Методичні вказівки для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання спеціальності icon

Методичні вказівки для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання спеціальності



НазваниеМетодичні вказівки для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання спеціальності
Дата конвертации06.12.2012
Размер225.94 Kb.
ТипМетодичні вказівки
скачать >>>

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Смілянський промислово-економічний коледж

Черкаського державного технологічного університету


Затверджую

Директор коледжу

_________Шиян В.Г.

«___»_______2011р.


Комп 'ютерна схемотехніка


Методичні вказівки для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання спеціальності

5.05010301 «Розробка програмного забезпечення»


Узгоджено Розглянуто на засіданні

Заступник директора з НР циклової комісії

_______Кондратенко Г.М. протокол №___

«__»_______2011р. від «___»_______2011р.

Голова комісії

_______Федоренко М.М. ________Зборівська В.П.

«__»_______2011р.

Програму розробив

Викладач дисципліни

«Комп’ютерна схемотехніка»

Діброва О.І.


м. Сміла 2011р.


Вступ.


Характерна особливість научно-технічного прогресу, який визначає подальший потужний підьом суспільного виробництва,- широке впровадження досягнень обчисльвальної та мікропроцесорної техніки в усі галузі народного господарства. Вирішення задач научно-технічного прогресу потребує використання обчислювальної техніки та персональних компютерів на робочих місцях інженерів,економістів,управлінського персоналу та ін.

Досягнення мікроелектронної технології дозволило розширити можливасті всіх класів електронно-обчислювальних. Так, розроблені нові обчислювальні засоби, є основою мікроЕОМ та персональних компютерів. Обчислювальні машини (ОМ) являють собою комплекс технічних засобів, які мають загальне управління і працють по заданній програмі.

Цифрові ЕОМ оперують інформацією,яка представлена в дискретній формі в виді загально прийнятих для запису та читання символиці набіром цифр,букв та знаків якого небудь встановленого алфавіту,який має кінцеве число символів.

Інформація,яка представленна в формализованому виді яка може використовуватись для пересилання, інтерпретації та обробки людиною або автоматично, називається даними. На ЕОМ може бути автоматично вирішена люба задача, якщо вона показана у вигляді відповідних дій над операндами, які описуються системою формальних правил та умов. Цей процес називається алгоритмом рішення задачі. Операнд – елемент даних який бере участь в операціях в якості деякої величини. Для практичної реалізації принципів програмного управління необхідно мати засоби спілкування з ЕОМ тобто мову,на якій людина може сформулювати послідовність операцій для вирішення задач, а ЕОМ зрозуміти та виконати цю послідовність операцій. Мова яка задовільняє цим вимогам називається машинною мовою. Запис на машинній мові послідовності операцій(команд)для рішення задачі називається програмою. Прикладом широко застосування машинно-орієнтованої мови є мова “ASSEMBLER”/


При оформленні контрольної роботи студентам потрібно дотримуватись наступних вимог:

  1. Номер варіанту співпадає з цифрою порядкового номера студента в журналі, або остання цифра залікової книги.

  2. Контрольна робота виконується на листках формату А4.

  3. Умова кожного завдання переписується повністю.

  4. Рекомендується вставляти короткий пояснювальний текст у вигляді коментарів.

  5. Після виконання останнього завдання описується перелік використаної літератури.

  6. Робота повинна виконана та подана на рецензію своєчасно, у відповідності з навчальним графіком.

  7. Після отримання прорецензованої роботи необхідно внести доповнення та виправлення, якщо були зауваження. Якщо робота не зарахована, студент відповідні розділи повинен доопрацювати.



Завдання


  1. Перетворіть послідовно по вказаній схемі числа з однієї системи числення в іншу з точністю до d - 4 (d – основа системи числення):




№ Варіанта

Завдання


1.

(149,4521)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

2.

(421,3452)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

3.

(278,2685)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

4.

(111,5670)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

5.

(400,9571)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

6.

(145,3893)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

7.

(179,1211)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

8.

(199,1297)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

9.

(245,0234)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

10.

(109,1111)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

11.

(127,3214)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

12.

(137,6783)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

13.

(041,3452)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

14.

(189,6796)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

15.

(124,2315)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

16.

(189,9752)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

17.

(049,2345)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

18.

(356,2458)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

19.

(312,1213)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

20.

(333,2456)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

21.

(235,6542)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

22.

(378,4325)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

23.

(234,1111)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

24.

(267,2222)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

25.

(145,3458)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

26.

(136,3333)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

27.

(199,2456)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

28.

(187,7659)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

29.

(195,2680)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10

30.

(100,1001)10 =(?)2 =(?)8 =(?)16 = (?)10





  1. Додати в модифікованому доповнювальному коді двійкові числа з плаваючою комою з основою d=2



№ варіанту

Завдання


1.

Х= 0.110112-101 У= -0.111012111

2.

Х=-0.100012100 У= 0.111112-001

3.

Х= 0.100102-110 У= -0.111102010

4.

Х=-0.101112011 У= 0.111012-011

5.

Х= 0.101002-100 У= -0.111002100

6.

Х=-0.101012111 У= 0.110012-101

7.

Х=-0.101102-101 У= 0.110102110

8.

Х= 0.101112100 У= -0.110012-111

9.

Х=-0.110002-111 У= 0.110102110

10.

Х= 0.11001210 У= -0.110002-101

11.

Х=-0.110102-01 У= 0.101112100

12.

Х= 0.110112101 У= -0.101102-011

13.

Х=-0.111002-110 У= 0.101012010

14.

Х= 0.111002010 У= -0.101002-001

15.

Х=-0.111012-101 У= 0.100112111

16.

Х= 0.111102111 У= -0.100102-101

17.

Х=-0.111112-010 У= 0.100012100

18.

Х= 0.100002101 У= -0.111012-001

19.

Х=-0.100012-100 У= 0.111012010

20.

Х= 0.100102011 У= -0.111012-011

21.

Х=-0.100112010 У= 0.111012100

22.

Х= 0.101002001 У= -0.111012-101

23.

Х=-0.101012111 У= 0.111012110

24.

Х= 0.101102110 У= -0.111012-111

25.

Х=-0.101112101 У= 0.111012110

26.

Х= 0.110002100 У= -0.111012-101

27.

Х=-0.110012011 У= 0.111012-100

28.

Х= 0.110102010 У= -0.111012011

29.

Х=-0.110112001 У= 0.111012-010

30.

Х= 0.111002101 У= -0.111012001



3. .Додати в модифікованому доповнювальному коді двійкові числа з плаваючою комою з основою d=16, які задані в нормалізованій формі



№варіанту

Завдання


1.

Х=0.345F16+4 У= -0.278A2-5

2.

Х=0.123D16+3 У= -0.12A124

3.

Х=0.221F16-3 У= -0.12B22-2

4.

Х=0.156F16+2 У= -0.12C323

5.

Х=0.195F16+5 У= -0.12D42-4

6.

Х=0.101F16+3 У= -0.12E525

7.

Х=0.145F16-4 У= -0.12F62-5

8.

Х=0.195F16+2 У= -0.2A1124

9.

Х=0.34AC16+1 У= -0.2B1223

10.

Х=0.12BE16+3 У= -0.2C132-2

11.

Х=0.A12F16-2 У= -0.2D1422

12.

Х=0.167D16+5 У= -0.2E152-3

13.

Х=0.321C16+3 У= -0.2F162-4

14.

Х=0.21A116+4 У= -0.27A12-5

15.

Х=0.23C316-4 У= -0.27B225

16.

Х=0.1D2B16+3 У= -0.27C32-4

17.

Х=0.11AA16+3 У= -0.27D42-2

18.

Х=0.23FF16+4 У= -0.27E52-3

19.

Х=0.67BC16-3 У= -0.27F624

20.

Х=0.C23F16+2 У= -0.2A1A2-5

21.

Х=0.A11F165 У= -0.2B212-4

22.

Х=0.B11A16+3 У= -0.2C222-5

23.

Х=0.34A116+2 У= -0.2D232-4

24.

Х=0.45EA16+3 У= -0.2E242-4

25.

Х=0.67A216+5 У= -0.2F252-2

26.

Х=0.32DF16-3 У= -0.1A102-5

27.

Х=0.234E16+2 У= -0.1B112-4

28.

Х=0.561D16+4 У= -0.2C122-5

29.

Х=0.230016+5 У= -0.1D142-4

30.

Х=0.755716-2 У= -0.1F1524



МІНІМІЗАЦІЯ СИСТЕМ БУЛЕВИХ ФУНКЦІЙ

Мета роботи: мінімізувати систему булевих функцій за рахунок об'єднання дільниць підсхем, реалізуючих однакові члени, що входять в декілька булевих функцій системи.




^

Основні положення




На практиці дуже часто потрібно реалізовувати сукупності булевих функцій. Якщо зробити мінімізацію булевих функцій, що входять в систему незалежно одна від одної, то загальна схема буде складатися з ізольованих підсхем. Її можна інколи спростити за рахунок об'єднання дільниць підсхем, реалізуючих однакові члени, що входять в декілька булевих функцій системи.


Задача мінімізації системи булевих функцій добре досліджена в класі функціонально повних систем: «диз’юнкція», «кон’юнкція», «заперечення». Розглянемо один з найбільш розповсюджених засобів мінімізації.

Нехай задана система повністю означених булевих функцій приведених в диз’юнктивній нормальній формі

_ _ _

F1(x1, x2, x3) = x1 x3 v x1x2 v x1x3

_ _ _

F2(x1, x2, x3) = x1 x2 v x1x3 v x1x2

_ _ _

F3(x1, x2, x3) = x1x2 v x1x2x3


Всі різноманітні елементарні кон’юнкції системи функцій об'єднаємо в безліч (множину) А, що назвемо повною безліччю елементарних кон’юнкцій системи булевих функцій.

_ _ _ _ _ _ _

В нашому випадку А= {x1x3; x1x2; x1x3; x1x2; x1x2; x1x2x3}. Сума рангів (число літер) елементарних кон’юнкцій множини А є зручним критерієм оцінки складності заданої системи булевих функцій.

^ Система диз’юнктивних нормальних форм булевих функцій називається мінімальною, якщо її повна безліч елементарних кон’юнкцій містить мінімальну кількість літер, а кожна диз’юнктивна нормальна форма булевої функції системи включає мінімальне число елементарних кон’юнкцій найменшого рангу. При цьому диз’юнктивна нормальна форма подання б.ф. в мінімальній системі в загальному випадку не співпадає з її мінімальною диз’юнктивною нормальною формою.

Алгоритм мінімізації наступний:

  1. Побудувати повну безліч А елементарних кон’юнкцій системи функцій, що мінімізується , вважаючи, що спочатку кожна з функцій системи, подана в СДНФ. Кожній конституенті одиниці безлічі А присвоїти ознаку, що містить номери тих функцій системи, в які входить розглядувана конституента.

  2. Виконати мінімізацію СДНФ функції φ, конституентами одиниці якої є всі елементи безлічі А. При виконанні склеювання 2х конституент одиниці кожній знов утвореній елементарній кон’юнкції присвоїти ознаку, складену з номерів функцій, загальних для 2х склеюваних конституент одиниці. Якщо ознаки склеюваних конституент одиниці не містять загальних номерів, то склеювання не виконується. Поглинання можливе тільки для елементарних кон’юнкцій з однаковими ознаками. Отримані в результаті склеювання і поглинання кон’юнкції називаються простими імплікантами системи функцій.

  3. Побудувати імплікантну матрицю функції φ, враховуючи те, що для кожної конституенти одиниці виділяється стільки стовпчиків, скільки різноманітних номерів функцій містить її ознака.


Нехай система б.ф. задана таблицею істинності (Табл. 1). Знайдемо мінімальну ДНФ системи б.ф.
Таблиця 1

Х1

Х2

Х3

F1

F2

0

0

0

1

1

0

0

1

0

0

0

1

0

0

1

0

1

1

0

1

1

0

0

0

0

1

0

1

1

1

1

1

0

1

0

1

1

1

1

0



Уявимо кожну з функцій системи в СДНФ:

_ _ _ _ _

F1 = x1x2x3 v x1x2x3 v x1x2x3 v x1x2x3

_ _ _ _ _ _ _

F2 = x1x2x3 v x1x2x3 v x1x2x3 v x1x2x3


  1. Побудуємо повну безліч А елементарних кон’юнкцій отриманої системи, приписуючи кожній конституенті одиниці ознаку входження в функції f1 і f2:

_ _ _ _ _ _ _ _

A = {x1x2x3 (1,2); x1x2x3 (2); x1x2x3 (2); x1x2x3 (1,2); x1x2x3 (1); x1x2x3 (1)}


  1. Побудуємо СДНФ функції φ:

_ _ _ _ _ _ _ _

φ = x1x2x3 (1,2) v x1x2x3 (2) v x1x2x3 (2) v x1x2x3 (1,2) v x1x2x3 (1) v x1x2x3 (1)


Для зручності виконання склеювання пронумеруємо кожну конституенту одиниці з СДНФ функції φ і виконаємо всі склеювання:

_ _ _ _ _ _ _ _

φ = x1x2x3 (1,2) v x1x2x3 (2) v x1x2x3 (2) v x1x2x3 (1,2) v x1x2x3 (1) v x1x2x3 (1)

1 2 3 4 5 6

_ _ _ _ _

1-2: x1x3 (2) v x1x2x3 (1,2);

_

2-3: x1x2 (2) ;

_

_

4-6: x1x3 (1) v x1x2x3 (1,2) ;


5-6: x1x2 (1) ;

Після проведення всіх поглинань, з урахуванням ознаки кожної кон’юнкції, отримаємо

_ _ _ _ _ _ _

φ = x1x3 (2) v x1x3 (1) v x1x2 (2) v x1x2 (1) v x1x2x3 (1,2) v x1x2x3 (1,2)


Подальші склеювання і поглинання неможливі. Отримані прості імпліканти мінімізованої системи булевих функцій.

  1. Будуємо імпликантну матрицю (табл. 2)

Стовпчики матриці помічаємо конституентами одиниці з СДНФ функції φ. Для кожної конституенти одиниці відводимо стільки стовпчиків матриці, скільки різноманітних номерів функцій містить ознака конституенти.

^

Рядки матриці помічаєм простими імпликантами системи булевих функцій.



Таблиця 2

Прості імпліканти системи функцій

Конституенти одиниці функції φ

_ _ _

x1x2x3

_ _

x1x2x3

_

x1x2x3

_

x1x2x3


x1x2x3

_

x1x2x3

1

2

2

2

1

2

1

1

_ _

x1x3 (2)




X

X


















x1x3 (1)













X




X




_

x1x2 (2)







X

X














x1x2 (1)



















X

X

_

x1x2x3 (1,2)













X

X







_ _ _

x1x2x3 (1,2)

X

X




















Ядром функції φ, очевидно, є прості імпліканти

_ _ _ _ _

x1x2 (2); x1x2 (1); x1x2x3 (1,2); x1x2x3 (1,2);

де для відповідних конституент одиниці функції φ є єдина позначка на перетині стовпчика і рядка імплікантної матриці. Виділене ядро покриває всі конституенти одиниці з СДНФ функції φ.
^

У відповідності з цим маємо

_ _ _ _ _


φ = x1x2 (2) v x1x2 (1) v x1x2x3 (1,2) v x1x2x3 (1,2)


Виділивши для функції f1 імпліканти з ознакою, що включає і, отримаємо наступну мінімальну диз’юнктивну нормальну форму системи функцій

_ _ _ _


F1 = x1x2 v x1x2x3 v x1x2x3

_ _ _ _ _


F2 = x1x2 v x1x2x3 v x1x2x3


^ Методичні вказівки до виконання роботи.


1.Визначити свій варіант системи булевих функцій. Для цього необхідно номер варіанту (згідно порядкового номера студента в журналі академгрупи) перевести в двійкову систему обчислення і записати шість його молодших розрядів у вигляді слова Α1A2A3A4A5A6 визначивши значення Аi, встановити їх в табл. 3

Наприклад, коли номер варіанта 19 (10011), то Α1 = 1, A2 = 0, A3= 0, A4 =1, A5=1.

Таблиця 3

Х1

Х2

Х3

Х4

F1

F2

F3

0

0

0

0

0

1

1

0

0

0

1

0

0

1

0

0

1

0

1

0

0

0

0

1

1

1

0

1

0

1

0

0

1

А1

А1

0

1

0

1

1

1

А2

0

1

1

0

А2

0

0

0

1

1

1

1

1

А3

1

0

0

0

А3

А2

0

1

0

0

1

А4

1

0

1

0

1

0

0

1

А4

1

0

1

1

1

А3

0

1

1

0

0

1

1

А5

1

1

0

1

А5

0

0

1

1

1

0

1

А4

1

1

1

1

1

А1

0

А5




  1. Мінімізувати систему б.ф., використовуючи алгоритм, описаний вище.

  2. Виконати на ЕОМ мінімізацію системи б.ф.

  3. Порівняти результати мінімізації системи б.ф.

  4. Побудувати комбінаційну схему мінімальної системи булевих функції.

Використовувати логічні елементи: І, НІ, АБО.


Перелік екзаменаційних питань з курсу

“ Екзаменаційні питання по курсу ЕОМ та МП системи. ”


  1. Типова структура ЕОМ на базі мікропроцесора КР 580ВМ80А.

  2. Основні функціональні вузли ЕОМ.

  3. Системи числення.Позиційна та непозиційна системи числення.

  4. Формати зображення данних і розташування інформації в оперативній памяті.

  5. Зображення чисел у формі з фіксованою комою.

  6. Зображення чисел у формі з плаваючою комою.

  7. Правила виконання арифметичних операцій.

  8. Автомати Мілі,їх призначення.

  9. Автомати Мура,їх призначення.

  10. Основні операції алгебри логіки.

  11. Основні закони алгетри – логіки .

  12. Аксіоми алгебри – логіки .

  13. Зображення переключаючої функції .

  14. ДДНФ зображення переключаючої функції .

  15. ДКНФ переключаючої функції .

  16. Основні правила мінімізації логічної функції при допомозі метода Квайна .

  17. Основні правила при виконанні мінімізації логічних функцій за допомогою карт Карно – Вейча .

  18. Запис переключаючих функцій в універсальних базисах .

  19. Тригери . Класифікація тригерів .

  20. Загальна структура призначення тригерів .

  21. Асинхронний RS – тригер , таблиця переходів .

  22. Синхронний RS – тригер , таблиця переходів .

  23. Синхронний тригер , побудований за схемою ..МS

  24. Регістри . Позначення регістрів .

  25. Однофазний паралельний регістр .

  26. Паралельний парафазний регістр .

  27. Лічильники . Призначення . Класифікація .

  28. Двійковий підсумовуючий лічильник з послідовним переносом .

  29. Дешифратори , класифікація , призначення .

  30. Шифратори , призначення , класифікація .

  31. Мультіплексори , призначення , принцип дії .

  32. Демультіплексори , призначення , принцип дії .

  33. Суматори призначення , принцип дії .

  34. Комбінаційний напівсуматор .

  35. Однорозрядний комбінаційний суматор .

  36. Призначення і структура процесора .

  37. Методи організації управління мікропроцесором .

  38. Адресна інформація , обробка адресів мікропроцесора .

  39. Запамятовуючі пристрої . Ієрархія запамятовуючих пристороїв .

  40. Напівпровідникові статичні запамятовуючі присторї .

  41. Напівпровідникові динамічні запамятовуючі присторї .

  42. Інтерфейси. Визначення і функції інтерфейсу мікропроцесорної системи.

  43. Інтерфейс, спільна шина . Призначення і характеристика.

  44. Інтерфейс І – 41 . Склад і призначення лінійного інтерфейсу.

  45. Інтерфейс ІРПС. Склад і призначення кіл взаємозв`язку інтерфейсу.

  46. Опис команди мікропроцесора КР580ВМ80А.

  47. Команди арифметичних операцій МП КР580ВМ80А.

  48. Охарактеризувати команди однобайтних пересилок даних.

  49. Охарактеризувати групу команд двобайтних пересилок даних.

  50. Охарактеризувати групу команд арифметичних і логічних операцій з одним операндом.

  51. Охарактеризувати групу команд арифметичних і логічних операцій з двома операндами .

  52. Охарактеризувати групу команд передачі управління і роботи з підпрограмами.

  53. Охарактеризувати групу команд мікропроцесора.

  54. Системний інтерфейс ІSА.

  55. Системний інтерфейс SCSI.

  56. Магістраль MCA.

  57. Інтерфейси знакосинтезуючих і знакогенеруючих пристроїв.

  58. Вивчення одиночних похибок в пристроях зберігання та передачі інформації.

  59. Вивчення одиночних похибок з використанням коду Хеммінга.

  60. Кон`юнкція і диз`юнкція . Означення таблиці істиності.



ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Основна .

  1. Калабеков Б.А..Микропроцессоры и их применение в ситемах передачи и обработки сигналов. М:”Радио и связь” ,1988.

  2. Нешумова К.А.Электронно-вычислытельные машини и системы. М:Высшая школа,1989.

  3. Орлов И.А. Основы вычислительной техники и организация вичислительных работ. М:Высшая школа,1989.

Додаткова.

  1. Горбунов В.А.Справочное пособие по микропроцессорам и микроЭВМ. М:Высшая школа,1989.

  2. Напрасник М.В. микропроцессоры ы микроЭВМ. М: Высшая школа,1989.



Похожие:

Методичні вказівки для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні вказівки для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання спеціальності

Методичні вказівки для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні рекомендації для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання спеціальності 050106 «Облік І аудит»
Методичні рекомендації підготувала: к е н., асистент кафедри фінансів Лункіна Т.І
Методичні вказівки для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні рекомендації для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання
Друкується за рішенням науково-методичної комісії обліково-фінансового факультету Миколаївського державного аграрного університету...
Методичні вказівки для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні рекомендації щодо написання контрольної роботи студентами заочної форми навчання
Контрольна робота – одна із форм перевірки знань, спрямована на більш повне засвоєння навчальної дисципліни студентами, які навчаються...
Методичні вказівки для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні рекомендації для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання напряму підготовки
Друкується за рішенням науково-методичної комісії обліково-фінансового факультету Миколаївського державного аграрного університету...
Методичні вказівки для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні вказівки до виконання контрольних робіт з дисципліни "Технологічні розрахунки при збагаченні корисних копалин" для студентів заочної форми навчання за спеціальністю 050303
Технологічні розрахунки при збагаченні корисних копалин студентами заочної форми навчання за спеціальністю “Збагачення корисних копалин”...
Методичні вказівки для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні вказівки щодо вивчення дисципліни студентами заочної форми навчання
Методичні вказівки щодо вивчення дисципліни "Управлінський облік" / П. Й. Атамас. – Дніпропетровськ: дуеп, 2007. – 24 с
Методичні вказівки для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні рекомендації для виконання контрольних робіт студентами заочної форми навчання
Укладачі: д е н., доцент, завідувач кафедри фінансів Сіренко Н. М., асистент кафедри фінансів Чайка Т. О
Методичні вказівки для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні рекомендації для виконання контрольних робіт студентами заочної форми навчання
Укладачі: д е н., доцент, завідувач кафедри фінансів Сіренко Н. М., асистент кафедри фінансів Чайка Т. О
Методичні вказівки для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні рекомендації для виконання контрольних робіт студентами 4 курсу заочної форми навчання
Укладачі: д е н., доцент, завідувач кафедри фінансів Сіренко Н. М., асистент кафедри фінансів Чайка Т. О
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов