, знайому кожному українцеві. Це „Кобзар” Тараса Шевченка. Ця книжка – найпоширеніша в Україні, вона видавалась більше 100 разів. Але це видання – особливе. Це точна фотокопія того „Кобзаря”, який вийшов 1840 року – першого Шевченкового „Кобзаря”. Такі видання називаються факсимільними. Тут ми бачимо малюнок із зображенням сліпого кобзаря. На титульній сторінці – рік видання – 1840-ий. У цьому першому „Кобзарі” лише 8 поезій. Але ця тоненька книжка дуже дорога кожному українцеві.


^ 1-й учень. Серед учнів нашої школи є юні художники, які зробили свої ілюстрації до Шевченкового «Кобзаря».


Демонструються учнівські ілюстрації до «Кобзаря».


2-й учень. Є серед наших школярів і юні поети. Запросимо їх до виступу!

Виконуються вірші шкільних поетів.


1-й учень. А серед вас є поети? Якщо ви хочете долучитися до створення шкільної книги поезій, звертайтеся до нас. Зробімо це разом!

2-й учень. Ми дякуємо вам за увагу і бажаємо дружити з книгою все життя.


Літописець. Учися, дитино, Бог буде з тобою,

З любові тебе шануватиме світ;

Учися, щоб сіять добро поміж люди, --

І житимеш вічно, не згине твій слід!



Похожие:

День української писемності сценарій виховного заходу для учнів 7 – 9 класів iconСценарій виховного заходу для учнів 8 класу
Звучить шотландська мелодія. Танцюють хлопчик та дівчинка. Хлопчик дарує квіти та валентинку і розказує вірш
День української писемності сценарій виховного заходу для учнів 7 – 9 класів iconУ листопаді 1997 р був виданий указ Президента України “Про День української писемності та мови”. В ньому сказано про те, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено в Україні День української писемност
В ньому сказано про те, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації...
День української писемності сценарій виховного заходу для учнів 7 – 9 класів iconРозпорядження від 02. 11. 2011 №382 м. Маріуполь Про проведення Тижня української писемності та мови
Згідно з Указом Президента України від 06. 11. 1997 №124/97 в Україні щорічно 9 листопада, на вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця,...
День української писемності сценарій виховного заходу для учнів 7 – 9 класів iconСценарій театралізованого свята з історії та правознавства для учнів 5-11-х класів
Конкурс на кращий сценарій театралізованого свята з історії та правознавства для учнів 5—11-х класів
День української писемності сценарій виховного заходу для учнів 7 – 9 класів iconСценарій свята рідної мови для учнів 5-6 класів
Мета: – відкрити учням нові грані слова; поглибити знання про багатство української мови, звернути увагу на її милозвучність; навчати...
День української писемності сценарій виховного заходу для учнів 7 – 9 класів iconОрієнтовний сценарій виховного заходу для учнів Мета: сформувати уявлення про хворобу століття, виробляти поведінкові мотивації до збереження свого здоров’я
Здоров'я – одне з основних джерел радості, щасливого та повноцінного життя. Здоров'я – це стан життя і діяльності людини за умови...
День української писемності сценарій виховного заходу для учнів 7 – 9 класів iconОрієнтовний сценарій виховного заходу, присвяченого Дню партизанської слави та партизанського руху в період 1941-1945 рр. Мета
Мета: виховувати в учнів патріотичні почуття, гуманізм, гордість за історичне минуле нашої держави, любов до України, пошану до подвигу...
День української писемності сценарій виховного заходу для учнів 7 – 9 класів icon24. 01. 2010 р відбувся ІІІ етап Х міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика для учнів 3 та 4 класів
Х міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика для учнів 3 та 4 класів
День української писемності сценарій виховного заходу для учнів 7 – 9 класів iconШановні колеги!
Україні за останні 20 років. Посібники будуть розраховані на читачів-дітей усіх вікових категорій: дошкільників і учнів 1–4 класів,...
День української писемності сценарій виховного заходу для учнів 7 – 9 класів iconСценарій для учнів 1-4 класів. Тарасова доля то правда жива
Працювати над розвитком їх активного мовлення – виробляти в учнів уміння зв’язно висловлювати свої думки. Розвивати їх акторські...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов