Г. В. Лінчевська icon

Г. В. Лінчевська



НазваниеГ. В. Лінчевська
Дата конвертации08.11.2012
Размер108.35 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>

Укладачі:

Г. В. Лінчевська,

методист НМЦ громадянського виховання,

виховних технологій та позашкільної освіти

ІППО КУ імені Бориса Грінченка;

В.І. Горбатюк,

педагог-організатор спеціалізованої школи № 273

м.Києва


Орієнтовний сценарій виховного заходу,

присвяченого дню української писемності та мови


Мета: ознайомити учнів із історією розвитку писемності й мови, встановлення української мови як державної, вшановування пам’яті преподобного Нестора - літописця, видатних українських письменників, справжніх патріотів, які полум’яним словом боролися за національне самовизначення і прагнули піднести українське слово на найвищий щабель; розвивальна роль визначається мовленнєвими навичками (уміння декламувати поетичні твори, подача матеріалу), триматися під час інсценізації; виховувати почуття національної гідності, любові до рідного слова, мови, до рідної Батьківщини.

.

^ На дошці – український вінок ,навколо нього портрети класиків української літератури.

Стіл, укритий вишитим рушником із хлібом-сіллю, калиною

^ Плакати: «Мова є найбільшим надбанням народу», «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема»,

«Пісня - душа народу», «Кажуть, дитино, що мова наша - солов’їна»


^ У виконанні Тараса Петриненка звучить пісня «Україна»


Учитель. Рідна мово вкраїнська! Калинова, барвінкова, солов’їна, волошкова! Ти живеш, квітнеш і розвиваєшся. Ряснієш буйноцвіттям, мінишся різними барвами, розливаєшся повноводими ріками!


Ведуча. Із слова починається людина,

Із мови починається людина,

Вона ласкава, мамина, єдина -

Щебече соловейко на весь світ.

Бентежна, тополина, калинова,

Не випита, не вибрана до дна -

Це наша українська рідна мова,

Немов бандури вічної струна.


Ведуча. Рідне слово приходить до нас із колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. Коли ж дитина спинається на ноги, вона щодня пізнає десятки слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода, трава... Слово до слова - зложиться мова!

Саме за допомогою слова ми пізнаємо світ! Тому словесність – початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок нашого мислення, який ширшає, набирає сили, врешті-решт розливаючись могутньою рікою.


Ведучий. Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.


Ведуча. Мово рідна, ти бездонна криниця мудрості народної, невичерпне джерело духовного багатства. Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Нею можна передати найтонші відтінки думок і почуттів. Вона віддзеркалює душу народу, його історію, це наша неоціненна спадщина, з якою ми не розлучаємося протягом усього життя.


Читець. Мова моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену –

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану

Не з словників насмикану

Ти у мені із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси накована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров’ю моєю змішана,

І аж до скону захищена.

Ведуча. 6 листопада 1997 року Президентом України було підписано Указ, відповідно до якого «на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства» було встановлено День української писемності та мови. Свято відзначають щорічно 9 листопада в день ушанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця.


Ведучий. «Велика буває користь від учення книжного, – говорив він, – книги наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості... Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами». Тернистий і багатотрудний свій шлях до істини Нестор яскраво і повно висвітлив у літописних працях.


Ведуча. Преподобний Нестор належить до найосвіченіших людей Київської Русі кінця XI — початку XII століття. Окрім богословських знань, мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою. З його праць збереглися життєписи святих князів страстотерпців Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських. Найвизначніший твір Нестора Літописця – «Повість временних літ», складений на основі раніше укладених літописів, архівних і народних переказів та оповідань, з поєднанням описів сучасних авторові подій.

Ведучий. У Київській Русі книги цінувалися, як рідкісні скарби. Мати декілька книг означало володіти цілим багатством. «Повість минулих літ» називає книги «ріками, які наповнюють всесвіт мудрістю незмірної глибини». «Якщо старанно пошукати в книгах мудрості, - відзначав літописець, – то знайдеш користь душі своїй».


Ведуча. У День української писемності та мови за традицією: покладають квіти до пам'ятника Несторові - літописцю; відзначають найкращих популяризаторів українського слова; заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою; стартує Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка http://osvita.ua/legislation/other/19245/ та Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0_%D0%AF%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%B0


Ведуча. Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало в найдавніших пам’ятках культури київської Русі, в грамотах, літописах.


Ведучий. Перші спроби письма відносяться приблизно до 35–50 віків до нашої ери. Перше слов’янське письмо з’явилось в IХ столітті нашого літочислення, а перший алфавіт створили брати Кирило і Мефодій у 862 році.


Ведуча. Творці слов'янської азбуки народилися в грецькому місті Солуні (сучасне Салоніки). Їхній батько був болгарин, мати – гречанка. У сім'ї росло семеро дітей. Костянтин (бл.827- 869) що був наймолодшим, пізніше прийняв ім'я Кирило. Найстарший - Михаїл (бл.815 – 885) – у чернецтві назвався Мефодій. Брати отримали блискучу освіту.

http://ippo.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2458&Itemid=283


Князь Ростислав, що очолював Велико-Моравське князівство, звернувся до візантійського імператора Михаїла з проханням: прислати вчителів, які знають слов'янську мову, щоб його народові переклали Святе Письмо.

Ведучий. З цією місією поїхали до Моравії Кирило і Мефодій, вони повезли з собою церковні книги, перекладені слов'янською мовою: Євангеліє, Псалтир, Апостол та інші. Їхні учні переписували ці книги.

Брати мали бути перекладачами, поширювати грамоту, взагалі займатися просвітницькою діяльністю. З друкованих джерел дізнаємося, що Кирило був освіченою людиною, добре знав грецьку, слов’янську, латинську, арабську та єврейську мови, а згодом вивчив і давньоруську. Таким же високоосвіченим був і Мефодій.

Заслуга Кирила й Мефодія в історії культури величезна: по-перше, Кирило в 863 році розробив першу впорядковану слов'янську азбуку і цим поклав початок розвиткові слов'янської письменності; по-друге, Кирило і Мефодій переклали з грецької мови багато книг, що стало початком формування старослов'янської літературної мови, по-третє, Кирило і Мефодій упродовж багатьох років сприяли поширенню грамотності серед західних і північних слов'ян. Справа, якій присвятили своє життя Кирило і Мефодій, була недаремною. І найкращий доказ цього – вдячність нащадків.


Ведуча. Становлення слов'янської писемності було нелегким. 863 рік вважається офіційною датою створення слов'янської писемності.

Як відомо, пам'ятками засвідчено дві азбуки: кирилиця і глаголиця. Дехто з учених вважає глаголицю давнішою. Кирилиця нагадує грецьке уставне письмо. Глаголиця відрізняється від неї складним накресленням знаків. Очевидно, цим пояснюється те, що глаголиця була витіснена кирилицею.


Ведучий. Українська мова – державна мова нашої країни. Чимало поневірянь пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу царських сатрапів, та й своїх «землячків». Особливо «результативним» було нищення українства за Катерини II .


Ведуча. 1769 рік – видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.

1775 рік – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.


Читець. Ти вся порубана була,

Як Федір у степу Безрідний,

І волочила два крила

Під царських маршів тупіт мідний.

Але свій дух велично гідний,

Як житнє зерно, зберегла.


Ведучий. Реакційна частина суспільства, царські можновладці зробили все можливе, щоб знищити українську мову. Антиукраїнська кампанія завершилася таємним циркуляром 1863 року Міністра внутрішніх справ Валуєва: «..Впредь до соглашения с Министерством просвещения, обер-прокурором святейшего сенода и шефом жандармов относительно печатания книг на малороссийском языке, сделать по цензурному ведомоству рапоряжение, чтобы в печати дозволялось только произведения на этом языке, которые принадлежат к области изящной литературы; с пропуском же книг на малороссийском языке, как духовного содержания, так и учебных вообще, назначаемых для первоначального чтения народа, пристановить».


Ведучий. І все ж умертвити українську націю не вдалося ні царському режиму, ні Жовтневому перевороту 1917 року.

Читець. Благословенна ти в віках

Як сонце наше благовісне,

Як віщий білокрилий птах,

Печаль і радість наша. пісне,

Що мужність будить у серцях,

Коли над краєм хмара висне.


Ведучий. Перша половина ХХ століття поставила перед українським народом такі випробування і такі муки, що їх не знало інше слово. Любити Україну і її мову вважалося за смертний гріх. Нові тотальні репресії – звинувачення цілих народів у пособництві гітлерівському фашизмові тільки за те, що вони опинилися під фашистською окупацією, а українців західних земель – у «кривавій» бандерівщині. Поголовне насильницьке переселення з українських корінних земель лемків і звинувачення найталановитіших письменників у «українському буржуазному націоналізмові», заганяло українську мову в прокрустове ложе.


Тисячі найкращих українців пройшли через сталінські репресії, беріївські концтабори. Етнічні втрати України з 1918 по 1948 роки вираховуються мільйонами.


Виходять учні зі свічками, ставлять біля ікони Божої Матері. Тихо звучить музика.

Учні.

1. Знищення урядовців УНР – 100 тисяч.

2. Знищення українських партизан – 10 тисяч.

3. «Хуторяни», що загинули на засланні, – 20 тисяч.

4. Перший голод в Україні - 1 мільйон

5. Виселення патріотичної інтелігенції без повернення в Україну – 200 тисяч

6. Знищення науковців - 15 тисяч, учителів – 35 тисяч.

7. Винищення професійної інтелігенції – 100 тисяч.

8. Штучний голодомор в Україні – 10 мільйонів

9. Втрати інтелігенції Західної України – 40 тисяч


Письменники, вчені, художники переслідувались за вільнодумство, тобто любов до рідної землі та її мови.


Ведуча. О мово, через «і»та через «ї»,

Чи пак, через одну та дві сльозини

Іти на Соловки та Сингаї

За гріх судилось не одному сину...

Ваші могили знані і незнані, -

Волі народної дзвін,

Вічна вам пам’ять,

Вічна вам слава

І наш доземний уклін.


(Виходять учні із запаленими свічками, називаючи імена репресованих письменників, показують їхні портрети

Музичний супрові -: «Аве Марія»


Ведуча. Вічна їм пам’ять! (Хвилина мовчання)


Ведучий. Уперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання «Енеїди» Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови


Читець. Так Котляревський у щасливий час

Вкраїнським словом розпочав співати,

І спів той виглядав на жарт не раз,

Та був у нім завдаток сил багатий.

І вогник, ним засвічений, не згас,

А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.


Ведучий. Тарас Григорович Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова:

Ну що б, здавалося слова...

Слова та голос –

Більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!...


Ведуча: А вірна дочка українського народу Леся Українка, тяжко хвора дівчина, єдину надію покладала на рідне слово.

Слово, моя ти єдиная зброє,

Ми не повинні загинуть обоє!

Може в руках невідомих братів

Станеш ти кращим мечем на катів...

Українська мова і пісня. Вони супроводжують людину з перших до останніх хвилин життя. Пісня душа народу, це його краса і доброта Українська мова вважається однією з наймилозвучніших мов у світі. На одній міжнародній конференції було названо три мови, які є найкращими для співу: італійська, українська, грузинська. За легендою, коли Бог обдаровував діточок, маленькій україночці в дарунок дісталася ніжна, ласкава, задушевна пісня.


У виконанні учениці_____ класу звучить пісня «Україночка»


Ведучий. Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, «як проміння яснеє», а могутнє, «як хвилі буйні» .Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця.


^ Ведуча. Рідна мово! Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів!


Читець. Як гул століть , як шум віків,

Як бурі подих – рідна мова,

Вишневих ніжність пелюстків,

Сурма походу світанкова.

Неволі стогін, волі спів,

Життя духовного основа.


Ведучий. Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народжена.


Ведуча Мово наша! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу! Зцілювала Ти втомлених духом, давала їм силу, здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе, цілющу джерелицю; і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване тобою Слово.


Читець. Все в тобі з’єдналося, злилося,

Як і помістилося в одній! –

Шепіт зачарований колосся,

Поклик із катами на двобій,

Ти даєш поету дужі крила,

Щоб підносить правду в вишину,

Вченому ти лагідно відкрила

Мудрості людської глибину.

І тобі рости, не в’януть зроду,

Квітувать в поемах і віршах,

Бо в тобі — великого народу

Ніжна і замріяна душа.


Використані джерела


1. Світ українського слова. О. Олійник. Інститут Українознавства Київського університету ім. Тараса Шевченка. К., 1994.

2. Кращі осінні свята/ Упоряд. О.В. Гноінська – Х.: Веста: Вид-во «Ранок» 2008. – 176с.

3. Українська мова: Навчальний посібник. – Донецьк: М12ТОВ ВКФ «БАО», 2007.

4. Українська мова: Навчальний посібник. І. П. Ющук. К., «Вища школа», 1984.

5. 9 листопада - День української писемності та мови // Ж-л «Все для вчителя» № 10, 2003.

6. http: // sviato.net



Похожие:

Г. В. Лінчевська iconГалина Вікторівна Лінчевська
На центральній стіні прилаштовано великий плакат зі словами «Учителем школа стоїть. І. Франко»
Г. В. Лінчевська iconГ. В. Лінчевська
Створення здоров’язбережувального освітнього середовища, формування основ здорового способу життя через освіту – один із пріоритетних...
Г. В. Лінчевська iconУкладач: Галина Вікторівна Лінчевська
Ведуча. Сьогодні ми відзначаємо День учителя – день ушанування людини, яка присвятила своє життя найскладнішій і найпрекраснішій...
Г. В. Лінчевська iconГалина Вікторівна Лінчевська
Мета : ознайомлення зі святом Покрови Пресвятої Богородиці, розширення знань з історії української культури, відродження та залучення...
Г. В. Лінчевська iconГалина Вікторівна Лінчевська
Ведучий Доброго дня, шановні гості нашого свята! Доброго дня, любі наші жінки! Сьогодні ми запросили вас на свято, присвячене Міжнародному...
Г. В. Лінчевська iconГ. в лінчевська, методист нмц громадянського виховання, виховних технологій та позашкільної освіти іппо ку імені Бориса Грінченка, Т. М. Гардзель
Бібліотека – це не тільки книга. Це перш за все колосальний концентрат спресованого часу, ніби концентрація тисячоліть людської думки...
Г. В. Лінчевська iconГалина Вікторівна Лінчевська, методист нмц громадянського виховання, виховних технологій та позашкільної освіти іппо ку імені Бориса Грінченка Перший урок
Перший урок у 2011-2012 навчальному році, присвячений 20-й річниці Незалежності України
Г. В. Лінчевська iconГалина Вікторівна Лінчевська
Великої Вітчизняної війни: показати жорстокість, з якою нищили наш народ нацистські окупанти; виховувати громадянськість І патріотизм;...
Г. В. Лінчевська iconГалина Вікторівна Лінчевська
Мета: ознайомити учнів з особливістю свята Покрови Пресвятої Богородиці; виховувати повагу до цінностей народного життя, традицій...
Г. В. Лінчевська iconГалина Вікторівна Лінчевська, методист нмц громадянського виховання, виховних технологій та позашкільної освіти іппо ку імені Бориса Грінченка На допомогу класним керівникам Орієнтовний сценарій урок
Мета: розширити знання учнів про важливість миру на землі; виховувати гуманізм, патріотизм, любов до свого народу та повагу до людей...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов