Розвиток особистісного потенціалу учнів птнз при вивченні природничо-математичних дисциплін: інтерактивні форми І методи роботи Зміст icon

Розвиток особистісного потенціалу учнів птнз при вивченні природничо-математичних дисциплін: інтерактивні форми І методи роботи Зміст



НазваниеРозвиток особистісного потенціалу учнів птнз при вивченні природничо-математичних дисциплін: інтерактивні форми І методи роботи Зміст
Дата конвертации28.03.2013
Размер103.5 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>



Личко Т.М.,

викладач фізики

Красноградського

професійного ліцею


Розвиток особистісного потенціалу учнів ПТНЗ при вивченні природничо-математичних дисциплін: інтерактивні форми і методи роботи

Зміст

  1. Реалізація нових освітніх парадигм – потреба сучасності.

  2. Компетентністний підхід у навчанні.

  3. Реалізація компетентністного підходу при проведенні лабораторних робіт з фізики.

Перехід України в режим інноваційного розвитку суттєво прискорює процеси реформування освіти. Трансформаційні явища у більшості країн призвели до парадигм в освіті всіх рівнів. У центрі уваги провідних освітянських законів, концепцій, доктрини виступає компетентна, духовна, конкурентоздатна особистість.

На цій основі формується нова педагогіка – педагогіка компетентної людини. Більшість педагогів погоджується з фактом, що якість системи середньої освіти визначається тим, наскільки підготовлені до життя випускники школи. Саме компетентний підхід покликаний подолати прірву між освітою і потребами життя.

Критерії оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти базуються на переконанні, що «навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна на просто дати людині суму знань, а сформувати комплекс компетенцій».

Педагогами – практиками запропоновано форму компетентності, що спрямована на досягнення конкретного результату під час компетентісно орієнтованого підходу до навчання:

Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення.

Формула вказує, що шляхом до формування компетентності є, по – перше, озброєння учня знаннями та уміннями їх знайти, відсіяти від непотрібної інформації, по – друге, розуміння, яким чином можна здобути ці знання, в якому випадку який метод потрібний, по – третє, розвинення критичного мислення для адекватного оцінювання себе, світу, свого місця у світі.

Отже, предметне навчання, де навчальними програмами регламентується зміст предметного матеріалу,вимоги до засвоєння предметних знань, може стати основною для формування компетентності учня за умови підбору доцільних предметних методів навчання та поєднання їх з активними технологіями навчання.

За таких умов будуть розв’язанні завдання, що стоять перед навчальною дисципліною фізикою, а саме:

  1. Засвоєння предметних знань, умінь та навичок;

  2. Оволодіння методами роботи зі спеціальною фізичною інформацією;

  3. Створення стійкої мотивації до навчання;

  4. Спонукання до самоовіти, обміну думками;

  5. Готовність до роботи з новою інформацією, до пошуку шляхів розв’язання проблем, до спілкування з іншими тощо.

Сьогодні все більшого визнання набуває компетентнісний підхід – визначення й формування в учнів компетентностей, що дають можливість особистості ефективно брати участь у багатьох соціальних сферах і які роблять внесок у розвиток якості суспільства та особистого успіху. Ключові компетентності становлять основний набір найзагальніших понять, які мають бути деталізованими в комплекс знань, умінь, навичок, цінностей та відносин за навчальними галузями та життєвими сферами учнів.


Таким чином, оскільки компетентності є невід’ємною складовою особистості, то єдино реальною, як з теоретичної, так із практичної точки зору, є розбудова моделі досягнення держаних стандартів базової освіти України через заліково-блочну систему навчання та особистісно-копетентісний підхід.

Головне завдання сучасної системи освіти-створення умов для якісної освіти, впровадження компетентнісного підходу-це найважливіша умова, що працює на підвищення якості освіти.

Під поняттям «компетентнісний підхід» розуміється спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу буде формуванням загальної компетентності людини, що є сукупністю ключових компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості. Така характеристика має сформуватися у процесі навчання і містити знання, уміння, ставлення, досвід діяльності й поведінкові моделі особистості.

Компетентісний підхід в освіті пов'язаний з особистісно зорієнтованим і діяльнісним підходом до навчання, оскільки стосується особистості учня й може бути реалізованим і перевіреним тільки у процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій. Він потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі, яка існує об’єктивно, для «всіх» учнів, на суб’єктивні надбання одного учня.

В умовах розбудови профільного навчання й зовнішнього тестування навчальних досягнень учнів з особливими проблемами стикається професійна освіта, яка, як правило, вимушена навчати велику кількість учнів з невисоким рівнем навченості й низькою мотивацією щодо навчальних досягнень. Відбувається поступова сегрегація учнівської молоді, порушується принцип рівного доступу до якісної освіти. Вирішення даної проблеми має знаходиться в більш чіткій організації навчання, яке буде постійно орієнтоване на досягнення всіма учнями належних навчальних результатів відповідно до стандартів освіти України та вимог зовнішнього тестування. Розроблена заліково – блочна технологія організації навчального процесу дозволяє визначити достатній рівень навченості й створити необхідні умови для досягнення всіма учнями результатів, які можуть реально забезпечити безперервну освіту молодої людини у подальшому житті.

Як свідчить існуюча практика навчання, а також новітні дослідження в теорії та методиці навчання фізики з погляду компетентнісного підходу особливо актуально постає проблема реалізації творчої функції навчального експерименту в контексті пізнавальної діяльності учнів.

Практика свідчить, що діяльність учнів під час виконання лабораторних робіт, як правило, має репродуктивний характер. Учням пропонуються готові Інструкції, а то й зошити для лабораторних робіт з чітко визначеною послідовністю дій, що мають виконуватися. З одного боку, це сприяє формуванню експериментальних умінь практичного характеру, наприклад виконувати вимірювання, збирати експериментальну установку, спостерігати фізичне явище та ін. З іншого боку, немає творчого компонента – дії, що виконується, здебільшого є репродуктивними. Постає запитання: як зробити лабораторну роботу творчою? Відповідь на це питання така: лабораторна робота набуде творчого характеру,якщо вона виконуватиметься в контексті розв’язування пізнавальної проблеми, моделлю якої є творча експериментальна фізична задача.

Приклад:

Лабораторна робота. « Визначення періоду коливань математичного маятника».

Ставлю учням запитання.

Як за допомогою кульки на нитці та секундоміра виміряти довжину стола?

Деякі учні здогадуються, що із формули можна знайти l – довжину нитки і нею виміряти довжину стола. Період коливань маятника вони знаходять з виразу де n – кількість коливань маятника, а t – час цих коливань.

Розв’язування експериментальних фізичних задач – це одна з активних форм організації навчальної роботи. Розв’язуючи експериментальні задачі на основі використання лабораторного обладнання, учні самостійно спостерігають за перебігом фізичного явища, самостійно експериментують, а тому процес навчального пізнання набуває для них пошуково-дослідницького характеру.

Розв`язання експериментальної задачі складається з таких важливих етапів:

  1. З’ясування й усвідомлення умови задачі.

  2. Складання плану експериментування для розв’язування конкретної задачі.

  3. Виконання наміченого плану.

  4. Експериментальна перевірка відповіді.

На останньому етапі перевіряють правдоподібність відповіді, аналізують отримані результати.

Пропоную вашій увазі модель лабораторної роботи на l курсі.

^ Лабораторна робота № 2.

Вимірювання сил

  1. Формування проблеми у вигляді експериментальної задачі.

Визначте силу тяжіння, що діє на тіло невідомої маси, маючи лінійку, пружину, тягарці масою 100 г.

  1. ^ Розробка моделі експерименту.

Виготовлення будь-якого вимірювального приладу завжди пов’язане з градуюванням його шкали. Це означає, що на шкалі мають бути нанесені поділки, які показують межі вимірювання величин, значення яких менші за верхню межу вимірювання. Динамометр призначений для вимірювання сили, тому для градуювання його шкали треба виміряти значення сили, які заздалегідь відомі. При цьому зручно скористатися відомим фактом, що на тіло масою 102 г. діє сила тяжіння, що дорівнює 1 Н. Підвішуючи до пружини один, два, три і т.д. важки такої маси, можна на шкалі позначити положення стрілки, приєднаної до пружини, які відповідають її розтягу під дією сил 1Н, 2 Н, 3 Н і т.д. Дрібниці поділки можна отримати, поділивши відстань між одержаними поділками на менші частини. Для спрощення роботи скористаємося важками масою по 100 г. з набору. Нестача 2 г, що дає похибку близько 2%, майже не вплине на результати.

  1. План виконання експерименту.

  1. Закріпіть папір у вертикальному положенні.

  2. Горизонтальною рискою позначте на папері початкове положення, стрілки і поставте цифру «0».

  3. Підвісьте до гачка на пружинні важок масою 100 г.

  4. Позначте положення стрілки і поставте цифру «1».

  5. Повторіть пп. 3,4 для двох, трьох і чотирьох таких самих важків.

  6. Виміряйте відстань між сусідніми поділками. Висновок запишіть у зошит.

  7. Відстань між поділками поділіть на 10 рівних між собою частин, позначивши їх короткими рисками.

  8. До гачка на пружині підвісьте тіло невідомої маси і виміряйте силу тяжіння, яка діє на нього.

  9. Результати вимірювань запишіть у зошит.

По програмі є такі лабораторні роботи де треба спостерігати.

  1. Спостереження суцільного і лінійчатого спектрів.

  2. Спостерігання інтерференції та дифракцій світла.

Спостерігання учні ведуть згідно пам’ятки орієнтира.

«Виконання навчального спостереження»

Пам’ятка-орієнтир

Виконання навчального спостереження

  1. Сформулюйте мету спостереження, враховуючи вимогу поставленого завдання.

  2. Уточніть предмет спостереження. Дайте відповідь на запитання: що спостерігатимете?

  3. Створіть умови для спостереження.

  4. Розробіть план спостереження, за потреби запишіть його в зошит.

  5. Виберіть спосіб спостереження.

  6. Пам’ятайте, що мета спостереження – якомога докладніше і точніше зафіксувати ознаки й особливості спостережуваних процесів і явищ та шляхом аналізу, порівняння, індуктивного узагальнення виявити в них певні закономірності та протиріччя. За наявності останніх сформулювати проблему у вигляді запитання чи проблемної задачі.

При вивченні теми:

“Властивості рідин. Поверхневий натяг”. Даю учням завдання, дома провести експеримент. Положити голку на салфетку і опустити в посудину з водою і спостерігати за голкою. Що з нею відбувається і чому? Пояснити експеримент. При вивченні теми заломлення світла пропоную учням подивитися уважно на ложку в склянці води. Відповісти на питання: що ви спостерігаєте?

Завдяки такому підходу навчальна діяльність на уроках, дає не просто людині комплекс знань, умінь і навичок, а формує в неї компетентність як загальну здатність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, отриманих завдяки навчанню.

Вирішити ці проблеми непросто, адже учителям нерідко доводиться долати небажання учнів навчатися.

Традиційний освітній процес навчання, основу якого становили знання, уміння й навички, поступається місцем новому, що спирається на формування життєвої (соціальної) компетентності учня, яка передбачає мобільність знань, гнучкість методів і критичність мислення, тобто здатність використати наявні знання й уміння на вищому рівні, переносити їх у різні ситуації, застосовувати практично, робити правильні висновки.

Для забезпечення динаміки пізнавальної компетентності й інтересу учнів до предмета необхідно, як показує досвід, знати можливості кожного учня, його успіхи в оволодінні всіма навчальними дисциплінами, його найближчі та далекі життєві перспективи. Уміння здобувати знання і використовувати їх на практиці споконвіку було життєвою потребою людини.

Тому виконання учнями лабораторних робіт сприяє формуванню основних ключових компетентностей.


Основні ключові компетентності можна розподілити за трьома основними блоками (ключовими групами компетентностей): соціальні, мотиваційні та функціональні.


13. ^ Соціальні компетентності (пов’язані з оточенням, життям суспільства, соціальною діяльністю особистості)

14. Мотиваційні компетентності (пов’язані з внутрішньою мотивацією, інтересами, індивідуальними виробами особистості )

15. Функціональні компетентності

(пов’язані зі сферою знань, учням оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом)

  • Здатність до співпраці;

  • Уміння розв’язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях;

  • Навички взаєморозуміння;

  • Активна участь;

  • Соціальні й громадські цінності та вміння;

  • Комунікативні навички;

  • Мобільність (в різних соціальних умовах);

  • Уміння визначати особисті ролі в суспільстві тощо…

  • Здатність до навчання;

  • Винахідливість;

  • Навички адаптуватись та бути мобільним;

  • Бажання змінити життя на краще;

  • Інтереси та внутрішня мотивація;

  • Особистості практичні здібності;

  • Уміння робити власний вибір та встановлювати особливості цілі тощо…

  • Лінгвістична компетентність, технічна та наукова компетентність;

  • Уміння оперувати знаннями в житті та навчанні;

  • Уміння використовувати джерела інформації для власного розвитку;

  • Уміння використовувати ІКТ тощо…



Література

  1. Національна доктрина розвитку освіти в Україні // Освіта України. - № 22. – 2002. – С. 4-6.

  2. Галаюк М. Ю. Теоретичні аспекти формування навчально-пізнавальної компетентності в процесі вивчення природничих дисциплін // Там само. – Вип. 11. – Рівне: Волинські обереги, 2010. – С. 95 – 100.

  3. Галатюк М. Ю. Формування навчально-пізнавальної компетентності школярів у контексті реформування природничої освіти / М. Ю. Галатюк, М. Ю. Галатюк // Засоби технології сучас. навч. середовища%; Матеріали конф., м.. НКіровоград. 21-22 травня 2010 р. – Кіровоград: Ексклюзив-Систем, 2012. – С. 5962.

  4. Котельніков Г.О. Лобараторні роботи з фізики дослідницького характеру у класах з поглибленим вивченням фізики: Дис. … канд. пед. наук: 13.00.02. – Запоріжжя, 1997. – 213 с.

  5. Галатюк М. Ю., Тищук В. І. Дослідницька робота учнів з фізики. – Харків: Основа: Тріада +, 2007. – 192 с.

  6. Браверман Е. М. Наблюдання та експерименти в системі розвитку учнів і ознайомлення з теорією пізнання // Фізика в шк.. 2006 р. №1 с. 21-25.

  7. Усова А.В. Формування учнівського пізнавальних вмінь в процесі вивчення предметів // Фізика №16 2006 с.3-8.



Похожие:

Розвиток особистісного потенціалу учнів птнз при вивченні природничо-математичних дисциплін: інтерактивні форми І методи роботи Зміст iconЗатверджую
Форми І методи індивідуальної роботи з учнями при вивченні предмета “Людина І світ”
Розвиток особистісного потенціалу учнів птнз при вивченні природничо-математичних дисциплін: інтерактивні форми І методи роботи Зміст iconПрофільна старша школа як можливість задоволення освітніх потреб учнів з природничо-математичних дисциплін

Розвиток особистісного потенціалу учнів птнз при вивченні природничо-математичних дисциплін: інтерактивні форми І методи роботи Зміст icon«Формування ключових компетенцій учнів птнз при вивченні предмета "Охорона праці"»
Рокитненського професійногоаграрного ліцею Кучеренко Г.І. «Формування ключових компетенцій учнів птнз при вивченні предмета "Охорона...
Розвиток особистісного потенціалу учнів птнз при вивченні природничо-математичних дисциплін: інтерактивні форми І методи роботи Зміст iconВизначати мету діяльності
Птнз, до доповіді Кучеренко Г.І.,викладач Рокитненського професійного аграрного ліцею, на тему «Формування ключових компетенцій учнів...
Розвиток особистісного потенціалу учнів птнз при вивченні природничо-математичних дисциплін: інтерактивні форми І методи роботи Зміст icon19420&file=Кучеренко Г.І. Формування ключових компетенцій учнів птнз при вивченні предме

Розвиток особистісного потенціалу учнів птнз при вивченні природничо-математичних дисциплін: інтерактивні форми І методи роботи Зміст iconТези до доповіді: «Формування ключових компетенцій учнів птнз при вивченні предмета «Охорона праці»

Розвиток особистісного потенціалу учнів птнз при вивченні природничо-математичних дисциплін: інтерактивні форми І методи роботи Зміст iconНаказ №274 смт. Володарка Про організацію та зміст науково-методичної роботи з педагогічними та керівними кадрами в 2011/2012 навчальному році
«Розвиток творчої ініціативи вчителя, пізнавальної якості навчально-виховного процесу шляхом впровадження особистісного розвивального...
Розвиток особистісного потенціалу учнів птнз при вивченні природничо-математичних дисциплін: інтерактивні форми І методи роботи Зміст iconЗдобутки куп’янського професійного аграрного ліцею в 2012/2013 навчальному році Зміст роботи ліцею у 2012/2013 навчальному році був спрямований на реалізацію єдиної методичної проблеми «Розвиток І підвищення творчого потенціалу педколективу,
«Розвиток і підвищення творчого потенціалу педколективу, пошук інноваційних форм» за напрямками: «Формування професійних компетентностей...
Розвиток особистісного потенціалу учнів птнз при вивченні природничо-математичних дисциплін: інтерактивні форми І методи роботи Зміст iconБез відсотків, як без рук Проект слухача курсів
Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Лабораторія природничо-математичних дисциплін
Розвиток особистісного потенціалу учнів птнз при вивченні природничо-математичних дисциплін: інтерактивні форми І методи роботи Зміст iconФормування ключових компетенцій при вивчені предмета „Охорона праці”: нові форми і методи
Обласна науково-методична конференція керівних та педагогічних працівників птнз, нмц пто у Харківській області, дбхтт
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов