Методичні рекомендації щодо викладання хімії в 2012-2013 навчальному році icon

Методичні рекомендації щодо викладання хімії в 2012-2013 навчальному році



НазваниеМетодичні рекомендації щодо викладання хімії в 2012-2013 навчальному році
Дата конвертации20.12.2012
Размер158.38 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
скачать >>>

Методичні рекомендації щодо викладання хімії

в 2012-2013 навчальному році


Хімія як навчальна дисципліна несе потужне світоглядне, моральне та екологічне навантаження. Мета навчання хімії у середніх загальноосвітніх закладах залишається незмінною, а саме формування в учнів ключових і предметних компетентностей, необхідних для самореалізації і соціалізації особистості; наукового світорозуміння, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки. У зв’язку з визначеною метою під час навчання хімії мають розв’язуватися такі найважливіші завдання, як:

  • розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, пам’яті, спостережливості, здатності до асоціативного й аналітичного мислення;

  • формування системи знань про речовини та їх перетворення, основні хімічні поняття, закони, теорії, методи наукового пізнання і на цій основі – наукового світорозуміння;

  • формування грамотної поведінки і навичок безпечного поводження з речовинами в повсякденному житті;

  • вироблення розуміння суспільної потреби в розвитку хімії й ставлення до хімії як до можливої галузі майбутньої практичної діяльності.

Зазначені завдання реалізують хімічний компонент галузі «Природознавство» Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та спрямовані на формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей.

^ Предметна компетентність є багатокомпонентним утворенням. Основними складовими предметної компетенції з хімії є ціннісна (мотиваційна), знаннєва (пізнавальна) та діяльнісна (поведінкова). Ціннісний компонент предметної компетенції включає: місце хімії серед наук про природу, роль хімії у пізнанні навколишнього світу, загальнокультурний, гуманістичний характер хімічних знань, значення хімії в житті й техніці, розв’язуванні глобальних проблем людства. Знаннєвий компонент: пізнаваність матеріального світу, хімічна основа природних явищ, матеріальна єдність речовин у природі; розвиток речовин від простих до складних; генетичні зв’язки між речовинами; багатоманітність речовин, їх форм і взаємозв’язків; причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями речовин; методи пізнання в хімії. Діяльнісний компонент: володіння хімічною мовою; виконання хімічних операцій та обчислень за участю хімічних сполук; пояснення природних явищ з погляду хімії; бережливе ставлення до природи, здоров’я.

Отже, хімічна компетентність як складова природничо-наукової компетентності ґрунтується на провідних наукових ідеях і цінностях, що повинен засвоїти учень, аби мати право називатися культурною людиною, тобто володіти знаннями, мати ціннісні установки і використовувати це в своїй діяльності. Таким чином, під час вивчення хімії вноситься вклад у формування цілісної компетентнісної освіти, яка веде до формування цілісного світогляду. Необхідною умовою для розвитку цілісного світогляду є формування в учнів єдиної природничо-наукової картини світу, що дає можливість учням відчувати діалектику багатогранності та внутрішню єдність світу.

У 2012-2013 навчальному році вивчення хімії в загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:

7 – 9 класи – Хімія. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 7-11 класи. – К.: Перун, 2005;

8 – 9 класи з поглибленим вивченням хімії – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії. – К.: Вікторія, 2009;

10 – 11 класи – Хімія. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення, 10-11 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.

Розподіл годин у програмах орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах окремої теми.

Одним із шляхів диференціації та індивідуалізації навчання є впровадження в шкільну практику системи курсів за вибором та факультативів, які реалізуються за рахунок варіативного компонента змісту освіти і доповнюють та поглиблюють зміст навчального предмета.

Програми факультативів та курсів за вибором з хімії, рекомендовані Міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах, надруковано в збірниках:

^ Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з хімії. 5-11 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2010;

Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з хімії. 8-11 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2010.

Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи. Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором. Курс за вибором (факультатив) програма якого розрахована на 35 годин і більше може вивчатися впродовж двох років.

Навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься відповідно до типових навчальних планів (див. лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29.04.11 №1/9-325).

Рівень змісту освіти, на якому вивчається хімія, визначається профілем навчання (див. методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 2010-2011 навчальному році, лист МОН від 21.08.2010 № 1/9-580).

У таблиці наведено розподіл кількості годин на викладання хімії:





^ Основна школа

Клас навчання

Рівень змісту освіти

Кількість годин на тиждень

7




1

8




2

8

(з поглибленим вивченням хімії)




4

9




2

9

(з поглибленим вивченням хімії)




4

9

(спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов)




1,5*



Старша школа



10

рівень стандарту

1

академічний рівень

1

профільний рівень

4



11

рівень стандарту

1

академічний рівень

2

профільний рівень

6


*Орієнтовний розподіл годин між темами та особливості вивчення хімії в 9-х класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов надано у методичних рекомендаціях щодо вивчення хімії у 2009-2010 навчальному році (лист МОН від 22.05.2009 № 1/9-353).

Як зазначено у додатку до листа МОНмолодьспорту від 29.04.11 №1/9-325, навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової за рахунок годин варіативної складової. Також за рахунок збільшення годин окремі предмети можуть вивчатися за програмами академічного рівня, а не рівня стандарту, як це передбачено Типовими планами.

Із огляду на зазначене та з метою забезпечення умов для опанування учнями 10 класу змісту хімії на академічному рівні рекомендовано за рахунок варіативної складової виділити не одну, а 2 години на вивчення хімії, збільшивши кількість годин на вивчення окремих тем.

Звертаємо увагу вчителів на те, що в старшій школі, де вивчається систематичний курс органічної хімії, учні повинні оволодіти назвами сполук згідно з останніми рекомендаціями IUPAC. Із даним матеріалом можна ознайомитися в навчальних посібниках, які мають гриф Міністерства освіти і науки України:

Толмачова В.С., Ковтун О.М., Корнілов М.Ю., Гордієнко О.В., Василенко С.В. Сучасна термінологія і номенклатура органічних сполук. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008;

^ Толмачова В.С., Ковтун О.М., Дубовик О.А., Фіцайло С.С. Номенклатура органічних сполук. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.

Підготовка до державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання з хімії вимагає ознайомлення учнів з аналогічними тестовими завданнями, вимогами до якості таких робіт, критеріями оцінювання. Тому важливо пропонувати на уроках хімії систему завдань з формування в учнів навичок самоконтролю, самооцінки, умінь відповідати на тестові завдання тощо. Із цією метою впродовж навчального року можна використовувати для відпрацьовування учнями навичок і вмінь завдання зі збірників для проведення державної підсумкової атестації учнів 9-х та 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

У старшій школі освітні потреби старшокласників задовольняються шляхом профілізації навчання. Профільне навчання хімії передбачає не лише поглиблене засвоєння учнями хімічних понять, законів, теорій, передбачених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, а й широке використання знань зі споріднених предметів та дослідницьку діяльність учнів. Неабиякого значення набувають самовдосконалення і самоосвіта учнів, уміння працювати з різними джерелами інформації.

У квітні 2012 року проводилося регіональне моніторингове дослідження якості хімічної освіти в 10 класах загальноосвітніх навчальних закладів із профільним рівнем навчання. Моніторингове дослідження якості навчальних досягнень учнів є важливим джерелом інформації про процес навчання.

Моніторингове дослідження якості хімічної освіти складалося з двох етапів. На першому етапі було проведено анкетування вчителів та учнів. Під час анкетування вчителів йшлося про програми, підручники, матеріальну базу кабінету, допрофільність, форми підвищення кваліфікації, технології, що використовуються під час викладання та інше. Аналіз анкет надає багато інформації про організацію, кадрове забезпечення та роботу вчителів у профільних класах.

На другому етапі проводилася перевірочна контрольна робота. У даному дослідженні взяли участь 24 навчальні заклади області, контрольну роботу писали 461 учень. Контрольна робота була розрахована на 45 хвилин і складалася з 7 завдань, що відповідають Державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів за програмою профільного рівня. Контрольна робота включала найбільш фундаментальні питання неорганічної хімії: періодичний закон та періодична система хімічних елементів, хімічний зв’язок, окисно-відновні реакції, розчини, хімічні властивості елементів та розрахункові задачі. Із семи завдань – чотири тестові завдання закритого типу та три відкритого типу.

^ Перше й друге завдання на вміння складати електронні формули атомів елементів та визначення типу хімічного зв’язку. Вони передбачають розуміння сутності періодичного закону та закономірностей на його основі. Їх повністю правильно виконало в середньому відповідно 81,3% та 68,5% учнів. Для відповіді на третє й четверте завдання потрібно було зробити попередні розрахунки розчинності речовин і рН середовища. Ці питання дещо складніші, але з ними впоралися повністю правильно в середньому відповідно 69,6% та 63,2% учнів. Отже, такі фундаментальні питання курсу неорганічної хімії як: електронна будова атомів хімічних елементів, типи хімічного зв’язку, розчинність речовин та гідроліз водних розчинів солей, що перевірялися тестовими завданнями контрольної роботи, засвоєні добре переважною кількістю учнів.

Завдання 5,6,7 – відкритого типу. Завдання п’яте – на складання електронного балансу окисно-відновних реакцій. Відповідь на нього потребувала аналітико-синтетичних навичок. 25% учнів виконали його повністю правильно, а 14% учнів не приступали до виконання. Завдання шосте – на складання рівнянь реакцій відповідно до схеми перетворення. Для його виконання потрібно вміти порівнювати, аналізувати, систематизувати й оцінювати хімічні властивості всіх класів неорганічних речовин. Тільки 1,7% учнів виконали його повністю, а 25% учнів не приступали до його виконання. Завдання сьоме – на розв’язання розрахункових задач. Воно також потребувало навичок алгоритмізації, аналізу, систематизації знань. 8,5% учнів виконали його повністю правильно, а 35% – не приступали до виконання завдання. Аналіз результатів виконання відкритих завдань свідчить про те, що при викладанні предмету вчителі надають перевагу репродуктивним методам навчання, значно меншу увагу приділяють порівнянню, аналізу, синтезу, узагальненню. Ураховуючи недоліки в роботах учнів, учителям необхідно звернути увагу на відпрацювання з учнями питань: ступінь окиснення елементів, механізми окисно-відновних реакцій, складання рівнянь реакцій відповідно до хімічних властивостей основних класів неорганічних речовин, розв’язування розрахункових задач.

Позитивним моментом є те, що в усіх школах учні дотримувалися орфографічного режиму, правильно оформлювали умови розрахункових задач, уміло використовували одиниці вимірювання.

Ефективність навчального процесу значною мірою залежить від рівня професійної компетентності вчителя. Тому, на основі аналізу результатів моніторингового дослідження, пропонуються рекомендації щодо удосконалення професіоналізму вчителів:

  • творчо осмислити результати моніторингового дослідження якості хімічної освіти;

  • вивчити критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії та користуватися ними під час розробки змісту та перевірки контрольних робіт;

  • на початку навчального року повторити та поглибити знання учнів щодо найважливіших теоретичних питань шкільного курсу хімії: а) про електронну будову атомів; б) про будову речовини та механізми окисно-відновних реакцій; в) про гідроліз водних розчинів солей;

  • проводити систематичне повторення вивченого матеріалу. Використовувати теми курсу органічної хімії для повторення вищезазначених питань. Так, при вивченні алканів повторити основні характеристики ковалентного зв’язку; під час вивчення вуглеводнів та оксигеновмісних сполук актуалізувати знання з електронної будови окремих хімічних елементів;

  • використати в курсі хімії 11 класу розділ «Узагальнювальне повторення найважливіших питань курсу хімії» для систематизації та поглиблення питань про електронну конфігурацію атомів (тема «Основні закони і теорії»), про природу хімічного зв’язку, ступінь окиснення, окисно-відновні реакції (тема «Розвиток наукових знань про хімічний зв'язок і будову речовини»), про розчини, масову частку розчиненої речовини, гідроліз солей (тема «Дисперсні системи»);

  • використовувати експериментальну складову програми курсу 11 класу, зокрема, практичні роботи, для більш глибокого осмислення найважливіших питань курсу неорганічної хімії. Наприклад, практичні роботи: «Використання окисно-відновних реакцій і вправ на складання їхніх рівнянь», «Складання іонних реакцій», «Гідроліз солей і визначення рН середовища» тощо;

  • систематично приділяти увагу виконанню вправ на складання рівнянь реакцій відповідно до схем перетворень, бо вивчення хімічних властивостей сполук є однією з найважливіших складових предметних компетентностей учнів. Особливого значення це набуває під час проведення уроків систематизації та узагальнення знань;

  • більш ретельно продумувати методику розв’язування розрахункових задач, надати учням детальні алгоритми щодо розв’язування розрахункових задач усіх типів, які зазначені програмою старшої школи профільного рівня;

  • використовувати електронні засоби навчального призначення для унаочнення будови елементарних часток мікросвіту, моделювання перетворень речовин та ін. Це піднімає навчання на якісно новий рівень, сприяє більш глибокому розумінню навчального матеріалу;

  • ефективно використовувати сучасні педагогічні технології, уміле їх поєднання підвищує мотивацію навчання, стимулює самостійність і активність учнів, забезпечує зворотний зв'язок та широкі можливості діалогізації навчального процесу;

  • приділяти увагу використанню внутрішньо- і міжпредметних зв’язків, що сприятиме усвідомленому засвоєнню навчальної інформації;

  • провести самоаналіз своєї роботи щодо формування творчої особистості учня, збільшити час для виконання завдань творчого рівня.

Важливо приділяти достатню увагу допрофільній підготовці.

Допрофільна підготовка як підсистема профільного навчання з одного боку виконує підготовчу функцію, а з іншого, – є системою педагогічної, психологічної, інформаційної та організаційної підтримки учнів основної школи. Освітнє середовище створюється через організацію курсів за вибором, інформаційну роботу та профільну орієнтацію. Профільне навчання буде успішним лише за умови вдало організованої допрофільної підготовки учнів, адже допрофільна підготовка і профільне навчання – дві складові одного процесу.

Перед освітою сьогодні стоять завдання формування особистості, конкурентоздатної в новому інформаційному суспільстві. Найважливішою умовою для розвитку особистості є оволодіння процесом, способами та засобами діяльності. Учителю потрібно для цього використовувати сучасні технології навчання. Значний потенціал у підвищенні інформативності уроків із хімії та ефективності засвоєння програмового матеріалу міститься у використанні сучасних інформаційних технологій. Сучасні інформаційні технології сприяють розвитку інтелектуальних і творчих здібностей учнів, підвищують ефективність засвоєння навчального матеріалу, так як задіяні всі канали сприйняття учнів – зоровий, механічний, слуховий, емоційний. Величезний дидактичний потенціал використання інформаційних технологій навчання може бути використаним лише за умов, якщо провідна роль у навчально – виховному процесі належатиме вчителю, а комп’ютер буде виступати потужним засобом та третім партнером у педагогічній взаємодії. Використання комп’ютера з мультимедіа є на сьогодні невід’ємним компонентом сучасного уроку хімії. Дуже корисними для навчального процесу є звернення учнів до ресурсів Інтернету для створення проектів, використання відеокурсів, дистанційного навчання, участі в конкурсах, олімпіадах, використання електронного тестування, електронного репетитора. Інформаційні технології мають використовуватися в комплексі з проектними технологіями, які реалізують вимоги компетентнісного підходу до навчання. Використання цих та інших технологій повинно бути обґрунтованим, методично правильно використаним. На уроках хімії також важливо приділяти увагу формуванню критичного мислення. Завдяки критичному мисленню учень вчиться виділяти головне в навчальному матеріалі, розв’язувати проблемні ситуації, вести діалог. Хімія має великий потенціал для створення таких ситуацій, під час яких утруднення спонукають до аналізу, прийняття рішень на основі теоретичних знань, практичних досліджень та життєвих ситуацій.

У вивченні хімії як експериментально-теоретичної науки важливе місце належить хімічному експерименту. Хімічний експеримент посідає провідне місце як основний метод і вид пізнання в хімії. Навчальний хімічний експеримент є і джерелом знань, і методом навчання, і головним засобом наочності. За призначенням хімічний експеримент виконує такі функції: навчальну, виховну, розвивальну, стимулювальну. Шкільний хімічний експеримент, відбиваючи експериментальний характер хімічної науки, у навчальному процесі реалізується в різних видах: демонстраційні експерименти, лабораторні досліди, практичні роботи, позакласні й домашні спостереження. Доцільно ширше використовувати експеримент ужиткового характеру. Серед засобів побутової хімії, харчових продуктів, лікарських препаратів є такі, що з успіхом замінять реактиви та наблизять навчання до життєвої практики. Виконані учнями лабораторні досліди і практичні роботи є джерелом нових знань і засобом формування в учнів практичних умінь та навичок. При цьому активізується розумова діяльність учнів, розвиваються пізнавальні здібності, спостережливість, уміння робити узагальнюючі висновки, що сприяє формуванню природничо-наукового світогляду школярів. Хімічний експеримент є також основою для повноцінної інтеграції шкільних природничих дисциплін.

Під час проведення занять в кабінеті хімії особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту 01.02.2012 № 1/9-72).

У зазначених матеріалах перелічено нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи загальної середньої освіти; описано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, особливості безпеки під час проведення робіт з хімії, порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів. Також в інструктивно-методичних матеріалах наведені зразок журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів та орієнтовні «Паспорт кабінету» і «Акт дозволу на проведення занять у кабінеті».

Із повним текстом інструктивно-методичних матеріалів можна ознайомитись на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту www.mon.gov.ua та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua.

Дуже важливим є усвідомлення вчителями необхідності екологізації шкільного курсу хімії як головної умови гуманізації освіти, що тісно пов’язано з формуванням екологічної культури учнів, екологічних стереотипів поведінки. В екологізації хімічної освіти головним є введення екологічної компоненти до змісту навчальних матеріалів уроку. Екологізація шкільного курсу хімії може відбуватися через:

  • ознайомлення учнів з властивостями речовин і матеріалів для грамотного їх використання ;

  • утвердження необхідності хімічних знань про речовини, їх властивості для розвитку цивілізації;

  • показ важливості інтеграції хімічних знань для розвитку науково-технічного прогресу;

  • розкриття ролі хімічних знань в аналізі глобальних проблем людства та пошуку шляхів виходу з кризи;

  • використання регіонального компонента.

Важливим є обов’язкова практична спрямованість екологічних знань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 затверджено новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Відповідно до нового Державного стандарту розроблені типові навчальні плани для основної школи. Згідно з ними хімія в 7 класі буде вивчатися 1,5 години на тиждень, а у 8-9 класах – по 2 години на тиждень.

Звертаємо увагу, що зазначений Державний стандарт упроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 року. Першими перейдуть на навчання за новими програмами учні 5 класів у 2013/2014 навчальному році. Вивчення хімії за програмою, розробленою до нового Державного стандарту, розпочнеться в 7 класах з 2015/2016 навчального року.

Виходячи з особливостей викладання хімії та актуальності питань шкільної хімічної освіти на сучасному етапі пропонуємо наступну тематику засідань міськ (рай) методичних об'єднань учителів хімії.


^ Орієнтовна тематика засідань

міськ (рай) методичних об'єднань учителів хімії


  1. Обговорення хімічної складової нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

  2. Аналіз результатів моніторингового дослідження якості хімічної освіти в 10 класах профільного рівня.

  3. Формування предметних компетенцій школярів засобами хімічної освіти.

  4. Шляхи вдосконалення викладання хімії в умовах профільного навчання.

  5. Формування дослідницького стилю мислення учнів засобами шкільного хімічного експерименту.

  6. Використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі з хімії.

  7. Використання проектної технології у викладанні хімії.

  8. Практична спрямованість шкільного курсу хімії.



Бондарева Л.О.,

методист з хімії ЛОІППО






Похожие:

Методичні рекомендації щодо викладання хімії в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання інформатики в 2012-2013 навчальному році Викладання інформатики в 9-11 класах (інваріантна складова)
...
Методичні рекомендації щодо викладання хімії в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання навчального предмета «Основи здоров’я» в 2012 2013 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання навчального предмета «Основи здоров’я» в 2012 – 2013 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання хімії в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання історії в 2012-2013 навчальному році
Навчання шкільних курсів історії в новому навчальному році буде здійснюватись за чинними програмами Міністерства освіти і науки,...
Методичні рекомендації щодо викладання хімії в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання російської мови і літератури в 2012 2013 навчальному році
Обучение русскому языку и литературе в 2012 – 2013 учебном году будет осуществляться по таким программам
Методичні рекомендації щодо викладання хімії в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання світової літератури в 2012-2013 навчальному році
У процесі долучення школяра до літературних надбань людства педагог має усвідомити та пройти разом зі своїми вихованцями такі етапи...
Методичні рекомендації щодо викладання хімії в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання фізики та астрономії в 2012-2013 навчальному році
Для сучасного суспільного розвитку важливим чинником є формування в учнів наукових уявлень про навколишній світ, розвиток творчих...
Методичні рекомендації щодо викладання хімії в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання основ правознавства в 2012 2013 навчальному році
Потреба сьогодення полягає у трансформації змісту освіти зокрема правової, акцентує увагу на практичних результатах навчання на засвоєння...
Методичні рекомендації щодо викладання хімії в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання інформатики у 2-х класах загальноосвітніх навчальних закладах
Процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2013/2014 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання хімії в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання предмета «Захист Вітчизни» в 2012-2013 навчальному році
Конституція України визначає захист Вітчизни обов'яз­ком громадян України, найважливішою функцією держа­ви. Безпека людини, її життя...
Методичні рекомендації щодо викладання хімії в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання дисциплін художньо-естетичного циклу в 2012 2013 навчальному році
Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, концепції художньо-естетичної освіти і виховання та інших аналітично-нормативних...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов