Чи змінює молитва що-небудь у житті? icon

Чи змінює молитва що-небудь у житті?



НазваниеЧи змінює молитва що-небудь у житті?
страница1/6
Дата конвертации26.11.2013
Размер0.58 Mb.
ТипДокументы
скачать >>>
  1   2   3   4   5   6



Чи змінює молитва що-небудь у житті?




Р.Ч.Спроул


РОЗДІЛ 1. Значення молитви



Що є метою християнського життя? Побожність, народжена покорою Христу. Покора відкриває скарби християнського життя. Молитва ж пробуджує та виховує в нас покору, надаючи серцю належного “настрою”.

Звичайно, знання теж важливі, адже без них ми не зрозуміємо, чого хоче від нас Бог. Однак знання та істина будуть абстрактними, доки ми не звернемося до Бога в молитві. Саме Святий Дух навчає, надихає та пояснює Слово Боже для нас. Він доносить до нас Слово Боже та допомагає нам спілкуватися з Отцем у молитві.

Молитва посідає важливе місце в житті християнина. Насамперед, вона є необхідною умовою спасіння. Деякі люди позбавлені слуху; але навіть глухі спасенні. Дехто не має зору; але й сліпі можуть спастися. Знання Благої Вістки – спасіння через відкупительну смерть та воскресіння Ісуса Христа – прийде з того чи іншого джерела, але врешті-решт людина повинна смиренно благати спасіння в Бога. Молитва спасіння – це молитва грішника, яка буде почута.

Що спільного мають ті, хто на небесах? По-перше, всі вони виправдані, бо повірили у відкуплення Христа. Всі вони славлять Бога. І всі вони молилися за спасіння. Не молитися означає не бути з Богом, Христом, Святим Духом та надією й реальністю небес.

По-друге, однією з найпереконливіших ознак християнина є його молитовне життя. Дехто може молитися і не бути християнином, але християнин не може не молитися. У Посланні до Римлян 8:15 сказано, що духовне усиновлення, за яким ми стали синами Божими, спонукає нас вигукувати слова: “Авва, Отче!”. Молитва для християнина – наче подих для життя, однак саме цим обов’язком християнина найчастіше нехтують.

Молитва, принаймні особиста, рідко буває нещирою. Дехто може проповідувати, керуючись фальшивими мотивами, як це роблять лжепророки; дехто нещиро займається християнською діяльністю. Багато зовнішніх проявів віри є хибними, але звернення людини до Бога не буває недоречним. У Матвія 7 сказано, що в “останній день” багато людей постане перед Судом і розповість Христові про свої значні та благородні вчинки, зроблені в Його Ім’я. Але Христос відповість, що Він їх не знає.

Отож, нам пропонують, навіть наказують, молитися. Молитва є водночас і привілеєм, і обов’язком, а будь-який обов’язок може бути трудомістким. Молитва, як будь-який інший засіб зростання християнина, потребує праці. Певною мірою молитва не притаманна нам. Попри те, що ми створені для спілкування та єдності з Богом, наслідки гріхопадіння перетворили більшість із нас на ледачих і байдужих до такої важливої справи, як молитва. Відродження пробуджує нове бажання єдності з Богом, але гріх протистоїть Духові.

Ми можемо втішатися тим, що Бог знає наші серця і чує наші невисловлені прохання краще, ніж слова, що виходять з наших вуст. Коли ж ми не в змозі висловити наші глибокі почуття та душевне хвилювання чи зовсім не знаємо, про що нам молитися, Святий Дух приходить нам на допомогу. У Римлян 8:26-27 сказано, що “Святий Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитися, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями. А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих”. Коли ми не знаємо, як або за що молитися, Святий Дух допомагає нам. Мусимо вірити, що Святий Дух виправляє помилки в наших молитвах, перш ніж вони будуть почуті Богом, бо у вірші 27 сказано, що Він “з волі Божої заступається за святих”.

Молитва – таємниця святості, якщо припустити, що святість насправді дещо приховує. Замислившись над життям визначних святих церкви, дізнаємося, що вони були великими людьми молитви. Джон Веслі якось зауважив, що, на його думку, служитель повинен молитися принаймні чотири години на день. Лютер казав, що регулярно молився годину на день, окрім особливо завантажених днів. У такі дні він молився дві години.

Нехтування молитвою – основна причина занепаду життя християнина. Розглянемо випадок з Петром у Луки 22:39-62. Ісус, за звичаєм, пішов до Оливної гори помолитися і сказав Своїм апостолам: “Моліться, щоб не впасти в спокусу”. Натомість учні позасинали. Пізніше Петро, озброєний мечем, пробував кинути виклик римському війську, а ще згодом він зрікся Христа. Петро не молився, і тому впав у спокусу. Висновок з цього важливий не лише для Петра, а й для усіх нас: перш ніж упасти привселюдно, ми падаємо в глибині душі.

Чи буває для молитви недоречний час? В Ісаї 50:4 сказано про те, що Бог дає нам бажання молитися щоранку, а також про відновлення віри в Бога. Але в інших уривках сказано, що молитися слід протягом усього дня. Жодна частина дня не буває особливо освяченою. Ісус молився вранці, протягом дня, а інколи й усю ніч. Існують свідчення, що Ісус мав певний час для молитви; однак, враховуючи взамозв’язок Ісуса з Отцем, ми знаємо, що єдність між Ними ніколи не припинялася.

Перше Послання до солунян 5:17 наказує нам молитися безперестанку. Тобто ми маємо перебувати у безперервній єдності з нашим Отцем.

^

РОЗДІЛ 2. Мета молитви



Ніщо не уникає Божої уваги; ніщо не виходить за межі Його влади. Бог авторитетний в усіх відношеннях. Навіть на секунду замислившись про те, що окрема молекула блукає у всесвіті поза контролем і сферою впливу Всемогутнього Бога, вночі я не зможу заснути. Моя впевненість у майбутньому заснована на вірі в Бога, Який вершить історію. Але яким чином Бог здійснює цей контроль та виявляє цей авторитет? Як Бог здійснює те, що Сам повновладно визначив?

Августин сказав, що ніщо у всесвіті не відбувається без волі Божої, і в певному розумінні Бог визначає все, що має відбутися. Однак Августин не намагався звільнити людину від відповідальності за свої вчинки. У цьому розділі маємо дати відповідь на запитання: якщо Господь повновладний над нашими діями та намірами, нащо тоді молитися? Постає й інше запитання: чи справді молитва може змінити що-небудь?

Дозвольте мені відповісти на перше запитання, ствердивши, що суверенний Бог наказує у Своєму владному, святому Слові, щоб ми молилися. Молитвою не можна нехтувати; вона є необхідною.

Ми можемо запитати: “А якщо вона не допомагає?” Але суть не в цьому. Допомагає молитва чи ні, мусимо молитися, бо так наказав нам Бог. Наказ Господа Бога всесвіту, Творця та Джерела всього є достатньою причиною. Однак Він не лише наказує нам молитися, а й закликає нас висловлювати наші прохання. Ісус каже, що ми не отримуємо нічого, тому що не просимо, а Яків запевняє, що дієва та ревна молитва праведного є могутньою. Знову і –знову Біблія нагадує нам, що молитва – це дієвий інструмент. Вона корисна, вона спрацьовує.

Жан Кальвін у своїй книзі "Настанови у християнській вірі" робить кілька змістовних зауважень щодо молитви:

“Дехто може сказати: “Хіба ж Він не знає, які в нас труднощі і чого ми прагнемо? Отож, певною мірою видається зайвим набридати Йому своїми молитвами, начебто Він дрімав, чи навіть спав, поки Його не розбудив звук наших голосів.

Прихильники подібних аргументів слідують не тій меті, заради якої Бог наказав нам молитися. Молитва не стільки заради Бога, скільки заради нас. Він справедливо бажає отримати належну славу, знаючи, що все, що бажає, що вважає корисним та про що просить людина, походить від Нього. Але навіть користь від шанобливості, яку ми таким чином Йому надаємо, повертається до нас. Тому, чим упевненіше святі патріархи проголошують милосердя Бога для себе та інших, тим ревніше вони прагнуть молитись…

Нам необхідно постійно благати Його, аби, по-перше, наше серце завжди палало серйозним і пристрасним бажанням шукати, любити та служити Йому як священному якорю за будь-якої потреби. По-друге, щоб жодне бажання і прагнення, в якому ми соромимося Йому зізнатися, не ввійшло в наші думки тоді, коли ми вчимося виявляти Йому всі свої бажання, і таким чином відкривати своє серце перед Ним. І наостанок, аби ми були готові отримати всі Його блага з щирою подякою, тоді як наші молитви нагадуватимуть нам, що ці блага йдуть із Його рук.” (Книга 3, розділ 20, підрозділ 3)

Молитва, як усе інше в християнському житті, повинна прославляти Бога і давати користь нам – саме в такій послідовності. Усе, що робить, дозволяє чи наказує Бог, – у найвищому розумінні відбувається для Його слави. До того ж, поки Бог найвищою мірою прагне Своєї слави, людина отримує користь від Нього. Ми молимося, аби прославити Бога, а також аби отримати користь від молитви з Його рук. Молитва існує для нашого блага, навіть з огляду на той факт, що Бог знає наші наміри з самого початку. Наша перевага в тому, що ми узгоджуємо наше обмежене існування зі славою Його необмеженої присутності.

Однією з провідних ідей Реформації була думка, що все наше життя ми проводимо під владою Бога, для Його слави та в Його присутності. Молитва – не просто монолог, самоаналіз або читання заучених релігійних текстів. Молитва – це розмова особисто з Богом. Під час динамічної молитви я віддаю все своє життя під Його прискіпливий погляд. Так, Він знає мої думки, але я все ж маю нагоду чітко їх висловити. Він каже: “Прийди. Говори до Мене. Я хочу почути твої прохання”. Отож ми приходимо, щоби пізнати Його, і щоб Він пізнав нас.

Можна запитати: “Якщо Бог знає все, навіщо ж молитися?”, але таке питання буде хибним. Тут припускається, що молитва – одновимірна, і визначається лише як прохання чи заступництво. Насправді ж молитва багатовимірна. Суверенність Бога не кидає тінь на молитву поклоніння. Компетентність Бога чи Його певні пізнання не заперечують молитву славослів’я. Молитва лише повинна дати нам більш вагомий привід для поклоніння Тому, Хто є Богом. Якщо Бог знає наперед, що я збираюся сказати, то Його знання радше покращує мою молитву, ніж обмежує її.

Ми з дружиною перебуваємо в дуже тісних стосунках. Часто я знаю наперед, що вона хоче сказати. Вона також знає мої думки. Але мені все ж подобається чути, як вона висловлює свої думки. Якщо це справедливо відносно людини, наскільки ж більше – відносно Бога? Ми маємо надзвичайний привілей ділитися своїми найпотаємнішими думками з Богом. Звісно, ми можемо увійти до кімнати для моління, зачинити двері, дозволити Богу читати наші думки і назвати це молитвою. Але це не єдність, і, звичайно, не зв’язок.

Ми  творіння і спілкуємося переважно мовою. Усна молитва  це, очевидно, форма мовлення, засіб досягнення єдності та зв’язку з Богом. У певному розумінні суверенність Бога повинна впливати на наше ставлення до молитви, принаймні у поклонінні Йому. В будь-якому випадку розуміння суверенності Бога спонукатиме нас усе життя вдячно й пристрасно молитися Йому. Через це знання ми насправді побачимо, що кожне благо, користь та абсолютний дар є істинним вираженням багатства Його слави. Чим глибше ми визнаємо суверенність Бога, тим більшою подякою сповнюються наші молитви.

Яким чином суверенність Бога негативно позначається на молитві каяття чи сповіді? Можливо, ми прийдемо до висновку, що врешті-решт за наш гріх відповідає Бог, що наше визнання провини – це звинувачення Самого Бога. Кожен істинний християнин знає, що не слід звинувачувати Бога за свій гріх. Я можу не розуміти зв’язку між Божественною суверенністю та людською відповідальністю, але я усвідомлюю, що гріховність мого серця не можна пояснювати волею Бога. Отож, ми в своїй провині мусимо молитися, благаючи прощення в Єдиного Святого, Якого ми образили.

А як щодо заступництва й прохання? Приємно розмовляти про релігійні, духовні чи психологічні блага (і все інше, що дає нам молитва), але постає конкретне запитання: “Що дає молитва? Чи справді вона що-небудь змінює? Одного разу хтось сформулював це запитання по-іншому: чи змінює молитва наміри Бога? Моя відповідь викликала шквал заперечень. Я лише сказав: “Ні”. Якби зараз хтось спитав мене: “Чи впливає молитва на наші справи?”, я б відповів: “Звичайно!”

Біблія каже, що певні події Бог визначив із вічності. І вони неминуче відбудуться. Якби ви молилися особисто, спільно з кимось іншим чи разом з усіма християнами світу, це не вплинуло б на таємні наміри Бога. Навіть якби ми молилися за те, аби Ісус не повернувся, Він все одно повернеться. Можна запитати: “Хіба Біблія не каже: коли двоє чи троє благають про щось, вони це отримують?”. Так, вірно, але Біблія каже не про прохання, а про порядок, усталений у церкві. До того ж ми мусимо зважати на всі біблійні вчення, а не керуватися якимось одним уривком. Маємо підходити до проблеми, беручи до уваги весь зміст Святого Писання.

Знову-таки можна запитати: “Хіба Біблія час від часу не каже, що Бог кається?” Так, про це йдеться у Старому Заповіті. Книга Йони розповідає нам, що Бог “шкодує” за злом, яке Він замислив для народу Таршіш. Посилаючись на факт каяття, Біблія описує Бога-Духа мовою, яку богослови називають “антропоморфічною”. Очевидно, Біблія не має на увазі те, що Бог розкаюється, як це робимо ми; інакше ми могли б справедливо гадати, що Бог згрішив і Сам потребує спасителя. Це означає, що Бог позбавив людей загрози покарання. Юдейське слово nacham, перекладене у Біблії Короля Якова як "розкаяння", означає в даному випадку “втішений” чи “заспокоєний”. Бог втішився й відчув полегшення, коли люди відвернулися від гріха, а тому відмінив покарання.

Коли Бог здіймає меч Своєї кари над людськими головами, і люди розкаюються, Він відмінює покарання. Чи справді Він змінює Свої наміри, як хамелеон?

Наміри Бога не змінюються; Бог не є якоюсь річчю. Речі змінюються, але згідно з Його суверенною волею, яку Він виявляє через вторинні засоби та вторинну діяльність. Молитва Його народу є одним із засобів реалізації подій у цьому світі. Отож, якщо ви запитаєте мене, чи змінює що-небудь молитва, я відповім без вагання: “Так!”.

Ми не знаємо, які події в історії людства свідчать про безпосереднє втручання Бога, і що саме Бог відкриває людям через діяльність Своїх посередників. Жан Кальвін полюбляв наводити такий приклад із Книги Йова. Сабеї та халдеї викрали віслюків та верблюдів Йова. Чому? До цього їх спонукав сатана. Знову-таки, чому? Бо він отримав дозвіл від Бога випробувати віру Йова в будь-який спосіб, але не позбавляючи його життя. Чому Бог погодився на це? Існує три причини: 1) відповісти на наклепи сатани; 2) відстояти Себе; 3) захистити Йова від наклепів сатани. Усі три причини виправдовують Божі вчинки.

Давши дозвіл на викрадення худоби Йова, Бог мав намів захистити Себе та Йова він наклепів сатани, і це було справедливо. Сатана, підбуривши серця людей на злочин, мав гріховний намір спонукати Йова до богохульства. Але ми бачимо, що сатана не чинить нічого надприродного для досягнення своєї мети. Він обирає посередників серед людей  сабеїв та халдеїв, злих за своєю природою, аби викрасти худобу Йова. Усі знали, що сабеї та халдеї були крадіями та вбивцями. Сатана заволодів їхньою волею, однак без насилля; Бог досяг Своєї мети через їхні гріховні вчинки.

Сабеї та халдеї мали свободу вибору, але для них, як і для нас, вона завше означала обмежену свободу. Однак не слід плутати свободу людини з її самостійністю. Між Божою суверенністю та людською самостійністю завжди існував конфлікт. Але не буває конфлікту між Божою суверенністю та людською свободою. Біблія каже, що людина вільна, але не здатна сама керувати собою.

Припустимо, що сабеї та халдеї помолилися: “Не введи нас у спокусу, а визволи нас від лукавого”. Я певен, що худобу Йова так чи інакше викрали б. Але тоді на сабеїв та халдеїв не лягала би провина, адже їхня молитва змінила б ситуацію. Існує обмежена свобода, і саме в цих межах наша молитва здатна змінити становище. Святе Письмо каже нам, що Ілля через свою молитву набув здатності керувати дощем. Розуміння ним Божого повновладдя не вплинуло на звичку молитися.

Жодна людина ніколи так глибоко не усвідомлювала Божественну суверенність, як Ісус. Ніхто не молився більш пристрасно й результативно. Навіть у Гефсиманському саду Він прохав для Себе іншого шляху. Отримавши відмову, Він підкорився волі Божій. Самим чинником наших молитов є суверенність Бога, адже ми віримо, що Бог Своєю силою впорядковує все згідно зі Своєю метою. Ось у чому сенс суверенності – впорядкування всього буття згідно з Божою метою. Отже, чи змінює молитва наміри Бога? Ні! Чи змінює вона ситуацію? Так!

Святе Писання вчить, що “дуже могутня ревна молитва праведного” (Якова 5:16). Проблема в тому, що не всі ми праведні. Найчастіше молитва послаблює гріховність і жорстокість наших сердець. Навіть якби більш не було підстав для молитви, одного цього достатньо, щоб молитися. У своїй проповіді “Всевишній, Який чує молитви” Джонатан Едвардс наводить дві причини того, чому Бог вимагає молитви:

“Наша молитва до Бога – це свідоме визнання нашої залежності від Нього для Його слави. Якщо Він робить усе заради Своєї слави, то Він буде прославлений і визнаний Своїми створіннями; і, відповідно, буде вимагати цього від тих, хто є об’єктом Його милості… це належне визнання нашої залежності від сили та милості Бога, яку ми потребуємо, і, всього лише належна слава великому Автору та Джерелу усіх благ.

Бог вимагає від нас молитви… Палка молитва в багатьох відношеннях має здатність підготувати серце. У такий спосіб ми краще розуміємо наші потреби … при цьому розум краще підготується, щоб отримати милість, якої ми прагнемо. Наша молитва до Бога пробуджує належне відчуття та усвідомлення нашої залежності від Божої милості, яку ми просимо, та належну віру в самодостатність Бога, завдяки чому ми готові прославляти Його Ім’я, коли отримуємо милість з Його рук.”1

Усе, що робить Бог, робиться насамперед задля Його слави, і вже потім – заради нашого блага. Ми молимося, тому що Бог наказує нам молитися, бо це прославляє Його і дає нам користь.
  1   2   3   4   5   6



Похожие:

Чи змінює молитва що-небудь у житті? iconLa leciono 15 ig суфікс, робити яким-небудь, ким-небудь, чим-небудь

Чи змінює молитва що-небудь у житті? iconБудь-, будь, -небудь, казна-, хтозна
Як пишуться частки будь-, будь, -небудь, казна-, хтозна- у складі складних слів?
Чи змінює молитва що-небудь у житті? iconДень географії та економіки
Виставка газет і проектів «Географія у житті нашого класу», «Географія у моєму житті», «Економіка навколо нас»
Чи змінює молитва що-небудь у житті? iconРеферату : Вибори та їх роль в політичному житті Розділ : Політологія Вибори та їх роль в політичному житті План. Вступ. Вибори як індикатор і чинник національної інтеграції
Питання про вибори є актуальними в наш час, оскільки відіграють неабияку роль в політичному житті. До цього питання звертаються багато...
Чи змінює молитва що-небудь у житті? iconСценарій виховного заходу Епіграф Просіть і дасться вам, шукайте і знайдете, стукайте і
Що таке молитва? Молитва це спілкування людини з Богом. Молитвою йому приносимо славу, любов, вдячність
Чи змінює молитва що-небудь у житті? iconЕ. Н. Черноземова Учительская молитва и молитва об учителе
«доброго и вечного» идет медленно. Но именно без их каждодневных не видимых миром подвигов и усилий не сможет на земле состояться...
Чи змінює молитва що-небудь у житті? iconВиховна година на тему "Гроші в нашомі житті"
Мета: ознайомити учнів з історією виникнення грошей, української гривні зокрема, з прислів’ями та приказками українського народу,...
Чи змінює молитва що-небудь у житті? iconМолитва всем святым и бесплотным небесным силам
Преподобный Ефрем Сирин — учитель пока­яния. Он всегда учил, что главный двигатель христианской жизни — покаяние. Его пока­янная...
Чи змінює молитва що-небудь у житті? iconПоложення про проведення обласного конкурсу творів «Книга у моєму житті»
Обласний конкурс творів «Книга у моєму житті» (далі – Конкурс) є відкритим і проводиться в рамках реалізації обласного гуманітарного...
Чи змінює молитва що-небудь у житті? iconУправління культури Миколаївської облдержадміністрації Миколаївська обласна бібліотека для дітей ім. В. Лягіна Інформаційний огляд за підсумками проведення обласного конкурсу дитячих творів «Книга у моєму житті»
Одним з найважливіших, провідних напрямків роботи бібліотек, що обслуговують дітей в області, залишається підтримка і просування...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов