Реферату : ipsecurity Розділ : Комп\

Реферату : ipsecurity Розділ : Комп'ютерні науки ipsecurity Зміст Вступ Що таке безпека ipsecurity? Історична довідка появи протоколу



НазваниеРеферату : ipsecurity Розділ : Комп'ютерні науки ipsecurity Зміст Вступ Що таке безпека ipsecurity? Історична довідка появи протоколу
страница1/4
Дата конвертации09.12.2012
Размер466.23 Kb.
ТипРеферат
скачать >>>
  1   2   3   4

Назва реферату: IPSecurity
Розділ: Комп'ютерні науки

IPSecurity

Зміст

  • Вступ...2

  • Що таке безпека IPSecurity?...3

  • Історична довідка появи протоколу...4

  • Універсальний підхід...5

  • Небезпека на кожнім кроці...7

  • Діючі особи та елементи архітектури...9

  • Архітектура IPSecurity...10

  • Заголовок АН...14

  • Заголовок ESP...14

  • Транспортний режим...17

  • Тунельний режим...18

  • Шифрування...18

  • Тунелювання...20

  • Аутентифікація...20

  • Security Association...21

  • Політика безпеки...21

  • Узгодження протоколів і керування ключами...21

  • Генерація ключів...24

  • Алгоритм Диффі-Хелмана...25

  • Протоколи ISAKMP/Oakley…31

  • Протокол IKE…31

  • Атаки на АН, ESP, IKE...33

  • Системи захисту інформації...34

  • Системи для уважних і неледачих...36

  • Прозорі системи захисту...37

  • Віртуальні приватні мережі VPN...38

  • VPN, що використовують протокол IPSec…41

  • Коли VPN безсилий…42

  • Системи для дуже зайнятих…42

  • Переваги IPSec…45

  • Конфігурація Win Route”s IPSec…46

  • IP клієнт в локальній мережі…47

  • ІР сервер в локальній мережі…49

  • Оцінка потоколу...50

  • Висновок...51

  • Література...53

Вступ

Необхідність захисту даних

Наприкінці шестидесятих років американське агентство перспективних досліджень в обороні DARPA ухвалило рішення про створення експериментальної мережі під назвою ARPANet. У сімдесятих роках ARPANet стала вважатися діючою мережею США, і через цю мережу можна було дістати доступ до провідних університетських і наукових центрів США. На початку вісімдесятих років розпочалася стандартизація мов програмування, а потім і протоколів взаємодії мереж. Результатом цієї роботи стала розробка семирівневої моделі мережної взаємодії ISO/OSI і сімейства протоколів TCP/IP, яке стало основою для побудови як локальних, так і глобальних мереж.

Базові механізми інформаційного обміну в мережах TCP/IP були в загалом сформовані на початку вісімдесятих років, і були спрямовані перш за все на забезпечення доставки пакетів даних між різними операційними системами з використанням різнорідних каналів зв'язку. Не дивлячись на те, що ідея створення мережі ARPANet (згодом перетворилася на сучасний Інтернет) належала урядовій оборонній організації, фактично мережа зародилася в дослідницькому світі, і наслідувала традиції відвертості академічного співтовариства. Ще до комерціалізації Інтернету (яка відбулася у середині дев'яностих років) багато авторитетних дослідників відзначали проблеми, пов'язані з безпекою стека протоколів TCP/IP. Основні концепції протоколів TCP/IP не повністю задовольняють (а у ряді випадків і суперечать) сучасним уявленням про комп'ютерну безпеку.

До недавнього часу мережа Інтернет використовувалася в основному для обробки інформації по відносно простих протоколах: електронна пошта, передача файлів, віддалений доступ. Сьогодні, завдяки широкому поширенню технологій WWW, все активніше застосовуються засоби розподіленої обробки мультимедійної інформації. Одночасно з цим зростає об'єм даних, що обробляються в середовищах клієнт/сервер і призначених для одночасного колективного доступу великого числа абонентів. Розроблено декілька протоколів прикладного рівня, що забезпечують інформаційну безпеку таких додатків, як електронна пошта (PEM, PGP і т.п.), WWW (Secure HTTP, SSL і т.п.), мережне управління (SNMPv2 і т.п.). Проте наявність засобів забезпечення безпеки в базових протоколах сімейства TCP/IP дозволить здійснювати інформаційний обмін між широким спектром різних додатків і сервісних служб.

Безпека IP

Засоби безпеки протоколу IP дозволяють управляти захистом всього IP-трафіку від джерела інформації до її одержувача. Можливості управління безпекою IP (IP Security Management) в системі Windows 2000 дозволяють призначати і застосовувати політику безпеки IP, яка гарантує захищений обмін інформацією для всієї мережі. Механізм безпеки IP є реалізацією протоколу безпеки IP (IP Security, IPSec), прозорою для користувача, адміністрування безпеки централізоване і поєднує гарантії безпечного обміну інформацією із легкістю застосування.

Потреба в захисті мереж, заснованих на протоколі IP, вже досить велика і зростає з кожним роком. В даний час в тісно взаємозв'язаному діловому світі мереж Інтернет, интранет, экстранет (extranet — корпоративна мережа|, частини| якої зв'язані через відкриті мережі, наприклад, через Інтернет), філіалів і віддаленого доступу по мережах передається важлива інформація, конфіденційність якої не можна порушувати. Однією з основних вимог, що пред'являються до мережі|сіті| з боку мережевих|мережних| адміністраторів і інших професіоналів, що обслуговуючих і використовують мережі|сіті|, є|з'являється,являється| вимога гарантії, що цей трафік буде захищений:




Доступу суб'єктів, що не мають на це прав;







Перехоплення, перегляду|проглядання| або копіювання;







Модифікації даних під час шляху|колії,дороги| по мережі;|сіті|













Ці проблеми характеризуються такими показниками, як цілісність даних, конфіденційність і достовірність|справжність|. Крім того, зашита від повторного використання (replay protection) запобігає ухваленню|прийняттю,прийманню| повторно посланого|надісланого| пакету.

2.Історична довідка появи протоколу

У 1994 році Рада з архітектури Інтернет (IAB) випустив звіт "Безпека архітектури Інтернет". У цьому документі описувалися основні області застосування|вживання| додаткових засобів|коштів| безпеки в мережі|сіті| Інтернет, а саме захист від несанкціонованого моніторингу, підміни пакетів і управління потоками даних. У числі першочергових і наиболее| важливих|поважних| захисних заходів указувалася|вказувалася| необхідність розробки концепції і основних механізмів забезпечення цілісності і конфіденційності потоків даних. Оскільки зміна базових протоколів сімейства TCP/IP викликало|спричинило| б повну|цілковиту| перебудову мережі|сіті| Інтернет, було поставлене завдання|задача| забезпечення безпеки інформаційного обміну у відкритих|відчинених| телекомунікаційних мережах|сітях| на базі існуючих протоколів. Таким чином, почала|розпочала,зачала| створюватися специфікація Secure IP, додаткова по відношенню до протоколів IPv4 і IPv6.

Активне злиття компаній і утворення нових конгламератов і альянсів змушує задуматися про організації безпеки рыботы в загальних мережах. Як правило, з'являється необхідність в обміні комерційною або іншою важливою інформацією і далеко не факт, що компанії мають спеціальний виділений канал під ці задачі. В основному вся ця інформація йде по мережі загального користування.

Існує кілька способів убезпечити комунікації: купити маршрутизатор з убудованим брандмауером або виділений брандмауер. Вибір між цими варіантами робиться виходячи з задач компанії. Якщо потрібно якісна і швидка шифрация без затримок, то єдиним правильним рішенням буде поставити виділений брандмауер. Ми пропонуємо використовувати пристрою компанії Newbridge Networks, що можуть використовуватися в мережах будь-якого масштабу для шифрации інформації від ЛВС або вилучених користувачів на мережному рівні.

Загальна схема проключения устаткування може виглядати в такий спосіб.

На схемі показані варіанти проключения офісів і підключення вилучених користувачів. Апаратні брандмауери серії Newbridge 23x розрізняються кількістю підтримуваних сесій і продуктивністю. Вибір програмного брандмауера Newbridge 130 залежить тільки від платформи, на яку він установлюється. Шифрация здійснюється на мережному рівні з використанням протоколу IPsec.

Широке проникнення протоколу IP у мережі різного масштабу невипадково. Гнучкість, ефективність і здатність виступати в ролі комунікаційного «містка» між платформами різних типів забезпечили йому заслужену популярність. Однак повсюдне поширення цього протоколу оголило і його слабкі сторони. Створюючи своє дітище, архітектори IP не бачили причин особливо турбуватися про захист мереж, що будуються на його основі. Вони і не думали, що коли-небудь відсутність ефективних засобів захисту стане основним фактором, що стримує застосування IP.

Вада, що виявилася, спочатку передбачалася заповнити в шостій версії протоколу. У 1993 р. у складі консорціуму IETF була створена робоча група IP Security Working Group, що зайнялася розробкою архітектури і протоколів для шифрування даних, переданих по мережах IPv6. Однак у міру просування в цьому напрямку ставало усе очевидніше, що розробки, споконвічно орієнтовані на IP шостої версії, можуть придатися й у більш традиційному середовищі IPv4. У результаті на світло з'явився набір протоколів IPSec, заснованих на сучасних технологіях електронного цифрового підпису і шифрування даних.

2.1 Універсальний підхід

Проблема захисту даних, переданих по глобальних IP-мережах, виникла не вчора. Перші засоби захисту з'явилися практично відразу після того, як уразливість IP-мереж дала про себе знати на практиці. Характерними прикладами розробок у цій області можуть служити PGP/Web-of-Trust для шифрування повідомлень електронної пошти, Secure Sockets Layer (SSL) для захисту Web-трафика, Secure SHell (SSH) для захисту сеансів telnet і процедур передачі файлів.

Загальним недоліком подібних широко розповсюджених рішень є їх «прихильність» до визначеного типу додатків, а виходить, нездатність задовольнити тим різноманітним вимогам до систем мережного захисту, що пред'являють великі корпорації або Internet-провайдери. Самий радикальний спосіб перебороти зазначене обмеження зводиться до того, щоб будувати систему захисту не для окремих класів додатків (нехай і досить популярних), а для мережі в цілому. Стосовно до IP-мереж це означає, що системи захисту повинні діяти на мережному рівні моделі OSI.

Перевага такого вибору полягає в тім очевидному факті, що в IP-мережах саме даний рівень відрізняється найбільшої гомогенністью: незалежно від вышележащих протоколів, фізичного середовища передачі і технології канального рівня транспортування даних по мережі не може бути зроблена в обхід протоколу IP.

Тому реалізація захисту мережі на третьому рівні автоматично гарантує як мінімум такий же ступінь захисту всіх мережних додатків, причому без якої-небудь модифікації останніх. Для користувачів процедури захисти виявляться настільки ж прозорими, як і сам протокол IP. Раз архітектура IPSec сумісна з протоколом IPv4, її підтримку досить забезпечити на обох кінцях з'єднання; проміжні мережні вузли можуть узагалі нічого «не знати» про IPSec.

2.2 Небезпеки на кожнім кроці

На практиці IP-мережі уразливі для декількох способів несанкціонованого вторгнення в процес обміну даними. В міру розвитку комп'ютерних і мережних технологій (наприклад, з появою мобільних Java-додатків і елементів Active) список можливих типів мережних атак на IP-мережі постійно розширюється. На сьогоднішній день найбільш розповсюдженими є наступні варіанти:

- підміна IP-адреси відправника іншою адресою (IP spoofing);

- перехоплення сеансу (session hijacking), для чого по закінченні початкової процедури аутентификации встановлене з'єднання, скажемо, з поштовим сервером переключається на новий хост-компьютер, а вихідному серверові видається команда розірвати з'єднання. У результаті ваш «співрозмовник» виявляється непомітно підміненим;

- перехоплення пароля, переданого по мережі в незашифрованій формі, шляхом «прослуховування» каналу (password sniffing);

- посередництво в обміні незашифрованими ключами (man-in-the-middle). Якщо атаки трьох попередніх типів увінчалися успіхом, їхній автор може втрутитися в процес передачі ключів між сторонами і підсунути їм власний ключ для подальшого використання.

Неважко побачити, що перераховані мережні атаки можливі в силу ряду причин. По-перше, аутентификация відправника здійснюється винятково по його IP-адресі. По-друге, процедура аутентификации виконується тільки на стадії встановлення з'єднання, а надалі дійсність прийнятих пакетів не перевіряється. Нарешті, найважливіші дані, що мають відношення до системи захисту, передаються по мережі в незашифрованому виді.

Усунути ці слабкі місця і покликані процедури, регламентовані протоколами IPSec.

3. Діючі особи й елементи архітектури

Користувач сприймає мережу як надійно захищене середовище тільки в тому випадку, якщо він упевнений, що його «співрозмовник» — саме той, за кого він себе видає (аутентификация сторін), що передані пакети не проглядаються сторонніми особами (конфіденційність зв'язку) і що одержувані дані не піддалися зміні в процесі передачі (цілісність даних). Щоб досягти відповідності перерахованим критеріям, розроблювачі IPSec пропонують скористатися трьома інструментальними засобами захисту:

Протоколом аутентификации (Authentication Header, AH), що «прив'язує» дані в складі пакета до своєрідного підпису, що дозволяє упевнитися як у дійсності відправника, так і в цілісності прийнятих від нього даних;

Протоколом Encapsulated Security Payload (ESP), що відповідає за шифрування вмісту окремих пакетів (і навіть деяких IP-адрес, переданих у їхньому складі);

Протоколами обміну ключами (Internet Key Exchange, IKE), що призначені для узгодження використовуваних алгоритмів аутентификации і шифрування, ключів і тривалості їхньої дії, а також для захищеного обміну ключами.

Програмне забезпечення перерахованих протоколів (утиліти шифрування, цифрового підпису й ін.) може функціонувати на серверах або комп'ютерах кінцевих користувачів. Однак частіше його встановлюють на маршрутизаторах або спеціальних пристроях — брандмауерах, що в архітектурі IPSec іменуються шлюзами безпеки (security gateway). Відповідно до цього розрізняють два режими використання протоколів IPSec — транспортний і тунельний. У транспортному режимі зашифровані дані транспортуються безпосередньо між хост-компьютерами, але захист поширюється тільки на пакети четвертого і вышележащих рівнів.

У тунельному режимі ситуація виглядає трохи складніше. Основна роль тут приділяється шлюзам безпеки, оскільки передбачається, що клієнтські станції (або сервери) не підтримують IPSec і відправляють у мережу звичайний IP-трафик. Однак перед тим як досягти каналів глобальної мережі, кожен IP-пакет спочатку попадає в шлюз, що поміщає цей пакет цілком у «оболонку» IPSec, зашифровуючи його вміст разом з вихідним IP-заголовком. Щоб забезпечити можливість маршрутизації пакета, що вийшов, шлюз постачає його новим IP-заголовком і тільки після цього відправляє в мережу. Шлюз, що знаходиться на протилежному кінці з'єднання, дешифрує пакет і передає його на оконечное пристрій у первісному виді. Описана процедура і називається туннелированием. Вона дозволяє поширити дію засобів захисту на мережний рівень моделі OSI, зокрема сховати щирі IP-адреси джерела й одержувача для зменшення ризику атак, заснованих на детальному аналізі трафика. Менш очевидна задача туннелирования — транспортування через загальнодоступну мережу некоректних IP-адрес, що у явному виді не були б нею сприйняті.

4. Архітектура IPSec

IP Security - це комплект протоколів, що стосуються питань шифрування, аутентифікації і забезпечення захисту при транспортуванні IP-пакетів; у його склад зараз входять майже 20 пропозицій|речень| за стандартами і 18 RFC.

Специфікація IP Security (відома сьогодні як IPsec) розробляється Рабочою групою IP Security Protocol IETF. Спочатку IPsec включав 3 не-залежних базових специфікації, опубліковані як RFC-документи "Архітектура безпеки IP", "Аутентіфіцирующий заголовок (AH)", "Інкапсуляція зашифрованих даних (ESP)" (RFC1825, 1826 і 1827). Необхідно відмітити|помітити|, що в листопаді 1998 року Робоча група IP Security Protocol запропонувала нові версії цих специфікацій, що мають в даний час|нині| статус попередніх стандартів, це RFC2401 - RFC2412. Відзначимо, що RFC1825-27 впродовж|упродовж| вже декількох років вважаються|лічаться| застарілими і реально не використовуються. Окрім|крім| цього, існують декілька алгоритмо-залежних специфікацій, що використовують протоколи MD5, SHA, DES.

Мал. 1 – Архітектура IPSec.

Робоча група IP Security Protocol розробляє також і протоколи управління ключовою|джерельною| інформацією. У завдання|задачу| цієї групи входить розробка Internet Key Management Protocol (IKMP), протоколу управління ключами|джерелами| прикладного рівня, не залежного від використовуваних протоколів забезпечення безпеки. В даний час|нині| розглядаються|розглядуються| концепції управління ключами|джерелами| з використанням специфікації Internet Security Association and Key Management Protocol (ISAKMP) і протоколу Oakley Key Determination Protocol. Специфікація ISAKMP описує механізми узгодження атрибутів використовуваних протоколів, тоді як протокол Oakley дозволяє встановлювати сесійні ключі|джерела| на комп'ютери мережі|сіті| Інтернет. Раніше озглядалися розглядувалися також можливості|спроможності| використання механізмів управління ключами|джерелами| протоколу SKIP, проте|однак| зараз такі можливості|спроможності| реально практично ніде не використовуються. Створювані стандарти управління ключовою|джерельною| інформацією, можливо, підтримуватимуть Центри розподілу ключів|джерел|, аналогічні використовуваним в системі Kerberos. Протоколами ключового|джерельного| управління для IPSec на основі Kerberos зараз займається відносно нова робоча група KINK (Kerberized Internet Negotiation of Keys).

Гарантії цілісності і конфіденційності даних в специфікації IPsec забезпечуються за рахунок використання механізмів аутентифікації і шифрування відповідно. Останні, у свою чергу|своєю чергою|, засновані на попередньому узгодженні сторонами інформаційного обміну т.з. "контексту безпеки" – вживаних криптографічних алгоритмів, алгоритмів управління ключовою|джерельною| інформацією і їх параметрів. Специфікація IPsec передбачає можливість|спроможність| підтримки сторонами інформаційного обміну різних протоколів і параметрів аутентифікації і шифрування пакетів даних, а також різних схем розподілу ключів|джерел|. При цьому результатом узгодження контексту безпеки є|з'являється,являється| встановлення індексу параметрів безпеки (SPI), що є покажчиком на певний елемент внутрішньої структури сторони інформаційного обміну, безпеки, що описує можливі набори параметрів.

По суті, IPSec, який стане складовою частиною IPv6, працює на третьому рівні, тобто на мережевому|мережному| рівні. В результаті передавані IP-пакети будуть захищені прозорим для мережевих|мережних| додатків|застосувань| і інфраструктури чином|зображенням|. На відміну від SSL (Secure Socket Layer), який працює на четвертому (тобто транспортному) рівні і тісніше пов'язаний з вищими рівнями моделі OSI, IPSec покликаний забезпечити низькорівневий захист.

Мал. 2 – Модель OSI/ISO.

До IP-даних, готових до передачі по віртуальній приватній мережі|сіті|, IPSec додає|добавляє| заголовок для ідентифікації захищених пакетів. Перед передачею по Internet ці пакети інкапсулюються в інші IP-пакети. IPSec підтримує декілька типів шифрування, зокрема Data Encryption Standard (DES) і Message Digest 5 (MD5).

Щоб встановити захищене з'єднання|сполучення,сполуку|, обидва учасники сеансу повинні мати можливість|спроможність| швидко погоджувати|узгоджувати| параметри захисту, такі як алгоритми аутентифікації і ключі|джерела|. IPSec підтримує два типу схем управління ключами|джерелами|, за допомогою яких учасники можуть погоджувати|узгоджувати| параметри сеансу. Ця подвійна підтримка свого часу|у свій час| викликала|спричинила| певні тертя в IETF Working Group.

З|із| поточною версією IP IPv4, можуть бути використані або Internet Secure Association Key Management Protocol (ISAKMP), або Simple Key Management for Internet Protocol. З|із| новою версією IP IPv6, доведеться|припаде| використовувати ISAKMP, відомий зараз як IKE, хоча не виключається можливість|спроможність| використання SKIP. Проте|однак|, слід мати на увазі, що SKIP вже давно не розглядається|розглядується| як кандидат управління ключами|джерелами|, і був виключений із|із| списку можливих кандидатів ще в 1997 р.

5. Заголовок AH

Аутентичний заголовок (AH) є|з'являється,являється| звичайним|звичним| опціональним| заголовком і, як правило, розташовується між основним заголовком пакету IP і полем даних. Наявність AH ніяк не впливає на процес передачі інформації транспортного і вищого рівнів. Основним і єдиним призначенням AH є|з'являється,являється| забезпечення захисту від атак, пов'язаних з несанкціонованою зміною вмісту пакету, і зокрема від підміни початкової|вихідної| адреси мережевого|мережного| рівня. Протоколи вищого рівня повинні бути модифіковані в цілях здійснення перевірки автентичності|аутентичності| одержаних|отриманих| даних.

Формат AH достатньо|досить| простий і складається з 96-бітового заголовка і даних змінної довжини, що складаються з 32-бітових слів. Назви полів достатньо|досить| ясно відображають|відбивають| їх вміст: Next Header указує|вказує| на наступний|такий| заголовок, Payload Len представляє|уявляє| довжину пакету, SPI є|з'являється,являється| покажчиком на контекст безпеки і Sequence Number Field містить|утримує| послідовний номер пакету.

Мал. 3 – Формат заголовка AH.

Послідовний номер пакету був введений|запроваджений| в AH в 1997 році в ході процесу перегляду специфікації IPsec. Значення цього поля формується відправником і служить для захисту від атак, пов'язаних з повторним використанням даних процесу аутентифікації. Оскільки мережа|сіть| Інтернет не гарантує порядок|лад| доставки пакетів, одержувач повинен зберігати інформацію про максимальний послідовний номер пакету, що пройшов|минув,сплив| успішну аутентифікацію, і про отримання|здобуття| деякого числа пакетів, що містять|утримують| попередні послідовні номери (звичайно це число рівне 64).

На відміну від алгоритмів обчислення|підрахунку| контрольної суми, вживаних в протоколах передачі інформації по комутованих лініях зв'язку або по каналах локальних мереж|сітей| і орієнтованих на виправлення випадкових помилок середовища|середи| передачі, механізми забезпечення цілісності даних у відкритих|відчинених| телекомунікаційних мережах|сітях| повинні мати засоби|кошти| захисту від внесення цілеспрямованих змін. Одним з таких механізмів є|з'являється,являється| спеціальне застосування|вживання| алгоритму MD5: в процесі формування AH послідовно обчислюється|обчисляється,вичисляє| хэш-функція від об'єднання самого пакету і деякого заздалегідь узгодженого|погодженого| ключа|джерела|, а потім від об'єднання отриманого результату і перетвореного ключа|джерела|. Даний механізм застосовується за умовчанням в цілях забезпечення всіх реалізацій IPv6, принаймні, одним загальним|спільним| алгоритмом, не схильним|підвладним| експортним обмеженням.

Можливості AH у плані аутентификации відрізняються від таких для протоколу ESP насамперед тим, що останній не забезпечує захист зовнішнього IP-заголовка, що передує заголовкові ESP. Утім, і протокол AH захищає цей заголовок не цілком, оскільки частина його полів змінюється в процесі пересування пакета по мережі і такі зміни відправник не може пророчити заздалегідь.

Інформація, що додається в пакет протоколом AH, міститься після IP-заголовка, але перед заголовком ESP (якщо такий є присутнім) і заголовками протоколів вышележащих рівнів типу TCP. У пакетах IPv6 вона розташовується за додатковими заголовками (extension headers), що не були передбачені в четвертій версії IP і використовуються при маршрутизації і фрагментації пакетів.
  1   2   3   4



Похожие:

Реферату : ipsecurity Розділ : Комп\Реферату : арм колекціонера марок Розділ : Комп'ютерні науки арм колекціонера марок Зміст: Вступ Загальна характеристика предметної області та мети створення додатку
Використовування системного підходу дозволяє взяти до уваги безліч чинників самого різного характеру, виділити з них ті, які роблять...
Реферату : ipsecurity Розділ : Комп\Реферату : Поняття відеосистеми пк. Призначення та склад Розділ : Комп'ютерні науки Поняття
Відеосистема комп'ютера сукупність трьох компонентів: монітора, відеоадаптера й драйверів відеосистеми
Реферату : ipsecurity Розділ : Комп\Реферату : Дослідники автоматичного перекладу Розділ : Комп'ютерні науки Дослідники автоматичного перекладу Зміст: Обчислювальні машини і переклад. В.Інгве 3
Модель синтаксичної структури російської фрази та алгоритм синтезу англійської при автоматичному перекладі. Д. М. Йєйтс. 7
Реферату : ipsecurity Розділ : Комп\Освітньо-професійна програма спеціаліста напряму підготовки 0804 Комп’ютерні науки спеціальності 080407 Комп’ютерний еколого-економічний моніторинг
Науково-методичною комісією Міністерства освіти і науки України напряму 0804 Комп’ютерні науки (протокол № від )
Реферату : ipsecurity Розділ : Комп\Освітньо-професійна програма магістра напряму підготовки 0804 Комп’ютерні науки спеціальності 080407 Комп’ютерний еколого-економічний моніторинг
Науково-методичною комісією Міністерства освіти і науки України напряму 0804 Комп’ютерні науки (протокол № від )
Реферату : ipsecurity Розділ : Комп\Реферату : Антивірусні програми Розділ : Комп'ютерні науки Антивірусні програми
Комп’ютерний вірус – це спеціально створена програма, або сукупність машинного коду, яка здатна розмножуватись І, як правило, виконує...
Реферату : ipsecurity Розділ : Комп\Реферату : Диспетчер завдань Розділ : Комп'ютерні науки Диспетчер завдань
Користуючись засобами операційної системи Windows, викликати список завантажених програм у поточному сеансі та пояснити технологією...
Реферату : ipsecurity Розділ : Комп\Реферату : Дослідження можливостей програми Fine Reader Розділ : Комп'ютерні науки Дослідження можливостей програми Fine Reader Зміст

Реферату : ipsecurity Розділ : Комп\Реферату : Дослідження протоколів тср-ір розділ : Комп'ютерні науки Дослідження протоколів тср-ір вступ
Так з'явилося сімейство протоколів tcp/ІP. У 1983 році tcp/іp був стандартизований ( mі std ), у тім же час агентство dapra початок...
Реферату : ipsecurity Розділ : Комп\Реферату : Yava технологія. Основні риси та персрективи застосування Розділ : Комп'ютерні науки Yava технологія. Основні риси та персрективи застосування Зміст
Розробка першої робочої версії зайняла 18 місяців і вона мала назву «Oak», але 1995 р проект був перйменований на «Java»
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов