Б. Д. Грінченка Про вивчення зарубіжної літератури у 2008-2009 навчальному році icon

Б. Д. Грінченка Про вивчення зарубіжної літератури у 2008-2009 навчальному році



НазваниеБ. Д. Грінченка Про вивчення зарубіжної літератури у 2008-2009 навчальному році
Дата конвертации30.01.2013
Размер120.67 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>

Ірина Василівна Кузьменчук,

методист НМЦ іноземних мов

та зарубіжної літератури

ІППО КМПУ ім. Б.Д.Грінченка


Про вивчення зарубіжної літератури

у 2008-2009 навчальному році


Згідно з Типовими планами для 12-річної школи (Інформаційний збірник МОН України № 10, 2005 р.) кількість годин на вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання та в загальноосвітніх навчальних закладах з вивченням двох іноземних мов (основна школа в структурі 12-річної школи) у 5-9-х класах складає 2 год на тиждень.

У загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання з вивченням російської чи іншої мови національних меншин та загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською чи іншими мовами національних меншин у 5-9-х класах на вивчення зарубіжної літератури відводиться так само 2 год на тиждень, проте замість курсу «Зарубіжна література» може вивчатись інтегрований курс «Література», а в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською чи іншими мовами національних меншин вивчається курс «Зарубіжна література та література національної меншини».

Звертаємо Вашу увагу, що наказом № 182 від 13.03.2006 року Про затвердження Типового навчального плану спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов (Інформаційний збірник № 13—
14. — 2006. — С. 33) відновлено кількість годин на вивчення зарубіжної літератури, що складає у 5-12-х класах ^ 2 год на тиждень. Наказ набув чинності з 2006-2007 навчального року.

За Типовими планами для 11-річної школи у школах з українською мовою навчання на вивчення зарубіжної літератури відводиться також 2 год на тиждень.

Згідно з Типовими навчальними планами для профільного навчання, затвердженими наказом МОН України № 306 від 20 травня 2003 р., на вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах відводиться така кількість годин:



Профіль

10 клас

11 клас

Універсальний

2

2

Філологічний

2 (+1)

2 (+1)

Спортивний

1,5

1,5

Фізико-математичний

1,5

1,5

Природничий

1,5

1,5

Технологічний

1,5

1,5

Суспільно-гуманітарний

2

2

Художньо-естетичний

2

2,5


Оцінювання результативності навчання належить до найважливіших аспектів навчального процесу і значною мірою визначає його якість. Відповідно до наказу МОН України від.05.05.2008 р. №371 змінено критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. Нові критерії оцінювання повинні стати предметом обговорення на засіданнях районних та шкільних методичних об’єднань словесників. До планів роботи шкільних і районних МО необхідно внести також розгляд питання про підготовку учнів до участі в зовнішньому незалежному тестуванні, яку потрібно починати ще з середньої ланки.

^ Учні 5-8 класів будуть навчатися за програмою

Зарубіжна література. 5-12 класи. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання / За ред. Д.С.Наливайка; керівник колективу Ю.І.Ковбасенко. — К.—Ірпінь: Перун, 2005.

Учителі, які викладають у 9-11 класах, можуть обирати одну з таких чинних програм:

  • Зарубіжна література. Програми для середньої загальноосвітньої школи з українською мовою навчання. 5—11 класи / За ред. Д.В.Затонського, К.О.Шахової, Є.В.Волощук; керівник колективу Б.Б.Шалагінов. — К.: Шкільний світ, 2001.

  • Зарубіжна література. Програми для середньої загальноосвітньої школи з українською мовою навчання. 5—11 класи / За ред. Д.С.Наливайка; керівник колективу Ю.І.Ковбасенко. — К.: Перун, 2003 (1998) р.

Залишаються чинними й програми для профільного навчання, які вчитель може обирати, ураховуючи часове, кадрове та навчально-методичне забезпечення:

  • Програми для класів філологічного, фізико-математичного, природничого, технологічного, спортивного профілів середніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Зарубіжна література. 8—11 класи / За ред. Д.С.Наливайка; керівник колективу Ю.І.Ковбасенко. — К.: Педагогічна преса, 2003.

  • Програми із зарубіжної літератури для 10—11 класів загальноосвітньої та профільної школи (гуманітарний та технологічний, природничо-математичний профілі) / За ред. Д.В.Затонського, К.О.Шахової, Є.В.Волощук; керівник колективу Б.Б.Шалагінов. — К.: Педагогічна преса, 2003, 2004.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах зарубіжна література вивчатиметься за програмою Зарубіжна література: 6-12 класи/ Автори Д.С.Наливайкo, Ю.І.Ковбасенко, В.Л.Федоренко та ін./ Програми з філологічних і суспільно-гуманітарних дисциплін для вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладів: 6-12 класи. – К.: Педагогічна преса, 2007. – С.197-260.

У методичних рекомендаціях щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах МОНУ зазначається, що до реалізації змісту тієї чи іншої програми вчителеві слід підходити творчо, при цьому дозволяється вносити певні мотивовані зміни, доповнення, здійснювати перерозподіл годин, визначати, які твори вивчатимуться текстуально, а які оглядово. При внесенні змін варто насамперед керуватися такими показниками, як конкретні навчальні умови, читацькі інтереси учнів, рівень їхньої підготовки та стан навчально-методичного забезпечення.

Викладання курсу „Зарубіжна література” здійснюється українською мовою. Відповідно до методичного листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-113 від 11.03.2004 року з метою створення сприятливих умов для самореалізації й мовного самовияву кожного учня, формування полікультурної особистості можливим є вивчення творів світової класики мовою оригіналу, яку учні вивчають і знають.

Головною передумовою реалізації ключових настанов згаданого методичного листа є те, що рівень вивчення школярами іноземної мови має бути доволі високим, оскільки робота з оригіналом твору передбачає комплексне його опрацювання, зокрема осягнення його художності, образності, мовних пластів, що неможливе без глибинного знання мови, її самобутніх лексико-фразеологічних скарбів, тонкощів слововживання, унікальних словотвірних моделей, граматичних форм і синтаксичних конструкцій. Якщо ж засвоєння мови оригіналу тих творів, що пропонуються до вивчення в курсі зарубіжної літератури (англійська, німецька, французька, японська, італійська, іспанська, польська, російська тощо), не передбачено інваріантною частиною навчального плану конкретного ЗНЗ, то при вивченні курсу зарубіжної літератури використовується виключно українська мова. Дія згаданого методичного листа МОН України реалізується також за умови якісної підготовки самого вчителя до опрацювання на уроці художнього твору мовою оригіналу, оскільки таке вивчення передбачає глибоке знання цієї мови насамперед самим педагогом.

Звертаємо Вашу увагу, що в межах програми „Київський підручник” здійснюється випуск навчально-методичного комплексу для вивчення англійської мови (автор В.М.Буренко). Складовою комплексу є книга для читання (Reader). У книзі для читання для сьомого класу подаються тексти, які вивчаються за програмою сьомого класу із зарубіжної літератури. Це, зокрема, оповідання Артура Конан Дойля, О.Генрі, Джеймса Олріджа. Тому книгою можуть скористатися не лише вчителі англійської мови, а й зарубіжної літератури для організації вивчення творів письменників мовою оригіналу.

Зміни в суспільному житті вимагають і відповідних змін в освіті. Традиційне навчання стало в наш час об’єктом серйозної критики як з боку педагогів, так і з боку учнів і їхніх батьків. Тож як альтернативні традиційному навчанню почали впроваджуватися запозичені із західної педагогіки інтерактивні технології. На сьогодні ми маємо певний доробок з навчання зарубіжної літератури.1 Учителі та методисти відвідували тренінги, семінари з питань використання інтерактивних методик, на курсах підвищення кваліфікації вчителі навчаються за інтерактивними технологіями, працюють творчі групи вчителів. У пресі друкуються розробки уроків з використанням таких методик, статті, де вказуються переваги й недоліки як традиційного, так й інноваційного навчання. Як і все нове, впровадження інноваційних технологій в українській школі має й певні проблеми. Так, К. Баханов2 визначає ряд проблем інноваційного навчання.

  1. Неготовність суспільства до сприйняття інноваційного навчання. Оскільки інноваційне навчання спрямоване не на навчальний предмет і виклад учневі повної суми знань, а передовсім на розвиток особистості школяра, виникає протиріччя між зорієнтованістю інноваційного навчання на майбутнє високорозвинуте постіндустріальне суспільство з розгалуженою демократичною політичною системою і спричиненою сучасним економічним і політичним розвитком неготовністю суспільства до його сприйняття. (Саме з цієї причини в 30-ті роки інноваційні системи втратили популярність у США та Європі, адже цілі їх не збігалися з існуючим індустріальним суспільством). Особливо, зазначає дослідник, це стосується посткомуністичних країн і як приклад подає висновки директора експериментальної московської школи Є.Ямбурга. Упродовж семи років учні цієї школи навчались у вальдорфському класі за системою Р.Штайнера, але потім їх змушені були перевести на звичайну традиційну систему тому, що „в нашій країні це буде для них катастрофою, тобто тепер їх мусять готувати виключно до реального життя”.

  2. Суб’єктивність інноваційного навчання. Ефективний досвід спілкування рівноправних суб’єктів (учителя й учня) залежить як від добору учнів, так і від здібностей учителя та специфічного характеру їхніх відносин. Таким чином, пряме запозичення досвіду не завжди може дати відповідний ефект в іншому навчальному середовищі.

  3. Непідготовленість до інноваційного навчання педагогічного середовища і передовсім учителів. Більшість учителів, зазначає К.Баханов, виявилися психологічно непідготовленими до рівноправних стосунків з учнями в навчанні, культивуючи в школі авторитарний стиль спілкування.

  4. Оцінювання деякими методистами ефективності інноваційної системи і технологій не відносно тих цілей, які вони реалізують, а з погляду традиційного навчання.

Прокоментуємо визначені проблеми та розглянемо їх у площині мети, завдань та специфіки викладання предмета „Зарубіжна література”. Інтерактивний - здатний до взаємодії, до діалогу. Що являє собою література як не діалог між автором і читачем, учителем і учнем, і, врешті-решт, діалог між учнями? Отже, можна сказати, що література діалогічна за своєю суттю. Для того, щоб у процесі вивчення літератури досягти передбаченої Державним стандартом мети, потрібно піднімати й розкривати проблеми, поставлені в тексті, створювати проблемні ситуації, а отже, спонукати учнів до діалогу, дискусії, що й роблять учителі-зарубіжники.

„Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.”3 Якщо перенести цей вислів у площину літератури, то текст (не вдаючись у подробиці напряму, стилю, жанру) - це організований мікросвіт, що являє змодельовані письменником життєві (або життєподібні) ситуації. І кожен елемент утвореного письменником світу на різних рівнях (образ, інтер’єр, метафора, композиція тощо) це лише еманація авторської ідеї. Тому аналіз і передбачає за допомогою розгляду різних рівнів тексту пізнати письменницький задум (що хотів сказати автор). Завершальним етапом вивчення твору є рефлексія з приводу прочитаного, висловлення й аргументація власного погляду, а можливо, й своєрідна „гра з текстом”, яка передбачає творче вирішення проблем, неординарність мислення, розробку власних ідей, концепцій, які виникли на основі ідей, що їх містить твір. Тому можна сказати, що предмет „Зарубіжна література” інтерактивний за своєю суттю.

У зв’язку із застосуванням інтерактивних технологій виникає проблема врахування життєвого досвіду учнів і наближення навчання до життя, яку окремі вчителі розуміють буквально. Цьому сприяють і вислови деяких тренерів на кшталт „Дітям цікавий не досвід Достоєвського, а їхній власний. Тому на уроці важливо поставити запитання „А що я б зробив на місці Раскольнікова?” Подібні висловлювання ведуть, на наш погляд, до огульного розуміння художнього твору, примітивізації проблеми й виведення її на побутовий, а не літературно-філософський рівень. Адже в даній ситуації розглядається тільки сюжетна колізія, яка використовується лише як привід до розмови, тому не важливо, навіщо вона створена письменником (можна, наприклад, натомість використати оповідку сусіда по під’їзду чи журналіста кримінальної хроніки). Тоді до чого тут літературний текст з усіма його підвалинами і вивчення літератури взагалі? Чи розуміє автор вислову, що таке художній твір, чому саме так змоделював ситуацію письменник, чому він приводить героя до такого вибору? І врешті-решт: чому, власне, учень повинен уявляти себе на місці Раскольнікова? Адже головною метою вивчення предмета „Зарубіжна література” в загальноосвітній школі, як зазначено в Програмі 12-річної школи, є залучення учнів до найвищих досягнень світової літератури і культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення імунітету проти низькопробних явищ масової культури. Зарубіжна література знайомить учнів з найкращими творами світового письменства, у яких міститься досвід людства, його погляди на те, що є людина, життя, як вирішується проблема морального вибору, взаємин особистості і суспільства тощо. Література не дає рецептів, але піднімаючи проблеми, важливі для кожної особистості, дає учневі можливість розмірковувати й виробляти власну життєву позицію. Отже, досвід учня повинен збагачуватися за допомогою вивчення літератури, а не визначатись як домінуючий і єдино можливий у підходах до вирішення поставлених проблем. Таким чином, необхідно, щоб процес навчання був не лише цікавим, пізнавальним, корисним, а ще й формував високу читацьку культуру. Досягнення цієї мети залежить від фахової майстерності учителя.

^ Технологія навчанн – це дидактична система, яка гарантує досягнення певної навчальної мети через чітко визначену послідовність дій, спроектованих на розв’язання проміжних цілей і наперед визначених кінцевих результатів.4 Тому технологію, у тому числі й інтерактивну, необхідно обирати відповідно до поставленої навчальної мети, що регламентується чинною програмою. У фаховій літературі подаються рекомендації щодо використання різноманітних інтерактивних технологій. Але вони подані поза шкільними предметами. І справді, роботу в парах можна застосовувати як на уроці географії, так і зарубіжної літератури. Але змістове наповнення, мета і завдання, навіть послідовність дій буде різнитись. Отже, технології вимагають адаптації до конкретного предмета, конкретної навчальної ситуації. На цьому наголошує учасник і тренер міжнародного проекту „Читання та письмо для розвитку критичного мислення” В.Шторлін.5

Варто обирати саме ті інтерактивні технології, які дозволяють ефективніше й глибше досягнути поставленої навчальної мети в певній галузі знань. Тому застосування такої інтерактивної технології, як спрощене судове слухання, можливо, є доцільним на уроці історії чи правознавства, але стосовно літератури її використання є некоректним, адже герої твору не можуть діяти з власної волі.

І насамкінець про психологічну непідготовленість учителя. Думка про те, що вчитель зарубіжної літератури використовує в діяльності лише пасивні моделі навчання і формою організації навчальної роботи є лише лекція, суперечлива. На прикладі ми показали, що це не збігається з метою і завданнями курсу. З іншого боку, ситуація творчого пошуку, сприйняття нових методів навчання притаманна вчителям зарубіжної літератури з самого початку існування предмета в українській школі. Адже процес його становлення вимагав оновлення методологічної бази, програм, методик викладання. Учитель психологічно непідготовлений – не тільки через те, що він „тоталітарноналаштований” (такий учитель не мав популярності і за традиційного навчання), а тому, що він на цьому етапі

  • не упевнився в перевагах інтерактивних технологій;

  • не володіє навичками використання інтерактивних технологій;

  • досягає певного результату традиційними методами.

Праці вітчизняних дослідників щодо інноваційного навчання в основному базуються на досвіді і здобутках західної школи. Часто це просто переклади досліджень закордонних науковців. Але варто зауважити, що сучасна українська школа розвивалася на відмінних від західних традиціях, має свої пріоритети і завдання, а отже, і методики викладання (як і психолого-педагогічні чинники розвитку особистості учня).

Впровадження інноваційного навчання не може бути одночасним і масовим. Учитель має бути психологічно підготовлений, переконаний в ефективності використання конкретних методів. Для того, щоб підготувати вчителя до використання інтерактивних технологій, необхідно:

  • визначити вчителів й експериментальні майданчики з метою дослідження й адаптації інтерактивних технологій до умов викладання зарубіжної літератури;

  • продовжити роботу творчих груп учителів з конкретних проблем інноваційного навчання;

  • презентувати роботу таких творчих груп, окремих учителів-експериментаторів;

  • узагальнити роботу творчих груп, опублікувати й обговорити результати у фаховій пресі.

Отже, враховуючи зазначене вище, під час викладання зарубіжної літератури варто приділяти особливу увагу саме доцільному впровадженню інтерактивних технологій, зваживши їх переваги у порівнянні з традиційними методами, а також на пріоритети і завдання української школи й напрацювання інших учителів з адаптації цих технологій до викладання зарубіжної літератури в школі.

1 Див. Кузьменчук І.В. Про викладання зарубіжної літератури у 2004 – 2005 навчальному році

2 Баханов К.О. Навчання історії в школі: інноваційні аспекти. – Х.: Вид. група „Основа”, 2005. – С.81- 83

3 Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн.- К.: Видавництво А.С.К., 2004. – С.9.

4 Баханов К.О. Традиції та інновації в навчанні історії в школі: Дидактичний словник-довідник. – Запоріжжя: Просвіта, 2002. – С.82.

5 Шторлін В. Адаптація інтерактивних стратегій міжнародного проекту ЧПКМ до уроків зарубіжної літератури та риторики.// Зарубіжна література, 2005, № 21-24. С.23.






Похожие:

Б. Д. Грінченка Про вивчення зарубіжної літератури у 2008-2009 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання зарубіжної літератури у 2009-2010 навчальному році К. В. Таранік-Ткачук
Учасники конференції: методисти рнмц, керівники районних І шкільних методичних об’єднань учителів зарубіжної літератури, вчителі...
Б. Д. Грінченка Про вивчення зарубіжної літератури у 2008-2009 навчальному році iconБ. Д. Грінченка Про викладання української мови та літератури у 2008-2009 навчальному році
«Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання», у 2008-2009 навчальному...
Б. Д. Грінченка Про вивчення зарубіжної літератури у 2008-2009 навчальному році iconБ. Д. Грінченка Біологічна освіта в 2008-2009 навчальному році
...
Б. Д. Грінченка Про вивчення зарубіжної літератури у 2008-2009 навчальному році iconБ. Д. Грінченка Про вивчення іноземних мов у 2008-2009 навчальному році
...
Б. Д. Грінченка Про вивчення зарубіжної літератури у 2008-2009 навчальному році iconБ. Д. Грінченка Викладання трудового навчання у 2008-2009 навчальному році
Викладання предмета у 5-7 та 9-11 кл буде здійснюватись за тими ж навчальними планами та програмами, що і в минулому навчальному...
Б. Д. Грінченка Про вивчення зарубіжної літератури у 2008-2009 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу предметів інваріантної складової навчального плану в 11-х (12-х) класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2008/2009 навчальному році
В 11-х (12-х) класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2008/2009 навчальному році
Б. Д. Грінченка Про вивчення зарубіжної літератури у 2008-2009 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу предметів інваріантної складової навчального плану в 11-х (12-х) класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2008/2009 навчальному році
Міністерства освіти і науки України від 17. 09. 08 №1/9-599 щодо методичних рекомендацій про ущільнення вивчення навчального матеріалу...
Б. Д. Грінченка Про вивчення зарубіжної літератури у 2008-2009 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення світової літератури у 2013 2014 навчальному році
Така позиція формується завдяки системному використанню міжлітературних зв’язків і міжпредметної інтеграції, створенню системи проектної...
Б. Д. Грінченка Про вивчення зарубіжної літератури у 2008-2009 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році лист мон
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010–2011 навчальному році
Б. Д. Грінченка Про вивчення зарубіжної літератури у 2008-2009 навчальному році icon“Розвивальні завдання на уроках зарубіжної літератури в 5 класі”
Мендель Світлана Василівна, вчитель зарубіжної літератури Улянівської зош І-ІІІ ст
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов