Dukhnich icon

Dukhnich



НазваниеDukhnich
Дата конвертации01.01.2013
Размер129.6 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>




qwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmrtyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmrtyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmrtyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmrtyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmrtyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmrtyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmrtyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnmqwertyuiopasdfghjklzxcvbnm




Читанка до сесії з особливостей висвітлення конфлікту журналістами (школа журналістики «Нова Україна»)


Тренер: Духніч Ольга


06.09.2012


Ольга




^ Ресурси журналіста у висвітленні конфліктів.

Матеріали з «Conflict sensitive journalism IMPACS . International Media Support».

A handbook by Ross Howard

Професійні журналісти не прагнуть зменшувати конфлікт. Вони надають точний і максимально повний інформаційний огляд конфлікту. Практично завжди факт коректного висвітлення конфлікту зменшує його деструктивний потенціал і спрямовує до вирішення.

Треба пам’ятати, що журналіст певною мірою аналітик конфлікту, від вашого бачення и настанов щодо конфлікту, вашого вміння його аналізувати, передавати основні об’єктивні і суб’єктивні фактори конфліктної взаємодії залежить розуміння і сприйняття конфлікту як залученими сторонами, так і широким загалом і це впливає на конфлікт.

Кілька елементів врегулювання конфлікту, на які журналіст може впливати, не виходячи за межі необхідної об'єктивності та позиції спостерігача:

^ 1.Простір непрямого діалогу.

Засоби масової комунікації часто є найбільш важливим каналом зв'язку, який існує між сторонами в конфлікті. Іноді засоби масової комунікації використовують джерела тільки однієї сторони, спрямовані на трансляцію повідомлень, що лякають. У багатьох випадках, сторони конфлікту з відсутньою комунікацією використовують ЗМК, що висвітлюють конфлікт, як платформу, розмовляючи один з одним за допомогою журналістів, а саме уважно читаючи думки і позиції іншої сторони, висуваючи власні з урахуванням того, що вони дізналися з газет про опонента (дія за допомогою ЗМК і використовуючи ЗМК- різні речі! Це варто пам’ятати).

2. Освіта.

Кожна сторона конфлікту має знати про труднощі з іншого боку в просуванні до примирення. Журналістика, досліджує і висвітлює політичні та владні інтереси, труднощі кожної зі сторін у конфлікті, допомагає і вчить кожну зі сторін уникати швидких, простих і необдуманих рішень.

^ 3. Зміцнення довіри.

Відсутність довіри є одним з основних факторів, що сприяють розвитку деструктивного конфлікту. Засоби масової інформації можуть зменшити підозри і недовіру, працюючи з гострими питаннями, показуючи, що в них немає страшних секретів. Чутлива до конфлікту журналістика може також представити матеріали, яка показують можливе вирішення конфлікту, наводячи приклади з інших місць та подій, пояснюючи та аналізуючи місцеві зусилля щодо примирення.

^ 4. Корекція невірних уявлень одне про одного.

Журналісту важливо звертати увагу на образ опонента у сторін конфлікту. Помічені та виправлені помилки та розбіжності можуть скоректувати як громадську думку, так і бути важливою інформацією для сторін конфлікту в роботі над ним. Хороша журналістика - постійний процес пошуку позитивних можливостей конфлікту.

5^ . Гуманізація конфлікт.

Висвітлюючи конфлікт, звертайте особливу увагу на сторони конфлікту. Особливо у великих і тривалих соціальних конфліктах не знеособлюйте сторону протистояння, називайте людей, показуйте конфлікт з точки зору їх інтересів, страхів потреб. Як медіатор запрошує сторони конфлікту в кімнату для переговорів, так і журналіст запрошує в свій текст реальних людей, що мають конфлікт, показує як конфлікт впливає на них.

^ 6. Визначення основних інтересів.

У конфлікті обидві сторони повинні розуміти приховані інтереси і побоювання один одного. Добрий репортаж пов'язаний з пошуком реальних інтересів і потреб сторін. Інтереси лідерів у конфлікті та інтереси інших учасників конфлікту - різні речі, важливо пам'ятати про це і надавати доступ до виявлення і розуміння різних інтересів, тим більше, що конфлікт завжди провокує спрощення сприйняття позицій та інтересів сторін.

^ 7. Емоційний спусковий клапан.

У вирішенні конфліктів, важливі можливості кожної сторони висловити свої образи і гнів, інакше вони будуть вибухати і в розпачі ускладнювати конфлікт. Засоби масової комунікації можуть надати важливий вихід, дозволяючи обом сторонам говорити. Багато суперечок можна вести в засобах масової інформації, а не на вулицях, і конфлікт можна вирішити перш, ніж він стає запеклим.

^ 8. Обрамлення конфлікту.

Хороший аналіз і опис конфлікту дозволяє зменшити напруженість якщо не конфлікту, то соціального контексту, в журналістиці цінується альтернативна точка зору, інсайти, які залучають інакше мислячу аудиторію, дозволяють поглянути по-новому на конфлікт (а конфлікт - це дуже часто ще й дефіцит альтернативних сенсів та поглядів у сторін). Хороший репортаж робить рефреймінг смислів конфлікту.

^ 9. «Збереження обличчя», досягнення консенсусу.

Коли дві сторони намагаються вирішити конфлікт на рівні лідерів, їм важливо заспокоїти побоювання своїх прихильників. Іноді саме побоювання бути не вірно зрозумілими прихильниками примушує лідерів опиратися пошуку конструктивних рішень. Робота зі ЗМК дозволяє лідерам в конфлікті зберегти обличчя і досягти взаєморозуміння, розповсюдивши інформацію про підстави своїх дій та рішеннь навіть в найвіддаленіші місця.

^ 10. Пошук потенціалу.

У конфлікті, обидві сторони повинні, в кінцевому підсумку, представити конкретні пропозиції у відповідь на напруження, що склалося. Хороші репортажі дозволяють сформувати такі рішення і пропозиції. Це можливо, якщо репортер задає сторонам конфлікту питання про рішення, про можливості домовитися, а не просто повторює вимовлені образи. Чутлива до конфлікту журналістика є постійним і активним спостерігачем процесу пошуку рішення конфліктної ситуації.

^ 11. Заохочення балансу сил.

Конфліктуючі групи, незалежно від існуючої між ними нерівності, мають право очікувати що їм буде приділено увагу, якщо вони беруть участь в переговорах. Хороша робота журналіста сприяє переговорному процесу. Добра журналістика дає своєчасний збалансований і постійний огляд подій у конфлікті, приділяючи увагу подіями, діям і відчуттям кожної зі сторін.

^ Поради журналісту, який висвітлює конфлікт.

  1. Уникайте висвітлення конфлікту, що складається з двох протиборчих сторін. Знайдіть інших постраждалих, їх інтереси, залучайте їх історії, думки і цілі. Інтерв'ю підприємців, постраждалих від загального страйку, працівники, які не можуть працювати, біженців з сільської місцевості, які хочуть покласти край насильству і т.д.

  2. Уникайте визначення конфлікту завжди з посиланням на лідерів, які висловлюють знайомі вимоги. Вийдіть за межі еліти. Повідомити про слова звичайного люди, які можуть висловлювати думку поділяють багато.

  3. Уникайте публікацій, що розділяють сторони в конфлікті. Формулюйте ті питання, що допомагають виявити спільні точки дотику, інтереси, або цілі, якими вони можуть поділитися.

  4. Намагайтеся уникати висвітлення збитків та страждань тільки з одного боку. Усі сторони в рівній мірі заслуговують на висвітлення у пресі.

  5. Уникайте таких слів, як «спустошений», «трагедія» і «жах», щоб описати те, що було зроблено для однієї групи. Такі слова фіксують вашу позицію на користь однієї із сторін. Не використовуйте їх самостійно. Тільки цитати когось, хто використовує ці слова.

  6. Уникайте емоційних і неточних слів. Вбивство є вбивство. «Різанина» є навмисним вбивством невинних беззбройних цивільних осіб. Солдати і поліцейські не є жертвами різанини. Геноцид означає вбивство цілого народу. Не треба мінімізувати страждання, але використовувати сильні вирази обережно.

  7. Уникайте таких слів, як «терористичний», «екстремістський» чи «фанатичний». Ці слова значно ускладнюють процес пошуку рішень. Називайте людей та групи так, як вони самі себе називають.

  8. Розрізняйте думку та факт. Якщо хтось стверджує щось, чому ви не маєте доказів, то викладайте це як думку а не як факт, з посиланням на того, хто є автором інформації.

  9. Не надто чекайте від лідерів сторін у конфлікті ідей та пропозицій щодо примирення, стимулюйте своїми публікаціями шукати їх, шукайте такі ідеї у досвіді інших успішно розв’язаних конфліктів, пропонуйте рішення у форматі питань. Фіксуйте відповіді лідерів, інформуйте про них суспільство.

Як журналісти ви володієте словом, картинкою та звуком, це могутні інструменти створення розуміння, подолання міфів та страхів.

^ 2. Підходи до визначення та аналізу конфлікту.

Визначення основних феноменів пов язаних з конфліктом, які не слід плутати:

Конфлікт – два чи більше суб єктів (сторони конфлікту), чиї інтереси видаються чи є несумісними, існує предмет конфлікту, його існування визнається обома сторонами, відносно цього предмету сторонами розпочата конфліктна поведінка, яка призвела до збитків.

^ Проблемна ситуація (конфліктна, напружена) ситуація - визначити як суб'єкта можна тільки одну зі сторін, конфліктна поведінка відсутня (за наявності діяльності, що призвела до збитків), предмет конфлікту неявний ( незрозумілий).

Насильство складається з дій, слів, настанов, структур або систем, які завдають фізичну, психологічну соціальну чи екологічну шкоду та \ або не дають людям можливості повністю реалізувати себе.

Важливість розрізнення наведених вище понять зрозуміла, бо лише конфлікт можливо розв’язувати через ефективне спонукання до дій сторін конфлікту, визначення конструктивної його динаміки, заохочення до розв’язання.

^ Предмет конфлікту або конфліктної ситуації

Відповідно до предмету конфлікту визначаються можливості та стратегії його розв’язання

Ресурси – пораховані,мають вартість, можуть бути компенсованими. Конфлікт де предметом є ресурси розв’язується через можливі варіанти компенсації ресурсу, його збільшення, або визначення порядку його використання.

Статус - припускає наявність опонентів, інтриги, ситуацію конкуренції, фіксацію на оповіданнях про опонента, а не на предметі конфлікту, історію, "готові версії із зануренням в історію". Конфлікт статусів вирішується через примирення – діалог, виведення латентних упереджень назовні, символічне визнання, тощо.

Цінності - безцінні, незмінні з тенденцією до догматизму, особистісно значущі, викликають сильні емоції, сторони готові жертвувати вигодами, відстоюючи цінності, цінності міцно інтегровані у поза конфліктне життя суб'єктів. Конфлікти цінностей найважчі, головне в випадку конфлікту не допустити того, щоб він досяг рівня цінностей, примирення займає іноді довгий час.

Межі конфлікту – дають додаткові знання щодо динаміки конфлікту

^ Часові - як довго триває конфлікт (непряма інформація про характер конфлікту);

Просторові - (територіальний вимір конфлікту, визначається зоною значущості предмета);

Структурні - чи зачіпає конфлікт лише одну зі сфер (політику, економіку, соціальну сферу, тощо) або передається і на інші? Важливо не дати конфлікту розповсюдитися, багатомірний конфлікт – тяжкий у вирішенні.

^ Що важливо знати про суб’єктів конфлікту у процесі його висвітлення.

1. Ідентичність: який аспект ідентичності важливий для сторін конфлікту, "від імені кого говорить суб'єкт"? Хто є для нього опонент (потенційний опонент)? Вказує на предмет конфлікту.

2.^ Статус суб'єктів у промові респондента і в реальності - (вище, нижче, рівноправний) - показує розподіл влади в конфлікті.

3. Етнокультурні характеристики суб'єктів конфлікту.

Середа та контекст – додаткові ресурси інформації про конфлікт.

^ Особливості візуального простору (для цінністних конфліктів особливо важливі розташування значущих об єктів на території, для ресурсних – можлива актуальність ресурсу) – звертайте увагу на контекст оточення, іноді там багато підказок, щодо причин та перебігу конфлікту.

^ Особливості аудіального простору – ми рідко звертаємо увагу на аудіальні характеристики середи, проте вони важливі

Контекст та історія – важливі для нормального розуміння конфлікту та його витоків. Часто структурні та системні засади конфлікту складаються задовго до самого конфлікту.

Методи аналізу конфлікту.

За С. Фішер, Д. Лудін, С. Уіліамс, Д. Абді,, Р Сміт ,

«Робота з конфліктом».

^ КАРТОГРАФІЯ КОНФЛІКТУ

Картографія конфлікту - це метод графічного відображення конфлікту, в якому сторони розміщуються відповідно до їх ставленням до проблеми і один одному. Журналісту цей швидкий метод аналізу конфлікту дозволяє тримати повну картину конфлікту в голові та не втрачати можливих суб’єктів та зв’язків, які допомагають робити якісний аналіз.

^ Як складається карта:

1. Вирішіть, що ви хочете нанести на карту, в який момент, і з якої точки зору. Вибрати певний момент у ситуації. Карта всієї історії всього конфлікту зазвичай виявляється дуже громіздкою і складною, яку практично неможливо буде використовувати на практиці. Часто виявляється корисним скласти декілька карт однієї і тієї ж ситуації з різних точок зору і подивитися, як різні сторони її сприймають.

2. Не забудьте помістити на карту самого себе. Розміщення себе на карті нагадує, що ви є частиною ситуації, а не стоїте над нею, навіть коли її аналізуєте. Ви сприймається іншими певним чином. У вас можуть бути контакти і можливості для роботи зі сторонами конфлікту.

3. Картографування динамічно - воно відображає певний момент у змінній ситуації, і показує шлях до дії. Цей тип аналізу повинен запропонувати нові можливості. Що можна зробити? Хто це може зробити краще за всіх? Який момент для цього найбільш підходящий? І пр.

4. Крім «об'єктивних» аспектів, корисно картографувати проблеми між конфліктуючими сторонами. Чому існує цей конфлікт? Може виявитися корисним подумати про позиції конфліктуючих сторін. Які з точки зору по відношенню до інших групувань в ситуації?

Позначення:

группа 29

Кола позначають учасників ситуації, відносний їх розмір відповідає обсягу влади кожного з них в конкретній ситуації.

Пгруппа 25ряма лінія визначає доволі близькі відносини, зв'язок

группа 21

Подвійна лінія визначає співробітництво.

овал 20овал 18прямая соединительная линия 19

Лінія пунктиру визначає формальні відносини

группа 34

Стрілки визначають домінуючий напрям впливу або діяльності

группа 32

Згруппа 33игзагоподібні лінії позначають розбіжність, конфлікт


Подвійна лінія поперек основної лінії позначає перервані відносини.

прямоугольник 5прямоугольник 6

Квадрат або прямокутник позначають питання, тему, проблему, або щось абстрактне

группа 1

Сегменти показують зовнішні сторони, які володіють впливом, але прямо не залучені в конфлікт.

Картографія конфлікту.

Це візуальний прийом, який показує взаємовідносини між сторонами в конфлікті.

Мета: краще зрозуміти ситуацію, з'ясувати, як розподілено владу, перевірити, наскільки збалансована ваша власна діяльність або ваші контакти, побачити, де знаходяться реальні або потенційні союзники, визначити можливості для втручання або дій, оцінити те, що було вже зроблено.

Коли використовувати: на початку процесу, разом з іншими методами аналізу, згодом - щоб визначити можливі моменти початку втручання або допомогти розробити стратегію.

Варіації: географічні карти, на яких показати сторони конфлікту в кожному з регіонів, нанесення на карту проблем, нанесення на карту розподілу влади, нанесення на карту потреб і страхів, використання у вигляді живої скульптури, для вираження почуттів і взаємовідносин.

^ Опори несправедливості

Цей метод заснований на допущені, що конфлікт є нестабільним феноменом, проте його стабілізацію та фіксацію підтримують фактори, сили, феномени що відомі як «вигоди від конфлікту», які не завжди є свідомими, проте можуть бути і такими. Саме вони і є опорами конфлікту. Проаналізувати і знайти такі опори допомагає конструктивному процесу в конфлікті.

Як працювати:

  1. Визначте конфліктну ситуацію та намалюйте її як перевернутий трикутник (гострим кінцем вниз).

  2. Визначте основні фактори у кожної з сторін, які роблять конфлікт для неї вигідним, або таким, який складно розв’язати, допишіть по обом сторонам від вершини трикутника як ті, що його підтримують.

  3. Подумайте, які з них і як можливо зменшити, або нівелювати.

  4. Подумайте, що може бути закладене у взаємодію сторін замість опори.

Найчастіше опорами конфлікту, що роблять його складним для вирішення стають:

  1. Виключення із переговорів певних суб єктів інтересу в конфлікті

  2. Недостатні комунікації між сторонами

  3. Упередження

  4. Відсутність посередника (модератора)

Будь що інше що ви знайдете, або те, як ви конкретизуєте перелічене вище.

прямая соединительная линия 37группа 48


Додаткова література для зацікавлених.



  1. Аклаев А.Р Этнополитическая конфликтологияУчебное пособие. Дело, 2005.

  2. Анцупов А.Я., Баклановский С.В. Конфликтология в схемах и комментариях. СПб.: Питер, 2005.

  3. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Словарь конфликтолога. СПб.: Питер, 2007.

  4. Ворожейкин И.Е. и др. Конфликтология. М.: Инфра-М, 2001.

  5. Гришина Н.В. Психология конфликта. СПб.: Питер, 2000.

  6. Дмитриев А.В. Социальный конфликт: общее и особенное. М.: Гардарики, 2002.

  7. Джеффри Рубин, Дин Пруйт, Сунг Хе Ким - Социальный конфликт. Эскалация, тупик, Издательство: Прайм-Еврознак ,  2001

  8. Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии. 2-е изд. СПб.: Питер, 2001.



  1. Зайцев А. Социальный конфликт. М.: 2001.

  2. Козлов В.А.[] Неизвестный СССР. Противостояние народа и власти. 1953-1985. М. Олма-пресс. 2006.

  3. Конфликтология. Учебник. 2-е изд. / Под ред. А.С.Кармина. СПб.: Лань, 2000.

  4. Основы конфликтологии / Под ред. Кудрявцева В.В. М., 1997.

  5. Светлов В. А. Аналитика конфликта. СПб., «Росток», 2001.

  6. Светлов В. А. Управление конфликтом. СПб., «Росток», 2003.

  7. Семенов В.А. Конфликтология: история, теория, методология. СПб., СЗАГС, 2008.

  8. Современная конфликтология в контексте культуры мира (Материалы 1 Международного конгресса конфликтологов) / Под. Ред. Е.И.Степанова. М.: Эдиториал УРСС, 2001.

  9. Уткин Э.А. Конфликтология. М.: ЭКСМОС, 2002.

  10. Шейнов В.П. Конфликты в нашей жизни и их разрешение. Мн., 1997.

  11. Козер Л. Функции социального конфликта: пер. с англ. - М., 2000.

  12. Корэн Л., Гудмэн П. Искусство торговаться или все о переговорах. М., 1995.

  13. Ликсон Ч. Конфликт. Семь шагов к миру. СПб., 1997.

  14. Лоренц К. Агрессия. Пер. с нем. М.: Прогресс, 1994.



Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов