Реформа чи скасування папських дикастерій? icon

Реформа чи скасування папських дикастерій?



НазваниеРеформа чи скасування папських дикастерій?
Дата конвертации10.02.2013
Размер83.21 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>

Реформа чи скасування папських дикастерій?


Кардиналам і єпископам Католицької Церкви


У здійсненні політичних, економічних, культурних та інших реформ існують певні закономірності. Реформи можуть бути криваві і некриваві, часто спричинюють зміни цілих політичних систем. Якщо якась система себе не оправдує чи навіть є на шкоду, то її переважно усувають і замінюють або кориснішою, або інколи, на жаль, і гіршою системою (тоталітарною). Європейські монархії завершили своє існування в час Першої Світової війни і відкрили шлях двом жахливим диктатурам – нацизму і комунізму. За цими системами були філософії, які обіцяли рай на землі, але без Бога. Плодами були концтабори, газові камери, ГУЛАГи і наступна світова війна. Велику провину в цьому має Католицька Церква.

Чому? Бо дух фарисейства, обрядництва і законництва відкрив двері духу єресі та духу світу;

бо католики не чинили правдивого покаяння;

бо на зламі ХІХ і ХХ століть відкинули духовне пробудження і загасили вогонь Святого Духа.

Дух гордості, інтелектуалізму і пустого філософствування замінив Євангеліє і спасительну віру. Клир та ієрархія відкинули Святого Духа і прийняли духа апостазії та духа модернізму. Тому що Церква не приносила плодів, гідних покаяння, прийшло на ще християнську Європу покарання. Дух, який запанував після ІІ Ватиканського Собору, відвертав увагу від основ через фальшиву реформу, яка розвернула престоли лицем до людей, але людей обличчям до Бога не повернула. В ім’я Собору робилися неважливі корекції, щоб затемнити основу, якою є правдиве покаяння. Замість покаяння дух фальшивого тлумачення Собору пропхав т.зв. біблійну реформу, яка насправді є смертоносною “деформою”. Наступний смертоносний струмінь був пущений через фальшиву пошану до поганства, яка в основі засудила правдиву місію. Цей фальшивий пособоровий дух висміявся з щирого намагання Папи Івана ХХІІІ, який відкрив ІІ Ватиканський Собор взиванням Святого Духа і говорив про нову П’ятидесятницю для Церкви. Звісно ж, Святий Дух діяв на соборових отців, але тут залишилася одна проблема: Святий Дух діє в повноті лише там, де чиниться правдиве покаяння (пор. Ді. 2,37 наст.). Надмірне звиразнення людського фактору на шкоду духовного чинника вело до гуманізму і згашувало Святого Духа або навіть проганяло Його. Ці плоди, які пожинаємо по 40-ка роках, не є плодами Святого Духа, а плодами духа світу, який розклав Церкву в її основі.

До тих, які мають найбільшу відповідальність за духовну кризу в Європі і за масовий відпад від християнства до атеїзму, буддизму, індуїзму, ісламу …, належать папські дикастерії. Ключові місця тут переважно займають люди, що мають духа світу, отож в Божих речах вони є сліпі і здебільшого роблять лише те, що ліквідує Духа Божого, а таким чином і духовне життя. Якщо помилково і дозволяють життя, вельми швидко його знову засудять, бо з життям є проблеми. Проблем нема лише з духовними трупами. Через те, що ця група ієрархії любить фальшивий спокій, їй вигідний змертвілий стан Церкви, тому вона вбиває духовне життя і перешкоджає духовному пробудженню.

Вже від початку минулого століття ціла система ватиканських дикастерій була під іншим впливом, а тому робила прямо протилежне тому, що хотів Папа.

Прикладом є листи нашому митрополиту А.Шептицькому, який хотів розпочати місії в Росії. Папа Пій Х тричі дав йому на це особистий дозвіл, а водночас Шептицький тричі отримав “іменем Папи” – т.т. з державного секретаріату Ватикану – заборону! Це є доказом того, що ватиканські дикастерії керувалися і керуються політикою, яка часто забороняє Папі робити те, що є його святим обов’язком.

Твердження, що цими дикастеріями повністю керують масони, очевидно не встоїться, але що ці дикастерії працюють переважно в масонському дусі над повільним і систематичним розкладом основи Церкви, це мусять бачити і сліпі. Певна група осіб, яка тут панує, призначає на ключові місця у Церкві людей, що мають такого ж духа.

Щодо питання масонства, треба усвідомити собі три незаперечні факти, а саме:

  1. що масони дійсно існують, і що мали і мають в програмі розкладати християнство і здорову мораль (див. Папські енцикліки);

  2. що впливали і впливають на політику конкретних держав;

  3. що були і є зацікавлені розкладати Церкву. Де? Передусім там, де сконцентрована церковна влада.

Приписувати усе зло в Церкві масонам до певної міри є перебільшенням, але робити вигляд, що сьогодні масонські ложі вже не мають жодного впливу на церковну політику, є другим екстремом. Шоком була цьогорічна нагорода для єретичного теолога Ганса Кінґа від гросмейстра масонських лож. Один кардинал недавно сказав: “Я не є масоном, але є під їх охороною.” Якби ж то він був сьогодні тільки один!

Масони не були і не є найбільшими шкідниками Церкви і живої віри, однак потрібно карати клир та ієрархію найважчими карами за співпрацю з ними.

І якщо б ця напівтаємна організація зовсім не існувала, прихована духовна боротьба триває, бо існує дух брехні, про якого Ісус сказав, що є “брехун і вбивця” (Ів. 8,43). Далі існує наша зіпсована природа, яка, коли свідомо не віддавати її на Христовий хрест, сприяє тому, що ми самі розпинаємо Христа і ліквідуємо Його Містичне Тіло – Церкву. Вину за це, що так діється, має церковна влада, тому що не дозволяє проголошувати повну правду і не вказує на шлях святості і духовної боротьби. Навпаки, вона цілком відчиняє двері отруйним теологіям. Замість того, щоб на посудини з отрутою давала попереджувальний напис: “Увага, отрута!”, дає на них сьогодні напис: “Солодкий сік”, а це є злочин!

^ Сьогодні Бог через Бенедикта ХVІ дає шанс на нову П’ятидесятницю для Католицької Церкви. Умова для духовного пробудження є завжди однакова – покаяння, тобто бути правдивим перед Богом і перед собою, в правді дивитися на гріх і на світ. Тими, хто гасить вогонь Святого Духа, є не лише відступники в рядах клиру та ієрархії, але і такі миряни, які є повні інтелектуальної пихи і пустого теологізування. Також ними є індивіди чи групи з духом єресей і з духом відкритості на окультизм та поганство. На жаль, Божого Духа загашують і засмучують (1Сол. 5,9; Еф. 4,30) не лише вони, але і деякі правовірні фарисеї, які покладаються на легалізм, обрядовість і моралізування, замість особистого зломлення свого “я” перед Богом і замість особистого відношення до нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, тобто замість правдивого Його наслідування. Основа покаяння полягає у зміненні духа (грец.метаноейн) і у зміненні стилю життя (грец.метастрофейн). Отож мусимо змінити думання і вірити Євангелії (пор.Мр. 1,15). Це є дорога – ціложиттєвий процес, нове і нове відкривання себе Святому Духу, а тоді “ходження в Дусі” (пор. Рим. 8,1-4; Гал. 5,16).

Щоб були створені умови для нової П’ятидесятниці, за яку Папа молився на Соборі, сьогодні є необхідним принципове втручання до закостенілих і нефункціональних церковних структур, а насамперед до ватиканських дикастерій. На другому місці, мусить здійснюватись радикальне втручання до формації і життєвого стилю нової священичої генерації. Є парадоксом, що навернений мирянин вміє свідчити про живого Христа краще, ніж т.зв. духовний професіонал після шести-семи років священичої і теологічної формації. Якщо в цій формації на першому місці не буде наголошуватись на особистому наверненні і особистому відношенні до Христа замість науковості та інтелектуальної пихи, тоді це покоління священиків замість того, щоб було носієм духовного пробудження, буде це пробудження вбивати. Тому формація мусить одразу, на початку, базуватися на справжній місії, реєвангелізації і вивченні Святого Письма в Св.Дусі, так, як Святе Письмо викладали апостоли, а не так, як це сьогодні роблять антиапостоли, що пропагують ІКТ. Далі семінаристи мусять здобути навики особистої молитви, а водночас мусять мати потребу живої спільноти, і то протягом усього свого священичого життя. Цьому сприяє внутрішня молитва в малих спільнотах. (Прим.: на www.community.org.ua. подаємо чотиригодинні моделі внутрішньої молитви – “Голгота”).

^ Реформа чи скасування папських дикастерій?

Ми, як східні монахи, маємо тривалий досвід з Конгрегацією Східних Церков (КСЦ). У 1990р. в Радянському Союзі впав комунізм і наша УГКЦ, що була зліквідована і протягом 44-х років офіційно не існувала, на Україні воскресла. В Римі тоді перебували дві особи американського громадянства – декілька років суспендований єпископ Л.Гузар і його співпрацівник д-р І.Дацко. Обоє відкрилися духу світу і духу Нью Ейдж, який розкладає Західну Церкву. Спочатку на Україні взяв владу д-р І.Дацко, будучи секретарем похилого віком, а згодом хворого кардинала М.Любачівського. Іменем КСЦ він розпочав приховано ліквідувати нашу мученицьку Церкву і ліквідує її досі.

Потім це знову була КСЦ і пряме втручання кард.Содано, яким, незважаючи на протести трьох митрополитів УГКЦ, за главу нашої Церкви був поставлений 17 років суспендований єпископ Л.Гузар. Сьогодні він уже вибудував в УГКЦ самодеструктивні структури, щоб знищити останні залишки життя і внести до нашої мученицької Церкви розкладного духа Нью Ейдж, якого зодягнув до “габіту” т.зв. східної духовності. Зразком цієї самодеструкції Церкви є УКУ (Український Католицький Університет).

Ці два останні роки своїми листами ми кличемо SOS за збереження нашої Церкви. Ми самі мали тісний контакт з КСЦ і пізнали, що ця структура та її діяльність є нефункціональною і шкідливою для нашої Церкви.

В цьому 2007 році в ЧР державним урядом була схвалена “церква” буддистів. Той же уряд в 2003 році відмовився зареєструвати самостійну Церкву для українських католиків східного обряду. Чому? Причиною є політика Фоколяре і її єдність з державним урядом. Головну вину в цьому мають фоколярин кард.М.Влк і єпископ Л.Гучко. Запитуємо: чи буде новий Префект КСЦ справедливо вирішувати це питання?

9.06.2007р. Святіший Отець призначив новим Префектом КСЦ архиєпископа Л.Сандрі, який був субсекретарем держави Ватикан. Цього священика собі вибрав і в 1998 році висвятив за єпископа кард.А.Содано, а в 2000 році призначив його своїм найближчим співпрацівником. Що від нього можемо очікувати, коли разом з кард.А.Содано приховано, в лінії духа масонства, ліквідували Церкву? Ми були б раді, якщо б це було не так. Після першого повідомлення про зміну на КСЦ ми думали, що новий Префект є в єдності зі Святішим Отцем, а тому щиро йому запропонували конкретні кроки щодо реформи КСЦ. На жаль, ми були розчаровані. Дивує, що Святіший Отець є змушений робити т.зв. дипломатичні кроки, призначати архиєпископа Л.Сандрі Префектом, який тим самим автоматично скоро стане і кардиналом. Чи, однак, це є людина, яка поділяє духа і єдність зі Святішим Отцем?

Якщо хвороба є в такій стадії, що безумовно необхідна операція, але замість неї дають лише знеболюючі ліки, швидко прийде смерть. Хто потім має відповідальність за цю смерть? Подібно є і у випадку Конгрегації Східних Церков. Випливає одне рішення – скасування цієї дикастерії. Причина: вона вже 17 років систематично ліквідує нашу УГКЦ. Дух, який є за цією Конгрегацією, є дух антихристовий і дух смерті. Доказом є лист о.Кирила ЧСВВ від 17.6.2007р., адресований КСЦ, копію якого тут подаємо. Лист розкриває конкретну злочинну діяльність цієї папської дикастерії і вказує на всю злочинну і брехливу систему, яка вбиває безборонні і невинні душі.

Поставмо наступне запитання: а як інші конгрегації? Достатньо тут зробити лише якусь косметичну поправку, чи краще для Церкви ці конгрегації також скасувати? Через те, що майже на всіх конгрегаціях панує цей дух смерті і урядовці є так скорумповані і засліплені брехнею та несправедливістю, єдиним вирішенням є зробити радикальне втручання і скасувати конгрегації – окрім Конгрегації віровчення, яку все ж потрібно ретельно очистити.

А на який період скасувати? Найменше на символічний період 40-ка років. Таким чином настане часткова децентралізація цієї духовної влади. Найнеобхідніші уряди потім потрібно перемістити до місцевих Церков, а з папських нунціатур зробити центри духовного пробудження в даній країні. Було б потрібно, щоб на ці відповідальні місця на папських нунціатурах були обрані за єпископів два чи три правовірні священики з місцевої Церкви, які будуть відкриті духовній реформі, будуть правовірні і матимуть повну відповідальність за духовну реформу Церкви в даній країні. Цей духовний центр буде підпорядкований єдиній конгрегації, яка залишилася – Конгрегації віровчення – і Святішому Отцю.

Другим пунктом реформи є нова формація в семінаріях (див. лист “Учнівство – нова формація” від 8.12.2006р. www.community.org.ua).


Висновок

Всечесні отці Церкви, в цій історичній добі Ви маєте співвідповідальність за Церкву. Просимо Вас, в ім’я усіх, кому лежить на серці обнова Церкви, спасіння власних душ і душ, які не пізнали Христа – ініціюйте Святішого Отця, щоб зробив ці два необхідні кроки реформи:

  1. децентралізація ватиканських дикастерій через їх скасування;

  2. обнова священичої формації.

В Христі

о. ThDr. Методій Р. Шпіржік, ЧСВВ

o. Ing. ThDr. Кирило Ю. Шпіржік, ЧСВВ

o. ThLic. Maркіян В. Гітюк, ЧСВВ

o. ThDr. Ілля A. Догнал, ЧСВВ

Підгірці, 21.6.2007р.

Копії: Святішому Отцю Бенедикту ХVІ

та всім зацікавленим


Адреса: Монастир ЧСВВ, 80660, Підгірці, Бродівський р-н, Львівська обл., Україна www.community.org.ua








Похожие:

Реформа чи скасування папських дикастерій? iconАнатема на головних працівників папських дикастерій
На жаль, нижчеперелічені працівники папських дикастерій віру нЕ визнали, і на них лягла Божа анатема. Перед цілою Церквою виголошуємо...
Реформа чи скасування папських дикастерій? iconДругий заклик працівникам папських дикастерій
Христа, Його правовірної науки, а одночасно явним жестом єдності з духом сучасних єресей. 16 серпня ми відкрито проголосимо перед...
Реформа чи скасування папських дикастерій? iconСкасування Ордену Єзуїтів
Церква останніми десятиліттями. Достатньо зробити підсумок за останні 40 років – скільки зла мають на сумлінні єзуїти! Пропонуємо...
Реформа чи скасування папських дикастерій? iconСкасування кріпосного права у Росії Олександром ІІ у 1861 році. Скасування рабства А. Лінкольном у США у 1862 році. Передумови скасування
Передумови скасування. У першій половині XIX ст у Російській державі, в тому числі в Україні, відбувався швидкий розклад феодально-кріпосницької...
Реформа чи скасування папських дикастерій? iconПередумови реформи
Маніфест 19 лютого 1861року 2 19 червня 1862 року скасування рабства в США м. Миколаїв Загальноосвітня школа I-II ступенів №64 Виконав...
Реформа чи скасування папських дикастерій? iconАграрная реформа П. Скоропадського план вступ стор. 2 Утворення Української Держави стор. 3 Аграрна реформа в Українській Державі стор. 5 Підсумки стор

Реформа чи скасування папських дикастерій? iconНаціональний інститут стратегічних досліджень Дослідницький центр Словацької асоціації зовнішньої політики
Урочистому засіданні з нагоди 20-ї річниці проголошення Незалежності України наголосив, що серед пріоритетних напрямів законотворчої...
Реформа чи скасування папських дикастерій? iconРеформа священичої формації
На них необхідно постійно наголошувати. Єретичний погляд на Святе Письмо необхідно усунути. Святе Письмо не є жодною книгою міфів....
Реформа чи скасування папських дикастерій? iconЗакон україни " Про скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні"
Цей Закон передбачає скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні, існування яких суперечить положенню частини другої статті 24...
Реформа чи скасування папських дикастерій? iconРеформа формации священников
На них необходимо постоянно акцентировать. Еретический взгляд на Священное Писание необходимо устранить. Священное Писание это не...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов