Відродження українського козацтва на полтавщині icon

Відродження українського козацтва на полтавщині



НазваниеВідродження українського козацтва на полтавщині
Дата конвертации05.12.2012
Размер168.24 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>





Матеріали до єдиного дня інформування населення області

у жовтні 2008 року




ВІДРОДЖЕННЯ

УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

НА ПОЛТАВЩИНІ






Матеріали підготовлено управлінням з питань внутрішньої політики

Полтавської облдержадміністрації




Шановні полтавці!


Неможливо знайти у минулому України інше явище, яке б так глибоко і різнопланово вплинуло на історичну долю всього українського народу, як українське козацтво. З початків козацтва і до сьогоднішнього дня, а, вочевидь, і на майбутнє життя українців – “і мертвих, і живих, і ненароджених ”, усієї нації з її минулим, сучасним і майбутнім, було, є і, поза сумнівом, буде нерозривно пов’язане з козацтвом. Небагато знайдеться в Україні людей, які не погодяться із цією думкою. Переконаність у надзвичайно важливій ролі козацтва в історії України – це одна з тих небагатьох істин, яка не викликає сумніву у людей з різними, навіть протилежними поглядами на політику, ідеологію та історію. Це та сторінка історії, яка інтегрує, об’єднує наше й досі розколоте суспільство. Козацьке минуле так глибоко й органічно вкарбувалося в історичну пам’ять народу, що на його тлі сьогоденні політичні розбіжності набувають другорядного значення.

Тематично історія українського козацтва охоплює безліч різнопланових сюжетів. Вона багатогранна, як саме його життя. Козацтво – це не лише суспільний стан з особливим способом життя, не лише самобутнє військове формування з тільки йому притаманним хитросплетінням дипломатичних відносин з близькими і далекими сусідами. Козацтво було неповторною моделлю суспільного розвитку з оригінальним соціально-політичним устроєм, своєрідним побутом, традиціями, етичними і правовими нормами та інститутами, культурою, фольклором. З козацтвом пов’язана і величезна кількість специфічних термінів та виразів, які сьогодні малозрозумілі не лише широкому загалові, а й багатьом професійним історикам. Козацтво – це надзвичайно широкий у своїх вимірах і різноманітний у проявах світ – загадковий і заманливий. Він завжди притягував до себе небайдужих і творчих людей.

Історію українського козацтва вивчало багато поколінь вітчизняних і зарубіжних істориків. Героїка козацького минулого надихала українських та іноземних письменників, художників, композиторів і кінематографістів. Це – сотні авторів, тисячі наукових досліджень і художніх творів, величезний об’єм інформації. Але для сучасного масового читача історія українського козацтва, справжні масштаби його величезного внеску в усі сфери життя українського народу залишаються малодоступними. Книги минулих десятиліть і століть у радянські часи перевидавалися рідко і суто вибірково. Серед професійних істориків у радянський період знавців козацтва було мало. Для партійно-державного керівництва Радянського Союзу ця тема була небажаною, бо могла викликати небезпечні настрої та асоціації.

Після відродження державної незалежності України інтерес суспільства до козацького минулого, до власного історичного коріння значно посилився. Це пов’язано з розгортанням процесів державотворення, подальшим розкриттям і розвитком української національної ідеї, пошуками власної національної ідентичності, прагненням знайти у минулому міцну опору, щоби впевненіше дивитись у майбутнє.

Історія козацтва на Україні налічує майже 300 років. Перша згадка про козаків з’явилася у литовських хроніках, датованих 1492 роком. Історики й досі не зійшлися на єдиній думці, звідки виникло слово "козак". Козаки - це вільні люди. Вони йшли від панів, від утисків у дикі степи Наддніпрянщини, збираючись у ватаги за дніпровськими порогами. Звідси і пішла назва - запорожці. На той час південні й східні окраїни України обжиті майже не були. Тут пролягав незримий кордон із войовничим татаро-монгольським ханством. Козаки - чи хотіли вони того, чи ні - змушені були ставати воїнами, захисниками окраїнних земель, займаючись одночасно мисливством, рибальством, хліборобством. Із часом на Запорожжі, враховуючи постійне неспокійне оточення, почали виникати козацькі фортеці - Січі. Першу з них князь Дмитро Вишневецький побудував у 1550 році на острові Мала Хортиця, що розташований у руслі Старого Дніпра. Січ являла собою укріплення, усередині якого стояли церква, господарські будівлі і житлові приміщення - курені. Історики налічують вісім Січей: Томаківську, Базавлуцьку, Микитинську, Чортомлицьку, Кам'янську, Олешківську, Нову і Задунайську. В різні часи вони розташовувалися в різних місцях України і проіснували майже два з половиною століття. Остання - Задунайська Січ розпалася в 1823 році.

Неприборкана вольниця, козацтво в політичну і військову силу українського народу почало перетворюватись у другій половині XVI століття, досягши свого розквіту за часів славних отаманів Петра Сагайдачного та Івана Сірка.

Історія козацтва - це постійні війни: з турецьким султаном, кримським ханом, шляхетською Польщею. Вміння козаків воювати вражало Європу, і багато хто з монархів не відмовлявся від послуг запорожців, у тому числі й російські царі. На Січі постійно проживало не так багато козаків: сімейні оселялися на хуторах і в містечках, але у випадку небезпеки протягом кількох днів на службу збиралося величезне військо, рівних якому не було в Європі.

Козаки не відривалися від землі і далі господарювали, однак у разі потреби готові були приєднатися до війська, щоб спільно дати відсіч ворожому нападові чужоземних сил на права і вольності козацтва, на життєві інтереси українського народу. Козаки ніколи не знали панщини, кріпацтва, були вільними людьми, єдиним обов'язком яких вважався захист південних кордонів. Потреба в них для імперії відпала, коли Росія вийшла до берегів Чорного моря і "гніздо самовілля", як називала запорозьке козацтво імператриця Катерина II, за її наказом, наприкінці травня 1775 року було зруйновано.

Після ліквідації в Україні в 1782 році полково-сотенного устрою козацтво було скасоване остаточно.

Феномен козацтва полягає в тому, що на долю дніпровської вольниці, яка не визнавала над собою жодної влади, крім Божої, випало стати державотворчою соціальною верствою. Завдяки Богданові Хмельницькому з розрізнених русинських земель, які перебували під безроздільним пануванням польської, литовської та русинської ж шляхти, за короткий час удалося створити дієздатну повноцінну та фактично незалежну державу.

Козаки завжди були рушійною силою в боротьбі за волю та незалежність України, тому часто брали участь у козацько-селянських повстаннях, національно-визвольній боротьбі українського народу. Саме ці традиції були закладені при формуванні військових частин Уряду Української Народної Республіки в 1918 - 1921 роках.

У перші роки існування СРСР прояви козаччини на Україні нищилися більшовиками „під корінь”. Більшовицька пропаганда ототожнювала козацтво з антирадянськими проявами, адже козацтво по своїй суті не сприйняло радянську владу, козацькі загони під час Громадянської війни 1918-1921 років воювали на боці Білої Гвардії та Антанти.

Масове відродження козацтва в Україні почалося зі святкування 500-річчя Запорозької Січі. Чому 500, чому винятково Запорозької – відповідь на ці запитання варто шукати в тодішньому розкладі політичних сил. Компартія, яка стрімко втрачала статус “керівної та спрямовуючої сили”, намагалася очолити всі бодай трохи значимі суспільні рухи з двоякою метою – скерувати енергію громадянського суспільства, що створюється, у неконфронтаційне русло в “межах соціалізму”, або спробувати зіштовхнути між собою альтернативні організації. І в такий спосіб утримати владу, яка вислизала з рук. Ідея не виправдала себе. Після розпаду СРСР і проголошення незалежності України безліч колишніх неформальних організацій виявилося на роздоріжжі. Зник ворог, проти якого треба було боротися.

Першими паростками козацького культурного відродження було майже одночасне виникнення у Запоріжжі таких організацій, як "Козацьке братство", "Козацька вольниця", "Козацький кіш".

У грудні 1991 року на Першій об'єднаній Раді було прийнято ухвалу про утворення товариства "Запорозька Січ", основними напрямками роботи якого стали духовне відродження, пропаганда козацької ідеї, козацьких традицій.

У 1994 році з товариства виділилося Військо Запорізьке Низове, козаки якого поставили перед собою такі цілі: військово-патріотичне виховання молоді, адресна підготовка до служби в армії, охорона громадського порядку, розвиток козацької економіки, пропаганда козацької ідеї і способу життя. У цьому ключі, зокрема, давно працюють школи джур (молодих козаків).

Протягом 1994-1999 років сформувалися всі основні громадські козацькі організації.

Загалом в Україні наразі існує близько 50-ти громадських козацьких організацій з всеукраїнським або міжнародним статусом та понад 500 самостійних місцевих. Сформовані на сьогодні основні напрями козачого руху – Реєстровий, Запорозький, Вільний і Традиційний (Звичаєвий) – не лише загалом відповідають конфесійним особливостям сучасної України, а й фактично тотожні своїм попередникам п’ять-шість століть тому.

Реєстровики, до яких належать МГО „Українське козацтво”, Українське реєстрове козацтво, Військо запорозьке низове, цілком зорієнтовані на державу та вважають себе її частиною.

Запорозький напрям представлено МГО „Козацтво Запорозьке”, козаки якого є прихильниками канонічного православ’я та УПЦ МП. За ступенем впливу, кількістю членів і реально існуючих регіональних структур „Козацтво Запорозьке” перевищує інші козачі організації в Україні. Серед козаків є народні депутати від усіх фракцій і партій, погони генералів і полковників носять великі бізнесмени та фінансисти, серед яких варто виокремити керівників “ПромінвестБанку” та “Укрексімбанку”. Із закордонних політиків і підприємців, які вступили до КЗ, – Посол Російської Федерації в Україні В.Черномирдін, екс-віце-прем’єр Словаччини Л.Дюрчо, керівник італійсько-російського бізнес-центру Федеріко д’Еріко.

До „вільних козаків” можна зарахувати Міжнародну оборонно-спортивну національно-патріотичну організацію „Українське козацтво (вільне)”, „Міжнародну академію Козацтва”, Всеукраїнську громадську організацію „Соборне Козацтво України „Січ”, ”Козацтво України” та „Об’єднане козацтво України”. Ці козацькі організації більш орієнтовані саме на українську національну складову та на УПЦ КП.

“Звичаєве” козацтво”, до якого належать “характерники”, досить не чисельне. „Характерники” орієнтовані на сакральну складову, що на їх думку становить стрижень ідеології козацтва, спираючись на давні народні вірування народів, які населяли Україну.

Відродження національних історичних і культурних традицій, важливим компонентом чого є світовий історичний феномен – Українське козацтво, від початку будівництва України як незалежної держави стало одним з державних пріоритетів. 4 січня 1995 року вийшов Указ Президента України «Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва», яким було покладено основу законодавчого визнання Українського козацтва.

Указом Президента України від 7 серпня 1999 року 14 жовтня було встановлено День Українського козацтва.

У 2001 році Указом Президента України затверджено «Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки.

22 січня 2005 року на Софіївському майдані міста Києва, біля пам'ятника Богдану Хмельницькому, за рішенням Великої ради Українського козацтва та ради представників козацьких громад України, Гетьманом України проголошено нащадка старовинного козацького роду Президента Віктора Ющенка.

12 керівників козацьких організацій України підписали Меморандум Козацьких Організацій України, де ухвалили «...об'єднатися навколо Президента України задля кращого майбутнього своїх родин, нації та держави».

4 червня 2005 року Указом Президента України № 916 створено Раду Українського козацтва та затверджено Положення про Раду Українського козацтва.

Особисто Президент України В.Ющенко приділяє питанням розвитку козацтва особливу увагу. Свідченням цього стали перебіг та рішення Другої Великої всеукраїнської козацької ради, що відбулася за участі Президента у березні 2008 року. У ній взяла участь також делегація козаків Полтавської області. На Раді йшлося про перспективи козацького руху. Зокрема, схвалено рішення про будівництво під Києвом адміністрації українського гетьманства - "Київська Січ". Наголошено на участі козацьких громадських організацій у культурних проектах, що покликані відродити українську історію. Це, передусім, відновлення колишньої гетьманської столиці Батурин, створення музею "Мистецький арсенал", відродження визначних пам’яток козацької історії, вшанування пам’яті безвинних жертв Голодомору. Одним з основних пріоритетів діяльності держави щодо відродження козацтва в Україні визначено формування законодавчої бази. Вже підготовлено проект Закону України „Про засади відновлення та розвитку українського козацтва, козацькі організації та їх об'єднання”, до участі у розробці якого активно долучилися й члени Ради Українського козацтва Полтавської області. Виконуючи рішення Другої Великої всеукраїнської козацької ради, Президент України В.Ющенко у порядку законодавчої ініціативи вніс цей законопроект на розгляд Парламенту та звернувся до Верховної Ради України з проханням прискорити розгляд цієї козацької Конституції.

Урядом України схвалено Концепцію Державної цільової національно-культурної програми розвитку Українського козацтва на 2009-2011 роки. Названим документом передбачено створення відповідної державної програми, що має розв’язати низку проблем, що не дають змоги повною мірою реалізувати потужний потенціал Українського козацтва, відродити його найкращі традиції, використати їх у суспільному житті та державному будівництві України. Необхідною визначено роботу щодо заповнення прогалини у поінформованості суспільства про історію Українського козацтва, його традиції, сучасний стан розвитку та мету козацького руху. Адже саме недостатність відповідних знань певним чином спричинила виникнення на теренах України великої кількості розрізнених козацьких організацій з ознаками військових формувань, які довільно тлумачать козацькі традиції, формують власну ідеологію і систему виховання. Козацтво на Україні сьогодні досить строкате: в державі легалізовано понад 30 козацьких організацій з всеукраїнським або міжнародним статусом та понад 500 самостійних козацьких громадських організацій. На жаль, це не додає єдності козацькому рухові. Хибним шляхом у козацькому русі є прагнення окремих козацьких ватажків залучити козацькі організації до обслуговування вузько-політичних інтересів.

Окреслені державницькі завдання щодо взаємодії органів виконавчої влади з громадськими організаціями Українського козацтва вже не один рік втілюються на Полтавщині. В області існує 10 обласних козацьких громадських організацій, створена і діє Рада Українського козацтва Полтавської області, до складу якої входять керівники майже всіх обласних громадських організацій Українського козацтва. Аналогічні дорадчі органи діють при 12 райдержадміністраціях та міськвиконкомах. В області також легалізовано 32 місцеві козацькі громадські організації, які мають тенденцію до об’єднання у рамках створених на місцях рад козацтва. Певним кроком до реалізації в області ідеї єдності козаків стало узгодження Радою Українського козацтва Полтавської області положення „Про козацькі звання в Полтавському козацтві” та „Єдиного однострію для всіх козацьких товариств та формувань Полтавського козацтва”.

Системна робота з відродження та розвитку Українського козацтва на території області здійснюється відповідно до затверджених 24.01.2007 р. головою облдержадміністрації В.Асадчевим Плану заходів щодо відродження та розвитку Українського козацтва на Полтавщині на 2007 - 2010 роки. Названий документ передбачає активізацію військово-патріотичної, туристично-краєзнавчої та пошукової роботи, проведення культурно-мистецьких заходів, відродження народних ремесел, міжнародну співпрацю тощо.

Активно працюють козацькі громадські формування з охорони громадського порядку, насамперед у містах Кременчуці, Комсомольську, Полтаві, Лубнах. Створено й координуючу обласну структуру з охорони громадського порядку - Крайове Об’єднання Громадських Формувань Українського козацтва з охорони громадського порядку і державного кордону, яке очолює генерал-хорунжий М.Войтко. У питаннях охорони громадського порядку козаки пліч-о-пліч працюють з правоохоронцями. Найбільш активно у цьому напрямі працюють козаки Крайового Полтавського Окружного Козацького Товариства „Українське козацтво” під керівництвом генерал-осавула О.Жовтобрюха.

У навчальних закладах області діє 17 дитячих козацьких осередків (республік, кошів тощо), що налічують більше 2 тис. членів. Найбільш активно опікуються питаннями виховної роботи з молоддю козаки Полтавського Коша ім. М.Міхновського під проводом отамана А.Лещенка. Фінансово та організаційно підтримує козацький рух у школах області й регіональне відділення ”Промінвестбанку”, на базі якого створено і працює обласний осередок Загону Всеукраїнської дитячої громадської організації „Козаченьки”. Шефську допомогу Кременчуцькій школі-інтернату надають козаки Кременчуцького полку МГО „Козацтво Запорозьке” (наказний отаман - Г.Мілітинський).

Значним внеском у справу пропагування козацтва є видання тематичної літератури. Зокрема, цьогоріч побачив світ перший том відомого дослідника історії козацтва, заступника директора обласного Краєзнавчого музею В.Мокляка „Нариси історії Полтавського полку з часу створення до кінця ХVІІ століття”. У найближчій перспективі - вихід у світ першого тому двотомної фундаментальної наукової праці знаних полтавських науковців-істориків І.Діптан та П.Кравченка „Українське козацтво”, дослідження В.Ковпака „Тінь Гетьмана” про І.Мазепу, науковий доробок В.Мокляка „Козацька доба на Полтавщині”. Науковцями Полтавського педуніверситету ім. В.Г.Короленка готується до друку збірка матеріалів міжнародної наукової конференції „Гадяцька унія 1658 року: контраверсії минулого і сучасність”.

Коштом обласної громадської організації „Українська козацька громада третього Гетьманату” (голова - Ю.Дмитренко) видається щомісячна ”Газета етнічних козаків Полтавщини ”Козацька правда”. Особисто її лідер, член НСПУ Ю.Дмитренко підготував до друку книги „Історія і доля козацького народу в Україні”, „Козацька національна ідея в Україні”. Названі книги наразі вже розповсюджуються за попередньою передплатою у електронному вигляді.

Традиційною стає участь членів козацьких товариств у заходах з підготовки допризовної молоді до військової служби, місячниках оборонно-масової та спортивної роботи до Дня Збройних Сил України, Дня Захисника Вітчизни, Дня Перемоги, що проводяться спільно з військкоматами. Представники обласного та місцевих осередків Українського козацтва з метою популяризації кращих традицій козацтва беруть активну участь в урочистостях, присвячених проводам призовників на строкову військову службу до лав Збройних Сил України у “Дні призовника”.

Продовжується робота щодо виявлення і впорядкування захоронень, споруд, пам’ятників, що пов’язані з історією Українського козацтва. Пам’ятні та історичні місця області, пов’язані з історією Українського козацтва, підтримуються у належному стані.

Проводиться активна робота щодо розміщення у населених пунктах області об’єктів монументальної агітації - пам’ятників та пам’ятних знаків козакам. Визначною подією стало ухвалення у серпні 2008 р. сесією Полтавської міської ради рішення щодо визначення місця майбутнього будівництва пам’ятнику гетьману України І.Мазепі. Планується, що увічнена у бронзі постать великого гетьмана постане на Соборному майдані обласного центру під час відзначення 300-річчя укладення військово-політичного україно-шведського союзу у 2009 році.

У вересні у с. Овсюки Гребінківського району коштом вихідця з цього села, генерала-лейтенанта козацького війська, професора М.Ворони урочисто відкрито гранітний хрест сотнику Овсюку, який кілька віків тому вподобав це місце і започаткував тут село.

Стали традиційними та проводяться яскраві обласні свята - „Козацької слави цілюще джерело” на Шар-горі Козельщинського району, кобзарського мистецтва „Взяв би я бандуру”, а також численні місцеві свята, що, зазвичай, не обходяться без виступів етнографічних козацьких колективів. Діють професійні колективи та гуртки художньої самодіяльності. Проведення видовищних заходів забезпечує Кременчуцький осередок громадської організації ”Нащадки Богдана Хмельницького” (голова - В.Басаргін).

Важливим кроком у пропагуванні історії держави та нерозривно пов’язаною з нею історією козацтва стало ухвалення сесією Гадяцької районної ради місцевої програми „Будівництво та реконструкція об’єктів ландшафтного історико-культурного туристично-оздоровчого парку „Гетьманська столиця”, де передбачено здійснення низки заходів з розбудови об’єктів історії, культури, туризму, інфраструктури. Адже на території Гадяцького району розміщено 185 об’єктів культурної спадщини, що потребують ремонту і реконструкції. Якщо згадати історію, то ще на початку національно-визвольної війни українського народу в 1648 році Гадяч став центром одного із семи полків Полтавщини – Гадяцького і проіснував з невеликими перервами до 1782 року. У 1658 році перетворився на політичну столицю України, де з ініціативи гетьмана Івана Виговського був підписаний „Гадяцький договір”, що визначив подальшу долю українських земель. Важливим кроком у пропагуванні історії держави та нерозривно пов’язаною з нею історією козацтва стало ухвалення сесією Гадяцької районної ради районної програми „Будівництво та реконструкція об’єктів ландшафтного історико-культурного туристично-оздоровчого парку „Гетьманська столиця”, якою передбачено здійснення низки заходів з розбудови об’єктів історії, культури, туризму, інфраструктури. Наразі підготовлено відповідний проект аналогічної обласної програми, ухвалення її обласною радою сприятиме розвитку туристичної галузі, створенню нових робочих місць, поліпшенню роботи з охорони пам’яток історії та архітектури. Як відомо, на території Гадяцького району розміщено 185 об’єктів культурної спадщини, які потребують ремонту і реконструкції, серед них чимало культових споруд. А якщо згадати історію, то ще на початку національно-визвольної війни українського народу в 1648 році Гадяч став центром одного із семи полків Полтавщини – Гадяцького, і проіснував з невеликими перервами до 1782 року. У 1658 році перетворився на політичну столицю України, де за ініціативи гетьмана Івана Виговського був підписаний „Гадяцький договір”, що визначив подальшу долю українських земель.

2008-й рік став знаковим для полтавських козаків та небайдужих до національної історії козацької доби громадян завдяки відзначенню у вересні 350-річчя укладення Гадяцького договору. У його рамках проведено Міжнародну наукову конференцію „Гадяцька унія 1658 року: контраверсії минулого і сучасність”, а 20 вересня відбулися урочистості у м. Гадячі за участі Першого секретаря посольства Республіки Польща в Україні К.Зелінського, представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, гостей, громадськості. Під час урочистостей презентовано український рушник, над яким працювали 12 майстринь Гадяччини – «Гадяцький ювілейний», котрий разом із портретом Івана Виговського - доробком лютенського художника В.Перетятька передано до новозбудованого краєзнавчого музею.

Важливим внеском у пропагування історії козацтва стало створення у Полтавському краєзнавчому музеї постійно діючої експозиції „Полтавщина у другій половині XIV-XVII ст.”. Кременчуцькі самодіяльні кінодокументалісти здобули перемогу на Першому міжнародному фестивалі козацької, народної, естрадної пісні та документального кіно „Куяльник - 2008”, що проходив 20-24 серпня 2008 року у м. Одесі, у номінації „Документальне кіно” за документальний фільм-розповідь „Полтавське козацтво” (автор сценарію - О.Жовтобрюх).

Козаки Полтавщини взяли активну участь у заходах, що проводилися в інших областях України та Республіці Польща з нагоди відзначення вікопомних подій у вітчизняній історії - битви війська гетьмана Б.Хмельницького під Берестечком та Пилявцями, відзначенні ювілейних дат щодо вшанування Б.Хмельницького, І.Мазепи, П.Орлика.

Таким чином, певного розвитку козацького руху на Полтавщині досягнуто. Але, говорячи про досягнуте, завжди маємо зазирати у майбутнє. Яким має стати козацький рух на Полтавщині? Насамперед, по своїй суті козацтво має стати більш однорідним, а не розділеним на окремі організації; отримати своє визнання на рівні держави шляхом ухвалення відповідного закону. З його ухваленням козацтво отримає можливість на законних підставах у повному обсязі виконувати свою історичну місію - охороняти державність шляхом несення військової служби, правоохоронної діяльності, охорони кордонів. У планах полтавських козаків - активна участь у створенні експозиції майбутнього Музею історії козацтва, створення якого - у планах відзначення 300-річчя україно-шведського військово-політичного союзу. Безумовно, більш послідовною та плановою має стати військово-патріотична та науково-дослідницька робота. На часі - створення козацького ліцею. Потребує розвитку спільна діяльність органів виконавчої влади і місцевого самоврядування у розширенні мережі громадських формувань з охорони громадського порядку, виховна робота з молоддю, розвиток етнотуризму. Не увічненими залишаються імена багатьох непересічних героїв козацької доби в історії нашої держави. Для вирішення цих та ряду інших питань завершено розробку обласної цільової програми відродження та розвитку Українського козацтва на Полтавщині, яку незабаром буде внесено на розгляд обласної ради. Її затвердження дасть змогу повніше реалізовувати потенціал козацької ідеї для консолідації українського суспільства, охорони культурної спадщини, фізкультурно-спортивної роботи та військово-патріотичного виховання молоді в кращих традиціях українського козацтва, сприяти ширшій популяризації народних звичаїв, усвідомленню національно-культурних цінностей, створенню українського культурного простору та ідейного базису для подальшого формування української ідентичності у політичному та громадянському вимірі.

* * *

Уважно вивчаючи історичне минуле виникнення й розвитку українського козацтва, можна знайти багато такого, що надихає сучасну людину до прагнення вірно і віддано служити українському народу як в складі державних військових формувань або силових структур, так і в цивільному житті. Парадигма історії українського козацтва заслуговує не тільки на розробку основних принципів виховання підростаючого покоління, але, навіть, на використання її у якості підґрунтя для формування на сучасному рівні української національної державотворчої ідеї.

__________________________________________________




Похожие:

Відродження українського козацтва на полтавщині iconНаказ №320 Про нагородження відзнакою «Козацька грамота Українського Реєстрового Козацтва»
За вагомий внесок у відродження духовності українського народу, патріотизм та відданість Українській державі, керуючись Статутом...
Відродження українського козацтва на полтавщині iconОрганізація тематичних заходів до Дня українського козацтва
Майже у всіх птнз області проводяться заходи до Дня українського козацтва. Постійно надається методична допомога заступникам директорів...
Відродження українського козацтва на полтавщині iconНаказ №232 Про нагородження відзнакою Українського Реєстрового Козацтва "Бронзовий козацький хрест" ІII ступеня
Статутом Всеукраїнської громадської організації Українське Реєстрове Козацтво” та на підставі рішення Ради Генеральної старшини Українського...
Відродження українського козацтва на полтавщині iconНаказ №278 Про нагородження відзнакою Українського Реєстрового Козацтва "Срібний козацький хрест" II ступеня
Статутом Всеукраїнської громадської організації Українське Реєстрове Козацтво”, на підставі подання начальника Головного штабу урк...
Відродження українського козацтва на полтавщині iconНаказ №277 Про нагородження відзнакою Українського Реєстрового Козацтва "Бронзовий козацький хрест" ІII ступеня
Статутом Всеукраїнської громадської організації Українське Реєстрове Козацтво”(урк), на підставі подання начальника Головного штабу...
Відродження українського козацтва на полтавщині iconНаказ №279 Про нагородження відзнакою Українського Реєстрового Козацтва "Срібний козацький хрест" II ступеня
Донеччині, керуючись Статутом Всеукраїнської громадської організації Українське Реєстрове Козацтво”(урк), на підставі подання начальника...
Відродження українського козацтва на полтавщині iconПро підсумки проведення Всеукраїнського зльоту юних краєзнавців-активістів дитячо-юнацької військово-спортивної гри Українського козацтва „Сокіл" („Джура")
Льних цінностей Українського народу та формування здорового способу життя, зміцнення духовного і фізичного здоров'я школярів 22 24...
Відродження українського козацтва на полтавщині iconНаказ №162 Про підсумки проведення районного етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри «Сокіл» («Джура») Українського козацтва «Джура 2011»
«Сокіл» («Джура») Українського козацтва «Джура – 2011», відповідно до листа управління освіти І науки Вінницької облдержадміністрації...
Відродження українського козацтва на полтавщині iconЗакон України Про відродження і діяльність Українського козацтва (доопрацьований з урахуванням зауважень Інституту законодавства Веровної Ради України від 24. 05. 2012 року)
Української державності, і надалі традиційно стала носієм об’єднуючої української ідеї, яка породжує спільність інтересів в суспільстві,...
Відродження українського козацтва на полтавщині iconПротокол Всеукраїнського етапу дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри Українського козацтва
Всеукраїнського етапу дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри Українського козацтва
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов