Охорона та використання пам’яток історії та культури в автономній республіці крим (1991 – 2006 рр.) icon

Охорона та використання пам’яток історії та культури в автономній республіці крим (1991 – 2006 рр.)



НазваниеОхорона та використання пам’яток історії та культури в автономній республіці крим (1991 – 2006 рр.)
страница1/3
Дата конвертации13.11.2012
Размер436.22 Kb.
ТипАвтореферат
скачать >>>
  1   2   3




НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА


УДК 904+725.94+351.853 (477.75)


МАНАЄВ Олександр Юрійович


ОХОРОНА ТА ВИКОРИСТАННЯ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ
ТА КУЛЬТУРИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ
(1991 – 2006 рр.)



26. 00. 05 – музеєзнавство. Пам’яткознавство


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук


Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі історичного пам’яткознавства Центру пам’яткознавства Національної Академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.


Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

^ Непомнящий Андрій Анатолійович,

Центр пам’яткознавства НАН України і

Українського товариства охорони пам’яток

історії та культури,

старший науковий співробітник


Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

^ Горбик В’ячеслав Олександрович,

Інститут історії України НАН України,

керівник Центру «Звода пам’яток історії
і культури України»


доктор історичних наук, доцент

^ Ластовський Валерій Васильови,

Київський національний університет

культури і мистецтв,

завідувач кафедри конституційного

та адміністративного права


Захист відбудеться 19 лютого 2009 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.252.01 у Центрі пам’яткознавства НАН України і УТОПІК (адреса: 01015, м. Київ, вул. І. Мазепи, 21, корп. 19).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК (адреса: 01015, м. Київ, вул. І. Мазепи, 21, корп. 19).


Автореферат розіслано « » січня 2009 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат технічних наук В. О. Константинов

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Важлива роль у розбудові незалежної України, відродженні духовності, історичної пам’яті народу належить національній культурній спадщині та її складової – пам’яткам історії та культури. Підвищення інтересу суспільства до джерел духовності, вивчення багатовікових традицій актуалізує дослідження проблем історії культури, стимулює узагальнення та критичний аналіз попереднього спадку в цій важливій сфері. На необхідності активізації роботи зі збереження та популяризації національного культурного надбання, наголошує Указ Президента України «Про додаткові заходи з підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного видання «Звід пам’яток історії та культури України» від 28.XI.2007 р.

Пам’яткоохоронні процеси у Криму мають усталені традиції. Пострадянська п’ятнадцятирічка (1991–2006) для Автономної Республіки Крим (далі – АРК), як і для Україні загалом, виявилася досить складною і суперечливою. Політична й економічна криза середини 90-х років XX століття на теренах автономії доповнювалася місцевими особливостями: авантюристичні намагання проголошення незалежності Криму, стрімка криміналізація АРК; стихійна репатріація депортованих у 1941 і 1944 роках кримських німців, болгар, вірменів, кримських греків, кримських татар. Але навіть у таких складних умовах суспільство постійно зверталося до питань збереження культурної спадщини. Рішенням Верховної Ради Криму в 1993 р. було створено Республіканський комітет АРК з охорони культурної спадщини (далі – РКОКС), який став провідною установою у сфері охорони культурної спадщини на території Кримського півострова. Дослідження проблем охорони культурної спадщини АРК пов’язано з іменами сучасних діячів музейної справи та пам’яткознавства: О. І. Айбабіна, Є. Є. Водзинського, Н. В. Галченко, О. Г. Герцена, В. О. Горбика, В. М. Гурко­вича, В. Г. Зарубіна, В. М. Зінька, А. А. Непомнящого, О. М. Фарбея, А. І. Філатова, О. В. Хлівнюка, І. М. Храпунова й інших. Значну роль у справі охорони культурної спадщини відіграють різноманітні державні, приватні, громадські установи, передусім – історико-культурні заповідники.

Аналіз досліджень останніх років засвідчує подальше накопичення фактологічного матеріалу з питань охорони історико-культурної спадщини. Проте, за всієї важливості цієї роботи, виключно практична діяльність не може забезпечити послідовний перехід до виявлення чинників, тенденцій і закономірностей формування та розвитку пам’яткознавства. Необхідна опосередкована ланка у вигляді аналітичних, системних (зокрема, типологічних) досліджень, у межах яких можливо узагальнити результати фактологічних пошуків, а також сформувати підґрунтя для розробки питань історично-теоретичного спрямування. Незважаючи на постійну увагу до проблеми охорони культурної спадщини, досі залишаються невизначеними основні проблеми її збереження. На сьогодні немає наукового дослідження, у якому було б проаналізовано вплив нормативної бази на пам’яткоохоронні процеси, виокремлено її як важливе пам’яткознавче джерело. Всебічне дослідження напрямів розвитку регіонального історичного знання в 1991–2006 роках дозволить відтворити історію розвитку пам’яткознавства не тільки в АРК, але й у масштабах всієї України, а також сприятиме розробці загальнодержавних і регіональних програм із дослідження рідного краю та формуванню національної свідомості й історичної пам’яті.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної роботи Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, яка виконувалася згідно з держбюджетною науково-дослідною темою «Практика застосування теоретико-методичних засад збереження культурної спадщини», затвердженою Бюро-відділенням історії, філософії та права НАН України (№ 121/26 від 14.07.2004 р.).

^ Об’єктом дослідження є розвиток пам’яткоохоронної справи в АРК впродовж 1991–2006 років: охорона нерухомих об’єктів культурної спадщини.

Предметом дослідження є основні закономірності, напрями, етапи, форми та методи охорони культурної спадщини, пам’яткоохоронна діяльність державних організацій, історико-культурних заповідників та окремих краєзнавців.

^ Хронологічні межі дослідження визначаються, з одного боку, проголошенням незалежності України (1991 р.), коли склалися умови для відродження історико-краєзнавчих студій, активізувалася діяльність музеїв, заповідників та пам’яткоохоронних осередків, з’явилися можливості щодо всебічного й об’єктивного вивчення об’єктів культурної спадщини на території Кримського півострова; з іншого – 2006 р. – наявністю доступних для систематизації статистичних матеріалів, а також відсутністю наукових публікацій, які відображають пам’яткоохоронні процеси більш пізнього часу.

^ Географічні межі дослідження визначаються територією Автономної Республіки Крим.

Метою дослідження є наукова реконструкція розвитку пам’яткознавства в АРК протягом 1991–2006 років у контексті загальнодержавних пам’яткоохоронних процесів.

^ Завдання дослідження визначено відповідно до поставленої мети:

– охарактеризувати стан наукової розробки проблеми та джерельної бази дослідження;

– виокремити основні напрямки та різноманітні форми пам’яткоохоронної діяльності в АРК державних, приватних і громадських установ;

– визначити головні проблеми у сфері охорони культурної спадщини АРК, які заважають ефективному захисту пам’яток і розробити можливі заходи щодо їх подолання;

– проаналізувати рівень виконання нормативно-правових документів у сфері охорони культурної спадщини стосовно пам’яток АРК;

– з’ясувати роль місцевих історико-культурних заповідників у збереженні пам’яток історії та культури;

– узагальнити сучасний пам’яткоохоронний досвід АРК.

^ Методологічну основу дослідження складають принципи історизму, наукової об’єктивності, системності під час висвітлення історичних фактів і явищ. Виконання поставлених завдань дослідження здійснювалося шляхом поєднання загальнонаукових, спеціально-історичних і міждисциплінарних методів дослідження. Серед загальнонаукових були застосовані методи аналізу, синтезу, типологічний, порівняльний, хронологічний, дедуктивний, індуктивний, структурно-системний, логічний, статистичний. Серед спеціально-наукових – структурно-функціональний, історико-порівняльний, історико-системний, синхронний, ретроспективний методи, а також метод періодизації, класифікації, типологізації. Застосування зазначеного методологичного комплексу дало можливість дослідити процес охорони та використання пам’яток у АРК впродовж 1991-2006 років.

^ Наукова новизна дослідження визначається тим, що на основі комплексного вивчення опублікованих і архівних джерел вперше в історіографії відтворено цілісну картину розвитку пам’яткоохоронної справи в АРК протягом пострадянського часу (1991–2006 рр.). Визначені напрями діяльності, форми та методи роботи місцевих державних, приватних і громадських установ; проаналізовано процес становлення системи охорони пам’яток означеного регіону України, в тому числі – виокремлено діяльність РКОКС. Вперше розглянуті позитивні результати пам’яткоохоронної роботи та визначені проблеми на прикладі конкретного регіону. Введено до наукового обігу чисельні документи поточних відомчих архівів, які виникли у процесі діяльності пам’яткознавчих установ, які характеризують їхню діяльність і раніше не використовувалися.

^ Практичне значення дисертації полягає в тому, що було проаналізовано стан сучасної нормативно-правової бази України та АРК в галузі пам’яткоохоронної роботи та її вплив на охорону культурної спадщини в АРК; визначені основні напрями і тенденції ремонтно-реставраційних робіт щодо пам’яток історії й архітектури, які проводилися в АРК після 1991 року; з’ясовано особливості запобігання та припинення порушень у галузі охорони кримської культурної спадщини, вивчена пам’яткоохоронна діяльність державних історико-культурних заповідників у АРК, запропоновано конкретні шляхи оптимізації їх діяльності в царині охорони культурної спадщини; виокремлено проблеми в пам’яткоохоронній діяльності таких інституцій; запропоновано можливі шляхи їх подолання.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані під час написання підручників із історичного краєзнавства, пам’яткознавства, історії музейної справи; розробці нормативно-правових актів із питань охорони історико-культурної спадщини. Матеріали дисертації вже використовуються у навчальному процесі під час викладання пам’яткознавчих дисциплін в Кримському університеті культури, мистецтв та туризму; спецкурсах із кримознавства у Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського, а також у практичній діяльності музеїв, громадських пам’яткоохоронних організацій, Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, а також РКОКС.

^ Апробація результатів дослідження здійснена на більш ніж 10 міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових та науково-практичних конференціях, серед яких: Третя міжнародна наукова конференція «Соборна Україна: історична ретроспектива» (Черкаси, 2005 р.); Міжнародний науково-практичний семінар «Шляхи удосконалення правосуддя у справах, пов’язаних з противоправними діями щодо культурних цінностей, і профілактична робота у цій категорії справ» (Сімферополь, 2006 р.); XV Міжнародна конференція «Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні» (Київ, 2006 р.); III та IV Міжнародні наукові конференції «Причорномор’я, Крим, Русь в історії і культурі» (Судак, 2006, 2008 рр.); III Міжнародна конференція «Культурно-етнографічний туризм в Криму: Традиції та перспективи розвитку» (Євпаторія, 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Калос Лімен – Ак-Мечеть – Чорноморське – 2400 років (Чорноморське, 2007 р.); Міжнародний колоквіум «Античне місто: Проблеми музеєфікації архітектурно-археологічних комплексів» (Керч, 2007 р.); III Міжнародні Гуржіївські історичні читання (Черкаси, 2007); Міжнародна науково-практична конференція «Спадщина і сучасність» (Москва, 2007 р.); Шостий Всеукраїнський симпозіум із проблем аграрної історії (Черкаси, 2006 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Історико-культурна спадщина Причорномор’я: Вивчення та використання в освіті та туризмі» (Ялта, 2006 р.); Перші Всеукраїнські наукові читання, присвячені 60-річчю від дня народження українського історика та пам’яткознавця С. З. Заремби (Київ, 2007 р.); Ювілейні читання, присвячені 150-річчю з дня народження А. І. Маркевича (Ялта, 2005 р.).

Основні положення дисертації опубліковані в 21 науковій статті, з них 7 – у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.

Структура дисертації складається зі вступу, чотирьох розділів (15 підрозділів), висновків (усього 179 стор.), списку використаних джерел та літератури (всього 577 позицій на 57 стор.), додатка (на 10 стор.).

^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми та наукове значення роботи. Окреслюються предмет, об’єкт дослідження, хронологічні та географічні межі дисертації, сформульовані її мета та завдання, визначена новизна та практичне значення одержаних результатів, їх зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Вказано на апробацію зроблених висновків.

Розділ 1«Методологічні основи дослідження, історіографія та джерельна база проблеми» – присвячено аналізові наукових робіт із проблематики дослідження та використаних джерел, розкриттю основних методів, що дозволили вирішити поставлені у дисертації завдання. У підрозділі 1.1. «Методологічні основи дисертації» – наголошується, що дослідження має комплексний міждисциплінарний характер. У роботі використані як загальнонаукові (аналіз, синтез, типологічний, порівняльний, хронологічний, дедуктивний, індуктивний, структурно-системний, логічний, статистичний), так і спеціально-історичні методи (структурно-функціональний, історико-порівняльний, історико-системний, синхронний, ретроспективний, періодизації, класифікації, типологізації).

Використання історичного та логічного методів дозволило поетапно простежити взаємозалежність історичних реалій і конкретних результатів у сфері охорони культурної спадщини АРК. Реконструкція «вигляду» сучасного кримського пам’яткоохоронного руху здійснювалася через багатогранне дослідження історіографічного процесу в конкретному регіоні: вивчення дослідницької проблематики, джерельної бази; дослідження діяльності різноманітних установ у сфері охорони пам’яток; аналіз «політики пам’яткознавства» з боку владних інстанцій щодо об’єктів культурної спадщини, розгляд полеміки у суспільстві щодо спрямованості наукового пошуку, форм збереження пам’яток.

У підрозділі 1.2.«Історіографія питання» – визначено рівень науково-теоретичного опанування проблеми в історичній літературі, проаналізовано історіографічна спадщина з досліджуваної теми, встановлено відсутність належного відображення більшості напрямів охорони культурної спадщини в АРК.

Істотним внеском у становлення українського пам’яткознавства стали монографічні дослідження С. З. Заремби1, в яких проаналізовано основні етапи охорони пам’яток в Україні, їх особливості й проблеми, внесок у вивчення пам’яток наукових і громадських організацій. Наприкінці 90-х років XX століття назріла необхідність узагальнення накопиченого на той час у країні досвіду в сфері вивчення й охорони пам’яток, спробувати визначити основні принципи та напрями діяльності з охорони культурної спадщини, розробити загальні критерії опису різних видів пам’яток. Вирішенню цих проблем були присвячені колективні студії2, в яких, на жаль, питання кримського пам’яткознавства практично не відображені. Кримські приклади у згаданих дослідженнях використані, здебільшого, для ілюстрування певних пам’яткоохоронних процесів і є вкрай фрагментарними.

Процеси становлення і практичного застосування пам’яткоохоронного законодавства, а також шляхи його вдосконалення проаналізовано у монографії В. І. Акуленка3. Особливості нормативно-правової бази України в галузі охорони археологічної спадщини розглянуті Н. І. Мінаєвою4. Автори звернули увагу на непродуманість, а в деяких випадках і суперечність, юридичних норм сучасного пам’яткоохоронного законодавства України.

Предметом дослідження в контексті вивчення пам’яток археології, стає теоретична база з цього питання, зокрема, періодизація та класифікація археологічних об’єктів (О. М. Титова5). Одним із найбільш гострих питань, пов’язаних із охороною пам’яток, є загрозливий стан археологічних об’єктів. Запропоновано конкретні пропозиції з консервації та музеєфікації низки античних пам’яток у Криму (Т. М. Арбузова, Н. В. Галченко, В. М. Зінько). Проблема боротьби з грабіжницькими розкопками пам’яток археології в Криму висвітлена в публікаціях Ю. П. Зайцева, І. М. Храпунова та ін.

Теоретичні та практичні питання охорони містобудівної й архітектурної спадщини України відображені в монографіях В. В. Вечерського6. Питання реставрації пам’яток, організації охорони історичних міст України, зокрема, в АРК; розробки та визначення історичних ареалів населених місць, охоронного зонування розглядалися в наукових розвідках Є. Є. Водзинського7, В. П. Ієвлєвої8, Б. В. Колоска9, Л. В. Прибєги10, Є. В. Тимановича11.

Впродовж останніх років пожвавилася робота над багатотомною працєю – «Зводом пам’яток історії та культури України». Проблеми підготовки цього видання проаналізовані в циклі статей В. О. Горбика12. Окремі аспекти охорони пам’яток у АРК висвітлені у працях А. А. Непомнящого та Н. В. Кармазіної13.

Аналіз праць пов’язаних із проблематикою дисертаційного дослідження виявив фрагментарне вивчення основних напрямків сучасної охорони культурної спадщини АРК. Досі не було виконано комплексного дослідження з цього питання.

У підрозділі 1.3. – «Джерельна база дослідження» – відображені результати архівної евристики, міститься аналіз опублікованих джерел і документів. У ході дослідження виявлене й введене до наукового обігу широке коло джерел, які розрізняються за походженням, інформаційними можливостями, ступенем об’єктивності, місцем зберігання. Використані джерела підрозділяються на: законодавчі акти, матеріали періодики, документи офіційного діловодства.

Одним із найбільш інформативних видів опублікованих документів є нормативно-правові акти, які регулюють діяльність у сфері охорони культурної спадщини. Вони відображають діяльність центральних (закони України, постанови ВР України, укази Президента України, постанови КМ України, накази та розпорядження міністерств і держкомітетів), а також місцевих органів державної влади, зокрема, в АРК (постанови ВР АРК, постанови РМ АРК). Ці документи дозволили визначити основні напрями пам’яткоохоронних досліджень.

Для об’єктивного аналізу ситуації в регіоні в дисертаційному дослідженні нормативно-правові документи доповнюються матеріалами про здійснення пам’яткоохоронних заходів безпосередньо на місцях. В дисертаційному дослідженні проаналізовані статті з офіційних, відомчих, суспільно-політичних газетних видань. Зважаючи на специфіку проблеми, пов’язаної зі станом сучасного пам’яткознавства, газетні публікації іноді є єдиним джерелом із указаної проблеми.

Окремим видом використаних у дисертації джерел є архівні матеріали. Першочерговий інтерес викликає поточний архів РКОКС, який містить документи від 2002 року (пожежа в приміщенні РКОКС наприкінці 2001 року знищила практично всю документацію за попередній (із 1993 р.) період). Особливий інтерес становлять звіти РКОКС (річні, квартальні, матеріали колегій), листування з правоохоронними органами, науковими, науково-проектними установами, а також приватними, благодійними та громадськими організаціями АРК, які пов’язані з охороною пам’яток. Поточний архів РКОКС для характеристики діяльності історико-культурних заповідників істотно доповнюють архіви Керченського і Бахчисарайського історико-культурних заповідників, а також поточна документація історико-археологічного заповідника «Калос Лімен» та відділу «Музей «Судацька фортеця»» Національного заповідника «Софія Київська».

У цілому джерельна база дослідження є достатньою для отримання необхідної сукупності історичних фактів як емпіричної основи вивчення основних напрямів діяльності з охорони культурної спадщини в АРК. Вона достатньо ґрунтовна та репрезентативна для виконання завдань, які визначені у дисертаційній роботі.

У розділі 2 «Основні напрями сучасних пам’яткоохоронних досліджень у АР Крим» – розглядається специфіка охорони різних видів об’єктів культурної спадщини й визначаються фактори, які загрожують збереженню пам’яток. У підрозділі 2.1. «Проблеми державного обліку об’єктів культурної спадщини» проаналізована робота зі створення «Державного реєстру нерухомих пам’яток України», розробка якого законодавчо віднесена до компетенції Державної служби з питань національної культурної спадщини. На сьогоднішній день більшість об’єктів культурної спадщини АРК не внесена до «Державного реєстру нерухомих пам’яток України». Причиною цього є формалізація процесу – необхідність складання щодо кожного об’єкту культурної спадщини облікової документації за новими зразками, яка містить облікову картку, паспорт, історичну довідку, акт технічного стану, довідку про майнову цінність об’єкта. У зв’язку з цим, підготовка такої документації науково-проектними установами на замовлення державних організацій, фізичних або юридичних осіб, є першочерговим заходом у справі обліку пам’яток. У 2001 році в Україні було розроблено «Державний реєстр пам’яток національного значення», до якого ввійшли 13 пам’яток історії та 21 пам’ятка археології, котрі розташовані на території АРК.

У дисертації проаналізовано вплив на пам’яткоохоронний рух у АРК низки постанов органів влади автономії, пов’язаних із взяттям на державний облік пам’яток історії та культури і затвердженням їх охоронних зон. Завдяки цим документам статус об’єктів культурної спадщини отримала понад тисяча споруд. Серед них: понад 300 пам’яток на території Великої Ялти, близько 500 об’єктів археології в Сімферопольському і Сакському районах, майже 40 об’єктів у Бахчисарайському, 20 – у Кіровському районах, 39 – на території Феодосійської міськради. В окремих випадках об’єкти знімалися з державного обліку. Підставою для цього були сучасні уточнені архівні дослідження; частина об’єктів не становила історико-культурної цінності (наприклад – численні пам’ятники В. І. Леніну), інколи – аварійний стан об’єкта. Загалом статусу пам’ятки в 90-ті роки минулого століття було позбавлено близько 150 споруд.

У 90 х роках XX століття було створено дві книги «Державного реєстру нерухомих пам’яток історії та культури Автономної Республіки Крим» – зведений опис об’єктів, що перебувають на державному обліку. Згідно сучасним вимогам законодавства цей реєстр втратив свою юридичну силу. Проте, він став базовою розробкою для подальшої діяльності щодо обліку об’єктів культурної спадщини на території АРК. В 2004 році на його основі було складено уточнений «Список пам’яток місцевого та національного значення, розташованих на території АРК».

У
  1   2   3



Похожие:

Охорона та використання пам’яток історії та культури в автономній республіці крим (1991 – 2006 рр.) iconНаціональна академія наук україни українське товариство охорони пам’яток історії та культури центр пам’яткознавства сердюк олена Михайлівна
Робота виконана у відділі історичного пам’яткознавства Центру пам’яткознавства Національної академії наук України й Українського...
Охорона та використання пам’яток історії та культури в автономній республіці крим (1991 – 2006 рр.) iconУкраїнського товариства охорони пам’яток історії та культури
Заслухавши інформацію Юрченка С. Б., директора Науково-дослідного інституту історії архітектури І містобудування утопік, Колегія...
Охорона та використання пам’яток історії та культури в автономній республіці крим (1991 – 2006 рр.) iconНаціональна академія наук україни українське товариство охорони пам’яток історії та культури центр пам’яткознавства
Робота виконана у відділі культурної спадщини Центру пам’яткознавства Національної академії наук України І українського товариства...
Охорона та використання пам’яток історії та культури в автономній республіці крим (1991 – 2006 рр.) iconАндрес ганна Олександрівна охорона культурної спадщини україни в контексті світових інтеграційних процесів
Робота виконана у відділі історичного пам’яткознавства Центру пам’яткознавства Національної Академії наук України І українського...
Охорона та використання пам’яток історії та культури в автономній республіці крим (1991 – 2006 рр.) iconУдк 904 (477): 340 становлення та розвиток нормативної бази охорони пам’яток археології в україні
Робота виконана у відділі культурної спадщини Центру пам’яткознавства нан україни І українського товариства охорони пам’яток історії...
Охорона та використання пам’яток історії та культури в автономній республіці крим (1991 – 2006 рр.) iconУкраїнського товариства охорони пам’яток історії та культури
Вважати неприйнятним встановлення нового пам’ятника на території Національного Чернігівського архітектурно-історичного заповідника...
Охорона та використання пам’яток історії та культури в автономній республіці крим (1991 – 2006 рр.) iconІнформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника Замовник: > Найменування: Державний архів в Автономній Республіці Крим Ідентифікаційний код за єдрпоу: 03494497
Реєстраційний рахунок замовника: р/р 35214004000559, р/р 35224005000559 в гу дк україни в Автономній Республіці Крим
Охорона та використання пам’яток історії та культури в автономній республіці крим (1991 – 2006 рр.) iconІнформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника Замовник: > Найменування: Державний архів в Автономній Республіці Крим Ідентифікаційний код за єдрпоу: 03494497
Реєстраційний рахунок замовника: р/р 35214004000559, р/р 35224005000559 в гу дкс україни в Автономній Республіці Крим
Охорона та використання пам’яток історії та культури в автономній республіці крим (1991 – 2006 рр.) iconМузеєзнавчі концепції створення експозицій з історії первісного суспільства
Робота виконана у відділі культурної спадщини Центру пам’яткознавства нан україни І українського товариства охорони пам’яток історії...
Охорона та використання пам’яток історії та культури в автономній республіці крим (1991 – 2006 рр.) iconУкраїнське товариство охорони пам’яток історії та культури науково-дослідний центр «часи козацькі» центр пам’яткознавства нан україни І утопік історико-культурна асоціація «україна-туреччина» нові дослідження пам’яток козацької доби в україні збірник наукових праць Випуск 19.
Комплекси першої половини ХVІІІ ст з кол хут. Підусти поблизу Комсомольська
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов