Світові процеси Випуск 110 21 27 лютого icon

Світові процеси Випуск 110 21 27 лютого



НазваниеСвітові процеси Випуск 110 21 27 лютого
Дата конвертации12.04.2013
Размер272.46 Kb.
ТипПовідомлення
скачать >>>


ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ ФОНД "УКРАЇНА"


Інститут стратегічних оцінок (ІСО)


СТРАТЕГІЧНІ ОЦІНКИ


Щотижневий аналітичний моніторинг.

Макроекономіка. Політика.

Світові процеси


Випуск 110

21 - 27 лютого

2009 р.

ЗМІСТ


І. МАКРОЕКОНОМІКА………………………………………………. 3

Небезпечні ілюзії щодо оцінки кризи………………………………… 3

Нарощування боргів - шлях до дефолту?.............................................. 5

Дефіцит платіжного балансу………………………………………….. 7

Загрозливі тенденції іноземного капіталу……………………………. 8

Бартер - захист від кризи……………………………………………….. 10


ІІ. ПОЛІТИКА…………………………………………………………… 11

Україна: політичні маневри напередодні буремної весни……………. 11

США: перше президентське послання Б.Обами………………………. 13

Німеччина: криза не посилює позицій лівих………………………….. 16

Грузія: різні ультиматуми опозиції……………………………………. 18


ІІІ. СВІТОВІ ПРОЦЕСИ……………………………………………….. 20

Узбекистан: поза кризою?......................................................................... 20

Росія: соціальна криза поглиблюється…………………………………. 23

Повідомлення "з фронтів кризи"………………………………………... 24

Підтримка малого бізнесу в умовах кризи…………………………….. 26

Скорочення менеджерів - індикатор тривалості кризи………………. 28


І. МАКРОЕКОНОМІКА

Небезпечні ілюзії щодо оцінки кризи

Нещодавно прем'єр-міністр Ю.Тимошенко, виступаючи на засіданні уряду за участю керівників регіонів, переконувала всіх присутніх, що ситуація в Україні "серединка", зокрема між Росією і Казахстаном. Як аргумент, були наведені показники спаду промислового виробництва у січні 2009 р. до грудня 2008 р.: у Росії - 19%, в Україні - 16%, у Казахстані - 10%.

    • Однак такі міжкраїнові порівняння є дуже кон'юнктурними: десь спад був раніше, а десь пізніше. Такі порівняння лише сигналізують про зміну тенденцій.

    • Найбільш повно і об'єктивно зміну ситуації в економічному циклі характеризує порівняння показників одного місяця поточного року до попереднього. Тут і виявляється, що ситуація у промисловості в Україні у січні 2009 р. до січня 2008 р. найбільш провальна - спад 34,1%, у Росії - 16%, в Казахстані - лише 1,8%. До речі, так було і весь ІV кв. 2008 р., коли спад у промисловості в Україні був значно більший, ніж у Росії і Казахстані. Чому ж тоді уряд не звернув увагу, що ситуація в Україні не "серединка" серед країн СНД, а провальна?

    • А що стосується загальної оцінки стану економіки України в порівнянні з іншими країнами, то тут слід навести останні дослідження МВФ, опубліковані у The Financial Times, де однозначно сказано, що серед країн Європи криза найбільше вразила Латвію, Угорщину і Україну, а серед них, - найбільше Україну.

    • Але в Україні про реальну ситуацію в економіці можна тільки здогадуватися, або ж спиратися на оцінки незалежних економістів. Оскільки дані про ситуацію з ВВП Держкомстат перестав оприлюднувати. Так ось, за підрахунками експертів, спад ВВП у січні досяг рекордних 20%. В Росії спад ВВП у січні - 8,8%.

    • За прогнозами МВФ, у 2009 р. в Україні відбудеться суттєве падіння ВВП, яке складе мінус 8%, замість урядового прогнозу - зростання 0,4%. Крім того, МВФ прогнозує, що інфляція досягне 16% (замість урядового прогнозу - 9,5%). Тому МВФ наполягає на скороченні дефіциту бюджету.

    • Інше свідчення ситуації в економіці України - зниження суверенного рейтингу України до рівня – B (агентство Fitch Ratings). Тепер рейтинг України є одним з найнижчих в СНД: нижче за рейтинг Грузії (В+). Збереження в України прогнозу "негативний" вказує на високу вірогідність дальшого погіршення рейтингів.

    • Тому інвестори вважають Україну одним з головних претендентів на фінансовий колапс. Так, за даними інформагентства Cbonds, кредитні дефолтні свопи (CDS) на п'ятирічні єврооблігації України 13 лютого підскочили на 300 пунктів – до 3750 пунктів. Останні оцінки показника CDS України ще вищі - 4000. Це абсолютний максимум, за яким вірогідність дефолту означає 40%. Тому євробонди продавалися уже з дисконтом 57,3%. Гірші показники лише в Еквадору, що оголосив дефолт.

Таким чином, можна очікувати наступних наслідків:

    • зниження попиту на євробонди;

    • ускладнення перекредитування українських банків.

    • підвищення вірогідності дефолту до 60-70%, особливо за відмови МВФ дати другий транш позики.

Тому ілюзії уряду щодо реальної ситуації в економіці України є не просто намагання заспокоїти народ чи спроба продемонструвати витримку. Подібні оцінки можуть бути також розцінені як нездатність адекватно оцінювати ситуацію, реагувати на неї і управляти країною. Такі ілюзії дуже небезпечні.


^ Нарощування боргів - шлях до дефолту?

    • Ще зовсім недавно загальна сума державного і гарантованого боргу України була стабільною, на рівні 15-17 млрд дол. Але в 2008 р. ситуація різко ускладнилась, сума цього боргу зросла на 40% і становить 24,6 млрд дол. (рис.1).

    • Аналогічна ситуація по державному боргу. Його загальний обсяг в останні роки був на рівні 13-14 млрд дол., а в 2008 р. збільшився на 20,6%. Особливо різко зріс внутрішній борг - на 65,7%.

    • Найбільше зросла сума гарантованого боргу - майже в 2 рази і, в основному, за рахунок подвоєння зовнішнього боргу. Це корпоративні борги великих державних компаній, взяті під гарантії уряду.

    • Експерти прогнозують, що до кінця 2009 р. державний борг України виросте ще на 22%, а його співвідношення до ВВП збільшиться до 23,6%. На 2009 р. держбюджет передбачає залучення боргових зобов'язань на суму 88,5 млрд грн, основну частину яких (79%) буде здійснено на внутрішньому ринку.

    • У 2009 р. Україні треба погасити 1,8 млрд дол. зовнішнього державного та біля 18 млрд дол. корпоративного боргу. Це досить велике навантаження на економіку і фінанси країни.

    • За даними The Financial Times, вартість страховки від дефолту (CDS) для України (4000 базисних пунктів) у 5-7 разів вища, ніж для Росії (770 базисних пункти), Угорщини (580), Польщі (420), Чехії (340).

^ Тому, за оцінками низки міжнародних організацій, у т.ч. МВФ, Україна очолює переддефолтний список з 10 країн.

Очевидно, не випадково міністр фінансів Австрії застеріг комісію ЄС, що економічна чи політична катастрофа в Україні може викликати "ефект доміно" з поганими наслідками для країн ЄС.





^ Рис.1 Динаміка боргів України, млрд. дол.

Джерело: Мінфін України


Дефіцит платіжного балансу

Нацбанк оприлюднив попередні статистичні дані про стан платіжного балансу за 2008 р. Вперше за останні роки зведене сальдо платіжного балансу стало від’ємним -3,1 млрд дол. У 2006 і 2007 рр. це сальдо було позитивне - відповідно 2,4 та 9,4 млрд дол. Таку негативну динаміку зумовили наступні чинники:

    • зростання дефіциту поточного рахунку платіжного балансу, який досяг 11,9 млрд дол., або в 2 раза більше, ніж було у 2007 р. Дефіцит рахунку поточних операцій склав 6,7% від ВВП проти 3,7% у 2007р. (критичний показник - 10%).

    • зростання дефіциту балансу зовнішньої торгівлі товарів та послуг до 13,9 млрд дол., або в 1,8 раза більше, ніж у 2007 р.

    • суттєве (на 40% проти 2007 р.) зменшення позитивного сальдо фінансового рахунку платіжного балансу, яке склало 8,8 млрд дол.

У 2006-2007 рр. дефіцит поточного рахунку компенсувався за рахунок позитивного сальдо фінансового рахунку, що забезпечувалося збільшенням іноземних інвестицій, зовнішніх кредитів і банківських вкладень. Однак, у ІV кв. 2008 р. в зв’язку з втратою довіри інвесторів та масового відтоку капіталу цей показник істотно погіршився.

НБУ змушений був фінансувати дефіцит платіжного балансу і використовувати для цього свої золотовалютні резерви та стабілізаційний кредит Міжнародного валютного фонду, залучений саме під покриття дефіциту балансу.

Негативна ситуація з торговим балансом України у поєднанні з динамікою зменшення офіційних монетарних резервів свідчить про загрозливий стан платіжного балансу. Відтік капіталу, і, як наслідок, дисбаланс між попитом і пропозицією іноземної валюти чинить вагомий тиск на курс гривні.


^ Загрозливі тенденції іноземного капіталу


Аналіз динаміки структурних змін у сферах вкладення іноземного капіталу свідчать про наявність загрозливих тенденцій.

    • Різке скорочення частки іноземного капіталу, що спрямовується у промисловість: з 50% у 2003 р. до 22,6% у 2008 р.

    • Різке зростання частки іноземних інвестицій, що спрямовуються у фінансову сферу: з 6,5% у 2005 р. до 20% у 2008 р.

    • Прискорення нарощування іноземного капіталу у банківській сфері: з 9,6% у 2004 р. до 36,7% у 2008 р. Після кризи цей показник може зрости до 70%.

    • Банківська система стала найбільш насиченою іноземним капіталом. Із 184 банків 53 з іноземним капіталом, у т.ч. 17 банків зі 100% іноземним капіталом. Основна частка цього капіталу походить з Росії - 24%. Особливо активізувався притік іноземного капіталу у банківську сферу у ІV кв. 2008 р. (56,6%), тобто із поглибленням кризи.

Водночас, у 2008 р. змінились чинники, які стимулювали надходження іноземних інвестицій у банківську систему.

  • Скоротилися обсяги іноземних інвестицій, які спрямовувалися на покупку банків. Продали лише два банки – "Правекс-Банк" і "Астра Банк".

  • Прискорився притік іноземних інвестицій з метою оздоровлення банків (Промінвестбанк - від ВТБ Росії - майже 1 млрд дол. та інші).

Світова практика не дає однозначної оцінки критичного рівня присутності іноземного капіталу у банках для національних інтересів. Однак, враховуючи, що головний удар кризи прийшовся на банківську систему та її негативний кумулятивний вплив на національні економіки, різко зросла потреба вдосконалення регулювання іноземного капіталу у банківську систему. При цьому слід зважати на наступні небезпечні тенденції, які вже очевидні.

Перше. Економічна монополія, при якій корпоративні інтереси можуть призвести до конфлікту з національними інтересами України. Аргументами можуть слугувати конфлікти, які вже неодноразово виникали на монополізованому ринку роздрібного продажу продуктів нафтопереробки.

Друге. Реалізація через економічну монополію політичних інтересів іншої держави. Особливо, якщо новим власником українського банку стає інвестор, що є підконтрольним державі, яка зацікавлена у політичному впливі на Україну. Ця ситуація схожа з поглинанням Промінвестбанку російським ВТБ.

Третє. Особливої уваги потребує присутність російського капіталу, який несе в собі обидва види небезпеки, згадані вище. За 2008 р. вони збільшили свою присутність у 2 рази. До складу українських банків, які вони контролюють, входять три, що відносяться експертами до першої десятки національних лідерів.

Четверте. Можливість погіршення якості іноземного капіталу в українській банківській системі. Криза показала, що для іноземного капіталу у фінансовій сфері характерний спекулятивний чинник. Його відтік став одним з факторів поглиблення фінансової кризи в Україні, Казахстані, Латвії.



Рис. 1. Розподіл прямих іноземних інвестицій, %


Бартер - захист від кризи


    • У роки трансформаційної кризи 1990-х р., коли внутрішній ринок і банківська система були паралізовані, виник бартер. У 1998-1999 рр. бартер займав до 40% в розрахунках. Остаточно бартер зник до 2004 р., поки економіка успішно зростала і утвердились нормальні товарно-грошові відносини.

    • Наслідком поточної кризи в Україні став дефіцит обігових коштів у суб’єктів господарювання. У січні 2009 р. обсяг коштів в економіці скоротився майже на 24 млрд грн. або на 4,6%, вперше з 2001 р.

    • Українські підприємства почали масово переходити на бартер. Експерти стверджують, що до кінця року бартер може досягти 20-25% товарообігу українських підприємств.

    • Уже з'явились структури з організації і обслуговування бартеру. Компанія "В2В" вже оголосила про створення електронної бартерної біржі, яка до кінця року планує охопити до 50% всіх бартерних операцій.

    • Бартер є природною реакцією бізнесу на поточну ситуацію і має на меті відродження господарської діяльності в умовах кризи. Проте він призводить до низки наслідків, які деформують економіку, товарно-грошові та фінансові відносини, зокрема:

  • посилюється непрозорість бізнесу, створюються передумови для тіньової економіки;

  • звужується база бюджетних доходів;

  • уповільнюється і скорочується обіг товарів, особливо його обслуговування банками;

  • згаданий бартер неминуче розповсюджується на оплату праці, інші розрахунки і платежі, що провокує поширення тінізації.



ІІ. ПОЛІТИКА

Україна: політичні маневри напередодні

буремної весни


Пауза у пленарних засіданнях ВР виявилася заповненою політичними маневрами провідних парламентських сил. Знову починає розігруватися карта дострокових президентських і парламентських виборів. 24.02.09 р. перший віце-спікер ВР О.Лавринович заявив, що Україна наразі, абсолютно очевидно, потребує якомога скоріших виборів і Президента, і парламенту. За його словами, "невже будь-хто повірить, що чинний сьогодні Президент здатний ухвалювати рішення, що виведуть країну із кризи". Активну кампанію щодо відставки В.Ющенка з поста Президента розгорнув БЮТ. Як заявив один із очільників цієї політичної сили, інший віце-спікер М.Томенко, зараз у суспільстві дуже активно дебатується питання щодо можливості та перспектив добровільної відставки чинного глави держави.

Проте експерти вважають, що насправді за такими "ініціативами" найчисельніших парламентських політичних сил стоять більш конкретні і локальні завдання. Слід додати, що між представниками БЮТ і ПР у черговий раз розгорнувся діалог стосовно можливого об'єднання своїх зусиль у парламенті. Той же О.Лавринович заявив, що він вважає реальним об'єднання ПР з БЮТ, тобто створення "широкої коаліції", або в нинішньому складі ВР, або в майбутньому. При цьому головною умовою такого альянсу О.Лавринович вважає відставку уряду Ю.Тимошенко, що дозволить, на його думку, БЮТ разом з ПР сформувати новий уряд на чолі із В.Януковичем. У свою чергу, народний депутат фракції БЮТ С.Міщенко, коментуючи заяву О.Лавриновича щодо переформатування уряду, заявив про готовність БЮТ "працювати з цією політичною силою, в якій достатньо багато гідних", але, що ставити ультиматуми неправильно.

Політичні маневри ПР і БЮТ, з одного боку, спрямовані на відволікання громадської уваги як від неефективної антикризової діяльності уряду, так і від фактичної бездіяльності "почесних опозиціонерів" - ПР. З іншого боку, таким чином здійснюється тиск на інших суб'єктів політичного процесу, як у парламенті, так і за його стінами.

Спікер ВР В.Литвин не втомлюється стверджувати, що парламент діє. Дійсно, більш-менш функціонує урядова коаліція, переважно завдяки періодичній підтримці "асоційованої" з нею КПУ. Деякі закони та інші нормативні акти ухвалюються переважною більшістю (300-400 голосів) депутатів усіх фракцій. Проте ефективна діяльність ВР, яка б забезпечила оперативне і адекватне державне реагування на майже щоденні виклики економічної кризи, не може бути забезпечена на основі таких ситуативних схем. Все більш очевидним стає те, що без об'єднання зусиль найбільш численних фракцій - ПР та БЮТ - ані парламент не зможе відігравати функції ключової ланки системи державної влади, ані не буде забезпечуватись узгоджена і продуктивна взаємодія вищих державних інституцій.

БЮТ і ПР вже неодноразово продемонстрували можливості спільної взаємодії. Але до сих пір консолідація їх зусиль обмежувалась переважно завданнями політичної боротьби проти спільного "супротивника" та ситуативним співпадінням їх партійних і корпоративних інтересів. Нині ж потрібно підпорядкувати спільну діяльність головних парламентських акторів розв'язанню життєво важливих для України завдань щодо подолання системної фінансово-економічної кризи.

У президентську кампанію очільники БЮТ і ПР повинні увійти із позитивним капіталом "антикризових перемог", а не на хвилі руйнування української держави, у бруді взаємних звинувачень і компромату. Лише тоді ВР зможе відіграти вирішальну роль також у розв'язанні перманентного політичного конфлікту в Україні між прем'єр-міністром та Президентом. Потрібно бути свідомими у тому, що розпочинається буремна весна надто виснажливої для суспільства кризи і грізною реальністю народного гніву, а не купки окремих політтехнологів, стане гасло "Геть усіх", що може мати непередбачувані, а, не виключено, і драматичні наслідки як для політичної еліти, так і для долі незалежної України.

^ США: перше президентське послання Б.Обами


Б.Обама вперше виступив перед обома палатами конгресу США. Ключове місце у його зверненні посіли економічні питання і, насамперед, шляхи подолання фінансово-економічної кризи. Як наголосив Б.Обама, єдиний шлях до повного відновлення економічної могутності Америки - довгострокові інвестиції, які призведуть до створення нових робочих місць, нових підприємств та до нових можливостей конкурувати з іншим світом. Б.Обама акцентував на тому, що його адміністрація успадкувала від республіканців "трильйонний дефіцит, фінансову кризу та рецесію, що дорого коштує суспільству". Тому нині у своїх діях потрібно виходити із цієї суворої реальності.

За словами Б.Обами, бюджет буде зосередженим на трьох сферах: енергетиці, охороні здоров'я та освіті. Зупинившись на енергетиці, американський президент наголосив на необхідності кардинального збільшення виробництва екологічно чистої енергії. Слід звернути увагу на те, що при цьому Б.Обама заявив про відставання США від інших країн на ключовому для перспективи країни напрямі. Він навів приклад Китаю, який розпочав масштабну програму щодо створення енергетично ефективної економіки. Б.Обама також зазначив, що, хоча США винайшли сонячні технології в енергетиці, але нині виявилися позаду таких країн як Німеччина і Японія у практичному застосуванні цих технологій. На думку експертів, попри всю важливість питань енергетичної безпеки, акцентування Б.Обами переваг у зазначеній сфері таких країн як Китай, Німеччина та Японія повинно слугувати укоріненню в американському політикумі та суспільстві загалом принципів стратегії взаємодії з іншим світом замість парадигми політичного курсу Д.Буша щодо однополярного світу під домінуванням США. Про це свідчать і підходи Б.Обами щодо боротьби із протекціонізмом в економіці: "ми працюємо разом з країнами, які входять до "двадцятки" провідних економік світу, щоб запобігти росту протекціонізму і, водночас, підстьобнути попит на американські товари в усьому світі.

Серед пріоритетів адміністрації Білого дому щодо подолання економічної кризи Б.Обама виокремив створення нового фонду кредитування, запровадження податкових пільг, підтримку малозабезпечених верств населення, допомогу громадянам із виплатою іпотечних внесків, створення нових робочих місць за рахунок значних державних інвестицій в економіку, підтримку автопромисловості та розробку альтернативних джерел енергії. Стосовно створення нового фонду кредитування, Б.Обама наголосив, що він буде найбільшою для США спробою щодо надання кредитів на придбання авто, навчання в коледжі, а також невеликих бізнес-кредитів покупцям і підприємцям, які дозволяють економіці функціонувати. Б.Обама також приділив увагу і такому державному заходу, як житловий план, що дозволить сім'ям, над якими нависла загроза позбавлення житла, знизити обсяг щомісячних платежів. Ще одним ключовим державним заходом у подоланні кризи Б.Обама визначив посилення контролю над ситуацією у головних банках країни. За його словами, ми будемо діяти за допомогою всіх інструментів, які є у розпорядженні федерального уряду, щоб бути переконаними в тому, що провідним банкам можна повністю довіряти і що у них є достатньо коштів на кредити навіть у самі важкі часи.

Стосовно нових робочих місць, які будуть створюватися за допомогою держави, Б.Обама наголосив, що 90% з них будуть у приватному секторі, зокрема у сфері відновлення доріг та мостів, виробництва вітрових турбін та сонячних панелей, прокладання магістралей та збільшення обсягів транспортування.

Зовнішньополітичні пріоритети своєї адміністрації Б.Обама виклав у доволі узагальненому вигляді. Він проголосив початок "нової ери взаємодії США із світовою спільнотою". За його словами, нова влада США усвідомлює, що не можна стояти осторонь від столу переговорів чи ігнорувати супротивників та сили, що можуть нанести шкоду. Задля цього США зміцнять існуючі альянси, створять нові та використають усі елементи національної міці. Б.Обама проголосив, що незабаром буде оприлюднено нову політику стосовно Іраку, яка залишить цю країну її власному населенню і відповідальним чином покладе кінець війні. Б.Обама також підкреслив, що США мають наміри за підтримки "друзів і союзників" підготувати нову всеосяжну стратегію боротьби з екстремізмом в Афганістані і Пакистані. Слід звернути увагу на те, що Б.Обама заявив про наміри скоротити бюджетні витрати на застарілі системи озброєння часів "холодної війни". За його словами, бюджет вперше буде відображати повну вартість війн в Іраку і Афганістані. Б.Обама підкреслив, що протягом семи років ми були нацією, яка воює, і ми не будемо більше приховувати цього".

Водночас, Республіканська партія США назвала безвідповідальною економічну політику нинішньої адміністрації демократів, оприлюднену у зверненні Б.Обами до конгресу. Губернатор штату Луїзіана Б.Джиндал, якого вважають одним із головних кандидатів на президентських перегонах 2012 року, висловлюючи позицію республіканців, заявив, що антикризові дії кабінету Б.Обами призведуть до зростання бюрократичного апарату уряду, збільшення у майбутньому податкової навантаженості населення, обтяжать нові покоління американців гігантським державним боргом. Згідно опитування громадської думки, прихильники республіканців стрімко відмовляють у підтримці діяльності Б.Обами на посту президента. Ще у січні 2009 р. 62% республіканців були задоволені тим, як Б.Обама виконує свої посадові обов'язки. Але вже у лютому п. р. частка "симпатиків" президента Б.Обами серед республіканців скоротилася до 32%.


^ Німеччина: криза не посилює позицій лівих

Соціологічний інститут Forsa оприлюднив результати опитування громадської думки щодо рейтингів провідних політичних партій Німеччини. Найбільшою підтримкою електорату, як і раніше, користується консервативний блок ХДС/ХСС, який очолює канцлер ФРН А.Меркель. Рейтинг консерваторів стабільно тримається на позначці 34% вже п'ять тижнів поспіль. Їх головний конкурент СДПН порівняно із минулим тижнем збільшила свій рейтинг на один процентний пункт: соціал-демократів підтримують 23% опитаних.

Соціологи оцінюють електоральне становище СДПН як нестабільне. Зміна керівництва партії поки що не сприяла посиленню її позицій. Не справдились і прогнози аналітиків, що економічна криза призведе до суттєвого послаблення громадської підтримки ХДС/ХСС, що є "старшим партнером" правлячої "великої коаліції". Нині експерти все частіше акцентують на тому, що за результатами наступних парламентських виборів, які відбудуться восени 2009 р., консерватори можуть відмовитися від формату "великої коаліції" та сформувати уряд спільно із своїми колишніми традиційними партнерами - ліберальною Вільною демократичною партією. Ліберали протягом трьох останніх опитувань стабільно утримують підтримку 18% респондентів. За умови збереження таких позицій, коаліція, утворена ХДС/ХСС та ВДП, може забезпечити доволі сталу за європейськими стандартами парламентську більшість.

Водночас, аналітики вважають, що до парламентських виборів електоральні позиції СДПН здатні суттєво зміцнитися: рейтинг партії, за їх оцінками, може сягнути 30%. На попередніх виборах у 2005 р. значна частина виборців не підтримала СДПН внаслідок несприйняття політики її тодішнього лідера - канцлера Г.Шредера. Цей сегмент "невдоволених виборців" може повернутися до СДПН, якщо партія буде вести політику, більш чітко спрямовану на захист інтересів її базового електорату - німецького середнього класу, що, як і в інших країнах, суттєво потерпає від економічної кризи. Проте, на нинішньому етапі розвитку політичного процесу в Німеччині СДПН, за одностайною оцінкою експертів, не в змозі конкурувати "на рівних" із ХДС/ХСС.

Найкращим політичним результатом на наступних виборах для соціал-демократів вважають входження знову на правах "молодшого партнера" до "широкої коаліції" з консерваторами. За даними соціологів, дві третини електорату СДПН підтримують такий союз із ХДС/ХСС. Але це стане реальністю лише тоді, коли СДПН зможе запобігти утворенню коаліції консерваторів із лібералами. ВДП також, значною мірою, має своїм базовим електоратом середній клас. Тому головна інтрига парламентських перегонів восени 2009 р. буде полягати у боротьбі за виборців середнього класу між соціал-демократами і лібералами. Натомість місце "головного партнера" парламентської коаліції і, отже, пост канцлера експерти вважають заздалегідь заброньованими за ХДС/ХСС та її лідером А.Меркель.

"Приреченими" на роль парламентської опозиції слід розглядати дві інші партії, що нині представлені в німецькому бундестазі: Союз-90/"Зелені" та наймолодшу в Німеччині Ліву партію. "Зелені" із 2005 р. в опозиції і, схоже, поки що не матимуть можливості на урядовому рівні реалізовувати свою програму "суспільної альтернативи", хоча, за даними соціологів, мають сталу підтримку на рівні 10% респондентів. Не буде затребованою і новітній феномен сучасного партбудівництва у ФРН - Ліва партія, за яку, за останніми даними, готові проголосувати 11% виборців. Спадкоємці правлячої у НДР СЄПН об'єднались у 2007 р. із близькою за ідеологією партією "Виборча альтернатива за працю і соціальну справедливість" (ВАПСС), що, у свою чергу, виникла як альянс активістів профспілок та колишніх соціал-демократів, які залишили СДПН на знак протесту проти реформ канцлера Г.Шредера. Політологи відзначають, що практично із нічого, із парламентського небуття відродилася партія, від якої очікують до 10% голосів на виборах до бундестагу. Проте Ліва партія, незважаючи на вже завойований досвід участі у владних коаліціях на рівні земельних парламентів, до того ж не лише у східних, а й у західнонімецьких землях, навіть в умовах безпрецедентної для повоєнної Німеччини кризи поки не може розраховувати на безпосередній доступ до урядової політики.

Грузія: різні ультиматуми опозиції


Колишній спікер парламенту Грузії, лідер опозиційної партії "Демократичний рух - єдина Грузія" Н.Бурджанадзе 24.02.09 р. виступила із вимогою, щоб М.Саакашвілі до 09.04.09 р. пішов у відставку та призначив позачергові президентські вибори. Інакше, погрожує Н.Бурджанадзе, опозиція розпочне безперервні протестні акції, які будуть тривати до тих пір, поки М.Саакашвілі не задовольнить цей ультиматум. За її словами, головною метою опозиції є порятунок країни, запобігання зовнішніх і внутрішніх небезпек, вивід Грузії із вкрай важкої і глибокої кризи. Як зазначила Н.Бурджанадзе, її партія завершила перший етап консультацій з опозиційними силами, за підсумками яких досягнуто домовленостей щодо конкретного плану дій та створення координаційних механізмів для здійснення спільних заходів.

Водночас, напередодні інший опозиційний лідер, колишній посол Грузії в ООН І.Аласанія виступив із заявою, що очолюване ним політичне об'єднання "Альянс для Грузії" вимагає від М.Саакашвілі у десятиденний строк призначити референдум із питання позачергових президентських виборів. Інакше, зазначив І.Аласанія, Альянс розпочне кампанію "реального народного плебісциту". Він наголосив на тому, що після закінчення визначеного в ультиматумі терміну опозиційні сили будуть діяти із урахуванням національних інтересів та безпеки країни. І.Аласанія нині є одним із найбільш популярних політиків Грузії, який до того ж користується авторитетом і в міжнародних колах. Новостворений "Альянс для Грузії", який він очолив, об'єднав його політичну команду із двома опозиційними партіями - "Новими правими" та Республіканською партією Грузії. Сам І.Аласанія заявив про свою готовність взяти особисту участь у дострокових президентських виборах.

Ультиматуми опозиції, поставлені перед М.Саакашвілі, свідчать про відновлення активного протестного руху в Грузії. "Грузинська весна" може стати серйозним випробуванням для нинішнього політичного режиму в країні. Водночас, експерти висловлюють перестороги: якщо грузинська опозиція не стане діяти єдиним фронтом, вона може надто послабити себе. На їх думку, чим більше будуть роз'єднані опозиційні сили, тим більше це на користь владі, що дуже уміло змінює свої політичні вектори. Аналітики не виключають, що сформуються два опозиційних центри (Бурджанадзе та Аласанія), які можуть послабити один одного сильніше, ніж дії влади.

Н.Бурджанадзе вже виступила із заявою, що її партія "Демократичний рух - єдина Грузія" та прибічники цього політичного лідера не братимуть участі ані в референдумі з питання дострокових президентських перегонів, ані в дочасних парламентських виборах. Н.Бурджанадзе висловила переконання, що навіть у випадку проведення цих загальнонаціональних заходів, їх результати будуть сфальсифіковані та лише подовжать перебування М.Саакашвілі при владі.

У 2008 р. грузинська опозиція практично не змогла дати жодного серйозного бою нинішньому політичному режиму, навіть незважаючи на серйозне послаблення позицій М.Саакашвілі та його оточення внаслідок програної "південно-осетинської війни". Весна 2009 р., скоріше за все, стане вирішальною у політичному протистоянні в Грузії та визначить, чи здатні лідери грузинської опозиції підпорядкувати свої політичні амбіції вирішенню ключового завдання суспільного поступу.


ІІІ. СВІТОВІ ПРОЦЕСИ


Узбекистан: поза кризою?


Узбекистан - одна з країн СНД Середньої Азії, яка за останні 5 років досить успішно розвивалась. Середньорічний приріст ВВП становить біля 8%, що вище ніж в Україні і в середньому по країнах СНД (рис. 1). Особливо успішним для Узбекистану на фоні СНД та України був 2008 р. Приріст ВВП склав 9%, інфляція - 7,8%. Виробництво промислової продукції зросло на 12,7%, в сільському господарстві - на 4,5%, а в будівництві - на 8,3%. До речі, більшість країн СНД і Україна у будівництві в 2008 р. вже мали спад 10-16%. У 2008 р. в Узбекистан залучено іноземних інвестицій на суму 2,8 млрд. дол., в т.ч. прямих біля 2 млрд дол. Це на 60% більше, ніж було в 2007 р. В інвестиційному портфелі Узбекистану немає короткострокових, так званих спекулятивних кредитів.

Банківська система Узбекистану працює стабільно і не відчуває кризи ліквідності. За підсумками 2008 р., обсяг депозитних вкладів населення в банках збільшився в 1,7 рази. Зовнішній борг становить всього 12% ВВП. Це мінімальний показник, що забезпечує стабільну економічну ситуацію в країні.

Вплив кризи в Узбекистані відчули насамперед базові експортоорієнтовані галузі. Керівництво країни своєчасно визнало загрозу кризи і уряд заздалегідь прийняв антикризову програму на 2009-2012 рр. Її основні положення наступні:

  • Підтримка підприємств-експортерів шляхом надання пільгових кредитів на поповнення обігових коштів.

  • Зниження податків і зборів (крім ПДВ) для підприємств з іноземними інвестиціями, які виробляють нову (інноваційну) продукцію.

  • Реструктуризація простроченої та поточної заборгованості за кредитами банків і списання пені по платежах до бюджету.

  • Введення жорсткого режиму економії, стимулювання зниження виробничих витрат не менш ніж на 20%.

  • Обмеження підвищення цін на всі види енергоносіїв та основні види комунальних послуг із збереженням рентабельності їх виробництва не більш ніж на 6-8%.

  • Стимулювання внутрішнього споживчого ринку щодо продукції вітчизняних виробників шляхом застосування різних податкових та митних пільг.

  • Підтримка малого бізнесу та підприємництва, надання їм податкових пільг, зниження податкового навантаження з 10% до 7%.

На 2009 р., за прогнозами МВФ, економіка зросте на 7%. Уряд прогнозує - на рівні 8%. Високі темпи економічного зростання, в значній мірі, пов'язані з новими інвестиційними проектами. Інфляція прогнозується на рівні 7-9%. Грошова одиниця стабільна.

^ Узбекистан одна з не багатьох країн СНД, яка може найменше постраждати від кризи, оскільки не тісно зав'язана у зовнішні фінансові і торгові процеси.





^ Рис. 1. Динаміка приросту ВВП, %

Джерело: Статкомітет СНД, Держкомстат України




Рис. 2 Приріст основних показників за 2008 р., %


Джерело: Статкомітет СНД, Держкомстат України


^ Росія: соціальна криза поглиблюється


    • Третій місяць підряд падають зарплати і четвертий місяць скорочуються загальні доходи населення. У січні до січня минулого року реальна зарплата впала на 9,1%, а реальні доходи - на 6,7%. Така тенденція продовжиться до кінця 2009 р.

    • У останні місяці різко зростає безробіття. У кінці січня безробітних було близько 6,1 млн чол., або 8,1% працездатних. У І кв. постдефолтного 1999 р. чисельність безробітних сягала 10,2 млн чол., а у 2006-2008 рр. знизилася до 5,7-5 млн чол.

    • Зважаючи на спад виробництва, безробіття і далі зростатиме. Падіння у промисловості за останні 7 місяців досягло 25,7%, а в машинобудуванні - 63%. Машинобудування впало до рівня вересня 1998 р.

    • За підсумками 2009 р., рівень безробіття складе близько 10-11%, тобто 8-8,5 млн чол. У гіршому варіанті рівень безробіття може піднятися до 13-15%, що відповідатиме гіршим значенням в 1998-1999 рр.

    • Щотижня кількість безробітних зростає на кілька десятків тисяч чоловік. Раніше, уряд вже прийняв рішення про виділення 43 млрд крб. на відповідні цілі. Боротьба з безробіттям буде одним з найпріоритетніших завдань для влади в 2009 р. Зростання безробіття на 1% приводить до зростання злочинності на 5%.

    • Зростання безробіття, бідності і злочинності приведе до зростання протестних настроїв. Цим особливо небезпечна затяжна криза, яка несе загрозу політичного протистояння і соціального вибуху.

    • Боротьба з безробіттям вимагає багато бюджетних коштів. А прогнози їх надходження дуже песимістичні. На 2009 р. Мінфін передбачає скоротити 21% вже прийнятих витрат. З урахуванням антикризових заходів, дефіцит бюджету зросте до 8% ВВП.

    • Бюджет-2009 скорегований, виходячи з ціни барреля нафти - 41 дол. Кожні 5 дол. зниження ціни нафти збільшує бюджетний дефіцит на 0,8% ВВП. При 30 дол. за баррель дефіцит сягає 9,5% ВВП. Доля бюджету при такому розвитку подій дуже непередбачувана.

Повідомлення "з фронтів кризи"


        • Світова економіка

  • Зростання ВВП у 2009 р. лише на 0,9% - найнижчий показник з 1989 р.

  • До кінця 2009 р. зростання безробіття - на 50 млн чол.

  • Втрати від кризи - більше 5 трлн дол.

  • Біля 10 країн світу можуть оголосити дефолт по державним зобов'язанням.

  • Аналітики МВФ, ЄБРР Bloomberg, Merrill Lynch, Fitch, Moody's визначили рейтинг країн - за наближеністю до дефолтної межі. Серед них: Україна, Аргентина, Філіппіни, Малайзія, Таїланд, Колумбія, Угорщина, Латвія, Туреччина, Болгарія.

  • Біля 40% великих компаній світу заявили про істотне погіршення умов діяльності.

  • Біля 80% великих компаній світу скорочують затрати.

    • Євросоюз

  • Серед "старих" членів ЄС найбільшого враження кризою зазнають економіки Великобританії, Іспанії, Італії.

  • Найбільше зростання безробіття в Іспанії - 14,4%.

  • Найбільше зростання державного боргу в Італії - 103% ВВП.

  • У Великобританії зафіксовано зростання безробіття до 2 млн чол. - найбільше за останні 17 років.

  • Серед нових членів ЄС найбільш вражені кризою економіки Угорщини, Болгарії і країн Балтії.

  • Державний борг Угорщини складає 70,2% ВВП (при маастрихтських нормах - 60% ВВП).

  • У країнах Балтії економіка найбільше розбалансована. У 2009 р. очікується спад ВВП: Латвії - на 10%, Естонії - на 7%, Литви - на 6%.

  • Дефіцит державного бюджету Латвії сягає 14% ВВП. Мінфін заявив про можливість дефолту.




  • США

  • Дефіцит державного бюджету очікується 1,75 трлн дол. (більше 12% ВВП), вперше з часів Другої світової війни.

  • За жовтень-грудень 2008 р. було звільнено більше 700 тис. чол.

  • Протягом 2009 р. безробіття щомісяця може зростати на 70 тис. чол.

  • За 2008 р. збанкрутувало 10 банків, у 2009 р. банкрутство банків продовжилося.

  • Загострення проблем на іпотечному ринку та ринку нерухомості: відчуження застав за борги уже розпочато по 0,5 млн будинків, на черзі - ще по 1 млн будинків. Третина американців більше третини доходів витрачає на погашення іпотечних боргів.

    • Росія

      • За останні 4 місяці кількість безробітних зросла на 20%.

      • За останні 2 місяці заборгованість по заробітній платі зросла у 2,5 рази.

      • За останні півроку рубель девальвував у 1,5 раза.

    • Японія

      • Прибутки 300 найбільших компаній зменшились на третину.

    • Китай

  • З початку кризи (жовтень 2008 р.) кількість безробітних зросла на 10 млн чол., в основному, вихідці з сільської місцевості.

    • Бразилія

  • За грудень кількість безробітних зросла на 650 тис. чол.

    • Мексика

  • У 2009 р. очікується зростання безробітних на 340 тис. чол.

    • Аргентина

  • Ризик дефолту за індексом JP Morgan EMBI+ оцінюється в 1600 базисних пункти. Це висока ймовірність дефолту.



Підтримка малого бізнесу в умовах кризи


Росія

    • Введено безпроцентну розстрочку платежів по податках за 2008 р. на 1 рік і податкові "канікули" на 2009 р., крім соціальних страхових платежів.

    • Введено мораторій на податкові перевірки.

    • Введено мораторій на підвищення рівня заробітної плати.

    • Вдвічі знижено ставки оренди на державне і муніципальне майно.

    • Розширено підтримку субсидіями та мікрокредитами.

    • Введено мораторій на підвищення тарифів на енергоносії і комунальні платежі.

Казахстан

      • Розширено підтримку пільговими кредитам за чотирма базовими програмами.

Перша. Фінансування проектів, здійснюваних на паритетних засадах фондом "Пані" і банками другого рівня. Це програма "50/50". Тут біля 400 проектів на 19,3 млрд тенге.

Друга. Співфінансування в регіонах за участю фонду "Пані" і місцевої влади. Обсяг - 56 млрд тенге. Це програма "28/28". Тут 149 проектів на 2,7 млрд тенге.

Третя. Фінансування 10 млрд тенге на рік в рамках прямого кредитування фондом "Пані" без участі Нацбанку для оброблювальної промисловості, транспортно-логістичної і інформаційно-телекомунікаційних галузей економіки.

Четверта. Мікрофінансування економічно активного населення в обсягах не менше 5-6 млрд тенге щорік.

      • Підтримка через державне замовлення згідно Закону "Про державні закупівлі", який зобов'язує купувати товари вітчизняного виробництва.

      • Загалом профінансовано більше 2,5 тис. проектів МСБ. У 2 рази збільшується неоподатковуваний оборот для МСБ. Загальна підтримка МСБ на 1 млрд дол.

Німеччина

        • Підтримка будівельних проектів і кредитування 50 млрд євро в найближчі два роки, у т.ч. 15 млрд євро - пільгові кредити.

        • Фінансова підтримка, надання гарантій ризиків на суму до 70 млрд євро.

Великобританія

        • Надання кредитів з відсотковою ставкою на рівні 2007 р.

Франція

        • Надання податкових пільг на суму 11,5 млрд євро.

Японія

          • Збільшення повернення податків підприємствам на 1 трлн єн для створення робочих місць, для повторного працевлаштування осіб, які втратили роботу.



^ Скорочення менеджерів - індикатор тривалості кризи


Останні опитування міжнародної рекрутингової компанії Antal International по 2700 компаніях у 107 країнах світу показали вплив кризи на реакцію бізнесу на кадрову політику щодо менеджерів. Результати опитування показали, що виділяється 4 основні групи країн, де компанії досить по-різному реагують на кризу. Нижче наведено результати опитування лише по основних країнах - представниках цих груп.

^ Перша група. Країни, які активно ведуть пошук і найм кадрів-менеджерів. В цих країнах від 50 до 85% опитаних компаній заявили, що вони продовжують наймати кадри менеджерів, і планують це робити у 2009 р. Скорочення кадрів-менеджерів у цих країнах дуже незначні. Сюди належать Бразилія, Німеччина, Туреччина і Об'єднані Арабські Емірати.

^ Друга група. Країни, які помірковано і стримано ведуть пошук і найм кадрів-менеджерів. В цих країнах опитані компанії більше наймають кадрів менеджерів, ніж скорочують. Сюди входять Індія і Китай.

^ Третя група. Країни, які помірковано і стримано ведуть скорочення кадрів-менеджерів. У цих країнах опитані компанії заявили, що вони більше скорочують кадрів-менеджерів, ніж наймають. Це Великобританія, Іспанія і Румунія.

^ Четверта група. Країни, які ведуть активне скорочення кадрів-менеджерів. У цих країнах опитані компанії заявили про переважаюче скорочення кадрів-менеджерів над їх наймом. Це Сінгапур і Росія.

^ З наведених даних можна зробити наступні висновки:

Перший - реакція компаній на кризу в кадровій політиці менеджерів переважно відповідає впливу кризи на економіку. Зокрема, найменший вплив кризи в Індії та Китаї свідчить, що в цих країнах компанії продовжують активну кадрову політику.

Другий. В окремих країнах реакція компаній у кадровій політиці менеджерів неадекватна впливу кризи на економіку. Це стосується насамперед Сінгапуру, частково Росії.

Третій. В окремих країнах, не дивлячись на серйозний вплив кризи на економіку, компанії продовжують вести активну кадрову менеджерську політику. Це стосується Туреччини, Румунії.



Рис. 1. Політика компаній щодо кадрів менеджерів

Джерело: "Ведомости" від 28.01.09


Відповідальний за випуск Гайдуцький Павло Іванович

Науковий директор "ІСО",

доктор економічних наук, професор тел. 465-93-51

е-mail: Pavel.Gayduckiy@ldk-fund.org.ua




Похожие:

Світові процеси Випуск 110 21 27 лютого iconСвітові процеси Випуск 8 (83) 23 29 лютого
Україні збільшилася на 36,8%
Світові процеси Випуск 110 21 27 лютого iconСвітові процеси Випуск 109 14 20 лютого
Ресурси бюджету вичерпуються?
Світові процеси Випуск 110 21 27 лютого iconСвітові процеси Випуск 108 7 13 лютого
Снд: криза економічної інтеграції!?
Світові процеси Випуск 110 21 27 лютого iconСвітові процеси Випуск 107 31 січня 6 лютого
Україна: уряд зберігає імунітет до осені. Що далі?
Світові процеси Випуск 110 21 27 лютого iconСвітові процеси Випуск 6 (81) 9 15 лютого
Відчутне зменшення темпів зростання обсягів промислового виробництва у січні 2008 р., скоріше за все, відбиває саме цю тенденцію
Світові процеси Випуск 110 21 27 лютого iconСвітові процеси Випуск 11 (86) 15 21 березня
Як реагувати на ці процеси?
Світові процеси Випуск 110 21 27 лютого iconСвітові процеси Випуск 4 (79) 26 січня 01 лютого
Особливо виділимо рекордне зростання (на 21,1%) інвестицій у основний капітал це 246,5 млрд дол майже стільки, як весь ввп у 2000-му...
Світові процеси Випуск 110 21 27 лютого iconСвітові процеси Випуск 15 (22) 15 21 травня
України
Світові процеси Випуск 110 21 27 лютого iconСвітові процеси Випуск 127 12 16 жовтня
Макроекономіка
Світові процеси Випуск 110 21 27 лютого iconСвітові процеси Випуск 128 17 23 жовтня
Макроекономіка
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов