Розділ: Мовознавство Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови icon

Розділ: Мовознавство Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови



НазваниеРозділ: Мовознавство Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови
Дата конвертации31.03.2013
Размер328.33 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>

Назва реферату: Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови
Розділ: Мовознавство

Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови

В основі розробки критеріїв і норм оцінювання досягнень молодших школярів з рідної мови лежить функціональний підхід до шкільного мовного курсу, який передбачає таке співвідношення мовної теорії і мовленнєвої практики, за якого пріоритетним є роз­виток навичок мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма.

З огляду на зазначене об'єктами перевірки та оцінювання є:

— мовленнєві уміння й навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, чи­тання, письма;

— знання про мову й мовлення, мовні уміння й навички;

— орфографічні та пунктуаційні навички;

— графічні навички письма, техніка письма, куль­тура оформлення робіт.

І. Оцінювання умінь і навичок мовленнєвої діяльності

1. Слухання і розуміння прослуханого (аудіювання)

Перевірка аудіативних умінь здійснюється фрон­тально в 2—4 класах в кінці кожного семестру за до­помогою тестових завдань.

У 2 класі учням пропонують 4 запитання з двома варіантами відповідей, у 3—4 класах — 6 запитань з трьома варіантами відповідей.

У 2 класі за кожну правильну відповідь на запи­тання учень одержує 3 бали, в 3—4 класах — 2 бали.

2. Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання)

(Діалогічне мовлення)

Рівень сформованості діалогічного мовлення пе­ревіряється в 2—4 класах у першому семестрі.

Уміння вести діалог оцінюється за такими нормами:

Рівень навчальних досягнень

Бали

Характеристика складених учнями діалогів




Початковий

1

Учень спроможний підтримувати діалог, відповідаючи на запитання ли­ше "так" чи "ні"




2

Учень будує діалог лише з однієї еле­ментарної репліки, яка не враховує си­туації спілкування




3

Учень будує діалог з 1 репліки (у 2 класі), 1—2 реплік (у 3—4 класах), але робить довгі паузи, припускається ба­гатьох помилок у мовленні




Середній

4

Учень складає діалог, який за обся­гом наближається до норми, додер­жується правил поведінки в розмові, знає усталені вирази, властиві для ввічливої бесіди, але не завжди до­речно користується ними. При цьому в діалозі трапляються відхилення від теми, репліки потребують більшої зв'язності між собою; інтонація, добір слів, побудова реплік потребу­ють корекції




5

Учень складає діалог, який за обсягом наближається до норми, доречно ко­ристується усталеними виразами, вла­стивими для ввічливої бесіди, додер­жується правил поведінки в розмові. У діалозі можуть бути відхилення від теми, порушення логічного зв'язку між репліками, може не бути вступної та підсумкової реплік. Інтонація, добір слів, побудова речень потребу­ють незначної корекції




6

Учень складає діалог, який за обсягом наближається до норми, додер­жується правил мовленнєвого етике­ту; але в діалозі можуть бути відхи­лення від теми, недоліки в пов'язуванні реплік; інтонація, добір слів, побудова реплік в окремих ви­падках потребують незначної корекції







7

Учень самостійно складає діалог, об­сяг якого відповідає нормам (2 клас — 3—4 репліки, 3 клас — 4—5 реплік, 4 клас — 5—6 реплік); додержується правил мовленнєвого етикету (вис­ловлює схвальну оцінку реплік співрозмовника); вміє доречно по­ставити запитання та відповісти на запитання. При цьому в діалозі можуть бути відхилення від теми, недоліки в пов'язуванні реплік; учень не досить чітко обґрунтовує свої думки; припускається окремих мов­леннєвих помилок




Достатній

8

Школяр самостійно складає діалог, об­сяг якого відповідає нормам; додер­жується правил поведінки в розмові, мовленнєвого етикету в діалозі (вис­ловлює схвальне ставлення до сказано­го або ввічливо не погоджується із співрозмовником); уміє формулювати доречне запитання і коротко, чітко відповідати на запитання. У діалозі мо­жуть траплятися відхилення від теми, порушення логічного зв'язку між дея­кими репліками; в оформленні реплік учень може припускатися окремих мовленнєвих помилок

9

Учень самостійно складає діалог, обсяг якого відповідає нормам, чітко вислов­лює свої думки, виявляє вміння сформу­лювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь, уміє дати позитивну оцінку і бути стриманим та коректним у разі незгоди з думкою співрозмовника. У діалозі можуть траплятися окремі відхилення від теми. Мовленнєве оформлення відповідає нормам

Високий

10

Школяр швидко включається в діалог, уважно й доброзичливо слухає співроз­мовника, вживає слова ввічливості, не допускає помилок у мовленні. Обсяг діалогу відповідає нормам

11

Учень швидко включається в діалог, демонструє високу культуру спілкуван­ня, вміння уважно й доброзичливо слу­хати співрозмовника, висловлює свою думку з приводу предмета розмови. Об­сяг відповідає нормам. Мовленнєвих помилок немає

12

Учень швидко включається в діалог, демонструє високу культуру спілкуван­ня, вміння уважно й доброзичливо слу­хати співрозмовника, висловлює не ли­ше свою думку з приводу предмета розмови, а й зіставляє різні погляди на той самий предмет. Обсяг і мовленнєве оформлення діалогу відповідає нормам



















Монологічне мовлення

Усний (письмовий) переказ. усний (письмовий) твір

Уміння будувати усний переказ перевіряється в 2 класі в другому семестрі. Перевірка рівня сформованості умінь складати усний твір здійснюється в 3—4 класах в другому семестрі.

Перевірка умінь писати переказ проводиться в 4 класі на кінець кожного семестру. Письмові твори в початковій школі носять навчальний характер і кон­трольній перевірці не підлягають.

За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку — за зміст.

За письмовий переказ виставляється дві оцінки: за зміст і за грамотність. У журнал заноситься тільки оцінка за зміст.

Критерії оцінювання грамотності письмового переказу аналогічні критеріям оцінювання диктанту.

Уміння будувати зв'язне висловлювання оцінюється за такими нормами:

Рівень навчальних досягнень

Бали

Характеристика зв'язних висловлювань

Початковий

1

Учень, спираючись на значну кількість допоміжних матеріалів (слова, сполучення слів, малюнки, план тощо), будує окремі, не пов'язані між собою речення. Лексика висловлювання потребує збагачення, до­пускаються мовленнєві помилки

2

Учень, спираючись на значну кількість допоміжних матеріалів, будує окремі фрагменти висловлювання. Лексика висловлювання потребує збагачення, до­пускаються мовленнєві помилки

3

Учень, спираючись на значну кількість допоміжних матеріалів, будує висловлю­вання, яке не становить завершеного тексту. Послідовність викладу потребує вдосконалення, а лексика — збагачення; трапляються мовленнєві помилки

Середній

4

Учень, спираючись на деякі допоміжні матеріали, будує текст, не розкриваючи при цьому тему (у разі переказу — відтво­рення змісту тексту потребує збагачен­ня); виклад не зовсім послідовний; учень потребує допомоги вчителя у розрізненні основної та другорядної інформації; добір слів потребує вдосконалення; допу­скаються мовленнєві помилки

5

Учень, спираючись на деякий до­поміжний матеріал, будує текст, у ціло­му розкриваючи тему (без урахування співвідношення основної та другорядної інформації). В окремих випадках виклад може потребувати більшої послідовності, а добір слів — вдосконалення; можуть допускатися мовленнєві помилки.

6

Учень, спираючись на допоміжні ма­теріали, будує досить послідовний текст, розкриває тему, хоч і не завжди враховує при цьому співвідношення основної та другорядної інформації; добір слів потребує вдосконалення, мо­жуть допускатися мовленнєві помилки

Достатній

7

Учень, не спираючись на допоміжні ма­теріали, створює достатньо повний текст (у разі переказу — з урахуванням виду переказу). При цьому він може відхиля­тися від теми; є недоліки в структурі та доборі слів, співвідношенні основної та другорядної інформації. Учень вислов­лює основну думку, вдало добирає лек­сичні засоби (у разі переказу — викори­стовує авторські засоби виразності, образності мовлення), припускаючись при цьому мовленнєвих помилок

8

Учень самостійно будує достатньо по­вний (у разі переказу — з урахуванням виду переказу) текст, додержується ви­мог до структури висловлювання. У ро­боті можуть бути відхилення від теми та недоліки у співвідношенні основної та другорядної інформації. Учень вислов­лює головну думку; вдало добирає лек­сичні засоби (у разі переказу — викори­стовує авторські засоби виразності, образності мовлення); може припуска­тися мовленнєвих помилок

9

Учень самостійно будує послідовний, повний текст (у разі переказу — з ураху­ванням виду переказу); розкриває тему, додержується вимог до структури вис­ловлювання. Може стикатися з трудно­щами, пов'язаними з необхідністю вра­ховувати співвідношення основної та другорядної інформації; висловлює го­ловну думку (у разі переказу — авторсь­ку позицію) і переконливо аргументує її; вдало добирає лексичні - засоби (у разі переказу — використовує авторські за­соби виразності, образності мовлення); може припускатися окремих мов­леннєвих помилок

Високий

10

Учень самостійно будує послідовний, повний текст (у разі переказу — з ура­хуванням виду переказу), враховує ко­мунікативне завдання, висловлює власну думку, зіставляє її з іншим поглядом на той самий предмет (у разі переказу — свою позицію з авторсь­кою); робота відзначається багатством словника, комунікативною спрямо­ваністю; учень може припускатись ок­ремих мовленнєвих недоліків

11

Учень відповідно до вимог навчальної програми самостійно будує послідо­вний (у разі переказу — з урахуванням виду переказу) текст, враховує ко­мунікативне завдання; висловлює влас­ну думку; вміє пов'язати предмет, що обговорюється, з власним життєвим досвідом; робота в цілому відзначається багатством словника, точністю слово­вживання, стилістичною єдністю

12

Учень відповідно до вимог навчальної програми самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації та адресата мовлення; аналізує різні по­гляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції; робота відзначається багатством слововживання

3. Читання

1 клас

Перевірка сформованості вміння читати в 1 класі здійснюється індивідуально в кінці року.

Сформованість уміння читати в 1 класі оцінюється за такими нормами:

Рівень навчальних досягнень

Норми оцінювання навички читання

Початковий

Учень читає текст відривними складами, пускаючись багатьох помилок у вимові інтонуванні речень. Швидкість читання 20 слів за хвилину

Середній

Учень читає текст плавно складами, припус­каючись окремих відхилень у вимові слів та інтонуванні речень. Швидкість читання — 20—24 слова за хвилину

Достатній

Учень досить вправно читає текст складами і цілими словами, припускаючись незначних відхилень від норми у вимові слів та інтону­ванні речень. Швидкість читання — 25—29 слів за хвилину

Високий

Учень вправно читає текст цілими словами, чітко вимовляючи їх, дотримується відповідної інтонації. Швидкість читання — ЗО і більше слів за хвилину

II. Знання про мову й мовлення. мовні уміння й навички

Оцінювання мовних знань і вмінь здійснюється тематично в 3—4 класах двічі на семестр (невеликі за обсягом теми об'єднуються, а великі — перевіря­ються за логічно завершеними частинами).

Для перевірки використовують тести, які склада­ються з 6-ти завдань.

За кожне правильно виконане завдання учень одержує 2 бали.

III. Оцінювання орфографічних і пунктуаційних умінь

Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант, який проводиться 1 раз наприкінці 2 класу та двічі на семестр у 3—4 класах.

Диктант оцінюється однією оцінкою за такими нормами:

Рівень навчальних досягнень

Бали

Кількість припустимих помилок

Початковий

1

9 і більше

2

8

3

7

Середній

4

6

5

5

6

4

Достатній

7

3

8

2

9

1

Високий

10

1 не груба помилка або 2—3 виправлення

11

1 охайне виправлення

12



Примітка: не грубими вважаються такі помилки: по­вторення тієї самої літери в слові, поодинокі випадки недо­писування літери в кінці слова (не за правилом), двічі підряд написане те саме слово в реченні.

IV. Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт

У 1 класі перевіряються уміння та навички, які викладені у програмі на кінець навчання грамоти.

Контрольна перевірка відбувається один раз на­прикінці навчального року.

Матеріалом для перевірки є списаний друкова­ний текст (невіршований, не діалогічний), за змістом доступний для учнів першого класу, у кількості 15—20 слів.

Рівні сформованості навичок письма визначають за такими нормами.

Рівень навчальних досягнень

Норми

Початковий

Текст списаний, однак читається нелегко. Літери переважно непропорційні, нахил літер різний, зустрічається дзеркальність, друковані літери замість рукописних, поєднання букв відсутнє чи переважає неправильне. Лінійності майже не дотримано. Допускається 4 і більше орфографічних та пунктуаційних помилок

Середній

Списаний текст читається. Однак у формі літер зустрічаються ламані, кутовидні елементи; дуже розтягнуті чи стислі поєднання. Допускається З орфографічні та пунктуаційні помилки

Достатній

Списаний текст легко читається. Літери пере­важно пропорційні, з однаковим нахилом, правильними поєднаннями. Однак є незначні відхилення від норми у формі букв та поєднанні, за яких письмо залишається в цілому чітким. Допускається 2 орфографічні та пунктуаційні помилки

Високий

Списаний текст легко читається. Літери про­порційні, з однаковим нахилом, правильно поєднані. Допускається одне — два незначні відхилення у формі літер чи поєднанні, які візу­ально майже не сприймаються. Немає орфо­графічних та пунктуаційних помилок

ЧИТАННЯ

Оцінювання навички читання вголос

З клас

Рівень навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання і норми читання

Початковий

1

Учень читає відривними складами, частково розуміє значення більшості слів, словосполучень у тексті. Усвідо­млює зміст окремих речень тексту

2

Учень в основному читає складами у темпі — значно нижчому від норма­тивного. Частково розуміє значення багатьох слів. Фактичний зміст тексту розуміє частково з допомогою вчителя

3

Спосіб читання — словами + складами. Темп читання — на 8—10 і більше слів нижчий від нижньої межі визначених нормативів. Припускається 6 і більше по­милок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, помилки у наголошуванні слів. 3 допомогою вчителя розуміє більшу частину предметного змісту твору

Середній

4

Учень читає переважно словами, в окремих випадках — складами. Читання монотонне у темпі, нижчому від нор­мативного на 6 — 8 і більше слів. Часто припускається помилок у вимові і наго­лошуванні слів. Розуміє фактичний зміст твору з частковою допомогою вчителя

5

Читаючи в основному цілими словами, учень помиляється (3—5 помилок) у наголошуванні та вимові слів, утруд­нюється пояснити значення окремих слів, виразів. Швидкість читання дещо нижча від нормативної, потребує суттєвого поліпшення виразність. 3 не­значною допомогою вчителя розуміє фактичний зміст тексту, не усвідомлює його основної думки

6

Учень читає у темпі, близькому до нормативного; припускається 3 — 4 помилок на заміну і перестановку складів, у наголошуванні слів, потре­бує допомоги вчителя у виборі інто­наційних засобів виразності. Загалом розуміє предметну сторону змісту (факти, події), але не завжди усвідо­млює, як вони пов'язані між собою

Достатній

7

Спосіб і темп читання відповідають ета­лону, учень припускається кількох ор­фоепічних помилок, в окремих випад­ках частково розуміє лексичне значення слів, вжитих у переносному значенні. Виразно може прочитати твір з частко­вою допомогою класовода. Самостійно усвідомлює фактичний зміст твору, ос­новну думку — з допомогою вчителя

8

Рівень свідомості, правильності, темпу читання є достатнім, учень іноді не мо­же пояснити значення окремих слів у тексті. Готуючись до виразного читан­ня, потребує незначної допомоги педа­гога. Наявні орфоепічні помилки

9

Читання учня правильне, свідоме, у відповідному темпі, цілими словами. Загалом правильно (самостійно) доби­раючи інтонаційні засоби виразності, не завжди точно голосом передає своє й авторське ставлення до героїв під час читання діалогів. Припускається окре­мих орфоепічних помилок. На достат­ньому рівні розуміє предметний зміст і основну думку тексту

Високий

10

Учень читає правильно, свідомо, у відповідному темпі. Вміє самостійно добирати інтонаційні засоби виразності відповідно до змісту твору. Мають місце окремі випадки неточного застосування логічних наголосів, ритмічних пауз під час декламування віршів

11

Учень читає правильно, усвідомлено, у відповідному темпі, самостійно доби­раючи інтонаційні засоби мовленнєвої виразності. В окремих випадках неточно розуміє підтекст

12

Учень читає правильно, свідомо, цілими словами з дотриманням за­собів виразності усного мовлення та основних норм літературної вимови. Завжди правильно визначає мету сво­го читання

Оцінювання навички читання вголос

4 клас

Рівень навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання і норми читання

Початковий

1

Учень читає складами переважну більшість слів. Темп читання суттєво нижчий від нормативного. Частково усвідомлює зміст окремих фрагментів твору

2

Учень користується непродуктивним способом читання — словами і склада­ми. Припускається багатьох мов­леннєвих та орфоепічних помилок, усвідомлює зміст окремих частин тексту

3

Спосіб читання в основному зали­шається непродуктивним. Темп читан­ня нижчий від нормативного. Учень читає з тривалими паузами, монотонно, припускаючись мовних та орфоепічних помилок. Користуючись допомогою вчителя, не до кінця усвідо­млює предметний зміст твору, смислові зв'язки між частинами тексту

Середній

4

Учень читає словами, з тривалими па­узами, невиразно. Темп читання ниж­чий від нормативного. Припускається 5 і більше помилок щодо правильності й наголошування слів. Розуміння фак­тичного змісту твору виявляє з частко­вою допомогою вчителя

5

Учень в основному володіє навичка­ми зв'язного читання. Темп читання дещо нижчий від нормативного. При­пускається 3—4 помилок на заміну, перестановку складів, у наголошу­ванні слів. Виразність читання потре­бує суттєвого поліпшення. Предмет­ний зміст усвідомлює з незначною допомогою вчителя. Частково розуміє основну думку твору

6

Учень читає загалом плавно цілими словами у темпі, що відповідає нор­мативному, припускаючись 3—4 мов­леннєвих помилок, а також у наголо­шуванні слів. У виборі інтонаційних засобів виразності користується допо­могою вчителя. Самостійно усвідо­млює фактичний зміст твору, основну думку — з допомогою вчителя

Достатній

7

Продуктивний спосіб читання, пра­вильність, темп сформовані на до­статньому рівні. Учень припускається 1 — 2 орфоепічних помилок та в наго­лошуванні слів. Під час підготовки до виразного читання користується част­ковою допомогою класовода у виборі відповідних інтонаційних засобів ви­разності. Виявляє самостійне ро­зуміння фактичного змісту тексту; в освоєнні основного смислу твору по­требує часткової допомоги вчителя

8

Читання учня є продуктивним, свідо­мим, правильним, у відповідному темпі. В цілому правильно визначає за­гальний емоційний настрій твору, але не завжди правильно інтонує у тексті слова, які відображують емоційний стан героя, стан природи і т. ін. При­пускається неточностей в інтонуванні окремих речень. В освоєнні основного смислу твору користується незначною допомогою вчителя

9

Учень читає правильно, свідомо, у відповідному темпі. Загалом са­мостійно правильно добирає усні мовленнєві засоби виразності і засто­совує їх під час читання. Іноді припу­скається неточностей в інтонуванні тих частин тексту, де є приховані по­чуття, підтекст, динаміка емоцій. Припускається поодиноких орфо­епічних помилок. Учень демонструє належний рівень розуміння фактич­ного змісту й основного смислу твору

Високий

10

Всі складові навички читання: спосіб, розуміння, правильність, ви­разність, темп мають високий ступінь їх виявлення. Учень самостійно усвідомлює мету читання, основну думку твору. Мають місце окремі ор­фоепічні помилки

11

Навичка читання вголос з урахуван­ням всіх її характеристик сформована на високому рівні. Мають місце поодинокі орфоепічні помилки. Під час читання учень, крім мовленнєвих, ви­користовує позамовні (жести, міміку) засоби виразності. Самостійно усвідо­млює основний смисл твору

12

Свідоме, правильне, виразне читання з використанням основних мовленнєвих і позамовних засобів виразності, з до­помогою яких учень виражає ро­зуміння фактичного змісту і основного смислу твору, своє і авторське ставлен­ня до нього. Виявляє уміння са­мостійно планувати, а потім аналізува­ти свій виступ, коригувати його відповідно до мети висловлювання

1 Оцінювання навички читання мовчки

4 клас

Рівень навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання і норми читання

Початковий

1

Учень читає напівголосно у темпі, нижчому від нормативного на 20 — ЗО слів. Розуміє окремі події у змісті твору

2-3

Темп та спосіб читання мовчки не відповідають критеріям цього виду читання. Відсутнє цілісне уявлення про фактичний зміст твору. Учень утруднюється пояснити, як пов'язані між собою події у тексті

Середній

4

Учень читає пошепки у темпі, нижчо­му від нормативного на 8—10 слів. Дає правильні відповіді на окремі за­питання, пов'язані з розумінням фак­тичного змісту твору

5

Спосіб читання є перехідним від чи­тання вголос до читання мовчки. Темп читання наближається до нор­мативного. Характер відповідей на за­питання свідчить про часткове ро­зуміння предметного змісту твору

6

Темп читання загалом відповідає нор­мативному. Періодично виникають зовнішні мовленнєві рухи під час чи­тання багатоскладових та важких для розуміння слів. Рівень розуміння фактичного змісту нескладного тексту є загалом задовільним, а основний смисл залишається неосвоєним

Достатній

7

Темп читання відповідає нормативному. Школяр виявляє достатнє розуміння фактичного змісту тексту. Виконуючи завдання, припускається помилок, пов'язаних з розумінням основної думки твору, значення окремих слів, висловів

8

Темп читання перевищує межу нор­ми; спосіб читання є дос­татньо сфор­мованим. Учень усвідомлює фактич­ний зміст будь-якого програмового тексту, але неповно розуміє його ос­новний смисл. Правильно виконує 2/3 частини запропонованих завдань

9

Спосіб читання свідчить про належ­ний рівень сформованості цього виду читання. Рівень розуміння фактично­го змісту й основного смислу є до­статнім. Припускається окремих не­точностей у відповідях на запитання

Високий

10

Темп читання суттєво перевищує нор­мативні показники читання вголос. Спосіб читання — без зовнішніх мов­леннєвих рухів. Відповіді на запитання свідчать про усвідомлення в повному обсязі фактичного змісту та основного смислу твору. Мають місце поодинокі випадки неточного розуміння слів, ужитих у переносному значенні

11

Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання, а темп значно перевищує нормативні показники. Учень у повному обсязі поглиблено усвідомлює фактичний зміст та основний смисл різних за ступенем складності творів. Іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту

12

Темп читання, як правило, в 1,5—2 рази перевищує показники читання вголос. Спосіб читання відповідає критеріям цьо­го виду читання. Воно характеризується повнотою, глибиною, точністю ро­зуміння змісту та основного смислу різних за ступенем складності окреслених навчальною програмою текстів. Учень правильно відповідає на всі запитання

МАТЕМАТИКА

Норми оцінювання письмових робіт

Рівень навчальних досягнень

Бали

Норми оцінювання навчальних досягнень учнів

Початковий

1

Робота виконана, але допущено 9 і більше помилок

2

Робота виконана, але допущено 8 гру­бих помилок або правильно виконано 1/3 запропонованих завдань

3

Робота виконана, але допущено 7 гру­бих помилок

Середній

4

Робота в цілому виконана, але допу­щено 6 грубих помилок

5

Робота в цілому виконана, але допу­щено 5 грубих помилок або правильно виконано 1/2 запропонованих завдань

6

Робота в цілому виконана, але допу­щено 4 грубі помилки

Достатній

7

Робота виконана в повному обсязі, але допущено 3 грубі помилки

8

Робота виконана в повному обсязі, але допущено 2 грубі помилки або правиль­но виконано 2/3 запропонованих завдань

9

Робота виконана в повному обсязі, охайно, але допущена 1 груба помилка

Високий

10

Робота виконана в повному обсязі з дотриманням усіх визначених вимог, але є 1 не груба помилка або 2—3 охай­них виправлення

11

Робота виконана в повному обсязі, у ній немає помилок, але є 1 охайне ви­правлення

12

Робота виконана в повному обсязі правильно і охайно

Усна перевірка знань, умінь і навичок учнів

Критеріями оцінювання усних відповідей учнів є: правильність відповіді, її повнота, уміння застосову­вати знання, послідовність викладу матеріалу та куль­тура мовлення; рівень сформованості вмінь, рівень самостійності учня під час виконання завдань.

Усні відповіді учнів на уроках математики оціню­ються вчителем за 12-бальною шкалою за такими нормами:

Норми оцінювання усних відповідей учнів

Рівень навчальних досягнень

Бали

Норми оцінювання навчальних досягнень учнів

Початковий

1

Учень розпізнає математичні об'єкти (приклади, вирази, задачі, геометричні фігури, величини тощо); може виділи­ти їх серед інших; вміє читати й запи­сувати числа; без помилок переписує з підручника (дошки) запропоновані вирази, формули; може зобразити геометричні фігури без заданих розмірів

2

Учень здійснює вибір математичного об'єкта за заданими ознаками, але відповідь його фрагментарна; розв'язує з допомогою вчителя найпростіші прикла­ди і задачі, але припускається помилок

3

Учень з допомогою вчителя виконує найпростіші математичні завдання, називає окремі суттєві ознаки запро­понованих математичних об'єктів

Середній

4

Учень з допомогою вчителя відтворює дії з математичними об'єктами; ок­ремі з них може повторити за зраз­ком; припускається помилок та не­точностей, відтворюючи визначення математичних понять

5

Учень розуміє основний навчальний матеріал; виконує математичні за­вдання в межах вивченого матеріалу за відомими йому алгоритмами з ча­стковою допомогою вчителя; пра­вильно розв'язує більшість матема­тичних завдань, але не вміє пояснити свої дії (наприклад, прий­ом обчислення)

6

Учень з допомогою вчителя аналізує й порівнює математичні об'єкти; ілюст­рує визначення понять прикладами; виконує завдання в межах теми з част­ковим поясненням; правильно читає математичні вирази (формули) та за­писує їх, сприймаючи на слух

Достатній

7

Учень знає визначення математичних понять та їх властивостей; застосовує вивчений матеріал у стандартних ситу­аціях; виправляє помилки, на які вка­зує йому вчитель; частково пояснює виконання завдань

8

Учень добре володіє програмовим ма­теріалом; виконує завдання, які перед­бачені програмою; може частково по­яснити та обґрунтувати математичні твердження й виконання завдань

9

Учень має повні знання; самостійно ви­конує математичні завдання (у знайомих ситуаціях) з достатнім поясненням; лег­ко виправляє допущені помилки; досить повно пояснює та обґрунтовує матема­тичні твердження й виконання завдань

Високий

10

Учень володіє глибокими і міцними знаннями; уміло користується матема­тичною термінологією; виконує мате­матичні завдання з повним пояснен­ням і обґрунтуванням

11

Учень володіє узагальненими знання­ми програмового матеріалу; викорис­товує набуті знання і вміння під час розв'язування завдань творчого харак­теру; правильно висловлює матема­тичні міркування та обґрунтовує їх

12

Учень має системні, дійові знання; для розв'язування математичних завдань використовує раціональні способи й прийоми; застосовує набуті знання в нових ситуаціях та обґрунтовує свої дії; пропонує нові шляхи розв'язання математичних задач; вміє самостійно аналізувати вивчений матеріал

ПРИРОДОЗНАВСТВО

Об'єкти контролю у процесі навчання при­родознавства:

— знання (у формі фактів, уявлень, понять) про предмети і явища природи, їх взаємозв'язки і залеж­ності між ними;

— уміння виконувати різні види навчально-пізнавальних дій щодо об'єктів природи та інфор­мації про них;

— уміння застосовувати спеціальні методи пізнання об'єктів природи (дослід, практичну роботу, спостереження);

— уміння виконувати практичні дії з об'єктами природи;

— уміння оцінювати об'єкти природи, а також по­ведінку свою й інших людей у природі.

Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства, виявлених під час пе­ревірки, є:

— якості засвоєння учнями природознавчих уяв­лень і понять та властивості сформованих умінь;

— рівень оперування природознавчими знання­ми: репродуктивний, реконструктивний, творчий, у визначених програмою видах практичної і навчаль­но-пізнавальної діяльності;

— рівень сформованості різних груп умінь: копіювання зразка, виконання способу діяльності за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях;

— рівень оволодіння досвідом творчої діяльності: частково-пошукова, пошукова;

— рівень оволодіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до природи до самого себе і інших людей в природі.

За зазначеними критеріями виділяються чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів: почат­ковий, середній, достатній, високий.

Кожний рівень характеризується відповідними оцінками в балах та їх нормами, що визначені на ос­нові поданих критеріїв оцінювання.

Рівень навчальних досягнень

Бали

Норми оцінок

Початковий

1-3

Учень засвоїв природознавчі знання у формі одиничних уявлень про окремі об'єкти природи. Відтворює зміст уявлень. Називає конкретні об'єкти і розпізнає серед інших. Навчально-пізнавальними уміннями володіє на рівні відтворення зразків способів діяльності. Спостереження проводить за окреми­ми знайомими об'єктами природи. Цілеспрямовано виявляє їх ознаки чи властивості. Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією. Часткові висновки про результати виконання дослідів і практичних робіт повторює. Повторює найпростіші оцінні суджен­ня про об'єкти природи, поведінку свою й інших людей у природі. Працює під безпосереднім керів­ництвом учителя, потребує значної йо­го допомоги. Допомогу сприймає не од­разу, а після детального пояснення

1

Називає окремі сталі й більшість ви­падкових ознак одиничних уявлень. 3 допомогою вчителя користується ал­горитмом, планом, інструкцією при відтворенні зразків різних способів діяльності. В окремих діях способу діяльності та послідовності їх вико­нання і при повторенні часткових висновків про результати виконання дослідів і практичних робіт допускає значні помилки. Повторює окремі найпростіші оцінні судження

2

Називає як сталі, так і випадкові оз­наки одиничних уявлень. 3 допомо­гою вчителя користується алгорит­мом, планом, інструкцією при відтворенні зразків різних способів діяльності. Під час виконання окре­мих дій і при повторенні часткових висновків про результати виконання дослідів і практичних робіт допускає помилки. Повторює частину най­простіших оцінних суджень

3

Називає сталі ознаки одиничних уяв­лень. 3 допомогою вчителя правильно відтворює зразок способу діяльності з опорою на алгоритм, план, інструкцію. Повторює часткові вис­новки про результати виконання дослідів і практичних робіт та най­простіші оцінні судження

Середній

4-6

Учень засвоїв знання у формі загаль­них уявлень про об'єкти і явища природи. Відтворює їх зміст. Відповідь ілюструє прикладами з підручника. Встановлює засвоєні на уроках зв'язки між конкретними об'єктами природи. Навчально-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразків виконання способів діяльності в не­значною мірою змінених умовах. Спостереження проводить за невели­кою групою знайомих подібних об'єктів природи. Цілеспрямовано ви­являє і називає їхні спільні ознаки чи властивості, встановлює прості зв'яз­ки між ними. Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією. Робить часткові виснов­ки про результати виконання дослідів і практичних робіт, а загальні — повто­рює. Називає кілька етапів виконання досліду чи практичної роботи. Пояс­нює призначення окремих приладів. Повторює прості оцінні судження про об'єкти природи, поведінку свою й інших людей у природі. Окремим з них дає найелементарніші пояснення. Потребує допомоги вчителя

4

Називає кілька характерних та випад­кових ознак загального уявлення. Під час відповіді наводить кілька при­кладів з підручника. В окремих діях способу діяльності і в послідовності їх виконання допускає помилки. Цілес­прямовано виявляє і називає окремі спільні ознаки невеликої групи подібних об'єктів та окремі прості зв'язки між ними. У часткових вис­новках про результати виконання дослідів і практичних робіт і при по­вторенні загальних висновків поми­ляється. Повторює окремі прості оцінні судження

5

Називає більшість характерних ознак загального уявлення. Наводить при­клади з підручника. При виконанні окремих дій допускає помилки. Ціле­спрямовано виявляє і називає більшу частину спільних ознак невеликої групи подібних об'єктів і простих зв'язків між ними. В основному правильно робить часткові висновки про результати виконання дослідів і практичних робіт, але допускає помилки при повторенні загальних. Повторює більшість простих оцінних суджень, намагається їх елементарно пояснити




6

Називає всі характерні ознаки загальних уявлень. Відповідь ілюструє прикладами з підручника. Правильно застосовує зразки виконання способів діяльності в незначною мірою змінених умовах. Цілеспрямовано виявляє і називає всі спільні ознаки невеликої групи подібних об'єктів і прості зв'язки між ними. Правильно робить часткові висновки про результати виконання дослідів і практичних робіт і повторює загальні. Повторює прості оцінні судження, окремим з них дає найелементарніші пояснення

Достатній

7-9

Учень засвоїв природознавчі знання у формі понять. Відповідь ілюструє прикладами як з підручника, так і новими. Розпізнає об'єкти, охоплені окремими поняттями. Встановлює засвоєні на уроках між понятійні зв'язки. Навчально-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразків виконання способів діяльності в значною мірою змінених умовах. Бере участь у частково-пошуковій діяльності. Спостереження проводить за групою об'єктів природи одного класу. Цілеспрямовано виявляє і називає їхні загальні ознаки чи властивості та зв'язки між ними. Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією. Робить часткові висновки і частину загальних висновків про результати і способи їх виконання. Називає основні етапи виконання дослідів і практичних робіт та називає основні прилади, їх призначення. Висловлює оцінні судження про об'єкти природи, поведінку свою й інших у природі. Для пояснення використовує як засвоєні природничі і нормативні знання, так і знання з життєвого досвіду




7

Називає істотні та неістотні ознаки понять. Приклади переважають із підручника. Називає окремі між понятійні зв'язки. В окремих діях способів діяльності та послідовності їх виконання допускає помилки. Виконує окремі етапи вирішення проблеми із значною допомогою вчителя. Цілеспрямовано виявляє і називає частину загальних ознак групи об'єктів одного класу та зв'язків між ними. При формулюванні часткових і загальних висновків про результати виконання дослідів або практичних робіт допускає помилки. Висловлює оцінні судження. Для пояснення використовує приклади з життєвого досвіду




8

Називає більшість істотних ознак по­нять. Наводить приклади як з підруч­ника, так і нові. Називає основні між понятійні зв'язки і більшість з них пояснює. При виконанні окремих дій способу діяльності допускає помилки. Окремі етапи вирішення проблеми виконує із незначною допомогою вчителя. Цілеспрямовано виділяє і називає більшість загальних ознак групи об'єктів одного класу та зв'язків між ними. Правильно робить часткові висновки про результати виконання дослідів і практичних робіт, а в за­гальних — допускає незначні помил­ки. Висловлює оцінні судження. Для їх пояснення використовує як знання з життєвого досвіду, так і природничі та нормативні знання




9

Називає всі істотні ознаки понять. Наводить переважно нові приклади. Пояснює засвоєні міжпонятійні зв'яз­ки. Правильно застосовує зразки виконання способів діяльності в знач­ною мірою змінених умовах. Самостійно виконує окремі етапи вирішення проблеми. Цілеспрямова­но виявляє і називає всі загальні оз­наки групи об'єктів одного класу та зв'язки між ними. Правильно робить часткові і загальні висновки про ре­зультати виконання дослідів і прак­тичних робіт. Висловлює оцінні суд­ження. Для їх пояснення використовує в основному природничі і нормативні знання




10-12

Учень володіє системою природо­знавчих понять, визначених навчальною програмою. Відповідь ілюструє в основному новими прикладами. Розпізнає об'єкти природи, які охоп­лені поняттями різного рівня узагаль­нення. Розуміє і може встановити ро-до-видові зв'язки між поняттями, які передбачені програмою. Пояснює їх. Навчально-пізнавальними уміннями во­лодіє на рівні застосування зразків спо­собів діяльності в нових умовах. На­вчальні проблеми вирішує за аналогією. Спостереження проводить за групою об'єктів різних класів. Цілеспрямова­но визначає їхні загальні ознаки та зв'язки між ними. Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією або складає її за аналогією. Робить часткові і загальні висновки про результати дослідів і практичних робіт, називає етапи їх виконання, необхідні прилади та їх призначення. Висловлює оцінні судження про об'єкти природи, поведінку свою й інших в природі, пояснює їх, аргу­ментує прикладами




10

Називає більшість понять системи. Розпізнає частину конкретних об'єктів, охоплених цими поняттями. Встановлює основні родоводові зв'язки між поняттями, окремі з них пояснює. Допускає помилки в окре­мих діях способу діяльності і послідо­вності їх виконання. Навчальну про­блему вирішує за аналогією із допомогою вчителя. Цілеспрямовано виявляє і називає більшість загальних ознак групи об'єктів різних класів та зв'язків між ними. При формулю­ванні загальних висновків про резуль­тати виконання дослідів і практичних робіт допускає помилки. Висловлює оцінні судження, частину із них пояс­нює і аргументує прикладами




11

Називає майже всі поняття системи. Розпізнає більшість конкретних об'єктів, охоплених цими поняттями. Встановлює більшу частину родовидових зв'язків і пояснює їх. При вико­нанні окремих дій способу діяльності допускає незначні помилки. Навчаль­ну проблему вирішує за аналогією із незначною допомогою вчителя. Ціле­спрямовано виявляє і називає більшість загальних ознак групи об'єктів різних класів і зв'язків між ними. Загальні висновки про резуль­тати виконання дослідів і практичних робіт робить з незначними помилка­ми. Висловлює оцінні судження, значну частину із них пояснює і аргументує прикладами




12

Називає всі поняття програмової си­стеми. Розпізнає відомі і нові об'єкти, охоплені цими поняттями. Встановлює родовидові зв'язки між поняттями. Пояснює їх. Правильно застосовує зразки виконання спо­собів навчально-пізнавальної діяль­ності в нових умовах. Навчальну про­блему вирішує за аналогією са­мостійно. Цілеспрямовано виявляє і називає всі загальні ознаки групи об'єктів різних класів і зв'язки між ними. Спостереження, дослід, прак­тичну роботу може використати як спосіб вирішення проблеми. Часткові і загальні висновки про результати виконання дослідів і практичних робіт робить без помилок. Висловлює оцінні судження, які пояснює і аргу­ментує власними прикладами



Похожие:

Розділ: Мовознавство Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови iconРеферату : Багатство української мови Розділ : Мовознавство Багатство української мови План Вступ. Рідна мова. Мова це серце нації. Мова про мову
Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що мова об’єднує народи в нації й змінює державу. Занепадає мова – зникає...
Розділ: Мовознавство Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови iconКонспект вступного уроку з рідної (української) мови в 5 класі тема уроку : Значення мови в житті суспільства. Українська мова державна мова України
Тема уроку: Значення мови в житті суспільства. Українська мова – державна мова України
Розділ: Мовознавство Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови iconНазва реферату: Українська мова Розділ: Мовознавство Українська мова
Мова належить до так званих вторинних си­стем. Вона існує не сама по собі, а в людському суспільстві, похідним від якого вона є....
Розділ: Мовознавство Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови iconВступні уроки в 5-9 кл. (2011-2012 н р.)
Тема. Значення мови в житті суспільства. Українська мова — державна мова України
Розділ: Мовознавство Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови iconДо дня української писемності та мови наша мова солов’їна
Мета. Формувати розуміння того, що українська мова наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати...
Розділ: Мовознавство Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови iconРозділ: Мовознавство Українська мова в діаспорі, канадський і російський варіанти
Мова належить до так званих вторинних си­стем. Вона існує не сама по собі, а в людському суспільстві, похідним від якого вона є....
Розділ: Мовознавство Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови iconКияк Тарас Романович
України: «…українська мова отримає свій природний розвиток, буде очищена від насаджуваної мови діаспори. Російська мова як рідна...
Розділ: Мовознавство Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови iconВитяги ІІІ. Мова освіти, науки, інформатики І культури стаття 32
Мова у сфері культури Українська рср гарантує функціонування української мови, а
Розділ: Мовознавство Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови iconРеферату : Українська мова наш скарб Розділ : Сценарії Українська мова наш скарб
Роз­ширювати знання про красу і багатство ук­раїнської мови. Ознайомити дітей з ук­раїнськими обрядами і звичаями. Пробудити почуття...
Розділ: Мовознавство Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови iconПрограма «Українська мова 10-11 класи Рівень стандарту» 11 клас. Вступ (1 год) Українська мова у світі. Українська діаспора. Програма «Українська мова 10-11 класи Профільний рівень»
У межах теми «Мова, індивід, суспільство» (4 год.): Українська мова у світі. Українська діаспора
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов