Церклевич вікторія сергіївна icon

Церклевич вікторія сергіївна



НазваниеЦерклевич вікторія сергіївна
Дата конвертации12.11.2012
Размер378.58 Kb.
ТипАвтореферат
скачать >>>

Інститут проблем виховання НАПН України


ЦЕРКЛЕВИЧ ВІКТОРІЯ СЕРГІЇВНА


УДК 37.013.42+378.043.2]-056.2/3.


СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ІНТЕГРАЦІЇ СТУДЕНТІВ З ОБМЕЖЕНИМИ ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ У ГРУПУ ОДНОКУРСНИКІВ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ


13.00.05 – соціальна педагогіка


Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук


Київ - 2012

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання НАПН України, м. Київ


^ Науковий керівник - кандидат педагогічних наук

Жданович Юлія Миколаївна,

Інституту проблем виховання НАПН України,

старший науковий співробітник

лабораторії соціальної педагогіки


^ Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Безпалько Ольга Володимирівна,

Київський університет імені Бориса Грінченка,

директор Інституту психології та соціальної педагогіки


кандидат педагогічних наук, доцент

^ Чайковський Михайло Євгенович,

Хмельницький інститут соціальних технологій

Відкритого міжнародного університету розвитку

людини “Україна”, ректор


Захист відбудеться 31 січня 2012 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.454.01 в Інституті проблем виховання НАПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9.


З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту проблем виховання НАПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).


Автореферат розіслано 27 грудня 2011 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Ж. В. Петрочко

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку українського суспільства надзвичайно актуальною є загальнодоступність вищої освіти для молоді. Про це свідчить реформування вищої освіти, яке передбачає інтеграцію у світовий освітній простір та забезпечення рівного доступу до якісної вищої освіти громадянам України, у тому числі з обмеженими функціональними можливостями.

Зростання кількості людей з обмеженими функціональними можливостями (понад 650 млн, з них близько 3 млн – в Україні) вимагає пошуку засобів і форм інтеграції у різні сфери життя суспільства. Це зазначено у Конвенції ООН про права інвалідів (ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН 13.12.2006 р.), яка набула чинності в Україні з 06.03.2010 р. Конвенція наголошує, що інваліди мають право на освіту без дискримінації, що гарантується також інклюзивною освітою на всіх рівнях. Держави-учасниці забезпечують доступ інвалідів до загальної вищої освіти, професійного навчання, освіти для дорослих протягом усього життя нарівні з іншими.

Спільне навчання осіб з обмеженими функціональними можливостями та здорових людей створює інвалідам сприятливі умови повноцінної соціальної реалізації, підготовки до активної участі в житті суспільства, забезпечує готовність до стосунків зі здоровим оточенням у вищому навчальному закладі (ВНЗ) та за його межами.

Проблема інтеграції осіб з обмеженими функціональними можливостями засобами освіти та можливості доступу їх до освіти, у тому числі вищої, досліджувалася у працях вітчизняних (О. Безпалько, В. Ільїна, А. Колупаєвої, Є. Мартинова, О. Молчан, О. Полякової, Т. Самсонова, Н. Софій, О. Столяренко, В. Синьова, П. Таланчука, Є. Тарасенка, Н. Шаповала, А. Шевцова та інших)
і зарубіжних (Ф. Амстронг, Н. Борисової, Б. Барбера, Г. Беккера, П. Бурдьє, Дж. Девіса, К. Дженкса, X. Кербо, М. Крозьє, Ф. Кросбі, П. Романова, В. Шмідт, К. Тейлора, О. Ярської-Смірнової та інших) дослідників.

Ученими досліджувалися різні аспекти забезпечення інтеграції осіб з обмеженими функціональними можливостями в освітнє середовище вищої школи: соціальний, психолого-педагогічний супровід та допомога таким особам у процесі освіти (І. Звєрєва, Ю. Богінська, Н. Головко, І. Іванова, Є. Казакова, О. Купрєєва, Л. Шіпіцина, І. Лошакова, М. Тавакалова, І. Цимбалюк та інші); соціальна реабілітація як складова процесу інтеграції (М. Чайковський, Н. Морова); особистісна оцінка студентами з обмеженими функціональними можливостями проблем інтеграції у студентському середовищі ВНЗ (Дж. Холл, Т. Тінклін та інші); особливості взаємовідносин між здоровими студентами та студентами з обмеженими функціональними можливостями, соціально-психологічні аспекти інтеграції (Т. Добровольська, Н. Шабаліна, Т. Комар та інші).

Актуальність проблеми інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями в освітнє середовище зумовлена також рядом суперечностей між:

  • завданнями інтегрованої освіти та неготовністю студентського середовища (здорових студентів) до сприйняття одногрупників з обмеженими функціональними можливостями (наявність негативних стереотипів, установок, що перешкоджають успішній інтеграції);

  • необхідністю залучення студентів з обмеженими функціональними можливостями до міжособистісних, комунікативних зв’язків, спільної діяльності та їхньою психологічною неготовністю до інтеграції у групу однокурсників;

  • зростаючою потребою спеціальної підготовки викладачів до роботи зі студентами з обмеженими функціональними можливостями в інтегрованих академічних групах та відсутністю належного методичного забезпечення їхньої діяльності.

Актуальність проблеми й виявлені суперечності зумовили вибір теми дисертації: “Соціально-педагогічні умови інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників вищого навчального закладу”.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою теми лабораторії соціальної педагогіки Інституту проблем виховання НАПН України “Соціалізація особистості у різних виховних середовищах”, державний реєстраційний номер 0106U000430. Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні вченої ради Інституту проблем виховання АПН України (протокол № 3 від 07.02.2008 р.) та узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 6 від 17.06.2008 р.)

Мета дослідження – охарактеризувати інтегроване навчання у вищій школі як наукову проблему, обґрунтувати та експериментально перевірити соціально-педагогічні умови, що забезпечать ефективність інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників.

^ Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що інтеграція студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників вищого навчального закладу буде ефективною за таких соціально-педагогічних умов:

– упровадження тьюторського супроводу студентів з обмеженими функціональними можливостями в освітньому середовищі вищого навчального закладу;

– формування умінь взаємодії студентів з обмеженими функціональними можливостями шляхом організації діяльності груп самодопомоги;

– використання інтерактивних позааудиторних форм роботи зі студентами в інтегрованих групах.

Відповідно до мети та висунутої гіпотези визначено задачі дослідження:

  1. Проаналізувати дослідженість проблеми інтегрованого навчання у вищих навчальних закладах у вітчизняній та зарубіжній педагогічній науці.

  2. Розкрити сутність інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників.

  3. Розробити критерії, показники та визначити рівні інтегрованості студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників.

  4. Визначити та апробувати соціально-педагогічні умови інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників.

^ Об’єкт дослідження – інтеграція студентів з обмеженими функціональними можливостями у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження – соціально-педагогічні умови, що забезпечують ефективність інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями в академічну групу вищого навчального закладу.

^ Теоретико-методологічною основою дослідження є положення теорії цілісної особистості та її розвитку (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, А. Леонтьєв, С. Рубінштейн та інші); соціально-психологічної адаптації та соціальної інтеграції особистості (Л. Виготський, М. Кабанов, Н. Малофеєв, В. Парето та інші); особистісно орієнтованого виховання, взаємозалежності зовнішніх та внутрішніх чинників становлення особистості (І. Бех, Л. Обухова, Н. Шмельова та інші); концепцій інтеграції дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями в суспільство (Г. Файзер, А. Зандер, Г. Райзер, У. Хеберлін та інші); теоретичні аспекти проблеми соціалізації особистості (Т. Алєксєєнко, В. Анурін, В. Бочарова, І. Григор’єв, Е. Домбровський, В. Кайгер В. Москаленко, А. Мудрик та інші); життєвої перспективи (М. Тітм, М. Радовель, Г. Чередніченко, Є. Калитієвський та інші), теорії соціально-педагогічної діяльності (О. Безпалько, Г. Лактіонова, І. Ліпський).

На різних етапах роботи використано методи дослідження:

– теоретичні: аналіз філософської, педагогічної, психологічної, юридичної, соціологічної, медичної літератури для визначення концептуальних підходів дослідження, уточнення сутності понять “інтегрована група”, “інтеграція студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників”, порівняння й узагальнення для розроблення критеріїв інтегрованості та обґрунтування соціально-педагогічних умов інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників ВНЗ; аналіз і синтез результатів дослідження;

– емпіричні: педагогічне спостереження, опитування (анкетування, бесіди, біографічні інтерв’ю), соціометрія, карта соціальних контактів, контент-аналіз міні-творів, тестування; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний етапи) для перевірки ефективності соціально-педагогічних умов інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями;

– статистичні: методи математичної статистики для опрацювання результатів експериментальної роботи, визначення кількісних змін у рівнях інтегрованості студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників.

^ Експериментальною базою дослідження стали: Хмельницький інститут соціальних технологій Відкритого Міжнародного університету розвитку людини “Україна”, Білоцерківський інститут економіки та управління ВНЗ ВМУРоЛ “Україна”, Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут, Волинський національний університет імені Лесі Українки. Усього експериментом було охоплено 728 студентів, з них 104 з обмеженими функціональними можливостями, 76 викладачів.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що

вперше: визначено та обґрунтовано соціально-педагогічні умови інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників вищого навчального закладу (упровадження тьюторського супроводу студентів з обмеженими функціональними можливостями в освітньому середовищі вищого навчального закладу; формування умінь взаємодії студентів з обмеженими функціональними можливостями шляхом організації діяльності груп самодопомоги; використання інтерактивних позааудиторних форм роботи зі студентами в інтегрованих групах); розроблено критерії та показники, охарактеризовано рівні інтегрованості студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників ВНЗ;

уточнено сутність інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників вищого навчального закладу як процесу включення студентів з інвалідністю у спільноту здорових одногрупників, що детермінується позитивним емоційним самосприйняттям та взаємосприйняттям і проявляється у налагодженості комунікативних, міжособистісних зв’язків, спільній діяльності здорових студентів та студентів з обмеженими функціональними можливостями на засадах толерантності, партнерства; зміст поняття “інтегрована група”;

подальшого розвитку набули такі форми та методи позааудиторної роботи зі студентами вищого навчального закладу, як групи самодопомоги, тьюторський супровід.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні та впровадженні методики діагностування інтегрованості студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників вищого навчального закладу, програм тьюторського супроводу, роботи груп самодопомоги, тренінгових модулів для викладачів та студентів інтегрованих груп; підготовці навчальних посібників “Практика інтегрованого навчання молоді з обмеженими функціональними можливостями у вищих навчальних закладах” та “Університетська освіта”.

Матеріали дисертації можуть використовуватись як методичне забезпечення процесу викладання навчальних дисциплін “Педагогіка вищої школи”, “Спеціальна педагогіка”, “Основи інклюзивної освіти” у вищих навчальних закладах, де готують соціальних педагогів та соціальних працівників; у системі післядипломної педагогічної освіти, при укладанні навчальних посібників, методичних рекомендацій.

Наукові положення дисертації впроваджено у практику роботи Хмельницького інституту соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” (довідка № 42 від 22.05.2009 р.), Білоцерківського інституту економіки та управління ВМУРоЛ “Україна” (довідка № 37 від 12.05.2010 р.), Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту (довідка № 191 від 06.05.2011 р.), Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка № 2/2030 від 18.05.2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні і практичні результати дослідження оприлюднено автором у доповідях на науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних – “Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі” (Київ, 2007–2010), “Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (Житомир, 2009), “Управління персоналом у ХХІ столітті: кадрова політика, мотивація, оплата праці” (Полтава, 2010), “Споживча кооперація Поділля: через століття до майбутнього” (Вінниця, 2010); всеукраїнських – “Цінності особистості у контексті викликів сучасності” (Київ, 2009); “Виховання особистості: погляд крізь духовність” (Київ, 2010); “Соціально-педагогічна реабілітація в закладах освіти: проблеми та перспективи” (Хмельницький, 2008–2010), “Соціально-педагогічна робота в закладах освіти інклюзивної орієнтації” (Хмельницький, 2011), “Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України” (Хмельницький, 2008–2010),“Актуальні проблеми підготовки фахівців соціальної сфери” (Хмельницький, 2009–2010).

Про перебіг і результати дослідження доповідалося на засіданнях лабораторії соціальної педагогіки, звітних конференціях Інституту проблем виховання НАПН України (2008–2011).

Публікації. Основні положення дисертації відображено у 17 одноосібних публікаціях, з них 8 статей у наукових фахових виданнях, 2 навчальні посібники,
7 публікацій у збірниках матеріалів конференцій.

^ Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (194 назви, з них 11 іноземною мовою). Робота містить
5 таблиць та 10 рисунків на 12 сторінках (з них 1 на повну сторінку), 15 додатків на 50 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 257 сторінок, основний зміст викладено на 184 сторінках.

^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь розробленості проблеми, її зв’язок із науковими програмами, планами, темами, визначено мету, задачі, об’єкт, предмет дослідження, сформульовано гіпотезу, теоретико-методологічну основу та методи дослідження; розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; подано відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження, публікації автора, структуру й обсяг дисертації.

^ У першому розділі “Інтегроване навчання студентів з обмеженими функціональними можливостями як наукова проблема” – здійснено аналіз дослідженості зазначеної проблеми у філософській, психологічній, медичній, соціологічній, педагогічній літературі; розкрито сутність і зміст інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників; проведено ретроспективний аналіз проблеми в українській та зарубіжній педагогічній практиці.

Аналіз наукових джерел засвідчив, що питання інтеграції особистості в соціум досліджується різними науками: соціологією, дефектологією, психологією та соціальною педагогікою. У філософських та соціологічних концепціях інтеграція розглядається як процес активного включення особистості в усі сфери життєдіяльності суспільства й реалізації відносин міжособистісної взаємодії, спільної діяльності, прийняття норм і стандартів суспільства як особистісно значущих, що загалом забезпечує єдність особистості та суспільства (Ф. Армстронг, М. Вебер, Е. Дюркгейм, Д. Зайцев, Г. Зіммель, Ч. Кулі, Г. Конт, П. Романов, Т. Парсонс, О. Ярська-Смірнова та інші). Інтеграція осіб з обмеженими функціональними можливостями визначається дослідниками як засіб і кінцева мета соціально-педагогічної реабілітації, метод соціальної адаптації, як процес і результат надання особам з інвалідністю прав та реальних можливостей брати участь у всіх видах і формах соціального життя на рівні з іншими членами суспільства в умовах, що компенсують відхилення в розвитку чи обмежені можливості (Л. Василенко, Л. Шіпіцина, А.Зотова, Т. Скрипник та інші).

Сутність інтегрованого навчання оптимально висвітлено через призму соціально-освітньої інтеграції, що передбачає інтеграцію особистості з обмеженими функціональними можливостями в освітній простір саме через систему соціальних зв’язків, у процесі міжособистісної взаємодії та спільної діяльності індивіда з членами певної соціальної групи (Е. Леонгард, В. Лубовський, М. Малофеєв, П. Сорокін, Д. Тернер, Н. Шабаліна та інші).

Ідеї інтегрованого навчання як педагогічної системи, що поєднує компоненти спеціальної і загальної освіти, твердження про дефект і породжене ним відчуття неповноцінності як рушійної сили розвитку особи з обмеженими функціональними можливостями обґрунтовано у працях Л. Виготського, А. Адлера та доповнено сучасними дослідженнями, де інтегрована освіта розглядається як системна, в якій беруть участь, з одного боку людина з інвалідністю, з іншого – суспільство, що адекватно оцінює її як рівноправного партнера й члена людського співтовариства (Е. Леонгард, В. Гудоніс, Н. Мирошніченко, І. Тараненко та інші).

На думку психологів (Т. Комар, Е. Гоффман) й соціологів (П. Романов, Т. Добровольська, Д. Зайцев, Д. Холл, Т. Тінклін, Н. Шабаліна, О. Ярська-Смірнова) у побудові інтегрованого освітнього простору необхідно враховувати специфіку взаємного сприйняття на рівні “здоровий – хворий”, соціальні установки конкретного соціуму. Аналіз праць вітчизняних та зарубіжних науковців (П. Таланчук, Т. Скрипник, А. Коноплева, К. Кольченко, Стангвік, В. Шмідт) доводить необхідність усвідомлення та прийняття суспільством цінностей інтегрованого навчання, встановлення толерантних, партнерських, діалогічних взаємин усіма учасниками освітнього процесу.

Поширення упродовж останнього десятиліття в зарубіжній та, частково, вітчизняній практиці інклюзивного підходу у наданні освітніх послуг особам з обмеженими функціональними можливостями дає підставу розглядати інклюзію як логічний етап, наступний ступінь інтеграції, її поглиблення та розширення (Д.Зайцев), пристосування самого освітнього середовища до потреб дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями (А. Колупаєва).

Для проведення експериментальної роботи, на основі аналізу понять “інтеграція”, “особистість з обмеженими функціональними можливостями”, “інвалід”, “інтегрована студентська група” інтеграцію студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників вищого навчального закладу розглядаємо як процес включення студентів з інвалідністю у спільноту здорових одногрупників, що детермінується позитивним емоційним самосприйняттям та взаємосприйняттям і проявляється у налагодженості комунікативних, міжособистісних зв’язків, спільній діяльності здорових студентів та студентів з обмеженими функціональними можливостями на засадах толерантності, активності, партнерства.

У дисертації уточнено поняття “інтегрована група”, яка виступає об’єднанням в одній академічній групі здорових студентів та студентів з обмеженими функціональними можливостями з метою отримання освітніх послуг та, одночасно, – унікальною мікромоделлю соціуму, що поєднує рівних людей з різними проблемами на засадах толерантності, партнерства, співробітництва.

Процес інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями передбачає наступні етапи, а саме: сприйняття оточенням (налагодження контактів для наступної позитивної міжособистісної взаємодії), адаптація у групі (соціальна адаптація як прагнення до взаємодії із соціальним середовищем та соціальна ідентифікація як усвідомлення своєї приналежності до групи), позитивна міжособистісна взаємодія (виконання умов активності студентів з обмеженими функціональними можливостями, толерантності здорового оточення, партнерства усіх сторін процесу).

Результатом успішної інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями є їхня інтегрованість у групу однокурсників вищого навчального закладу.

^ У другому розділі“Експериментальне дослідження інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників” – розкрито методику дослідно-експериментальної роботи; розроблено критерії та показники, визначено рівні інтегрованості студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників вищого навчального закладу, представлено їх характеристики; науково обґрунтовано соціально-педагогічні умови інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників; описано хід формувального етапу експерименту та показано динаміку рівнів інтегрованості студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників до і після експерименту.

Для діагностики рівнів інтегрованості студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників вищого навчального закладу було використано такі методи: педагогічне спостереження, опитування (анкетування, бесіди, біографічне інтерв’ю), соціометрія, карта соціальних контактів, контент-аналіз міні-творів за визначеною проблематикою, тестові методики для виявлення тривожності, фрустрації, ригідності, агресивності (за Г. Айзенком), емпатійності (за І. Юсуповим), схильності до стресу (за Н. Волошко).

На констатувальному етапі дослідження, врахувавши сутність інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників, було розроблено критерії інтегрованості: інформаційний, емоційний, функціональний та визначено їх показники.

Показниками за інформаційним критерієм визначено: поінформованість студентів із проблем власного здоров’я, проявів хвороби, профілактики, лікування, правил поведінки; обізнаність із питань власного правового статусу; знання норм поведінки з оточенням (у студентському середовищі, у групі);

за емоційним критерієм: самосприйняття і реакція на зовнішнє сприйняття дефекту; емоційна стабільність особистості (здатність долати тривожність, агресивність, фрустрацію, ригідність), стресостійкість, емпатійність; прагнення людини з обмеженими функціональними можливостями до комунікації, спілкування, розширення кола контактів та можливих сфер діяльності;

за функціональним критерієм: залученість у систему внутрішньогрупових зв’язків (комунікативні, міжособистісні контакти); участь у групових формах роботи; допомога та взаємопідтримка у спільній діяльності.

На основі визначених критеріїв та показників окреслено три рівні інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями, а саме:

гармонійний (притаманний студентам, які характеризуються високою обізнаністю із проблем власного здоров’я, правового статусу; адекватним сприйняттям відхилень у власному здоров’ї, емоційною стійкістю; поєднанням внутрішньої мотивації (бажання) до включення у групу із зовнішніми стимулами (вплив дружнього, сприятливого середовища) до бажаної моделі поведінки; виявленням активності у процесах, що відбуваються як у групі, так і на рівні курсу (навчальна, культурно-дозвіллєва, науково-дослідна діяльність тощо) – 26,9 % студентів;

диференційований (властивий студентам, які достатньо поінформовані з проблем власного здоров’я, правового статусу, правил поведінки у групі; сприймають відхилення у власному здоров’ї, але не завжди адекватно реагують на зовнішнє сприйняття дефекту, часом виявляють емоційну та психологічну нестійкість; мають внутрішню мотивацію лише до одного із видів діяльності (найчастіше – навчальної), при цьому мотивація до інших видів діяльності (культурно-дозвіллєва, науково-дослідна діяльність тощо) або відсутня, або переважно зовнішня; виявляють активність лише в одному або двох видах діяльності (наприклад, навчальній або спортивній), до інших виявляють байдужість – 46,2 % студентів;

дистанційований (характерний для студентів з низьким рівнем поінформованості з проблем власного здоров’я, правового статусу, правил поведінки у групі; психологічною нестійкістю (від надмірної вразливості до високої агресивності), слабкою стресостійкістю; неприйняттям або пригнобленістю власним статусом та проблемами, що зумовлюються функціональними обмеженнями; відсутністю як внутрішньої, так і зовнішньої мотивації до інтеграції у групу однокурсників; небажанням спілкування та співпраці як у межах аудиторної, так і позааудиторної діяльності; низькою успішністю у навчальній діяльності та незалученістю до усіх інших видів діяльності) – 26,9 % студентів.

Метою формувального етапу експерименту було створення соціально-педагогічних умов інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників:

– упровадження тьюторського супроводу студентів з обмеженими функціональними можливостями в освітньому середовищі вищого навчального закладу;

– формування умінь взаємодії студентів з обмеженими функціональними можливостями шляхом організації діяльності груп самодопомоги;

– використання інтерактивних позааудиторних форм роботи зі студентами в інтегрованих групах.

Тьюторство є видом взаємодії у навчально-виховному процесі, за якого учасники, зберігаючи та розвиваючи індивідуальне як власну цінність, відкривають перспективу власного руху назустріч один одному та іншим людям, отримують можливість розуміти особливості та цінності інших людей. Тьюторський супровід пришвидшує процес адаптації студентів до нових умов навчання та проживання, сприяє розумовому, творчому, вольовому розвитку студентів з обмеженими функціональними можливостями, формуванню їхньої особистісної культури та культури проведення вільного часу.

Упровадження такої важливої соціально-педагогічної умови, як тьюторський супровід передбачало реалізацію програми перехресного тьюторства – закріплення за кожним студентом з обмеженими функціональними можливостями двох тьюторів – із числа викладачів та студентів-старшокурсників.

Критеріями відбору претендентів на виконання обов’язків тьютора слугували: особисте бажання претендента, рекомендації психолога на основі попередньої співбесіди та тестувань; досвід роботи у соціальних проектах, волонтерських та благочинних акціях, рекомендації кураторів, представників адміністрації, органів студентського самоврядування вищого навчального закладу.

Підготовка тьюторів передбачала лекції, семінари, групові консультації, на яких викладачі та студенти здобували знання й уміння, необхідні у роботі зі студентами з інвалідністю (“Феномен тьюторства”, “Ціннісно-філософське підґрунтя тьюторства”, “Особливості здійснення тьюторського супроводу студентів з обмеженими функціональними можливостями у сучасному ВНЗ”, “Вимоги до особистості тьютора та кодекс честі тьютора”, “Компетенції тьютора”). На етапі кінцевого відбору проводилося повторне тестування, консультації, співбесіди з претендентами та закріплення тьюторів за студентами з обмеженими функціональними можливостями. Упродовж навчального року тьютори отримували необхідні консультації супервізорів.

Реалізація тьюторства забезпечила постійний супровід у процесі навчання, дозвілля, побуту з боку як ровесника-студента, так і дорослого-викладача (куратора); сприяння у вирішенні проблем навчального, побутового характеру, отримання необхідних консультацій, допомогу у прийнятті рішень; встановлення довірливого спілкування, сприяння у подоланні соціальної ізоляції, розширення кола соціальних зв’язків, полегшення та пришвидшення інтеграції у групу однокурсників.

Упровадження другої соціально-педагогічної умови – формування умінь взаємодії студентів з обмеженими функціональними можливостями шляхом організації діяльності груп самодопомоги – передбачало створення об’єднання непрофесіоналів (осіб, поєднаних проблемою інвалідності), які переслідують спільну мету (зміни у ставленні та поведінці) заради досягнення блага кожного члена групи.

Робота груп самодопомоги передбачала встановлення довірливої, комфортної для спілкування атмосфери у групі, визнання проблеми та готовність працювати над її вирішенням (обговорення основних проблем у різних сферах життя, поточних труднощів у навчанні, стосунках з одногрупниками та іншими студентами, обмін досвідом) та рефлексію досвіду успішного вирішення проблем, зумовлених інвалідністю, формування умінь міжособистісної взаємодії.

На зустрічах груп взаємодопомоги обговорювалися теми: “Самоусвідомлення” (аналіз ситуацій життєвого досвіду, долання установка “чому я?”, усвідомлення проблеми та бажання її мінімізувати, саморозкриття); “Розвиток упевненості в собі та формування навичок гнучкої поведінки” (повсякденні проблеми, бар’єри у спілкуванні; сприйняття здорових людей та людей з обмеженими функціональними можливостями; страхи, переживання, комплекси), “Особистісне зростання” (презентація життєвих цілей та способів їх досягнення, долання труднощів; рефлексія особистісного життєвого досвіду учасників та побудова перспектив).

Особливістю реалізації цієї умови стало введення у склад груп: на першому етапі – студентів-старшокурсників з обмеженими функціональними можливостями, які пройшли підготовку за програмою тьюторського супроводу та успішно інтегрувались у власних академічних групах; на другому – випускників вищих навчальних закладів – осіб з обмеженими функціональними можливостями, які досягли суттєвих результатів у особистісній, професійно-діловій сферах життя.

Серед терапевтичних можливостей групи самодопомоги, вагомих для студентів з обмеженими функціональними можливостями, визначено: спільний досвід; допомогу іншим; постійну систему підтримки; корисну інформацію; отримання зворотного зв’язку; навчання спеціальних методів; формування позитивного Я-образу, покращення взаєморозуміння, розширення альтернатив поведінки і сприйняття тощо.

Робота груп самодопомоги забезпечила можливість студентам з обмеженими функціональними можливостями віднайти ефективні шляхи самореалізації через суспільну діяльність, отримати допомогу близьких по духу людей, підвищити власну самооцінку, навчитися довіряти, спілкуватися, взаємодіяти з іншими людьми.

^ Використання інтерактивних позааудиторних форм роботи зі студентами в інтегрованих групах спрямовувалося на: розвиток знань, соціальних установок, умінь і досвіду у сфері міжособистісної комунікації та виконання завдань спільної діяльності; здійснення групового консультування, активного групового навчання та втілювалося через реалізацію двох тренінгових модулів (для викладачів і кураторів та для студентів інтегрованих груп).

Завданням тренінгового модуля для викладачів, кураторів, старшокурсників, які готувалися до виконання тьюторських обов’язків, стало забезпечення поінформованості щодо проблем, зумовлених інвалідністю у площині міжособистісних стосунків на рівні “студент-студент” і “студент-викладач”; формування умінь адекватно й ефективно реагувати на емоційні, поведінкові прояви студентів з обмеженими функціональними можливостями; коригувати вирішення наявних проблем; сприяти розвитку внутрішньогрупової динаміки, інтегративних процесів у групі. Тренінг дозволив усвідомити та прийняти сутність, завдання та принципи інтегрованої освіти; у процесі роботи визначити основні труднощі, розробити стратегії роботи в інтегрованих групах.

Тренінговий модуль в інтегрованих групах об’єднав елементи інформаційного тренінгу (демократизація і гуманізація, доступність освіти, проблеми у забезпеченні доступу до вищої освіти студентам з обмеженими функціональними можливостями тощо), комунікативного тренінгу (контакт, орієнтація, пошук спільного рішення, прийняття рішення, уміння долати конфлікти у спілкуванні, запуск групової динаміки), тренінгу життєвих умінь (вироблення умінь соціальної взаємодії та співпраці, умінь проявляти у стосунках толерантність та соціальну відповідальність).

Серед інтерактивних методів, використаних на тренінгу, найефективнішими виявились: розв’язання педагогічних ситуацій; обговорення дискусійних питань (“Відповідальність держави і суспільства перед людьми з інвалідністю”); вправи на розвиток культури спілкування (“Привітатися із компліментом”, “Складання розповіді”), формування уміння керувати емоціями (“У ролі одне одного”, “Найважливіші речі у моєму житті”), розвиток взаєморозуміння, уміння співпраці, взаємопізнання (“Ім’я – символ”, “Я тобі довіряю”, “Я та інші”, “Шукаю друга”), запуск групової динаміки, згуртованість, взаємну відповідальність, толерантність у групі (“Знайомство знайомих”, “Хто для мене найчужіший?”, “Важливі запитання”, “Карусель”, “Досвід і знання”, “Мій внесок”, “Малюнок групи”, “Страховка”); рольові ігри (“Абітурієнт”, “Студентське життя”); ігри, спрямовані на розвиток почуття відповідальності (“Яйце”, “Загублений”,“Допомога насправді”); рефлексія реальних життєвих ситуацій.

Після завершення формувального етапу експерименту проводились заключні зрізи, які за методикою були аналогічні тим, що використовувались на констатувальному етапі.

За результатами експерименту представлено динаміку зміни рівнів інтегрованості студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників ВНЗ: на гармонійному рівні відбулися зрушення від 26,9 % на початок експерименту до 51,9 % на завершення експерименту; на диференційованому – від 46,2 % на початок експерименту до 36,6 % на завершення експерименту; на дистанційному – від 26,9 % на початок експерименту до 11,5 % на завершення експерименту, що підтвердило ефективність соціально-педагогічних умов та методики експериментальної роботи (табл.).

Таблиця

Рівні інтегрованості студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників на початок та кінець експерименту


Рівні

На початок експерименту

На кінець

експерименту

Динаміка

К-ть, осіб

%

К-ть, осіб

%

К-ть, осіб

%

Гармонійний

28

26,9

54

51,9

+26

+25

Диференційований

48

46,2

38

36,6

-10

–9,6

Дистанційований

28

26,9

12

11,5

-16

–15,4


Щоб з’ясувати, чи зміни, які відбулися у групі студентів з обмеженими функціональними можливостями внаслідок експерименту, є статистично значущими, ми скористалися критерієм К. Пірсона (методом χ2-критерію).

Обчислення за формулою χ2-критерію показали, що χ2фактичне = 15,81 > χ2критичне =
=9,21 при α=0,01. Це засвідчує, що визначені соціально-педагогічні умови забезпечили ефективність інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників вищого навчального закладу з імовірністю 99 %.


ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено нове розв’язання проблеми інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників вищого навчального закладу, що знайшло своє відображення у розкритті сутності інтегрованого навчання у вищій школі, обґрунтуванні та впровадженні соціально-педагогічних умов досліджуваної діяльності.

Результати проведеного дослідження підтвердили гіпотезу, засвідчили вирішення визначених задач дисертації і стали підставою для формулювання таких висновків:

1. Аналіз наукової літератури з проблеми інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників вищого навчального закладу доводить, що ця проблема є актуальною для української та зарубіжної соціально-педагогічної практики.

Інтегроване навчання є способом створення сприятливих умов для задоволення не лише освітніх, але й особистісних потреб людини з обмеженими функціональними можливостями – у спілкуванні, пізнавальній діяльності, самооцінці, міжособистісних стосунках, здобутті досвіду соціального функціонування, виконанні спільних завдань, дружбі.

Станом на сьогодні проблема інтегрованого навчання в Україні вирішується здебільшого на рівні дитячий садок – загальноосвітня школа. Процес організації інтегрованого навчання молоді з обмеженими функціональними можливостями у сучасних українських ВНЗ передбачає вирішення цілого комплексу проблем політичного, організаційно-адміністративного, юридичного, методичного, соціально-педагогічного, соціально-психологічного, ціннісно-етичного характеру.

У зарубіжній педагогічній практиці упродовж останнього десятиліття пріоритетною формою залучення до освіти дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями визначено інклюзивне навчання (пристосування самого освітнього середовища до потреб особистості з обмеженими функціональними можливостями), яке необхідно розглядати як логічний етап або ступінь інтеграції. У більшості країн Євросоюзу питання інтегрованої та інклюзивної освіти фактично вирішене, в той час, як у сучасній Україні інклюзивна освіта як система відсутня.

2. Розкрито сутність інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників, що полягає у поєднанні соціальної (проявляється в об’єднанні людей на основі спільних цінностей) та освітньої (включення таких студентів у освітній простір через систему соціальних зв’язків) інтеграції. Визначено етапи інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями (сприйняття оточенням, адаптація у групі, позитивна міжособистісна взаємодія).

Уточнено, що інтеграція студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників вищого навчального закладу – це процес включення студентів з інвалідністю у спільноту здорових одногрупників, що детермінується позитивним емоційним самосприйняттям та взаємосприйняттям і проявляється у налагодженості комунікативних, міжособистісних зв’язків, спільній діяльності здорових студентів та студентів з обмеженими функціональними можливостями на засадах толерантності, партнерства.

3.  Розроблено критерії інтегрованості студентів з обмеженими функціональними можливостями (інформаційний, емоційний, функціональний) та їх показники (за інформаційним критерієм: поінформованість студентів із проблем власного здоров’я, проявів хвороби, профілактики, лікування, правил поведінки; обізнаність із питань власного правового статусу; знання норм поведінки з оточенням – у студентському середовищі, у групі; за емоційним критерієм: самосприйняття і реакція на зовнішнє сприйняття дефекту; емоційна стабільність особистості, стресостійкість, емпатійність; прагнення людини з обмеженими функціональними можливостями до комунікації, спілкування, розширення кола контактів та можливих сфер діяльності; за функціональним критерієм: залученість у систему внутрішньогрупових зв’язків – комунікативні, міжособистісні контакти; участь у групових формах роботи; допомога та взаємопідтримка у спільній діяльності).

Визначено три рівні інтегрованості студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників ВНЗ (гармонійний, диференційований, дистанційований). Додатково виявлено типи ставлення здорових студентів до своїх одногрупників з обмеженими функціональними можливостями: позитивний, толерантний, негативний.

4.  Науково обґрунтовано та експериментально перевірено соціально-педагогічні умови інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників вищого навчального закладу (упровадження тьюторського супроводу студентів з обмеженими функціональними можливостями в освітньому середовищі вищого навчального закладу; формування умінь взаємодії студентів з обмеженими функціональними можливостями шляхом організації діяльності груп самодопомоги; використання інтерактивних позааудиторних форм роботи зі студентами в інтегрованих групах).

Засвідчено динаміку рівнів інтегрованості студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників ВНЗ: кількість студентів з гармонійним рівнем на кінець експерименту зросла на 25 %, з диференційованим – зменшилася на 9,6 %, з дистанційованим – зменшилася на 15,4 %.

Якісні зміни відбулися на рівні обізнаності з проблем власного здоров’я, проявів хвороби, профілактики, лікування; власного правового статусу, знання норм поведінки з оточенням (у студентському середовищі, у групі); емоційного самосприйняття дефекту, емоційної реакції та стійкості особистості; посилення мотивації до розширення кола контактів та можливих сфер діяльності; залучення у систему внутрішньогрупових зв’язків, збільшення комунікативних, міжособистісних контактів, участь у групових формах роботи, аудиторній та позааудиторній діяльності.

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективними можуть бути: розроблення методик та технологій навчання в інтегрованому середовищі вищої школи, формування комфортного освітнього та соціального середовища, цілісної системи працевлаштування та позавишівської адаптації молоді з обмеженими функціональними можливостями, удосконалення соціально-педагогічного інструментарію для моніторингу й оцінювання процесів інтеграції.

^ СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Навчальні посібники

  1. Церклевич В. С. Практика інтегрованого навчання молоді з обмеженими функціональними можливостями у вищих навчальних закладах : навч. посіб.
    / В. С. Церклевич. – Хмельницький : ХІСТ Університету “Україна”, 2009. – 120 с.

  2. Церклевич В. С. Університетська освіта : навч. посіб. для студентів економіч. спец. / В. С. Церклевич. – Хмельницький : Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут, 2010. – 274 с.

Статті у наукових фахових виданнях

  1. Церклевич В. С. Відкритий освітній простір як засіб інтеграції у соціум молоді з обмеженими функціональними можливостями / В. С. Церклевич // Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького. – Хмельницький, 2007. – № 39. – С. 82–85.

  2. Церклевич В. С. Інтеграція молоді з обмеженими функціональними можливостями в освітнє середовище як науково-педагогічна проблема
    / В. С. Церклевич // Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. – К., 2008. – Вип. 12, кн. 2. С. 142–151.

  3. Церклевич В. С. Сутність, зміст, структура і особливості інтегрування студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників
    / В. С. Церклевич // Науковий вісник Чернівецького університету “Педагогіка та психологія”. – Чернівці, 2009. – № 425. – С. 159–169.

  4. Церклевич В. С. Реалізація права на отримання вищої освіти молоддю з обмеженими функціональними можливостями у зарубіжній практиці: від дискримінації до інтеграції / В. С. Церклевич // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. 2009. № 2. – С. 45–56.

  5. Церклевич В. С. Соціально-психологічні особливості інтегрування студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників
    / В. С. Церклевич // Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. пр. – К., 2009. – Вип. 13, кн. 1. – С. 515–516.

  6. Церклевич В. С. Стан інтегрованості студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників ВНЗ / В. С. Церклевич
    // Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. пр. – К., 2010. – Вип. 14, кн. 2. – С. 555–567.

  7. Церклевич В. С. Створення сприятливого освітнього середовища як умова інтегрування студентів з обмеженими функціональними можливостями в групу однокурсників / В. С. Церклевич // Наукові записки Тернопільського нац. пед. університету ім. В. Гнатюка. – Тернопіль, 2010. – № 3. – С. 130–134.

  8. Церклевич В. С. Формування інтегрованості студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників вищого навчального закладу / В. С. Церклевич // Збірник наук. праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету “Україна”. – Хмельницький, 2011. – № 3. – С. 106–112.

Інші публікації

  1. Церклевич В. С. Науково-педагогічні засади інтеграції молоді з обмеженими функціональними можливостями в освітнє середовище вищої школи
    / В. С. Церклевич // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України : Всеукр. наук.-практ. конф. / Державна прикордонна служба України, Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького. – Хмельницький : НАДПСУ, 2008. – С. 269–270.

  2. Церклевич В. С. Забезпечення доступу до освіти в інтегрованому середовищі для осіб з обмеженими функціональними можливостями в контексті міжнародного соціального законодавства / В. С. Церклевич // Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі : тези доп. – К. : Університет “Україна”, 2008. – С.13–15.

  3. Церклевич В. С. Змістові характеристики процесу інтегрування студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників
    / В. С. Церклевич // Молодь в умовах нової соціальної перспективи : матеріали
    ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. : тези доп. – Житомир : Житомирський інститут Університету “Україна”, 2009. – С. 122–124.

  4. Церклевич В. С. Щодо питання критеріїв, показників та рівнів інтегрованості студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників ВНЗ / В. С. Церклевич // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами : тези доп. : в 2-х ч.– К. : Університет “Україна”, 2010. – Ч. І. – С. 338–341.

  5. Церклевич В. С. Особливості сучасного стану інтегрованості студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників ВНЗ
    / В. С. Церклевич // Соціально-педагогічна робота в закладах освіти інклюзивної орієнтації : тези доп. – Хмельницький : ХІСТ Університету “Україна”, 2010. –
    С. 62–65.

  6. Церклевич В. С. Соціально-педагогічні умови та особливості інтегрування студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників ВНЗ / В. С. Церклевич // Споживча кооперація Поділля; через століття – до майбутнього : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 27–28 трав. 2010 р. : тези доп. – Вінниця, 2010. – С. 435–440.

  7. Церклевич В. С. Щодо особливостей сприйняття студентів з інвалідністю їх здоровими однокурсниками / В. С. Церклевич // Соціально-педагогічна робота в закладах освіти інклюзивної орієнтації : всеукр. наук.-практ. конф., 14 квіт. 2011 р. : тези доп. – Хмельницький, 2011. – С. 94–98.


АНОТАЦІЇ

Церклевич В. С. Соціально-педагогічні умови інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників вищого навчального закладу. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05 – соціальна педагогіка. – Інститут проблем виховання НАПН України, Київ, 2012.

Дисертація присвячена проблемі інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників вищого навчального закладу. Здійснено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми, уточнено сутність інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників вищого навчального закладу, зміст поняття “інтегрована група”. Визначено критерії, показники, рівні інтегрованості студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників вищого навчального закладу.

Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено соціально-педагогічні умови інтеграції студентів з обмеженими функціональними можливостями у групу однокурсників вищого навчального закладу.

Ключові слова: інтеграція, студенти, обмежені функціональні можливості, інтегрована студентська група, соціально-педагогічні умови.


Церклевич В. С. Социально-педагогические условия интеграции студентов с ограниченными функциональными возможностями в группу однокурсников высшего учебного заведения. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.05 – социальная педагогика. – Институт проблем воспитания НАПН Украины, Киев, 2012.

Диссертация посвящена исследованию проблемы интеграции студентов с ограниченными функциональными возможностями в группу однокурсников высшего ученого заведения. Проведен ретроспективный анализ вопроса обеспечения доступа лиц с ограниченными возможностями к получению высшего образования в рамках обычных высших учебных заведений, представлено законодательно-правовое обоснование интегрированного обучения, выделены социально-психологические особенности студентов с ограниченными функциональными возможностями.

На основании проанализированных научных источников по проблеме исследования уточнена сущность интеграции студентов с ограниченными функциональными возможностями в группу однокурсников высшего учебного заведения, содержание понятия “интегрированная группа”. В процессе исследования выделены показатели, на основании которых охарактеризованы уровни интеграции студентов с ограниченными функциональными возможностями в группу однокурсников высшего ученого заведения (гармоничный, дифференциальный, дистанционный). Дополнительно определены типы отношения здоровых студентов к своим одногрупникам с ограниченными функциональными возможностями: позитивный, толерантный, негативный. Установлено, что преобладающая часть студентов на констатирующем этапе эксперимента оказалась на низком и среднем уровнях.

В диссертации обоснованы и экспериментально проверены сформулированные в гипотезе социально-педагогические условия, обеспечивающие эффективность процесса интеграции студентов с ограниченными функциональными возможностями в группу однокурсников: внедрение тьюторского сопровождения студентов с ограниченными функциональными возможностями в образовательной среде ВУЗа; формирование навыков взаимодействия студентов с ограниченными функциональными возможностями со своими здоровыми ровесниками в процессе деятельности групп самопомощи; использование интерактивных методов во внеаудиторной работе в интегрированных группах.

При разработке методики формирующего этапа эксперимента мы исходили из понимания того, что успешность интеграции студентов с ограниченными функциональными возможностями в группу однокурсников определяется взаимодействием трех сторон: самих студентов с ограниченными функциональными возможностями, студентов “нормы” (здоровых студентов), преподавателей и кураторов, работающих в интегрированных академических группах.

Разработанная методика предполагала внедрение практики перекрестного тьюторского сопровождения студентов с ограниченными функциональными возможностями (со стороны преподавателя/куратора-тьютора и тьютора-студента из числа старшекурсников); разработку и внедрение методики работы групп самопомощи (на первом этапе – под руководством координатора-психолога, на втором этапе – с участием выпускников учебного заведения, являющихся инвалидами); использование интерактивных, тренинговых форм работы, направленных на формирование толерантности, оптимизацию межличностного взаимодействия в группе, увеличение количества и качества социальных контактов, расширение круга социальных связей; работа с преподавателями и кураторами, направленная на формирование готовности к деятельности в интегрированных студенческих группах, содействие процессу интеграции студентов с ограниченными функциональными возможностями в группу однокурсников, согласование действий специалистов, работающих в интегрированных группах в соответствии с программой исследования.

Экспериментально доказано, что обоснованные социально-педагогические условия обеспечили информационную осведомленность по проблемам, порожденным инвалидностью, коррекцию эмоционально-ценностных установок, преодоление стереотипов и комплексов, повышение мотивированности на расширение количества и качества социальных контактов, получение навыков действенно-практического характера в сфере налаживания и построения межличностных отношений, включение в совместную деятельность, оптимизацию процесса интеграции студентов с ограниченными функциональными возможностями в группу однокурсников.

Ключевые слова: интеграция, студенты, ограниченные функциональные возможности, интегрированная студенческая группа, тьюторство, группа самопомощи.


Tserklevych V. S. Socio-pedagogical conditions of integration of students with limited functionality in a group of fellow students of higher education establishment. – On the right of manuscript.

Thesis for a scientific degree of candidate of pedagogical sciences, specialty 13.00.05 – social pedagogy. – Institute of Problems on Education of NAPS of Ukraine, Kyiv, 2012.

The thesis deals with the problem of integration of students with limited functionality in a group of fellow students of higher education establishment.

The theoretical analysis of the investigated problems carried out, the concept of “integration of students with limited functionality in a group of fellow students of higher education establishment” is defined the meanings of the “person with limited functionality” and “integrated students group” are specified.

The criteria, indices, levels of integration of students with limited functionality in a group of fellow students of higher education establishment are determined

The socio-pedagogical conditions of integration of students with limited functionality in a group of fellow students of higher education establishment are theoretically substantiated and experimentally verified.

Keywords: integration, students, limited functional possibilities, integrated students group, social pedagogical conditions.




Похожие:

Церклевич вікторія сергіївна iconМісто Вікторія
Вікторія є столицею провінції Британська Колумбія. Це також центр Столичного регіонального округу. Вікторія розташована на Ванкувер...
Церклевич вікторія сергіївна iconБречко Жанна Сергіївна Адреса
Рівненський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, кваліфікація «бармен», 4 розряд
Церклевич вікторія сергіївна iconРезюме кулик Вікторія Юріївна
Львівському технікумі автоматики і телемеханіки за спеціальністю "автоматичний електрозв’язок"
Церклевич вікторія сергіївна iconЛюдмила Сергіївна Мирськова
...
Церклевич вікторія сергіївна iconПрикладні дослідження з гуманітарної тематики
Горбунова Вікторія, Климчук Віталій, Житомирський державний університет імені Івана Франка
Церклевич вікторія сергіївна iconУстремління до пошуку істини надихає на творчість Бак Вікторія Федорівна, вчитель вищої категорії, учитель-методист, «Відмінник освіти України»

Церклевич вікторія сергіївна iconСтеблянко-Авраменко Марина Сергіївна Вищий навчальний заклад Укоопспілки
Вплив соціально-психологічної атмосфери на формування та розвиток кадрового потенціалу організацій споживчої кооперації україни
Церклевич вікторія сергіївна iconПрограма І міжнародного науково-практичного форуму учасників ринку кредитної кооперації
Ведучі: Вікторія Волковська (Президент вакс), Галина Шатирко (кс «Станіславська»), Петро Маковський (кс «Вигода»)
Церклевич вікторія сергіївна iconЛізу Ольгу Сергіївну (прізвище, ім’я, по батькові особи, яка вчинила правопорушення) винним у при перевірці дотримання санітарного закон
Ліза Ольга Сергіївна, 1976 р н., продавець бар-магазин, фо-п сирочу О. В., с. Ігнатпіль
Церклевич вікторія сергіївна iconШмаль Ангеліна Сергіївна 644,2 0 5 Тропанець Юрій Вячеславович 581,6 0 Особи, які мають право на зарахування за конкурс
Рейтинговий список вступників на навчання за освітньо-професійною програмою підготовки «бакалавр» напряму
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов