Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в 2012-2013 навчальному році icon

Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в 2012-2013 навчальному році



НазваниеМетодичні рекомендації щодо організації виховної роботи в 2012-2013 навчальному році
Дата конвертации20.12.2012
Размер132.45 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
скачать >>>

Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи

в 2012-2013 навчальному році


Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованого життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Тому мета сучасного освітнього процесу - не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вирішувати особисті проблеми, творити себе і оточуючий світ.

Виховання учнів у сучасній школі здійснюється в контексті громадянської і загальнолюдської культури, охоплює весь навчально-виховний процес, ґрунтується на свободі вибору мети життєдіяльності та поєднує інтереси особистості, суспільства і держави.

Одним із основних державних документів щодо виховної роботи у сучасному навчальному закладі є «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів», затверджений наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 31.10.2011 р. № 12. Орієнтири передбачають залучення учнів до різних форм творчої та суспільно корисної діяльності, зокрема: пізнавальної, оздоровчої, трудової, художньо-естетичної, спортивної, пропагандистської, ігрової, культурної, рекреаційної, екологічної, що організовуються у години дозвілля, тобто у позакласний час.

Метою основних орієнтирів виховання є створення цілісної моделі виховної системи на основі громадянських та загальнолюдських цінностей як орієнтовної для проектування моделей виховних систем у загальноосвітніх навчальних закладах України.


Для досягнення означеної мети передбачено реалізацію таких завдань:

  • організація виховного процесу в класному колективі та в роботі з батьками на засадах проектної педагогіки;

  • створення програми виховання для окремого класу з урахуванням індивідуально-педагогічних можливостей класних керівників, батьків, а також - результатів вивчення рівнів фізичного, соціального, психічного та духовного розвитку учнів;

  • змістове наповнення програми виховання з урахуванням вікових особливостей учнів;

  • задоволення базових потреб особистості вихованця (фізіологічних потреб, потреби в безпеці, любові та прихильності, визнанні та оцінці, в самоактуалізації) в умовах окремого загальноосвітнього навчального закладу;

  • реалізація у процесі роботи особистісно орієнтованого, діяльнісного, системного, творчого та компетентнісного підходів до організації виховного процесу в шкільному та класному колективах;

  • оптимальне поєднання форм організації виховної роботи: індивідуальної, групової, масової;

  • створення належних умов для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуацій успіху та підтримки), його психолого-педагогічний супровід;

  • співпраця з органами учнівського самоврядування, дитячими громадськими організаціями;

  • інтеграція зусиль батьківської громади позашкільних закладів, представників державної влади, громадських та благодійних організацій, правоохоронних органів та установ системи охорони здоров'я.

Основні орієнтири виховання розраховані на весь період виховної діяльності з учнями окремого класу з урахуванням їх вікових, індивідуальних та психолого-педагогічних особливостей (для роботи з учнями 1-4, 5-9 та 10-11 класів).

Змістове наповнення основних орієнтирів виховання передбачає формування цінностей і ставлень особистості до себе і людей, суспільства і держави, природи і здоров'я, праці та мистецтва. Після кожної змістової лінії подаються характеристики вікових особливостей учнів, зміст та форми виховної діяльності, критерії і вимоги до виховних досягнень учнів. У змісті виховної діяльності запропоновано орієнтовні форми проведення виховних справ та їх тематика для різних вікових категорій з урахуванням інтересів, потреб, запитів класних керівників, батьків та дітей.

В основних орієнтирах виховання пропонуються форми роботи для роботи з окремими класними колективами. У проектній діяльності увага класного керівника (вихователя) акцентується на:

  • розвитку творчої особистості дитини;

  • виявленні та становленні індивідуальних особливостей школярів;

  • рівні особистісно-виховних досягнень учнів;

  • створенні відповідних умов у школі для всебічного розвитку учнів;

  • функціонуванні системи медично-психологічного та соціально-педагогічного забезпечення процесу розвитку школярів.

У процесі виховання класний керівник (вихователь) керується особистісно орієнтованим підходом до здібностей, нахилів кожної дитини учня, тим самим створюючи умови для саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації на основі національних та загальнолюдських цінностей.

Виховання учнів реалізується у процесі організації:

  • навчально-виховної діяльності;

  • позаурочної та позакласної діяльності;

  • позашкільної освіти;

  • роботи органів учнівського самоврядування;

  • взаємодії з батьками, громадськими організаціями, державними установами.

Із цією метою створюються відповідні психолого-педагогічні умови у навчальному закладі, а саме:

  • відповідність виховної практики засадам особистісно орієнтованої та гуманістичної парадигми освіти;

  • ставлення до особистості дитини як до суб'єкта виховання;

  • перцептивна, комунікативна, інтерактивна взаємодія всіх суб'єктів виховного процесу;

  • творення необхідних умов для розвитку творчого потенціалу особистості, перспектив її саморозвитку в колективі;

  • захист і підтримка інтересів особистості дитини;

  • самоідентифікація та суспільно-значиме особистісне самовизначення дитини;

  • стимулювання ініціативності та життєвої активності дитини;

  • створення і набуття практичних навичок, необхідних для особистісної гармонізації;

  • інтеграція виховних впливів освітнього середовища;

  • практичне спрямування виховного процесу навчального закладу;

  • культивування цінностей особистості.

Для кожної вікової категорії дітей прийнятними є використання індивідуальних (консультації), групових (тренінги, дискусії, дебати, ділові та рольові ігри), колективних (проекти) форм діяльності.

Метою сучасного виховання є формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал. Виховна мета є спільною для всіх ланок системи виховання та є критерієм ефективності виховного процесу.

Першим і найважливішим чинником виховання є сім’я, яка стоїть у центрі глобальних економічних, політичних та культурних змін, які відбуваються у державі і являється тією найменшою клітиною у житті суспільства, його основою, яка через власну культуру, мову, цінності виявляє значний вплив на виховання підростаючого покоління.

Другим важливим чинником є школа, яка сьогодні покликана, у першу чергу, стати осередком виховання, у тому числі, самовизначення і самореалізації кожної особистості. У навчально-виховному процесі головний акцент має переноситись із засвоєння певної кількості знань на виховання особистості з урахуванням її унікальної природи, і вже на цій основі формувати у неї моральні цінності, творчу і самотворчу діяльність. Водночас несприятливими чинниками, які гальмують процес виховання підростаючого покоління є брак знань, педагогічного досвіду, низький рівень життя, егоїзм, невизначеність сфери етичних взаємин вчителів, розбіжності у декларованих цінностях та цінностях життя, пріоритет особистісного перед професійним, порушення етичних норм тощо.

Виховання дітей як в сім’ї, так і в школі повинно враховувати індивідуальні здібності і нахили, здійснюватись рідною мовою, в атмосфері доброзичливості і взаєморозуміння, з опорою на народні і сучасні педагогічні надбання, національну і світову культуру, вселюдські і національні моральні цінності.

Важливим чинником у вихованні дітей виступають і соціальні інститути (позашкільні заклади, психологічні служби, інститути підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо), які виступають суб’єктами виховання дітей і дають змогу покращувати та корегувати виховання школярів.

Зміст та організація виховного процесу визначаються його метою як очікуваним ідеальним результатом. Кінцева мета виховання поетапно конкретизується з урахуванням: індивідуально-психологічних особливостей вихованців; особливостей їх сімейного виховання; віку; статі; національної та релігійної приналежності; соціально-економічних та географічних умов; особливостей найближчого соціального оточення; специфіки навчального закладу та наявних ресурсів для здійснення виховної роботи.

Особистісне долучення вихованців до спільної з вихователем діяльності у процесі застосування сучасних виховних технологій здійснюється через розв’язання соціально-моральних завдань, що ставлять вихованців з умови свідомого вибору і практичної реалізації особистісної позиції, стилю поведінки.

Процес виховання окрім власне наукового підходу складається з творчих актів, засадами яких є відчуття вихователем конкретної життєвої ситуації, його такт.

Складовими виховних технологій є форми організації та способи виховання. Процес виховання здійснюється у певних організаційних формах (індивідуальні, групові, колективні, масові).

Реалізація сучасних технологій виховної роботи у практиці можлива на основі проектування розвитку особистості вихованця. Застосування проектно-технологічного підходу до здійснення процесу виховання у навчальному закладі дозволяє:

а) практично реалізувати індивідуальний підхід;

б) планувати і прогнозувати результати виховних впливів;

в) обирати найбільш ефективні для даного учня або класного колективу форми і методи виховної роботи;

г) об’єктивно оцінювати ефективність і результативність виховної роботи.

Таким чином відбувається перехід від «педагогіки заходів» до педагогіки цілеспрямованого і свідомого формування особистісних рис і якостей молодої людини. Основними елементами виховної технології (див. табл.) виступають: конкретизована (конкретна) мета виховної діяльності (1); завдання, що конкретизують дану мету (2); цільова група виховної діяльності (конкретний учень, група, клас, школа) (3); очікуваний кінцевий результат (4); критерії, за якими будуть оцінюватись результативність та ефективність виховних впливів (5); власне зміст виховної діяльності як спільної діяльності вихователя і вихованця (6); форми виховання (7); методи здійснення виховної роботи (8); часовий проміжок, протягом якого буде здійснюватись виховна робота за даним проектом (9).

Кінцевим результатом реалізації усякого виховного проекту мають бути життєві компетентності учнів, тобто сформована можливість діяти у конкретній життєвій ситуації відповідно до власних цінностей, ставлень та переконань.

Таблиця. Орієнтовна структура виховної технології.

Мета

Завдання

Цільова група

Кінцевий результат

Критерії

Зміст діяльності

Форми

Методи

Час

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Такий підхід дає можливість оцінити ефективність проведеної виховної роботи на кожному віковому етапі розвитку вихованця. Оцінка здійснюється через порівняння очікуваних результатів виховної роботи з її реальними результатами. При цьому стає можливою оцінка ефективності виховання як окремої особистості, так і класу та школи в цілому.

Пріоритет унікальності кожної особистості вихованця вимагає відповідального ставлення до технологізації виховного процесу, високого професіоналізму і відповідальності педагога.

Важливе значення в організації виховного процесу школи мають орієнтири, визначені регіональними програмами освіти, які відображають прагнення до збереження самобутності національної культури, традицій, звичаїв Луганщини, сприяють моральному та духовному розвитку підростаючого покоління. Серед освітніх програм, які реалізуються сьогодні в регіоні:

  • «Освіта Луганщини 2012-2015 р.»;

  • «Програма розвитку дитячого руху в Луганській області на 2011-2015роки»;

  • ««Луганська родина» на 2007-2012 роки»;

  • «Регіональна програма подолання дитячої безпритульності та бездоглядності на 2007-2011 рр.»;

  • «Програма «Патріот Луганщини 2011-2014 р.»;

  • «Програма оздоровлення та відпочинку дітей на 2009-2013 рр.. «Луганське літо»;

  • «Програма розвитку дитячо-юнацького краєзнавства на 2010-2013 р.»;

  • «Програма розвитку фізичного виховання і спорту серед учнівської та студентської молоді на 2010-2014 р.»;

  • «Програма створення єдиного інформаційного простору мережі шкільних бібліотек Луганської області на 2011-2015 рр.» тощо.


Україна належить до держав із полікультурним середовищем, що формувалося на її теренах протягом століть. Одне покоління залишало після себе культурні традиції, інше, удосконаливши їх, передавало наступним, причому це відбувалося в умовах співіснування різноетнічних груп.

Сучасна соціально-культурна та соціально-політична ситуація в Україні характеризується глибоким переосмисленням минулого, активізацією історичної пам’яті як невід’ємної частини суспільної свідомості, загальним процесом формування громадянського полікультурного суспільства. Як раз у руслі становлення в Україні громадянського суспільства, що є основою для побудови правової держави (а така мета ставиться за Конституцією України), доцільним є розгляд питань, пов’язаних із зміною сутності сучасної держави та впливом на указані процеси культурної та національної багатоманітності.

За визначенням О.В. Котенко полікультурність – це особливий системотворчий компонент у структурі особистості, її якість, що передбачає визнання багатоманітності культурного простору та здатність до міжкультурної взаємодії і ми повністю приєднуємося до цієї думки, адже вище зазначена якість є основою для формування полікультурної особистості, здатної до міжкультурної комунікації на засадах рівноправності.

На думку О.І. Мордань формування особистості полікультурної є складним та насиченим процесом, вимагає не лише знань про особливості розвитку особистості, а й усвідомлення неминучості її існування в багатокультурному, різноетнічному світі, необхідності формування в неї готовності до спілкування з представниками різних країн, етносів, з людьми, які відрізняються не лише кольором шкіри чи мовою, а й звичками, традиціями, щоденними ритуалами.

Тому новий 2012-2013 навчальний рік починається в умовах, коли однією з провідних ідей навчально-виховного процесу є оптимізація виховного простору у відродженні національних традицій, забезпеченні освітніх потреб національних меншин та народів.

Згідно з Конституцією України (ст. 53) «громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства".

Права громадян України – представників всіх національностей, та гарантії цих прав зафіксовані у Декларації про державний суверенітет України, базовому Законі України «Про національні меншини в Україні», законах «Про мови в Українській РСР», «Про освіту», «Про друковані засоби масової інформації», «Про об’єднання громадян», «Про громадянство» тощо.

Окрім того, законодавча база в освітній галузі щодо прав національних меншин посилюється іншими законами та нормативно-правовими документами: «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту» тощо.

Перспективи розвитку освіти народів різних національностей залежать, насамперед, від тих умов розвитку їх мови та культури, які існують у тому чи іншому регіоні країни. Українське законодавство і практика регулювання етнонаціональних процесів у всіх сферах діяльності сформовано нашою державою відповідно до міжнародних норм та рекомендацій, викладених у Загальній декларації прав людини, Рамковій конвенції Ради Європи про захист національних меншин, Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, Гаазьких рекомендаціях Верховного Комісара ОБСЄ щодо прав національних меншин на освіту та інших документах.

Так, стаття 2 (1) Декларації ООН з прав осіб, які належать до національних або етнічних, релігійних і мовних меншин, проголошує право національних меншин «користуватися своєю мовою в приватному житті і без будь-якої дискримінації».

У статті 6 Рамкової конвенції про захист національних меншин зафіксовано: держави-учасниці заохочують атмосферу терпимості та міжкультурного діалогу і вживають заходів до поглиблення взаємоповаги, взаєморозуміння та співробітництва між усіма особами, що проживають у межах їх території, незалежно від етнічної, культурної, мовної або релігійної самобутності цих осіб, зокрема в галузях освіти, культури та засобів масової інформації.

Актуальною проблемою сучасної педагогічної практики є полікультурне виховання дітей, що ґрунтується на принципах рівності і недискримінації у всебічному розвитку особистості та на створенні навчальним закладом умов для збереження і розвитку національних мов та культур.

Полікультурність майбутнього громадянина виховується не тільки і не стільки під час навчального процесу. Мова йде про встановлення доброзичливих, позитивних взаємовідносин між учнями різних національностей, відпрацювання навичок поведінки, які базуються на розумінні, терпимості, компромісі, самоповазі та повазі до оточуючих. У вирішенні зазначених завдань важливу роль відіграє позакласна робота.

Створення розгалуженої системи гурткової роботи в загальноосвітніх навчальних закладах сприятиме реалізації пріоритетних завдань в галузі етнонаціональних відносин.

Позакласна робота в умовах полікультурного середовища передбачає організацію та проведення заходів спрямованих на міжкультурне взаєморозуміння: виховні години з використанням методики «занурення в національну культуру», години етнонаціонального спілкування, зустрічі з письменниками, відкриті діалоги, фестивалі національностей, дні національної культури, форум-театри, конкурси читців, творчих робіт, дослідницька діяльність учнів з вивчення традицій, історії, культури – це той невеликий перелік форм роботи, що забезпечать полікультурне виховання особистості з активною громадською позицією.

Питання полікультурного виховання мають обговорюватись на конференціях, зустрічах, семінарах як для педагогічних працівників, так і для батьків за орієнтованою тематикою: «Виховання полікультурної багатомовної особистості», «Полікультурна освіта і виховання», «Виховання особистості в полікультурному суспільстві», «Полікультурний педагог».

Органічне поєднання національного і загальнолюдського - це необхідна передумова розвитку і збагачення кожної культури. У процесі взаємодії різних культур створюються нові культурні цінності. Подолання міжетнічних, міжконфесійних, міжособистісних суперечностей в державі, в першу чергу, має служити дотриманню прав людини на вільний вибір світоглядних переконань, вміння жити в багатонаціональному суспільстві.


Бахмут О.А., Ніколаєнко Є.М.,

методисти кафедри управління освітою ЛОІППО



Похожие:

Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в 2012-2013 навчальному році iconДля практичного використання методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2012/2013 навчальному році
Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій
Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2013/2014 навчальному році
В україні забезпечено правове регулювання питань функціонування системи освіти, всіх її рівнів І підсистем, діяльності навчальних...
Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання інформатики в 2012-2013 навчальному році Викладання інформатики в 9-11 класах (інваріантна складова)
...
Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання історії в 2012-2013 навчальному році
Навчання шкільних курсів історії в новому навчальному році буде здійснюватись за чинними програмами Міністерства освіти і науки,...
Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо організації оздоровлення дітей та проведення виховної роботи у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку
Просимо довести зазначені методичні рекомендації до відома керівників навчальних та оздоровчих закладів
Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання навчального предмета «Основи здоров’я» в 2012 2013 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання навчального предмета «Основи здоров’я» в 2012 – 2013 навчальному році
Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання російської мови і літератури в 2012 2013 навчальному році
Обучение русскому языку и литературе в 2012 – 2013 учебном году будет осуществляться по таким программам
Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в 2012-2013 навчальному році iconДеякі питання організації виховної роботи у 2012/2013 навчальному році
Новий навчальний рік починається під знаком важливих загальнокультурних та історичних подій в Україні
Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в 2012-2013 навчальному році iconДеякі питання організації виховної роботи у 2012/2013 навчальному році
Новий навчальний рік починається під знаком важливих загально-культурних та історичних подій в Україні
Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо організації та проведення виховної роботи в професійно-технічному навчальному закладі
ЗакониУкраїни “Про освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про мови”
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов