Міністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка icon

Міністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка



НазваниеМіністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка
страница1/3
Дата конвертации13.11.2012
Размер0.67 Mb.
ТипПротокол
скачать >>>
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Луганський державний університет внутрішніх справ

ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА


ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник факультету підготовки слідчих

підполковник міліції

__________Р.В. Корякін


спецкурс


Р о б о ч а н а в ч а л ь н а п р о г р а м а


Луганськ

2008


Розробники:

В.В. Коваленко, заступник начальника кафедри криміналістики, кандидат юридичних наук, доцент;

^ В.В. Бірюков, начальник кафедри криміналістики, кандидат юридичних наук, доцент


Рецензенти:

В.А. Звіряка, доцент кафедри кримінального права Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка, кандидат юридичних наук, доцент;

^ О.Д. Гоженко, начальник НДЕКЦ при ГУ МВС України в Луганській області


Ухвалено на засіданні кафедри криміналістики Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка

Протокол № 1 від „28” серпня 2008 р.


^ СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

СПЕЦКУРС

(за вимогами ECTS)


Предмет: СПЕЦКУРС


^ Курс:

навчально-наукового інституту права

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика

навчального курсу

Кількість кредитів


ECTS: 1


Модулів: 1


Змістових модулів: 1


Загальна кількість

годин: 36


Тижневих годин: 2



Право

0304 (0601)

Правознавство

7.060101

спеціаліст



7 семестр

Лекції

(теоретична підготовка):

2 год.

Практичні:

22 год.

Самостійна робота:

12 год.

Індивідуальна робота:

^ Проект (складання лабораторного практикуму; виконання індивідуальних навчально-наукових завдань, тощо)


Вид контролю: залік




МЕТА:

Знати: основні концептуальні положення використання спеціальних знань під час розслідування злочинів; систему, устрій та функціонування судово-експертних установ в Україні; основні положення щодо призначення, проведення та використання результатів експертиз; сучасні можливості різноманітних видів судових експертиз.

^ Володіти уміннями і практичними навичками: ефективного використання спеціальних знань у практичній діяльності з розкриття, розслідування і попередження злочинів; опанування необхідною науково-методологічною підготовкою, яка забезпечує бачення проблем, що виникають, шляхів їх розв’язання, використовувати уміння творчого мислення та самовдосконалення свого професійного рівня; формування навичок складання процесуальних документів і ділових паперів по кримінальних справах.

Виховна: підвищення юридичної культури та ерудиції фахівців; оволодіння досвідом інших держав щодо застосування криміналістичних знань; формування відданості ідеям істини, добра, справедливості і законності, почуття відповідальності перед суспільством, державою і людиною.


ПЕРЕДМОВА

Спецкурс входить до циклу дисциплін підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» ^ Право 0304 (0601) Правознавство 7.060101.

Базуючись на теоретичних уявленнях про суспільство в цілому, про соціальні зв’язки, взаємодії, використовуючи як спеціальні, так і загальнонаукові знання спецкурс тісно пов’язана з такими базовими дисциплінами кримінально-правового циклу, як криміналістика, кримінальний процес, кримінальне право, доказування.

Робоча навчальна програма побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу, рекомендованої Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS).

Робоча навчальна програма зі спецкурсу укладена на основі навчальної програми, встановлює обсяг і рівень засвоєння знань за видами навчальних занять та самостійної роботи для майбутніх працівників правоохоронних органів та юристів-практиків. При цьому зміст і структура програми ґрунтуються на традиційній концепції побудови криміналістики та судової експертизи. Навчальний матеріал розподілено і подається у вигляді 8 тем, послідовне вивчення яких забезпечує взаємозв’язок навчального матеріалу та його ефективне засвоєння.

Робоча навчальна програма враховує нові наукові розробки в галузі криміналістики та судової експертизи та пов’язує їх із практичними рекомендаціями. На її основі кафедра розробляє необхідну документацію, яка складає систему методичного забезпечення викладання спецкурсу, в тому числі тематичні плани, плани практичних занять, в яких визначаються зміст, форми і послідовність навчальних занять та час, який відводиться на вивчення окремих тем, рекомендований перелік нормативних актів, спеціальної літератури та інших методичних матеріалів з урахуванням вимог, які ставляться до кваліфікованих фахівців-юристів.

Контроль і оцінка знань матеріалу спецкурсу здійснюється за рейтингово-модульною системою.

Під час занять студенти виконують практичні завдання. Практичні матеріали накопичуються у вигляді практикумів.


^ СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

СПЕЦКУРС

(за вимогами ECTS)


Предмет: СПЕЦКУРС


^ Курс:

навчально-наукового інституту права

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика

навчального курсу

Кількість кредитів


ECTS: 1


Модулів: 1


Змістових модулів: 1


Загальна кількість

годин: 36


Тижневих годин: 4



Право

0304 (0601)

Правознавство

7.060101

спеціаліст



7 семестр

Лекції

(теоретична підготовка):

2 год.

Практичні:

22 год.

Самостійна робота:

12 год.

Індивідуальна робота:

^ Проект (складання лабораторного практикуму; виконання індивідуальних навчально-наукових завдань, тощо)


Вид контролю: залік




МЕТА:

Знати: основні концептуальні положення використання спеціальних знань під час розслідування злочинів, систему, устрій та функціонування судово-експертних установ в Україні, основні положення щодо призначення, проведення та використання результатів експертиз, сучасні можливості різноманітних видів судових експертиз.

^ Володіти уміннями і практичними навичками: ефективного використання спеціальних знань у практичній діяльності з розкриття, розслідування і попередження злочинів; опанування необхідною науково-методологічною підготовкою, яка забезпечує бачення виникаючих проблем, шляхів їх розв’язання, використовувати уміння творчого мислення та самовдосконалення свого професійного рівня; формування навичок складання процесуальних документів і ділових паперів з кримінальних справ.

Виховна: підвищення юридичної культури та ерудиції фахівців, оволодіння досвідом інших держав щодо застосування криміналістичних знань; формування відданості ідеям істини, добра, справедливості і законності, почуття відповідальності перед суспільством, державою і людиною.


змістовий модуль 1


Тема 1. Спеціальні знання в діяльності дізнання й досудового слідства.

^ Основні поняття: спеціальні знання; спеціаліст; науково-технічні засоби; судовий експерт; судова експертиза; судово-експертні заклади; зразки для порівняльного дослідження; постанова слідчого (ухвала суду); висновок експерта; структура висновку експерта; форми висновків у висновку експерта; оцінка висновку експерта.


Тема 2. Судово- авторознавча експертиза.

Основні поняття: судове авторознавство; загальні та часткові ознаки письмової мови; зразки для порівняльного дослідження; висновок експерта.


Тема 3. Судово-почеркознавча експертиза.

Основні поняття: судове почеркознавство; загальні та часткові ознаки почерку; ідентифікаційні, діагностичні й ситуаційні дослідження почерку; зразки для порівняльного дослідження; висновок експерта.


Тема 4. Техніко-криміналістична експертиза документів.

Основні поняття: техніко-криміналістична експертиза документів; документ; класифікація документів; безпосередній об’єкт дослідження.


Тема 5. Дактилоскопічна експертиза.

Основні поняття: дактилоскопічна експертиза; дактилоскопічна карта; піроскопічні та еджеоскопічні дослідження.


Тема 6. Трасологічна експертиза.

Основні поняття: трасологічна експертиза; експертиза слідів ніг, слідів взуття, слідів зубів людини, слідів одежі, слідів знарядь зламу й інструментів, запираючих і запобіжних пристроїв, транспортних засобів, встановлення цілого по частинах.


Тема 7. Судово-балістична експертиза.

Основні поняття: балістична експертиза; експертиза матеріальної частини зброї; експертиза боєприпасів; експертиза слідів застосування вогнепальної зброї; ідентифікація вогнепальної зброї за слідами на кулях і гільзах.


^ ТЕМА 8. Криміналістична експертиза матеріалів, речовин, виробів.

Основні поняття: криміналістична експертиза матеріалів, речовин, виробів; експертиза лакофарбових матеріалів і покрить; волокнистих матеріалів та виробів із них; нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів; полімерних матеріалів і виробів із них.


Тези Лекції

Тема: проблеми ВИКОРИСТАННЯ

^ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ

У РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ


ЗМІСТ


  1. Поняття, форми та цілі використання спеціальних знань у розкритті та розслідуванні злочинів.

  2. Судова експертиза. Підготовка, призначення та проведення судової експертизи.

  3. Оцінка та використання висновку експерта в доказуванні.

основна ЛІТЕРАТУРА

  1. Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р. № 4038-ХІІ // ВВР, 1994. - № 28. – Ст. 232. Із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону «України про судову експертизу» від 9 вересня 2004 р. // Урядовий кур’єр від 5 жовтня 2004 р., № 188.

  2. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 р. № 15.

  3. Аверьянова Т.В. Судебная экспертиза: Курс общей теории. – М.: Норма, 2006. – 480 с.

  4. Бишманов Б.М. Эксперт и специалист в уголовном судопроизводстве. – М.: Московский психолого-социальный институт, 2003. – 224 с.

  5. Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве (Методологические вопросы): Монография. – К.: Вища школа, 1980. – 160 с.

  6. Гончаренко В.И. Научно-технические средства в следственной практике. – Киев: Вища шк., 1984. – 150 с.

  7. Судово-експертна діяльність: Довідник для експертів [норматив.-прав. актів] / МВС України, ДНДЕКЦ; За заг. ред. Красюка І.П.; [упоряд.: Дяченко Н.М., Пєчников В.С., Рувін О.Г., Зайцев В.М., Полозенко П.М., Дерій Р.М.]. – К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2002. – 320 с. (Експертна служба МВС України.


Додаткова література

  1. Експертизи у судовій практиці. / За заг. ред. В.Г. Гончаренка. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 388 с.

  2. Щербаковский М.Г. Судебные экспертизы: назначение, производство, использование: Учебно-практическое пособие. – Харьков: Эспада, 2005. – 544 с.

  3. Наказ МВС України № 682 від 30.08.1999 р. «Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України».

  4. Карлов В.Я. Использование криминалистической техники в расследовании преступлений: Научно-практическое пособие. – М.: Издательство «Экзамен», 2006. – 192 с. – (Серия «Правоохранительные органы»).

  5. Коваленко В.В. Застосування науково-технічних засобів спеціалістами при проведенні слідчих дій: Монографія / МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2007. – 248 с. – Бібліогр.: С. 222-245.

  6. Бондар В.С., Сегай М.Я. Інтегративна модель використання спеціальних криміналістичних знань у кримінальному судочинстві // Вісник Академії адвокатури України. – 2008. - № 13.

  7. Бондарь В.С. Криминалистические знания и их трансформация в деятельности субъектов специальных знаний / // Вісник ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка: Науково-теоретичний журнал. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2007. – № 4. – С. 222-231.

  8. Гончаренко В.Г., Курдюков В.В., Легких К.В. Спеціальні знання: генезис, предмет, рівні, форми використання в доказуванні // Вісник Академії адвокатури України. – 2007. - № 9. – С. 21-43.

  9. Когутич І. Про поняття та види криміналістичних знань // Юридичний журнал. – 2007. – № 9 (63). – С. 27-36.

  10. Романюк Б.В. Сучасні теоретичні та правові проблеми використання спеціальних знань у досудовому слідстві: Монографія. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – 196 с.

  11. Судова експертиза: нормативно-правове регулювання та наукові коментарі: Навчально-довідковий посібник. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2004. – 448 с.


Спеціальні знання – це наукові й практичні знання та навички, які відповідають сучасному рівню розвитку відповідних галузей людської діяльності (за винятком знань у галузі процесуального і матеріального права), використовуються (застосовуються) при розслідуванні злочинів і судовому розгляді кримінальних справ з метою сприяння слідству чи суду в збиранні та дослідженні доказів.

Відповідно до діючого кримінально-процесуального законодавства суб'єктами використання спеціальних знань є: слідчий; особа, яка здійснює дізнання; начальник слідчого відділу; прокурор-криміналіст; прокурор у стадії порушення кримінальної справи і попереднього розслідування; фахівці; експерти; оперативні працівники.

Спеціальні знання можуть використовуватися в двох формах: у процесуальній та у не процесуальній.

^ Не процесуальна форма використання спеціальних знань: консультативна і довідкова допомога обізнаних осіб; проведення ревізійних і аудиторських дій; участь обізнаних осіб в ОРЗ, у тому числі проведення ними так званих попередніх досліджень матеріальних об'єктів, використання криміналістичних обліків, тощо. Результати такого використання спеціальних знань доказового значення не мають, оскільки містяться в джерелах, не передбачених КПК.

^ До процесуальних форм використання спеціальних знань відносяться: використання слідчим власних спеціальних знань; участь спеціаліста в слідчих діях; проведення експертизи.

Слідчі і судді спеціальними знаннями володіють, але, як правило, в обмеженому обсязі, що і послужило однією з причин створення інституту спеціалістів у кримінальному судочинстві.

^ Спеціаліст у кримінальному судочинствіце особа, яка не зацікавлена в результатах справи, має наукові та практичні знання й навички у відповідній галузі людської діяльності (за винятком знань у галузі процесуального і матеріального права) залучена у встановленому процесуальним законом порядку органом дізнання, слідчим, прокурором чи судом для сприяння у збиранні доказів.

Основні умови правомірності використання спеціальних знань повинні розглядатися, головним чином, з урахуванням вимог наступних принципів кримінального процесу: законність, публічність, повнота, всебічність і об'єктивність дослідження обставин справи; забезпечення обвинуваченому права на захист; презумпція невинності; повага особистості, охорона прав і свобод громадян.

Аналіз спеціальної літератури і практики щодо залучення спеціаліста до участі в слідчих діях дозволяє виділити наступні види допомоги, що надається спеціалістами: криміналістичну допомогу; консультативну допомогу; методичну допомогу.

^ Судова експертиза – це процесуальна дія, що виражається у проведенні досліджень різних об'єктів з доручення органу дізнання, слідчого, суду відповідними фахівцями і дачі висновку про результати цих досліджень. Призначається експертиза постановою слідчого (органу дізнання) чи ухвалою суду.

^ Висновок експерта – це результат діяльності експерта по проведенню експертизи, що представляє собою складений відповідно до вимог закону документ, у якому викладаються фактичні дані, отримані в процесі дослідження, повідомляються наукові відомості з досліджуваних питань і формулюються висновки експерта. Відповідно до ч. 2 ст. 65 КПК висновок експерта є доказом.

Одна й та сама особа, залежно від процесуального положення може виступати як в якості експерта, так і в якості спеціаліста. Так, наприклад особа, що займає посаду експерта-криміналіста отримує статус експерта по конкретній кримінальній справі тільки після вручення їй постанови про призначення експертизи. Якщо ж ця особа притягнута для участі в слідчих діях чи оперативно-розшукових заходах - вона виступає як спеціаліст.

^ Судові експертизи прийнято класифікувати за рядом ознак. Такими ознаками є: предмет, об'єкти, методики експертного дослідження, що повинні розглядатися в сукупності, оскільки жодна з цих ознак, взята ізольовано, не дозволяє зрозуміти сутність експертизи, а також відмежувати один її рід (вид) від іншого.

^ Предметом судової експертизи є факти й обставини, виявлення яких вимагає використання спеціальних знань. Останні можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва чи ремесла. Виключенням є правові науки.

^ Об'єкти експертизи – це закріплені в матеріалах справи і передбачені кримінально-процесуальним законодавством джерела інформації; в їх числі головна роль належить речовим доказам, речовій обстановці місця події, зразкам для порівняльного експертного дослідження. Об'єкт експертизи специфічний для кожного роду (виду) судової експертизи.

^ Методи і методики – це ті засоби і шляхи дослідження об'єктів, що покликані забезпечити вилучення з них криміналістично значущої інформації для того, щоб її можна було використовувати в процесі доказування.

У загальній теорії судової експертизи всі експертизи, з урахуванням сучасної слідчо-судової й експертної практики прийнято розділяти на:

  1. класи, що поділяються на -

  2. роди, а останні – на -

  3. види, що диференціюються на -

  4. різновиди (чи підвиди).

Відповідно до запропонованої підстави сучасні судові експертизи прийнято поділяти на 10 класів: криміналістичні; медичні і психофізіологічні; інженерно-технічні; інженерно-транспортні; інженерно-технологічні; економічні; біологічні; екологічні; сільськогосподарські; мистецтвознавчі.

Більш докладно зупинимося на класі криміналістичних експертиз, оскільки вони найбільш поширені в кримінальному судочинстві. Цей клас досить численний і містить у собі три роди:

- рід традиційних криміналістичних експертиз, включає наступні види: трасологічна, балістична, почеркознавча, техніко-криміналістичного дослідження документів, портретна. Останні, наприклад трасологічні поділяються на такі підвиди: трасологічна експертиза слідів зубів, слідів транспортних засобів, слідів взуття і т. ін.

- рід нових видів експертиз, що сформувалися в останні десятиріччя: (авторознавча, відеофоноскопічна, вибухотехнічна, фототехнічна, експертиза зміни номерних і фірмових знаків).

- рід КЕМРВ (криміналістичних експертиз матеріалів, речовин, виробів). До нього відносяться види досліджень: об'єктів волокнистої природи, виробів зі скла і кераміки; металів і сплавів; нафтопродуктів; лаків; фарб; харчових продуктів і ін.

Крім того експертизи класифікуються за такими підставами:

За принципом обов'язковості проведення - обов'язкові (ст. 76 КПК) і не обов'язкові, що призначаються за розсудом слідчого;

За місцем проведення - на проведені в експертних установах, і поза ними;

За послідовністю проведення – не первинні і повторні. Повторна експертиза призначається в тих випадках, коли первинний висновок виявився необґрунтованим, суперечним матеріалам справи, або в слідчого (суду) виникли сумніви в його правильності. Її проведення доручається іншому експерту чи комісії експертів;

За обсягом дослідження – на основні і додаткові. Останні призначаються при недостатній ясності чи повноті першого висновку і доручаються тому ж чи іншому експерту;

За кількістю експертів – на одноособові і комісійні. Останні проводять два і більш експерти однієї спеціальності;

За характером використовуваних знань – на однорідні і комплексні. Комплексні проводять кілька експертів різних спеціальностей.

^ У залежності від розв'язуваних завдань - на ідентифікаційні, діагностичні і ситуаційні.

Ідентифікаційні дослідження припускають установлення тотожності об'єктів за їх слідами – відображеннями. Об'єктами індивідуальної криміналістичної ідентифікації не можуть бути тіла, що не володіють сукупністю щодо стійких ознак зовнішньої структури, наприклад сипучі тіла і рідини.

Об'єкти, що піддаються вивченню в процесі ідентифікації, підрозділяються на ті, що ідентифікуються (тотожність яких установлюється) і ті, що ідентифікують (за допомогою яких установлюється тотожність).

Важливою задачею судової експертизи також є встановлення групової (родової чи видової) приналежності об'єктів. Цей вид дослідження іноді називають груповою ідентифікацією. Висновок про групову приналежність означає, що досліджуваний об'єкт є представником певного роду чи виду. (Наприклад, висновок про те, що гільза стріляна в пістолеті ТТ).

^ Діагностичні дослідження припускають розпізнання за слідами- відображеннями природи об'єктів з метою їх розшуку, установлення їхніх окремих властивостей і характеристик, а також станів об'єктів, обумовлених розслідуваною подією. Наприклад, установлення технічної справності зброї і придатності її до здійснення пострілу; визначення росту людини за слідами взуття; визначення наявності злочинної навички в особи, що скоїла злом перешкоди за виявленими слідами, і т. ін.

^ Ситуаційні дослідження – включають визначення процесу (механізму й умов) взаємодії об'єктів. Наприклад, установлення механізму й умов зіткнення двох транспортних засобів, при ДТП; які дії й у якій послідовності робив злочинець.

^ Проведення судової експертизи як процесуальна дія складається з трьох етапів: підготовки та призначення експертизи; проведення експертного дослідження; перевірки та оцінки висновку експерта.

^ Призначення судової експертизи – це процесуальна дія, що реалізується при наявності певних підстав і умов. Слідчий призначає експертизу у випадках необхідності, доцільності і можливості її проведення.

Призначення експертизи є дією процесуальною, і тому може бути здійсненим лише після порушення кримінальної справи.

Зразки для порівняльного дослідження звичайно прийнято поділяти на вільні, умовно-вільні й експериментальні.

Питання експерту повинні відповідати наступним вимогам: не повинні виходити за межі компетенції експерта і не носити правового характеру; формулюються так, щоб вони були визначеними, конкретними і по можливості короткими. Двозначне тлумачення питань не припустимо; перелічуються в логічній послідовності. Спочатку формулюються ті питання, від вирішення яких залежить вирішення інших; перелік питань повинен бути повним, для того, щоб висновок експерта мав вичерпний характер. Однак при цьому на вирішення експертизи варто ставити лише ті питання, вирішення є дійсно необхідним.

Методика ідентифікаційної експертизи складається з п'ять стадій: 1. Стадія попереднього дослідження. 2. Стадія детального дослідження. 3. Стадія порівняльного дослідження. 4. Стадія оцінки результатів порівняльного дослідження і формування висновків. 5. Стадія оформлення результатів проведеного дослідження.

У процесі оцінки експертного висновку виділяють сім стадій: перевірка дотримання вимог закону при призначенні експертизи, що полягає в з'ясуванні відповідей на питання; перевірка дійсності і достатності речових доказів, що досліджувалися, і зразків, при якій оцінці підлягає їх достовірність, придатність для проведення досліджень і достатність для того, щоб дати висновок; оцінка наукової обґрунтованості експертної методики і правомірності її застосування в даному конкретному випадку; перевірка й оцінка повноти висновку дозволяє судити про повноту: а) дослідження всіх представлених на експертизу об'єктів; б) відповідей експерта на поставлені питання; в) опису ходу і результатів дослідження, усіх передбачених відповідними методиками діагностичних та ідентифікаційних ознак; логічна обґрунтованість ходу і результатів експертного дослідження; приналежність результатів експертного дослідження до даної справи; відповідність висновків експерта наявним у справі доказам, тобто оцінка експертного висновку в сукупності з іншими доказами.

Для полегшення оцінки висновку експерту він може бути допитаний метою одержання чи роз'яснення доповнення до висновку (ст. 201 КПК України). Допит проводиться після вивчення слідчим висновку відповідно до криміналістичних рекомендацій.


^ Плани практичних занять


практичНЕ занятТЯ

тема 1.1. Правові, організаційні й тактичні проблеми використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів


^ Час: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія, учбово-методичний кабінет.

Ціль заняття: конкретизувати і закріпити знання з питань правового та організаційного регулювання використання спеціальних знань та технічних засобів; виробити практичні навичкі використання НТЗ в процесі розслідування.

^ Метод: обговорення проблемних питань теми, реферативне повідомлення, виконання практичних завдань, дискусія.

Ключові поняття: спеціальні знання; обізнана особа; спеціаліст; довідка спеціаліста; науково-технічний засіб; форми та методи фіксації інформації.


^ ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ

1. Поняття, види та призначення спеціальних знань обізнаних осіб.

2. Спеціаліст. Використання допомоги спеціалістів при підготовці та проведенні слідчих дій.

3. Поняття й криміналістична класифікація науково-технічних засобів.

4. Використання науково-технічних засобів при проведенні слідчих дій слідчим.


  1   2   3



Похожие:

Міністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка iconМіністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ
Начальник факультету підготовки слідчих Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка
Міністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка iconМіністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ
А. С. Беніцький начальник кафедри кримінального права Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка, кандидат...
Міністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка iconМіністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка Затверджую
В. В. Коваленко – заступник начальника кафедри криміналістики, кандидат юридичних наук, доцент
Міністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка iconМіністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка Затверджую
В. В. Коваленко – заступник начальника кафедри криміналістики, кандидат юридичних наук, доцент
Міністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка iconМіністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка затверджую
Розробники: В. В. Бірюков– начальник кафедри криміналістики, кандидат юридичних наук, доцент
Міністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка iconМіністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка затверджую
В. В. Коваленко заступник начальника кафедри криміналістики, кандидат юридичних наук, доцент
Міністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка iconМіністерство внутрішніх справ України Луганський державний університет внутрішніх справ імені е о. дідоренка
Плани розглянуто та затверджено на засіданні кафедри криміналістики Луганського державного університету внутрішніх справ України...
Міністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка iconМіністерство внутрішніх справ України Луганський державний університет внутрішніх справ імені е о. дідоренка
Плани розглянуто та затверджено на засіданні кафедри криміналістики Луганського державного університету внутрішніх справ України...
Міністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка iconМіністерство внутрішніх справ України Луганський державний університет внутрішніх справ імені е о. дідоренка
Плани розглянуто та затверджено на засіданні кафедри криміналістики Луганського державного університету внутрішніх справ України...
Міністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка iconМіністерство внутрішніх справ України Луганський державний університет внутрішніх справ імені е о. дідоренка
Плани розглянуто та затверджено на засіданні кафедри криміналістики Луганського державного університету внутрішніх справ України...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов