«Плинна сучасність»: проекції на соціальну психологію особистості icon

«Плинна сучасність»: проекції на соціальну психологію особистості



Название«Плинна сучасність»: проекції на соціальну психологію особистості
Дата конвертации06.05.2013
Размер49.1 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>

«Плинна сучасність»: проекції на соціальну психологію особистості


О.М.Кочубейник,

кандидат психологічних наук


Модерн спродукував модель уявлення про світ, де останній мислився насамперед як спрямований до виразно окресленої й чітко декларованої мети, як світ, актуальний стан якого оцінювався з огляду на міру наближення (або віддалення) від планованого. Інструментальною основою реалізації того чи іншого соціального проекту у такому світі була «уніфікованість» його виконавців, нівельована відчуттям правомірності делегування повноважень владі на формулювання цілей (напряму розвитку). Такий світ мав своїм ідеалом злагодженість, несуперечливість, відсутність багатозначності, конвенційність умов забезпечення подальшого існування цілісності. Стрижнем формування соціальності виявлялися процеси соціалізації, що формували слухняну одноманітність загальної згоди та спільність поглядів, думок і переконань як безумовну особистісну корисність та як необхідну й достатню умову спільного добробуту й розвитку (прогресу) світу загалом.

«Плинна сучасність» (З.Бауман), яка фіксує перехід від суспільства щільного, структурованого, обтяженого мережею умов і зобов'язань до суспільства пластичного, плинного, вільного від меж і умовностей, стуктурує соціальність іншим чином. Тому нині відсутні проекти, найвизначальнішими рисами котрих були загальність та універсальність, позаяк їхнє існування потребує наявності повновладного управлінського центру також зі загальними та універсальними претензіями, міць якого забезпечують інструменти встановлення й підтримки штучного порядку у суспільстві з нормуванням поведінки його членів.

З часом проекти досконалого суспільства (у численних їхніх варіаціях) зазнали поразки. Водночас предметом критики постали всі здобутки цивілізації (а разом з ними «міфи про прогрес»), адже всупереч надіям і обіцянкам, вони не робили світ стабільним, прозоро-збагненним, зручним для раціонального мислення, вільним від багатозначності. І разом зі занепадом ідеї досконалості змінилося бачення соціальності, яка відтепер вважається не об'єктом, до якого можна докладати цілеспрямований вплив, нормативне регулювання й функціональну координації, а є сукупністю переважно недовільних і слабко скоординованих процесів.

З огляду зазначене, соціальна реальність значною мірою знаходить себе як така, для котрої є характерними ситуація невизначеності, нестабільність розвитку і глобалізація взаємодії культур, які, породжуючи надзвичайну динамічність способу життя («культура одноразових речей»), знаходять своє вираження у швидкій зміні культурних самовідчуттів і самовизначень особистості. Тому «плинна сучасність» – це також перехід від «призначеної» ідентичності до самостійно «знайденої» і «обраної», це період, коли мова переважно йде про кризу ідентичності (замість однієї ідентичності – конфлікт й хаос ідентичностей, розщеплення на безліч ідентичностей, які не можуть бути остаточно об’єднані під одним маркером, позаяк є продуктом нон-фінального процесу; виникає ідентичність-ризома). Одним словом, у сучасному просторі теоретичних уявлень ідентичність скоріше підкреслює неможливість мати стійку самість, це навіть певна опозиція для понять «сутність людини», «суб'єкт», «особистість» (останні при аналізі сучасної людини нині втрачають свою пояснювальну спроможність).

Трансформація уявлень про індентичність генерована тим, що соціальність перестала бути ієрархічною, а нові процеси буденності, що її відтепер конфігурують, мають чітко виразний елемент гри й умовності. Це уможливлює зародження особливої формації, що припускає парадоксальне поєднання серйозного і потішного, реального й віртуального, чуттєвого й інтелектуального, організаційного й дезорганізованого, раціонального й ірраціонального. Іншими словами, ідентичність-ризома - це новотвір «плинної сучасності» як властивості суспільства, де панує соціальна мобільність, що знімає чітку закріпленість за людиною певного соціального статусу і його (наперед)заданість.

Потрібно відзначити ще одну рису. «Тверда» соціальність, для котрої ідентичність постає як «надана» й «задана», не потребує процесів ідентифікації. Мало того, непрозорість, непроникність і «захищеність» ієрархічних шарів робить їх ненаповненими, не дозволяє цим процесам розгортатися на повну потужність, обмежує їхню функціональну спроможність, позаяк обслуговує порівняння «Я / Інакший». «Плинна сучасність» перевизначає роль Інакшого до Іншого. Зв’язок з Іншим, який виконує роль символічної константи, відтепер задає основні параметри в процесах ідентифікації.

Аналіз ролі зв’язку з Іншим у процесах ідентифікації має широкий історичний контекст, дослідження якого неможливо представити наразі вичерпно, проте основні кристалізації й переходи між поглядами, на наш погляд, можуть бути передані найвиразніше через звернення до Ж.П. Сартра, Ж.Лакана, С.Жіжека. Свого часу Сартр відзначав, що присутність Іншого спотворює реальність суб’єкта, вносячи в неї елемент невизначеності і створюючи деяку відчуженість: «оскільки в існуванні Іншого мені відкривається моє буття, яке я не можу ані засвоїти, ані навіть осягнути, це існування мотивує два способи ставлення до нього: Інший дивиться на мене, він як такий тримає секрет мого буття – він знає, що я таке; так глибинний смисл мого буття виявляється мені «зовнізаданим», він міститься в деякій відсутності - Інший, таким чином, має наді мною перевагу. Отже, я можу спробувати відкинути буття, надане мені зовні [...] Але останнє мислиме лише за умови, що я засвою собі свободу Іншого. Таким чином, мій проект повертання себе самому собі є, по сути, проектом оволодіння іншим» [2, 311].

А Ж.Лакан, С.Жіжек продукують образ «Іншого», котрий навіть бажає й насолоджується «замість» самої людини Іншій. Jouissance в Ж.Лакана – бажання, але це завжди не тільки бажання Іншого, але бажання за посередництвом Іншого. «Моє» бажання - це бажання бути бажаним Іншим, бути співіднесеним з його поглядом на мене.

С. Жіжек говорить про «інтерпасивність», роз’яснюючи, як відбувається насолодження за посередництвом Іншого. Інтерпасивність, на його погляд, є культурною формою опосередкування емоційних станів людини (у найширшому сенсі тлумачених як задоволення й страждання) за допомогою різних культурних медіумів. Найважливішим у такому розумінні є зміщення уваги на те, що інтерпасивність показує, чому активність суб'єкта насправді є ілюзорною активністю: «ви думаєте, що ви активні, тоді як ваша дійсна позиція, будучи втіленою у фетиші, є пасивною» [1, 28]. Інтерпасивність забезпечує елементарний рівень, необхідний мінімум суб'єктності: для того, щоб бути активним суб'єктом, він повинен звільнитися від інертної пасивності й перенести її на Іншого. Положення, що конституює суб'єктивність, формулюється зовсім не як «я - автономна особистість, що щось робить», а в такий спосіб: «коли Інший робить щось замість мене, я сам роблю це за посередництвом нього».

Отже, Інший регулює зовні процес, в якому я беру участь. Інший – це той, хто може пережити те, що мені не подано як таке. При цьому Іншій не повинен бути радикально Інакшим, який є абсолютно не співідносним з моїми власними потребами або бажаннями, оскільки тоді втрачатиметься можливість ідентифікації з ним.

Таким чином, «плинна сучасність», замінюючи Інакшого на Іншого, покладає на нього відповідальність за суб’єктність ідентифікації.

Література:

  1. Жижек С. Интерпассивность, или Как наслаждаться посредством Другого : Пер. с англ. А.Смирнова, под ред. В.Мазина и Г.Рогоняна. – СПб.: Алетейя, 2005. – 156 с.

  2. Сартр Ж.-П. Бытие и ничто: Опыт феноменологической онтологии : Пер. с фр., предисл., примеч. В. И. Колядко. - М.: Республика, 2000. - 639 с.



Похожие:

«Плинна сучасність»: проекції на соціальну психологію особистості iconCоціальна модель особистості в християнській парадигмі л. М. Гридковець, к психол н., КібіТ
Християнська парадигма особистості є однією з найменш досліджених тем у психологічній науці, але саме вона визначає соціальність...
«Плинна сучасність»: проекції на соціальну психологію особистості iconДоктор мед наук, академік В. Білоног
Спадщину А. Ворона розцінюю як свіжий струмінь у сучасні дієтологію, валеологію, соціальну психологію і людинознавство. Уважно і...
«Плинна сучасність»: проекції на соціальну психологію особистості iconУдк 159. 923 Барабаш О. Ю. аспірант кафедри клінічної психології, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова реалізація творчого потенціалу особистості у групі
На жаль, частіше зустрічається репродуктивна, а не творча активність, що істотно ускладнює процес самовираження, самореалізації й...
«Плинна сучасність»: проекції на соціальну психологію особистості iconВисвітлення та показ можливостей та технологій сучасного мистецтва. Застосування інноваційних підходів по розміщенню реклами. Створення найбільшої відео проекції на території західної України
Австрія), мають намір провести аудіо-візуальну відео проекцію, на фасаді рацсу (пр. Соборності, 18 ), яка є новою тенденцією у культурному...
«Плинна сучасність»: проекції на соціальну психологію особистості iconСтруктурно-типологічна модель стилю життя особистості
Спрямованість особистості розглядається як стійка домінуюча система мотиваційних утворень, модус особистості, стержень її структури,...
«Плинна сучасність»: проекції на соціальну психологію особистості iconІдея сталого розвитку історія і сучасність

«Плинна сучасність»: проекції на соціальну психологію особистості iconПитання до екзамену з курсу „Загальна психологія
Проблеми походження та механізми розвитку здібностей. Добір за досягненнями. Приклади тестів. Сфери проекції
«Плинна сучасність»: проекції на соціальну психологію особистості iconПоложення Відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» суб’єктами соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю є:  уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю
Уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю
«Плинна сучасність»: проекції на соціальну психологію особистості iconПоложення Відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» суб’єктами соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю є:  уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю
Уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю
«Плинна сучасність»: проекції на соціальну психологію особистості iconПоложення Відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» суб’єктами соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю є:  уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю; 
Уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов