Планування як визначення змісту І засобів діяльності icon

Планування як визначення змісту І засобів діяльності



НазваниеПланування як визначення змісту І засобів діяльності
Дата конвертации13.11.2012
Размер210.25 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>

Хто не знає, куди прямує, той дуже здивується, потрапивши не туди.

Марк Твен

ВСТУП

Планування роботи школи є однією з найважливіших функцій управління, що підтверджує вивчення першоджерел з проблем управління на­вчальними закладами (І. П. Бачило, Б. А. Гаєвська, Л. І. Даниленко, Ю. А. Конаржевський, Ф. І. Хміль та інші). За даними дослідження Г. В. Єльникової, майже 80 % авторів виокремлюють функцію планування.

В умовах реформування галузі освіти функції процесу управління оно­вилися: інформаційно-аналітична, мотиваційно-цільова, прогностично-моделююча, організаційно-виконавча, регулятивно-корекційна, конт­рольно-діагностична.

Проґностично-моделююча функція реалізується в різних формах інди­відуального та колективного управління. Вона може бути відображена в рішеннях конференцій, загальних зборів, педагогічних рад, нарад за уча­стю директора, в наказах, творчих проектах, присвячених розвитку навчаль­но-виховного процесу тощо, а також в управлінських рішеннях різного рівня. Проте найчастіше прогностично-моделююча функція проявляється у формі планування роботи школи, її різних ділянок та особистої діяль­ності адміністрації і членів педагогічного колективу.

Планування роботи навчальних закладів становить певну систему, яка знайшла своє теоретичне обґрунтування й відображення в документах Міністерства освіти і науки України та працях науковців (Л. Є. Лікарчука та А. Г. Соколова, В. А.Білоголовського та В. І. Маслова, І. П. Осадчого, А. А. Попова, Д. І. Румянцевої, В. С. Татьянченко та ін.).

Теорія та практика управління розглядають планування як визначення змісту і засобів діяльності, необхідних для досягнення певної мети, тобто моделювання з визначенням конкретних виконавців, часу та необхідних матеріальних ресурсів.

Планування базується на усвідомленні керівництвом навчального зак­ладу потреби в конкретних результатах. При цьому мета виступає як спро­ектований, передбачений наслідок, ідеалізований кінцевий результат та активізуючий чинник діяльності.

Невизначеність уявлень про мету, завдання, зміст діяльності, а також недостатня розробка заходів щодо їх реалізації призводять до зниження ефективності управління й праці всього педагогічного колективу в цілому. Як показують практичний досвід і вивчення результатів діяльності бага­тьох шкіл, саме неконкретність та ігнорування зазначених вище факторів спостерігаються в діяльності адміністрації і керівників різних підрозділів навчальних закладів, що негативно позначається на кінцевому результаті і поточній роботі колективу.

Таким чином, план — це основний документ, який регулює навчально-виховний процес і який складається на підставі розроблених Міністер­ством освіти і науки України типових навчальних планів з конкретизацією шкільного компонента освіти та продовження навчання.

^ План — це модель праці шкільного колективу щодо досягнення кінце­вих результатів.

Річний план є конкретизацією загальнодержавних програм з урахуванням місцевих умов, традицій, конкретних виконавців. Він охоплює період від 1 вересня до 31 серпня.

^ 1.1. Сучасні вимоги до планування.

Керівництво такою складною динамічною системою, як школа, вима­гає ретельного планування.

Планування буде лише тоді ефективним, коли всі його складові стано­витимуть певну систему. В. А. Білоголовський та В. І. Маслов рекоменду­ють таку систему планування роботи школи:

  1. План-проект перспективного розвитку навчального закладу.

  2. Річний план.

  3. Тижневі плани роботи адміністрації.

  4. Індивідуальні плани роботи вчителів, класних керівників, вихователів.
    У загальноосвітніх школах України відповідно до наказу Міністерства освіти і науки система планування встановлена в Інструкції щодо ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І—III ступенів від 23 червня 2000 року № 240:

  1. Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу навчального закладу.

  1. План роботи на поточний навчальний рік.

  2. Особисте тижневе планування роботи керівників шкіл.

4. Календарне планування навчального матеріалу вчителя.

5. Поурочні плани.

6. Плани роботи класних керівників, вихователів, бібліотекаря, методич­них об'єднань, гуртків, спортивних секцій тощо. Плани роботи школи повинні бути стислими, конкретними, лаконіч­ними, передбачати заходи, які обов'язково мають бути виконаними та які можна контролювати.

Запропонована система планування має інтегративний характер, не перевантажена зайвими деталями й зручна у практичному використанні. Планування роботи школи повинно здійснюватися на основі:

  1. цілеспрямованості;

  2. науковості;

3)неперервності;

  1. комплексності;

  2. доцільності;

  3. системності;

  4. реальності;

  5. діагностичності;

  6. логіки діяльності.

В основу системи планування роботи загальноосвітнього навчального закладу мають бути покладені державні нормативні документи про освіту:

  1. Конституція України;

  2. Закон України «Про освіту»;

  3. Закон України «Про мови»;

  4. Закон України «Про загальну середню освіту»;

  5. Закон України «Про дошкільну освіту»;

  6. Положення про середній загальноосвітній навчальний заклад;

  7. Національна доктрина розвитку освіти та інші, які пронизані ідеями реформування системи освіти.

План роботи школи складається з урахуванням перспективного та річного плану роботи районного (міського) відділу (управління) освіти, рішень і рекомендацій серпневих нарад вчителів райо­ну (міста), кращого досвіду роботи закладів освіти.

Річний план роботи школи мусить відповідати Концепції і Програмі розвитку навчального закладу.

Під час планування необхідно враховувати місце розташування шко­ли, навчально-матеріальну, побутову бази, кадровий та учнівський склад, його професійний, інтелектуальний, фізичний потенціал, культурні та соці­альні можливості міста, особливості, перспективи сусідніх шкіл. Не беручи цього до уваги, керів­ники шкіл намагаються внести до плану роботи «модні» напрямки, теми (незважаючи на можливість чи неможливість втілення їх), внаслідок чого план виявляється сам по собі, суб'єкти діяльності — самі по собі, робота — як доведеться.

У плані повинно бути зазначено, хто, де, коли, з ким виконуватиме ту чи іншу роботу, як здійснюватиметься перевірка виконання заходу.

Обов'язково потрібно під час планування враховувати наслідки ро­боти за минулий період. У планах повинні висвітлюватися наступництво досягнутого, аналізуватися недоліки і конкретні заходи щодо їх усу­нення.

Аналізуючи дані внутрішньошкільного контролю та внутрішньошкільної системи оперативної інформації, керівники шкіл за висновками й рекомендаціями аналізу відтворюють функцію регулювання, суть якої полягає у корекції річного плану роботи школи, у зміні генерального (або стратегічного) напрямку внутрішньошкільного контролю і педагогічного аналізу, в удосконаленні системи організаційних відношень, у вживанні і необхідних заходів для ліквідування або нейтралізації причин негативного впливу на НВП тих або інших зовнішніх та внутрішніх факторів.

Таким чином, педагогічний аналіз є стимулом для виникнення управлінської функції регулювання.

Отже, функція «педагогічний аналіз» відкриває й закінчує цикл управління школою. У кінцевому підсумку, ця функція визначає (відповідно до програмних, нормативних документів органів освіти) мету поведінки системи на навчальний рік, напрямок її розвитку, що є системоутворюючим механізмом.

Без педагогічного аналізу в системі річного циклу управління школою не може бути здійснена справжня взаємодія функцій.

Будь-який аналіз є аналітичною діяльністю керівника школи щодо виявлення причинно-наслідкових зв'язків між результатами і тими педагогічними явищами, які привели до цих результатів.

Сутність аналізу можна передати формулами:

1.Умови ←- НВП ←- Результат

Напрямок аналізу від результатів (Поташник М. М. «Управление развитием школы»);

2.Результат →- Причини —фактори

(Зверева В. И. «Организационно-педагогическая деятельность руководителя школы»).

^ Основні вимоги до аналізу підсумків навчального року:

• усі явища і результати оцінювати з позиції рішення завдань року та виконання того, що сплановано;

•оцінювати роботу шкільного колективу, окремих вчителів та їх об'єднань з точки зору досягнутих ними результатів;

  • сполучати якісні та кількісні показники при оцінці результатів;

  • крім загальної оцінки стану і результатів педагогічної роботи, розглядати результати за класами, предметами, з урахуванням роботи окремих вчителів (залежно від особливостей завдань року).

Завдання такого аналізу полягають не в тому, щоб дати звичайний перелік зробленого, а в тому, щоб зіставити, порівняти, оцінити результати, визначити умови, які забезпечують успіх, виявити проблеми, які зумовили появу недоліків, із зазначенням їх негативних наслідків.

Ю. А. Конаржевський у книзі «Анализ итогов учебного года» підкреслює, що у підсумковому педагогічному аналізі необхідно розглядати цілісну систему зв'язків, які характеризують взаємодію підсумків діяльності шко­ли з факторами і причинами їх досягнення.

Якщо аналіз проблемно зорієнтований, керівники мають використовувати таблицю 1.

Таблиця 1


^ Напрямки діяльності

Фактичні результати

Причини виникнення проблем

позитивні

негативні

Діагностично-аналітична діяльність

1. Вивчення шкільної документації, виконання програм та єдиних педагогічних вимог

довідка







2. Тематичний контроль: «Оновлення дидактичного забезпечення математичної освіти»

довідка







3. Тематичний контроль: «Використання інноваційних педагогічних технологій у школі І ступеня» та ін.

довідка








^ 1.3. Перспективне планування

Під час розробки перспективного плану роботи школи обов'язково враховуються існуючі та потенційні можливості педагогічного колективу; завдання, які колектив виконуватиме протягом спланованого періоду, найефективніші засоби для виконання запланованих завдань.

Під час планування роботи слід чітко визначити напрямки діяльності, наприклад:

  • створення належних умов освіти;

  • підвищення професійної компетентності вчителів;

  • збереження здоров'я дітей та інші.

У вступі до перспективного плану висвітлюється аналіз роботи школи за минулі п'ять років, причини невиконання заходів, дається визначення основних завдань і проблем на наступні п'ять років, над розв'язанням яких працюватиме колектив.

Перспективний план може бути складений за такою формою:

^ Напрямки діяльності

Термін (роки)

Відповідальні

Форма контролю

2004

2005

2006

2007


^ 1.4. Річний план роботи школи, його структура та форми

Виходячи з того, що планування є різновидом прогностичного моделювання, яке повинно відображати зміст, місце і термін виконання конкретних завдань, що ведуть до досягнення основної мети, не можна вважати науковим і практично доцільним регламентування структури і форм пла­нування роботи загальноосвітніх закладів. Оскільки плани роботи школи є моделями, що відбивають сутність конкретного об'єкта й умови забезпечення його функціонування та досягнення основної мети, то ці моделі мають науково обґрунтоване право на творчу самостійність за змістом, структурою та формою.

Зміст, структури і форми планування визначаються адміністрацією конкретного навчального закладу (головне, щоб під час його складання витримувалися принципові положення й вимоги щодо планування).

Однак структура річного плану буде залежати від того, за якою основою відбувається відбір його компонентів: за видами діяльності, за результатами, за колективами, за формами організації тощо.

Вважаємо за доцільне віднести до розряду обов'язкових такі блоки:

  1. Аналітико-інформаційний:

• аналіз діяльності за минулий рік;

• характеристика показників функціонування та розвитку, які виявляють невідповідність між фактичним й прогнозованим станом, протиріччя, проблеми та їх причини, тенденції розвитку тощо.

2. Цілепокладаючий:

  • генералізація мети;

  • декомпозиція основної мети, побудова «дерева цілей»;

  • прогнозування;

  • основні напрямки діяльності;

  • завдання конкретного етапу розвитку.

^ 3. Програмний (змістовний):

  • реалізація мети та завдань;

  • рішення проблем та суперечностей;

• актуалізація програми розвитку, цільових програм.

Третій блок і є безпосередньо планом.

Інструкція щодо ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І—Ш ступенів вважає за доцільне розділи структури річного плану зробити відповідними до структури Закону України «Про загальну середню освіту».

Реформування освіти передбачає радикальну перебудову шкільного управління, його демократизацію, децентралізацію та гуманізацію. Це потребує оновлення функцій управління сучасною школою, розробки та впровадження нових форм організаційно-педагогічної діяльності, підвищення рівня соціально-психологічних знань та умінь роботи з людьми.

^ 2.1. Планування за результатами

Вперше планування за результатами запропонували фінські спеціалісти (Тимо Санталайнен та інші) у книзі «Управление по результатам»: «Спрямованість всієї системи внутрішньошкільного управління на кінцевий результат припускає не тільки особливу мотиваційно-цільову орієнтацію керівників шкіл, але й новий підхід до інформаційного забезпечення, педагогічного аналізу, планування, організації, контролю та регулювання всієї діяльності».

Вони сформулювали такі основні етапи планування:

  • визначення ключових результатів;

  • визначення допоміжних результатів;

  • постановка завдань.

П. І. Третьяков продовжив дослідження Тимо Санталайнена, Воутилийнена Еєро та інших. У своїй книзі «Управление по результатам» він розкриває основні управлінські методи переведення школи з режиму функціонування в режим розвитку. На практичному матеріалі він показує шляхи реалізації всіх оновлених функцій управління.

Прогнозування і планування П. І. Третьяков виділяє як основу практики управління школою. Прогнози і плани розвитку школи мають бути науково обґрунтованими, враховувати реальні ресурси і можливості, наслідки управлінських рішень.

Планування повинно відповідати таким принциповим вимогам:

  • єдність цільової установки та умов;

  • єдність довгострокового і короткострокового планування;

  • здійснення принципу сполучення державних і суспільних начал;

• забезпечення комплексного характеру прогнозування і планування;

• їх стабільність і гнучкість.

При розробці плану дуже важливо визначити показники конкретних кінцевих результатів за минулий навчальний рік та на їх основі робити прогнози розвитку школи на новий рік.

Як модель віддалених кінцевих результатів П. І. Третьяков пропонує:

  • рівень здоров'я і здорового способу життя;

  • рівень вихованості;

  • рівень готовності учня до життя в сім'ї та суспільстві;

  • рівень базової й додаткової освіти;

  • рівень готовності до неперервної освіти і праці.

Таке планування дає найбільші можливості тільки при сполученні плану роботи на рік з конкретною комплексно-цільовою програмою.

^ 2.2. Програмно-цільове планування

В основі вдосконалення планування роботи школи лежить перш за все така закономірність, як доцільність управління. Головне в управлінні чітко бачити мету. Планування — це функція вибору цілі. Мета викликала організацію, а організація викликає систему.

Ось чому одним з важливіших інструментів вдосконалення управління школою є впровадження в управлінську діяльність керівників шкіл програмно-цільового планування. Програмно-цільове планування є формулювання системного підходу до освоєння дійсності. Його вихідним принципом є чітке формулювання цілей розвитку педагогічного колективу і навчально-виховного процесу на підставі глибокого аналізу підсумків роботи школи за минулий рік, виявлення потреб у новому навчальному році, тенденцій досягнутого рівня.

Ядром, стрижнем плану є мета, а сутністю програмно-цільового планування є:

  • глибокий аналіз стану системи;

  • формування на основі аналізу та інших джерел генеральної цілі, яка має абстрактний характер;

  • декомпозиція генеральної цілі на підцілі.

Крім того, слід враховувати, що при переході на більш нижчі рівні системи цілей підвищується не тільки їх конкретність, але й кількісна визначеність цільових нормативів та показників; а на найнижчому рівні цілі виражені у формі конкретних завдань щодо здійснення певного виду робіт.

Спочатку будується «дерево цілей», а потім під кожну мету формується конкретна програма її досягнення. На практиці часто виходить, що деякі заходи виявляються спрямованими на досягнення декількох цілей і підцілей.

Під кожну програму формується склад виконавців, з'ясовуються етапи її виконання, оптимальний шлях і засоби рішення програмних завдань, визначаються терміни виконання та заходи контролю.

Наприклад, необхідно створити умови, які забезпечують перехід школи, керівника, вчителя, учня у режим розвитку. Для цього слід гуманізувати взаємини у системі «керівник — вчитель — учень — батьки»; здійснювати методичне забезпечення педагогічного пошуку щодо створення адаптивної системи освіти; стимулювати якісну роботу вчителя, учня, керівника.

Таким чином, завдання, на відміну від цілей, містять вказівку не тільки про предмет удосконалення, засоби і результати, але й про способи його досягнення.

^ Вимоги до побудови цілей:

• загальна генеральна мета не складається з окремих цілей, а розділяється на окремі цілі або підцілі;

• кожна мета вищого рівня досягається шляхом реалізації підцілей, на які вона розкладається; необхідно концентрувати увагу на особливо важливих цілях;

  • необхідно обговорювати цілі, відпрацьовувати їх разом зі співробітниками;

  • недостатньо сформулювати мету, необхідно переконати співробітників у необхідності її досягнення;

  • цілі мають конкретизуватися у заходи, де вони збігаються з можливостями;

  • керівник школи не повинен допускати конфліктних цілей;

  • необхідно визначити орієнтовні результати, яких слід досягти у процесі формування цілей;

  • необхідно забезпечити підтримку у досягненні цілей;

  • успіх досягнення цілей базується на індивідуальних змінах, змінах режиму відразу усієї організації;

  • основні цілі мають бути спрямовані на результати системи, зорієнтовані на нові дії.

Цілі і прогнози, як правило, орієнтовані на майбутнє. Отже, цілі формуються раніше прогнозів і покликані визначати майбутнє становище і дії системи або окремої людини. Прогноз будується на основі вже сформованих цілей, зіставлення їх з реальними, конкретними умовами та способами їх досягнення у минулому і теперішньому часі. Розробка прогнозу і формування цілей починається з аналізу і синтезу інформації про минулий і теперішній стан школи, з виявлення проблем, тобто тих протиріч, які заважають розвитку школи як системи.

^ Процедура розробки прогнозу


Існуюче становище системи

Бажане становище системи

Проблема




Різниця між суттєвим та ідеальним становищем і складає суть проблеми.

^ Завдання прогнозування полягає у тому, щоб виявити найбільш важливі проблеми, з якими може зіткнутися шкільний колектив у майбутньому, скласти алгоритм певних шляхів і засобів їх подолання, оцінювати ефективність того чи іншого варіанта рішення, передбачати послідовність, якщо якась з проблем залишиться невирішеною.

^ Завдання цілепокладання полягає у тому, щоб виявити проблеми, які необхідно вирішити колективу в період його найближчого розвитку і в майбутньому.

Таким чином, виявлення проблем є початковим етапом як прогнозування, так і цілепокладання, адже складає їх технологічну основу.

^ Програма розвитку загальноосвітніх навчальних закладів Програма розвитку загальноосвітнього навчального закладу — важливий стратегічний документ навчального закладу, який працює в інноваційному режимі життєдіяльності і прийняв за основу програмно-цільову ідеологію розвитку. Програма розвитку може розглядатися як особливий різновид річного плану роботи школи. Але програма розвитку суттєво відрізняється від традиційного плану роботи загальноосвітнього навчального закладу, оскільки це:

  • стратегічність програми розвитку;

  • яскраво виражений інноваційний напрямок програми розвитку (традиційний план роботи школи особливу увагу приділяє питанням забезпечення стабільності поточного функціонування школи), програма розвитку є стратегічним планом здійснення основних нововведень у школі;

  • прогностичність, спрямованість на майбутнє.

Програма розвитку розглядається як потенційно потужний і дієвий інструмент, який забезпечує гарантований, результативний, економічний та своєчасний перехід шкільної спілки до нового якісного стану.

Програма розвитку вирішує такі завдання:

  1. фіксація досягнутого рівня життєдіяльності та визначення моменту відліку для подальшого розвитку;

  2. визначення бажаного майбутнього стану школи, параметрів її будови і функціонування, які відповідають потребам, цінностям і можливостям школи і соціуму;

  3. визначення стратегії і тактики переходу від досягнутого стану школи до бажаного майбутнього.

Блочна структура програми розвитку школи

  1. Інформаційна аналітична довідка про школу.

  2. Проблемно-орієнтований аналіз стану школи.

3. Концепція нової школи (школи, яка забезпечує більш високу якість освіти).

  1. Стратегія та завдання переходу до нової школи.

  2. Цілі першого етапу побудови школи, яка забезпечує нову якість освіти.

6. Операційний план дій.

Результатом планування має стати програма розвитку, яка задовольняє вимоги актуальності, прогностичності, контролю, раціональності, реалістичності. Більш детальний опис змісту і структури кожного блоку програми дивись у книгах «Управление развитием школы» (під ред. М. М. Поташника і В. С. Лазарева), а також «Программно-целевое управление развитием образования» (под ред. А. М. Мойсеева).

^ 2.3. Стратегічне планування

Останнє десятиріччя для шкільної освіти є періодом інтенсивного пошуку нових концептуальних ідей, шляхів розвитку.

Функція планування модернізується, вбираючи в себе цільове стратегічне планування. Стратегічний план визначає методи досягнення заданих цілей. При остаточному виборі загального підходу конкретизуються цілі окремих операцій, тільки після цього визначаються виконавці, і перед ними висуваються завдання, розробляється підхід. Цільовий підхід допомагає конкретизувати завдання й послідовність їх виконання за допомогою побудови «дерева цілей». При цьому визначаються кілька варіантів стратегії залежно від розвитку ситуації. Використання альтернативних варіантів забезпечує можливість поточного переформулювання цілей. Для досягнення поставленої мети розробляється модель бажаного результату, визначаються її параметри і критерії вимірювання. Таку функцію краще назвати «планування і програмування».

Пошуки ключової ідеї розвитку сучасної загальноосвітньої школи продовжуються й до сьогодні, але вже зараз можна стверджувати, що все більше спеціалістів приймають й активно підтримують ідею управління якістю освіти як провідну, домінантну.

Ідея управління якістю освіти не тільки декларується, але й активно реалізується. Якість не виникає раптово, її необхідно планувати, якість має бути важливою ланкою у стратегії навчального закладу і досягатися систематично у строгій відповідності з процесом стратегічного планування. Стратегічне планування — це одна з найважливіших ланок у системі загального управління якістю освіти.

Планування якості освіти пов'язане з розробкою довгострокового напрямку діяльності загальноосвітнього навчального закладу.

Стратегічне планування дає можливість сформувати довгострокові пріоритети і сприяє раціональним змінам.

Провідні цілі стратегічного планування визначаються не тільки розробкою загального плану розвитку навчального закладу на деякий період, але й осмисленням і переглядом головних напрямків освітніх послуг, які надає даний навчальний заклад, та їх відповідності запитам споживачів.

При стратегічному плануванні особливу увагу приділяють розробці ключових проблем. Їх перелік можна представити у такій спосіб.

^ Процес стратегічного планування





^ Етапи планування

Питання, на які необхідно відповісти




Головна мета

Яка наша мета? Які наше бачення, головне завдання і цінності?




Вимоги споживача

Хто наш споживач?

Чого очікують від нас наші споживачі?

У чому ми маємо бути сильними, щоб відповідати їх сподіванням?

Чого вимагають учні від школи?

Які методи ми використовуємо для визначення потреб споживача?




Шляхи до успіху

Які наші сильні (слабкі) сторони, можливості та фактори небезпеки?

Які фактори є критичними для нашого успіху?

У який спосіб збираємось досягти успіху?

Реалізація якості

Які стандарти ми збираємося встановити?

Як ми збираємося забезпечувати якість?

Чого це буде коштувати?




Кадри

Як ми будемо підбирати колектив працівників?

Чи достатньо сприятливі умови для розвитку колективу?




Оцінка процесу

Чи існують у нас реальні механізми дії, які можна застосувати у випадку неуспіху чи помилок? Яким чином ми дізнаємося, що працюємо успішно?


Обов'язкової визначеної послідовності дії, якої необхідно дотримуватися, приступаючи до стратегічного планування, не існує, хоча доцільно йти шляхом від теорії до практики. Отже, надзвичайно важливо здійснити систематичний підхід при плануванні майбутнього. Стратегія повинна базуватися на запитах і відносинах різних груп споживачів. Виходячи із цього, треба будувати свою політику і план, що визначить головне завдання (місію) і розширить бачення у цілому. При стратегічному плануванні можлива така послідовність дій: головне завдання, бачення цінності; вивчення ринку; аналіз можливих позитивних та негативних факторів.

(Більш докладно стосовно цього питання можна ознайомитися у книзі Шишов С. Е., Кальней В. А. Школа: мониторинг качества образования.— М., 2000).

Резюме

Планування має найважливіше значення для ефективного функціонування загальноосвітньої школи. З прийняттям Закону України «Про загальну середню освіту» компетенція і відповідальність школи щодо реалізації цієї функції суттєво розширилась. За допомогою планування можна визначити, яких результатів хоче досягти школа наприкінці навчального року і на проміжних етапах; хто, що і коли для цього має зробите. Плани є основним засобом управління діяльністю педагогічного колективу школи.

Головне питання планування — це постановка мети, тобто визначення очікуваних і можливих результатів освіти. Реальні результати освіти визначаються характером змісту, технології, організації навчання і вихованні. При цьому вони мають відповідати освітнім цілям.

Визначення мети, завдань, змісту діяльності в планах роботи школи мають бути обумовлені й відповідати соціальним реаліям, державним програмам Міністерства освіти і науки України, враховувати особливості регіонів та відповідні програми їхнього розвитку, концепції виховання і навчання.

Соціальна обумовленість планів роботи передбачає врахування в них соціально-економічних процесів, що відбуваються в усій державі та на місцях, відображення в конкретних формах, притаманних діяльності навчальних закладів, таких явищ, як демократизація, гуманізація, гуманітаризація, комп'ютеризація навчання та управління.

Важливими умовами виконання планів є забезпечення єдності дій адміністрації, педагогічного колективу та громадських організацій школи, послідовне здійснення заходів щодо зміцнення трудової дисципліни, раціональної організації праці вчителів, підвищення їх відповідальності за кінцевий результат навчально-виховної роботи, створення в педагогічному колективі атмосфери творчого педагогічного пошуку.

Саме тому керівнику загальноосвітнього навчального закладу важливо оволодіти інноваційними підходами до планування.


Друкується за матеріалами: Городова Н.М. Планування роботи закладу освіти. – Х.: Вид. гр. „Основа”, 2005. - 208 с.



Похожие:

Планування як визначення змісту І засобів діяльності iconОперативне планування маріуш Земба Зміст Вступ Оперативне планування
Планування це процес визначення цілей організації та засобів їх досягнення. Під час цього процесу ми визначаємо, що, коли і як потрібно...
Планування як визначення змісту І засобів діяльності iconПланування виховної діяльності педагога-організатора
Чітке, перспективне і оперативне планування забезпечує високу ефективність виховної роботи, дозволяючи визначити найсуттєвіші напрямки...
Планування як визначення змісту І засобів діяльності iconРеферату : Планування рекламної діяльності торгового підприємства Розділ : Реклама Планування рекламної діяльності торгового підприємства Рекламна діяльність складається з таких етапів
Рекламна політика торгових підприємств тісно пов'язана з їх­ньою торговою політикою
Планування як визначення змісту І засобів діяльності iconРеферату : Планування ефективності і рекламної діяльності та контролювання її результатів Розділ : Реклама Планування ефективності і рекламної діяльності та контролювання її результатів
Назва реферату: Планування ефективності і рекламної діяльності та контролювання її результатів
Планування як визначення змісту І засобів діяльності iconРеферату : Планування рекламної кампанії Розділ : Реклама Планування рекламної кампанії
Рекламна кампанія — це розробка рекламного звернення і план його показу. Ефективна, успішна рекламна кампанія — це поєднан­ня влучного...
Планування як визначення змісту І засобів діяльності iconОрганізація роботи стратегічного планування Планування уміння передбачити цілі організації, результати її діяльності і ресурси, необхідні для досягнення певних цілей
Планування уміння передбачити цілі організації, результати її діяльності і ресурси, необхідні для досягнення певних цілей
Планування як визначення змісту І засобів діяльності iconПоложення І. Загальні положення Визначення основних понять Нормативно-правова база Програми ІІ. Визначення основних проблем та обґрунтування методу вирішення
Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми, джерела фінансування, строки виконання
Планування як визначення змісту І засобів діяльності iconЛіцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами
Про лікарські засоби", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні...
Планування як визначення змісту І засобів діяльності iconРозділ: Макроекономіка Планування соціально-економічного розвитку країни
К. Лапдауром у праці "Теорія національного економічного планування". Суть його полягає у тому, що уряд діє на соціальний економічний...
Планування як визначення змісту І засобів діяльності iconРозрахунок фінансової стратегії
Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показни-ки,пропорції та темпи розширенного відтворення,є основною формоюреалізації...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов