Закон «Про акціонерні товариства» (далі Закон про ат) icon

Закон «Про акціонерні товариства» (далі Закон про ат)



НазваниеЗакон «Про акціонерні товариства» (далі Закон про ат)
Дата конвертации22.01.2013
Размер331.08 Kb.
ТипЗакон
скачать >>>

Аналіз змін до Закону України «Про акціонерні товариства» щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств

Необхідність прийняття спеціального закону, який врегулював би проблеми створення та діяльності вітчизняних акціонерних товариств була нагальною потребою держави протягом 17 років незалежності України. Відтак, 17 вересня 2008 року Верховною Радою України було прийнято Закон «Про акціонерні товариства» (далі – Закон про АТ).

Закон про АТ надав можливість майже трьом чвертям національного промислового потенціалу, який існував у формі акціонерних товариств, вирішувати нагальні корпоративні проблеми на підставі прямого профільного закону та спрямував зусилля на мінімізацію виникнення корпоративних конфліктів. Закон про АТ став основою для кардинального реформування системи правового регулювання діяльності акціонерних товариств з урахуванням набутого досвіду у цій сфері.

З огляду на необхідність недопущення зловживань та порушень прав та законних інтересів акціонерів, вдосконалення питань оперативності управління та мобільності у прийнятті рішень, 03 лютого 2011 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств». Даним Законом було внесено суттєві зміни у Закон України «Про акціонерні товариства».

Вбачається, що Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств» вдосконалить діючі положення та надасть Закону України «Про акціонерні товариства» нові законодавчі можливості та механізми ефективної діяльності та врегулювання проблем, які виникають у процесі корпоративного управління товариствами.

Для зручності проведення аналізу змін до Закону України «Про акціонерні товариства» щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств, пропонується розподілити внесені зміни по групам. Отже, Законом вносяться наступні зміни:


1. Уточнюється термінологічна база Закону України «Про акціонерні товариства»

1.1. Внесено зміни до визначення афільованих осіб.

Якщо у минулій редакції ч. 1 ст. 2 Закону про АТ афілійовані особи визначалися як:

  • члени сім’ї фізичної особи - чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини), які спільно провадять господарську діяльність;

  • фізична особа та члени її сім’ї, які спільно провадять господарську діяльність, і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім'ї здійснюють контроль над юридичною особою.

У новій редакції Закону умову щодо здійснення членами сім’ї спільної господарської діяльності для визначення афільованих осіб виключено із Закону. Вважаю, що це пов’язано із невизначеністю самого поняття «спільного провадження господарської діяльності» в законодавстві України, а також із складністю доведення факту провадження спільної діяльності особами, які мають родинні зв’язки, оскільки фізичні особи та члени їх сімей мають великий вплив один на одного і довірчі відносини між ними носять усний характер і дуже рідко спільні бізнес – домовленості закріплюються документально, таким чином ці особи не підпадають під визначення афілійованих осіб.

Відповідно до нової редакції ч. 1 ст. 2 Закону про АТ афілійованими особами є:

  • юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи;

  • члени сім’ї фізичної особи - чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини);

  • фізична особа та члени її сім’ї і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім’ї здійснюють контроль над юридичною особою.

На мою думку, нова редакція норми цієї статті є вдалою, оскільки в ній чітко визначається коло осіб, які підпадають під визначення «афілійованих осіб».

1.2. Внесено зміни до визначення контрольний пакет акцій. Якщо у минулій редакції п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону про АТ контрольним пакетом акцій визначався пакет із 50 і більше відсотків простих акцій товариства – то у новій редакцій контрольним пакетом акцій визначається пакет із більше ніж 50 відсотків акцій товариства.

Минула редакція Закону цієї норми могла бути розтлумачена як така, що передбачає існування одночасно двох контрольних пакетів акцій одного товариства, що не можливо з огляду економічної і правової суті поняття контролю над товариством.

1.3. Внесено зміни до визначення офіційного друкованого органу. У минулій редакції п. 13 ч. 1 ст. 2 Закону про АТ до переліку входили одне з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а у новій редакції Закону офіційним друкованим органом є тільки офіційні друковані видання Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

1.4. Внесено зміни до визначення повідомлення акціонерам. Якщо у минулій редакції п. 14 ч. 1 ст. 2 Закону про АТ повідомлення акціонерам мало направлятися адресату листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, то після внесення змін до Закону про АТ, повідомлення направляється адресату письмово у спосіб, визначений статутом товариства.

Отже, у статуті акціонерного товариства має бути визначено спосіб повідомлення акціонерів. Товариство має право обрати будь – який зручний письмовий спосіб повідомлення у формі направлення на адресу акціонерів простого листа, листа із описом вкладення, рекомендованого листа, або телеграми, або у інший спосіб. Таким чином, дана норма надасть можливість зменшити витрати на проведення загальних зборів акціонерів акціонерних товариств.

1.5. Внесено зміни у статті 28, 33, 51, 52, 61, 62 Закону про АТ. Даними змінами замінено визначення трудовий (цивільно-правовий) договір на цивільно-правовий чи трудовий договір (контракт).


^ 2. Змінюється порядок відчуження акцій акціонерного товариства в частині виключення переважного права акціонерного товариства на придбання акцій

Якщо раніше у статуті приватного акціонерного товариства могло бути передбачене переважне право акціонерного товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі, то у новій редакції ч. 9 ст. 7 Закону про АТ переважне право приватного акціонерного товариства на придбання акцій власної емісії, що пропонуються їх власником до відчуження третім особам, не допускається.

Вказані зміни не допускають надання приватному акціонерному товариству переважного права на придбання акції власної емісії, що пропонуються їх власником до відчуження третім особам. Тим самим зводять нанівець випадки, які мали місце на практиці, коли акціонером товариства пропонувалися акції акціонерного товариства до продажу третім особам, але акціонерне товариство саме викупало акції власного випуску. Вказана заборона дозволить не допустити можливі зловживання мажоритарними акціонерами товариства своїми повноваженнями в частині придбання акцій.

Слід звернути увагу, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень, норми цієї статті набирають чинність з 01 січня 2012 року.


^ 3. Уточнюється порядок створення товариства однією особою

У минулій редакції ст. 8 Закону про АТ було встановлено, що рішення про залучення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), а у новій редакції Закону передбачено, що у разі створення акціонерного товариства однією особою рішення про залучення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання приймається таким засновником одноособово.

Закон доповнено нормою, що регламентує порядок створення товариства однією особою. Відповідно до п.6 ст.9 Закону про АТ у разі заснування акціонерного товариства однією особою рішення, які повинні прийматися зборами засновників, приймаються цією особою одноосібно і оформляються рішенням про намір заснувати товариство. Дана зміна направлена на поглиблення юридичної точності понятійного апарату Закону про АТ, адже сам по собі «протокол» є документом, що складається при вирішенні питань колегіальним органом, а не однією особою.

Нова редакція Закону передбачає, що якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її підпис на рішенні про намір заснувати товариство підлягає нотаріальному засвідченню.


^ 4. Уточнюється порядок визначення ринкової вартості майна

У минулій редакції ч. 3 с. 8 Закону про АТ було визначено, що наглядова рада акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчі збори) затверджує ринкову вартість майна (цінних паперів). У новій редакції встановлено, що наглядова рада (або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства, а у процесі створення товариства - установчі збори) затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами). Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада (або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства, а у процесі створення товариства - установчі збори) повинна мотивувати своє рішення.

Внесеними змінами законодавець усунув колізію, яка існувала в минулій редакції Закону про АТ. Суть колізії полягала у тому, що ринкову вартість майна акціонерного товариства затверджувала наглядова рада, але згідно ч. 2 ст. 52 Закону про АТ створення наглядової ради не є обов’язком товариства у випадку, якщо кількість акціонерів такого товариства складає менше дев’яти осіб.


^ 5. Уточнюється порядок створення акціонерного товариства

Частину 2 ст. 10 Закону про АТ доповнено нормою, яка встановлює, що на установчих зборах акціонерного товариства вирішуються питання про обрання лічильної комісії.

Даною нормою встановлюється чітка процедура проведення установчих зборів, а саме вказується, що на них, зокрема, обирається лічильна комісія, яка має складатися не менше як із трьох осіб, у випадку якщо у товаристві 100 акціонерів.


^ 6. Внесено зміни до порядку оплати акцій засновниками акціонерного товариства

У новій редакції ч. 1 ст. 11 Закону про АТ визначається, що оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, може здійснюватися грошовими коштами, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів), майном і майновими правами, нематеріальними благами, що мають грошову оцінку.

Варто відзначити, що законодавець вніс чітку поправку у положення про оплату вартості акцій товариства, зокрема у таку категорію як нематеріальні блага. Важливим є те, що ці нематеріальні блага повинні мати грошову оцінку, а на відміну від минулої редакції Закону визначалося, що оплата акції товариства може здійснюватися немайновими правами, що мають оцінку.

Також статтю 11 Закону про АТ доповнено положенням про те, що оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, не може здійснюватися за ціною, нижчою від їх номінальної вартості. Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, не може здійснюватися шляхом прийняття на себе зобов’язань по виконанню для товариства робіт або наданню послуг. Таким чином, продаж акцій під час заснування акціонерного товариства не може здійснюватися по договорам міни. У зв’язку із цим, виникає практичне питання: чи можуть акції акціонерного товариства продаватися по договорам міни під час додаткової емісії? Виходячи із положень даної норми, можна зробити припущення, що при додатковій емісії акції акціонерного товариства таки можуть переходити у власність іншої особи по договору міни, оскільки абз. 3 ч. 1 ст. 11 нової редакції Закону про АТ поширюється на порядок розміщення акцій при створенні акціонерного товариства.


^ 7. Внесено зміни до відомостей які повинен містити статут АТ

Частину 2 ст. 13 Закону про АТ доповнено нормою, яка встановлює, що статут акціонерного товариства повинен містити відомості про розмір дивідендів за привілейованими акціями кожного класу в разі їх розміщення товариством. Відповідно до внесених змін, у разі якщо акціонерне товариство випускає привілейовані акції, тоді у статуті товариства мають міститися відомості про розмір дивідендів за цими привілейованими акціями. Однак, якщо вже створене акціонерне товариство здійснює розміщення привілейованих акцій воно зобов’язане внести зміни до статуту відповідно до нової редакції ч. 2 ст. 13 Закону про АТ.


^ 8. Змінюється порядок формування резервного капіталу акціонерних товариств

Відповідно до ст. 19 минулій редакції Закону про АТ акціонерне товариство має право формувати резервний капітал у розмірі не менше ніж 15 відсотків статутного капіталу, якщо інше не визначено статутом товариства. В новій редакції ст. 19 Закону встановлюється, що резервний капітал формується у розмірі не менше ніж 15 відсотків статутного капіталу товариства шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку. До досягнення встановленого статутом розміру резервного капіталу розмір щорічних відрахувань не може бути меншим ніж 5 відсотків суми чистого прибутку товариства за рік.

Крім того, нова редакція ч. 4 ст. 19 Закону про АТ встановлює обов’язок акціонерного товариства створювати резервний капітал за умови якщо акціонерне товариство здійснює розміщення простих та привілейованих акцій. Якщо ж акціонерне товариство здійснює розміщення тільки простих акцій, тоді таке товариство має право, а не обов’язок, формувати резервний капітал.

Дещо змінюється цільове використання резервного капіталу. На відміну від минулої редакції ч. 2 ст. 19 Закону про АТ, яка передбачала, що резервний капітал створюється для покриття збитків товариства, а також для збільшення статутного капіталу, виплати дивідендів за привілейованими акціями, погашення заборгованості у разі ліквідації товариства тощо, нова редакція ч. 2 ст. 19 Закону про АТ встановлює, що резервний капітал створюється для покриття збитків товариства, а також для виплати дивідендів за привілейованими акціями.


^ 9. Внесено зміни до ціни акцій

Нова редакція ст. 22 Закону встановлює, що акціонерне товариство здійснює розміщення або продаж кожної акції, яку воно викупило, за ціною, не нижчою за її ринкову вартість, що затверджується наглядовою радою, крім випадків: розміщення акцій під час заснування товариства та розміщення акцій під час злиття, приєднання, поділу, виділу товариства. Пункт 2 ст. 22 нової редакції забороняє акціонерному товариству розміщувати акції за ціною, нижчою за їх номінальну вартість.

Отже, у випадку, якщо акціонерне товариство випускає акції і їх розміщує (за винятком випадків розміщення при заснуванню товариства і при розміщені акцій під час злиття, приєднання, поділу, виділу товариства), або здійснює продаж акції, яку воно викупило, тоді ціна акції такого товариства не може бути нижчою за її ринкову вартість, що затверджується наглядовою радою. Якщо акціонерне товариство розміщує акції під час заснування товариства та під час злиття, приєднання, поділу, виділу товариства, в такому випадку, ціна на акції такого товариства не може бути нижчою за їх номінальну вартість.


^ 10. Вносяться зміни до оплати акцій

Якщо раніше ст. 23 Закону про АТ передбачала, що у разі розміщення цінних паперів публічного акціонерного товариства чи у разі, якщо майно, що вноситься як плата за цінні папери, перебуває в державній або комунальній власності, грошова оцінка такого майна повинна дорівнювати його ринковій вартості. Ринкова вартість зазначеного майна визначається суб’єктом оціночної діяльності і підлягає затвердженню наглядовою радою. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від визначеної оцінювачем, рішення наглядової ради обов’язково відповідним чином мотивується.

То в новій редакції ст. 23 Закону про АТ встановлено, що у разі якщо майно вноситься як оплата за цінні папери, ціна такого майна повинна відповідати ринковій вартості цього майна, визначеній відповідно до частини третьої статті 8 цього Закону.


^ 11. Внесено зміни до особливостей обігу цінних паперів акціонерних товариств

Відповідно до минулої редакції ч.1 ст. 24 Закону про АТ публічне акціонерне товариство було зобов’язане пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі. Абзацом 2 ч. 1 ст. 24 Закону про АТ передбачалося, що укладання договорів купівлі-продажу акцій публічного акціонерного товариства, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на цій фондовій біржі з урахуванням положень ч. 1 ст. 24 Закону про АТ.

В новій редакції ч. 1 ст. 24 Закону про АТ встановлено, що акції публічного акціонерного товариства можуть купуватися та продаватися на фондовій біржі. Абзацом 2 ч.1 ст. 24 нової редакції Закону про АТ передбачено, що публічне акціонерне товариство зобов’язане пройти процедуру включення акцій до біржового списку хоча б однієї фондової біржі.

Відмінність розглянутих норм полягає в тому, що нова редакція Закону про АТ вимагає проходження процедури включення акцій до біржового списку, а не проходження процедури лістингу. Варто відзначити, що це є дві нерівнозначні правовій суті процедури. Також у минулій редакції Закону була вимога що акціонерне товариство має залишатися у біржовому реєстрі, однак нова редакція чітко не встановлює таку вимогу.

Норму, яка зазначала, що договори купівлі – продажу акцій акціонерного товариства, що пройшло процедуру лістингу мають укладаються на фондовій біржі, було виключено. Отже, відповідно до нової редакції ч. 1 ст. 24 Закону про АТ, можна зробити висновок про те, що акції товариства можуть продаватися без участі фондових бірж на позабіржовому ринку.


^ 12. Уточнюється порядок виплати дивідендів

Відповідно до минулої редакції ч. 2 ст. 30 Закону про АТ виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

Згідно нової редакції ч.2 ст. 30 виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців після закінчення звітного року.

У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства або спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями.

Новою редакцією ч. 4 ст. 30 Закону про АТ внесено зміни до порядку виплати дивідендів. Таким чином, перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, має бути складений протягом одного місяця після закінчення звітного року. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.


^ 13. Внесення змін до положень про загальні збори акціонерів

Нова редакція ч.3 ст.32 Закону про АТ містить положення про те, що загальні збори акціонерів проводяться за рахунок коштів акціонерного товариства. У разі якщо позачергові загальні збори проводяться з ініціативи акціонера (акціонерів), цей акціонер (акціонери) оплачує витрати на організацію, підготовку та проведення таких загальних зборів. Варто зазначити, що минула редакція Закону передбачала можливість відшкодування документально підтверджених витрат акціонерам на підготовку та проведення загальних зборів за їхньої ініціативи, у випадку, якщо загальними зборами буде прийнято рішення про таке відшкодування.

Нові зміни розширюють виключну компетенцію загальних зборів товариства. Відтак, нова редакція ст. 33 Закону про АТ встановлює, що до виключної компетенції загальних зборів відносять: обрання членів лічильної комісії, прийняття рішення про припинення їх повноважень та прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Зауважимо, що минула редакція Закону про АТ не містила норми яка б відносила обрання членів лічильної комісії до виключної компетенції загальних зборів товариства.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 34 нової редакції Закону встановлено, що перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Вносити зміни до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства, після його складення заборонено.

Таким чином, даними змінами додатково уточнюється порядок надання реєстратом переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах. Раніше законодавством встановлювалося, що реєстр акціонерів складається на дату проведення загальних зборів акціонерів. Ця норма Закону на практиці сприяла зловживанням і махінаціям пов’язаних із реєстром. Крім того, згідно із Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів затвердженого рішенням ДКЦПФР № 1000 від 17.10.2006 року, реєстратор виконує розпорядження про надання реєстру протягом 3 (трьох) днів. Тобто реєстратор може надати реєстр як через один день так і на третій. Отже, на мою думку, внесені зміни поліпшать процес організації проведення загальних зборів акціонерів.


^ 14. Уточнюються положення стосовно питання підготовки та проведення загальних зборів (порядок повідомлення, надання пропозицій, реєстрації акціонерів)

14.1. У минулій редакції ст. 35 Закону про АТ встановлено, що Товариство з кількістю акціонерів – власників простих акцій понад 1000 осіб не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів також публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів. Публічне акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу.

У новій редакції цієї ж статті вказано, що товариство з кількістю акціонерів – власників простих акцій понад 100 осіб не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів та публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів. Публічне акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу, а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власній веб-сторінці в мережі Інтернет інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті.

Таким чином, акціонерні товариства, не залежно від їхнього типу, кількість акціонерів яких перевищує 100 осіб мають публікувати в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів за 30 днів до дати його проведення. На мій погляд, дана норма породжує проблемне питання: як і коли товариство може підрахувати кількість своїх акціонерів? Адже, враховуючи внесені зміни, перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів і реєстр береться станом за 3 дні перед днем загальних зборів. Отже, на практиці, можливі ситуації, коли товариство не опублікувало оголошення, оскільки за даними попереднього реєстру кількість акціонерів менше 100 осіб, а за 3 дні до початку зборів акціонерів реєстратор видав реєстр в якому зазначається, що кількість осіб які мають право брати участь у загальних зборах більше 100 осіб.

14.2. Новою редакцією Закону про АТ встановлюються положення щодо документів, які надаються акціонерам, та документів, з якими акціонери можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів. Отже, у разі якщо порядок денний загальних зборів передбачає голосування з питань, визначених статтею 68 цього Закону, акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп товариством акцій відповідно до порядку, передбаченого статтею 69 цього Закону. Умови такого договору (крім кількості і загальної вартості акцій) повинні бути єдиними для всіх акціонерів.

Дане доповнення ст. 36 Закону про АТ має суттєве практичне значення, адже в минулій редакції Закону цього абзацу не було. Мова іде про голосування з питань обов’язкового викупу акцій на вимогу акціонерів. Внесеними змінами законодавець чітко зобов’язав акціонерне товариство надати можливість ознайомитися з проектом договору про викуп товариством акцій.

14.3. Стаття 36 Закону про АТ доповнена уточненням щодо внесення змін до документів, що були надані акціонерам. Відтак, у випадку внесення змін до документів, у зв’язку із змінами в порядку денному чи у зв’язку з виправленням помилок, такі зміни вносяться не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів, а щодо кандидатів до складу органів товариства – не пізніше ніж за 4 дні до дати проведення загальних зборів.

Доповнено ст. 38 Закону про АТ про пропозиції до порядку денного загальних зборів акціонерів. Відтепер пропозиції щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства вносяться не пізніше ніж за 20 днів до проведення загальних зборів, а щодо кандидатів до складу органів товариства – не пізніше ніж за 7 днів до проведення загальних зборів.

Нова редакція абз. 2 ч. 4 ст. 38 Закону про АТ передбачає, що зміни до порядку денного вносяться лише шляхом включення нових питань та проектів рішень із запропонованих питань. Товариство не має права вносити зміни до запропонованих акціонерами питань або проектів рішень.

Пункт 5 ст. 38 встановлює, що рішення про відмову у включенні пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій, до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства може бути прийнято тільки у разі: недотримання акціонерами строку, встановленого частиною першою цієї статті або неповноти даних, передбачених частиною 2 ст. 38. В старій редакції Закону про АТ було відсутнє положення, що встановлювало кількість осіб, які впливають на прийняття рішення про відмову у включенні пропозиції акціонера до порядку денного загальних зборів.

14.4. Зміни внесено також до порядку проведення загальних зборів. Важливим доповненням до ст. 40 Закону про АТ стало уточнення підстав відмови в реєстрації акціонеру або його представнику лише у разі відсутності в акціонера (його представника) документів, які ідентифікують особу акціонера (його представника), а у випадку участі представника акціонера - також документів, які підтверджують повноваження представника на участь у загальних зборах акціонерів товариства.

14.5. Відповідно до нової редакції ч. 4 ст. 42 Закону про АТ обрання членів органу товариства здійснюється в порядку кумулятивного голосування у випадках, встановлених цим законом та/або статутом акціонерного товариства. При обранні членів органу акціонерного товариства кумулятивним голосуванням голосування здійснюється щодо всіх кандидатів одночасно. Обраними кандидатами вважаються ті кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів акціонерів порівняно з іншими кандидатами. Члени органу товариства вважаються обраними, а орган товариства вважається сформованим виключно за умови обрання повного кількісного складу органу товариства шляхом кумулятивного голосування.

14.6. Нова редакція ст. 43 Закону про АТ встановлює вимоги щодо способу кумулятивного голосування. Відтак, бюлетень для кумулятивного голосування повинен містити:

1) повне найменування акціонерного товариства;

2) дату і час проведення загальних зборів;

3) перелік кандидатів у члени органу акціонерного товариства із зазначенням інформації про цих кандидатів у відповідності з вимогами, встановленими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

4) місце для зазначення акціонером (представником акціонера) кількості голосів, яку він віддає за кожного кандидата;

5) застереження про те, що бюлетень має бути підписаний акціонером (представником акціонера) і в разі відсутності такого підпису вважається недійсним;

6) зазначення кількості голосів, що належать кожному акціонеру.

Кумулятивне голосування з питання про обрання членів органу акціонерного товариства проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування.

14.7. Внесені зміни щодо протоколу про підсумки голосування. Нова редакція абз. 2 ч. 1 ст. 45 вказує, що у разі передачі повноважень лічильної комісії реєстратору, зберігачу або депозитарію, протокол про підсумки голосування підписує представник реєстратора, зберігача або депозитарія.

14.8. Внесено зміни щодо терміну скликання позачергових зборів акціонерів. Минула редакція ст. 47 Закону про АТ встановлювала, що позачергові загальні збори акціонерного товариства мають бути проведені протягом 30 днів з дати подання вимоги про їх скликання. Нова редакція встановлює, що позачергові загальні збори акціонерного товариства мають бути проведені протягом 45 днів з дати отримання товариством вимоги про їх скликання.

14.9. Нова редакція Закону про АТ внесла зміни до особливостей проведення загальних зборів товариством, що складається з однієї особи. Якщо у минулій редакції ст. 49 Закону рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформлювалося ним письмово у формі наказу, то нова редакція ст. 49 встановлює, що рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформлюється ним письмово (у формі рішення) та засвідчується печаткою товариства або нотаріально. Таке рішення акціонера має статус протоколу загальних зборів акціонерного товариства.


^ 15. Вносяться зміни до створення та компетенції наглядової ради

15.1. Минула редакція ст. 52 Закону про АТ встановлювала, що до виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема, прийняття рішення про проведення чергових або позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів або за пропозицією виконавчого органу. Нова редакція Закону передбачає, що така компетенція встановлюється щодо прийняття рішення про проведення чергових або позачергових загальних зборів відповідно до статуту товариства та у випадках, встановлених цим Законом.

Таким чином, повноваження наглядової ради щодо проведення чергових або позачергових загальних зборів мають бути прописані виключно у статуті товариства, а не у положенні про наглядову раду. Вважаю, що це є виправданим доповненням, адже статут – це основний документ, які регулюють діяльність товариства і таке важливе повноваження наглядової ради як проведення чергових і позачергових загальних зборів має бути визначене саме статутом, а не положенням.

15.2. Відповідно до старої редакції п. 4 ч. 2 ст. 52 Закону про АТ, виключна компетенція наглядової ради поширювалась на прийняття рішення про анулювання акцій, але відповідно до нової редакції Закону приймати рішення про анулювання акцій виключено із компетенції наглядової ради товариства.

15.3. Внесено зміни до порядку створення наглядової ради. Нової редакцією ст. 53 Закону про АТ встановлено, що члени наглядової ради акціонерного товариства обираються з числа фізичних осіб, які мають повну цивільну дієздатність, та/або з числа юридичних осіб - акціонерів. Член наглядової ради  юридична особа може мати необмежену кількість представників у наглядовій раді. Порядок діяльності представника акціонера у наглядовій раді визначається самим акціонером.

Варто відмітити, що минула редакція Закону про АТ не передбачала можливість обрання членів наглядової ради з числа юридичних осіб - акціонерів, ними могли бути виключно фізичні особи.

15.4. Новою редакцією Закону про АТ вносить певні уточнення щодо повноважень члена наглядової ради АТ. Якщо минула редакція ч. 2 ст. 53 Закону про АТ вказувала лише на те, що повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його затвердження рішенням загальних зборів товариства, то нова редакція Закону про АТ передбачає, що повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його обрання загальними зборами товариства, а повноваження представника акціонера  члена наглядової ради дійсні з моменту видачі йому довіреності акціонером  членом наглядової ради та отримання товариством письмового повідомлення про призначення представника. Член наглядової ради  юридична особа несе відповідальність перед товариством за дії свого представника у наглядовій раді. Акціонери товариства мають право на ознайомлення з письмовими повідомленнями акціонерів  членів наглядової ради про призначення представників у наглядовій раді.

Отже, даною зміною врегульовано питання початку і закінчення строку повноваження представника юридичної особи – акціонера у наглядовій раді. Новелою є положення про те, що акціонер – юридична особа може нести відповідальність за дії свого представника у наглядовій раді.

15.5. Нова редакція ч. 4 ст. 53 Закону про АТ передбачає, що у разі обрання членів наглядової ради приватного акціонерного товариства за принципом представництва у її складі представників акціонерів, статутом товариства може бути встановлена залежність членства та/або пропорційність представництва представників акціонерів у складі наглядової ради від кількості належних акціонерам простих акцій або відсутність обмеження в кількості представників акціонера у складі наглядової ради товариства. Порядок представництва представником акціонера у складі наглядової ради приватного акціонерного товариства визначається самим акціонером. Акціонер має право в будь-який час відкликати свого представника, що представляє його інтереси у складі наглядової ради приватного акціонерного товариства, повідомивши про це товариство у письмовому вигляді. З дати направлення такого повідомлення повноваження представника акціонера в наглядовій раді товариства припиняються.

Кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами. На відміну від старої редакції, нова редакція ч. 7 ст. 53 Закону про АТ не наводить обов’язкової чисельності членів наглядової ради в залежності від кількості акціонерів в товаристві.

Новою редакцією Закону про АТ внесено доречне уточнення щодо припинення повноважень членів наглядової ради. Статтею 57 закону про АТ вказано, що з припиненням повноважень члена наглядової ради одночасно припиняється дія договору (контракту), укладеного з таким членом наглядової ради.


^ 16. Змінився порядок обрання голови колегіального виконавчого органу

Відповідно до минулої редакції ч. 5 ст. 59 Закону про АТ голова колегіального виконавчого органу мав обиратися наглядовою радою товариства, якщо інше не передбачено статутом товариства, в порядку, передбаченому статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства. Відповідно до нової редакції ч. 5 ст. 59 Закону про АТ голова колегіального виконавчого органу обирається в порядку передбаченому статутом акціонерного товариства.

^ 17. Змінився порядок прийняття рішень особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу

Якщо раніше, відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону про АТ, порядок прийняття рішень особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства, то тепер такий порядок встановлюється лише статутом акціонерного товариства.


^ 18. Внесено зміни до порядку придбання значного пакету акцій товариства

У новій редакції ст.64 Закону про АТ про придбання значного пакета акцій товариства встановлено, що положення цієї частини статті не розповсюджуються на осіб, що вже є власниками значного пакета акцій, з урахуванням кількості акцій, які належать їм та їх афілійованим особам.


^ 19. Уточнюється порядок придбання акцій товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій

Новою редакцією ч.1 ст.65 Закону про АТ передбачено, що особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала власником контрольного пакета акцій товариства, протягом 20 днів з дати придбання зобов’язана запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства, крім випадків придбання контрольного пакета акцій у процесі приватизації.

Крім того, внесено п.6 до ст. 65 Закону, який вказує, що положення цієї статті не розповсюджуються на особу (осіб, що діють спільно), що вже є власником контрольного пакета акцій з урахуванням кількості акцій, що належать їй та її афілійованим особам.


^ 20.Уточнюється порядок реалізації акціонерами права вимоги обов’язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій

Відповідно до нової редакції ст. 69 Закону про АТ протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов’язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов’язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов’язкового викупу яких він вимагає.

Доповненням в даній нормі стало те, що відтепер, акціонер зобов’язаний вживати усі дії, необхідні для товариством права власності на акції, обов’язкового викупу яких він вимагає. Даного уточнення минула редакція Закону не містила, що дозволяло акціонеру вести «недобросовісну гру».


^ 21. Уточнюється порядок вчинення товариством значних правочинів та правочинів, щодо яких є заінтересованість

Нова редакція ч. 2 ст. 70 Закону про АТ передбачає, що рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається більш як 50 відсотками голосів акціонерів від загальної їх кількості. Минула редакція цієї ж статті передбачала, що таке рішення приймається трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості.

Варто згадати, що відповідно до ст. 2 Закону про АТ значний правочин – це правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Відповідно до нової редакції п.1 ст. 71 Закону про АТ особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства; член її сім’ї – чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів товариства, членам її сім'ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім’ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи – разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак: 1) є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину; 2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину;3) внаслідок такого правочину придбає майно; 4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами).Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов’язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення в неї заінтересованості поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості.

Новою редакцією ч. 2 ст. 71 Закону передбачено, що наглядова рада протягом п’яти робочих днів з дня отримання від виконавчого органу інформації про правочин, у вчиненні якого є заінтересованість, зобов’язана прийняти рішення щодо вчинення такого правочину товариством або про відмову від його вчинення. Крім того, цією ж статтею встановлюється, що якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради, вона не бере участі в голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, або якщо наглядова рада не була створена або не прийняла рішення про вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, протягом строку, встановленого цією статтею, це питання виноситься на розгляд загальних зборів.

Відповідно до ст. 72 Закону про АТ правочин, вчинений з порушенням вимог статті 71 цього Закону, може бути визнано судом недійсним. Відповідальність за шкоду, завдану товариству правочином, вчиненим з порушенням вимог статті 71 цього Закону, несе особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством такого правочину.


^ 22. Вносяться зміни щодо порядку діяльності ревізійної комісії (ревізора)

Відповідно до внесених змін у ст. 73 Закону про АТ для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства загальні збори можуть обирати ревізійну комісію (ревізора), на відміну від положень минулої редакції Закону, який передбачав, що загальні збори обирають ревізійну комісію (ревізора). Отже, обрання ревізійної комісії (ревізора) не є обов’язковою умовою для товариства.

Згідно ч. 1 ст. 73 Закону про АТ члени ревізійної комісії в акціонерних товариствах можуть обиратися як із числа фізичних осіб, які мають повну цивільну дієздатність, так і з числа юридичних осіб – акціонерів, що не передбачалося минулою редакцією Закону.

Щодо додаткових вимог щодо обрання ревізійної комісії (ревізора), кількісного складу ревізійної комісії, порядку її діяльності, а також додаткові повноваження (компетенція) ревізійної комісії (ревізора), новою редакцією ст.73 Закону вказується, що такі вимоги можуть бути передбачені статутом акціонерного товариства. В минулій редакції Закону про АТ ці вимоги повинні були міститися у статуті, положенні про ревізійну комісію або у рішенні загальних зборів акціонерного товариства. Отже, відповідно до нової редакції ст. 73 Закону всі інші вимоги про ревізійну комісію, не передбачені Законом про АТ, можуть міститися у статуті товариства.

^ 23. Вносяться зміни до положень Закону про аудиторську перевірку діяльності АТ

В нової редакції абз. 3 ч. 6 ст. 75 Закону про АТ встановлено, що у разі проведення аудиту товариства за заявою акціонера (акціонерів), який є власником (власниками) більше 10 відсотків простих акцій товариства, виконавчий орган товариства зобов’язаний надати завірені підписом уповноваженої особи товариства та печаткою товариства копії всіх документів за його вимогою протягом п’яти робочих днів з дати отримання відповідного запиту аудитора.


^ 24. Внесено зміни щодо порядку зберігання документів акціонерного товариства

Акціонерне товариство зобов’язане зберігати, зокрема, положення про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію, інші внутрішні документи, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них. На відміну від минулої редакції ч. 2 ст. 77 Закону, в якій передбачалося, що документи зберігаються в акціонерному товаристві за його місцезнаходженням або в іншому місці, відомому і доступному акціонерам, нова редакція ч. 2 ст. 77 Закону про АТ вказує, що наведені документи мають зберігатися в акціонерному товаристві виключно за його місцезнаходженням.

Нова редакція коментованої статті Закону про АТ запобігає порушенням прав акціонерів на ознайомлення із документами товариства, оскільки виключено положення про те, що документи можуть зберігатися у іншому відокремленому місці. Вважаю, що документи акціонерного товариства повинні знаходитися за місцезнаходженням товариства.


^ 25. Внесено зміни до порядку надання акціонерним товариством інформації

Відповідно до ч. 1 ст. 78 нової редакції Закону про АТ, акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених пунктами 1-3, 5-11, 13, 14, 16 та 17 частини першої статті 77 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 Закону про АТ виконавчому органу товариства надається право обмежувати строк ознайомлення з документами товариства, але в будь-якому разі строк ознайомлення не може бути менше десяти робочих днів з дати отримання товариством повідомлення про намір ознайомитися з документами товариства.

Змінено порядок визначення інформації, яка має бути оприлюднена на власній веб-сторінці публічного акціонерного товариства. Відтепер, згідно ч. 3 ст. 78 Закону про АТ, публічне акціонерне товариство зобов’язане розміщувати інформацію, в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства.

^ 26. Уточнюються положення щодо виділу та припинення акціонерного товариства тощо

Частину 1 ст. 81 Закону про АТ доповнено п. 5 відповідно до якого наглядова рада кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті,приєднанні, поділі, виділі або перетворенні, розробляє умови договору про злиття (приєднання) або план поділу (виділу, перетворення), які повинні містити, зокрема, порядок голосування на спільних загальних зборах акціонерів товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні. Дана норма була відсутня в минулій редакції Закону.

Виключено частину 3 ст. 81 Закону про АТ згідно якої, наглядова рада акціонерного товариства з кількістю акціонерів – власників простих акцій більше 100 осіб, що бере участь у злитті, приєднанні, поділі або виділі, повинна отримати висновок незалежного експерта (аудитора, оцінювача) щодо умов злиття, приєднання, поділу або виділу. Такий висновок має містити оцінку щодо обґрунтованості та адекватності методів, застосованих для оцінки вартості майна кожного з акціонерних товариств і обчислення коефіцієнтів конвертації акцій та інших цінних паперів.

Слід звернути увагу, що минула редакція ч. 3 ст. 83 Закону передбачала, що порядок голосування на спільних загальних зборах акціонерів може бути визначений договором про злиття товариств. Нова редакція Закону такої можливості не передбачає, лише встановлює, що утворення органів акціонерного товариства-правонаступника проводиться на спільних загальних зборах акціонерів товариств, що беруть участь у злитті.

Внесено зміни до процедури злиття акціонерних товариств, зокрема, внесено уточнення в п. 2 ч.6 ст. 83 Закону про АТ відповідно до якого задовольняються вимоги кредиторів, заявлені до кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, відповідно до частини другої статті 82 цього Закону. Адже, минула редакція Закону вказувала, що відбувається задоволення вимог кредиторів, заявлених до акціонерного товариства, але не вказувалося, кредиторів якого самого акціонерного товариства. Аналогічні поправки внесені до п.3, 4, 6 ч. 6 ст. 83 Закону про АТ.

Пункт 6 ч. 6 ст. 83 Закону про АТ змінено і викладено у наступній редакції: «отримання наглядовою радою кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, висновку незалежного експерта щодо умов злиття акціонерних товариств», тим самим змінено вимогу Закону про отримання висновку незалежного експерта щодо умов договору про злиття акціонерних товариств.

Також змінено черговість задоволення вимог кредиторів та акціонерів платоспроможного акціонерного товариства, що ліквідується. Новою редакцією ч. 2 ст. 89 закону про АТ Закону встановлено, що вимоги кожної черги задовольняються після повного задоволення вимог кредиторів (акціонерів) попередньої черги.


^ 27. Внесено зміни у прикінцеві та перехідні положення Закону про АТ

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств» вносить суттєві зміни до строків та порядку переведення випуску цінних паперів з документарної форми у бездокументарну (дематеріалізації), а також до заходів по приведенню статутів і внутрішніх положень товариств у відповідність змінам до Закону про АТ:

    1. Відтак, якщо минулою редакцією Закону про АТ передбачалося, що акції товариства існують виключно у бездокументарній формі, і Законом встановлювався строк відведений для дематеріалізаціі акцій який становив два роки, то у новій редакції Закону про АТ, такий строк становить тридцять місяців. Таким чином, відповідно до нової редакції Закону про АТ термін дематеріалізації подовжено до 29 квітня 2011 року.

    2. Відповідно до нової редакції прикінцевих положень Закону про АТ статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами Закону про АТ протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, до 29 квітня 2011 року.

    3. В минулій редакції п. 4 Перехідних та прикінцевих положень Закону про АТ було вказано, що до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить Закону про АТ. Новою редакцією Закону про АТ визначено, що до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить Закону про АТ, крім статей 1-49 Закону України «Про господарські товариства», таким чином уточується застосування законодавства акціонерними товариствами, які не привели свою діяльність у відповідність до Закону про АТ.

    4. Прикінцеві та перехідні положення доповнено нормами, які регламентують порядок приведення діяльності акціонерних товариств у відповідність з вимогами Закону про АТ.

    5. Прикінцеві та перехідні положення доповнено нормами, які регламентують порядок дематеріалізації. Слід звернути увагу на те, що новою редакцією Закону про АТ суттєво змінено порядок проведення дематереалізації, ніж той, що був описаний у рішеннях ДКЦПФР. Крім того, визначено, що рішення про дематеріалізацію приймається наглядовою радою. Це положення породжує колізію, адже згідно п. 14 ч. 2 ст. 33 Закону про АТ відповідно до якого прийняття рішення про обрання форми існування акцій віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів товариства. Також постає питання, у випадку, якщо в акціонерному товаристві кількість акціонерів менше 50 осіб, тоді відповідно до ч.3 ст. 46 Закону «Про господарські товариства» створення наглядової ради для такого акціонерного товариства не є обов’язковим. На даний момент в ДКЦПФР розробляється роз’яснення, яке мають роз’яснить застосування цієї норми.

    6. Абзаци другий, п’ятий - тринадцятий, п’ятнадцятий і шістнадцятий пункту 3 розділу I Закону про внесення змін до Закону про АТ набирають чинність з 01 січня 2012 року.

Отже, узагальнюючи розглянуті вище внесені зміни до Закону про АТ можна зробити висновок про те, що Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств» буде сприяти спрощенню та підвищенню ефективності в управлінні акціонерними товариствами. що у свою чергу створить надійну систему захисту прав акціонерів, а також сформувати сприятливий інвестиційний клімат.



Похожие:

Закон «Про акціонерні товариства» (далі Закон про ат) iconЗакон України «Про акціонерні товариства»
Актуальні питання процедури дематеріалізації акцій відповідно до Змін до Закону України «Про акціонерні товариства»
Закон «Про акціонерні товариства» (далі Закон про ат) iconЗакон україни про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» (щодо порядку використання прибутку акціонерного товариства)
Внести до Закону України «Про акціонерні товариства» (Відомості Верховної Ради України, 2008, №50-51, ст. 384) такі зміни
Закон «Про акціонерні товариства» (далі Закон про ат) iconЗакон україни про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств
Внести до Закону України "Про акціонерні товариства" (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., №5051, ст. 384; 2010 р., №№2225,...
Закон «Про акціонерні товариства» (далі Закон про ат) iconЗакон України "Про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств". Закон не може бути підписаний, виходячи з такого
На підпис Президентові України надійшов прийнятий Верховною Радою України 22 грудня 2010 року Закон України "Про внесення змін до...
Закон «Про акціонерні товариства» (далі Закон про ат) iconЗакон України «Про акціонерні товариства». Наведений законодавчий акт, окрім закріплення доволі прогресивних норм щодо захисту прав акціонерів при поглинанні, містить певні суперечності, що потребують обговорення для вироблення рекомендацій по їх усуненню
Верховна Рада України прийняла Закон України «Про акціонерні товариства». Наведений законодавчий акт, окрім закріплення доволі прогресивних...
Закон «Про акціонерні товариства» (далі Закон про ат) iconПроект змін та доповнень до Закону України «Про акціонерні товариства»
Закону України «Про акціонерні товариства» запропоновані Союзом промисловців І підприємців Львівщини опол обговорені І підтримані...
Закон «Про акціонерні товариства» (далі Закон про ат) iconПро затвердження Змін до Положення про порядок переведення випуску іменних акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування Відповідно до статті 7,
Акціонерні товариства» та у зв’язку із набранням чинності Законом України від 03 лютого 2011 року №2994-vi «Про внесення змін до...
Закон «Про акціонерні товариства» (далі Закон про ат) iconЗакон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Закон України „Про Кабінет Міністрів України", Кримінальний кодекс України, Закон України „Про господарські товариства",
Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо створення інституційних компонентів функціонування накопичувальної...
Закон «Про акціонерні товариства» (далі Закон про ат) iconПорівняльна таблиця до проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" щодо перетворення акціонерного товариства
...
Закон «Про акціонерні товариства» (далі Закон про ат) iconРішення 2010 м. Київ № Про затвердження Змін до Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому
Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про акціонерні товариства», «Про господарські...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов