Методичні рекомендації щодо упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів icon

Методичні рекомендації щодо упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів



НазваниеМетодичні рекомендації щодо упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Дата конвертации30.01.2013
Размер120.13 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
скачать >>>

Валентина Миколаївна БУРЕНКО,

завідувач кафедри методики

мов і літератури

ІППО КМПУ ім. Б.Д.Грінченка


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УПРОВАДЖЕННЯ ДОПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ


Відповідно до Концепції профільного навчання допрофільна підготовка здійснюється у 8-9 класах з метою професійної орієнтації учнів, сприянню усвідомленому вибору ними напряму профільного навчання у старшій школі.

Основними складовими допрофільної підготовки є вивчення окремих предметів на диференційованій основі, курси за вибором, інформаційна робота, профільна орієнтація.

Відповідно до "Концепції профільного навчання в старшій школі" (рішення колегії МОН України № 10, 12-21 від 25.09.2003 р.) для вивчення іноземних мов розроблено програми таких спецкурсів: "Література Англії", "Література США", "Література Франції", "Література Німеччини", "Технічний переклад", "Ділове мовлення" і "Країнознавство". Основна мета курсів за вибором у складі допрофільної підготовки - сприяння самовизначенню школяра щодо профілю навчання.

При виборі й розробленні курсів за вибором необхідно враховувати такі до них вимоги:

  • варіативний характер,

  • достатня (надлишкова) кількість (для забезпечення учнів можливості реального вибору),

  • короткотривалість – 8-16 годин (що дасть можливість школяру протягом навчального року змінити, у разі потреби, декілька курсів за вибором),

  • завершеність, оригінальний зміст.

Тематику курсів за вибором слід визначити наприкінці навчання в 7 класі на основі опитування, анкетування, співбесіди тощо.

Зміст курсів за вибором допрофільної підготовки не повинен дублювати зміст предметів та зміст спецкурсів, містити не лише інформацію, що розширює знання з навчальних предметів, а й знайомити учнів зі способами діяльності, необхідними для успішного опанування програмового матеріалу з того чи іншого профілю навчання. Власне, курси за вибором повинні допомогти учням реально оцінити свої можливості і зорієнтувати їх на подальший вибір профілю навчання. Оскільки профільний рівень орієнтує на продовження освіти у вибраній галузі, він передбачає автономію та самостійність учня.

Вивчаючи іноземні мови на профільному рівні, учні поглиблюють рівень гуманітарно-філологічної підготовки, яка може бути розширена або змінена за рахунок курсів за вибором, особливо у профільній підготовці. Наявні курси дозволяють реалізувати міжпредметну взаємодію з іншими предметами гуманітарного циклу (наприклад, з історією, літературою) та створювати інтегративні іншомовні курси (наприклад, країнознавчі та культурознавчі) у профільній школі. Для формування інтересу і позитивної мотивації до обрання того чи іншого профілю навчання через опанування нових аспектів змісту і складніших способів діяльності зміст курсів за вибором допрофільної підготовки має містити цікавий пізнавальний і розвивальний матеріал, що виходить за рамки навчальної програми. За допомогою курсів за вибором на допрофільному рівні можлива організація міжпредметної взаємодії іноземної мови і з навчальними дисциплінами негуманітарного циклу з урахуванням профілю навчання кожного конкретного навчального закладу.

У допрофільних курсах за вибором допускається розширення переліку дидактичних одиниць у межах допустимого за умови дотримання наступності, конкретизації та деталізації виучуваного матеріалу та раціонального перерозподілу вивчення навчального матеріалу між класами. При виборі курсу вчитель має передбачати результативність навчання учнів.

Програми таких курсів можуть розробляти самі вчителі, урахувавши інтереси своїх учнів. Програми необхідно затверджувати в ІППО КМПУ ім.Б.Д.Грінченка.

Умовно курси за вибором можна розділити на два види:

а) предметні (або предметно-зорієнтовані) курси;

б) міжпредметні (або орієнтаційні) курси.

^ Предметні курси є пропедевтичними стосовно профільних загальноосвітніх предметів, вони дають учневі можливість реалізувати свої здібності та інтереси до обраної освітньої галузі, пересвідчитись у власній готовності засвоювати предмети цієї галузі в старшій школі на рівні профільного навчання. Зміст і форма організації предметних курсів мають бути спрямовані на поглиблене вивчення окремих тем.

^ Міжпредметні курси допомагають школярам зорієнтуватись у сучасному світі професій, ознайомитись зі специфікою різних видів діяльності. Такі курси за вибором можна організовувати у вигляді навчальних модулів і проводити протягом місяця або семестру.

Форми навчання у процесі вивчення курсів за вибором можуть бути як академічними (урок, практикум, лекція, семінар), так і орієнтованими на інноваційні педагогічні технології (комунікативні методи, групові методи навчання, дослідницька діяльність, метод проектів, розробка індивідуальних навчальних планів тощо).

Інформаційна робота як складова допрофільної підготовки – це організоване ознайомлення учнів 8-9-х (особливо 9-х) класів, а також їхніх батьків з освітніми закладами регіону чи міста для можливого продовження освіти після закінчення основної школи, вивчення ними умов прийому, особливостей організації навчально-виховного процесу, освітніх програм, відвідування "днів відкритих дверей" у вищих навчальних закладах тощо. Слід створити "освітню карту" з детальною інформацією про всі загальноосвітні навчальні заклади, установи додаткової освіти, інші організації на території району, мікрорайону, на базі яких буде здійснюватися допрофільна підготовка і профільне навчання.

^ Профільна орієнтація як складова допрофільної підготовки зорієнтована на вивчення психолого-педагогічної допомоги учням у прийнятті рішення щодо вибору профілю навчання та створення умов для готовності підлітків до соціального, профільного і культурного самовизначення в цілому.

Підготовка учнів до ситуацій вибору профілю навчання здійснюється в три етапи: пропедевтичний, основний, завершальний.

^ На першому (пропедевтичному) етапі необхідно з’ясувати освітні запити учнів, які закінчують 7-й клас. Цей етап включає: попередню діагностику освітнього запиту учнів з урахуванням думки їхніх батьків, основних мотивів подальшого вибору, інтересів і нахилів. У результаті такої роботи з’являється можливість диференціювати учнів відповідно до їхніх потреб у різних варіантах допрофільної підготовки.

^ Другий (основний) етап (для восьмикласників) включає: ознайомлення зі способами вибору профілю навчання; організацію психолого-педагогічної діагностики щодо схильності до того чи іншого напряму освітньої діяльності в умовах профільного навчання; виявлення основних проблем у виборі профілю навчання.

^ Третій (завершальний) етап (для дев’ятикласників) передбачає: виявлення відповідності між можливостями школяра і вимогами профілю навчання, що обирається; оцінку і самооцінку готовності школяра до ухвалення рішення про вибір профілю навчання в старшій школі; співвіднесення аргументів «за» і «проти» зробленого вибору профілю навчання за участі самого учня, його батьків і вчителів.

Форми реалізації допрофільної підготовки такі:

  • активні та інтерактивні уроки (інтелектуально-творчі ігри, діалог, дискусія, екскурсія – залучення учнів до відвідування станцій технічної творчості, юних натуралістів тощо),

  • практикуми, лабораторні роботи, курси за вибором, лабораторні заняття, майстерні, творчі проекти,

  • поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі,

  • факультативи, предметні гуртки, секції,

  • виставки, конкурси, наукові товариства учнів, Мала академія наук (МАН),

  • науково-практичні конференції,

  • предметні олімпіади, конкурси, турніри,

  • кабінети профорієнтації тощо.

Доцільно застосовувати змагання, імітаційне моделювання, трибуну лідера, дослідницьке проектування, винахідництво тощо. Це сприяє прискоренню самовизначення учня, розкриттю його природних здібностей, прояву ініціативи, розвитку творчості, орієнтації на певну сферу професійної діяльності.

Роботу з допрофільної підготовки доцільно організовувати за кількома напрямами, завдання і зміст яких подано в таблиці.

Таблиця 1


^ Завдання і зміст основних напрямів допрофільної підготовки


Напрям

роботи

Завдання напряму

Зміст роботи

Інформаційний

Розширення уявлень учнів про навчальний предмет, освітні

програми з цього предмета, вимоги до учнів профільних

класів

Створення системи гуртків, курсів за вибором, екскурсійні роботи. Ознайомлення учнів з вимогами освітніх програм з навчального предмета, технологією створення особистого портфоліо навчальних досягнень

Психологічний

Розширення уявлень про себе, свої здібності та можливості,

розвиток уміння співвідносити свої здібності з вимогами до

певної професії; розвиток рефлексії

Психологічне тестування задля

визначення здібностей, схильностей,

інтересів.

Профорієнтаційні проекти (ярмарок професій, аналіз професіограм). Курси за вибором

Діяльнісний

Залучення учнів до активної творчої, дослідницької і соціально значущої діяльності.

Створення технології вибору і зміни освітньої траєкторії

Інтелектуальні ігри. Проектна діяльність. Участь у виставках творчих робіт, предметних олімпіадах і турнірах, роботі МАН. Інформування учнів і батьків про можливості й умови вибору індивідуальної освітньої траєкторії.

Аналіз життєвих планів учнів. Індивідуальне консультування фахівцями служби зайнятості населення. Аналіз навчальних і творчих досягнень учнів з предмета. Курси за вибором. Наповнення особистого портфоліо навчальних досягнень та його презентація


У процесі організації допрофільної підготовки слід ураховувати:


1. ^ Основні принципи допрофільної підготовки

Допрофільна підготовка учнів 8-9 класів основної школи буде успішною за умови дотримання вчителями основних принципів, а саме: 1) особистісно орієнтована спрямованість усіх складових підготовки; 2) варіативність і свобода вибору учнями курсів за вибором (завдяки цим принципам має відбутися самовизначення учнів, формування їхньої особистої відповідальності за зроблений вибір; учні повинні мати можливість відвідувати курси за вибором з різних профілів навчання); 3) поглиблення і розширення змісту освіти; 4) забезпечення умов для самореалізації і усвідомлення старшими підлітками своєї індивідуальності; 5) індивідуалізація навчально-виховного процесу (нечисленні групи, індивідуальні навчальні плани); 6) активність школярів (самовизначення щодо майбутнього профілю навчання); 7) відкритість системи допрофільної підготовки (проведення атестації і комплектування профільних класів незалежними експертами).


2. ^ Моделі допрофільної підготовки

Допрофільна підготовка у 8-9-х класах здійснюється за тими ж основними напрямами і відповідними до них профілями, що передбачає профільне навчання в 10-12-х класах٭: природничо-математичний (фізико-математичний, математичний, агрохімічний, фізико-хімічний, фізичний, біолого-хімічний, біолого-фізичний, біолого-географічний, біотехнологічний, хіміко-технологічний, екологічний); суспільно-гуманітарний (історичний, правовий, філософський, економічний); філологічний (української філології, іноземної філології, історико-філологічний); технологічний (технологічний, інформаційно-технологічний); художньо-естетичний (художньо-естетичний); спортивний (спортивний).

___________

٭Наказ МОН України № 357 від 07.05.2007 «Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 № 132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи»


У разі потреби загальноосвітні навчальні заклади можуть у межах визначених профілів навчання укладати робочі навчальні плани з іншими профілями: хіміко-біологічним, економіко-географічним, правовим тощо. За неможливості чи відсутності потреб в організації профільного навчання і відповідно до профільної підготовки використовується універсальний загальноосвітній варіант навчального плану, складений відповідно до академічного рівня змісту освіти. У ньому навчальний час розподілено рівномірно між базовими загальноосвітніми навчальними предметами, при цьому дещо розширено вивчення окремих навчальних предметів, доповнено інваріантну складову типових навчальних планів додатковими предметами, курсами за вибором, факультативами. Навчальні предмети і курси за вибором

визначаються загальноосвітніми навчальними закладами в межах гранично допустимого навчального навантаження на учня з урахуванням інтересів і потреб учнів та рівня забезпеченості навчального закладу.

Допрофільна підготовка здійснюється за рахунок варіативної складової змісту освіти Типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів 8-9-х класів. Оптимальний обсяг підготовки учнів має становити не менше 35-70 навчальних годин на рік.

Структуру навчального плану допрофільної підготовки можна подати у вигляді такої таблиці.


Таблиця 2

^ Орієнтовна структура навчального плану допрофільної підготовки


Складові допрофільної підготовки


Зміст роботи

^ Рекомендована кількість

годин

1

2

3

Курси за вибором

Поглиблення і розширення окремих тем базових освітніх програм.

Формування позитивної мотивації до того чи іншого профілю навчання, забезпечення профільної орієнтації учнів.

Створення бази для орієнтації учнів у світі сучасних професій, знайомство зі специфікою різних видів діяльності

34 год

Інформаційна робота

Ознайомлення з освітніми закладами, в яких можна продовжити навчання після 9-го класу, вивчення умов прийому до них, особливостей організації навчально-виховного процесу, освітніх програм тощо. Створення "освітньої карти" (району, міста)

15-17 год

Профільна орієнтація

Психолого-педагогічна підтримка учнів у виборі профілю навчання в старшій школі: діагностика, консультування, анкетування, організація проб вибору профілю навчання

15-17 год


^ Допрофільна підготовка може здійснюватися в межах одного загальноосвітнього навчального закладу

Переваги цієї моделі в організаційній простоті, учні гарантовано отримують запланований зміст освіти в рамках визначеного навчального часу на одній території. Ця модель допускає тісніший зв'язок усіх напрямів допрофільної підготовки, а саме: інформаційної роботи, курсів за вибором, психолого-педагогічного супроводу допрофільної підготовки. Недолік моделі – при нечисленному складі учнів мала ймовірність вибору того чи іншого курсу за вибором, а також недостатність кадрового і матеріально-технічного ресурсів.

^ Допрофільна підготовка може здійснюватися також у рамках мережі загальноосвітніх навчальних закладів

У рамках цієї моделі курси за вибором пропонуються закладами різних типів і видів, що розташовані на одній компактній території (у малому містечку або в мікрорайоні великого міста). Учням надається можливість вибрати курс із запропонованого переліку. Перевага цієї моделі – підвищення варіативності освітніх програм, збільшення можливостей вибору для учня. Крім того, учні не тільки засвоюють навчальну програму курсу за вибором, а й знайомляться із закладом (установою), що їх зацікавив. Ризик застосування такої моделі – організаційна складність, у тому числі в забезпеченні фінансування навчально-виховного процесу. Ускладнюється також організація психолого-педагогічного супроводу в частині моніторингу засвоєння учнями курсів за вибором.


Успішність реалізації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів можлива при дотриманні певних умов, а саме:

- створенні відповідної нормативно-правової бази (підготовка концепції допрофільної підготовки, положення про курси за вибором, інструктивних листів, наказів щодо організації окремих аспектів допрофільної підготовки, запровадження портфоліо тощо);

- навчально-методичному забезпеченні допрофільної підготовки (створення навчальних програм курсів за вибором, орієнтовних навчальних планів для деяких можливих профілів навчання, підручників, навчальних і методичних посібників, методик, засобів навчання);

- створенні психологічного супроводу допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів (проведення діагностики з виявлення нахилів, спрямованості і мотивації учнів до певного профілю навчання, того чи іншого виду діяльності; моніторинг успіхів у процесі освоєння курсів за вибором; індивідуальні консультації, групові тренінги тощо);

- підготовці і перепідготовці вчителів основної школи до роботи в умовах допрофільної підготовки (директорів, заступників директорів, класних керівників, учителів, соціальних педагогів і шкільних психологів);

- розробленні механізму фінансування допрофільної підготовки.

На етапі допрофільної підготовки важливо створити умови для випробування учня в навчальній діяльності різних видів. Вона має здійснюватися на діагностичній основі і виявляти не лише професійні орієнтації учнів, схильності в різних галузях знань, а й формувати інтереси, потреби, самомотивоване самостійне навчання як усвідомлену навчальну діяльність.

На цьому етапі важливим стане своєчасне оцінювання комплексу індивідуальних особливостей підлітка з урахуванням його готовності до успішного навчання за певним профілем навчання; запобігання дезадаптації в умовах виникнення навчальних труднощів і стресів, пов’язаних із спілкуванням у новому колективі. Важливо, щоб учень усвідомив себе суб’єктом вибору профілю навчання. Допрофільна підготовка потребує психологічного супроводження, соціологічних вимірювань, накопичення бази бажаного у зіставленні з можливим.



Похожие:

Методичні рекомендації щодо упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів iconМетодичні рекомендації упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів Відповідно до Концепції профільного навчання
Відповідно до Концепції профільного навчання (v10 1290-03) допрофільна підготовка здійснюється у 8 9 класах з метою професійної орієнтації...
Методичні рекомендації щодо упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів iconРекомендації мон україни упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Відповідно до Концепції профільного навчання допрофільна підготовка здійснюється у 8-9 класах з метою професійної орієнтації учнів,...
Методичні рекомендації щодо упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів iconМетодичні рекомендації щодо здійснення експертизи рукописів підручників, поданих на Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів
«Про проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів», цих рекомендацій....
Методичні рекомендації щодо упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів (додаються)
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Методичні рекомендації щодо упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів (додаються)
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Методичні рекомендації щодо упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів iconМетодичні рекомендації щодо оформлення та обладнання навчальних кабінетів іноземних мов загальноосвітніх навчальних закладів
Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році
Методичні рекомендації щодо упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів iconМетодичні рекомендації щодо викладання інформатики у 2-х класах загальноосвітніх навчальних закладах
Процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2013/2014 навчальному році
Методичні рекомендації щодо упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Київ, проспект Перемоги, 10, тел. (044) 216-24-42, факс (044) 236-10-49, ministry@mon gov ua
Методичні рекомендації щодо упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів iconМетодичні рекомендації щодо оформлення та обладнання навчального кабінету предмета «Захист Вітчизни» загальноосвітніх навчальних закладів
Навчальний кабінет предмета «Захист Вітчизни» призначається для проведення навчальних теоретичних І позаурочних занять. Кабінет пови­нен...
Методичні рекомендації щодо упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів iconМетодичні рекомендації щодо оформлення навчальних кабінетів з базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах
На допомогу керівникам закладів освіти, завідувачам навчальних кабінетів, керівникам шкільних мо, кафедр
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов