Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні Країна: Україна Проектний документ Назва проекту Розвиток громадянського суспільства icon

Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні Країна: Україна Проектний документ Назва проекту Розвиток громадянського суспільства



НазваниеПрограма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні Країна: Україна Проектний документ Назва проекту Розвиток громадянського суспільства
Дата конвертации17.11.2012
Размер378.79 Kb.
ТипПрограма
скачать >>>


Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні

Країна: Україна

Проектний документ



Назва проекту

Розвиток громадянського суспільства



Результати

в рамках Програми допомоги розвитку ООН в Україні

Усі громадяни України мають можливість заявляти про свої права і користуватися ними згідно міжнародних стандартів шляхом зміцнення громадянського суспільства, в центрі якого захист жінок та інших вразливих верств населення.




Очікувані результати

В рамках Програми дій ПРООН в Україні на 2006-2009рр:


1.2. Доступ до правосуддя та прав людини покращені

2.1 Організації громадянського суспільства захищають та пропагують права людини та правосуддя

Очікувані результати:

(за результатами діяльності Проекту)

1. Інституційна структура та спроможність Парламенту та інших державних установ, а також організацій громадянського суспільства (ОГС) розбудована для забезпечення доступу до прав людини та моніторингу дотримання прав людини через незалежні та надійні дані.

2. Доступ до рівних можливостей та правосуддя, в центрі якого захист жінок та інших вразливих груп, покращений шляхом посилення організаційної спроможності неурядових організацій та ОГС, та зміцнення партнерських відносин між ОГС та органами місцевого самоуврядування та урядовими структурами.

3. Організаційна спроможність Уряду та неурядових організацій зміцнена для надання соціальної та правової допомоги вразливим верствам населення.



Організація-виконавець:

ПРООН Україна

Установа-виконавець:

Обрані організації громадянського суспільства



frame3
Загальний обсяг необхідного

фінансування: $3,475,239

Загальний обсяг підтвердженого

фінансування: $3,475,239

  • Постійні джерела

фінансування: 0

  • Інші джерела: 0

  • Міністерство закордонних

справ Данії: $3,475,239

Непрофінансований бюджет: 0

Спонсорська допомога: 0

Тривалість Проекту: 3,5 роки


Ключові результати: Демократичне врядування


Початок Проекту: 1 січня 2009

Закінчення Проекту: 30 червня 2012


Менеджмент: ПРООН



^

I.Аналіз ситуації


Впродовж більшого періоду часу XX століття командно-адміністративний устрій в Украіїні був перешкодою для громадської активності громадян. Організаційна структура громадянського суспільства була вкрай невиразною за часів старого режиму, як і була занедбаною громадська обізнаність про права людини. Прояви громадської свідомості, такі як демонстрації, мали місце, проте, зазвичай були підконтрольні державі. Простору для індивідуальної неурядової волонтерської діяльності майже не було, і як результат цього, поняття волонтерських асоціацій, незалежних від контролю держави, було відносно відсутнє.

З розпадом колишнього Радянського Союзу у 1991 році, нова незалежна Україна визнала фундаментальні права та свободи громадян, включаючи свободу слова та право на зібрання. Закон України «Про об’єднання громадян» прийнятий у 1992р. слугував каталізатором швидкого розвитку організацій громадянського суспільства (ОГС)1. У людей з’явився шанс на створення відкритих організацій та асоціацій вільних від державного контролю.

На сьогоднішній день українські ОГС намагаються привернути увагу до суспільних потреб, які держава в даний момент не в змозі вирішувати. Крім того, вони працюють над покращенням громадської обізнаності з різноманітних питань розвитку, а також, над поширенням інформації про права громадян та їхній вплив на розробку політики та її впровадження.

Таким чином, українські ОГС стали основною рушійною силою «Помаранчевої революції» у грудні 2004 року. Не зважаючи на невдачі післяреволюційної доби у процесах демократизації та політичної реформи у короткі очікувані терміни, на думку міжнародних спостерігачів тенденція у розвитку громадянського суспільства була, загалом, позитивною та стабільною. Згідно Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)2, індекс сталості громадянського суспільства поступово рухався у правильному напрямку



Категорії

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Сталість ОГС

4.3

4.0

3.9

3.8

3.7

3.6

Правове середовище

5.0

4.5

4.0

3.6

3.7

3.6

Організаційна спроможність

4.0

3.5

3.9

3.9

3.7

3.7

Фінансова спроможність

5.0

5.0

4.8

4.6

4.4

4.3

Адвокація

4.0

3.5

3.4

3.1

3.1

3.0

Надання послуг

3.0

3.0

3.3

3.3

3.3

3.3

Інфраструктура

4.0

3.5

3.5

3.8

3.6

3.5

Публічний імідж

5.0

5.0

4.4

4.1

4.0

4.0

Як видно, тренд, загалом, доволі позитивний, проте знаходиться на різних шаблях розвитку. Найслабкішими його моментами, здавалося б, стали фінансова спроможність та публічний імідж.

Сьогодні, згідно даних Творчого Центру Каунтерпарт загальна кількість зареєстрованих ОГС в Україні налічує близько 35,000. Проте, вважається, що цілковито активними з числа цих організацій може бути приблизно 10%. Згідно дослідження українських ОГС, що проводився у 2003 році Творчим Центром Каунтерпарт, діяльність сектору ОГС головним чином спрямована на дітей та молодь ( 45%), вирішення соціальних проблем (36%), дотримання прав людини (31%), громадянську освіту (27%), розвиток ОГС (17%), культуру та мистецтво (15%), жінок (11%) та здоров’я (10%). Найбільша кількість ОГС сконцентрована у столиці держави та таких політико-економічних центрах, як Львів, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Закарпаття та АР Крим. Найменша кількість ОГС присутня у сільській місцевості на економічно-депресивних територіях.

Не дивлячись на постійно зростаючу кількість зареєстрованих ОГС, активна участь громадян у діяльності ОГС все ще доволі низька. Згідно всеукраїнського дослідження Центру Разумкова у 2003 році, кількість осіб, що активно залучена у діяльності організацій громадянського розвитку, становить тільки 6% від усього населення.

Нещодавнє дослідження (проведене Проектом розвитку громадянського суспільства, що впроваджувався ОБСЄ та фінансувався Міністерством закордонних справ Данії у 2006-2008 рр) продемонструвало той факт, що зазвичай ОГС є маловідомими серед населення, вважаються не фаховими та мають славу «грантоїдів» на противагу добросовісній та сумлінній роботі з розвитку суспільства. Крім того, деякі з таких організацій вважаються платформою для осіб з певними політичними амбіціями. Відповідно, багато представників органів місцевого самоврядування демонструють низьку ступінь довіри до ОГС та мають обмежене уявлення про специфіку їхньої діяльності.

Така недовіра має прямий вплив на доступність фінансових ресурсів для громадянського суспільства в Україні. Основними джерелами фінансування ОГС в країні виступали грошові надходження від місцевих бізнесменів та міжнародних грантів. НУО, що зосереджені в Києві отримують левову частку усіх міжнародних грантів. Звучить парадоксально, але після Помаранчевої революції міжнародна підтримка (виражена в прямих грантах) ОГС в Україні зменшилась з показника 200 млн. дол. США у 2004 до 20 млн. дол. США у 2007 році. Навіть попри те, що фінансування ОГС з місцевих ресурсів зростає (надходження з місцевих бюджетів та пожертви приватних та корпоративних благодійників), воно не в змозі покрити необхідний обсяг потреб у фінансуванні третього сектору. Проте, навіть за таких умов ОГС, що знаходяться у столиці, мають порівняно кращу підтримку ніж їхні регіональні візаві, особливо в умовах фінансової кризи.

Тим не менше, організації громадянського суспільства продовжують відігравати важливу роль у просуванні процесу реформ і, що немало важливо, на рівні центрального уряду. З «віком» їхня роль теж дещо змінюється. Їхня першочергова роль – наглядача – з часом набуває іншого забарвлення: залучення у вирішенні соціальних проблем, формулювання політики та пошук альтернативних шляхів подолання труднощів. Така діяльність вимагатиме від організацій більш тісної та компетентної співпраці з урядовими чільниками та інституціями, а також з громадськістю, що залишається досить складним, особливо - співпраця з органами місцевого самоврядування.

Взагалі, як свідчить недавній Звіт з людського розвитку «Людський розвиток та європейський вибір України» (ПРООН Україна, 2008), не зважаючи на те, що Україна зробила суттєвий поступ у деяких сферах людського розвитку з часу останнього Звіту 2003 року, суспільству потрібно сконцентрувати свої зусилля у наступних напрямках: (і) скорочення відносної бідності; (іі) подолання причин серйозного спаду у тривалості життя чоловічого населення; (ііі) запобігання розповсюдженню ВІЛ/СНІД та туберкульозу; (іv) забезпечення якісної освіти на протязі усього життя; (v) поширення гендерної рівності, особливо, коли це стосується представлення жінок у політиці; (vі) удосконалення стандартів захисту навколишнього середовища. Ці цілі можуть бути досягнуті за умов ефективної співпраці центральних органів влади та місцевого самоврядування, громадянського суспільства та бізнесу. Серед цих партнерів партнерів, громадянське суспільство стикається чи з не найбільшою кількістю проблем.


^ Донорське фінансування у сфері розвитку громадянського суспільства

Донорське фінансування у сфері розвитку громадянського суспільства бере початок з часів набуття Україною незалежності. Його обсяги завжди були немалими. Попри зменшення кількості донорів у сфері підтримки громадянського суспільства, на ринку України все ще залишаються активні гравці. Тому постає потреба у координації серед донорів та поширенні й обміні досвідом вдалих практик, особливо з огляду на індивідуалістську природу багатьох ОГС.

Окрім ПРООН, основні гравці на ринку розвитку громадянського суспільства в Україні є:

USAID (Агентство США з міжнародного розвитку); Європейський Союз, SIDA (Швецьке Агентство міжнародного розвитку); CIDA (Канадське Агентство міжнародного розвитку); Світовий Банк; Міжнародний фонд Відродження (Фонд Сороса) та фундація Ch. S. Mott Foundation. Поступово зростає фінансування ОГС з місцевих джерел. Встановлено, що приблизно 15% фінансування ОГС надходить з місцевих джерел, проте всі ці кошти майже цілком витрачаються на підтримку соціальних, природоохоронних та освітніх потреб і тільки мала частка – на підтримку ОГС, які займаються адвокацією.

Зокрема, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту виділяє кошти на підтримку молодіжних ОГС національного рівня, Міністерство праці та соціальної політики України спрямовує свою підтримку ОГС соціального характеру, і деякі органи місцевого самоврядування надають грантову підтримку місцевим ОГС на конкурсній основі. Проте, такі напрямки діяльності, як підтримка демократичного врядування, сприяння прозорості та відповідальності влади та захист прав людини не знаходять належної підтримки з боку державних установ.

В свою чергу, Агентство США з міжнародного розвитку планує у листопаді 2008 р. розпочати на всеукраїнському рівні програму підтримки адвокаційної спроможності та фінансової життєздатності ОГС. Агентство США з міжнародного розвитку володіє значним досвідом співпраці з місцевими ОГС та їхніх мережами, які здійснюють програми надання мікро-грантів на місцевому рівні та рівні громад. Даний проект ПРООН доповнюватиме цю роботу і не дублюватиме програми USAID, оскільки цільова аудиторія та територіальна присутність Проекту ПРООН є відмінними.

Європейська Комісія також має власну програму малих грантів (але не мікро-грантів). Їхнім впровадженням займається Представництво Європейської Комісії в Україні. В даний час Європейський Союз продовжує діалог з гравцями у секторі громадянського суспільства у питанні підсилення ролі громадянського суспільства у відносинах ЄС - Україна та, особливо, у царині надання допомоги Європейською Комісією, особливо з огляду на впровадження нових механізмів надання допомоги, як, наприклад, Програма підтримки секторної політики та бюджетної підтримки.

Шведська Агенція міжнародного розвитку (SIDA) впроваджує частину своєї програми розвитку громадянського суспільства через партнерство з ПРООН. Слід зазначити, що жодна з них не суперечить та не конкурує з діяльністю запропонованою Проектом ПРООН.

Міжнародний фонд Відродження та Фонд Ч.С.Мотта підтримують проекти, що передбачають активну участь ОГС в процесі прийняття рішень на державному рівні. Їхні проекти стануть партнерами нашого у сфері покращення законодавчої бази і пропагування змін для досягнення тривалішіх результатів.

В Україні покращення вимагає координація серед донорів у сфері потреб громадянського суспільства. ПРООН, зі своєї сторонни, висловлює готовність до започаткування практики регулярних зустрічей донорських груп з метою координації та встановлення відносин з Урядом через Кабінет Міністрів України. У 2006 році Тематична Група ООН з питань підсилення громадянського суспільства провела консультації та роботу з розробки нового законопроекту Про неурядові організації. Робоча група складалась з декількох десятків учасників процесу, як зі сторони громадськості, так із представників НУО та агенцій ООН.

Розширений коментар щодо законопроекту було погоджено та надано Міністерству юстиції. Також, з метою забезпечення співпраці з українським громадянським суспільством, у 2008р було створено об’єднання під назвою Дорадча група ООН з питань громадянського суспільства. Метою Групи є підсилення ефективності діяльності ООН в Україні шляхом представлення, позицій представників громадянського суспільства, котрі допоможуть працівникам ООН в Україні краще осягнути та проаналізувати реалії та пріоритети національного розвитку (див. технічне завдання та склад Групи в Додатку 4). За допомогою ключових позицій ПРООН та Дорадчої групи ООН з питань громадянського суспільства можливим може стати проведення спільних заходів, встановлення мережі партнерів та започаткування співпраці за спільною метою. Слід також започаткувати співпрацю з відповідними урядовими установами з метою впровадження гармонізації в секторі громадянського суспільства.

^ Актуальність проекту


Український третій сектор зіткнувся з викликами, що на даним момент не отримали належної підтримки зі сторони донорів:

По-перше, юридичний статус ОГС в Україні все ще непевний через заплутану законодавчу базу та регулятивну політику, що, в свою чергу, робить надто складним процес реєстрації, неефективним відстоювання громадських інтересів, сповільнює розвиток та ставить під загрозу фінансову сталість організацій. Одним з результатів такої законодавчої бази є той факт, що реєстрація НУО є набагато складнішою, ніж, скажімо, реєстрація бізнесу. Щоб зареєструватись, організаціям необхідно послідовно пройти три процедури реєстрації у різних інстанціях. Як результат цього, організації стикаються з географічними обмеженнями діяльності, а також з обмеженнями стосовно сфери своєї діяльності. У зв’язку з цим, згідно з рішенням Європейського Суду з Прав Людини (справа № 40269/02 «Корецький та інший проти України»), Закон України «Про об’єднання громадян» суперечить Європейські Конвенції з прав людини (рішення від 3 квітня 2008р). Крім того, НУО не в змозі цілковито відмовитись від фінансової підтримки. На сьогоднішній день, НУО не мають права провадити діяльність, що приноситиме прибутки, навіть в сферах де це не заборонено законодавчо – освіта, охорона здоров’я, тощо. Навіть попри те, що за останні роки кількість місцевих донорів значно зросла, новостворені українські приватні та корпоративні фонди ще не вбачають в ОГС надійних партнерів.

Тому, маючи труднощі в представленні громадських інтересів та забезпечення їхньої діяльності ресурсами, залежність від міжнародних донорів досі залишається вагомим викликом для ОГС в Україні. Особливо невідкладним завданням є розробка зрозумілої та чіткої законодавчої бази, включаючи новий закон про громадські організації, інноваційну систему фінансування неприбуткового сектору, та конкретні інституційні можливості для співпраці урядових структур, громадянського суспільства та приватного сектору у сфері розробки політики. Також, важливим є дотримання рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи стосовно ОГС для усіх країн-членів Ради Європи. Як результат, наявність тільки 11 НУО на кожні 10,000 громадян України є низьким показником у порівнянні з Угорщиною (46 НУО), Хорватією (85 організацій), чи Естонією (201). 3

По-друге, донорська підтримка НУО зазвичай спрямована секторально, радше ніж інституційно чи організаційно. Класичне визначення розвитку організаційної спроможності – це засоби, які направлені на покращення здатності організації виконувати певні функції, такі як управління знаннями та надання послуг. Вони спрямовані, в першу чергу, на доступ до відповідної інфраструктури та інших адміністративних потреб і, в більшості випадків, є передумовою для НУО у здійсненні своєї діяльності на належному якісному та передбачуваному рівні, особливо у регіонах з обмеженим доступом до ресурсів та підтримки.

По-третє, недостатньо розвинений рівень співпраці та обміну досвідом серед НУО, які, особливо через недостатність ресурсів та сильну залежність від донорів, вбачають один в одному конкурентів. Тому існує необхідність підсилювати співпрацю довкола конкретних тематичних проблем, що мають загальне відношення для країни.


II.Стратегія


^ Загальна мета цього Проекту – це зміцнене громадянське суспільство, що пропагує відкрите та демократичне суспільство. Очікується, що наслідком діяльності Проекту стане зміцнення організацій громадянського суспільства (ОГС), зменшення їхньої залежності від донорів та посилення громадської участі в процесах прийняття державних рішень через зміцнення організаційної спроможності ОГС на регіональному та місцевому рівнях з метою ефективного вирішення потреб громадян. Проект буде доповнювати діяльність інших донорів, і акцентуватиме зусилля на поширенні набутого досвіду серед інших учасників процесу. Особливо, увагу буде приділено поєднанню зусиль інших проектів ПРООН, що працюють у сфері підтримки громадянського суспільства та соціального розвитку в Україні.

^ Внесок Проекту у загальну Програму дій ПРООН на 2006-2010рр

Запропонована стратегія стане запорукою виконання цілей та завдань викладених у Програмі дій ПРООН Україна на 2006-2010 рр., а саме:

Ціль 1.2. Доступ до правосуддя та прав людини покращені

Ціль 2.1. Організації громадянського суспільства захищають та пропагують права людини та правосуддя

Завдання: 1. Інституційна структура та спроможність Парламенту та інших державних установ, а також організацій громадянського суспільства (ОГС), розбудована для забезпечення доступу до прав людини та моніторингу дотримання прав людини через незалежні та надійні дані;

2. Доступ до рівних можливостей та правосуддя, в центрі якого захист жінок та інших вразливих груп, покращений шляхом зміцнення організаційної сроможності неурядових організацій і ОГС та зміцнення партнерських відносин між ОГС та органами місцевого самоврядування і урядовими структурами;

3. Організаційна спроможність Уряду та неурядових організацій зміцнена для надання соціальної та правової допомоги вразливим верствам населення


^ Внесок Проекту до Програми сусідства під егідою Датського Міністерства закордонних справ

Запропонована стратегія Проекту бере до уваги результати, досягнуті ^ Проектом розвитку громадянського суспільства в Україні (2006-2008), що впроваджувався ОБСЄ в рамках Програми сусідства Датського Міністерства закордонних справ (ДМЗС).

У 2004 році Датський Уряд започаткував Програму сусідства на 2004-2007 рр. загальним обсягом фінансування у 742 мільйони датських крон. Першочерговим завданням Програми сусідства стала підтримка відкритих демократичних суспільств, що базуються на верховенстві права та засновані на стабільному політичному та економічному розвитку у сусідніх з ЄС країнах у східному та південно-східному напрямках з метою не допустити непотрібного поділу у Європі. Що стосується цільових напрямків в Україні, то Програма передбачає розвиток організаційної спроможності державного сектору, вільних та незалежних мас-медіа, боротьба з торгівлею людьми та зміцнення громадянського суспільства. Невдовзі Програму було подовжено для другої фази впровадження у 2008-2010 рр. загальним обсягом фінансування у 1 млрд. датських крон. Україні належить найвищий пріоритет у Програмі.


У 2006р Міністерство закордонних справ розпочало першу фазу Проекту розвитку громадянського суспільства з метою підтримки розвитку сталості організацій громадянського розвитку у сфері захисту прав людини, прозорості та відповідальності. Проект допомагав місцевим ОГС розбудовувати організаційну спроможність та поширювати обмін досвідом.

Під час підготовки до другої фази Проекту, ДМЗС прийняло рішення про об’єднання своїх зусиль з ПРООН Україна. Разом, ДМЗС та ПРООН спрямовують Проект на продовження розбудови організаційних потужностей ОГС на місцях за допомогою безупинного процесу реформування законодавчої бази та політики, що регулюють благодійні організації та організації громадянського суспільства в Україні.


^ Мета Проекту та його діяльність

Загальною метою Проекту є зміцнення громадянського суспільства та поширення демократичного врядування. З метою допомоги Україні у зміцненні громадянського суспільства, що підтримує відкрите та демократичне суспільство, що базується на верховенстві права та засноване на принципах захисту прав людини, а також прозорості та відповідальності уряду як на центральному так і на регіональному рівнях, Проект планує досягнення наступних результатів та здійснення заходів:

Результат 1. Українське громадянське суспільство зміцнене для сприяння прозорості та відповідальності влади, захисту прав вразливих груп, включаючи людей з особливи потребами, затриманих та ув’язнених осіб а також посилення прав жінок і молоді, що базується на покращеній стратегічній, управлінській та моніторинговій спроможності організацій громадянського суспільства у вибраних регіонах:

  • Захід 1.1. Розробка та впровадження спеціальної грантової програми для підтримки ініціатив НУО у наступних сферах 1) захист прав вразливих груп, дітей, молоді та жінок; 2) гуманізація кримінального законодавства та системи виконання покарань згідно європейських стандартів; 3) підсилення активності громадян у процесі прийняття рішень на місцях;

  • Захід 1.2. Розвиток організаційної потужності Виконавчих Партнерів та грантоотримувачів у вибраних районах відповідно до визначених тематичних напрямків;

  • Захід 1.3. Забезпечення ефективного управління проектом.

Результат 2. Створено сприятливе законодавче та регулятивне середовище для кращого функціонування громадянського суспільства в Україні.

  • Захід 2.1. Надання підтримки громадянському суспільству, Верховній Раді України та урядовим структурам, що працюють над новим законодавством, результатом впровадження якого стане зростання незалежного, сталого та представницького громадянського суспільства та посилення його участі у політичних процесах;

  • Захід 2.2. Підтримка кампанії з покращення обізнаності громадськості та громадського лобіювання на підтримку рекомендацій щодо змін до політики з метою забезпечення повноцінної участі громадянського суспільства у процесах творення політики;

  • Захід 2.3. Допомога у впровадженні нового законодавства з питань громадянського суспільства.



Структура Проекту


Проект застосовує поступовий підхід до розвитку громадянського суспільства, залучаючи ОГС різного рівня, а також відповідні парламентські та урядові структури. Проект доповнюватиме вже існуючі програм, що фінансуються іншими донорами, тоді як акцент буде спрямовано на забезпечення обміном інформацією та досвідом з іншими гравцями на ринку схожої діяльності.

З моменту започаткування до етапу завершення роботу виконуватиме проектна команда ПРООН за допомогою ОГС на національному, і особливо на регіональному та місцевому рівнях, покращуючи мережування та обмін досвідом у секторі громадянського суспільства серед ОГС та органів місцевого самоврядування, міжнародних донорів та учасників процесу на місцях. Заходи проводитимуться за підтримки міжнародної організації чи організацій з великим потенціалом та рівнем компентентності у сфері прав людини.






Завдання 1: Українське громадянське суспільство зміцнене для сприяння прозорості та відповідальності влади, захисту прав вразливих груп, включаючи людей з особливи потребами, затриманих та ув’язнених осіб а також посилення прав жінок і молоді, що базується на покращеній стратегічній, управлінській та моніторинговій спроможності організацій громадянського суспільства у вибраних регіонах

^ Тематика Програми малих грантів для регіональних НУО

  • Захист прав осіб,з особливми потребами молоді, дітей та жінок

  • Гуманізація кримінального законодавства та системи виконання покарань згідно європейських стандартів

  • Активізація участі громадян у процесі прийняття рішень на місцях

Впроваджується за участі:

  • Виконавчих Партнерів національного рівня (посилення організаційної спроможності для впровадження механізму ре-грантінгу)

  • Міжнародної організації з можливістю розвивати організаційну спроможність у сфері прав людини

Завдання 2: Створено сприятливе законодавче та регулятивне середовище для кращого функціонування громадянського суспільства в Україні

Удосконалення законодавства та політики, що стосується ОГС

  • Покращення українського законодавства

  • Покращення політики та прцедур урядових структур

  • Оцінка впровадження змінених законів та політик та надання рекомендацій Уряду

Впроваджується за участі: ОГС, котрі є активними учасниками Ініціативної групи Громадянського суспільства.



^ Початкова фаза


У чотиримісячний термін буде сформовано команду проекту, обрані Виконавчі Партнери та розроблений детальний план впровадження Проекту. Крім того, буде проведено оцінку ринку донорських організацій, що підтримують громадянське суспільство. Наприкінці чотиримісячного терміну буде обговорено та погоджено Початковий звіт на засіданні Проектної Ради. Після погодження Початкового звіту, буде розпочато фазу впровадження обох компонентів проекту.


^ Програма малих грантів для ОГС


Основною діяльністю буде впровадження Програми малих грантів для організацій громадянського суспільства з метою підсилення їхньої спроможності сприяти соціальному та економічному розвитку своїх громад. Впровадження здійснюватиметься проектною командою ПРООН за сприяння однієї чи двох допоміжних організацій, котрі будуть визначені на конкурсній основі. Крім того, допоміжні організації, як і кінцеві грантоотримувачі, матимуть змогу отримати фахову допомогу з питань управління проектами, а також з конкретної тематики проектів. Такі послуги надаватимуться за участі проектної команди ПРООН та Виконавчих Партнерів (ВП) і/або міжнародною організацією з прав людини, котру теж буде обрано ПРООН на конкурсній основі.


Для цього компоненту застосовуватимуться наступні керівні принципи:



  • Підтримка інноваційної діяльності ОГС. Проект активно підтримуватиме та сприятиме розвитку нових та інноваційних підходів у сфері розвитку організаційної спроможності, відповідності та сталості у секторі ОГС;

  • Використання вже існуючих місцевих ОГС та мереж ОГС для впровадження Проекту. Проект підтримуватиме розвиток мереж і співапрацю місцевих ОГС та зміцнення організаційної спроможності місцевих ОГС з метою підтримки малих та створення нових ОГС на місцях. Увагу буде зосереджено на підсиленні зв’язків між ОГС різного рівня (місцевого і загальнодержавного) та міжрегіональної співпраці;

  • Концентрація на ключових тематичних напрямках. Зусилля буде сконцентровано на декількох тематичних проблемах, задля підсилення ефекту та результату діяльності;

  • Проведення тренінгу для грантоотримувачів: цей компонент Проекту передбачає тренінгові заходи для грантоотримувачів з питань управління, а також з професійних аспектів їх проектів, включаючи моніторинг та звітність;

  • Інституційна підтримка. Проект планує спрямувати частину грошей грантів на покриття організаційних потреб НУО з метою підтримки операційної сталості та якості результатів;

  • Доступ до міжнародного досвіду: цей компонент проекту передбачатиме проведення тренінгів та семінарів за участі міжнародних фахівців з тематичних напрямків, а також навчальні поїздки до країн з відповідним досвідом, включаючи Данію.



^ Відбір та укладення угод з Виконавчими Партнерами

Відбір Виконавчих Партнерів для впровадження першого компоненту Проекту слід здійснювати, керуючись такими критеріями:

  • ними можуть стати громадські чи благодійні організації, офіційно зареєстровані в Україні;

  • досвід роботи у одному чи декількох тематичних напрямках, оскільки кожний виконавчий партнер адмініструватиме надання грантів лише у одному (чи двох) тематичних напрямках;

  • досвід у адмініструванні грантів, усталені процедури з надання грантів, досвід управління мікро-фондами, фінансового менеджменту та звітування по програмах;

  • налагоджена мережа на регіональному та місцевому рівнях;

  • спроможність проведення тренінгів та надання послуг ресурсного центру;

  • здатнісь працювати на англійській та українській мовах.



Перелік операційних правил з відбору та управління малими грантами буде розроблено, спираючись на вищезазначені критерії. Буде розроблено угоду для кожного проекту між кожним Виконавчим Партнером згідно стандартів, визначених ПРООН. Масштаб, типи діяльностей та цільові аудиторії будуть визначені індивідуально в угоді для кожного плану ОГС.


^ Відбір НУО в семи областях

Оголошення конкурсів заявок на участь у програмі малих грантів буде здійснено у кожній з областей через місцеві ЗМІ, за допомогою зустрічей з сіпльнотою ОГС та в інший спосіб у часових рамках, визначених Проектною Радою. Цей процес повторюватиметься тричі впродовж тривалості проекту.

Розмір мікро-грантів може змінюватись в залежності від проекту та спроможності грантоотримувача. Розмір фінансування очікується в межах від 6,000 до 26,000 дол. США / 35,000 – 150,000 датських крон, що включає елемент інституційної та організаційної підтримки. За увесь програмний період Проекту очікується фінансування у загальному близько 90 малих грантових проектів.

Малі гранти найкраще підходитимуть як експериментним проектам, так і для впровадження малих проектів досвідченими ОГС. Інноваційні проекти місцевих ОГС подаватимуться Виконавчим Партнерам. ПРООН здійснюватиме затвердження грантів.

Відбір поданих проектних заявок базуватиметься на:

  • ефективності запропонованих методів, та

  • впливі, життєздатності, та раціональності використання коштів.

Виконавчі Партнери матимуть змогу надавати підтримку місцевим НУО, котрі подали на розгляд цікаві пропозиції, але не володіють достатнім досвідом з підготовки проектної документації та плану виконання згідно затверджених стандартів.


^ Здійснення моніторингу та подання звітності результатів виконання проекту

Під час впровадження проекту грантоотримувачі зобов’язуються:

  • залучати громадян до місцевих кампаній адвокації, координування та розповсюдження інформації;

  • підвищувати громадянську обізнаність та участь;

  • збільшіення кількості своїх членів;

  • намагатися розвивати тіснішу співпрацю з органами місцевого самоврядування.

Виконавчі Партнери здійснюватимуть моніторинг впровадження проекту через щоквартальні звіти та плани, відвідання грантоотримувачів, та у інший спосіб. Частка оплати Виконавчим Партнерам за цю діяльність складатиме 20% загальної сумі грантового пулу.

^ Проведення тренінгів для грантоотримувачів

Тренінги з розвитку організаційної спроможності малих місцевих та національних ОГС здійснюватимуться на підставі результатів оцінки відповідних потреб ОГС. Виконавчі Партнери розвиватимуть організаційну спроможність ОГС у таких тематичних напрямках як: менеджмент проектів, державна політика, сприяння приватно-публічним партнерствам, співпраця з ЗМІ, співпраця з правоохоронними органами, засоби моніторингу ефективності органів місцевого самоврядування, тощо. Проектна команда ПРООН залишає за собою право відвідати потенційних грантоотримувачів до, чи під час впровадження проекту з метою обговорення пропозицій та питань впровадження. Результатом цього компоненту проекту стане покращена організаційна спроможність виконавчих партнерів у запровадженні механізмів підтримки та наданні допомоги меншим та місцевим ОГС у сільській місцевості.


^ Відбір міжнародної організації для проведення тренінгів у співпраці з ПРООН та Виконавчими Партнерами

Проект забезпечить доступ до міжнародного досвіду з розвитку організаційної спроможності, розбудови мереж ОГС та обміну досвідом. Міжнародна установа надасть підтримку ПРООН у питаннях створення моніторингової системи, показників ефективності та форматів звітності. ПРООН здійснить відбір цієї організації відповідно до її досвіду, компетентності та спроможності у обраних тематичних напрямках та у відповідності до правил та процедур ПРООН. Фахівці цієї організації зроблять внесок у проведення низки тренінгів в Україні, а також спланують та проведуть декілька навчальних поїздок для місцевих та національних ОГС до кран з відповідним досвідом, включаючи Данію. Заходи в рамках поїздок стосуватимуться вивчення «кращих міжнародних практик» та розвиток організаційної спроможності. Вони сприятимуть переданню «ноу-хау», заснованому на міжнародному досвіді. Крім того, міжнародна установа сприятиме ПРООН у проведенні семінарів з обміну досвідом та створенні мереж на регіональному, національному та міжнародному рівнях.


^ Законодавчий та політико-творчий процес у сфері громадянського суспільства


Другою метою проекту є підтримка діючого процесу перегляду законодавства, що стосується громадянського суспільства та благодійнних організацій в Україні. Вона передбачатиме безпосереднє залучення до співпраці учасників процесу, проектної команди ПРООН, а також організацій, що мають достатній досвід та професійні навики для законопроектної роботи, громадського лобіювання і, в кінцевому результаті, забезпечення впровадження нових законів у визначених областях.

Цей компонент передусім спиратиметься на досвід отриманий з пілотного проекту спрямованого на спрощення реєстрації ОГС у Львівської області у співпраці з Міністерством юстиції України (за підтримки ДМЗС). Також в рамках цього компоненту відбуватиметься співпраця з експертами Ініціативної групи громадянського суспільства (ІГГС), що співпрацює з Кабінетом Міністрів (КМ) у питанні створення нових законопроектів, що стосуються ОГС.

Поєднання даних ініціатив допоможе проекту змінити українське законодавство, яке стосується громадянського суспільства у відповідності до рекомендацій Ради Європи.

Розвиток даного компоненту спиратиметься на наступні принципи:

  • У початковій фазі буде визначено відповідну ОГС (найімовірніше групу фахівців) для підтримки ІГГС у проведенні аналізу вже існуючого законодавства для ОГС, розробки відповідного нового законопроекту згідно рекомендацій Ради Європи. Наступним завданням буде лобіювання та просування законопроекту для затвердження в Парламенті;

  • Після прийняття нового закону в рамках цього компоненту передбачатиме надання підтримки організаціям громадянського суспільства у впровадженні на загальнодержавному рівні нових правил реєстрації, оподаткування НУО, тощо. Також, через програму грантів в рамках першого компоненту може бути надана підтримка організаціям, як можуть спостерігати за впровадженням нового закону на обласному та національному рівнях;

  • Подальша підтримка розвитку спроможності відповідних українських ОГС, а також ІГГС здійснюватиметься за участі міжнародної організації, що спеціалізується у питаннях прав людини.

Проектна Команда ПРООН пересвідчиться, що ОГС, задіяні у цьому компоненті проекту, мають необхідну підтримку з боку КМУ та ВРУ. Крім того, буде здійснено оцінку впровадження нового закону та політик у регіонах, де діє Проект. Міжнародна правозахисна організація забезпечить підтримку у розвитку організаційної спроможності ОГС.


^ Механізми і моделі партнерства


Для обох компонентів буде розроблена низка вимог та процедур щодо відбору виконавчих партнерів, а також проектів та грантоотримувачів.

Для компоненту 1, фінансування здійснюватиметься здебільшого за схемою ре-грантінгу і з залученням одного чи більше Виконавчих Партнерів (ВП) – ОГС загальнодержавного чи регіонального масштабу з потенціалом та досвідом впровадження мікрогрантів, котрих обрано на прозорій, конкурсній основі. До участі в конкурсі буде запрошено організаціії, які були ВП під час фази 1.


ВП та грантоотримувачі додатково отримають підтримку від міжнародної правозахисної організації з питань управління проектом, а також в рамках тематичного напрямку проекту.

Для компоненту 2, застосовуватиметься ідентична процедура з можливими змінами, беручи до уваги потреби у конкретних кваліфікаціях та наявність вже існуючої мережі ОГС, які намагаються покращити правове середовище для ОГС через ІГГС.

Виконавчі Партнери для компоненту 2, який стосується покращення законодавства, мають володіти професійним досвідом участі у законотворчому процесі, лобіювання та комунікації, а також досвідом моніторингу, що особливо стосуються практичного впровадження законодавства після його прийняття ВРУ.


Сталість. Одним з основних принципів формулювання програми громадянського суспільства є забезпечення того, щоб діяльність, яку підтримує програма, покращувала сталість ОГС. Тому основним акцентом програми стане розвиток організаційної спроможності ОГС на національному, регіональному та місцевому рівнях, а також забезпечення законодавчої та технічної допомоги ОГС, що сприяє розвитку їхньої здатності забезпечувати власне фінансування та зменшувати залежність від міжнародної підтримки.

На місцевому рівні, заходи мають бути спрямовані на створення стабільних партнерських відносин з місцевою владою та бізнесом для здійснення проектів.

Досвід попередніх ре-грантингових програм ДМЗС та інших донорів вказують на те, що професійні зв’язки та напрацювання між ОГС досягнуті за таких схем фінансування мають тенденцію продовжуватися навіть після завершення програми. Даний факт є показовим у досягненні сталості. Трьохрічний термін діяльності проекту дозволить йому досягнути сталості у певних видах діяльності, особливо в тих, що спрямовані на покращення законодавства.


^ Зв’язок між компонентами. Обидва компоненти є взаємно підсилюючими. Нове законодавство стосовно громадянського суспільства покращить здатність та умови роботи ОГС в Україні, що в свою чергу забезпечить грантоотримувачам в областях кращі можливості для здійснення своєї діяльності в рамках компоненту 1.

Відповідно, очікується, що деякі з малих грантових проектів в областях долучатимуться до впровадження нового законодавства в цих частинах країни. Досвід показує, що іноді проходить досить багато часу, перш ніж закон фактично вступить в дію після його ухвалення ВРУ.

Програма малих грантів може допомагати місцевим ОГС у прискоренні впровадження органами місцевого самоврядування нових положень закону, таких як реєстрація оподаткування, тощо.


^ Питання загального порядку

Вразливість, з особливою увагою на гендер, вік та особливі потреби . Компонент 1 розглядатиме у пріоритетному порядку виклики з яким стикаються на сьогоднішній день вразливі групи в Україні. Серед них є люди з особливими потребами, молодь та групи жінок, наприклад, старшого віку, вдови без достатніх засобів для існування. Програма не може забезпечити економічну підтримку даним верствам населення проте докладе всіх зусиль для покращення можливостей обговорення їхніх проблем у місцевих громадах, а також впровадження пілотних проектів спрямованих на покращення ситуації цих груп.

Довкілля. Попри те, що захист навколишнього середовища не є метою даного проекту компонент 2 спрямований на покращення юридичних та економічних можливостей для всіх НУО, що, в свою чергу, сприятиме роботі організацій з захисту довкілля.

^ Забезпечення гендерного балансу: проект забезпечуватиме гендерну рівність у всіх своїх видах діяльності, зокрема здійснюватиметься моніторинг грантодавчого механізму з метою документування та збалансованого надання ресурсів організаціям, які очолюють особи чоловічої та жіночої статі. Також, забезпечуватиметься рівний доступ осіб чоловічої та жіночої статі до діяльності, що особливо стосується висловлення громадської думки щодо підвищення відповідальності місцевих органів самоврядування. У компоненті, що стоусується законодавства та політики проект передбачатиме збалансовану та активну участь осіб чоловічої та жіночої статі у процесі обговорення та формулювання рекомендації стосовно політики, а також забезпечить щоб ОГС, які працюють у сфері гендерної рівності, були представлені на форумах громадянського суспільства, які підтримуватиме проект. Крім того, проект слідкуватиме за гендерним балансом у Проектній команді.


^

III.Керівництво проектом




Даний проект впроваджуватиметься в рамках Програми дій ПРООН Україна у 2006-2010рр шляхом прямого виконання. ПРООН відповідатиме за загальне керування проектом, зокрема з огляду на досягнення поставлених цілей, мети та завдань. Крім того ПРООН відповідатиме перед Проектною Радою за використання ресурсів проекту. ПРООН делегуватиме управлінські обов’язки, пов’язані з управлінням проекту Координатору проекту, відібраного на відкритих та прозорих конкурсних засадах.

Проектна Рада це група осіб, відповідальна за прийняття консенсусних менеджментських рішень по Проетку на прохання Координатора Проекту, включаючи рекомендації щодо схвалення змін після перегляду Проекту. Засідання Проектної Ради з цих питань відбувається у визначені періоди часу протягом діяльності Проетку чи за вимогою Координатора Проекту. Координатор Проекту в свою чергу консультує Проектну Раду на предмет можливих рішень на випадок перевикористання часового чи бюджетного ресурсу.

Проектна Рада поєднує у собі три ролі:

  • Виконавча (представленя ПРООН)

  • Старший постачальник (представлена Міністерством закордонних справ Данії), котрий надає рекомендації щодо технічної спроможності проекту та використання проектних ресурсів

  • Старший бенефиціарій (представлений Дорадчим Комітетом ПРООН) метою якого є упевнитись, що бенефиціарій проекту отримує вигоду від реалізації проекту.



Координатор Проекту відповідає за керівництво Проекту від імені Проектної Ради в рамках рекомендацій та положень Проектної Ради. Основними обов’язками Координатора Проекту є досягнення результатів, вказаних у Проектному документі на належному рівні та належної якості та в межах визначених часових та бюджетних рамок.

Впровадження Проекту керуватиметься положеннями Поректного документу, його додатками та Операційними інструкціями ПРООН. Підтримка виконання Проекту здійснюватиметься через річне планування а також через звітність та моніторинг виконання результатів та впливу програми. Річні звіти та проміжні звіти є суто відповідальністю керівництва Проекту та затверджуються Проектною Радою у погодженні з ПРООН.

Річний робочий план впроваджуватиметься за погодженням Виконавчого Партнера та ПРООН. Річний робочий план слугуватиме підставою для Координатора Проекту для здійснення бюджетних витрат та проектних заходів.

^ Загальне керівництво

Керівництво Проектом здійснюватиметься командою ПРООН в Києві. ПРООН в свою чергу тісно співпрацює з державними установами (Міністерство Юстиції, Секретаріат Кабінету Міністрів, Міністерсво Фінансів, Державна податкова адміністрація та Державний департамент з виконання покарань) та владою на місцях впровадження проектів.

^ Сторони проекту

Сторони, що представляють Проект це виконавча агенція в Україні – ПРООН, Виконавчий партнер, організації громадянського суспільства (грантери), інші організації громадянського суспільства, а також Міністерство закордонних справ Данії та Уряд України.

^ Проектна Рада

Проектна Рада складатиметься з представників ПРООН в Україні, Міністерства закордонних справ Данії, та представника нещодавно створеного Дорадчої Ради Громадянського Суспільства. ПРООН головуватиме у Проектній Раді. Проектна Рада засідатиме щопівроку, чи, за потреби, частіше. Вона здійснюватиме моніторинг виконання проекту, прийматиме стратегічні рішення для відповідності провадженої діяльності цілям та завдянням проекту, для прийняття річного плану роботи та бюджету, перегляду піврічних робочих планів та бюджетів, піврічні подання ПРООН на здійснення фінансування. Відбір областей та внесення змін до бюджету, включаючи використання непередбачених витрат здійснюватиметься за схвалення Проектної Ради.


^ Передача коштів

Програмні кошти будуть переказані ПРООН, котра нестиме повну відповідальність за керівництво проекту згідно даного Проектного документу, Угоди про поділ витрат між Міністерство закордонних справ Данії та Програмо розвитку ООН та виконанням рішень Проектної Ради.

Детальне та регулярне впровадження проекту здійснюватиметься Проектною Командою. Для цього буде орендовано офісне приміщення у територіальній близькості до штабквартири ООН у Києві.


Проектна Команда ПРООН

Проектна Команді складатиметься з наступних членів:

  • Координатор проекту (повна ставка)

  • Асистент програми (повна ставка)

  • Експерт по роботу з ОГС (повна ставка)

  • Фахівець зі зв’язків з громадськістю (повна ставка)



Виконавчі партнери

Угоди про надання послуг будуть укладені між ПРООН та відібраними Виконавчими Партнерами для кожного тематичного напрямку для адміністрування програми малих грантів. Відбір Виконавчих Партнерів здійснюватиметься на конкурсній основі згідно правил та положень ПРООН. Термін дії цих угод становитиме 1 рік з можливістю продовження включно до закінчення терміну діяльності Проекту. Виконавчі Партнери нестимуть відповідальність за наступне:

  • Поширення інформації про грантові конкурси (розміщення оголошень на власних веб-сайтах, громадських веб-порталах, промо-семінарах, тощо

  • Відбір аплікантів на фінансування за допомогою відбіркового Комітету, що складатиметься з незалежних експертів та представників ПРООН

  • Надання допомоги потенційним грантерам у формулюванні проектної пропозиції

  • Здійснення програмного та фінансового керівництва згідно процедур, погоджених з ПРООН

  • Проведення тематичних тренінгів, тренінгів з розвитку організаційної спроможності та інших проектних заходів на регіональному та державному рівні

  • Забезпечення медійного висвітлення результатів грантових проектів через написання статей, історій успіху та розміщення тематичних матеріалів на веб-сайті, громадських веб-порталах, їхніх інформаційних бюлетнях, тощо.

  • Здійснення моніторингу грантів через написання звітів та візитів в організації

  • Звітування перед ПРООН



^ Місцеві ОГС

Місцеві ОГС дотримуватимуться схем впровадження, розроблених Виконавчими Партнерами та затвердженими ПРООН. Після отримання гранту ОГС здійснюватимуть заходи у місцевих громадах.

ОГС надаватимуть Виконавчим Партнерам короткі звіти про здійснені заходи та досягнуті результати, підтверджені рахунками, згідно встановлених процедур. Звіти слід подавати щоквартально українською мовою.


^

IV.Моніторинг та оцінка


Здійснення моніторингу Проекту відбуватиметься згідно стандартних процедур ПРООН та Міністерства закордонних справ Данії. Крім того, Проектом буде розроблено внутрішню моніторингову систему, що базується на регулярному зборі даних та проміжного звітування на предмет відповідності індикаторам Робочого Плану. Моніторинг та оцінка Проекту здійснюватиметься як результат періодичної оцінки конкретних результатів Проекту та згідно досягнення мети Проекту.


ПРООН проведе фінальне оцінювання Проекту після його закінчення, метою якого, окрім іншого, стане оцінка впливу Проекту та сталості досягнених результатів. Крім того, буде здійснюватись плановий аудит Проекту згідно правил та положень ПРООН.

В доповнення до цього, та згідно програмних політик та процедур ПРООН, моніторинг Проекту здійснюватиметься наступним чином:

^ Часові рамки

Піврічний перегляд Проекту. Моніторинг досягнутих результатів здійснюватимемься двічі на рік.

Річний звіт. Річний звіт подаватиметься Менеджером Проекту на затвердження Проектної Ради.

^ Щорічний перегляд Проекту. Базуючись на Річному звіті, щорічний перегляд Проекту слід проводити у четвертому кварталі чи у найближчий можливий час для здійснення оцінки проекту та затвердження річного робочого плану на наступний рік. У останньому році діяльності Проекту такий перегляд стане фінальним оцінюванням. Ця процедура є прерогативою Проектної Ради і може за потреби включати інші зацікавлені сторони. Даний перегляд повинен визначити рівень досягнення результатів щодо визначених цілей і знаходяться в рамках мети Проекту.


^ Відповідальні сторони. Відповідальність за піврічний звіт покладається на Координатора Проекту та Проектного менеджера ПРООН.

Методологія. Моніиторинг складатиметься з порівняння фактичних результатів впровадження Проекту з запланованим Планом Дій, що міститиме (максимально можливо) кілкісні показники коректного/повного впровадження результатів. Після порівняння «фактичної інформації» з «якісними критеріями» Координатор Проекту та Програмний Менеджер ПРООН складуть перелік умовиводів, включать їх до Річного Звіту та долучать до Річного Звіту як додаток.

^ Проміжний перегляд програми

Міністерство закордонних справ Данії проведе Проміжний перегляд та оцінку програми у другій половині 2010р з метою визначення ефективності наданої допомоги, ефективності впровадження Проекту та доречність обраного підходу та методології. Як результат цього, будуть надані рекомендації на наступний період. Проміжний перегляд напряму фінансуватиметься Міністерством закордонних справ Данії.

^ Кінцеве оцінювання

Кінцеве оцінювання здійснюватиметься по закінченні Проекту і, окрім іншого, зосереджуватиметься на визначення рівня впливу та сталості досягнених результатів. Крім того, Проект проходитиме плановий фінансовий аудит .


^

V.Правовий контекст


Даний Проектний Документ є інструментом, на який посилається Стаття 1 Угоди між Урядом України та Програмою Розвитку ООН, підписану 18 червня 1993р. Згідно Угоди Виконавча Агенція у країні повинна посилатись на урядову установу, з якою вона співпрацює, та яка зазначена в Угоді.


Відповідно до Статті III Угоди відповідальність за безпеку Виконавчого Партнера, його працівників та майно а також майно ПРООН, що знаходиться у користуванні Виконавчим Партнером, покладено на Виконавчого Партнера.

Виконавчий Пратнер повинен:

  1. запровадити належний план заходів з безпеки та підтримувати його, беручи до уваги загальну ситуацію з безпекою у країні, в якій впроваджується Проект.

  2. оцінити увесь потенціал ризику та рівня відповідальності, що стосується безпеки Виконавчого Партнера та повного виконання плану заходів безпеки.



ПРООН залишає за собою право упевнитись у наявності таких заходів та, у разі необхідності, запропонувати зміни до них. Незабезпечення чи недотримання плану таких заходів стане підставою для розірвання даної Угоди.


VI.ДОДАТКИ


Annex 1 Project Document on Risk Analysis (Risk Log)

Annex 2 The List of Terms of Reference of the personnel of Civil Society Development Programme

Annex 3 Country Programme Action Plan (2006-2010) between the Government of Ukraine and the United Nations Development Programme.

Annex 4 TOR for the UN Civil Society Advisory Board and its membership list

Annex 5 DMFA CSD (Phase II) Project Document



1 ^ Список скорочень: КМ – Кабінет Міністрів ІГГС – Ініціативна група громадянського суспільства ОГС – Організація громадянського суспільства ДІПЛ – Датський інститут прав людини МЗСД – Міністерство закордонних справ Данії МЮ – Міністерство Юстиції ПА – Податкова адміністрація UN CS AB – Дорадча Рада ООН з питань громадянського суспільства ВРУ – Верховна Рада України

22 Індекс сталості НУО, Агенція США з міжнародного розвитку (USAID), 2006р. Зауважте, чим нижча цифра, тим кращий показник.

3 Навіщо нам потрібний новий закон «Про громадські об’єднання» - Київ, 2008. – С.6.




Похожие:

Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні Країна: Україна Проектний документ Назва проекту Розвиток громадянського суспільства iconПрограма розвитку Організації Об’єднаних Націй Країна: Україна Проектний документ Назва проекту
Уряд України визначає засади та механізми, спрямовані на припинення погіршення стану навколишнього середовища, пом’якшення наслідків...
Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні Країна: Україна Проектний документ Назва проекту Розвиток громадянського суспільства iconУгода між Урядом України та Організацією Об'єднаних Націй про заснування Представництва Організації Об'єднаних Націй
Свою обопільну заінтересованість в тому, щоб Організація Об'єднаних Націй заснувала Представництво Організації Об'єднаних Націй у...
Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні Країна: Україна Проектний документ Назва проекту Розвиток громадянського суспільства iconКруглий стіл на тему: «здійснення конвенції організації об’єднаних націй проти корупції – оцінка громадянського суспільства»
Мета заходу: Обговорити з організаціями громадянського суспільства стан та перспективи дотримання та виконання Україною Конвенції...
Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні Країна: Україна Проектний документ Назва проекту Розвиток громадянського суспільства iconНеофіційний переклад Реєстрація постачальника в Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй
Реєстрація в Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй починається в Глобальному ринку Організації Об'єднаних Націй (ungm), який...
Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні Країна: Україна Проектний документ Назва проекту Розвиток громадянського суспільства iconПроект програми розвитку організації об`єднаних націй та європейської комісії «місцевий розвиток, орієнтований на громаду»

Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні Країна: Україна Проектний документ Назва проекту Розвиток громадянського суспільства iconШановний Тимофію Валентиновичу! Громадські організації України підтримують політику уряду, спрямовану на розвиток громадянського суспільства та реалізацію Концепції сприяння розвитку громадянського суспільства затверджена розпорядження
Шановний Тимофію Валентиновичу! Громадські організації України підтримують політику уряду, спрямовану на розвиток громадянського...
Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні Країна: Україна Проектний документ Назва проекту Розвиток громадянського суспільства iconШановний Богдане Михайловичу! Громадські організації України підтримують політику уряду, спрямовану на розвиток громадянського суспільства та реалізацію Концепції сприяння розвитку громадянського суспільства затверджена розпорядження
Шановний Богдане Михайловичу! Громадські організації України підтримують політику уряду, спрямовану на розвиток громадянського суспільства...
Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні Країна: Україна Проектний документ Назва проекту Розвиток громадянського суспільства iconШановний Петро Миколайовичу! Громадські організації України підтримують політику уряду, спрямовану на розвиток громадянського суспільства та реалізацію Концепції сприяння розвитку громадянського суспільства затверджена розпорядження
Шановний Петро Миколайовичу! Громадські організації України підтримують політику уряду, спрямовану на розвиток громадянського суспільства...
Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні Країна: Україна Проектний документ Назва проекту Розвиток громадянського суспільства iconШановний Іване Олександровичу! Громадські організації України підтримують політику уряду, спрямовану на розвиток громадянського суспільства та реалізацію Концепції сприяння розвитку громадянського суспільства затверджена розпорядження
Шановний Іване Олександровичу! Громадські організації України підтримують політику уряду, спрямовану на розвиток громадянського суспільства...
Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні Країна: Україна Проектний документ Назва проекту Розвиток громадянського суспільства iconШановний Миколо Васильовичу! Громадські організації України підтримують політику уряду, спрямовану на розвиток громадянського суспільства та реалізацію Концепції сприяння розвитку громадянського суспільства затверджена розпорядження
Шановний Миколо Васильовичу! Громадські організації України підтримують політику уряду, спрямовану на розвиток громадянського суспільства...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов