Інститут проблем виховання національної академії педагогічних наук україни кияниця зінаїда петрівна icon

Інститут проблем виховання національної академії педагогічних наук україни кияниця зінаїда петрівна



НазваниеІнститут проблем виховання національної академії педагогічних наук україни кияниця зінаїда петрівна
Дата конвертации12.11.2012
Размер372.33 Kb.
ТипАвтореферат
скачать >>>





ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ


КИЯНИЦЯ ЗІНАЇДА ПЕТРІВНА


УДК 364.4-055.5/.7


ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ІНТЕГРОВАНИХ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ ВРАЗЛИВИХ СІМЕЙ З ДІТЬМИ


13.00.05 – соціальна педагогіка


Автореферат дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата педагогічних наук


Київ – 2010


Дисертацією є рукопис.


Роботу виконано в Інституті проблем виховання Національної Академії педагогічних наук України.


Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор

^ Звєрєва Ірина Дмитрівна,

Інститут проблем виховання НАПН України,

головний науковий співробітник лабораторії соціальної педагогіки.


^ Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Чернуха Надія Миколаївна,

Міжрегіональна Академія управління персоналом завідувач кафедри управління навчальними закладами;


кандидат педагогічних наук, доцент

^ Толстоухова Світлана Валентинівна,

Міністрерство України у справах сім‘ї, молоді та спорту, заступник міністра.


Захист відбудеться «25» січня 2011 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.454.01 в Інституті проблем виховання НАПН України за адресою:

04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9.


З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту проблем виховання НАПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).


Автореферат розіслано «23» грудня 2010 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. М. Масол


^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. У період реформування соціальної сфери державну соціальну політику України спрямовано на створення умов для підвищення якості надання соціальних послуг населенню відповідно до його потреб й особливо вразливим сім’ям.

Аналіз статистичних даних, результатів прикладних досліджень щодо вивчення становища дітей та сімей з дітьми вказують на сталі тенденції сімейного неблагополуччя та особливу вразливість сімей з дітьми зокрема: зростання бідності, збільшення кількості дітей, що виховуються в неповних сім’ях, показника дитячої смертності з побутових причин; кількості випадків позбавлень батьківських прав, зростання частки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Так, за даними Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у 2009 році становила 103 542 особи, що на 41,4% більше, ніж у 2000 році . Це свідчить про те, що соціальна політика держави у сфері захисту дітей та підтримки сімей з дітьми є ще недостатньо досконалою і потребує глибшого науково-теоретичного осмислення, впровадження інноваційних соціальних, соціально-педагогічних технологій підтримки сім’ї, її переорієнтації на пріоритетність профілактичної роботи, посилення ролі та відповідальності громади у забезпеченні добробуту її членів.

У наукових дослідженнях з проблем соціальної педагогіки висвітлено теоретичні підходи до соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю (І. Д. Звєрєва, А. Й. Капська, Л. І. Міщик, В. М. Оржеховська, А. О. Рижанова, Н. М. Чернуха, Л. А. Штефан); технології соціально-педагогічної роботи з різними групами клієнтів (Р. Х. Вайнола, Н. В. Заверико, Л. П. Мельник, С. А. Мукомел, Ю. Й. Поліщук, С. Я. Харченко); зміст та форми соціально-педагогічної роботи з сім’єю як провідним інститутом соціалізації особистості (Т. Ф. Алєксєєнко, В. П. Кравець, Т. В. Кравченко, І. М. Трубавіна); організаційно-методичні основи діяльності центрів соціальних служб для cім’ї, дітей та молоді (О. А. Кузьменко, С. В. Толстоухова, В. І. Шульга). Однак, питання діяльності інтегрованих соціальних служб з вразливими сім’ями в науковій літературі достатньо не висвітлено.

Аналіз теорії і практики з досліджуваної проблеми засвідчує наявність суперечностей між спрямованістю державних нормативно-правових актів на подолання наслідків сімейного неблагополуччя та відсутністю міжвідомчих законодавчих механізмів, орієнтованих на раннє виявлення і профілактику кризових станів сім’ї; існуючою системою інституційної підтримки вразливих груп населення та потребою у розвитку для них адресних послуг у громаді; соціальним замовленням щодо послуг підтримки сімей з дітьми та рівнем готовності соціальних працівників/соціальних педагогів до такої діяльності.

Отже, соціальна значущість означеної проблеми, її недостатня теоретична і методична розробленість у нових сучасних реаліях, що потребують інноваційних соціально-педагогічних технологій у забезпеченні діяльності соціальних служб, обумовили вибір теми дисертації „Організаційно-педагогічні умови діяльності інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми”.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах комплексної теми лабораторії соціальної педагогіки Інституту проблем виховання НАПН України “Соціалізація особистості у різних виховних середовищах”, державний реєстраційний номер 0106U00430. Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою Інституту проблем виховання НАПН України (протокол № 3 від 27 березня 2007 року) та Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні НАПН України (протокол № 6 від 19 червня 2007 року).

^ Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови діяльності інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми.

Висунуто гіпотезу, що соціально-педагогічна діяльність інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми буде ефективною за таких організаційно-педагогічних умов: активізації громади до соціально-педагогічної підтримки сімей з дітьми; забезпечення міжвідомчої взаємодії та партнерства між працівниками соціальної сфери, залученими до такої підтримки; організації заходів щодо підвищення їхньої професійної компетентності; нормативно-правового врегулювання їхньої діяльності на основі інтегрованого підходу, що дасть можливість оптимально враховувати потреби кожної сім’ї та добирати відповідні технології соціально-педагогічної роботи.

Відповідно до мети та висунутої гіпотези дослідження визначено такі основні завдання:

  1. Охарактеризувати вразливі сім’ї з дітьми як об’єкт соціально-педагогічної діяльності та дати визначення поняттю “вразливі сім’ї з дітьми”.

  2. Проаналізувати історико-педагогічний вітчизняний і міжнародний досвід розвитку соціальних служб для вразливих сімей з дітьми на основі інтегрованого підходу.

  3. Визначити науково-теоретичні основи організаційно-педагогічної діяльності інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми.

  4. Розробити функціонально-змістову модель діяльності інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми.

  5. Визначити організаційно-педагогічні умови діяльності інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми та експериментально перевірити їхню ефективність.

^ Об’єкт дослідження – діяльність інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми.

Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови діяльності інтегрованих соціальних служб в громаді.

Для вирішення зазначених завдань і перевірки висунутої гіпотези використано такі методи дослідження: теоретичні: ретроспективний та порівняльний аналіз філософської, педагогічної, психологічної, соціологічної, юридичної літератури, що дало змогу уточнити базові поняття та сутнісні характеристики вразливих сімей з дітьми, становлення служб підтримки сімей з дітьми в теорії та соціально-педагогічній вітчизняній та міжнародній практиці, визначити теоретичні основи діяльності інтегрованих соціальних служб; розглянути та узагальнити звітну та нормативну документацію з метою з’ясування доступності соціально-педагогічних послуг для вразливих сімей з дітьми, відповідності їхнім потребам, нормативно-правового врегулювання. Метод теоретичного моделювання застосовувався для розробки функціонально-змістової моделі соціально-педагогічної діяльності інтегрованих соціальних служб; порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних надбань і сучасної практики допомогли обґрунтувати організаційно-педагогічні умови діяльності інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми, визначити їхні складові та механізми інтеграції. З метою вивчення реального стану, динаміки змін діяльності соціальних служб, актуальних потреб вразливих сімей з дітьми застосовано емпіричні методи; метод експертних оцінок – для встановлення ефективності соціально-педагогічних послуг; констатувальний та формувальний етапи експерименту – для вивчення й оптимізації організаційно-педагогічних умов діяльності інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми, а також тренінги, рольові ігри, розв’язання проблемних ситуацій – для підвищення професійної компетентності працівників соціальної сфери, залучених до діяльності з вразливими сім’ями з дітьми.

^ Теоретико-методологічною основою дослідження є сучасні знання про сім’ю як соціальний інститут, про дитину і її потреби для становлення як особистості; досягнення психологічної, соціальної та педагогічної теорії; особистісно орієнтованого, системного, діяльнісного, інтегрованого підходів; теорії: соціально-педагогічної роботи (О. В. Безпалько, І. Д. Звєрєва, Г. М. Лактіонова, І. А. Липський, В. М. Оржеховська, С. В. Толстоухова), менеджменту в соціальній сфері (Д. Колінз), теорії соціалізації та розвитку особистості (А. В. Мудрик, А. В. Петровський, С. В. Савченко), психолого-педагогічної детермінації та самодетермінації становлення, розвитку та життєдіяльності особистості (І. Д. Бех, Дж. Боулбі, М. Ейнсворт, Н. М. Лавриченко, С. Я. Харченко, В. Фалберг); положення концепцій цілісного педагогічного процесу (В. Г. Кремень). Нормативно-правову основу дослідження становлять положення Конституції України (статті 51, 52), Сімейного Кодексу України та законів України: “Про охорону дитинства”, “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, “Про попередження насильства в сім’ї”, ‘‘Про соціальну роботу з сім’ями дітьми та молоддю‘‘, ‘‘Про соціальні послуги‘‘ “Про освіту”; ”Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”,“Про Загальнодержавну програму ‘‘Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року”.

^ Експериментальною базою дослідження стали: інтегровані соціальні служби для вразливих сімей з дітьми 35 районів та міст Київської області, підрозділи та установи Київської обласної державної адміністрації. В експериментальній роботі брали участь: 1246 сімей з дітьми, 435 фахівців соціальної сфери, 190 представників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

^ Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: визначено й обґрунтовано організаційно-педагогічні умови діяльності інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми (активізація громади до соціально-педагогічної підтримки сімей з дітьми; забезпечення міжвідомчої взаємодії та партнерства між працівниками соціальної сфери, залученими до такої підтримки; організація заходів щодо підвищення їхньої професійної компетентності; нормативно-правове врегулювання їхньої діяльності на основі інтегрованого підходу), що надає можливість оптимально враховувати потреби кожної сім’ї та добирати відповідні технології соціально-педагогічної роботи; обґрунтовано функціонально-змістову модель соціально-педагогічної діяльності інтегрованих соціальних служб (мета, завдання, напрями, соціально-педагогічні технології, форми і методи роботи, результат) визначено зміст поняття „вразливі сім’ї з дітьми” як такі, що мають ознаки складних життєвих обставин, які негативно впливають або можуть вплинути на реалізацію їхніх функцій стосовно дітей, визначені внутрішні та зовнішні фактори вразливості, подано сутнісні характеристики вразливих груп сімей з дітьми;

уточнено поняття „інтегровані соціальні служби” як комплекс спеціалізованих соціальних служб, які створюються на основі інтегрованого підходу відповідно до потреб членів громади і реалізують певні напрями соціально-педагогічної роботи, орієнтовані на надання адресної допомоги сім’ям з дітьми у подоланні складних життєвих обставин; подальшого розвитку набули технології соціально-педагогічної роботи (раннього виявлення, оцінки потреб, ведення випадку); форми та методи підвищення професійної компетентності працівників соціальної сфери, державних службовців щодо роботи з вразливими сім’ями з дітьми.

^ Практичне значення дослідження полягає в тому, що одержані результати сприяли реформуванню системи надання соціальних послуг сім’ям, дітям та молоді у Київській області; удосконаленню форм та методів соціально-педагогічної діяльності суб’єктів соціальної роботи з вразливими сім’ями з дітьми, механізмів їх міжвідомчої взаємодії на національному рівні. Ідеї та результати проведеного дослідження впроваджено на державному рівні в нормативно-правових актах, у підготовці яких авторка брала активну участь, зокрема: Закон України “Про соціальну роботу з сім’ями дітьми та молоддю”; “Стратегія розвитку системи соціальних послуг для сім’ї, дітей та молоді на 2009 – 2014 роки”, “Порядок взаємодії суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах” “Порядок здійснення соціального інспектування сімей, дітей та молоді, які опинились в складних життєвих обставинах”. Основні положення дисертації можуть бути використані при підготовці підручників, навчально-методичних посібників, методичних рекомендацій із соціальної роботи під час вивчення курсів “Соціальна педагогіка”, “Технології соціально-педагогічної діяльності”, “Теорія та практика соціальної роботи”, “Методика роботи соціального працівника”, “Соціальна робота з дітьми та молоддю”, “Моделі соціальної роботи в зарубіжних країнах” у вищих навчальних закладах різних рівнів акредитації, а також у системі підвищення кваліфікації фахівців соціальної сфери.

Наукові положення дисертації впроваджено в діяльність 35 районних, міських центрів соціальних служб для сімей, дітей та молоді Київської області (довідка Держсоцслужби №01/1499 від 14.09.2010 р.); соціальних установ та закладів міста Бровари (довідка № 2-10/2533 від 13.09.2010 р.), соціально-педагогічної інфраструктури села Новопетрівці Вишгородського району (довідка №1786 від 14.09.2010 р.); Київської обласної державної адміністрації (довідка № 676/01-19/1 від 14.09.2010 р.), зокрема таких підрозділів та установ: служби у справах дітей, головного управління освіти і науки, центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді, Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій; Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

^ Особистий внесок здобувача реалізовано: у навчально-методичному посібнику, написаному у співавторстві з І. Д. Звєрєвою, Ж. В. Петрочко, В. О. Кузьмінським, автор розробила алгоритм ведення справи клієнта на основі оцінки потреб дитини та її сім’ї, інструментарій проведення оцінки та форми документування; у навчально-методичному комплексі (співавтори О. В. Безпалько, І. Д. Звєрєва, В. О. Кузьмінський, В. П. Лютий, Ж. В. Петрочко, М. І. Ростальна, Л. І. Стрига) розкрито особливості здійснення соціально-педагогічної роботи з вразливими сім’ями з дітьми на основі інтегрованого підходу; в методичному посібнику Соціальний супровід сімей, що опинились у складних життєвих обставинах” написаному у співавторстві з І. Д. Звєрєвою, В. О. Кузьмінським, Ж. В. Петрочко, автором розкрито питання формування професійної позиції фахівців соціальної сфери, особливості їх міжвідомчої взаємодії, нормативно-правового забезпечення процесу соціально-педагогічного супроводу сімей з дітьми.

^ Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації було представлено на міжнародних науково-практичних конференціях: “Інтегровані соціальні служби для вразливих сімей з дітьми: досвід, практика та перспективи” за результатами реалізації проекту Європейського Союзу (Київ, 2007 р.); “Дети должны жить в семье” (Санкт-Петербург, 2008 р.); “Дети превыше всего” (Москва, 2008 р.); “Захист прав дитини в процесі деінституалізації” (Київ, 2008 р.), “Развитие социальной работы в Республике Таджикистан” (Душанбе, 2010 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Соціально-педагогічні засади виховання морально гармонійної особистості” (Київ, 2008 р.), “Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді” (Київ, 2009 р.); Всеукраїнській нараді з питань соціальної підтримки сім’ї (Київ, 2008 р.); “Соціальна політика, соціальна робота й охорона здоров’я: як досягти Україні європейського рівня якості послуг?” (Київ, 2007 р.), “Оцінка потреб дитини та її сім’ї: від теорії до практики” (Київ, 2007 р.), обговорювалися на звітних наукових конференціях і засіданнях лабораторії соціальної педагогіки Інституту проблем виховання НАПН України (2007–2009 рр.); а також під час 12 семінарів і 28 тренінгів, що проходили в містах і районах Київської області, м. Хмельницькому протягом 2005–2010 років.

Публікації. Основні результати дисертації висвітлено в 12 публікаціях: 8 – одноосібних, з них 4 – у наукових фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України; 4 – у навчально-методичних і методичних посібниках (у співавторстві).

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (252 найменування, з них 26 – іноземною мовою). Текст дисертації містить 16 рисунків та 7 таблиць; 10 додатків на 179 сторінках окремою частиною. Загальний обсяг дисертації – 392 сторінки. Обсяг основного змісту дисертації становить 187 сторінок.

^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи роботи, її основні теоретико-методологічні засади, наукову новизну й практичне значення, наведено відомості про апробацію, впровадження результатів дослідження, окреслено особистий внесок здобувача, представлено дані про публікації, структуру й обсяг дисертації.

^ У першому розділі ‘‘Теоретичні засади організайно-педагогічної діяльності інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми” – розглянуто вразливі сім’ї з дітьми як об’єкт соціально-педагогічної діяльності; проведено історико-педагогічний аналіз розвитку соціальних служб для вразливих сімей з дітьми та зарубіжного досвіду запровадження інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми (на прикладі Великої Британії); визначено теоретичні основи організації соціально-педагогічної діяльності інтегрованих соціальних служб (ІСС). для вразливих сімей з дітьми.

Теоретичне дослідження сім’ї з дітьми як об’єкта соціально-педагогічної діяльності соціальних служб (Т. Ф. Алєксєєнко, В. П. Кравець, Т. В. Кравченко, І. М. Трубавіна) дозволило виявити специфіку соціальної роботи з сім’єю, яка визначається відношенням до сім’ї одночасно як до об’єкта та суб’єкта діяльності цих служб. Сім’я з дітьми як особливий соціальний інститут виконує в суспільстві декілька функцій, провідними з яких є репродуктивна, виховна, соціалізуюча. Виховна функція має наскрізний характер. Труднощі в її реалізації, а також складні життєві обставини зумовлюють вразливість сім’ї.

У дослідженні вразливість розглядається як стан певної незахищеності сім’ї з дітьми, який залежить від об’єктивних і суб’єктивних обставин, зовнішніх та внутрішніх факторів. Внутрішні фактори вразливості сім’ї з дітьми визначаються станом здоров’я і освіти її членів, внутрішньо сімейними стосунками і стосунками між подружжям; історією створення сім’ї, стосунками з батьківськими сім’ями, зайнятістю, розподілом батьківських, подружніх, дитячих ролей; сформованими сімейними цінностями; здатністю сім’ї використовувати ресурси громади, взаємодіяти і будувати стосунки з родичами, друзями, сусідами, трудовим чи навчальним колективом; рівнем матеріального забезпечення сім’ї; вмінням виробляти та приймати адекватні рішення в період життєвих криз, мобілізовувати внутрішні ресурси тощо. Зовнішні фактори вразливості характеризуються рівнем сприятливих чи несприятливих умов та можливостей для сім’ї з дітьми, створених у конкретній громаді, державі в цілому; системою суспільних цінностей; станом державної політики щодо підтримки сімей з дітьми; наявністю соціальної інфраструктури, зокрема відповідних соціальних служб, якістю їхньої роботи; законодавчим регулюванням тощо. Внутрішні й зовнішні фактори вразливості сім’ї з дітьми зумовлюють змістові характеристики складних життєвих обставин, у яких вона перебуває або може опинитися.

^ Вразливими сім’ями з дітьми вважаємо сім’ї, в яких є ознаки складних життєвих обставин, що негативно впливають або можуть вплинути на реалізацію їхніх функцій стосовно дітей.

Історико-педагогічний аналіз становлення та розвитку соціальних служ у світлі проблем та потреб вразливих сімей з дітьми, форм та методів їхнього розв’язання свідчить, що в Україні ставлення до сім’ї з дітьми як до цілісного об’єкту соціально-педагогічної діяльності лише формується. Протягом останнього десятиліття розпочалися процеси, що характеризуються розвитком мережі послуг для вразливих сімей з дітьми, спробами їх систематизації та інтеграції. Згідно з чинним законодавством соціальну роботу із сім’ями з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах, здійснюють 8 основних суб’єктів соціальної роботи (установи і заклади освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, сім’ї і молоді, виконання покарань, органи внутрішніх справ, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (ЦСССДМ). Кожен має свої функції та повноваження. Водночас жоден суб’єкт неспроможний самостійно надати якісні послуги сім’ям з дітьми. Відповідно оптимізація мережі соціальних послуг й підвищення ефективності соціально-педагогічної діяльності всіх соціальних установ потребує інтегрованого підходу.

Першими кроками на шляху до інтеграції (процес, у рамках якого забезпечуються умови для реалізації максимального потенціалу кожного індивіда – члена громади, шляхом удосконалення співпраці між соціальними інституціями, що функціонують в громаді для задоволення інтересів дитини та її сім’ї) стало створення таких інститутів, як служби у справах дітей (ССД), що є основним кординатором вироблення, прийняття рішень щодо захисту дитини та ЦСССДМ – основного координатора здійснення соціальної підтримки сімей з дітьми, які опинилися складних життєвих обставинах (СЖО). Вивчення та узагальнення досвіду зарубіжних країн свідчить, що ефективність соціальної роботи з вразливими сім’ями з дітьми досягається шляхом: вироблення та утвердження в суспільній свідомості сімейних цінностей та розуміння, що батьки мають виховувати дітей, а держава та її інститути повинні створити відповідні умови в громаді для найкращої реалізації батьками своїх прав та обов’язків; створення та функціонування інтегрованих соціальних служб.

Результати дослідження дають підстави розглядати інтегровані соціальні служби як комплекс спеціалізованих соціальних служб, які створюються відповідно до потреб членів громади і реалізують певні напрями соціально-педагогічної роботи, орієнтовані на надання адресної допомоги сім’ям з дітьми у подоланні складних життєвих обставин на основі інтегрованого підходу. Окрім цього, інтегрований підхід та інтегрована ситуація є підґрунтям функціонування самих спеціалізованих соціальних служб, оскільки передбачають взаємодію спеціалістів цих служб між собою та з клієнтами. Впровадження інтегрованого підходу забезпечує створення інноваційної системи соціального обслуговування на рівні громади як складової соціальної роботи, спрямованої на захист прав клієнта шляхом визначення його потреб та надання йому комплексу необхідних послуг.

Теоретичні основи діяльності ІСС з вразливими сім’ями з дітьми визначалися з урахуванням сутності соціально-педагогічної діяльності, базових категорій і теорій (теорія систем (А. Пейн), теорія кризового втручання (Г. Педрад, Л. Селбі, Дж. Куайнленд), теорія прив’язаності (Дж. Боулбі (Bowlby), В Фалберг (Fahlberg), теорія відновлення (Daniel, В., Wassell, S., Gilligan, R. і Grotberg), теорія вікової періодизації (Л.С. Виготський, Д. Б. Ельконін, В. В. Давидов, А. В. Петровський, Е. Еріксон), мотиваційно-потребова теорія (А. Маслоу). Теоретичною основою діяльності інтегрованих соціальних служб є концепція проектування виховного середовища (М. М.Боритко), оскільки служби не тільки повинні вивчати середовище вразливої сім’ї, а й створювати нове, яке найбільше відповідає її потребам. Соціально-педагогічну роботу, яку здійснюють інтегровані соціальні служби, можна представити за допомогою функціонально-змістової моделі (див. рис. 1).

Розроблена функціонально-змістова модель соціально-педагогічної діяльності інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми, ґрунтується на інтегрованому підході до здійснення соціального обслуговування населення на рівні громади на основі сімейно-орієнтованої філософії соціальної роботи





Рис.1. Функціонально-змістова модель діяльності інтегрованих соціальних служб

Моделювання соціально-педагогічної діяльності інтегрованих соціальних служб базується на системному підході. Основні складові моделі – мета, принципи, завдання, напрями, технології, форми та методи роботи – зумовлюють змістове наповнення діяльності служб, а наявність певних організаційно-педагогічних умов забезпечує ефективність роботи інтегрованих соціальних служб, надає моделі функціональних ознак системи. Індикатором успішності функціонування системи соціально-педагогічної роботи є результат, що відображає зміну становища клієнта.

^ У другому розділі“Експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов діяльності інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми” розкрито зміст соціально-педагогічної діяльності інтегрованих соціальних служб на основі вивчення потреб вразливих сімей з дітьми та соціально-педагогічні технології їхньої діяльності; проведено експериментальну перевірку організаційно-педагогічних умов діяльності інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми; подано результати експериментальної роботи.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалась у 35 районах і містах Київської області. Базовим експериментальним майданчиком обрано м. Бровари, де було створено інтегровані соціальні служби, що об’єднали 7 спеціалізованих соціальних служб, створених відповідно до потреб вразливих сімей з дітьми та впроваджено всі обґрунтовані в ході теоретичного осмислення досліджуваної проблеми організаційно-педагогічні умови. В інших експериментальних територіях спеціалізовані соціальні служби утворені відповідно до можливостей громади. У такий спосіб громада м. Бровари стала експериментальною, а громада м. Васильків Київської області – контрольною групами (в якій спеціалізовані соціальні послуги представлено мінімально – 2 служби) Експериментальна робота тривала протягом 2005 – першого півріччя 2010 років в декілька етапів.

^ На першому етапі дослідження (констатувальний етап експерименту) було визначено основні проблеми та потреби вразливих сімей з дітьми; рівень зацікавленості громади та державних службовців Київської області у створенні інтегрованих соціальних служб; рівень готовності вразливих сімей з дітьми звертатися за допомогою до спеціалістів інтегрованих соціальних служб; зміст діяльності служб, які вже працюють з вразливими сім’ями з дітьми тощо.

За результатами констатувального етапу експерименту було виявлено основні цільові групи вразливих сімей з дітьми (сім’ї ризику з дітьми раннього віку, сім’ї з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах, сім’ї опікунів, піклувальників, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, сім’ї, діти з яких виховуються в інтернатних закладах, сім’ї, діти з яких перебувають у конфлікті з законом, сім’ї трудових мігрантів тощо), їхні сутнісні характеристики та потреби в послугах, що дало можливість визначити види спеціалізованих соціальних служб, а саме служби раннього втручання, підтримки сім’ї, супроводу сімейних форм виховання, реінтеграції та соціалізації вихованців інтернатних закладів, супроводу дітей, які перебувають у конфлікті з законом.

На всіх етапах експерименту дослідницьку роботу було спрямовано на формування професійної позиції суб’єктів соціальної роботи з вразливими сім’ями з дітьми щодо виключної важливості сімейного виховання для розвитку дитини та потреби в інтеграції соціально-педагогічної діяльності різних суб’єктів
соціальної роботи з вразливими сім’ями з дітьми задля забезпечення благополуччя дитини та реалізації її права на виховання в сім’ї.

Залучення усіх суб’єкт соціальної роботи пілотних громад до аналізу отриманих результатів на констатувальному етапі експерименту та пошук оптимальних рішень щодо удосконалення системи соціально-педагогічної підтримки вразливих сімей з дітьми сприяли збільшенню в 2,7 рази штатної чисельності соціальних працівників ЦСССДМ, що дозволило здійснити кадрове забезпечення спеціалізованих соціальних служб.

Базовим переконанням спеціалістів таких служб було визначено ставлення до дитини як до найвищої цінності, до батьківства як до найважливішого обов’язку; до сім’ї як до базового і обов’язкового чинника повноцінного розвитку дитини. Це бачення знайшло відображення у меті, завданнях та змісті діяльності кожної з інтегрованих соціальних служб, доборі соціально-педагогічних технологій роботи з вразливими сім’ями, в програмах та заходах із підготовки фахівців цих служб, у нормативно-правових документах, що регламентують їхню діяльність, у системі моніторингу та критеріях, що визначають ефективність та результати їхньої діяльності. Метою діяльності всіх інтегрованих соціальних служб визначено: забезпечення права кожній дитині виховуватись у сприятливому сімейному середовищі та підвищення здатності батьків опікуватись дитиною.

^ На другому етапі (формувальний етап експерименту) забезпечувалося функціонування спеціалізованих соціальних служб у громадах, оволодіння соціальними працівниками інноваційними соціально-педагогічними технологіями та використання їх у практичній роботі з вразливими сім’ями з дітьми, оптимізація ресурсів громади для реалізації права кожної дитини виховуватись у сприятливому сімейному середовищі. Розроблені положення та стандарти діяльності спеціалізованих служб забезпечили алгоритм і порядок здійснення ними соціально-педагогічної роботи.

^ Наступним кроком дослідження стало впровадження функціонально-змістової моделі діяльності інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми на рівні сільських та міських громад, зокрема організаційно-педагогічних умов діяльності таких служб. Для забезпечення міжвідомчої взаємодії та партнерства між працівниками соціальної сфери, державних та неурядових інституцій, залучених до соціально-педагогічної підтримки вразливих сімей з дітьми було відпрацьовано механізми інтеграції їх діяльності шляхом: створення «єдиного вікна» звернень громадян щодо проблем дітей та сімей з дітьми, міжвідомчої групи термінового реагування на випадки жорстокого поводження з дітьми; розроблення та апробації алгоритму взаємодії щодо здійснення соціально-педагогічної роботи, соціально-правового захисту дітей та підтримки сімей з дітьми в складних життєвих обставинах; комплексного стратегічного планування підтримки сімей та захисту дітей, що інтегрує відомчі програми.

Для нормативно-правового врегулювання діяльності інтегрованих соціальних служб розроблено ряд проектів, положень, інструкцій, наказів, які в подальшому були затверджені на відповідних рівнях, а саме: обласна та районні міські комплексні програми підтримки сімей з дітьми «Назустріч дітям»; положення про обласний тренінговий центр; порядок здійснення соціальної роботи та соціально-правового захисту дітей і сімей з дітьми, які потрапили у складні життєві обставини; критерії ефективності діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення прав дітей і підтримки сімей з дітьми.

З метою активізації громади щодо соціально-педагогічної підтримки сімей з дітьми було створено ініціативні групи, до складу яких ввійшли представники соціальної сфери, бізнесу, депутати, впливові представники громади, підприємці; підтримано діяльність груп взаємодопомоги, клубів молодих сімей, шкіл майбутніх батьків та відповідального батьківства; організовано родинні свята, фестивалі, спортивні та туристичні змагання. Одним із результатів експериментально-дослідної роботи стало створення в громадах інтегрованих соціально-виховних середовищ, поєднання зусиль представників соціальної інфраструктури, громадськості та розвитку сімейно-орієнтованих послуг для вразливих сімей з дітьми шляхом введення в громадах 21 села посади соціального працівника для роботи з сім’ями, дітьми та молоддю та створення в 3 селах ЦСССДМ.

Здійснюючи організацію заходів щодо підвищення професійної компетентності працівників соціальної сфери, залучених до забезпечення потреб вразливих сімей з дітьми, було розроблено програму навчання соціальних працівників інтегрованих соціальних служб (затверджена наказом ДСССДМ № 57 від 21листопада 2006 року), що об’єднала основні теоретичні проблеми соціальної роботи з вразливими сім’ями з дітьми та її технологічні аспекти; створено тренінговий центр, який забезпечує підвищення професійного рівня тренерів, а також фахівців соціальної сфери різних відомств з питань соціальної роботи з вразливими сім’ями з дітьми. Використання зазначених ресурсів дало можливість підготувати 20 тренерів; 180 соціальних працівників ЦСССДМ закінчили курси підвищення кваліфікації за програмою підготовки соціальних працівників інтегрованих соціальних служб, проведено 34 міжвідомчі навчальні тренінги, 12 освітніх семінарів. Учасниками заходів з підвищення професійної компетентності працівників соціальної сфери загалом стали 1182 особи.

Адресність діяльності інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми досягалася шляхом застосування інноваційних соціально-педагогічних технологій: раннього виявлення, оцінки потреб дитини та її сім’ї, ведення випадку. Технологія раннього виявлення забезпечувала доступність широкого кола сімей з дітьми з ознаками вразливості до системи підтримуючих сімейно-орієнтованих послуг, створених на рівні первинних громад; адаптована в ході дослідження технологія оцінки потреб дитини та її сім’ї допомагала визначати види та обсяги необхідних соціально-педагогічних послуг через вивчення потреб дитини, здатності батьків їх задовольняти, факторів родинного середовища. Вона сприяла активізації власних позитивних ресурсів сім’ї, родинного середовища, залученню послуг громади. Застосування соціальними працівниками технологічного процесу ведення випадку дозволило забезпечити чітку послідовність дій всіх суб’єктів соціальної роботи, залучених до підтримки вразливих сімей з дітьми.

Зазначені технології розглядалися як наскрізні й застосовувалися в діяльності кожної зі спеціалізованих соціальних служб та з кожною з визначених цільових груп клієнтів. Використання саме цих технологій дало можливість досягти максимально можливих позитивних і сталих результатів для клієнта, скоротити терміни надання послуг, сприяло об’єднанню ресурсів надавачів послуг, а також економії та ефективному їх використанню.

^ На наступному етапі дослідно-експериментальної роботи розроблено систему моніторингу, що підтвердила результативність діяльності інтегрованих соціальних служб завдяки впровадженню розроблених під час дослідження організаційно-педагогічних умов. Комплексними вимірами системи моніторингу є індекси F та G, що відображають гарантований українським законодавством рівень (означає100 %) дотримання прав дітей та підтримки сімей з дітьми, що мають забезпечити в громаді суб’єкти соціальної роботи. Так, індекс F визначає рівень забезпечення права дитини на соціальну підтримку, захист дітей та сімей в складних життєвих обставинах (СЖО), рівень доступу дітей та вразливих сімей з дітьми до якісних соціальних послуг. Індикаторами індексу F стали: f1– частка вразливих сімей з дітьми, f2 – частка дітей, що проживають у вразливих сім’ях, f3 – частка сімей в СЖО, f4 – рівень охоплення вразливих сімей з дітьми соціальним супроводом, f5 – результативність соціального супроводу сімей з дітьми, f6 – рівень тривалості позитивного результату соціального супроводу сімей з дітьми f7 – рівень попередження відмов від новонароджених f8 – частка дітей народжених неповнолітніми мамами, f9 – рівень кадрового забезпечення сфери захисту прав дітей та сімей з дітьми в СЖО.

Загальне значення індексу F на етапі констатувального експерименту в м. Бровари становило 55,43, у м. Василькові – 54,84; на етапі контрольного зрізу – 70,75 та 57,49 відповідно.

Узагальнені результати дослідно-експериментальної роботи за всіма індикаторами індексу F представлено на рис.2.

Індекс забезпечення права на сім’ю G відображає результати влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сімейні форми виховання, де враховано окремі параметри інституціоналізації дітей, розвитку сімейних форм виховання дітей (СФ), реінтеграції дітей в сімейне середовище та повторної їхньої інституціалізації. Індекс G характеризують 14 індикаторів,





^ Експериментальна група м Бровари :


на етапі констатувального експерименту: F = (f1 79,65+f2 84,47+f3 19,96+f4 68,67+f5 59,32+f6 100+f7 33,33+f8 91,35+f9 100) = 55,43


на етапі контрольного зрізу: F= f1 76,85+f2 82,48+f3 5,72+f4 25,21+f5 53,33+f6 93,75+f7 0,00+f8 86,52+f9 75,00) = 70,75

^ Контрольна група м. Васильків:


на етапі констатувального експерименту: F = (f71,73+f2 79,75+f3 19,41+f4 22,73+f5 53,33+f6 95,83+f7 0,00+f8 92,82+f9 81,82) = 54,84

на етапі контрольного зрізу: F = (f1 71,08+f2 77,91+f3 6,13+f4 19,40+f5 53,85+f6 100+f7 0,00+f8 87,92+f9 77,27) = 57,49


Рис.2. Результати дослідно-експериментальної роботи за індексом F.


серед яких: g1 – рівень сирітства, g2 – загальний рівень розвитку сімейних форм виховання, g3 – поточний рівень влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у СФ, g4 – рівень інституалізації дітей перших років життя, g5 – рівень інституалізації дітей, g7 – рівень реінтеграції дітей з інтернатних закладів (без статусу) у власну біологічну сім’ю, g8 – рівень реінтеграції дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, з інтернатних закладів у сімейне середовище, g9 – рівень розвитку національного усиновлення, g13 – рівень розусиновлення та ін. Загальне значення індексу G на етапі констатувального експерименту в м. Бровари становило 54,22, у м. Василькові – 54,32; на етапі контрольного зрізу – 69,92 та 62,76 відповідно.

Збільшення на етапі контрольного зрізу значення індексів F (в 3 рази) та G (в 2 рази) в експериментальній громаді в порівнянні зі збільшенням аналогічних індексів в контрольній громаді довели ефективність розроблених організаційно-педагогічних умов діяльності інтегрованих соціальних служб та доцільність впровадження їх у практику соціально-педагогічної роботи/


ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено та розроблено нові підходи до організації соціально-педагогічної роботи з вразливими сім’ями з дітьми, які виявляються у теоретичному обґрунтуванні організаційно-педагогічних умов діяльності інтегрованих соціальних служб та експериментальній перевірці їхньої ефективності. Результати теоретичного та експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, засвідчили вирішення поставлених завдань та стали підставою для таких висновків:

1. Аналіз соціологічних, педагогічних, соціально-педагогічних, психологічних, правових наукових досліджень дозволив охарактеризувати вразливі сім’ї з дітьми як такі, що мають ознаки складних життєвих обставин, які негативно впливають або можуть вплинути на реалізацію їхніх функцій стосовно дітей. Під час дослідження визначено складні життєві обставини, внутрішні та зовнішні фактори, які зумовлюють стан вразливості сімей з дітьми. Головною ознакою вразливості сім’ї з дітьми є недостатній рівень забезпечення потреб дитини у розвитку та здатності батьків з тих чи інших причин виконувати батьківські функції, обов’язки. Обґрунтовано, що запровадження в науковий обіг поняття «вразливі сім’ї з дітьми», розкриття їхніх сутнісних характеристик сприяє усвідомленню змісту профілактичної роботи з сім’ями, спрощенню їх доступу до соціально-педагогічних послуг, об’єднанню зусиль суб’єктів соціально-педагогічної роботи навколо проблем сімей з дітьми.

2. Здійснено історико-педагогічний аналіз вітчизняного та міжнародного досвіду розвитку соціальних служб для вразливих сімей з дітьми на основі інтегрованого підходу. Ретроспективний огляд дав підстави зробити висновок, що в Україні ставлення до сім’ї як до цілісного об’єкту соціально-педагогічної діяльності соціальних служб лише формується. Це зумовлено соціально-економічними, політичними, правовими, організаційно-педагогічними чинниками та недостатньою увагою до проблем сімей з дітьми, нехтуванням виключної значущості для формування особистості дитини батьківсько-дитячих стосунків та існуючої практики заміщення сімейного виховання інтернатним. Осмислити особливості комплексного інтегрованого підходу до розв’язання проблем сімей з дітьми дозволило вивчення міжнародного досвіду превентивної роботи, створення нових служб, розподілу функціональних обов’язків працівників різних соціальних інституцій, механізмів ухвалення рішень, забезпечення міжсекторної, міжвідомчої взаємодії, надання сімейно орієнтованих послуг вразливим групам населення. На основі здійсненого історико-педагогічного аналізу досліджуваної проблеми доведено, що соціально-педагогічна підтримка вразливим сім’ям з дітьми насамперед спрямовується на формування сприятливого для дитини інтегрованого соціально-виховного середовища.

3. Визначено науково-теоретичні основи діяльності інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми з урахуванням принципів соціальної педагогіки, її базових категорій, а також теорій систем, кризового втручання, прив’язаності, відновлення, вікової періодизації, мотиваційно-потребової теорії. Обґрунтування науково-теоретичних основ дало змогу розкрити сутність інтеграції як процесу, в межах якого здійснюється співпраця між соціальними інституціями, що функціонують у громаді для задоволення інтересів дитини та її сім’ї; інтегрованого підходу як способу адресного ставлення до індивіда, що передбачає певні організаційно та інституційно-змістові зміни в умовах громади для найкращого врахування потреб клієнта, а також визначити поняття "інтегровані соціальні служби», принципи, мету і завдання їхньої діяльності.

4. Розроблено функціонально-змістову модель діяльності інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми, яка об’єднала такі структурні елементи: мету й принципи соціально-педагогічної діяльності, суб’єкти та об’єкти діяльності інтегрованих соціальних служб, спеціалізовані соціальні служби для різних груп вразливих сімей з дітьми, єдність яких утворює інтегровану соціальну службу на рівні громади, напрями діяльності інтегрованих соціальних служб, технології, форми і методи їх роботи, а також результат досліджуваного. Моделювання діяльності інтегрованих соціальних служб дозволило усвідомити логіку та складові процесу надання інтегрованих соціально-педагогічних послуг в громаді, спрогнозувати міжсекторні та міжвідомчі взаємозв’язки, визначити пріоритети створеного інтегрованого соціально-виховного середовища для вразливих сімей з дітьми. Ключовим елементом функціонально-змістової моделі визначено організаційно-педагогічні умови діяльності інтегрованих соціальних служб, впровадження яких на рівні громади забезпечує результативність функціонування таких служб.

5. Доведено, що ефективність діяльності інтегрованих соціальних служб забезпечується шляхом коплексного впровадження організаційно-педагогічних умов (активізація громади до соціально-педагогічної підтримки сімей з дітьми; забезпечення міжвідомчої взаємодії та партнерства між працівниками соціальної сфери, залученими щодо такої підтримки; організація заходів щодо підвищення їхньої професійної компетентності; нормативно-правове врегулювання їхньої діяльності на основі інтегрованого підходу); що створює можливість максимально врахувати потреби вразливих сімей з дітьми, цілеспрямовано добирати та застосувати соціально-педагогічні технології для їхньої підтримки. При цьому впровадження визначених організаційно-педагогічних умов діяльності інтегрованих соціальних служб має бути підтримано на районному, обласному та державному рівнях.

У дисертації охарактеризовано особливості впровадження зазначених умов, перевірці ефективності яких сприяла розроблена під час дослідження система моніторингу діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування по забезпеченню прав дітей, підтримки сімей з дітьми. Комплексними вимірами системи моніторингу стали індекси F та G, що відображають мінімальний рівень дотримання прав дітей, доступу їх до якісних соціально-педагогічних послуг, які надаються інтегрованими соціальними службами. Позитивна динаміка показників за всіма індикаторами індексів F та G є відображенням спільного впливу всіх суб’єктів соціально-педагогічної роботи на становище дітей та зокрема вразливих сімей з дітьми в громаді і одночасно підтвердженням ефективності визначених організаційно-педагогічних умов діяльності інтегрованих соціальних служб.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів соціально-педагогічної підтримки вразливих сімей з дітьми. Подальших наукових розробок потребує обґрунтування концептуальних засад впровадження інтегрованих соціальних послуг для сімей з дітьми; удосконалення технологій соціально-педагогічної підтримки сімей з дітьми в громадах; застосування інтегрованого підходу під час підвищення професійної компетентності фахівців соціальної сфери тощо.


^ СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Підручники, посібники, програми:

  1. Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації : навч.-метод. комплекс / [Авт.-упоряд.: О. В. Безпалько, І. Д. Звєрєва, З. П. Кияниця, В. О. Кузьмінський, В. П. Лютий, Ж. В. Петрочко, М. І. Ростальна, Л. І. Стрига]; за заг. ред.: І. Д. Звєрєвої, Ж. В. Петрочко. – К. : Фенікс, 2007. – 528 с. (Авт.: С. 70–106, 208–227, 364–525) (рекомендовано Міністерством освіти і науки України).

  2. Оцінка потреб дитини та її сім’ї / [Авт.-упоряд.: І. Д. Звєрєва, З. П. Кияниця, В. О. Кузьмінський та ін.] ; за заг.ред. І. Д. Звєрєвої. – К. : Держсоцслужба, 2007. – 144 с. (Авт.: С. 41-63).

  3. Соціальна педагогіка: мала енциклопедія / [Т. Ф. Алєксєєнко, Т. П. Басюк, О. В. Безпалько та ін.] ; за ред. І. Д. Звєрєвої. – К. : Центр навчальної літератури, 2008. – 336 с. (Авт.: С. 234-238) (рекомендовано Міністерством освіти і науки України).

  4. Соціальний супровід сімей, що опинились в складних життєвих обставинах : метод. посіб. / [І. Д. Звєрєва, З. П. Кияниця, В. О. Кузьмінський та ін.]. – К. : ДЦССДМ, 2006. – 84 с. (Авт.: С.21–28, 42-48, 64-69).

^ Статті у фахових виданнях:

  1. Кияниця З.П. Застосування інтегрованого підходу в соціальній роботі з дітьми та сім’ями "групи ризику" / З. П. Кияниця // Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2007. – № 11. – 174 с. – С. 53–55. (Педагогіка. Соціальна робота).

  2. Кияниця З.П. Інтегрований підхід у соціально-педагогічній роботі з вразливими сім’ями з дітьми [Стаття] / З. П. Кияниця // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : збірн. наук. праць. – Вип. 12. Книга 2. – Ін-т проблем виховання. – К., – 2008.– 479 с. – С. 125–134.

  3. Кияниця З.П. Соціально-педагогічні аспекти роботи служби реінтеграції та соціалізації випускників інтернатних закладів як складової структури інтегрованих соціальних служб для вразливих дітей та сімей / З. П. Кияниця // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2008. – № 4. – С. 79–84.

  4. Кияниця З.П. Система надання інтегрованих соціальних послуг вразливим сім’ям та дітям у Великобританії / З. П. Кияниця // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : збірн. наук. праць. – Вип. 13. Книга 1. – Кам’янець-Подільський : Видавець Зволейко Д.Г., 2009. – 600 с. – С. 551–561.

Інші публікації:

9. Кияниця З.П. Впровадження інтегрованої моделі соціальних служб для вразливих сімей з дітьми як ефективний механізм забезпечення права кожної дитини виховуватися у сімейному середовищі / З. П. Кияниця // Соціальна політика, соціальна робота й охорона здоров'я: Як Україні досягти європейського рівня якості послуг? : збірка тез конференції / Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія", Проект ТАСІС "Посилення регіональних соціальних служб". – К. : Сфера, 2007. – С. 48–54.


^ Кияниця З.П. Організаційно-педагогічні умови соціально-педагогічної діяльності інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей з дітьми. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05  – соціальна педагогіка  – Інститут проблем виховання Національної Академії Педагогічних Наук України. – Київ, 2010.

У дисертації теоретично узагальнено та розроблено проблему організації соціально-педагогічної роботи з вразливими сім’ями з дітьми, що базується на інтегрованому підході; розкрито сутність інтеграції як процесу, в рамках якого здійснюється співпраця між соціальними інституціями громади задля задоволення потреб вразливих сімей з дітьми. Вперше подано визначення «вразливі сім’ї з дітьми» та диференційовано вразливі групи сімей з дітьми за їх сутнісними характеристиками. Обґрунтовано функціонально-змістову модель соціально-педагогічної діяльності ІСС, головними складовими якої, є спеціалізовані соціальні служби (раннього втручання, підтримки сім’ї, супроводу сімейних форм виховання, реінтеграції вихованців інтернатних закладів, супроводу дітей у конфлікті із законом тощо), експериментально перевірено обґрунтовані організаційно-педагогічні умови (активізація громади; міжвідомча взаємодія та партнерство; заходи щодо підвищення професійної компетентності працівників соціальної сфери; нормативно-правове врегулювання діяльності інтегрованих соціальних служб), що створює можливість максимально врахувати потреби вразливих сімей з дітьми, цілеспрямовано добирати та застосувати соціально-педагогічні технології для їхньої підтримки та забезпечувати ефективність діяльності ІСС.

^ Ключові слова: інтегровані соціальні служби, вразливі сім’ї, оцінка потреб, міжвідомча взаємодія, соціально-педагогічні технології.


Кияница З.П. Организационно-педагогические условия социально-педагогической деятельности интегрированных социальных служб для уязвимых семей с детьми. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.05 социальная педагогика Институт проблем воспитания Национальной Академии педагогических наук Украины. Киев, 2010.
В диссертации исследуется проблема организационно-педагогических условий социально-педагогической деятельности интегрированных служб (ИСС) для уязвимых семей с детьми. В ней теоретически разработано и экспериментально внедрено новое видение организации социально-педагогической работы с уязвимыми семьями с детьми в сообществе, которое базируется на интегрированном подходе; раскрыта сущность интеграции как процесса, в рамках которого осуществляется сотрудничество между социальными институтами сообщества для удовлетворения потребностей уязвимых семей с детьми.

На основе анализа многочисленных научных исследований уязвимые семьи с детьми рассматриваются автором одновременно как объект и субъект социально-педагогической деятельности. Впервые определено сущность понятия «уязвимые семьи с детьми». Автором исследованы сложные жизненные обстоятельства, внутренние и внешние факторы, которые обуславливают состояние уязвимости, дифференцированы уязвимые группы семей с детьми за их сущностными характеристиками.

В диссертации осуществлен историко-педагогический анализ развития социальных служб, что позволило сделать вывод, что в Украине отношение к семье как к целостному объекту социально-педагогической деятельности только формируется

В процессе изучения проблемы деятельности интегрированных социальных служб теоретической основой была определена концепция проектирования интегрированной социально-воспитательной среды, так как социальные службы для оказания поддержки уязвимой семье не только должны изучать ее среду, но и формировать новую, которая наиболее отвечает потребностям ребенка.

В работе достаточно внимания уделено описанию практики формирования у представителей различных субъектов социальной работы с уязвимыми семьями с детьми общих убеждений относительно исключительной важности для развития ребенка семейной среды и необходимости интеграции социально-педагогической деятельности различных субъектов с целью обеспечения благополучия ребенка и реализации его права на воспитание в семье.

Автором предложена функционально-содержательная модель социально-педагогической деятельности ИСС для уязвимых семей с детьми, которая базируется на интегрированном подходе к осуществлению социального обслуживания населения на уровне сообщества на основе семейно-ориентированой философии социальной работы. Главными составляющими модели есть специализированные социальные службы раннего вмешательства, поддержки семьи, сопровождения семейных форм воспитания, реинтеграции воспитанников интернатных учреждений, сопровождения детей в конфликте с законом и т.д. Автором разработаны стандарты работы каждой из служб.

Экспериментальное внедрение и проверка теоретически смоделированных организационно-педагогических условий (активизация сообщества к социально-педагогической поддержке семей с детьми, обеспечение межведомственного взаимодействия и партнерства между работниками социальной сферы, участвующих в такой поддержке, организация мероприятий по повышению их профессиональной компетентности; нормативно-правовое урегулирование их деятельности на основе интегрированного подхода) подтвердила что эти условия создают возможность максимально учесть потребности уязвимых семей с детьми и целенаправленно подбирать и использовать социально-педагогические технологии для их поддержки, что обеспечивает эффективность деятельности ИСС.

Основное содержание диссертации дополняют приложения (179 ст.), содержащие: стандарты деятельности специализированных социальных служб для уязвимых семей с детьми, инструментарий и формы документирования социально-педагогической работы ИСС, программу обучения работников социальной сферы, документы, определяющие порядок межведомственного взаимодействия в процессе социально-педагогической поддержки семей с детьми.

^ Ключевые слова: интегрированные социальные службы; уязвимые семьи; оценка потребностей, межведомственное взаимодействие, социально-педагогические технологии.


Z. P. Kyianytsia. Organizational and pedagogical terms of social-pedagogical activity of the integrated social services for vulnerable families with children. - Manuscript.

Thesis for the candidate degree of Pedagogical Sciences in the speciality 13.00.05 - Social Pedagogic - Institute of Educational Problems of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Kyiv, 2010.

The new idea to organization of social-pedagogical work with vulnerable families with children is theoretically generalized and developed in the thesis. The vision is based on the integrated approach, whilst the essence of integration is presented as a process where community social institutes cooperate for the benefit of addressing the needs of vulnerable families with children. For the first time, “vulnerable families with children” are defined and vulnerable groups of families with children are differentiated according to their basic characteristics. The functionally-semantic model of social-pedagogical activity of ІSSFC is argued, the main components of which are specialized social services (early interference, support to family for accompaniment of family types of upbringing, reintegration of children from institutional care establishments, accompaniment of children in conflict with law and others). The discussed organizational and pedagogical terms have been experimentally tested (interdepartmental co-operation and partnership, enhanced activity of community; measures aimed at capacity building for professionals in the social domain; normative and legal regulation of work of the integrated social services), which has proved that their introduction with the use of social-pedagogical technologies of work with vulnerable families with children provides for the effective work of the integrated social services for vulnerable families with children.

Key words: integrated social services, vulnerable families, assessment of needs interdepartmental co-operation, social-pedagogical technologies.



Похожие:

Інститут проблем виховання національної академії педагогічних наук україни кияниця зінаїда петрівна iconДіхтяренко Зоя Михайлівна
Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії дошкільної освіти Інституту проблем виховання Національної...
Інститут проблем виховання національної академії педагогічних наук україни кияниця зінаїда петрівна iconКіян ольга іванівна
Робота виконана в Інституті проблем виховання Національної Академії педагогічних наук України, м. Київ
Інститут проблем виховання національної академії педагогічних наук україни кияниця зінаїда петрівна iconЗатверджено наказом Вищої атестаційної комісії України
Національної академії наук, Академії медичних наук, Української академії аграрних наук, Академії педагогічних наук, Академії правових...
Інститут проблем виховання національної академії педагогічних наук україни кияниця зінаїда петрівна iconПоложення про спеціалізовані вчені ради
Національної академії наук, Академії медичних наук, Української академії аграрних наук, Академії педагогічних наук, Академії правових...
Інститут проблем виховання національної академії педагогічних наук україни кияниця зінаїда петрівна iconПоложення про спеціалізовані вчені ради
Національної академії наук, Академії медичних наук, Української академії аграрних наук, Академії педагогічних наук, Академії правових...
Інститут проблем виховання національної академії педагогічних наук україни кияниця зінаїда петрівна iconЗакон україни про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу Із змінами І доповненнями, внесеними Законами України
України, Академії педагогічних наук України, Академії правових наук України, Академії мистецтв України та особливості управління...
Інститут проблем виховання національної академії педагогічних наук україни кияниця зінаїда петрівна iconНаціональна академія педагогічних наук україни інститут обдарованої дитини інститут проблем виховання національний центр “мала академія наук україни” Науково-практичний семінар
Психолого-педагогічні особливості навчання та виховання інтелектуально обдарованих дітей
Інститут проблем виховання національної академії педагогічних наук україни кияниця зінаїда петрівна iconНаціональна академія педагогічних наук україни інститут обдарованої дитини напн україни
Запрошуємо Вас взяти участь у міжнародній науково-практичній конференції, що відбудеться 6-7 грудня 2012 р у актовій залі Інституту...
Інститут проблем виховання національної академії педагогічних наук україни кияниця зінаїда петрівна iconНауково-практичні конференції з стратегічних проблем розвитку національної системи освіти
Національної академії педагогічних наук України та фахівців Інституту інноваційних технологій та змісту освіти монмолодьспорту України,...
Інститут проблем виховання національної академії педагогічних наук україни кияниця зінаїда петрівна iconІнститут технічної механіки Національної академії наук України і Національного космічного агентства України Проект: «Іонно-плазмова технологія нанесення захисних покриттів на внутрішні поверхні пар тертя» опис компанії
Нститут технічної механіки Національної Академії Наук України Національного Аерокосмічного Агентства України
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов